Археологічні пам’ятки ХІ-XV століття Ніжина: компаративний аналіз історіографічної традиції та археологічних даних
Дослідження Ніжина, що перебувало у складі Остерського повіту Великого князівства Литовського. Заснування міста, його розвитку у давньоруський час та існування у післямонгольский період. Характеристика наявності торгового шляху на території поселення.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 05.06.2018 |
| Размер файла | 540,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
АРХЕОЛОГІЧНІ ПАМ'ЯТКИ ХІ-XV СТ. НІЖИНА: КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ ІСТОРІОГРАФІЧНОЇ ТРАДИЦІЇ ТА АРХЕОЛОГІЧНИХ ДАНИХ
О.Г. Пархоменко
Результати вивчення середньовічного періоду історії Ніжина викликало неоднозначні висновки істориків. Переважна більшість досліджень з даного питання базується на даних писемних джерел, де наявні дві назви населених пунктів, що подібні сучасному Ніжину, які в наш час не можна локалізувати однозначно.
Проблемі локалізації топонімів Ніжатин і Уненіж присвячені дослідження ХІХ- ХХ ст. (Рис. 1), найбільш популярним серед яких є теорія О.М. Лазаревського. Він локалізував літописний Уненіж на території урочища Городок (нині Комуна) [13, 51]. Друга літописна назва «Ніжатин»1078 р. [1, 134] була локалізована автором неподалік Чернігова [3, 137]. Даної теорії дотримувалися М.М. Карамзін, М.П. Погодін, М.О. Максимович, архієпископ Філарет Гумілевський, М.П. Василенко, М.Н. Петровський, А.М. Насонов, А.В. Куза та ін.
Проте розташування Ніжатина під Черніговом заперечувалося іншими дослідниками. Так О.Ф. Ша- фонський локалізував Ніжатин на лівому березі р. Остер, в центрі сучасного м. Ніжина [23, 457]. Спираючись на літописну згадку половецького походу 1135 р. [2, 209] про спалення «городів» Баруч, Городець-Остерський, Русотин, літописний Ніжатин було віднесено до Переяславського князівства [3, 125]. Розвиваючи зазначені концепції, В.Г. Ляскоронский пов'язав заселення даної території в Х ст. з початком фортифікаційного будівництва Володимира Святославовича [14, 42, 59]. Дану думку підтримали М.В. Гербель, М.Є. Марков, С.М. Соловйов та ін.
Вище згадані версії стали основою для синтетичної теорії В.П. Коваленка та Ю.М. Ситого про існування двох вище згаданих пам'яток на території Ніжина в давньоруський час [11, 9-10].
Наступною дискусійною проблемою в історії м. Ніжина є післямонгольська доба. Одним із дослідників, що звертався цього питання, став П.Г. Клепатський, який згадує село Ніжин, що перебувало у складі Остерського повіту Великого князівства Литовського, у своїй праці «Очерки по истории Киевской земли» [10, 236, 242, 428]. Іншу згадку, що відноситься до історії післямонгольського Ніжина, наводить Філарет Гумілевський. Він стверджував, що Ветхоріздвянівський (Красноострівський) монастир, який розташовувався на західній околиці Ніжина, було засновано у XIV ст. [5, 67-68]. Але дані припущення свого часу були піддані жорсткій критиці з боку М.С. Грушевського [4, 53] та інших істориків.
Зауважимо, що більшість із наведених концепцій являла собою інтерпретацію писемних джерел без залучення археологічних даних. Така ситуація логічно пояснюється фрагментарністю археологічних досліджень у дореволюційний та радянський часи.
До найвизначніших археологічних даних, що впливали на побудову концепцій історії міста Ніжин, відносяться випадкові знахідки двох скарбів. Перший скарб, знайдений у 1852 р., складався із близько 200 давньоруських монет [20, 15-41], другий (1873 р.) - з 1302 римських денаріїв та прикрас часу Великого переселення народів [12, 91]. До випадкових знахідок відносимо і поховання вершника ХІІ- ХІІІ ст., досліджене І.І. Єдомахой [9, 13-15].
