Інформативність фондів наукового архіву інституту археології НАН України у контексті створення каталогу боспорських теракот Деметри та Кори-Персефони
Каталогізація археологічних знахідок як один з головних напрямів в археології. Теракоти як основне джерело для вивчення релігійного життя Боспорської держави. Теракоти Деметри та Персефони-Корі, знайдені під час розкопок міст та некрополів Боспору.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.07.2018 |
| Размер файла | 24,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
інформативність фондів наукового архіву інституту археології нан України у контексті створення каталогу боспорських теракот деметри та кори-персефони
Ганна Вахрамеєва
Донецький національний університет ім. В. Стуса,
вул. 600-річчя, 21, 21021, м. Вінниця, Україна, e-mail: avro.ann@gmail.com
Висвітлено інформативність звітів археологічних розкопок, які зберігають у Науковому архіві ІА НАНУ при створенні каталогу боспорських теракот Деметри та Кори-Персефони. Це є актуальним, адже завдання з каталогізації археологічних знахідок є одним з головних напрямів в археології. Крім того, теракоти є основним джерелом для вивчення релігійного життя Боспорської держави. Під час розкопок міст та некрополів Боспору знайдено багато теракот Деметри та Персефони-Корі, які потребують свого вивчення та систематизації. Частина інформації щодо теракот міститься в наукових звітах про розкопки, що зберігаються у Науковому архіві ІА НАНУ. Подано коротку інформацію щодо фонду наукових звітів, які стосуються Боспору та їхні особливості. Зазначено, яку інформацію містять описи статуеток у звітах, а також визначено основні недоліки, які ускладнюють використання інформації зі звітів археологічних розкопок у дослідницькій практиці.
Ключові слова: наукові звіти про розкопки, Науковий архів ІА НАНУ, антична теракота, протоми, Деметра, Кора-Персефона, каталог.
THE INFORMATION VALUE OF THE SCIENTIFIC ARCHIVE OF INSTITUTE OF ARCHAEOLOGY OF NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE IN THE MOVEMENT OF CATALOGING OF BOSPORUS TERRACOTTAS OF DEMETER AND KORE-PERSEPHONE
Hanna VAKHRAMEIEVA
Vasyl Stus Donetsk National University,
600-richya Str., 21, 21021, Vinnytsia, Ukraine, e-mail: avro.ann@gmail.com
The article is dedicated to informativity of reports of archaeological excavations stored in the Scientific archive of IA NASU while making a catalogue of Bosporus terracottas of Demeter and Kore-Persephone. This is important because the task of cataloguing of archaeological findings is one of the main branches in archaeology. Nowadays the questions of ancient terracotta typology take on special urgency of researchers. Terracotta is the main source for the study of religions in Bosporus. During the excavation of cities and necropolis, a lot of terracotta of Demeter and Kore-Persephone was found. Terracotta Demeter and Cora Persephone need to systematize. Some the information of Bosporus terracottas found in scientific reports. This brief information is about the fund of scientific reports and characteristics of reports related to the Bosporus. The author points out the type of information descriptions of statues contain in reports and defines most common downsides that impede the use of information from reports of archaeological excavations in research practice.
Key words: reports of archaeological excavations, Scientific archive of IA NASU, Bosporus, ancient terracotta, protome, Demeter, Kore-Persephone, catalogue.
Давньогрецькі теракотові статуетки є одним із джерел для вивчення особливостей релігійного світогляду мешканців Боспорської держави. Вони відображали певні вірування, пов'язані з різними культами, втілювали міфологічні образи, являли собою одне з унікальних явищ найдавнішого мистецтва та художнього ремесла.
Систематичне вивчення античних теракот, знайдених під час розкопок пам'яток Боспору, почалося з другої половини XIX ст. У звітах ІАК археологи давали характеристику най цінніших з художньої точки зору статуеток та протом [Отчет..., 1862; 1863; 1905; ИИАК, 1908; 1909].
