"Правильник" 1934 року бібліотеки греко-католицької духовної семінарії у Львові (за документами ЦДІА України, м. Львів)
Регламент роботи бібліотеки духовної семінарії Греко-католицької церкви у Львові з фондів Центрального державного історичного архіву України. Розвиток семінарської бібліотеки, її місце серед бібліотек, що діяли при греко-католицьких навчальних закладах.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 02.06.2018 |
| Размер файла | 24,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
"Правильник" 1934 року бібліотеки греко-католицької духовної семінарії у Львові (за документами ЦДІА України, м. Львів)
Лоштин Назарій
Публікується регламент роботи бібліотеки духовної семінарії Греко-ка- толицької церкви у Львові з фондів Центрального державного історичного архіву України, м. Львів. Документ укладено у 1934 р. Здійснено аналіз регламенту; простежено розвиток семінарської бібліотеки й визначено її місце серед інших бібліотек, що діяли при греко-католицьких навчальних закладах Львова ХІХ-ХХ ст.
Ключові слова: Греко-католицька духовна семінарія у Львові; бібліотека; список книг; “правильник”.
The regulations of the work in the Library of the Greek-Catholic Priest Seminary in Lviv kept in the collection of Central State Historical Archives of Ukraine in Lviv are published. The document was created in 1934. The analysis of the regulations is provided in the article. The development of the library is traced by the author as well as its place among other libraries which were included in Greek- Catholic educational establishments in the 19th-20th centuries.
Key words: Greek-Catholic Priest Seminary in Lviv; library; list of books; “pravylnyk” (the work regulations).
Бібліотека є місцем творення нових, повторення й вдосконалення старих знань. Функціонування будь-якого навчального закладу неможливе без бібліотеки, яка забезпечує інтелектуальну підтримку особам, що навчаються, будь то “академіки” університету чи “питомці” духовної семінарії, академії. На жаль, події Другої світової війни та прихід радянської влади до Львова перервали розвиток книгозбірень міста, найстаріші з яких існували з XIV ст. (у першу чергу йдеться про монастирські бібліотеки, зокрема домініканську).
Однією із бібліотек, чиє існування було припинене із приєднанням Західної України до СРСР, була книгозбірня духовної семінарії Греко-католицької Церкви. Формування семінарської бібліотеки розпочалося з моменту створення самого навчального закладу у 1783 р.1 Враховуючи зорієнтованість на вивчення богослов'я та підготовку священнослужителів, можна стверджувати, що основу книжкового фонду становила теологічна література.
Збережений до нашого часу каталог книг бібліотеки семінарії станом на 1857 р. засвідчує, що у ній було 760 книг2. В архівній справі поруч із цим каталогом вміщено ще 3 списки: “російських і слов'янських книг” (239 записів)3; “польських, німецьких, латинських, чеських і російських книг” (624 книги станом на 1857 р.)4; “польських, німецьких, латинських і чеських книг” (467 записів)5. Однак не відомо, чи вони були частиною бібліотеки семінарії, чи окремими збірками. На жаль, списки не відображають тематичного поділу книг у бібліотеці.
До 1883 р. кількість книг у бібліотеці збільшилася вдвічі. Відповідно до інвентарної книги, що велася у бібліотеці до 1883 р., усі книги було розділено на 5 категорій6: Libri in Folio; Libri in Quarto; Libri in 8, 12 et 16; Libri Scholastici; Libri Neocomparati Anno Militari 1829. Книги записано до друкованого формуляру. Їхній опис подано за такими категоріями: порядковий номер; ім'я автора; назва книги; кількість томів та примірників; рік і місце видання, друкарня; примітки. У зв'язку з тим, що закінчились вільні аркуші, останні сторінки інвентаря відрізняються від попередніх7. Новий формуляр надруковано язичієм 1879 р. “Язичіє” 1872 р. -- суміш церковнослов'янської мови з домішками поль-ської, російської та української. у друкарні Ставропігійського інституту. Про це свідчить запис на кожному з аркушів. Запис здійснено за схожими категоріями: порядковий номер; автор, назва, місце й рік видання, розмір твору; кількість томів; місце в бібліотеці; номер в інвентарі; примітки. Останні 3 категорії не заповненні. Ймовірно, це пов'язано з тим, що новий формуляр не повністю відповідав категоріям опису попереднього.