Говорити про систематичні та регулярні археологічні дослідження ми можемо лише з 1989 р., коли на замовлення міської ради В.П. Коваленко і Ю.М. Ситий провели розкопки практично в усіх частинах міста. Вони локалізували городища Ніжатина і Уненіжа, систематизували результати попередніх і власних досліджень [18, 7-13].
Після цього, у 1993-1995 рр., працівниками музею І. Спаського організовувалися розвідки по дослідженню околиць міста. В ході робіт була розроблена карта різночасових поселень, які розташовувалися на території сучасного міста та його передмість [15, 5-23]. Проте, зауважимо, що висновки досліджень побудовані лише на зборі підйомного матеріалу і тому потребують ретельної археологічної перевірки. Основні результати археологічної діяльності 1993-1995 рр. можна визначити скоріше як постановку проблеми для подальших досліджень.
Новим етапом археологічних досліджень можна вважати спільні роботи «Охоронної археологічної служби України» та НДУ ім. Миколи Гоголя, що розпочалися з 2003 р. і тривають донині. Вони стали не лише логічним продовженням досліджень попередників, але й значно доповнили їх. У першу чергу дослідження показали, що значна частина хеологічних пам'яток знищена перекопами ХІХ- ХХ ст. [8, 119-121].
Територія так званого Ніжатина пошкоджена найбільше: в центральній частині, на території нинішнього ринку, перекоп сягає 2,5-4,0 м, а споруди, які вдалося зафіксувати, відносяться до XVII- XVIII ст. Давньоруський матеріал зустрічається у верхніх шарах перевідкладеного ґрунту. Лише в районі вулиць Василівської та Б. Хмельницького вдалося зафіксувати залишки давньоруських споруд та культурний шар цієї епохи. Жодних слідів оборонних укріплень не було виявлено [6, 66-73].
На території Уненіжа ми можемо констатувати відсутність будь-яких слідів городища. Ще під час розкопок 1988-1989 рр. на чолі з В.П. Коваленком і Ю.М. Ситим було зафіксовано лише декілька споруд на північній території посаду [18, 7-8]. Керамічний матеріал мізерний, а говорити про культурний шар взагалі важко. З іншого боку присутність рову південніше та східніше так званого городища не дає можливості однозначно заперечувати присутність давньоруського поселення на даній території, хоча варто додати, що рів неглибокий, заглиблений від сучасної денної поверхні приблизно на 2 м. Це наводить на думку про невійськовий характер його використання [7, 13-14].
Новим відкриттям стало давньоруське поселення на території Нового міста (Рис. 2), потужність кульпоселень на території м. Ніжина турного шару якого досягає 0,7 м. Знахідка зазначеного поселення дає підстави говорити про присутність, принаймні, ще одного невеликого населеного пункту на території сучасного Ніжина [7, 15].
Про активну життєдіяльність у період ХІ- ХІІІ ст. свідчать знахідки і на околицях міста (пос. Магерки, Довге та ін.) [15, 5-23]. Але говорити про розгалужену агломерацію із масою сільських поселень наразі ми не можемо.
Беручи до уваги археологічний матеріал, писемні джерела та історіографію, стає можливим спроба реконструкції історії Ніжина в давньоруський період.
Поселення на даній території з'являються в межах ХІ, можливо, навіть і у Х ст., як припускали В.П. Коваленко, Ю.М. Ситий, О.С. Морозов та інші науковці, але дана думка вимагає ґрунтовнішого підтвердження. На основі археологічних досліджень ми можемо говорити про наявність трьох населених пунктів сільського типу, що існували в один і той же період, а саме в ХІ-ХІІ (середина ХІІІ) ст., але питання про їх взаємозв'язок залишається відкритим. Також можемо припустити, що дані поселення знаходилися поряд із торговими шляхами. Оскільки судноплавство по Остру археологічно не підтверджене і є на наш час предметом дискусій [16, 91-96], говорити, напевно, можна лише про суходільні шляхи. Розташування поселень давньоруського часу відповідає ймовірному розташуванню бродів та перевозів [19, 136-144].
