Ретроспективна національна бібліографія Швеції у ХVІІ-ХХІ ст.

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

В умовах інтеграції України у європейський науковий, культурний та інформаційний простір важливого значення набуває вивчення іноземної бібліографії як засобу інтелектуального доступу до світової літератури. Дослідження генезису і еволюції окремих її складових, політичних, соціальних, економічних і культурних факторів, що впливають на розвиток бібліографії, дає змогу не тільки витримати спадковість бібліографічних компетентностей фахівців, але й забезпечити актуальність і збереження бібліографічних джерел різних історичних періодів. У європейській бібліографічній практиці особливе місце посідають скандинавські країни, демонструючи до цього часу ще недосяжний в багатьох країнах світу безперервний ряд ретроспективних і поточних національних бібліографічних покажчиків різних видів документів, що забезпечує можливість ознайомлення з видавничою продукцією держави від виникнення книгодрукування і до сьогодення. Одна з найуспішніших національних бібліографій (НБ) у цьому контексті представлена у Швеції.

У радянському бібліографознавстві короткі відомості про НБ Швеції можна знайти в узагальнюючих оглядових або історичних працях 1960-1970-х рр. З них потребує виокремлення опублікована 1963 р. фундаментальна монографія «Історія зарубіжної бібліографії» К. Сімона (перевидання 2010 р.), де шведський досвід коротко висвітлений у розділі присвяченому скандинавським країнам. Найповніше НБ Швеції була охарактеризована П. Колмаковим 1972 р. на рівні статті у фаховому журналі, знову ж таки в огляді про бібліографію країн Скандинавії в цілому [1]. Серед зарубіжних дослідників це, перш за все, такі шведські науковці і практики: Г Ларссон [8], М. Наурі [13], К. та Н. Гутгарц [6; 7]. Об'єктом дослідження вітчизняних фахівців НБ Швеції не була.

Метою дослідження цієї роботи є історико-бібліографознавче узагальнення основних напрямів і результатів розвитку ретроспективної національної бібліографії Швеції у XVII-ХХІ ст.

Виклад основного матеріалу. Ретроспективна національна бібліографія (РНБ) Швеції виникла в останні роки XVII ст. Перша праця пов'язана з іменем професора Йоганна Герхарда Шеффера, німця за походженням, який переїхав до Швеції 1648 р. і працював професором і директором бібліотеки Уппсальського університету. 1680 р. у Стокгольмі вийшов біобібліографічний словник І.Г. Шеффера «Svecia literata seu de scriptis I sciriptoribus gentis Svecice» («Літературна Швеція або Про твори і письменників народу Швеції»). Покажчик складений у хронологічному порядку і вміщує описи майже 3500 творів приблизно 800 авторів, діяльність яких припадає на 1150-1680 рр.

П. Колмаков характеризує ще декілька спроб укладання ретроспективних покажчиків стародруків, дисертацій, правових документів тощо, які, однак, суттєво значення для розвитку РНБ Швеції не мали. Як стверджують К. і Н. Гутгарц, у XVIII ст. у Швеції не було укладено жодної фундаментальної РНБ. І, як зазначає К. Сімон, з бібліографічними працями кінця XVII-XVIII ст. взагалі не пов'язані праці ХІХ-ХХ ст. Можна сказати, що РНБ Швеції зародилася вдруге у середині ХІХ ст.

Першою роботою, наближеною до сучасної РНБ, є покажчик, що охоплює літературу Швеції XVIII - початку ХІХ ст. (фактично до 1830 р.), укладений відомим видавцем Карлом Фердинандом Ліндштрьомом «Svensk bokhandelskatalog» («Каталог шведської книжкової торгівлі»), надрукований у 1845-1852 рр. [9]. Особливістю цієї бібліографії є те, що її цільове призначення задоволення потреб букіністичної і антикварної книжкової торгівлі, тобто до нього ввійшли описи тільки тих книг, які на момент видання самого каталогу знаходилися в продажу. Тому, звичайно, з точки зору обліку друкованої продукції країни за певний період цей покажчик важко назвати вичерпним. Матеріал у «Svensk bokhandelskatalog» розміщений в алфавіті авторів і оснащений допоміжним систематичним покажчиком, вийшов у світ з двома доповненнями, загальна кількість сторінок біля 600.