У 1884 р. укладено нову інвентарну книгу. Про це свідчить запис на палітурці: “Книга инвентарска бібліотеки гр. к. ген. сіменища ву Львові. Новосписанный г. 1884”. Проте титульний аркуш самого документа вказує на 1880 р.8 Ймовірно, це дата початку його укладення. Однак, у такому випадку залишається незрозумілою роль попередньої інвентарної книги, що велася до 1883 р. В інвентарі книги записані за вже згадуваними вище категоріями опису. Охоплює документ 1360 книг. Однак є не заповнені місця для книг із 1262 до 1299 номера9. Починаючи з 1300, список відновлено, проте зроблено примітку: “Сала № ІІ. Книги школьныи.”10. Очевидно, що йдеться про інше місце зберігання книг та ймовірно вказується на якусь “підручну” бібліотеку для навчання.
Яскравий опис бібліотеки духовної семінарії станом на кінець XIX ст. залишив у своїх спогадах її випускник, згодом - декан теологічного відділу Богословської Академії о. Ярослав Левицький (1878-- 1961): “Ся бібліотека -- семинарицькою або “фундушевою” звана, -- зі- ставала під управлінням ректорату. Книжок ту досить богато -- поміщені вони в двох салях. Цїла біблїотека крайно занедбана. Новійших творів в нїй майже нема, а старі деякі дуже цінні, припадають порохами і нищать ся. Ладу, упорядкуваня, перегляду тут не шукати: всї книжки майже на купі, хоч уставлені на полицях. Двері біблїотеки відчиняли ся пару разів до року, передовсім з початком єго. Одним словом - питомцї не мали з сеї бібліотеки найменшого хісна”11. Він же подає інформацію про те, що стан бібліотеки семінарії непокоїв її вихованців, зокрема членів товариства “Читальня українських богословів ім. Маркіяна Шашкевича”, які у 1898 р. звернулися до ректора з проханням перевести книгозбірню під свою опіку, однак ректор не дав на це згоди12. Лише з 1900 р. окремі семінаристи почали “приватно” впорядковувати бібліотеку13.
Власне бібліотека товариства “Читальня” була своєрідною альтернативою бібліотеці семінарії14. Станом на 1900 р. вона налічувала 1386 томів, у ній працювало 2 бібліотекарі, а двері були відчинені для відвідувачів щодня з обіду до 14.3015. Від вечері до молитви один із членів товариства чергував у бібліотеці, де видавав періодику. Член товариства міг взяти на 2 тижні (була передбачена можливість подовження терміну) 2 белетристичні книги й необмежену кількість наукових16.
Згодом, в часи ректорства Григорія Хомишина, у 1902-1904 рр. бібліотеку семінарії було впорядковано, збагачено творами богословської та агрономічної тематики17.
Із створенням у 1923 р. Богословського наукового товариства виникла ще одна бібліотека для семінаристів. Подальше створення у 1929 р. Богословської академії спричинило формування ще однієї книгозбірні. Таким чином, на початку 30-х років ХХ ст. функціонувало 3 бібліотеки: Богословського наукового товариства, духовної семінарії та богословської академії. Також окремі бібліотеки мали семінари академії18. Наприклад, у бібліотеці церковно-слов'янського семінару було 94 книги (очевидно із загальної збірки бібліотеки Богословської академії) та 13 власних книг19. Інший документ засвідчує 140 книг цього ж семінару з приміткою: “з бібліот. гр.-к. Дух. Семинарії”20.
