Астрономічна обсерваторія Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка як комплексний об’єкт культурної спадщини України

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО ОХОРОНИ ПАМ'ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ

ЦЕНТР ПАМ'ЯТКОЗНАВСТВА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Астрономічна обсерваторія Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка як комплексний об'єкт культурної спадщини України

Спеціальність 26.00.05 - Музеєзнавство. Пам'яткознавство

САЛАТА Сергій Анатолійович

Київ - 2015

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у відділі історичного пам'яткознавства Центру пам'яткознавства Національної академії наук України і Українського товариства охорони пам'яток історії та культури.

Науковий керівник: кандидат фізико-математичних наук

Казанцева Лілія Вікторівна,

Астрономічна обсерваторія Київського

національного університету ім. Тараса Шевченка,

завідувач Астрономічного музею

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

Савчук Варфоломій Степанович,

Дніпропетровський національний

університет ім. Олеся Гончара,

професор кафедри теоретичної фізики

кандидат технічних наук,

старший науковий співробітник

Константинов Володимир Олександрович,

Центр пам'яткознавства НАН України і

Українського товариства охорони

пам'яток історії та культури, старший науковий співробітник

Захист відбудеться 26 листопада 2015 р. о 13:00 на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.252.01 у Центрі пам'яткознавства НАН України і УТОПІК (адреса: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, 9, корп. 19).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Центру пам'яткознавства НАН України і УТОПІК (адреса: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, 9, корп. 19).

Автореферат розіслано «24» жовтня 2015 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Н. М. Сенченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Астрономія - одна із найдавніших наук людства. Вона відігравала особливу роль у процесі формування світової культури протягом багатьох століть, тому історія астрономії, як світоглядної науки, нерозривно пов'язана з історією людської цивілізації. Популярність астрономії постійно зростає з розширенням та поглибленням наукових знань про оточуючий світ і з розвитком технічних та інформаційних технологій. У той же час, швидкоплинність змін наукових парадигм, моделей та теорій, революційні переміни у підходах до наукового інструментарію часто залишають поза увагою важливі матеріальні свідчення інтелектуального розвитку людства.

Пам'ятки науки і техніки є одними з найменш вивчених зразків культурної спадщини, в тому числі і в галузі астрономії. Всебічне їхнє дослідження важливе для розуміння історії розвитку науки і техніки. Астрономічна спадщина, як ніяка інша, дуже різноманітна за типами, хронологічними межами, географічними та національними особливостями. Тому важливо збережені зразки історії розвитку астрономії актуалізувати, дослідивши всі їхні особливості і загальні риси для подальшої популяризації та збереження.

У 1834 році в Києві було відкрито університет Св. Володимира (нині - Київський національний університет ім. Тараса Шевченка), в якому серед 13-ти перших кафедр розпочала свою діяльність кафедра астрономії та геодезії, а з самого початку проектування університету в Києві планувалось створення при ньому Астрономічної обсерваторії. З початку діяльності університету і до сьогодні астрономія є однією з фундаментальних природничих наук, яка викладається і досліджується в Києві. Відкрита у 1845 р. університетська обсерваторія, збудована в історичній місцевості Кудрявець, стала першим науковим закладом міста з астрономічних спостережень. Пройшовши складний шлях становлення і розвитку, установа перетворилась в знаний науково-просвітний центр, а спеціально спроектовані і споруджені для неї будівлі, встановлені на фундаментах стаціонарні інструменти, колекції різноманітних приладів, зібраний свого часу багатьма поколіннями співробітників архів матеріалів про історію закладу та його колективу отримали визнання як пам'ятки історії науки і техніки та музейні експонати. Наразі Астрономічна обсерваторія Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (АО КНУТШ) являє собою комплекс споруд та приладів, серед яких - головна будівля обсерваторії, лабораторно-житловий корпус, професорський флігель, меридіанний круг з павільйоном, горизонтальний сонячний телескоп з павільйоном, астрограф-рефрактор Мерца-Репсольда з павільйоном та ряд інших пам'яток науково-технічної спадщини. Дані споруди і прилади, разом з Обсерваторною гіркою, на якій вони розміщуються, являють собою комплекс пам'яток історії та культури України.

Вивчення цих пам'яток одночасно з ґрунтовним аналізом історичного розвитку наукової установи, її співпраці з місцевою громадою та міжнародними інституціями є важливим для проведення охоронних заходів щодо комплексної пам'ятки, для подальшої музеєфікації рухомих і нерухомих її об'єктів, включення їх до сучасного культурного контексту, що й визначає актуальність теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках планових наукових тем Центру пам'яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам'яток історії та культури «Актуалізація науково-технічної спадщини в пам'яткоохоронній та музейній діяльності» (державний реєстраційний № 0112U003192) та «Культурна спадщина у формуванні соціогуманітарного простору в Україні на початку ХХІ століття» (державний реєстраційний № 0113U000393). Вона також пов'язана з тематикою історичних досліджень Астрономічної обсерваторії.

Мета дослідження - здійснити історичний аналіз передумов будівництва, розвитку та діяльності Астрономічної обсерваторії Київського національного університету ім. Тараса Шевченка як об'єкта культурної спадщини України в період з 1834 року по нинішній час. Відповідно до поставленої мети визначено наступні завдання дослідження:

1) з'ясувати стан джерельної бази стосовно історії розвитку Астрономічної обсерваторії та наукових досліджень, що проводились в установі;

2) показати передумови створення і будівництва основних будівель АО КНУТШ;

3) представити історію розвитку наукової тематики установи та виділити основні періоди її науково-освітньої діяльності;

4) розглянути астрономічні прилади обсерваторії як пам'ятки історії, науки і техніки;

5) показати правову основу, на якій базується діяльність АО КНУТШ щодо збереження астрономічної спадщини;

6) надати характеристику і наукове визначення комплексу як об'єкта культурної спадщини;

7) опрацювати пропозиції щодо основних напрямів подальшої пам'яткоохоронної діяльності стосовно збереження головних нерухомих та рухомих пам'яток історії, науки і техніки АО КНУТШ.

