"Ведомость городам, местечкам, селения и деревням подольской губернии... 1830 г." - важливе джерело з історії Поділля

Характеристика рукопису документа "Ведомость городам, местечкам, селениям и деревням Подольской губернии... 1830 г.". Визначення його інформаційного потенціалу як важливого історичного джерела з історії Поділля першої половини і середини ХІХ століття.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 31.05.2018
Размер файла 20,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

“ВЕДОМОСТЬ ГОРОДАМ, МЕСТЕЧКАМ, СЕЛЕНИЯ И ДЕРЕВНЯМ ПОДОЛЬСКОЙ ГУБЕРНИИ... 1830 Г.” - ВАЖЛИВЕ ДЖЕРЕЛО З ІСТОРІЇ ПОДІЛЛЯ

А.Б. Задорожнюк,

С.А. Копилов

У Відділі рідкісних видань бібліотеки Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (інв. № 2739) знаходиться цікавий рукопис, що має назву “Ведомость городам, местечкам, селениям и деревням Подольской губернии по уездам с показанием числа домов, душ и расстояний верст от реки Збруча пределов Австрийского владения и реки Днестра пределов Бессарабской области. 1830 г.”. Він представляє собою 36 аркушів цупкого паперу (розмір аркушів 36 х 23 см), списаного з обох боків, прошитих і скріплених твердою палітуркою. Аркуші мають водяні знаки (філіграні), що відтворюють герб власника папірні (стоячий на задніх лапах лев у геральдичному картуші), літерами К І, написом PRO PATRIA і роком 1828. Знак Pro Patria (герб республіки Нідерландів) був розповсюджений на філігранях з українських папірень кінця XVIII - початку ХІХ ст.1.

У рукопису, який слід класифікувати документом поточної діловодної документації канцелярії Подільської губернії, подано повний перелік усіх населених пунктів Подільської губернії по повітах, з фіксацією кількості будинків і мешканців в них, а також відстані до річок Збруч і Дністер, що одночасно слугували і кордоном. В якості додатка тут була розміщена генеральна карта Подільської губернії.

Лише щодо Літинського повіту відсутня інформація про кількість мешканців у населених пунктах повіту, а вказано лише кількість будинків. Згідно даних вказаного документа, найбільшим населеним пунктом краю було містечко Меджибіж, населення якого складало понад 4 тис. чол. (895 будинків), тоді як в губернському центрі мешкало близько 2, 5 тис. осіб (710 будинків). Найбільшим містом Поділля була Вінниця, де нараховувалося 907 садиб і 3815 мешканців. Документ був складений у 1830 р. і прив'язаний до генеральної карти Подільської губернії, проте упродовж наступних кількох десятків років зазнав не менше трьох редакцій. Перша редакція подавала лише назви населених пунктів, кількість будинків і населення в них. Під час другої було уточнено статус поселень, поправлено окремі назви, а також подана нова уточнена кількість будинків і мешканців. Згодом було зроблено переоблік усіх населених пунктів, їх обміри та прив'язано до карти, що додавалася до документа. При цьому зазначалося, що окремі населені пункти, подані в “Ведомости...”, на карті не позначені, а деякі подані в реєстрі кілька разів. Ще пізнішим редактором вказано, що окремі поселення набули статусу військових. Отже, пізнішими редакціями було, по-перше, уточнено статус населених пунктів (місто, містечко, селище, село, передмістя, присілок, військове поселення), кількість будинків і мешканців, здійснена прив'язка до карти губернії. На нашу думку, “Ведомость.” складалася для губернської канцелярії і упродовж кількох десятків років слугувала робочим документом щодо визначення кількості населених пунктів Подільської губернії. “Ведомость.” потрапила до університетської бібліотеки в період організації Українського університету в 1918 р., про що свідчать печатки із зображенням Тризуба і написом “Бібліотека Кам'янець- Подільського Державного Українського Університету” (Арк. 2 і Арк. 13). Після закриття університету документ потрапив до обласного державного архіву, а в процесі перевезення останнього з Кам'янця-Подільського до Хмельницького був повернутий до бібліотеки університету.

Виявлений рукопис є надзвичайно цінним джерелом з історії Подільського краю, оскільки чітко фіксує відомості про наш край на період 30-х рр. ХІХ ст., та наступні роки. Це чи не єдиний документ, який подає назви понад двох тисяч населених пунктів Поділля, і стверджує, що населення краю на період 1830 р. складало понад 500 тис. чоловік. “Ведомость.” називає 15 категорій поселень в краї, а саме: “губернский город, поветовый город, приписной город, заштатный город, местечко, военное поселение, деревня, селение, село, предместье, приселок, юридика, хутор, слобода, слободка”. Тут також подавалося трактування губернськими чиновниками поняття містечка як торгового села. Кількість населених пунктів Подільської губернії та число їх мешканців на 1830 р. відображено в таблиці № 1.