Між бібліотеками проходив обмін книгами, про що свідчать збережені документи. Наприклад, у 1933 р. для семінару церковнослов'янської мови з бібліотеки Богословського наукового товариства було випозичено 41 книгу21. Серед книг - праці Івана Огієнка, Омеляна Огоновського, словник Бориса Грінченка, Іларіона Свенціцького, підручники з староболгарської Августа Лескіна, словник Самуїла Лінде, а також стародруковане Євангеліє та рукописна Тріодь пісна. католицький львів бібліотека архів
Дублетні видання із бібліотеки духовної семінарії передавали до інших книгозбірень. Наприклад, у 1937 р. був підготовлений список дублетів, що їх мали передати до бібліотеки духовної семінарії у Римі22. Первісно підготували список із 47 книг23. Частина книг у цьому списку скреслені, і лише 21 залишились без закреслення. Ці ж книги записано до нового списку. Ймовірно, що саме ці книги й передали до Риму. До списку увійшли книги В. Тарнавського, Ісидора Дольницького, Василя Щурата, Миколи Чубатого, Никити Будки, Антіна Добрянського, Йо- сифа Боцяна та інших.
На жаль, наявні документи не дають змоги встановити чисельне наповнення бібліотек духовної семінарії, богословської академії та Богословського наукового товариства. Лише окремі фрагменти збережених документів орієнтують на приблизну кількість книг. Йдеться про 2 недатовані фрагменти бібліотечних каталогів. Перший документ не має титульного аркуша та заголовка. До нього внесено 337 книг24. Номери книг з 1 до 106 зроблені вручну, наступні проставлені печаткою (?). Книги записані до друкованого формуляру за такими категоріями: відділ; ч. (ймовірно частина); автор, заголовок, місце видання, рік; кількість сторінок; заввага. У “заввагах” вказувався формат, подеколи кількість примірників. Встановити приблизну дату укладення цього списку книг можна за допомогою дат видання книг. “Найновіша” книга - це праця Теофіля Коструби “Пресвята Богородиця Цариця України” 1937 р. Є й записи пізніші, зокрема йдеться про “Львівські Архиєпархіальні відомості” за 1938 р. Однак він здійснений олівцем поруч із попередніми записами про це видання за 1897-1938 р. Видається логічним припустити, що цей документ укладений не раніше 1937 р. й перебував у подальшому використанні у бібліотеці установи (щоправда, не окресленої).
Ще один схожий документ, також недатований і без назви, охоплює книги з 50 до 826 номера25. “Найновіша” книга датована 1931 р. - це четвертий том книги “2агуз dogmatyki ка1о1іскіе_і” авторства польського богослова Мацея Шєнятицького (8іепіаїускі). Тож можна припустити, що список книг укладений не раніше вказаного року.
Як зазначалося, обидва списки книг не містять заголовків. Хоча й назва архівної справи вказує на бібліотеку семінарії, однак, виходячи із приблизного датування документів, може йтися і про бібліотеку богословської академії.
З початком ректорства Йосипа Сліпого у 1926 р. стан бібліотеки духовної семінарії ймовірно покращився. “Правила для питомців” семінарії за 1929 р. визначали бібліотеку як допоміжний засіб при навчанні (“Як поміч при студіях служить бібліотека Духовної Семинарії”26). Ці ж “Правила” передбачали наявність у бібліотеці семінарії свого “правильника”27, тобто регламенту.
У 1934 р. було укладено документ, який регулював роботи бібліотеки духовної семінарії у Львові28. Хоча й назва архівної справи окреслює документ як “Регламент бібліотеки академії”, запис на титулі рукопису чітко вказує на приналежність саме до духовної семінарії, а не богословської академії. У літературі зустрічається інформація про те, що бібліотека богословської академії постала з книгозбірні духовної семінарії29. Тоді видається дивним, що через 5 років після засування академії її бібліотека окреслювалася як семінарська. Паралельно існували 2 бібліотеки - академії та семінарії - про що йшлося вище.
Документ укладено на двох аркушах, без імені укладача чи керівника бібліотеки. Відсутність імені укладача можна пов'язувати з тим, що довгий час у бібліотеках духовної семінарії та богословської академії не було професійних бібліотекарів, а їхні функції виконували студенти цих навчальних закладів. Наприклад, у книгозбірні богословської академії професійний бібліотекар почав працювати лише з 1932/1933 рр. - ним став магістр Ярослав Чума30.