Протягом 1920-40-х рр. проводили численні археологічні розкопки, внаслідок чого значно зросла кількість виявлених теракот. Деякі з них опубліковано в спеціалізованих виданнях Інституту археології АН СРСР (КСИА, МИА). Прикладом найрепрезентативніших комплексів знахідок того часу є розкопки Мірмекія та Тірітаки. Так, Ю. Марті опублікував декілька теракот Кори, які знайдені у 1930-х рр. під час розкопок поблизу Тірітаки та на некрополі [Марти, 1941]. В. Гайдукевич залучив до наукового обігу (“Вестник Древней истории”) результати розкопок 1937-1939 рр. святилищ Деметри у Мірмекії та Тірітаці [Гайдукевич, 1940].
У 1950-70 рр. витвори коропластів Боспорського царства публікували та вивчали М. Кобиліна, І. Марченко, Н. Сорокіна, І. Круглікова, В. Денісова та ін. [Наливкина, 1952; Передольская, 1955; Кобылина, 1961; Марченко, 1963; Денисова, 1981]. На початку 1970-х рр. видано збірник “Терракоты Северного Причерноморья” [Археология., 1970; 1974; 1974а]. У його створені брали участь також І. Грач, А. Коровіна, І. Круглікова, І. Марченко, Н. Сорокіна, Т. Арсеньєва, В. Пругло та ін.
Інформацію щодо статуеток, знайдених під час розкопок кінця XX-ХХІ ст., активно публікують у різних тематичних збірниках з історії та археології [Алексеева 1987; 2009; Завойкин, 2006; Молев, 2003; Молева, 2009; Самойлова, 2009; Шепко, 2009-2010; Вахтина, 2010].
Постійне збільшення кількості знахідок теракот богинь (внаслідок здійснення теренових археологічних досліджень), які є наймасовішими серед археологічних джерел з питання культу Деметри в Боспорській державі, гостро потребують опису та систематизації цього корпусу джерел.
У процесі роботи над типологією боспорських теракот Деметри та Кори-Персефони першим етапом, насамперед, є збір зображень богинь та їхня каталогізація. Створення бази даних знахідок можна вважати окремим напрямом в археології, адже їхнє укладання, по суті, є важливим елементом систематизації джерел, який впливає на подальші етапи дослідження.
Збір даних є однією з найбільш трудомістких операцій у наукових дослідженнях. В археології це стосується передовсім матеріалів з розкопок та публікацій, присвячених наслідкам експедиційних досліджень. Під час роботи з публікаціями слід враховувати особливості жанру та можливий суб'єктивізм автора щодо історичної інтерпретації артефакту. Так, один і той самий предмет різні вчені можуть по-різному датувати або тлумачити його значення. Справедливо відмітив у своєму дослідженні з теоретичної археології Ж.-К. Гарден, що суб'єктивність неминуче присутня у кожному дослідженні. Кожний опис знахідки несе за собою відбиток знань вченого та завдань, які стояли перед ним [Гарден, 1983, с. 64].
Окрім суб'єктивності авторського опису, існують проблеми з якістю подання інформації та методологічними засадами, якими керувались дослідники на момент публікації'/опису джерела. Особливо гостро ця проблема відчувається для тих артефактів, які втрачені. Також повному виявленню та збиранню потрібних досліднику матеріалів заважають такі чинники, як низький ступінь опублікованості та доступності.
Одним з джерел при створенні каталогу теракот елевсинських богинь, які походять з боспорських пам'яток VI-I ст. до н. е., є звіти археологічних розкопок, які зберігають у Науковому архіві Інституту археології НАН України.
На разі до складу Наукового архіву входять понад 70 різноманітних фондів, серед яких для нашої роботи є цікавим фонд експедицій (64). Він містить наукові звіти та польову документацію експедиційних археологічних досліджень на теренах України з 1945 р. до сьогодні [Станіцина, 2012, с. 272-274].