Вірогідно шлях, що проходив повз територію сучасного Ніжина, пов'язаний із суходільним торговельним сполученням Київ-Булгар [17, 36-37]. Так знахідка скарбу монет (1852 р.), які датуються першою половиною ХІ ст. [20, 15-41], говорить про присутність умовного шляху, що проходив поряд або через територію сучасного Ніжина. Поховання воїна-кочівника 1962 р. вказує на присутність (можливо і нетривалий час) військового контингенту на території Ніжина [9, 13-15]. Також на підтвердження зв'язків із Булгаром свідчить виявлення Ю.М. Ситим у 1989 р. в ур. Комуна вушка від бронзового казана, характерного для булгарської культури [18, 11].
Можна припустити, що Уненіж і Ніжатин не були укріпленими форпостами Чернігівського і Переяславського князівств. Скоріш за все, вони могли виступати в ролі стоянок для торгових караванів.
Варто зауважити, що маршрут Київ-Булгар проходив, скоріш за все, повз Чернігів. Це було пов'язано, можливо, з політичною ситуацією в КиївськійРусі, адже в тойчас веласяактивна боротьба за київській престол між синами Володимира Мономаха і їх нащадками: Мстиславовичами,
Ростиславовичами, Юрійовичами, які правили київським, переяславським, новгородським, смоленським, ростово-суздальським, волинським князівствами. Також у цей конфлікт активно втручалися чернігівські князі Ольговичі.
На середину ХІІ ст. київські та переяславські землі часто переходили з рук до рук різних угрупувань. У результаті запеклої боротьби багато селищ і міст постраждали від пограбувань і руйнувань, що супротивники чинили один одному. повіт князівство торговий поселення
Київ втрачав статус політичного центру Русі. Утворювалися нові центри - у Володимиро- Суздальській, Волинській, Галицькій, Новгородській та Полоцькій землях. А після того, як у 1169 р. Андрій Боголюбський спалив і пограбував Київ, торговий шлях, напевно, на деякий час занепав. Волзькій Булгарії було вигідніше торгувати з близькими до неї Ростовом, Суздалем, Володимиром-Заліським. Можливо тому поселення у верхів'ях Остра після середини ХІІ ст. не зустрічаються в літописі. Зміна торгових зв'язків, політична нестабільність і постійні напади призвели до втрати даної території свого попереднього статусу. Але говорити про те, що Уненіж і Ніжатин були залишені, говорити важко.
Підтвердження тому, що поселення були спалені під час татаро-монгольскої навали, також фактично відсутні. Один наконечник стріли, що був знайдений в ур. Комуна Ю.М. Ситим у 1989 р,. не дає нам підстав стверджувати про це напевно.
Археологічні знахідки XIV - XV ст. були виявлені на території ур. Ветхе, на західній околиці м. Ніжина під час археологічних розкопок 2014 р. Зафіксовано одну споруду, а також зібрано кругову кераміку XIV - XV ст., кілька ножів, два пряслиця та шпору. Це дає можливість припустити існування поселення на місці якого, можливо, виник Ветхоріздвянівський (Красноострівський) монастир, згаданий Філаретом Гумілевським.
Підсумовуючи наведені вище данні і припущення можна сформулювати наступні тези:
- на території сучасного м. Ніжина дійсно в давньоруський період існувало, як мінімум, три населених пункти, а не два, як до цього вважалося в історіографічній традиції;
- це були населені пункти сільського типу, а не укріплені городища; певні сумніви викликає думка, що ці поселення мали статус прикордонних форпостів Переяславського та Чернігівського князівств;
- археологічний матеріал дає можливість припустити наявність торгового шляху, з яким були пов'язані описані вище поселення. Вірогідно ці населені пункти виступали в ролі караванних стоянок на шляху Київ-Булгар;
- кін. ХІІІ - XV ст. хоча і залишається «туманним» періодом в історії Ніжина, але останні археологічні дослідження дають змогу говорити про те, що на території Ніжина життя продовжувалося.
Насамкінець зазначимо, що в історії Ніжина ще залишилося безліч невирішених питань. Навіть дослідження останніх років не дають нам повної однозначної відповіді. Тому по мірі розширення археологічних досліджень на території міста наші висновки можуть зазнати суттєвого коригування.