“Правильник” семінарської бібліотеки окреслював її як наукову. Усі книги розподілено на 14 категорій за галузями знань: філософія, догматика, Святе Письмо, моральна теологія, катехитика, право, історія, патрологія, гомілетика, аскетика, літургіка, соціологія, лексикони, різне (“варія)”. Схожий поділ мала й бібліотека академії31: аскетика, догматика, історія, катехитика, обряди і спів, патрологія, педагогіка, Святе Письмо і екзегетика, право, проповідництво, українська мова, література і церковнослов'янська мова, філософія і різне (енциклопедії, словники, довідники та ін.).
“Правильник” встановлював коло користувачів бібліотеки: студенти та працівники греко-католицьких богословських навчальних закладів. Передбачено й доступ сторонніх осіб із дозволу ректора. На жаль, у документі чітко не окреслено час роботи книгозбірні. Вказано, що час “є означений в урядових годинах”. Можна припустити, що він був схожий із графіком роботи бібліотеки богословської академії32: щодня з 8.00 до 13.00 та з 15.00 до 19.00, за винятком неділь і свят. “Правила для питомців” духовної семінарії подають розпорядок дня для семінаристів. На жаль, в ньому не виокремлено часу для відвідування бібліотеки. Ймовірно, користуватися книгозбірнею вихованці могли у відведений для “науки” час: із 14.00 до 16.00 у будні дні.
Наступним пунктом було врегульовано правила замовлення та випо- зичення книг із бібліотеки: пошук у каталозі - фіксація вихідних даних книги з каталогу - здійснення замовлення. На жаль, не збереглися повні каталоги семінарської бібліотеки. Певні уявлення про їхній вигляд можуть дати окремі аркуші, що ймовірно є частиною книжкових каталогів бібліотеки духовної семінарії. Однак, оскільки ці аркуші не містять жодних вказівок на приналежність до котроїсь із бібліотек, то можливо, що вони є частиною каталогів богословської академії або ж Богословського наукового товариства. Документи не датовані, приблизне датування можна визначити на основі “найновіших книг”. Збережено наступні аркуші33:
1) “Ас. Аскетика продовження Ас.”. Охоплює книги 44-84. На аркуші є 4 дірки з металевими кільцями, ймовірно, для зв'язування чи кріплення. Найновіша книга - це видання “Der Heiland der Welt” авторства др. Й. Клюга (Падерборн, 1923).
2) “Біблікум K”. Охоплює книги 1-87. Найновіша книга - це праця Антонія Петрушевича “Dissertatio paleoslovenica et microrussicis versionibus Sacre Scripture” (Львів, 1888 р.).
3) “Mc Річники і Miscelenea Mc”. Книги 141-203. Найстаріша книга - “Durch Kampf zum Sieg” Каспара Куна (Падерборн, 1895).
4) “Біблікум К”. Книги 88-146. Очевидно, що це продовження аркуша № 2. Найновіша книга - “Konkordancja z dziel Ojcow SS. i pisarzy Kosciola wedle Migne'go: “Patrologiae cursus completus” о. Яна Зелін- ського (Познань, 1908).
5) “Річники і Miscelenae M”. Очевидно, що це продовження аркуша № 3. Книги 1-69. Найновіша книга - збірник “Theologische Quartalschrift” (Тюбінген, 1903).
6) “Огородництво (а.)”. Книги 1-34. Аркуш меншого формату. Найновіша книга - “Der Hausgarten auf dem Lande” Франца Гьошке (Goeschke) (1905).
Отримати книгу можна було наступного дня. “Правильник” також передбачав обмеження на кількість видань, які можна було отримати: 3 книги на 3 тижні. Очевидно, що таке обмеження стосувалося лише тих випадків, коли вихованець виносив книги за межі бібліотеки. Швидше за все, на користування книгами у бібліотеці обмежень не було.
Останнім пунктом вказувалися санкції для вихованців, що накладалися у випадку порушення правил користування бібліотекою. Йдеться про 2 порушення, а саме: нищення книжок (або ж “вперте” нищення) та порушення терміну повернення книг до семінарської бібліотеки. Санкцій теж було 2 - грошовий штраф та обмеження доступу до книгозбірні.
Як уже зазначалось вище, укладач документа - невідомий. Ймовірно, це мав би бути хтось із працівників бібліотеки.
