Роботи на пам’ятках археології в районі сатанівських товтр

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роботи на пам'ятках археології в районі сатанівських товтр

А.Ф. Гуцал

В районі сіл Кам'янка-Іванківці-Спасівка Городоцького р-ну Хмельницької області впродовж 2007-2011 рр. проводились дослідження курганів ранньоскіфського часу і розпочато роботи на багатошаровому поселенні. Розкрито одинадцять кам'яно-земляних насипів, під якими знаходились дерев'яні склепи. Знахідки представлені керамікою, бронзовими і залізними наконечниками стріл, кістяними виробами.

Ключові слова: кургани, поселення, склепи, кераміка.

В районе сел Каменка-Иванковцы-Спасовка Городокского района Хмельницкой области в течении 2007-2011 гг. проводились исследования курганов раннескифского времени и начаты работы на многослойном поселении. Раскрыто одиннадцать каменно-земляных насыпей, под которыми находились деревянные склепы. Находки представлены керамикой, бронзовыми и железными наконечниками стрел, костяными изделиями.

Ключевые слова: курганы, поселения, склепы, керамика.

Територія Позбруччя поблизу м. Сатанова надзвичайно багата на пам'ятки археології. Природа подбала про те, щоб наділити цей край всім необхідним для задоволення людських потреб. Рельєф місцевості створював комфортні умови на випадок непогоди, потужні чорноземи і оптимальна кількість опадів гарантували стабільні врожаї, розгалужена орографічна система сприяла рибальству і розведенню тваринництва. Тому не дивно, що землі вздовж середньої течії Збруча містять старожитності різних часів. Особливо часто зустрічаються сліди трипільських поселень, не поступаються їм числом селища скіфського часу та черняхівської культури, є вони і з епохи ранніх слов'ян, давньоруські. На косогорах збереглись, руїни стародавніх оборонних споруд, зведених за кілька кілометрів одна від одної. Чимало тут і курганів, окремі з яких, зокрема у сс.Шидлівці, Новосілка Гримайлівська, були розкопані на рубежі ХІХ- ХХ ст. різними дослідниками¹. У другій половині XX ст. епізодично велись роботи на деяких курганах². Всі вони відносяться до Західноподільської культурної групи скіфського періоду. За роки дослідження отримано важливі відомості щодо життя місцевого населення того часу, але багато питань соціально-економічного, культурного розвитку потребують подальшого вивчення. Серед них поховальний обряд, який може прояснити особливості не тільки духовної, але й матеріальної культури, показати рівень господарства, побуту тощо. Тому розкопки нових об'єктів такого типу мають значний науковий інтерес. Над даною проблемою останні роки працює експедиція Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, яка у 2007 р. розпочала рятівні роботи на курганах ранньоскіфського часу, розташованих в околицях Сатанова, на полях, що прилягають до сіл Кам'янка, Спасівка та Іванківці Городоцького району Хмельницької області, де ще з кінця ХІХ ст. було відомо більше десятка насипів³. Під час археологічних розвідок в середині 80-х років минулого століття більшість із них візуально ще добре простежувались. Але при повторному огляді через кілька років фіксувалось вже лише два кургани, які були пограбовані весною 2007 р. Щоб не допустити повної руйнації вказаних пам'яток, було прийнято невідкладне рішення про їх дослідження.

Кургани займають висотні місця. Одна група (8 насипів під номерами 1-8) розміщена за 1 км південніше сіл Кам'янка-Спасівка, на підвищеному пасмі, що тягнеться із північного заходу на південний схід паралельно лівому берегу р. Шандрова, друга (зафіксовано 8 курганів, польова нумерація 9-16) - в районі Гусикової гори, обабіч дороги Сатанів- Чемерівці, на землях с. Іванківці (рис.1). Роботи проведено на 11 курганах.

курган ранньоскіфський склеп поселення

Курган № 1 займав, можна вважати, центральне місце в групі. Він ще височів над горизонтом на 0,5 м, але був розтягнутий плугами і мав овальну форму - 20x25 м. В центрі виявлено скупчення каміння (залишки колишнього кам'яного насипу) розмірами 10x10,5 м. Як і в інших подільських курганах, кам'яна конструкція складалась із більших каменів, які утворювали коло, і менших, що заповнювали центральну частину насипу. Під цим кам'яним завалом знаходилась поховальна камера, заповнена перепаленим до оранжевого кольору шаром землі і глини.