У контексті вивчення боспорських теракот особливий інтерес становлять звіти про дослідження європейської частини Боспору, оскільки саме вони відклалися у Науковому архіві (адже азійська частина не входить до складу України). Кримські звіти почали надходити до архіву Інституту лише від 1954 р., коли Крим увійшов до складу УРСР. Крім того, звіти за період 1993-2000 рр. зберігаються лише в архіві АР Крим і відсутні в Науковому архіві в Києві. Через окупацію Криму останні звіти, що надійшли до фондів архіву, датовані 2013 роком. Пошук звітів здійснено за допомогою карткового (1945-1995) та електронного каталогів/покажчиків (1945-2015).
Практика камеральної обробки матеріалів розкопок передбачає відбір цілих теракот та їхніх фрагментів для колекції. Вибрані з шару знахідки переважно зберігають у музейних колекціях (з відповідним шифром). Таким чином, під час роботи зі звітом описи теракот можна знайти не тільки в тексті, а й в колекційному або польовому описах. Деякі дослідники надають у додатках до звіту світлини теракот. При роботі зі звітами можна отримати інформацію щодо типу, форми, розміру, матеріалу та морфологічної характеристики статуеток і протом.
На практиці у ході роботи зі звітами можна зустріти різні рівні опису виробів коропластів. Об'єктивним фактором цього є те, що більшість теракот представлені фрагмент- тами, які неможливо віднести до певного типу. Суб'єктивним чинником може виступати й відсутність наукового інтересу вченого до теракот, або брак спеціальних знань в цій царині. Крім того, немає єдиної методики інтерпретації статуеток. Більшість виробів коропластів в описах позначають лише словосполученням “фрагмент теракоти”. Зрозуміло, що такий опис не містить інформації, яка потрібна для укладання каталогу конкретних теракот. Але в більшості звітів автори надають зображення фрагменту статуетки у додатках, що дозволяє отримати додаткові відомості про виріб. Оскільки теракоти є продуктом масового виробництва та мають аналоги, інколи, навіть на підставі фрагменту можна інтерпретувати конкретний тип статуетки. Так, у звіті О. Масленнікова трапляється дещо узагальнений опис окремих теракот - “голова статуетки”, а у додатках розміщено фото. Вивчення світлин у деяких випадках дозволяє інтерпретувати зображення як Деметру [НА ІА НАНУ, ф. 64, № 1988/37, № 456]. Ще одним прикладом такого опису може стати інформація щодо протома № 34 зі звіту про розкопки Мірмекія у 1984 р. Ю. Віноградовим. Автор лише зазначив, що знайдено фрагмент, а додаткової інформації щодо сюжету та морфології виробу не надав. Детальніше ознайомитись із цим фрагментом можна у додатках [НА ІА НАНУ, ф. 64, № 1984/90, № 34].
Деякі описи є детальнішими, проте теж не надають повного уявлення про теракоту. Прикладом цього може стати опис у звіті І. Шургая з розкопок Ілурату. Автор описував деякі вироби так: “протома богині в калафі" [НА ІА НАНУ, ф. 64, № 1981/66, с. 16, рис. 40]. Також прикладом такого детального розпису теракот у звіті може стати опис виробів коропластів, який надала Л. Шепко. Вона подала коротку морфологічну характеристику протом. Наприклад, “протома богині з руками на грудях у стефані та покривалі. Склеєно з двох фрагментів". Поруч з описом є невелике зображення богині; окрім цього, фото теракоти надається у додатках до звіту [НА ІА НАНУ, ф. 64, № 2010/260, с. 22, рис. 185]. Такі описи дають змогу зрозуміти, що ми маємо справу з жіночим божеством. Наявність фото у додатках дає можливість зробити науковцю свої висновки щодо об'єкту дослідження, адже у деяких богинь схожа іконографія. Наприклад, у калафі або стефані та покривалі може бути як Деметра або Кора, так і Кібела тощо.