Табл. 1. Кількість населених пунктів та число мешканців Подільської губернії на 1830 рік

Назва повіту

Військові поселення

кількість

Назва поселення

Число мешканців

Кам'янецький повіт

Проскурівський повіт

2

Ружична, Ружичанка

915

Ушицький повіт

Летичівський повіт

23

Меджибож, Бахматівці, Волосівці, Голосків, Давидківці, Западинці, Копачівка, Копистин, Лисяновці, Лисогірка, Маломолинці, Масівці, Митківці, Паньківці, Парахомівці, Пероговці, Редвинці, Русановці, Ставниця, Терешивці, Шпичинці, Шрубків, Ярославка

11352

Літинський повіт

Вінницький повіт

Могилівський повіт

Ямпільський повіт

Брацлавський повіт

Гайсинський повіт

9

Гранов, Ладижин, Івангород, Губник, Леухи, Михайлівка, Севастьянівка, Слободище, Четвертинівка

7733

Ольгопільський повіт

3

Бондурівка, Жабокричка, Пятківка

1895

Балтський повіт

15

Піщана, Саврань, Бондурова, Бурилова, Дубинова, Каменовата, Казавчин, Концеба, Красненьке, Ольшанка, Очеретна, Полянецьке, Пужайков, Секретарка, Тридуби

4755

Всього

52

26650

Щодо визначення в “Ведомости...” військових поселень, відносно яких вживається термін колишнє, можна припустити про значно пізнішу від 1830 р. редакцію цього документа, що залишався складовою поточного документообігу. Так, у Подільській губернії військові поселення з'явилися після Польського повстання 1830 р. та конфіскації земель у князя Адама Чарторийського (1770-1861). Останній став одним із його найактивніших керівників польського національно-визвольного руху і очолював національний уряд. На Поділлі Чарторийський володів двома великими маєтками: Меджибізьким у Летичівському та Гранівським у Гайсинському повітах. Після повстання князь змушений був емігрувати до Парижа, а його маєтки у квітні 1836 року відійшли у підпорядкування військового міністерства.

У 1837 році були затверджені правила конфіскації маєтків, власники яких брали активну участь у польському заколоті. В результаті, до військового відомства перейшли близько 86 тисяч душ селян чоловічої статі лише на території Київської й Подільської губерній. Для здійснення керування конфісковані маєтки були розділені на 5 округів і дві окремі дільниці, головне управління розмістилося в Умані, а села були перетворені на “військові поселення” з розміщенням в них кавалерії.

На підставі спеціального “Положення”, жителі цих округів продовжували значитися в селянському стані, при цьому чоловіча частина підлягала військовій юрисдикції. Рекрутська повинність відбувалась на загальних підставах, проте, за місцем проживання. Селяни були зобов'язані 3 дні в тиждень працювати на загальних роботах, платити державні податки 1 руб. 23 коп. сріблом з душі на рік, а також забезпечувати фуражем і продовольством війська, що перебували на постої.

Найбільше постраждав Меджибізький маєток Чарторийського. Тут не лише кількість селян, а й число населених пунктів не відповідали “штатному розкладу”. Тож лише найбільші села стали військовими поселеннями, а менші були ліквідовані. Так, у 1840-1841 рр. з карти Поділля зникло 17 сіл. Сьогодні лише завдяки джерелам є можливість визначити назви ліквідованих сіл: Довжок, Любомирка, Чарторийка, Журавлинці, Завойки, Дашківці, Калинівка, Бозулинці, Головачівка, Вацева, Золотаренки, Банашки, Підлісці, Юначинці, Грабівці, Михунки-Польові, Пронилів. Розміщувалися вони в різних куточках величезної території, що сьогодні входить до складу Деражнянського, Летичівського, Хмельницького районів Хмельницької області.

Як відбувалось створення військових поселень на практиці, можна побачити на прикладі історії села Голосків. З давніх часів село компактно розміщувалося у вигині Південного Бугу. Але, згідно з проектними документами, військові поселення повинні були мати лінійне планування - прямі вулиці з рівномірним розміщенням будинків. Покручені мальовничі вулички старого Голоскова не відповідали цьому. Не вагаючись, військове керівництво видало розпорядження, за яким село перенесли на розміщену поруч рівнину, збудували прямі вулиці та типові будинки. Типове житло, згідно з нормативами, мало бути повернуто вікнами чільної стіни на південь, а причілком - на схід. Будинок мав фіксовані розміри: довжина - від 10 до 16 аршинів (аршин - 0, 71 м), ширина - від 6 до 12 аршинів; господарський двір: довжина від 6 до 10 аршинів і ширина - до 10 аршинів. Стіни всіх споруд зводили з глини і саману та білили, дахи вкривали соломою або очеретом. Дані про кількість військових поселень на території губернії за “Ведомостью... 1830 г.” наведені у таблиці № 2.