Об'єктом дослідження є об'єкти культурної спадщини Астрономічної обсерваторії Київського університету, що відображують становлення та діяльність цієї науково-освітньої установи в контексті розвитку астрономії в Україні та світі.

Предметом дослідження є історичні й науково-технічні особливості створення та функціонування вказаних об'єктів культурної спадщини АО КНУТШ з метою їх музеєфікації та включення до сучасного культурного контексту як комплексної пам'ятки науки і техніки.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період з 1834 року до сьогодення. При цьому нижня хронологічна межа обумовлена передумовами створення і початком навчально-наукової діяльності Київської університетської Астрономічної обсерваторії.

Варто зазначити, що в деяких випадках дослідження поставлена проблема потребує виходу за вказану нижню хронологічну межу, особливо тоді, коли виникає потреба простежити передумови створення обсерваторії та розвитку певних галузей астрономії, які визначили хід наукових досліджень в установі.

Географічні межі дослідження охоплюють історичну територію, на якій розташовується АО КНУТШ та її місцеве оточення в межах Обсерваторної гірки. астрономічний обсерваторія культурний спадщина

Методологічні засади дослідження ґрунтуються на основі загальнонаукової методології, яка застосовується в сучасних дослідженнях, в концептуальних межах історії науки і техніки. У роботі були використані принципи історизму, наукової об'єктивності та системності наукового аналізу. Серед загальнонаукових методів використано методи аналізу, узагальнення, синтезу, аналогії, індуктивний та дедуктивний методи. Для об'єктивного розгляду розвитку та діяльності АО КНУТШ з урахуванням перебігу суспільних, політичних і економічних змін у країні застосовувались наступні спеціальні методи: порівняльно-історичний, проблемно-хронологічний, ретроспективний, логічний, тематичний, типологічний та структурно-функціонального аналізу. Структурно-системний метод дозволив систематизувати всі інформаційні матеріали. Використання обраного методичного комплексу дало можливість дослідити історію наукової, освітньої, пам'яткоохоронної та музеєфікаційної діяльності АО КНУТШ і представити її як комплексний об'єкт культурної спадщини України.

Наукова новизна полягає в комплексному вивченні на основі аналізу як уже відомих, але переосмислених з позицій сучасного пам'яткознавчого погляду, так і невідомих фактів, стану й тенденцій розвитку та реалізації пам'яткоохоронних заходів в АО КНУТШ у визначений період. Дане дослідження є першою узагальнюючою науковою працею, в якій аналізуються одночасно наукові досягнення в галузі астрономії, приладобудування й оптики, та події і процеси з охорони, вивчення і використання пам'яток історії та культури, містобудування та науки і техніки в АО КНУТШ.

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що основні положення та висновки наукового дослідження можуть бути використані під час підготовки документації на комплексний об'єкт культурної спадщини АО КНУТШ для подальшого включення його до списку Всесвітньої спадщини. Також аналіз матеріалів пам'яток історії, науки і техніки може бути використаний для їх подальшої музеєфікації, під час читання спеціальних курсів з історії астрономії, підготовки навчальних посібників, використання пам'яткознавчих матеріалів під час проведення екскурсій та просвітницьких лекцій в АО.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та ключові позиції дисертаційного дослідження представлені на наукових та науково-практичних конференціях. Серед них 8 міжнародних: ІІ и ІІІ Международные научно-практические конференции «Технический музей: история, опыт, перспективы» (г. Киев, 2010 г., 2012 г.); Міжнародна науково-практична конференція «Університетські музеї: європейський досвід та українська практика» (м. Київ, 2011 р.); Международная научно-практическая конференция «Пятые осенние чтения, посвященные проблемам общественных исследований» (г. Москва, 2012 г.); Міжнародна конференція в рамках VII та VIIІ Всеукраїнського фестивалю науки «Астрономія та фізика космосу в Київському університеті» (м. Київ, 2013 р., 2014 р.); ХІ Міжнародна молодіжна науково-практична конференція «Історія розвитку науки, техніки та освіти» за темою «Розбудова дослідницького університету» (м. Київ, 2013 р.); ІІ міжнародна наукова конференція «Музей в сучасному світі» (м. Львів, 2013 р.); 8 всеукраїнських: VІІІ, ІХ, Х та ХІ Всеукраїнські науково-практичні конференції «Український технічний музей: історія, досвід, перспективи» (м. Ворзель, м. Севастополь та м. Київ, 2011 р., 2013 р., 2014 р. та 2015 р.); ХVІІ Всеукраїнська наукова конференція молодих істориків науки, техніки і освіти та спеціалістів «Пріоритети української науки і техніки» (м. Київ, 2012 р.); ХVІІІ Всеукраїнська наукова конференція молодих істориків науки, техніки і освіти та спеціалістів, присвячена 150-річному ювілею В. І. Вернадського (м. Київ, 2013 р.); ХІІ та ХІІІ Всеукраїнські наукові конференції «Актуальні питання історії науки і техніки» (м. Конотоп та м. Коростень, 2013 р., 2014 р.).

Публікації. Основні положення та результати дослідження викладено у 30 публікаціях, 12 з яких - у фахових виданнях, визначених переліком ДАК МОН України, з них 3 - у зарубіжних виданнях.

Структура дисертації обумовлена метою і завданням дослідження. Вона складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел і літератури. Загальний обсяг дисертації складає 200 сторінок, із них основного тексту - 169 сторінок, список використаних джерел і літератури - 213 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено її зв'язок з науковими програмами, планами, темами, сформульовані мета і завдання наукового пошуку, об'єкт і предмет дослідження, окреслено територіальні межі дослідження, висвітлено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено відомості щодо апробації та публікацій основних матеріалів дисертації.

У першому розділі «Історіографія, джерельна база та методологічні основи дослідження», який складається з трьох підрозділів, висвітлено стан наукової розробки теми, джерельну базу роботи, проаналізовано роботи попередників, розглянуто методологічні основи дослідження, що сприяли досягненню мети і вирішенню визначених завдань.