У 1867-1884 рр. виходила підготовлена Хьялмаром Ліннштрьомом бібліографічна праця «Svenskt boklexikon» («Словник шведських книг»), яка є хронологічним продовженням попередньої, охоплюючи 1830-1865 рр. [10]. Як і «Svensk bokhandelskatalog» К.Ф. Ліндштрьома, цей покажчик має книготорговий характер, що дуже рідко зустрічається в РНБ. У «Svenskt boklexikon» також вміщено книги, опубліковані у Фінляндії. Матеріал розміщений в алфавіті авторів (з короткими біографічними відомостями про кожного) і заголовків творів анонімних авторів. Бібліографія оснащена допоміжними покажчиками. У другому томі наведений алфавітний список видавців, а також перелік бібліографічних джерел, використаних автором.

Останній 1865 рік, що охоплює «Svenskt boklexikon» Х. Ліннштрьома, безпосередньо межує з роком, який є базовим для першого стабільного органу поточної національної бібліографії Швеції (ПНБ) «Svensk bokkatalog» («Шведського каталогу книг»). Перший випуск цього покажчика 1878 р. включає літературу за 1866 р.

Важливими здобутками РНБ Швеції першої половини ХХ ст. стали покажчики, присвячені раннім століттям книгодрукування від його початку у 1483 р., коли у Стокгольмі була видана перша друкована книга Швеції зібрання байок «Dialogus creaturarum», і до 1600 р.

Так, впродовж 12 років у 1927-1938 рр. виходила тритомна бібліографія «Sveriges bibliografi intill ar 1600» («Бібліографія Швеції до 1600 р.») [5]. Перший том, який мав чотири випуски, уклав головний бібліотекар Королівської бібліотеки (КБ) у Стокгольмі Густав Едвар Клеммінг за участю головного бібліотекаря Уппсальського університету Акселя Андерссона. З наміченого періоду Г.Е. Клеммінгу вдалося представити літературу лише до 1530 р. Значні доповнення до першого тому і його суттєве доопрацювання здійснив укладач другого і третього томів доктор філософії Ісак Густав Альфред Коллійн видатний вчений, бібліотечний діяч, бібліограф, історик шведської книги і друку, один із найавторитетніших у міжнародному масштабі знавців стародруків, директор КБ у Стокгольмі у 1916-1940 рр.

Укладена у хронологічному порядку праця включала такі книги: 1) надруковані у Швеції і Фінляндії, 2) написані шведськими авторами і надруковані закордоном, 3) інші зарубіжні видання, призначені для використання у Швеції, 4) переклади іноземної літератури шведською мовою, незалежно від місця видання. При цьому особлива увага укладача акцентована на релігійних виданнях і підручниках. Кожен опис супроводжується детальними історичними, літературознавчими, бібліотечно-бібліографічними і поліграфічними коментарями. У першому томі є іменний покажчик авторів і назв, загальний список включених книг, складений за місцем їх видання й іменами видавців, у третьому томі іменний покажчик авторів і назв до всіх трьох томів. І. Коллійн працював над цим покажчиком як у наукових, публічних і приватних бібліотеках Швеції, так і в бібліотеках інших країн. У «Sveriges bibliografi intill ar 1600» подається інформація про місцезнаходження кожного існуючого примірника описаних книг, наведена рекомендована література про кожну книгу і бібліотеки, де можна її знайти.

Більшість книг, надрукованих у Швеції і Фінляндії у XVII ст., відображена у двотомній бібліографії «Sveriges bibliografi. 1600-talet» («Шведська бібліографія. XVII ст.»), яку також уклав і видав у 1942-1946 рр. І. Коллійн [4]. Додатково автор включив до покажчика зарубіжні публікації шведів. У бібліографії застосоване алфавітне групування описів, які супроводжуються короткими анотаціями, що містять біографічні довідки про кожного автора, іноді посилання на літературні джерела про авторів і їх праці. Укладаючи цю бібліографію, І. Коллійн, окрім КБ у Стокгольмі, досліджував фонди і друковані каталоги й інших шведських бібліотек, зокрема університетських і шкільних.

Обидві охарактеризовані праці І. Коллійна відзначаються дуже високою якістю 1958 р. на доручення Шведського літературного товариства доктор філософії, бібліотекар і бібліограф Уппсальського університету Самуїл Брінг уклав «Svenskt boklexikon. 17001829» («Словник шведських книг. 1700-1829» [3]. За життя автора вийшли друком тільки дві праці: 1958 р. «Rattegangshandlingar» (Судові документи»), а 1961 р. «Riksdagshandlingar» («Документи Ріксдага»), які разом містять 1253 назви юридичних документів за 130 років [3]. Ця робота сприяла частковій ліквідації «пробілу», як називають цей історичний період розвитку РНБ Швеції.