Найбільш яскраві та цілі вироби дослідники мають змогу віднести до конкретного божества, тобто визначити сюжет. У нашому випадку цікавими є ті статуетки, які автор звіту інтерпретував як Деметру, або Кору. Такі трапляються у звітах із розкопок як хори оєвропейсь- кого Боспору (О. Масленніков) [НА ІА НАНУ, ф. 64, № 1987/184, № 102], так і міст. Наприклад, В. Толстіков визначав сюжети деяких пантікапейських теракот [НА ІА НАНУ, ф. 64, № 1985/127, № 31; 1982/75, № 181].
На жаль, часто, відсутність фото керамічного виробу у додатках до звіту разом із відсутністю детального опису у тексті звіту унеможливлюють отримання інформації, потрібної для каталогізації теракот. Зрозуміло, що більшість таких фрагментів є пошкодженими та не підлягають класифікації. Утім, відсутність зображення або зазначення в тексті дає підставу для думок щодо втрати потенційно цінного матеріалу.
Таким чином, завдання з каталогізації археологічних знахідок є одним з важливих напрямів в археології. Звіти з розкопок Боспору, які зберігають у Науковому архіві ІА НАН України, складали й складають відповідно до певних методологічних правил та містять інформацію щодо боспорських теракот, мають чималий потенціал для каталогізації конкретних статуеток та протом. Проте вони мають деякі недоліки, які ускладнюють їхнє використання в дослідницькій практиці. Здебільшого опису та фотографуванню підлягають унікальні та найвиразніші статуетки, водночас фрагментовані частини переважно залишаються поза увагою дослідників. Деякі автори обмежуються тільки наведенням загального списку знайдених теракот, що, природно, знижує інформативність звіту. Також у низці звітів відсутнє або є недостатньо повним ілюстративне оформлення. У зв'язку з вищезазначеним можна висловити побажання на майбутнє щодо вдосконалення методологічних рекомендацій до написання звітної документації. На сучасному етапі розвитку антикознавства дослідники вийшли на нові рівні у типологізації теракот, активно розробляють сюжетно-морфологічний принцип систематизації виробів коропластів. Використання цих типологій, тобто спів відношення знайденого матеріалу з вже визначеними типами статуеток, значно полегшує роботу дослідника в процесі інтерпретації виробів. Урахування нових здобутків науки у методології, дозволить вивести інформацію у звітах на новий науковий рівень.
ЛІТЕРАТУРА
археологічний теракот боспор релігійний
1. Алексеева Е.М. (1987). К изучению коропластики Горгиппии // КСИА. - Вып. 191. - С. 19-27.
2. Алексеева Е.М. (2009). Коропластика в Горгиппии // Древности Боспора. - Т. 13. - С. 17-37.
3. Археология СССР. Свод археологических источников Г1-11: Терракотовые статуэтки (1970) / отв. ред. М.М. Кобылина. - Ч. 1-2: Терракоты Северного Причерноморья. - М.: Наука. - 120 с.
4. Археология СССР. Свод археологических источников Г1-11: Терракотовые статуэтки (1974) / отв. ред. М.М. Кобылина. - Ч. 3: Пантикапей. - М.: Наука. - 59 с.
5. Археология СССР. Свод археологических источников Г1-11: Терракотовые статуэтки (1974а) / отв. ред. М.М. Кобылина. - Ч. 4: Придонье и Таманский полуостров. - М.: Наука. - 57 с.
6. Вахтина М.Ю. (2010). Терракотовые статуэтки из раскопок Порфмия // Боспорские исследования. - Симферополь. - Вып. XXIII. - С. 233-250.
7. Гарден Ж.-К. (1983). Теоретическая археология / пер. с фр. Л.А. Лавлинской, Л.Е. Торшиной. - М.: Прогресс. - 295 с.
8. Денисова В.И. (1981). Коропластика Боспора. - Л.: Наука. - 171 с.