Рис. 2.1, 4-7 - керамічний посуд та бронзова шпилька із кургану №1; 2, 3 - залізний та бронзовий наконечники стріл із кургану №9

Камера була квадратною в плані. Орієнтована сторонами майже по сторонах світу з незначним відхиленням у північній точці до сходу.

Збереглась кам'яна підлога площею 2,4х2,5 м, яка складалась у південній частині з трьох-чотирьох шарів плит. У південно-східному кутку стояла урна з кальцинованими кістками. Серед них знаходились дві бронзові цвяховидні сережки, більше п'ятдесяти каолінових намистин. Під урною знайдена бронзова шпилька (рис.2,5), поряд стояла корчага з дещо розширеним корпусом, декорованим гладким валиком, а під північною стінкою камери - три миски з відхиленим назовні краєм (рис. 2,1,4,6,7). В різних місцях лежали уламки ще кількох посудин (мисок, черпака). У центральній частині виявлено біля 350 залізних панцирних пластин, чотири кістяних та шість, сильно оплавлених у вогні, бронзових наконечників стріл.

Курган № 2. Висота - 0,25 м, діаметр- 12х14 м. На глибині 0,3 м виявлено скупчення каміння на площі 4,5х5 м. Під цим завалом знаходилась поховальна камера, заповнена камінням, частина якого була перепаленою. Особливо це було помітно в центральній частині, де каміння виявилось випаленим до стану вапна і являло собою, по суті, монолітну масу. Тут, на глибині 0,5 м від давнього горизонту, простежено прожилки випаленого до червоного кольору грунту та деревного вугілля, а на глибині 0,7 м почали зустрічатись шматки вапна та ошлакованої маси грунту і каміння.

Поховальна камера розмірами 3,7х4,4 м, була впущена в материк на 1,3 м. Після її зачистки виявлено 6 стовпових ям діаметрами- 0,5-0,65 м, глибиною, від дна могили, біля 0,7 м. На дні могили уціліли рештки трьох похованих. Один скелет лежав уздовж східної стінки, скорчено на лівому боці, практично в шарі деревного вугілля, але явних ознак спалення на ньому не було. Вздовж витягнутих вперед рук знайдено дві бронзових цвяхоподібних шпильки та дві скляні біконічні намистинки, а ще одна така ж сама знаходилась біля колін. У південному куті на глибині 1,2 м в шарі чорної землі знайдено глиняну корчагу, кам'яну плитку, одна сторона якої зашліфована до блиску, та банкоподібну посудину із наліпним валиком по вінчику.

В ногах цього ж скелета знаходився ще один кістяк, який належав дитині. В західній частині камери знайдено фрагменти кальцинованих кісток, які належать третій особі (рис.3).

Курган № 3, при висоті 0,2 м та діаметрі 6 м, ледь проглядався на фоні горизонту. Відразу після прокопування орного шару на глибині 0,3 м вдалось натрапити на каміння, яке займало площу 2х2,2 м. В подальшому з'ясувалось, що тут знаходився чотиристовповий склеп розмірами 2,1х2,6м. Збереглась частково кам'яна підлога. Під час розчистки внутрішнього простору склепу було знайдено фрагмент черепної коробки, кальциновану кісточку та пастову намистину, невиразний уламок керамічної посудини червоного кольору, скляну намистину та фрагмент залізної шпильки.

Рис.3. План та розрізи кургану №2:

1) трав'яний покрив; 2) ями; 3) кістки; 4) монолітно вапняковий шар; 5) земляно-глиняне заповнення; 6) грабіжницька яма;

7) випалений шар червоного кольору; 8) каміння; 9) випалений шар сірого кольору; 10) деревне вугілля; 11) материк

Курган №4. Висота - 0,3 м, діаметр біля 12 м. У верхньому шарі серед каменів було виявлено уламок кам'яної зернотерки, залізні вудила та декілька фрагментів керамічного посуду. В центрі, на глибині 0,2 м, під скупченням каміння на ділянці 10х10 м розташовувалась дерев'яна поховальна камера, долівка якої була вимощена кам'яними плитками, що краще збереглись у західному куті склепу. Загальна площа вцілілої вимостки дорівнює 3х1,9 м. По кутах поховальної камери, орієнтованої кутами по сторонах світу, знаходились 4 стовпових ями глибиною біля 1 м, діаметром - 1,05-1,2 м.