У підрозділі 1.1 «Історіографія» розглянуто рівень науково-теоретичного опрацювання теми упродовж 1834-2015 років. Історіографія структурована за хронологічним принципом, що надало можливість виділити найактуальніші та інформаційно насичені роботи з історії, астрономії, пам'яткознавства. За хронологічною ознакою історіографію поділено на три періоди: дорадянський (до 1917 р.), радянський (1917-1991 рр.) і сучасний (з 1991 р.).

Протягом першого періоду основна увага дослідників приділялася передумовам створення та безпосереднього будівництва університету Св. Володимира і Астрономічної обсерваторії при ньому; подальшим реконструкціям АО та процесу наукової і навчальної діяльності установи на початковому етапі; становленню та подальшому розвитку наукових напрямів; збагаченню та облаштуванню АО астрономічними приладами і бібліотекою. Історію створення університету Св. Володимира та зміни, що проводились в ньому, описано в працях М. Ф. Владимирского-Буданова, В. Шульгіна та ін. «Описание рефрактора Киевской обсерватории» А. П. Шидловського можна вважати першим описом пам'ятки, виконаним фахівцем-астрономом. У праці, що складається з трьох частин, описано історію спорудження обсерваторії, стан її наукової і навчальної бази, інструментальний апарат, його дослідження та ін. Окремі аспекти наукової діяльності АО цього періоду висвітлено у працях М. Ф. Хандрикова, зокрема, вагомим науковим доробком є його книга «Система астрономии».

Радянський період характеризується появою праць, які стали результатом підсумкового аналізу багаторічних досліджень та спостережень окремих астрономічних явищ, становленню наукових шкіл та розвитку нових напрямів досліджень. Розглядався також процес модернізації астрономічних приладів, описувалась історія обсерваторії до ювілеїв та окремих її періодів. На цьому етапі діяльність АО розглядається як складова радянської астрономічної науки. До праць, на основі яких вперше здійснено спробу узагальнити всі історичні матеріали про АО, починаючи від її створення, реконструкцій, періоду війн і революцій, радянського періоду і закінчуючи 70-ми роками ХХ ст., належать публікації астрономів О. Ф. Богородського і М. Я. Чернеги. Найґрунтовнішим історичним нарисом стала їхня праця «Астрономічна обсерваторія Київського університету імені Тараса Шевченка. Історичний нарис», попередньо опублікована частинами у «Віснику Київського університету. Серія Астрономія» у 1978, 1979, 1980, 1981, 1982 роках. Окремі аспекти діяльності АО висвітлено у радянській історіографії С. К. Всехсвятським, Д. В. Пясковським, В. К. Дрофою, Ю. Г. Перелем, П. Н. Полупаном, В. А. Добровольським та ін. До окремої категорії відносяться автори, зокрема: Н. А. Грицай, Б. С. Бутник-Сіверський, В. Л. Ченакал, П. Альошин та ін., праці яких повністю або частково присвячені архітектурним особливостям АО.

До особливостей історіографії сучасного періоду можна віднести глибокий аналіз проблем і перспектив вітчизняної астрономічної науки і техніки у світовому контексті та дослідження проблем музеєфікації АО в цілому і на прикладах окремих пам'яток. Роботи Л. В. Казанцевої, І. В. Шулешко, Л. В. Томілович та ін. розглядають деякі частини комплексу АО.

У підрозділі 1.2 «Джерельна база» надана загальна характеристика опрацьованих архівних документів і матеріалів, що використовувалися під час дослідження. Джерельну базу дослідження склали різноманітні за змістом і характером джерела, структуровані за видовою ознакою. Серед них виділяються офіційні та нормативно-правові документи (опубліковані та неопубліковані); музейні архіви та матеріали; звіти про роботу АО; спогади співробітників АО; енциклопедичні довідники. Значна частина офіційних документів, яка стосується предмета дослідження, досі залишається малодослідженою. Більшість із цих документів зберігається у фондах архівних установ Києва. Зокрема, вивчено та використано архівні матеріали, що зберігаються у фондах Державного архіву м. Києва (ДАМК), Архіву відділу діловодства та архіву Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Архіву Астрономічного музею Астрономічної обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

У підрозділі 1.3 «Методологія дослідження» висвітлено сукупність загальнонаукових, міждисциплінарних та спеціальних методів, використаних у процесі виконання роботи.

Під час дослідження автор дотримувався принципів об'єктивності та історизму, тобто принципів розгляду фактів і явищ у динаміці їх причинно-наслідкового розвитку з урахуванням загальносвітової історичної ситуації досліджуваного періоду.

Основними методами дослідження є логічний, розповідний, хронологічний, порівняльно-історичний, типологічний, аналітико-синтетичний. Їх сукупне використання дозволяє реалізувати мету та завдання дослідження, дійти до обґрунтованих висновків.

Серед спеціальних методів використовувалися тематичний, логічний, структурно-функціональний аналіз стану астрономічної науки і розвитку технічних засобів досліджень у цій сфері взагалі та у Києві зокрема. Для узагальнення історичних фактів та подій було використано типологічний метод.

У цілому, наукові результати праці є наслідком комплексного використання різних загальнонаукових методів, зокрема, хронологічного і порівняльного, а також аналітичного і синтезуючого - у взаємозв'язку із науковим історизмом. Це сприяло зосередженню уваги на основних напрямах проведеного дослідження.

У другому розділі «Заснування та будівництво Астрономічної обсерваторії Київського університету Св. Володимира» проаналізовано історичний контекст АО як комплексного об'єкта культурної спадщини. А саме: розглянуто передумови створення і процес заснування та будівництва Астрономічної обсерваторії; охарактеризовано вибір території для будівництва; основні проекти головної будівлі і процес облаштування обсерваторії астрономічними приладами, бібліотекою і т. ін. на початковому етапі створення установи.

У підрозділі 2.1 «Виникнення і розвиток астрономічних обсерваторій у ХVIII - ХІХ ст.» в рамках загальної характеристики історичної ситуації у визначеному аспекті розглянуто процес створення мережі обсерваторій у відповідності до виділених трьох основних напрямків:

Перший стосується створення чисто наукових установ. Крім обсерваторій Академій наук на той час існували також обсерваторії створені на приватні пожертви та кошти.