Таким чином, можна стверджувати, що “Правильник” бібліотеки духовної семінарії у Львові регулював ключові моменти її роботи: від організації книг до накладення санкцій за неналежне ставлення до них. На жаль, доля книгозбірні після Другої світової війни невідома. Ймовірно, вона стала частиною сучасних Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка або ж Львівської національної наукової бібліотеки імені В. Стефаника.
Текст документа публікується без скорочень, мовою оригіналу зі збереженням стилістичних та орфографічних особливостей.
Правильник
Бібліотеки гр. кат. Духовної Семинарії у Львові.
1. Бібліотека гр. кат. Духовної Семинарії є бібліотекою науковою. поділ:
2. Бібліотека ця ділиться на XIV відділів: / Тут і далі в тексті знак / позначає, що в документі наступне слово по-чинається з нового рядка. І Фільософія, ІІ Догматика, ІІІ св. Письмо, / IV Моральна, V Катихетка, VI Право, VII і- / сторія, VIII Патрольогія, ІХ Гомілєтика, / Х Аскетика, ХІ Літургіка, ХІІ Соціольо- /
гія, ХІІІ Лєксикони, XIV Варія. / 3. Управлені до користання з Бібліотеки:
а) оо. настоятелі, пп. професори Богослов- / ської Академії, питомі Дух. Семинарії / і студенти Богосл. Академії.
б) посторонні за окремим дозволом / о. Ректора.
4) Вступ до магазину Бібліотеки / має тільки бібліотечний персонал.
5) час користання з Бібліотеки: / є означений в урядових годинах.
6) Умови користання: / з відповідного катальогу (катальогів є 14 - кож- дий відділ має свій катальог) / треба виписати на картці паперу а) автора / б) заголовок книжки в) відділ г) число по- / рядкове книжки. Так виповнену картку / треба Далі написано над рядком: підписати своїм призвіщем, написати дату, і своє звання. підписати своїм призвіщем, написати дату, і своє звання і кинути до скриньки на дверах Бібліотеки.
В цей спосіб замовлену книжку можна // визичити за реверсом щойно на другий / день.
7) нараз можна позичити найбільше 3 книжки / на час 3 тижднів.
8) за недодержання постанов цього правильника, / зокрема за нищення книжок, недодержання / речинця звороту слідує кара:
а) за знищену книжку зворот її вартости
б) за недодержаний речинець 5 гр. від / кожного зачатого тиждня
в) за вперте нищення книжок слідує / заборона користати з Бібліотеки. Львів, в Серпні 1934
Література
1 Хоркава І. Греко-католицька семінарія у Львові (1783-1929 рр.) як попередниця греко-католицької богословської академії. Наукові записки Національного ун-ту “Острозька академія”. Серія “Релігієзнавство”. Острог, 2016. Вип. 1(13). С. 84.
2 Каталог книг семінарської бібліотеки//ЦДІАЛ України (Центральний державний історичний архів України, м. Львів). Ф. 451. Оп. 1. Спр. 337. Арк. 1-18.
3 Каталог книг семінарської бібліотеки//Там само. Арк. 19-24.
4 Каталог книг семінарської бібліотеки//Арк. 25-36зв.
5 Каталог книг семінарської бібліотеки//Арк. 37-45.
6 Інвентарний опис бібліотеки семінаріїУ/Там само. Спр. 347. Арк. 4-36зв.
7 Інвентарний опис бібліотеки семінаріїУ/Там само. Арк. 35-36зв.
8 Інвентарний опис бібліотеки семінаріїУ/Там само. Спр. 348. Арк. 1.
9 Інвентарний опис бібліотеки семінаріїУ/Там само. Арк. 19зв.-20.
10 Інвентарний опис бібліотеки семінаріїУ/Там само. Арк. 20.
11 Левицкий Я. Львівска духовна семинария в лїтах 1897-1901. Львів, 1901. С. 14.
12 Там само. С. 15.
13 Там само.
14 Глистюк Я. Діяльність студентських товариств Греко-католицької духовної семінарії у Львові (1849-1914). Львів: Місто-суспільство-культура. Львів, 2007. Т. 6. С. 261.