9. Завойкин А.А. (2006). Два сюжета в комплексе терракоты на святилище элевсинских богинь (Береговой 4) // Северное Причерноморье в эпоху античности и средневековья. - М. - Вып. 159. - С. 158-166.
10. ИИАК (1909). - СПб.: Типография главного управления уделов. - Вып. 30. - 161 с.
11. ИИАК (1907). - СПб.: Типография главного управления уделов [1908]. - Вып. 22. - 150 с.
12. Кобылина М.М. (1961). Терракотовые статуэтки Пантикапея и Фанагории. - М. - 182 с.
13. Марти Ю.Ю. (1941). Разведочные раскопки вне городских стен Тиритаки // МИА СССР. - № 4. - С. 25-36.
14. Марченко И.Д. (1963). Некоторые итоги раскопок Майской горы // КСИА. - Вып. 95. - С. 86-90.
15. Молев Е.А., Молева Н.В. (2003). Терракотовые статуэтки из Китейского святилища // Боспорские исследования. - Вып. III. - С. 252-263.
16. Молева Н.В. (2009). Об иконографии Деметры и Великой Матери (Кибелы) в боспорской пластике // Боспорский феномен: Искусство на периферии античного мира. - СПб. - С. 213-217.
17. Наливкина М.А. (1952). Терракоты Мирмекия и Тиритаки: из раскопок 1933-1940 гг. // МИА СССР. - Т. 25 - С. 327-347.
18. НА ІА НАНУ. - Ф. 64 (експедицій). - № 1981/66: Шургая И.Г. Отчет о раскопках Илурата в
19. г. - 20 с.
20. НА ІА НАНУ. - Ф. 64 (експедицій). - № 1982/75: Толстиков В.П. Отчет о раскопках Пантикапе в
21. году. - 61 с.
22. НА ІА НАНУ. - Ф. 64 (експедицій). - № 1983/163: Грач Н.Л. Полевой отчет Нимфейской археологической экспедиции за 1983 г. - 72 с.
23. НА ІА НАНУ. - Ф. 64 (експедицій). - № 1984/190: Виноградов Ю.А. Отчет о работе Мирмекийс- кого отряда Боспорской экспедиции ЛОИА АН СССР в 1984 г. - 36 с.
24. НА ІА НАНУ. - Ф. 64 (експедицій). - № 1985/127: Толстиков В.П. Отчет о раскопках Пантикапе в 1985 году. - 62 с.
25. НА ІА НАНУ. - Ф. 64 (експедицій). - № 1987/184: Масленников А.А., Безрученко И.М. Отчет Восточно-крымской археологической экспедиции ИА РАН за 1987 г. - 109 с.
26. НА ІА НАНУ. - Ф. 64 (експедицій). - № 1988/37: Масленников А.А., Безрученко И.М. Отчет Восточно-крымской археологической экспедиции ИА РАН за 1988 г. - 154 с.
27. Отчет императорской археологической комиссии за 1862. - СПб.: В типогорафии Императорской академии наук, 1863. - 176 с.
28. Отчет императорской археологической комиссии за 1863. - СПб.: В типогорафии Императорской академии наук, 1864. - 288 с.
29. Отчет императорской археологической комиссии. 1905. - СПб.: Типография главного управления уделов, 1908. - 156 с.
30. Передольская А.А. (1955). К вопросу о терракотах из кургана Большая Близница // СА. - № XXIV. - С. 54-73.
31. Русяева А.С. (1982). Античные терракоты Северо-Западного Причерноморья (VI-I вв. до н. э.). -
32. K. : Наук. думка. - 172 с.
33. Самойлова Т.Л. (2009). Античная коропластика: новые находки терракот из Тиры (1997-2008) // Боспорский феномен: Искусство на периферии античного мира. - СПб. - С. 390-396.
34. Станіцина Г.О. (2012). З історії Наукового архіву Інституту археології НАН України // Археологія і давня історія України. - Вип. 9. - С. 268-276.