Другий - так званий «університетський», тому що формування обсерваторій було пов'язано з відкриттям ряду університетів з подальшим створенням при них астрономічних обсерваторій.

Третій напрямок створення обсерваторій - модернізація цілого ряду установ астрономічного характеру, дослідницькі програми яких розроблялися в певних наукових центрах.

У підрозділі 2.2 «Передумови заснування Астрономічної обсерваторії при Київському університеті Св. Володимира» в контексті того часу розглянуто причини та умови, за яких відбувалось заснування АО, вплив першого завідувача кафедри астрономії та геодезії професора В. Ф. Федорова на умови створення при університеті обладнаної астрономічної обсерваторії, вибір місця для її розташування, розвиток практичної та теоретичної астрономії в університеті.

До створення постійної АО у 1838 р. за ініціативи В. Ф. Федорова при університеті було влаштовано астрономічний кабінет, який складався з приладів, що були передані із фізичного та архітектурного кабінетів, інструментів, привезених В. Ф. Федоровим до Києва з експедиції, та перевезених свого часу з Кременецького ліцею. Необхідність проведення практичних занять зі студентами стало передумовою будівництва тимчасової обсерваторії у 1841 р.

У третьому розділі «Наукова діяльність Астрономічної обсерваторії Київського університету» розглянуто процес розвитку наукової діяльності АО від її заснування до сьогодення. На основі аналізу хронологічних та якісних змін у житті обсерваторії автором розроблено та обґрунтовано періодизацію її наукової діяльності. Підрозділи цього розділу подані згідно з розробленою періодизацією.

У підрозділі 3.1 «Становлення АО як науково-навчальної установи (1845-1870)» розглянуто процес становлення і розвитку АО у перші роки її діяльності та проведення реконструкції під керівництвом директора АО А. П. Шидловського.

Астрономічна обсерваторія була введена в дію у 1845 р. завдяки зусиллям ініціатора створення та її першого директора, астронома В. Ф. Федорова. Ним було започатковано спостереження повних сонячних затемнень: 1842 р. та 1851 р., результати яких згодом були опубліковані, виконувались астрономо-геодезичні спостереження для розширення мережі точного геодезичного картографування, була започаткована спеціальна програма служби часу. Обсерваторія почала використовуватись у навчальному процесі для підготовки студентів в якості кваліфікованих кадрів - астрономів. У часи керівництва Обсерваторією А. П. Шидловського була проведена деяка реконструкція, що допомогла виправити виявлені недоліки, які виникли під час спорудження головної будівлі АО, та удосконалити астрономічні прилади.

У підрозділі 3.2 «Розвиток власної наукової школи АО (1870-1905)» аналізується стрімкий розвиток науково-технічного потенціалу АО та заснування власної наукової школи.

Показано, що відносно стабільна політична ситуація в країні сприяла регулярному фінансуванню Обсерваторії, що дало змогу в цей період здійснити часткову перебудову приміщень, придбати декілька стаціонарних та переносних астрономічних інструментів, розпочати видавництво власного збірника праць, розширити бібліотеку та налагодити стабільну наукову і навчальну діяльність.

Підрозділ 3.3 «Накопичення спостережного матеріалу в нестабільний період Першої світової війни та у роки Української революції (1905-1923)» показує завмирання, а в деяких випадках - і зниження наукової діяльності АО у зв'язку з воєнно-політичними проблемами, які переживала країна в той час.

Аналізований період характеризується політичною дестабілізацією в країні. Зміна влади та політичного устрою не могли не вплинути на економічний стан та матеріально-технічне забезпечення наукової та навчальної діяльності АО в цілому. Так, обсерваторією в цей період не було придбано жодного великого інструменту, коштів не вистачало не тільки на ремонт астрономічних приладів, але і на елементарні господарські потреби, що спричинило, відповідно, й зниження рівня наукової та навчальної роботи. Евакуація до Саратова у 1915 р. взагалі призупинила діяльність обсерваторії майже на рік. Багато часу зайняло відновлення працездатності приладів, повернених в наступному році до Києва, що були пошкодженні під час транспортування. Але, не дивлячись на достатньо складну ситуацію вказаного періоду, все ж в обсерваторії проводились спостереження, результати яких мали вагоме значення в астрономії, співробітники публікували власні наукові роботи, життя в науковій установі підтримувалось.

У підрозділі 3.4 «Започаткування нових тематик та розширення сфер діяльності обсерваторії в міжвоєнний період (1923-1941)» розкрито період діяльності обсерваторії, який характеризується підвищенням наукової активності закладу одночасно із сильно обмеженим фінансуванням до 1939 р. У цей час були розпочаті нові напрями дослідницької роботи: започатковано регулярні спостереження Сонця, засновано геофізичний сектор, відкрито аспірантуру, розпочато регулярні екскурсії для широких верств населення. Після 1939 р. було вперше розширено штат обсерваторії, підвищено фінансування, оновлено інструментарій та збудовано кілька нових павільйонів.

У підрозділі 3.5 «Збереження інструментарію та наукова допомога фронту у роки Другої світової війни (1941-1944)» розглянуто достатньо складний період діяльності АО, оскільки війна фактично забрала більшість співробітників на фронт і розділила її на дві частини: з початком Другої світової війни деяка частина евакуйована до Свердловська (нині - Єкатеринбург), решта залишилась в Києві, в своєму територіальному розміщенні зі стаціонарними будівлями, фактично не змінюючи специфіку своєї роботи.

У підрозділі 3.6 «Відродження наукової діяльності і активізація спостережних тематик в добу післявоєнної відбудови (1944-1957)» висвітлено підвищення інтенсивності роботи оновленого складу співробітників, пов'язаної із відновленням наукової діяльності закладу та проведенням реконструкції в період післявоєнної відбудови. Часовий проміжок характеризується активністю різних напрямів спостережень, значною модернізацією та оновленням інструментарію, найбільшим за весь час існування обсерваторії видавничим пожвавленням, активною просвітницькою роботою колективу.