15 Левицкий Я. Зазнач. праця. С. 27.
16 Глистюк Я. Зазнач. праця. С. 261
17 Глистюк Я. Політизація української молоді та реформи у Генераль
ній греко-католицькій духовній семінарії у Львові на початку ХХ ст.// URL:http://www.timeandspace. lviv.ua/files/research/Hlystiuk_seminary-
reforms45868d4b53bbb. doc (дата звернення: 26. 11. 2017).
18 Кунанець Н. Бібліотечна справа на західноукраїнських землях (XIII ст.- 1939 р.): консолідований інформаційний ресурс. Львів, 2011. С. 125.
19 Каталог бібліотеки церковно-слов'янської кафедри//ЦДІАЛ України. Ф. 451. Оп. 1. Спр. 340. Арк. 1-6.
20 Каталог семінарської бібліотеки. Фрагмент//Там само. Спр. 339. Арк. 10-15.
21 Каталог семінарської бібліотеки. Фрагмент//Там само. Арк. 7-9.
22 Списки дублікатів семінарської бібліотеки у м. Львові, виділених для бібліотеки греко-католицької духовної семінарії в м. Римі//Там само. Спр. 341. Арк. 1-5.
23 Списки дублікатів семінарської бібліотеки у м. Львові, виділених для бібліотеки греко-католицької духовної семінарії в м. Римі//Там само. Арк. 2-5.
24 Каталог бібліотеки семінарії (фрагмент)//Там само. Спр. 342. Арк. 7-20зв.
25 Каталог бібліотеки семінарії (фрагмент)//Там само. Арк. 16-32зв.
26 Правила для питомців греко-католицької духовної семінарії у Львові. Львів, 1929. С. 21.
27 Правила для питомців греко-католицької духовної семінарії у Львові. С. 22.
28 Регламент бібліотеки академії//ЦДІАЛ України. Ф. 451. Оп. 1. Спр. 333. Арк. 1-2.
29 Світильник істини: джерела до історії Української Католицької Богословської Академії у Львові, 1928-1929-1944. Ч. 1/зібрав і опрацював П. Се- ниця. Торонто; Чикаго, 1973. С. 400.
30 Там само. С. 400.
31 Там само. С. 400-401.
32 Там само. С. 404.
33 Каталог бібліотеки семінарії (фрагмент)//ЦДІАЛ України. Ф. 451. Оп. 1. Спр. 342. Арк. 1-6 зв.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Діяльність нелегальних греко-католицьких священиків, що свідчила про несприйняття радянського ладу і становища УГКЦ. Опис підпільних греко-католицьких обрядів і богослужінь, заходів конспірації, відношення частини духовенства до російського православ’я.
статья [23,2 K], добавлен 14.08.2017Проголошення Берестейської унії – одна з найважливіших подій в історії церковного життя в Україні. Передумови утворення Української греко-католицької церкви. Причини укладення унії для православних єпископів, католицьких священиків і польської шляхти.
реферат [1,5 M], добавлен 28.11.2010Радянізація Західної України після Великої Вітчизняної війни. Доля Української греко-католицької церкви. Львівський церковний собор. Масовий характер опору народу, збройна боротьба ОУН-УПА. Операція "Вісла": примусове переселення українців до УРСР.
реферат [22,8 K], добавлен 18.08.2009Культурно-просвітницька діяльність "Руської трійці". Роль греко-католицької церкви і громадсько-політичної діяльності політичних партій у відродженні Західної України. Основні етапи, особливості, передумови і рушійні сили західноукраїнського відродження.
курсовая работа [100,2 K], добавлен 18.09.2010Передумови укладення Берестейської церковної унії, ставлення католиків до неї. Загострення протистоянь на релігійній основі в Україні. Розвиток полемічної літератури. Проведення церковних соборів у Бересті та утворення греко-католицької церкви в 1596 р.
презентация [452,1 K], добавлен 15.10.2013Історія створення бібліотеки Києво-Могилянської академії. Київська братська школа як основа академії. Петро Могила - засновник київської Академії і його внесок в розвиток бібліотеки. Основні напрямки діяльності бібліотеки на сучасному етапі розвитку.