Найґрунтовнішим проектом РНБ Швеції ХХ ст., спрямованим на заповнення «пробілу», став покажчик «Swedish Imprints. 1731-1833» («Шведський друк. 1731-1833»), відомий як «SWIM», здійснений за редакцією Рольфа Е. Дю Ріца [14]. Сьогодні це 59-томна англомовна бібліографія, яка вміщує книги, видані у Швеції у 1731-1833 рр. і у Фінляндії у 1731-1809 рр. Цільовою аудиторією «SWIM» були визначені академічні дослідники, що суттєво позначилося на змісті, критеріях відбору, особливостях бібліографічної характеристики і допоміжного апарату видання. Значна частина матеріалів, наявних у «SWIM», відсутня у базах даних КБ, Бібліографічний відділ якої паралельно також працював над бібліографуванням шведської літератури цього періоду, опрацьовуючи картотеку із 45 тисяч записів, що залишилася після смерті С. Брінга 1965 р. Так, у «SWIM» включені тези наукових доповідей, наукові щорічники та особисті листи, яких немає у ресурсах КБ. Спеціально для реєстрації у «SWIM» деякі видання купували у антикварів, а після опрацювання знову продавали. Завдяки цьому сьогодні всі видання зі «SWIM» можна знайти у бібліотеках Швеції: переважно у КБ і бібліотеці Уппсальського університету, а також в інших наукових, публічних або приватних.

Записи у «Swedish Imprints 1731-1833» згруповані в хронологічному порядку, відзначаються високою точністю й інформативністю. Серед покажчиків РНБ Швеції ця робота вважається однією з найретельніших і найнадійніших. Її підготовка фінансувалася у приватному порядку, тому й ціна була достатньо високою.

Окрім книг, РНБ Швеції має ґрунтовні напрацювання і щодо інших видів документів і типів літератури: періодичних видань, журнальних і газетних статей, офіційних видань, дисертацій, картографічних, нотних та аудіовізуальних документів. Розглянемо РНБ періодичних видань Швеції.

1967 р. вийшов анотований бібліографічний огляд шведських щоденних і щотижневих газет за 1900-1967 рр. «Svensk dagspress 19001967» Свена Толліна [15]. У покажчику застосоване алфавітне групування записів, у кожному з яких вказана періодичність видання, його політична приналежність. Допоміжний апарат представлений географічним списком газет за провінціями Швеції.

Журнали, газети, щорічники та інші періодичні видання 1645-1899 рр. включені до бібліографічного покажчика Бернхарда Лундштедта «Sveriges periodiska litteratur, 1645-1899» («Періодична література Швеції, 16451899»), виданого у двох томах, трьох частинах [11]. Перша частина представляє періодику всієї країни за 1645-1812 рр., друга видання, надруковані у Стокгольмі у 1813-1884 рр., третя періодичні видання провінцій 1813-1899 рр. Бібліографічні відомості містять інформацію про тривалість і періодичність публікації, видавця тощо. Кожна частина має алфавітний покажчик назв періодичних видань, а у третій представлені ще чотири іменний, установ, псевдонімів і підписів, а також предметний.

З 1967 р. почала виходити ПНБ шведської періодики «Svensk tidskriftsforteckningen», що дозволяє говорити про безперервний ряд національних бібліографічних покажчиків періодики Швеції.

У 2002-2016 р. за фінансової підтримки Фонду трьохсотліття Банку Швеції КБ реалізувала проект, спрямований на вичерпне виявлення журналів Швеції ХХ ст. Ця робота стала ґрунтовним доповненням до бібліографії С. Толліна, забезпечивши в результаті повний облік шведської періодики. Основою для реалізації проекту стали фонди, сформовані у бібліотеці на основі Закону про обов'язковий примірник документів Швеції, який є одним з найстаріших у світі (вперше вступив у дію 1661 р.). У результаті було виявлено 26246 назв журналів. Сьогодні цей електронний ресурс під назвою «Nya Lundstedt Periodicals» інтегрований у базу даних ПНБ Швеції, представлену на сайті КБ як частина національного зведеного каталогу наукових бібліотек Libris. Завершення цього проекту дає змогу говорити про повну бібліографію шведської періодики 17-21 ст.

Наукова новизна проведеного дослідження полягає у тому, що в ньому відтворено цілісну картину створення та розвитку ретроспективної національної бібліографії Швеції, здійснено аналіз основних покажчиків, визначено внесок окремих бібліографів і установ.