У підрозділі 3.7 «Підключення до робіт з космічних досліджень та широка популяризація їх досягнень (1957-1991)» представлено аналіз найінтенсивнішого періоду розвитку АО. Значне розширення її штату, тематики, глибини та об'єму досліджень призвели до виникнення нових напрямів діяльності. Крім традиційних робіт розгорнулися новітні для того часу дослідження, такі як вивчення фізики Сонця, дослідження метеорів, спостереження штучних супутників Землі і т. ін. У цей період були розгорнуті нові спостережні майданчики обсерваторії за межами міста і активізувались експедиційні спостереження. Результати досліджень були досягнуті завдяки приладам, які сьогодні є пам'ятками науки і техніки й зберігаються в Астрономічному музеї АО. Обсерваторія із невеликого навчально-допоміжного закладу перетворилась в достатньо вагому наукову організацію, яка вела дослідницьку роботу за різноманітною і актуальною тематикою, водночас є базою для підготовки кваліфікованих спеціалістів у галузі астрономії.

У підрозділі 3.8 «Якісна зміна методів досліджень з розвитком інформаційних технологій на сучасному етапі (1991-2015)» розкрито сучасний стан діяльності АО та її основні напрями наукових досліджень: астрометрія, сонячна активність, астрофізика, малі тіла сонячної системи. Дослідження за цими напрямами раціонально вписуються в сучасні тенденції розвитку науки і техніки та відповідають запитам практичного застосування. З'явився принципово новий напрям роботи за принципом віртуальної обсерваторії - отримання та опрацювання результатів спостережень з віддалених, в тому числі й космічних телескопів, а також оцифровування та переробка старих фотографічних спостережень. Значно активізувалась екскурсійна та популяризаторська робота, отримав офіційний статус заснований ще у 1930-х роках Астрономічний музей, почали описуватись та досліджуватись зібрані в ньому колекції та фонди.

У четвертому розділі «Комплексний характер Астрономічної обсерваторії як об'єкту культурної спадщини» досліджено пам'ятки науки і техніки АО відповідно до запропонованої автором методики. Показано, що обсерваторія - це комплексний об'єкт культурної спадщини.

У підрозділі 4.1 «Особливості астрономічної спадщини» розкрито поняття «культурна спадщина» стосовно науково-технічної галузі та методи її дослідження. Акцентовано увагу на астрономічній спадщині: необхідність та етапи виокремлення в окремий напрям досліджень, особливості та типи. Подано правову основу та типи пам'яток, які входять до комплексу.

У підрозділі 4.2 «Методика дослідження пам'яток науки і техніки» запропоновано та обґрунтовано методику для поглибленого дослідження та опису пам'яток історії, архітектури, науки і техніки стосовно астрономічної спадщини. Її реалізація показана на прикладі пам'яток науки і техніки комплексу АО. Методика дозволяє проводити роботу щодо внесення їх до списку Всесвітньої спадщини.

У підрозділі 4.3 «Комплекс нерухомих об'єктів культурної спадщини Астрономічної обсерваторії» показано реалізацію методики щодо нерухомих об'єктів культурної спадщини АО, в число яких, перш за все, увійшли головна будівля обсерваторії, професорський флігель, лабораторно-житловий корпус та Обсерваторна гірка.

У підрозділі 4.4 «Збережені пам'ятки історії, науки і техніки Астрономічної обсерваторії» реалізовано методику для дослідження збережених пам'яток історії, науки і техніки АО, а саме: меридіанне коло з павільйоном, астрограф-рефрактор Мерца-Репсольда з павільйоном, горизонтальний сонячний телескоп з павільйоном. У роботі дисертантом подані схеми модернізацій основних елементів цих пам'яток науки і техніки.

У підрозділі 4.5 «Проблеми музеєфікації та використання комплексу Астрономічної обсерваторії» охарактеризовано особливості процесу музеєфікації АО протягом її діяльності в різні періоди. Проаналізовано характер музеєфікації пам'яток історії, архітектури, науки і техніки, що проводиться Астрономічним музеєм АО. Її основою є детальне вивчення кожної пам'ятки, історичних зв'язків з подіями та особистостями в астрономії. Зв'язок з подіями в інших галузях науки і в суспільстві використовується в експозиційній і екскурсійній діяльності музею, публікується в різних виданнях, широко популяризується, що активно сприяє включенню культурної спадщини даної сфери до сучасного культурного контексту.

ВИСНОВКИ

1. Вивчення історіографії проблеми розвитку та діяльності Астрономічної обсерваторії Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, як комплексного об'єкту культурної спадщини, дозволяє стверджувати, що як в дореволюційній й радянській, так і в сучасній українській історіографії це питання не було предметом спеціального наукового дослідження.

2. У результаті проведеного аналізу встановлено, що наявна джерельна база, основу якої склала інформація з архівних установ (звіти про діяльність обсерваторії, дані про закупівлю тих або інших астрономічних приладів, матеріали про будівництво та реконструкцію установи на різних етапах її існування та інше), спогади співробітників обсерваторії, матеріали листування є репрезентативними для дослідження даної проблеми. Виявлено джерела, які досі залишаються маловідомими і не використовуються в сучасних наукових опрацюваннях, що дозволило ввести до наукового обігу маловідомі факти щодо вітчизняної астрономічної галузі окресленого періоду.

3. Аналіз передумов та умов відкриття у 1834 році Київського університету Св. Володимира та будівництва основних будівель АО протягом всього періоду її існування дав змогу якісно оцінити розбудову обсерваторії у відповідності до розвитку наукових завдань та суспільної ситуації.