Посилання
1. Полное собрание руских летописей (ПСРЛ). - Т 2. Ипатьевская летопись. - Санкт-Петербург, 1908. - 638 с.
2. Полное собрание руских летописей (ПСРЛ). - Т 2. Лаврентиевская летопись. - Ленинград: Изд-во АН СССР, 1928. - 379 с.
3. Багалей Д.И. История Северской земли до половины XIV ст. [Текст] / Д.И. Багалей - Киев, 1882. - 328 с.
4. Грушевський М.С. Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця XIV сторіччя / Ред. Черкаська. - Київ: «Наукова думка», 1991. - 560 с.
5. Гумилевский Ф. Историко-статистическое описание Черниговской епархии. - Киев, 1874. - Кн. 4. - С.67-68.
6. Кедун І.С. Археологічні дослідження «Охоронної Археологічної Служби України» в м. Ніжині упродовж 20042009 років [Текст] / Іван Кедун, Роман Крапивний, Ярослав Крапивний // Ніжинська старовина. - Вип. 9(12). - Ніжин: Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК, 2010. - С. 67-74.
7. Кедун І.С. До питання про першопочатки давньоруського Ніжина [Текст] / Іван Кедун // Ніжинська старовина. - Вип. 15(18). - Київ: Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК, 2013. - С. 13-16.
8. Кедун І.С. Уточнення історичної топографії Ніжина за матеріалами археологічних досліджень [Текст] / Іван Кедун, Олександр Москаленко // Ніжинська старовина. Вип. 4-5(7-8). - Ніжин. 2007. - С. 119-121.
9. Кірпічніков А.М. Орнаментовані та підписні клинки шабель раннього середньовіччя (за знахідками в Росії, Україні та Татарстані) [Текст] / Кірпічніков А.М., Коваленко В.П. // Ніжинська старовина: Науковий історико-культурологічний збірник. - Вип. 1(4). - Ніжин: «Видавництво «Аспект- Поліграф», 2005. - С. 13-25.
10. Клепатский П.Г. Очерки по истории Киевской Земли. Литовский период [Текст] / П.Г. Клепатский - Біла Церква: Вид. О.В. Пшонкивский, 2007. - 480 с.
11. Коваленко В.П. До питань про першопочатки Ніжина [Текст]/ Коваленко В.П. // Тези ІІ Чернігівської обласної конференції з історичного краєзнавства. - Вип. - Чернігів-Ніжин, 1988. - С. 9-10.
12. Кропоткин В.В. Клады римских монет на территории СССР. [Текст] / В.В. Кропоткин -Москва, 1961. - 117 с.
13. Лазаревский А.М. Описание старой Малоросии. Т 2 Полк Нежинский. [Текст] / А.М. Лазаревский. - Киев, 1893 - 521, XXV с.
14. Ляскоронський В.Г. История Переяславльской земли [Текст] / В.Г. Ляскоронский // Киев, 1897 - 503 с.
15. Морозов О.С. Ніжин археологічний та літописний (за матеріалами Ніжинського краєзнавчого музею)[Текст] / Олександр Морозов // Ніжинська старовина. Вип. 6(9). - Ніжин, 2008. - С. 5-23.
16. Москаленко О.Ю. Юрій Сергійович Москаленко (1918- 1986)[Текст] / Олександр Москаленко // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам'яткознавства. - Вип. 6(9). - Ніжин, 2008. - С. 91-96.
17. Моця О.П. Шляхи часів Київської Русі: темпи руху на «путехь» [Текст] / О.П. Моця // Археологія. - Київ, 2010. - № 2. - С. 30-42.
18. Ситий Ю.М. До питання про локалізацію літописного Ніжатина та Уненіжа [Текст] / Юрій Ситий // Ніжинська старовина: Науковий історико-культурологічний збірник.-Вип. 1(4). - Ніжин, 2005- С. 7-13.
19. Ситий Ю.М. Давньоруські пам'ятки басейну р. Остер [Текст] / Юрій Ситий // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам'яткознавства. - Вип. 10(13). - Ніжин, 2010.- С. 136-144.
20. Сотникова М.П. Нежинский скарб сребреников 1852 г (Реконструкция состава) [Текст] / М.П. Сотникова // Нумизматка и сфрагистика. - Москва, 1971. - Т IV - С. 15-41.