У різних частинах кургану виявлено перепалений до оранжевого кольору шар землі і глини товщиною 8-10 см, під яким зустрічаються вкраплення вуглинок. Найпотужнішим виявився цей пласт у східній частині гробниці, де він має площу 0,5х1,2 м. З південної сторони кургану, за межами склепу, виявлено два поховання у могилах, стінки яких обкладені камінням.

Курган № 5. Насип виділявся на поверхні лише незначними виходами дрібного каміння. На глибині 0,2 м виявлено розтягнуте плугами кам'яне скупчення майже овальної форми розмірами 4,47 х 3,5 м, основу якого складало коло діаметром 3,67х3,5 м, викладене з трохи більших каменів. З південного сходу до нього примикала кам'яна майже прямокутна площадка - 1,77х0,84 м. Під круглою кам'яною конструкцією знаходилась підквадратна могильна яма зі сторонами 2,7х2,37 м, завглибшки 1 м від сучасного рівня. У західній частині могили відкрито грабіжницьку яму. Заповнення могили у нижньому двадцятисантиметровому шарі було із чорнозему, в якому знайдено купку кальцинованих кісток, дві бронзові цвяхоподібні сережки та глиняний кухоль. Вище йшло каміння впереміжку з чорноземом. У заповненні траплялись окремі людські кістки. На деяких із них помітні сліди дії вогню.

Курган №6 повністю розораний. Залишки кам'яного насипу діаметром до 11 м зафіксовано на 0,25 м від сучасної поверхні. У центрі частково збереглась вимощена камінням підлога, де знайдено фрагменти трубчастих кісток та залишки трупоспалення, що супроводжувались кількома глиняними посудинами.

Курган №8. Висота- 1,45 м, діаметр -24х20 м. Під курганом виявлено сліди склепу. Він являв собою, викопану в материку яму глибиною до 2,4 м з довжиною сторін 5,8х4,5 м, вздовж яких стояла дерев'яна конструкція, що опиралась на сім стовпів. З усіх сторін гробниця була оточена овальним в плані кам'яним валом. Він досягає розмірів в плані 11,5х9,2 м при висоті до 1,1 м. З півдня у валу виявили два розриви, тут був вхід у склеп. Навколо валу було зроблено земляну підсипку майже до його повної висоти, яка поступово понижувалась у зовнішню сторону. На підсипку накидане в один шар дрібне каміння. Це створювало ілюзію наявності суцільного кам'яного насипу і водночас економило витрати каміння.

В результаті дії потужного вогнища камінь в окремих місцях перетворився у вапно. У самій могилі, яка вщент спустошена грабіжниками, нічого не збереглося. У заповненні знайшлося кілька фрагментів кераміки, рештки декількох уламків людських кісток від тілопокладення і масивний бронзовий двохлопастний наконечник стріли з формою пера подібною до шестикутника.

При розчистці ділянок під валом із західного та східного боку від склепу, виявлено по одному захороненню, які знаходились у шарі випаленого до цегляного забарвлення грунту. Спалений кістяк першого поховання простежувався на площі 0,9х0,7 м. Із супровідного інвентарю виявлено дві бронзові цвяхоподібні шпильки, кілька десятків пастових і скляних намистин, кістяна посудинка (піксидка).

Згорілі кістки другого захоронення лежали серед пропаленої грунтової маси. Збереженість дуже погана. Разом з кістками виявились частини розчавленої корчаги біконічної форми.

Курган №9. Висота -4,5 м, діаметр з півночі на південь - 56 м, з заходу на схід - 60 м. Вершина пласка, північна сторона крутіша, південна більш похила. Навколо кургану був рів. Розкоп в центрі насипу, розмірами 26х13 м виявив, що верхній шар його на глибину 2,5 -3 м в центрі і на- 1,2-1,5 м на схилах складався з чистого чорнозему з окремими каменями. Глибше йшов суцільний пласт каміння, який особливо щільно залягав з північного і південного краю розкопу. Як з'ясувалось пізніше, це були частини кам'яного валу, який кільцем оточував дерев'яну стовпову гробницю. За відкритими ділянками валу можна судити, що його висота досягала 2-х і навіть більше метрів, ширина в основі біля 10 м, діаметр по зовнішньому периметру -26 м. Складається він із чистого каміння, без будь-яких домішок землі.