4. Шляхом узагальнення історіографічної та джерельної бази відтворено цілісну історично-наукову картину і вперше визначено основні етапи наукової діяльності Астрономічної обсерваторії Київського національного університету ім. Тараса Шевченка від часу її заснування до сьогодення, а саме:

- становлення АО як науково-навчальної установи (1845-1870);

- розвиток власної наукової школи АО (1870-1905);

- накопичення спостережного матеріалу в нестабільний період Першої світової війни та у роки Української революції (1905-1923);

- започаткування нових тематик та розширення сфер діяльності обсерваторії в міжвоєнний період (1923-1941);

- збереження інструментарію та наукова допомога фронту у роки Другої світової війни (1941-1944);

- відродження наукової діяльності і активізація спостережних тематик в добу післявоєнної відбудови (1944-1957);

- підключення до робіт з космічних досліджень та широка популяризація їх досягнень (1957-1991);

- якісна зміна методів досліджень з розвитком інформаційних технологій на сучасному етапі (1991-2015).

5. Розроблена періодизація дозволила оцінити внесок в наукові дослідження співробітників обсерваторії і проаналізувати їх вплив на розвиток вітчизняної і світової астрономічної науки. Аналіз етапів наукової діяльності установи свідчить про її великий науково-освітній потенціал, який знайшов свою реалізацію у підготовці висококваліфікованих кадрів з астрономії, розробці різноманітних наукових теорій, проведенні спеціальних астрономічних спостереженнях з подальшим їх опрацюванням.

6. У результаті дослідження показано, що правова основа щодо збереження астрономічної спадщини ще не достатньо розроблена в законодавчій практиці і потребує удосконалення.

7. Проведена в різні періоди музеєфікація АО, яка триває і нині, допомагає зберегти усі об'єкти комплексу для майбутніх поколінь та проводити змістовні екскурсії з використанням збережених пам'яток з метою популяризації астрономічних знань у Києві. Розроблена методика для поглибленого дослідження та опису пам'яток історії, архітектури, науки і техніки астрономічної спадщини та її реалізація представлена в роботі на прикладі пам'яток науки і техніки, таких як меридіанне коло, астрограф, горизонтальний сонячний телескоп, що дозволяє проводити роботу щодо внесення їх до Списку Всесвітньої спадщини.

8. Аналіз фактичного матеріалу, зібраного під час дослідження історіографічних та архівних джерел, показав, що збережені пам'ятки науки і техніки відіграли важливу роль у розвитку Астрономічної обсерваторії як передового науково-педагогічного підрозділу КНУ ім. Тараса Шевченка і сприяв віднесенню наукової установи до когорти найкращих університетських обсерваторій, - не тільки вітчизняних, а й зайняти почесне місце в світовій науці.

Таким чином, проведене дослідження дозволило досить повно показати як комплексний характер Астрономічної обсерваторії КНУ ім. Тараса Шевченка у якості об'єкта культурної спадщини України, так і те, що її астрономічна спадщина заслуговує отриманого статусу національного значення та бути представленою до внесення у Список Всесвітньої культурної спадщини.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Салата С. А. До історії розробки теоретичних питань в пам'яткоохоронній діяльності: термінологія та класифікація / С. А. Салата // Питання історії науки і техніки - К.: 2013. - № 2 (26). - С. 2-8.

2. Салата С. А. Обзор состояния изучения памятников науки и техники на Украине на современном этапе / С. А. Салата // Актуальные вопросы современной науки: сборник научных трудов. Выпуск 28 / Под общ. ред. С. С. Чернова. - Новосибирск: Издательство ЦРНС, 2013. - С. 123-132.

3. Салата С. А. До питання історії створення комплексу «Астрономічна обсерваторія Київського університету св. Володимира» / С. А. Салата // Праці Центру пам'яткознавства: Зб. наук. пр. / Титова О. М., Акуленко В. І., Гріффен Л. О. [та ін.]; Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК. Вип. 24. - К.: Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК, 2013. - С. 256-266.

4. Салата С. А. Фогель Р. П. - віхи життя та науково-педагогічної діяльності (до 155-річчя від дня народження) / С. А. Салата // Дослідження з історії техніки: Збірник наукових праць. - К.: ІВЦ «Видавництво «Політехніка», 2013. - С. 49-52.

5. Салата С. А. Основные этапы жизни и деятельности академика О. В. Струве и его вклад в развитие Астрономической обсерватории Киевского университета Св. Владимира (к 195-летию со дня рождения) / С. А. Салата // Актуальные проблемы гуманитарных и естественных наук. - № 01(60). - Январь 2014. Часть І. - М. - С. 115-118.

6. Salata S. A. Preconditions for constructions of Observatory in the Kiev University Named After St. Vladimir (to the 170^th anniversary of foundation) / S. A. Salata // Питання історії науки і техніки - К.: 2014. - № 2 (30). - С. 33-40.

7. Салата С. А. Нарис історії створення і розвитку університетських обсерваторій України / С. А. Салата // Гуржіївські історичні читання: Збірник наукових праць / Ред. кол.: В. А. Смолій, О. І. Гуржій, А. Г. Морозов та ін. - Черкаси: Вид. Чабаненко Ю. А., 2014. - Вип. 7. - С. 104-107.

8. Салата С. А. История строительства главного здания Астрономической обсерватории Киевского университета Св. Владимира / С. А. Салата / Modern Science - Moderni vмda. - Praha. - Иeskй Republika, Nemoros. - 2014. - № 3. - С. 191-198.

9. Салата С. А. До питання періодизації діяльності Астрономічної обсерваторії Київського національного університету ім. Т. Шевченка / С. А. Салата / Гуманітарний вісник: Всеукр. зб. наук. праць. - Число 21. Вип. 5: у двох частинах / М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. - Черкаси: ЧДТУ, 2014. - Частина 2. - С. 78-82.

10. Салата С. А. Діяльність Астрономічної обсерваторії Київського університету Св. Володимира в 1845-1870 роках / С. А. Салата / Дослідження з історії техніки: Збірник наукових праць. Вип. 20. - К.: ІВЦ «Видавництво «Політехніка», 2014. - С. 45-50.

11. Казанцева Л. В. Пам'ятка науки і техніки Київської університетської астрономічної обсерваторії. Горизонтальний сонячний телескоп / Л. В. Казанцева, С. А. Салата / Питання історії науки і техніки - К.: 2015. - № 1 (33). - С. 56-65 (внесок здобувача містить 50 % виконаної роботи).