21. Ткаченко В.В. З історії дослідження курганів доби бронзи на Чернігівщині [Текст] / В.В. Ткаченко // Чернігівська обласна наукова конференція з історичного краєзнавства. - Вип. II. - Чернігів-Ніжин, 1988. - C. 4-5.
22. Черненко О.Є. Археологічні дослідження міст Чернігово-Сіверщини [Текст] / О.Є. Черненко, І.С. Кеду // Археологические исследования в Еврорегионе «Днепр» в 2011г. : Науч. ежегод. - Чернигов: Десна-Полиграф, 2012. - С. 109.
23. Шафонский А.Ф. Черниговского наместничества топографическое описание. - Київ, 1851 - 725 с.
Анотація
Вивчення середньовічного періоду історії Ніжина викликало неоднозначні висновки дослідників. Увага приділяється історіографічній традиції та сучасним археологічним даним, що стосуються середньовічного періоду історії Ніжина. Розглянуто питання щодо заснування міста, його розвитку у давньоруський час, існування у післямонгольский період тощо.
Ключові слова: Ніжатин, Ніжатина Нива, Уненіж, Ветхоріздвянівський монастир, ур. Городок (Комуна), пос. Ма- герки, пос. Довге, ур. Ветхе.
Изучение средневекового периода истории Нежина вызвало неоднозначные выводы исследователей. Внимание уделяется историографической традиции и современным археологическим данным, касающимся средневекового периода истории Нежина. Рассмотрены вопросы относительно основания города, его развития в древнерусские времена, существования в послемонгольский период и т.д.
Ключевые слова: Нежатин, Нежатина Нива, Уненеж, Ветхорождественский монастырь, ур. Городок (Комуна), пос. Магерки, пос. Долгое, ур. Ветхое.
The study of the medieval period of Nizhin s history has been controversial research findings. The attention is paid to the historiographical tradition and modern archaeological data relating to the history of the medieval period of Nizhin. The questions concerning the founding of the city, its development in ancient times, the existence of a post-Mongol period, etc. are considered.
Key words: Nizhatyn, Nizhatyn's Nyva, Unenizh,
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Діяльність Гедиміна на території України. Похід великого литовського князя Гедиміна в українські землі та його наслідки. Українські землі в складі Великого князівства Литовського. Аналіз процесу і сутності входження до складу Литовської держави.
реферат [49,7 K], добавлен 15.11.2022Історія України як наука, предмет і методи її дослідження. періодизація та джерела історії України. Етапи становлення, розвитку Галицько-Волинського князівства. Українські землі у складі Великого Князівства Литовського та Речі Посполитої. Запорізька Січ.
краткое изложение [31,0 K], добавлен 20.07.2010Входження українських земель до складу Великого Князівства Литовського. "Оксамитова" литовська експансія, "ослов'янення" литовських правителів. Польська експансія на Україну. Кревська унія 1385 року та її наслідки. Процес закріпачення українських селян.
контрольная работа [38,8 K], добавлен 27.03.2016Основні джерела права Великого князівства Литовського. Місцеве звичаєве право. Сеймові постанови і привілеї, як джерела права. Судебник Великого князя Казимира. Статути Великого князівства Литовського. Магдебурзьке, церковне та звичаєве козацьке права.
реферат [39,8 K], добавлен 28.10.2010Історія раннього палеоліту у Східній Європі. Перші стійбища в Північному Причорномор’ї. Кочові племена гумельницької, кемі-обинської, усатівської, черняхівської культур. Аналіз пори бронзового віку. Грецькі міста і поселення. Період скіфських племен.
дипломная работа [87,8 K], добавлен 07.05.2015Золоте коріння народу - в його минувшині. Чимало археологічних пам'яток починаючи від кам'яного віку і закінчуючи середньовіччям, знаходиться на території Рівненської області. Історія пам’яток за писемними джерелами. Типологічна характеристика пам’яток.
курсовая работа [33,1 K], добавлен 09.07.2008Загальний огляд історії судоустрою українських земель Великого князівства Литовського. Судова реформа 1564-1566 р. Гродські, підкоморські суди. Копні суди як інститут руського-українського звичаєвого права. Судовий процес на українських землях князівства.