Гробниця, площею більше 50 кв. м, була впущена в ґрунт на 0,35-0,4 м нижче давнього горизонту. В її конструкцію входило два ряди стовпів, які з чотирьох сторін підтримували споруду. Деякі ями зовнішньої лінії говорять за те, що в них стовпи були нахилені в сторону внутрішнього ряду, тобто вони виконували роль підпор, які запобігали розповзанню будівлі. Частково збереглись залишки зотлілих дубових стовпів, ущільнених камінням. Підлога склепу була замощена кам'яними плитами і замазана глиною. Проте, більша її частина, смугою 4x2,5 м, була зруйнована ще в давнину. Під північною стороною гробниці знайдено залізний і бронзовий наконечники стріл (рис. 2,2,3). З чотирьох кутів склепу (за його межами) в кам'яному валу залягав потужний шар перепаленої до яскравого червоного кольору глини, в якій простежуються тонкі прожилки вугілля.

З південного боку у вал врізається коридор, обмежений з двох сторін кам'яними, мурованими насухо, стінами. Коридор звужується в сторону склепу (ширина близько 2-х м) і розширюється у протилежний бік (6 м). На його долівці залишились відбитки від настилу із колод, у вигляді ровиків шириною 20-25 см.

До південно-західного кута склепу примикав невеликий (висота - 1,9 м, діаметр - біля 4,3 м) курган, який був перекритий загальним насипом. Тут виявлені залишки трупоспалення, висипаного на долівку, встелену тонким шаром дрібного піску з білою глиною. Захоронення супроводжувалось чорнолощеними мисками, унікальним блюдом, виготовленим із рога лося, кістяними туалетними лопатками-ложечками, кістяними деталями горита та деякими іншими предметами. Дослідження кургану не завершене. Але вже зараз можна вважати, що за всіма ознаками він функціонував як обрядово-поховальний храм.

Курган №10 досягав у висоту 0,2 м, при діаметрі 6,5 м. При знятті верхнього орного шару майже по всій площі траплялися камені різних розмірів, більші із них, зосереджені по краю скупчення, утворювали коло діаметром 5х5 м. Кам'яний накид викладений на рівні давнього горизонту, який знаходився нижче сучасного на 0,2-0,25 м, а розташування каменів відповідає всім ознакам кам'яних конструкцій, які відомі нам за іншими курганами. Ніяких прямих вказівок на те, що у ньому були поховання, немає. У культурному шарі зустрічались окремі вуглинки, кілька уламків кісток дрібних тварин. В центрі знайдено декілька фрагментів оплавленої бронзи. Із них два уламки у формі деформованих пластин, які належали дзеркалу. Спостереження показують, що курган міг відігравати важливу роль у забезпеченні нормального існування такого багатофункціонального об'єкта як храмово-поховальний комплекс курган № 9.

Два інші кургани (№ 11,12) розташовані на вершині Гусикової гори, яка найвище піднімається над навколишньою місцевістю і є складовою частиною Товтрового кряжу. Курган № 11 мав висоту 0,4 см і діаметр 12х13 м. На глибині 0,4-0,5 м у насипі почало зустрічатись каміння, яке безсистемно зосереджувалось по всій площі кургану, де виявились залишки двох захоронень. Деякі ознаки вказують на скороченість похованих. В заповненні знайдено крем'яну пилочку та дві пластини.

Курган № 12 розміщений північно-західніше від одинадцятого, мав висоту 0,25 м і діаметр біля 13 м. Кам'яна конструкція в насипі стала проявлятися на глибині 0,2 м і, як з'ясувалось, в деяких місцях мала товщину від 0,5 до 0,8 м при діаметрі 11 м. В центральній частині деякі камені стояли на ребрі, утворюючи щось на зразок ящика. У північно- західному секторі на глибині 0,35 м від поверхні насипу розчищено трупопокладення (поховання 1). Кістяк був орієнтований на захід, лежав скорчено на правому боці. В голові перед черепом стояв горщик, прикрашений геометричним орнаментом із заштрихованих трикутників і горизонтальних ліній. Поряд, але ближче до курганного центру, знаходились рештки щонайменше ще двох кістяків (поховання 2). Біля них знайдено шліфовану кам'яну сокиру з отвором та крем'яний відщеп.

Отже, практично у кожному кургані для захоронень було споруджено дерев'яні усипальниці. Їхня архітектура та розміри залежали від знатності похованого, його ролі у суспільстві. Тому склепи за конструкцією і убранством могли варіювати від зовсім скромних, при площі у кілька квадратних метрів, до великих і багатих інтер'єром будівель. Найбільш складною така споруда виявилась у кургані № 9. Із подністровських пам'яток найближче до неї стоять гробниці із курганів № 1 і 2 в

Перебиківцях, досліджених Г.І.Смирновою⁴. Це особливий тип усипальниць, який призначений для дуже поважних членів громади, таких як вожді, жреці тощо.