12. Казанцева Л. В. Дослідження пам'яток науки і техніки Київської університетської астрономічної обсерваторії: меридіанний круг / Л. В. Казанцева, С. А. Салата / Праці Центру пам'яткознавства: Зб. наук. пр. Вип. 27. - К.: Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК, 2015. - С. 268-277 (внесок здобувача містить 50 % виконаної роботи).

Публікації, що додатково відображають результати

дисертаційного дослідження:

13. Салата С. А. Народний музей Житомирського військового інституту: історія, перспективи / С. А. Салата // Технический музей: история, опыт, перспективы: материалы ІІ международной научно-практической конференции г. Киев, 26-29 мая 2010 г. / редкол. Л. А. Гриффен и др. - К.: Изд-во Нац. авиац. ун-та «НАУ-друк», 2010. - С. 64-66.

14. Казанцева Л. В. Київський астрограф Мерца-Репсольда як музейний експонат і пам'ятка науки і техніки / Л. В. Казанцева, С. А. Салата // Український технічний музей: історія, досвід, перспективи. Матеріали 8-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції (26-28 травня 2011 р.), смт. Ворзель Київської обл. - К.: 2011. - С. 39-41 (внесок здобувача містить 50 % виконаної роботи).

15. Салата С. А. Музеєфікація пам'яток історії та архітектури на прикладі Астрономічної обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка / С. А. Салата, Л. В. Казанцева // Університетські музеї: європейський досвід та українська практика: Зб. пр. Міжнар. наук.-практ. конф. (6-7 жовт. 2011 р., м. Київ) / упор. Л. В. Казанцева; Укр. комітет Міжнар. Ради музеїв; Мін-во освіти і науки, молоді та спорту України; Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка; Нац. технік. ун-т України «Київ. політех. ін.-т»; Держ. політех. музей при НТУУ «КПІ»; Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія». - Ніжин: Вид-во НДУ імені Миколи Гоголя, 2012. - С. 328-337 (внесок здобувача містить 50% виконаної роботи).

16. Салата С. А. Актуальність музеєфікації пам'яток науки і техніки Астрономічної обсерваторії Київського національного університету / С. А. Салата // Сімнадцята Всеукраїнська наукова конференція молодих істориків науки, техніки та освіти та спеціалістів: «Пріоритети української науки і техніки»: Мат. конф., 20 квітня 2012 р., м. Київ, - К., 2012. - С. 248.

17. Казанцева Л. В. Комплексная музеефикация памятников науки и техники как один из немногих способов их сохранения / Л. В. Казанцева, С. А. Салата // Технический музей: история, опыт, перспективы. Материалы 3-й Международной научно-практической конференции. - Киев: 24-26 мая 2012. - С. 21-23 (внесок здобувача містить 50 % виконаної роботи).

18. Салата С. А. Изучение истории науки и техники через музеефикацию конкретных движимых и недвижимых памяток / С. А. Салата, Л. В. Казанцева // Пятые осенние чтения, посвященные проблемам общественных исследований: Международная Научно-практическая конференция, г. Москва, 16-17 ноября 2012 г. - М.: Центр гуманитарных исследований «Социум». - С. 27-29 (внесок здобувача містить 50 % виконаної роботи).

19. Казанцева Л. В. Пошукові роботи Астрономічного музею та ювілейні дати Київської університетської обсерваторії 2013 року / Л. В. Казанцева, С. А. Салата // Астрономія та фізика космосу в Київському університеті: Міжнародна конференція в рамках VII Всеукраїнського фестивалю науки, 21-24 травня 2013 р., м. Київ, - К., 2013. - С. 75-76. (Внесок здобувача містить 50% виконаної роботи).

20. Салата С. А. До розробки методики дослідження пам'яток науки і техніки / С. А. Салата // Збірник праць ХІ Міжнародної молодіжної науково-практичної конференції «Історія розвитку науки, техніки та освіти» за темою «Розбудова дослідницького університету». - Київ, 25 квітня 2013 р. / Укладач Л. П. Пономаренко. - Київ, 2013. - С. 202-205.

21. Салата С. А. Діяльність В. Ф. Федорова в Астрономічній обсерваторії Київського університету Святого Володимира / С. А. Салата // Вісімнадцята Всеукраїнська наукова конференція молодих істориків науки, техніки і освіти та спеціалістів, присвячена 150-річному ювілею В. І. Вернадського: Мат. конф., 26 квітня 2013 р., м. Київ, - К., 2013. - С. 286-289.

22. Казанцева Л. В. Приклад комплексного дослідження пам'ятки науки і техніки - кінофототеодоліт - в експозиції Астрономічного музею АО КНУ / Л. В. Казанцева, С. А. Салата // Український технічний музей: історія, досвід, перспективи: Матер. 9-ї Всеукр. наук.-практ. конф. (30-31 трав. 2013 р., м. Севастополь): відп. ред. Л. О. Гріффен: Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК; Нац. військ.-істор. муз. України; Ас-ція праців. музеїв тех. профілю; Акад. інж. наук України. - К.: 2013. - С. 92-96 (внесок здобувача містить 50 % виконаної роботи).

23. Казанцева Л. В. Від пам'ятки до колекцій (на прикладі колекцій військового обладнання Астрономічного музею АО КНУ) / Л. В. Казанцева, С. А. Салата // Матеріали 12-ї Всеукраїнської наукової конференції «Актуальні питання історії науки і техніки» (м. Конотоп, 3-5 жовтня 2013 р.) / Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК; Конотоп. міськ. рада; Центр досл. наук.-тех. потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва НАН України; Акад. наук вищої освіти України; Акад. інж. наук України; Асоц. праців. музеїв тех. проф.; Держ. політех. муз. при НТУУ «КПІ». - К., 2013. - С. 129-131 (внесок здобувача містить 50% виконаної роботи).

24. Казанцева Л. В. Університетський музей - історична будівля, діюча навчально-наукова установа, пам'ятка науки і техніки / Л. В. Казанцева, С. А. Салата // Жовківські читання 2013: Збірник статей другої міжнародної наукової конференції «Музей в сучасному світі» / Львівська галерея мистецтв. Упорядник С. Каськун. - Львів: Видавництво «Растр-7», 2013. - С. 15-20 (внесок здобувача містить 50 % виконаної роботи).