диссертация [227,1 K], добавлен 12.05.2011Українські землі у складі Великого Князівства Литовського; під владою Речі Посполитої; у складі Угорщини, Османської імперії, Московської держави, Кримського ханства. Виникнення Українського козацтва і Запорізької Січі. Соціально-економічні процеси.
презентация [334,2 K], добавлен 06.01.2014Найдавніші поселення людей на території України періоду кам'яного віку. Кочові і землеробські племена України в ранньому залізному віці. Античні міста-держави Північного Причорномор‘я. Ранні слов'яни та їх сусіди. Германські племена на території України.
презентация [734,5 K], добавлен 06.01.2014Становище українських земель у складі Великого Князівства Литовського. Політичний устрій Гетьманщини наприкінці ХVІІ - першій половині ХVІІІ ст. Голод 1932-1933 рр.: причини і наслідки. Соціально-політичне та культурне життя на Україні в 1945-1953 рр.
реферат [43,9 K], добавлен 28.10.2010Приєднання українських земель до Литви. Політичне і соціально-економічне становище українських земель у складі Великого князівства Литовського. Формування українського козацтва і Запорозька Січ. Берестейська унія і її вплив на українське суспільство.
курсовая работа [72,9 K], добавлен 29.04.2009Українські землі у складі Великого князівства Литовського. Устрій українських земель. Політика Литви в українських землях. Від Литовсько-Руської до Польсько-Литовської держави. Кревська унія. Ліквідація удільного устрою. Люблінська унія та її наслідки.
реферат [25,0 K], добавлен 26.02.2009Суміжні Україні держави. Реформа феодального землеволодіння. Інтеграція Польщі та Великого князівства Литовського в єдину державу. Головніпричини виникнення козацтва. Порівняльна характеристика становища українських земель у складі Польщі та Литви.
реферат [32,8 K], добавлен 21.12.2008Історичний розвиток міста Ізяслава. Етапи розвитку літописного Ізяслава, його історико-культурних пам’яток. Наукові та етнографічні дослідження краю: археологічні розвідки Заславщини, Ізяслав у етнонімах та топонімах. Аналіз генеалогії роду Сангушків.
дипломная работа [890,2 K], добавлен 29.09.2009Історико-культурний та економічний розвиток міста Умань, його географічне розташування. Заснування графом Потоцьким "Софіївки" - унікальної пам'ятки садово-паркової культури. Поширення релігійного руху хасидизм в єврейських громадах і будівництво синагог.
реферат [16,6 K], добавлен 23.06.2011Заселення та розвиток Півдня України. Етнічний склад, вірування та населення Бесарабії та Буджака до початку ХІХ століття. Заснування міста Арциз. Руйнування Запорізької Січі. Соціально-економічний розвиток, культурне і духовне життя міста в ХІХ столітті.
дипломная работа [2,8 M], добавлен 11.03.2011Писемні та археологічні пам'ятки як джерело вивчення проблеми походження поселень на території Давнього Межиріччя. Вивчення проблеми розселення населення на території Південної Месопотамії. Особливості становлення та розвитку шумерської цивілізації.
реферат [38,6 K], добавлен 28.10.2010Структурна зміна суспільного устрою у новому державному утворенні – Великому Князівстві Литовському. Особливості становища верств населення, які входили до вершини соціально-станової ієрархії. Середній прошарок населення, духовенство, міщани та селянство.
реферат [26,0 K], добавлен 30.10.2011Державно-правовий статут про оборону земську, вольності шляхти і розширення великого Князівства литовського; спадкування жінками, про суддів, земські насильства, побої і вбивства шляхтичів, про земельні суди, кордони і межі, про грабежі і нав'язки і т.і.
реферат [96,5 K], добавлен 21.11.2010Похід новгородців проти Югри під проводом воєводи Андрія в 1193 році. Перші російські поселення на Камі в 1430 році. Коротка історична довідка про хана Онсона. Заснування міста Мангазея та Аевскої слободи. Велика Північна експедиція 1733-1743 років.
реферат [33,3 K], добавлен 24.02.2014