реферат [42,7 K], добавлен 29.09.2009Характеристика діяльності митрополита Шептицького, як реформатора української греко-католицької церкви. Розгляд результатів його праці над консолідацією та одностайністю священнослужителів. Аналіз причин непорозуміння між владою Польщі та А. Шептицьким.
статья [23,0 K], добавлен 07.08.2017Відбудова промисловості та умови відбудови сільського господарства у повоєнні роки. Партийна критика науковців та творчих діячів. Напрями політики радянізації у Західній Україні, ліквідація греко-католицької церкви. Опір режимові: репресії і депортації.
реферат [26,3 K], добавлен 08.02.2010Дослідження перебування Східної Галичини у складі Другої Речі Посполитої. Денаціоналізація самоідентифікації українців. Збереження української мови та освіти у період окупації. Переселення неблагонадійних учителів у центральні та західні райони Польщі.
статья [20,0 K], добавлен 10.08.2017Дослідження історії заснування науково-технічної бібліотеки на базі книжкового фонду Дніпропетровського Гірничого інституту. Опис організації філії бібліотеки, де повноцінно функціонує абонемент та читальна зала. Профіль комплектування книжкового фонду.
презентация [808,9 K], добавлен 02.12.2014Особенности деятельности исследуемой церкви на белорусских землях в 1989–2014 гг., ее исследование и анализ. Назначение и структура основных приходов, история их развития. Направления и оценка эффективности работы белорусских греко-католиков за рубежом.
курсовая работа [75,3 K], добавлен 20.10.2015Навчання в Ужгородській гімназії та у Віденській греко-католицькій семінарії. Закінчення теологічних студій у Відні. Призначення парохом Ужгорода. Життя Михайла Лучкая в Італії. Наукова та просвітницька діяльність, робота в архівах Рима і Флоренції.
реферат [38,5 K], добавлен 03.08.2011Характеристика бойових дій як способу вирішення конфлікту, хронологія подій греко-перської війни. Співвідношення сил противників і тактика ведення бою у ворожих арміях. Бій спартанців, наслідки поразки греків та створення Афінського морського союзу.
разработка урока [18,5 K], добавлен 06.07.2011Зберігання документів різних історичних епох у Центральному державному історичному архіві в місті Львові. Колекція грамот на пергаменті. Комплекс актових книг гродських, земських, підкоморських судів Східної Галичини, книг по історії, освіти, культури.
презентация [2,4 M], добавлен 14.02.2014Изучение политической и идеологическо-философской сторон процесса развития царской власти Александра Македонского. Характеристика предпосылок и хода формирования оппозиционных сил в греко-македонском окружении. Политическое значение покорения Персии.
курсовая работа [104,0 K], добавлен 24.03.2013Характеристика предпосылок и событий в период греко-персидских войн. Союз греческих государств для борьбы с персами. Принципы стратегического использования гор при обороне страны. Особенности боя у Платей и преимущества греческого военного исскуства.
реферат [31,5 K], добавлен 16.06.2009Усиление афинского военного могущества и изменение характера войны. Переход стратегической инициативы к грекам, освобождение от персов греческих городов и островов. Военная экспансия Афин и их союзников в Египет и завершение греко-персидских войн.
реферат [19,5 K], добавлен 16.06.2009Причины начала греко–персидских войн, их последствия. Вооружение и тактика Афинской армии. Политический строй Спарты, его особенности, характеристика военной системы. Цензовое деление афинских граждан по новым законам. Система спартанского воспитания.
курсовая работа [890,1 K], добавлен 10.06.2015Греция накануне греко-персидских войн. Состав населения Афин. Государственное устройство Спарты. Походы Дария I на Балканскую Грецию. Окончание войны и её историческое значение. Главная причина победы греков над персами в этом историческом столкновении.
презентация [2,9 M], добавлен 24.12.2013Становлення класових сил в Чехії на рубежі XIV-XV ст. Боротьба проти католицької церкви і німецького засилля. Ян Гус і гуситський революційний рух. Розрив з папською курією і загострення боротьби проти католицької церкви. Початок селянської війни в Чехії.
курсовая работа [52,1 K], добавлен 06.07.2012