Історичний розвиток РНБ Швеції має певні особливості. Передусім політичні взаємовідносини скандинавських країн розглянутого періоду призвели до того, що частина ретроспективних національних бібліографічних покажчиків мають регіональний загально-скандинавський характер, поєднуючи видання декількома скандинавськими мовами. По-друге, створення РНБ Швеції тісно пов'язане з діяльністю бібліотек, насамперед національної і університетських, де працювали співробітниками або керівниками видатні бібліографи. По-третє, розглянута ретроспективна національна бібліографічна продукція відрізняється досконалою якістю укладання. По-четверте, досягненням НБ Швеції є факт, що кінцевий обліковий термін її ретроспективної складової безпосередньо межує з початковим терміном поточної, що створює можливість охоплення всієї друкованої продукції країни. Окремого дослідження потребують як історичні аспекти, так і сучасні інноваційні проекти ПНБ Швеції. Вивчення шведського досвіду організації і випуску національної бібліографічної продукції є цікавим для вітчизняної бібліографічної практики з точки зору її удосконалення і приведення у відповідність до міжнародних стандартів і найкращих світових зразків.

Література

ретроспективний національний бібліографія скандинавський

1. Колмаков П.К. Очерк развития библиографии скандинавских стран / П.К. Колмаков // Советская библиография. 1972. №5. С. 98-118.

2. Симон К.Р. История иностранной библиографии / К.Р. Симон. 2-е изд., испр. Москва: ЛКИ, 2010. 736 с.

3. Bring S.E. Svenskt boklexikon, 1700-1829 / fortecknade av Samuel E. Bring. Uppsala: Svenska litteratursallsk,1958-1961. Vol. 1-2.

4. Collijn I. Sveriges bibliografi. 1600-talet: bidrag till en bibliografisk forteckning / Isak Collijn. Uppsala: Svensk Litteratursallskapet, 1942-1946. Vol. 1-2.

5. Collijn I. Sveriges bibliografi intill ar 1600 / Isak Collijn. Uppsala: Svenska Litteratursallskapet, 1927-1938. Vol. 1-3, ill.

6. Guthartz C. The National Bibliography of Sweden / Catharina Guthartz, Norman Guthartz // Guide to Nordic Bibliography / gen. ed. Erland Munch-Petersen. K0benhavn: Nordisk Ministerrad, 1984. С. 37-42.

7. Guthartz C. The Swedish National Bibliography / Catharina Guthartz, Norman Guthartz // Guide to Nordic Bibliography / gen. ed. Erland Munch-Petersen. K0benhavn: Nordisk Ministerrad, 1984. С. 82-97.

8. Larsson G. The Swedish national bibliography: a survey / Gunilla Larsson. 3rd ed. Stockholm: National Bibliographic Section, Bibliographic Dept., Royal Library, National Library of Sweden. 28 s.

9. Lindstrom C.F. Svensk bokhandelskatalog. Afd. 1-5 / C.F. Lindstrom. [Stockholm], Hjalmar Lindstrom Forlag, 1845. [IV], 455 s. ; Tillagg 1848. [1849]. 48 s. ; Tillagg 1851 [1852]. [II], 90 s.

10. Linnstrom H. Svenskt boklexikon. Aren 1830-1865 / Utarb. av Hjalmar Linnstrom. Stockholm: Hjalmar Linnstroms Forlag, 1883-1884. Vol. 1-2, four books.

11. Lundstedt B. Sveriges periodiska litteratur, 1645-1899 / utarb. af Bernhard Lundstedt. Anastatic reprint. Stockholm: Rediviva, 1969. Vol. 1-2. (Suecica Rediviva 7). [1st ed. 1895-1902].

12. Nationalbibliografin i sifror 2016 / ansvarig handlaggare: Ylva Sommerland; grafisk formgivning: typisk form designbyre, foto: Heli Bjorkman; Kungliga biblioteket, Enheten for nationalbibliografin. Електрон. дані. Stockholm, 2017.-32 s.

13. Nauri M. Alla tiders nationalbibliografi: en historik och vision

14. Swedish imprints 1731-1833: a retrospective national bibliography / prep. the Center for Bibliographic Studies, Uppsala (CBSU) ; gen. ed. Rolf E. Du Rietz. Uppsala: Dahlia Books, 1977-1991. Part 1-59.

15. Tollin S. Svensk dagspress 1900-1967: en systematisk och kommenterad kartlaggning / Sven Tollin. Stockholm: TU:Sforlag, 1967. 168 p.

Размещено на Allbest.ru