Табл. 2. Військові поселення в Подільській губернії

міста

містечка

Сільські поселення

Назва повіту

кількість

Число мешканців

кількість

Число мешканців

кількість

Число мешканців

Кам'янецький повіт

2

3283

14

8931

221

33477

Проскурівський повіт

1

1909

8

9509

193

40493

Ушицький повіт

3

1307

15

11292

220

31464

Летичівський повіт

1

935

7

6942

174

31832

Літинський повіт

3

4699

6

Вінницький повіт

1

3815

9

5652

152

32947

Могилівський повіт

2

6940

7

2898

151

29585

Ямпільський повіт

2

1042

13

6123

156

33995

Брацлавський повіт

1

1173

7

9221

192

38248

Гайсинський повіт

1

1465

11

10473

126

40909

Ольгопольський повіт

1

582

10

13061

116

34518

Балтський повіт

1

1831

14

4963

215

41099

Всього

19

28951

121

89065

1916

388567

На початку 1842 року в округах Київської й Подільської губернії були розміщені 4-а легка кавалерійська дивізія, кінно-артилерійська бригада й дві Донські козачі артилерійські бригади. У Меджибожі розмістилося управління 4-го округу, якому підкорялися 3 волості (штаби у Ставниці, Бахматівцях, Волосівцях). Усього в Меджибізькій окрузі на військовому поселенні у 1846 році мешкало до 20 тисяч людей (з них - 8931 селян-господарів), чисельність розквартированих на забезпеченні військ дорівнювала 1376.

У 1857 році Микола І видав указ про ліквідацію військових поселень, а до 1859 року всі села перейшли в підпорядкування відомства державних маєтностей, а військовопоселенців перевели у стан державних селян з правом отримання земельного наділу.

Зрештою, вказаний рукопис не лише зафіксував існування на території Подільської губернії військових поселень, але й дозволяє датувати період їх ліквідації на межі 50-60-х рр. ХІХ ст. У документі також було частково відображені монастирські землеволодіння, зафіксовані під назвою поселень-юридик, що не отримали належного вивчення в історичній літературі.

Отже, “Ведомости... 1830 р.” містять важливу інформацію про топографію Подільської губернії, кількість і статус поселень, чисельність їх мешканців. Це джерело не отримало належного вивчення в літературі і вводиться до наукового обігу вперше.

рукопис ведомость подольский губерния

Примітки

Мацюк О.Я. Папір та філіграні на українських землях (XVI - початок ХХ ст.) / О.Я. Мацюк - К., 1974. - С. 22.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Розклад феодально-кріпосницької системи як основний зміст соціально-економічного розвитку України першої половини XIX століття. Загальна характеристика основ економічної історії України. Причини падіння кріпосного права в Росії. Розгляд реформи 1861 року.

    дипломная работа [82,2 K], добавлен 25.05.2015

  • Загальна характеристика комплексу історичних джерел, за допомогою яких дослідникам вдалося вивчити історію народів Східного Середземномор’я. Особливості кумранських рукописів, біблійних текстів та апокрифічної літератури. Джерела з історії Угариту.

    контрольная работа [43,7 K], добавлен 19.07.2013

  • Трансформація та реалізація войовничого антисемізму в процесі окупації загарбниками Поділля. Акції тотального знищення єврейського населення в містах Подільського регіону. Голокост як частина нацистського окупаційного режиму на українських землях.

    дипломная работа [66,8 K], добавлен 03.01.2011

  • Розгляд історії автобіографічного рукопису доктора Володимира Горбового та виданої за матеріалами автобіографічного рукопису книги спогадів "Погода совісті". Наявність в рецензії Б. Зілинського його некомпетентності та умисного наклепу на книгу спогадів.

    статья [22,4 K], добавлен 22.02.2018

  • Антифеодальний суспільний рух Західної і Центральної Європи першої половини XVI століття. Лютеранство, найбільший напрям протестантизму. Передумови Реформації, перші десятиліття XVI століття. Кальвiнiзм, особливості Реформації в країнах Західної Європи.