25. Салата С. А. Вивчення, збереження та актуалізація астрономічної спадщини у відповідності до спільних розробок МАС та ЮНЕСКО [Електронний ресурс] / С. А. Салата, Л. В. Казанцева // Астрономія та фізика космосу в Київському університеті: Міжнародна конференції в рамках VIIІ Всеукраїнського фестивалю науки, 27-30 травня 2014 р., м. Київ, - К., 2014. - С. 105 (внесок здобувача містить 50 % виконаної роботи).

26. Kazantseva L. V. A comprehensive study of the scientific heritage of the Astronomical observatory of Kyiv university / L. V. Kazantseva, S. A. Salata // XV Universeum Network Meeting Enhancing University Heritage-Based Research University of Hamburg, Germany, 12-14 June 2014, Hamburg: Center for History of Science and Technology 2014. - С. 24 (внесок здобувача містить 50 % виконаної роботи).

27. Казанцева Л. В. Сучасні світові тенденції досліджень науково-технічних колекцій університетських музеїв / Л. В. Казанцева, С. А. Салата // Український технічний музей: історія, досвід, перспективи. Матеріали 10-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції. - К: Центр пам'яткознавства НАНУ і УТОПІК, 2014. - С. 56-58 (внесок здобувача містить 50 % виконаної роботи).

28. Казанцева Л. В. Пам'ятки історії астрономії та їхні особливості / Л. В. Казанцева, С. А. Салата // Матеріали 13-ї Всеукраїнської наукової конференції «Актуальні питання історії науки і техніки» (м. Коростень, 16-18 жовтня 2014 р.) / Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК. - К., 2014. - С. 114-115 (внесок здобувача містить 50% виконаної роботи).

29. Салата С. А. Умови вибору території для будівництва Астрономічної обсерваторії Київського університету Св. Володимира / С. А. Салата // Матеріали 13-ї Всеукраїнської наукової конференції «Актуальні питання історії науки і техніки» (м. Коростень, 16-18 жовтня 2014 р.) / Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК. - К., 2014. - С. 258-262.

30. Салата С. А. Конструкторські роботи співробітників Київської університетської Астрономічної обсерваторії в експонатах астрономічного музею / С. А. Салата, Л. В. Казанцева // Український технічний музей: історія, досвід, перспективи. Матеріали 11-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції (4-6 червня 2015, м. Київ). - К: Центр пам'яткознавства НАНУ і УТОПІК, 2015. - С. 118-121 (внесок здобувача містить 50% виконаної роботи).

АНОТАЦІЯ

Салата С. А. Астрономічна обсерваторія Київського національного університету імені Тараса Шевченка як комплексний об'єкт культурної спадщини України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 26.00.05 - Музеєзнавство. Пам'яткознавство. - Центр пам'яткознавства Національної академії наук України і Українського товариства охорони пам'яток історії та культури. - Київ, 2015.

У дисертації вперше представлено Астрономічну обсерваторію Київського національного університету ім. Тараса Шевченка як об'єкт культурної спадщини протягом всього часу її існування - від початку діяльності до сьогодення. Досліджено, згідно із запропонованою методикою, її пам'ятки архітектури, науки і техніки та ін., що в цілому складають комплексний об'єкт культурної спадщини України і є важливим фактором виховання молодого покоління.

Ключові слова: культурна спадщина, пам'ятки науки і техніки, історія вищої освіти та науки, Астрономічна обсерваторія, астрономічні прилади, астрономічний музей.

SUMMARY

Salata S. A. Astronomical Observatory of Kyiv National Taras Shevchenko University as a complex object of cultural heritage of Ukraine. - Manuscript.

Dissertation for the degree of candidate of historical sciences, specialty 26.00.05 - Museology. Monumentology. - Center of monumentology NAS of Ukraine and the Ukrainian Society for Protection of Monuments of History and Culture. - Kiev, 2015.

The thesis first introduced Astronomical Observatory of Kiev National Taras Shevchenko University as an object of cultural heritage for the entire time of its existence - from inception to the present. Studied according to the proposed method of its main monuments, science and technology, etc., which generally make up a complex object of cultural heritage of Ukraine and is an important factor in educating the younger generation.

Key words: cultural heritage attractions of science and technology, the history of education and science, astronomical observatory, astronomical instruments, astronomical museum.

АННОТАЦИЯ

Салата С. А. Астрономическая обсерватория Киевского национального университета имени Тараса Шевченко как комплексный объект культурного наследия Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 26.00.05 - Музееведение. Памятниковедение. - Центр памятниковедения Национальной академии наук Украины и Украинского общества охраны памятников истории и культуры. - Киев, 2015.

В диссертации впервые исследована АО КНУТШ как комплексный объект культурного наследия в течение всего времени ее существования: от создания до настоящего времени. Показано предпосылки возникновения Астрономической обсерватории в Киевском университете Св. Владимира, ее строительство, характерные периоды научной деятельности и социально-культурное значение учреждения для университета и города, его вклад в отечественную и мировую науку.

Разработано и обосновано периодизацию учебной и научной деятельности АО от начала ее создания, что позволило оценить вклад сотрудников обсерватории и проанализировать их влияние на развитие астрономической науки в целом. Анализ этапов научной деятельности АО нашел свое воплощение в подготовке высококвалифицированных кадров с астрономии, разработке разных научных теорий, проведении специальных астрономических наблюдений с последующей их обработкой, осуществление популяризации астрономических знаний.

Исследованы, согласно предложенной автором методики, памятники науки и техники, которые одновременно служат памятниками истории и культуры и составляют комплексный объект культурного наследия Украины. Представлена их всесторонняя характеристика и показана их роль в жизни обсерватории. Отмечено их место в популяризации астрономических знаний. Астрономическое наследие является важным источником для воспитания молодого поколения на примере сохранившихся памятниках архитектуры, памятниках истории и культуры, науки и техники.

...