Стосовно різних категорій поховального інвентаря, то вони відомі на інших старожитностях з українського Правобережжя. Миски з розхиленими назовні вінцями представлені як на Середньому Дністрі (Теклівка⁵, Перебиківці⁶), так і у Побужжі (Немирів⁷) й у Подніпров'ї (Жаботин⁸) та ін. Типовими є і наконечники стріл⁹, кістяні деталі горита¹⁰. Рогове блюдо відноситься до рідкісних знахідок. Походять вони, наприклад, з Новозаведенного, що на Північному Кавказі¹¹, трапляються у сарматських комплексах, правда, пізнішого часу¹².

Розкопані об'єкти представляють два хронологічні горизонти. Кургани № 11 і 12- відносяться до епохи пізньої бронзи (ХП-ХІ ст. до н.е., комарівська культура), інші - до скіфської епохи (VII-VI до н.е.). Але між конструктивними особливостями курганних насипів цих двох хронологічних горизонтів є багато спільного, що пояснюється генетичними зв'язками між ними.

У 2011р. також велись роботи на ділянці будівництва дороги Іванківці-Сатанів, де знаходиться поселення з культурними нашаруваннями трипільського, пізньобронзового, скіфського та ранньо- слов'янського періодів. Тут вдалося розкрити площу у 1200 кв.м. і виявити вісім об'єктів житлового й господарського призначення. Особливо цікаво те, що у скіфську пору тут проживали племена, яким і належав вищезгаданий курганний некрополь, що підтверджується здобутими матеріалами. Дослідження цих пам'яток, як єдиного історико-культурного цілого, дозволить зробити ґрунтовні висновки щодо різних аспектів діяльності тутешніх мешканців на початку раннього залізного віку.

Примітки

1 Sulimirski T. Scytowie na zachodniem Podolu. Lwow / T.Sulimirski. - Lwow, 1936.- S. 1-136.

2 Малеев Ю.Н. Курган скифского времени у с. Мышковцы в бассейне р. Збруч / Ю.Н.Малеев // Курганы Степной Скифии. - 1991. - К., - С. 132-130.; Бандрівський М., Захар'єв В. Про один тип поховальних споруд періоду раннього заліза на Середньому Придністров'ї (За матеріалами розкопок кургану ІІІ в селі Сокілець у 1999 році) / М.Бандрівський, В.Захар'єв // Записки НТШ, праці археологічної комісії. - Львів, - Т. ССХПІУ, 2002.

3 Сецинский Е. Археологическая карта Подольской губернии / Е.Сецинский // Труды ХІ археологического съезда. - М. - 1901. - С.201.

4 Смирнова Г.И. Курганы у села Перебыковцы - новый могильник скифской архаики на Среднем Днестре / Г.И. Смирнова // ТГЭ. - Т. 20, - 1979. - С.39-43.

5 Гуцал А.Ф. Результати досліджень курганів скіфського часу біля с.Теклівка на Поділлі / А.Ф.Гуцал, В.А.Гуцал, В.П. Мегей, О.Д.Могилов // Археологічні відкриття в Україні 2000-2002 pp. - К., -2003. - С. 90-92.Смирнова Г.И. Курганы у села Перебыковцы...- С. 53. - Рис. 12,9.

6 Смирнова Г.И. Гальштатский компонент в раннескифской культуре лесостепи Северного Причерноморья (по материалам Немировского городища) / Г.И. Смирнова // РА., №4. - 2001. - С.33-44. - Рис.1,10.

7 Ковпаненко Г.Т., Бессонова С.С., Скорый С.А. Памятники скифской эпохи Днепровского Лесостепного Правобережья / Г.Т. Ковпаненко, С.С. Бессонова, С.А. Скорый. - К. - 1989. - С. 52-56.

8 Смирнова Г.И. Курганы у села Перебыковцы.- С. 53. - Рис. 10,8,9.

9 Там само. - С. 48. - Рис. 10,16-21.

10 Петренко В.Г., Роговые блюда могильника Новозаведенное II / В.Г. Петренко, В.Е.Маслов // Евразийские древности. 100 лет Б.Н.Гракову. Архивные материалы, публикации, статьи. - М., - 1999. - С. 250-259.

11 Смирнов К.Ф. Савроматы / К.Ф. Смирнов. - М., - 1964. - С.340. - Рис.46,16.

Размещено на Allbest.ru