    реферат [37,3 K], добавлен 18.11.2010

  • Філософія історії М. Хайдеггера: погляди на "субстанціалізм", викладені в праці "Буття та час"; представники "філософії життя". Концепція єдності світового історичного процесу К. Ясперса. Неотомістська історіософія; "драма історії" в неопротестантизмі.

    реферат [27,3 K], добавлен 22.10.2011

  • Історичні джерела як носії інформації, яка є основою для реконструкції минулого людства, методи отримання, аналізу та зберігання. Археологія та оцінка її значення для вивчення історії стародавнього світу. Етапи дослідження історії Стародавнього Єгипту.

    реферат [28,1 K], добавлен 22.09.2010

  • Образование самостоятельной Нижегородской губернии в эпоху Петра I. Бурное развитие хозяйства губернии в XVIII веке. Крупнейшие промышленные центры края. Нижний Новгород – экономический, торговый и промышленный центр. Выдающиеся люди Нижегородской земли.

    презентация [1,0 M], добавлен 25.09.2014

  • Общая характеристика Олонецкой губернии. Анализ социального и национального состава политических ссыльных в Олонецкой губернии, а также условия их содержания, быт и основные направления деятельности. Вклад польских политических ссыльных в развитие Сибири.

    дипломная работа [81,7 K], добавлен 18.07.2010

  • История и основные этапы образования и расширения Владимирской губернии, ее структура и основные компоненты. Особенности и направления развития промышленности и сельского хозяйства на территории данной губернии. Причины забастовки на морозовском заводе.

    реферат [24,1 K], добавлен 12.12.2011

  • Зарождение повстанческого движения в Иркутской губернии и его специфика. Причины перехода повстанческих отрядов Иркутской губернии в уголовные (на примере отрядов Донского-Чернова, Прокопьева-Кочкина). Характеристика повстанческих и бандитских отрядов.

    курсовая работа [84,3 K], добавлен 07.05.2015

  • Развитие Казанской губернии в XVIII в. Политики насильственной русификации и христианизации. Развитие культуры и просвещения. Казанская губерния в пореформенный период. Экономическое и социально-политическое положение Казанской губернии в начале XX века.

    курсовая работа [54,3 K], добавлен 16.04.2014

  • Проблеми історії України та Росії в науковій спадщині Ф. Прокоповича. Історичні погляди В.Г. Бєлінського, його концепція історії України. Наукова діяльність Преснякова, Безтужева-Рюміна. Роль М.С. Грушевського і В.Б. Антоновича в розробці історії України.

    учебное пособие [274,2 K], добавлен 28.04.2015

  • Особенности развития Орловской губернии на рубеже XIX-XX веков, противоречия модернизации и трансформации. Общественная жизнь в органах местного самоуправления, система образования. Распространение революционных идей на территории Орловской губернии.

    дипломная работа [92,6 K], добавлен 17.03.2012

  • Анализ предпосылок образования Казанской губернии, особенности и государственный строй. Татарская ратуша как орган самоуправления купеческого и мещанского сословий. Периодизация истории Казанской губернии, анализ работы Государственного аппарата.

    курсовая работа [32,6 K], добавлен 25.03.2012

  • Проведение анализа развития Курской губернии в социальной и экономической сфере. Создание общей картины благоустройства Курской губернии. Описание особенностей развития дорожного строительства, школьной системы, медицины и благотворительности в крае.

    курсовая работа [64,8 K], добавлен 02.06.2015

  • Кризис в России, вызванный крепостничеством. Противочумной карантин в Севастополе, выселение жителей в лагеря - повод к восстанию в 1830 году. Сплоченность и единство слобожан. Отмена карантина по требованию народа. Подавление восстания графом Воронцовым.

    реферат [24,6 K], добавлен 17.09.2009

  • Внутренняя политика Николая I. Цензура и борьба с вольнодумством. Польское восстание 1830-1831 гг. Появление студенческих обществ. Французская революция 1830 года. Новые образы борьбы за свободу. Формирование революционных идей в русском обществе.

    курсовая работа [87,2 K], добавлен 23.09.2014

  • Передумови та причини Великих географічних відкриттів. Морські експедиції кінця XV- поч XVI ст. Навколосвітня подорож Магеллана. Географічні відкриття другої половини XVI і першої половини XVII ст. Значення Великих географічних відкриттів в історії.

    курсовая работа [54,0 K], добавлен 09.07.2008

  • Зародження білоруської історичної думки і розвиток з найдавніших часів до 20-х років ХХ століття. Принципи концепції історії Білорусії початку ХХ ст. Розвиток історичної науки в радянські часи. Особливості сучасна історіографія історії Білорусії.

    реферат [49,3 K], добавлен 24.05.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.