35. Шепко Л.Г. (2009-2010). Из терракотовой пластики сельского Боспора // Донецький археологічний збірник. - № 13/14. - С. 121-134.
36. REFERENCES
37. Alekseeva, E.M. (1987). K izucheniju koroplastiki Gorgippii. Kratkie soobshhenija Instituta arheologii, 191, 19-27 (in Russian).
38. Alekseeva, E.M. (2009). Koroplastika v Gorgippii. Drevnosti Bospora, 13, 17-37 (in Russian).
39. Kobylina, M.M. (Ed.). (1970). Arheologija USSR. Svod arheologicheskih istochnikov G1-11: Terrakotovye statujetki, 1-2: Terrakoty Severnogo Prichernomorja. Moskva: Nauka, 120 pp. (in Russian).
40. Kobylina, M.M. (Ed.). (1974). Arheologija USSR. Svod arheologicheskih istochnikov G1-11: Terrakotovye statujetki, 3: Pantikapej. Moskva: Nauka, 59 pp. (in Russian).
41. Kobylina, M.M. (1974) Arheologija USSR. Svod arheologicheskih istochnikov G1-11: Terrakotovye statujetki, 4: Pridon'e i Tamanskijpoluostrov. Moskva: Nauka, 57 pp. (in Russian).
42. Vahtina, M.Ju. (2010). Terrakotovye statujetki iz raskopok Porfmija. Bosporskie issledovanija, 23. Simferopol', 233-250 (in Russian).
43. Garden, Zh.-K. (1983). Teoreticheskaja arheologija. Translate from French. L.A., Lavlinska, &
44. E., Torshina. Moskva: Progress, 295 pp. (in Russian).
45. Denisova, V.I. (1981). Koroplastika Bospora. Leningrad: Nauka, 171 pp. (in Russian).
46. Zavojkin, A.A. (2006). Dva sjuzheta v komplekse terrakoty na svjatilishhe jelevsinskih bogin' (Beregovoj 4). Severnoe Prichernomor'e v jepohu antichnosti i srednevekovja. Moskva, 159, 158-166 (in Russian).
47. Izvestija Imperatorskoj Arheologicheskoj Komissii, 30. (1909). Sankt-Peterburg: Tipografija glavnogo upravlenija udelov, 161 pp. (in Russian).
48. Izvestija Imperatorskoj Arheologicheskoj Komissii, 22. (1907 [1908]). Sankt-Peterburg: Tipografija glavnogo upravlenija udelov, 150 pp. (in Russian).
49. Kobylina, M.M. (1961). Terrakotovye statujetki Pantikapeja i Fanagorii. Moskva, 182 pp. (in Russian). Marti, Ju.Ju. (1941). Razvedochnye raskopki vne gorodskih sten Tiritaki. Materialy i issledovanija po arheologii USSR, 4, 25-36 (in Russian).
50. Marchenko, I.D. (1963). Nekotorye itogi raskopok Majskoj gory. Kratkie soobshhenija Instituta arheologii,. 95, 86-90 (in Russian).
51. Molev, E.A., Moleva, N.V. (2003). Terrakotovye statujetki iz Kitejskogo svjatilishha. Bosporskie issledovanija, 3, 252-263 (in Russian).
52. Moleva, N.V. (2009). Ob ikonografii Demetry i Velikoj Materi (Kibely) v bosporskoj plastike. Bosporskij fenomen: Iskusstvo naperiferii antichnogo mira. Sankt-Peterburg, 213-217 (in Russian).
53. Nalivkina, M.A. (1952). Terrakoty Mirmekija i Tiritaki: iz raskopok 1933-1940 gg. Materialy i issledovanija po arheologii USSR, 25, 327-347 (in Russian).
54. Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy. F. 64 (ekspedytsii). N 1981/66: Shurgaja, I.G. Otchet o raskopkah Ilurata v 1981 g., 20 pp. (in Russian).
55. Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy. F. 64 (ekspedytsii). N 1982/75: Tolstikov, V.P. Otchet o raskopkah Pantikape v 1982 godu, 61 pp. (in Russian).
56. Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy. F. 64 (ekspedytsii). N 1983/163: Grach, N.L. Polevoj otchet Nimfejskoj arheologicheskoj jekspedicii za 1983 g., 72 pp. (in Russian).
57. Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy. F. 64 (ekspedytsii). N 1984/190: Vinogradov, Ju.A. Otchet o rabote Mirmekijskogo otrjada Bosporskoj jekspedicii LOIA AN USSR v 1984 g., 36 pp. (in Russian).
58. Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy. F. 64 (ekspedytsii). N 1985/127: Tolstikov, V.P. Otchet o raskopkah Pantikape v 1985 godu, 62 pp. (in Russian).
59. Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy. F. 64 (ekspedytsii). N 1987/184: Maslennikov, A.A., Bezruchenko, I.M. Otchet Vostochno-krymskoj arheologicheskoj jekspedicii IA RAN za 1987 g., 109 pp. (in Russian).
60. Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy. F. 64 (ekspedytsii). N 1988/37: Maslennikov, A.A., Bezruchenko, I.M. Otchet Vostochno-krymskoj arheologicheskoj jekspedicii IA RAN za 1988 g., 154 pp. (in Russian).
61. Otchet imperatorskoj arheologicheskoj komissii za 1862. (1863). Sankt-Peterburg: V tipogorafii
62. Imperatorskoj akademii nauk, 176 pp. (in Russian).
63. Otchet imperatorskoj arheologicheskoj komissii za 1863. (1864). Sankt-Peterburg: V tipogorafii
64. Imperatorskoj akademii nauk, 288 pp. (in Russian).
65. Otchet imperatorskoj arheologicheskoj komissii. 1905. (1908). Sankt-Peterburg: Tipografija glavnogo upravlenija udelov, 156 pp. (in Russian).
66. Peredol'skaja, A.A. (1955). K voprosu o terrakotah iz kurgana Bol'shaja Bliznica. Sovetskaja arheologija, 24, 54-73 (in Russian).
67. Rusjaeva, A.S. (1982). Antichnye terrakoty Severo Zapadnogo Prichernomorja (VI-I vv. do n. je.). Kiev: Naukova dumka, 172 pp. (in Russian).
68. Samojlova, T.L. (2009). Antichnaja koroplastika: novye nahodki terrakot iz Tiry (1997-2008). Bosporskij fenomen: Iskusstvo naperiferii antichnogo mira. Sankt-Peterburg, 390-396 (in Russian).
69. Stanitsyna, H.O. (2012). Z istorii Naukovoho arkhivu Instytutu Arkheolohii NAN Ukrainy. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 9, 268-276 (in Ukrainian).
70. Shepko, L.G. (2009-2010). Iz terrakotovoj plastiki sel'skogo Bospora. Donec'kij arheologichnij zbirnik, 13/14, 121-134 (in Russian).
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Вивчення наукового внеску відомої дослідниці старожитностей Н.М. Бокій у розвиток археологічної науки Кіровоградщини. Наукові здобутки дослідниці у археології енеоліту, бронзового віку, скіфській археології та дослідженні середньовічних пам'яток регіону.
статья [43,8 K], добавлен 24.11.2017Перспективи використання підводного простору в археологічних дослідженнях на теренах України. Підводні археологічні експедиції на початку XX ст. Діяльність Р.А. Орбелі в галузі підводної археології. Відкриття затоплених портових кварталів Херсонеса.
реферат [38,9 K], добавлен 18.05.2012Характеристика археологічних знахідок сокир-молотів катакомбної культури, їх підрозділ на групи: шнурова, ямна, інгульська. Проведення паралелі цих наявних знахідок з артефактами, виявленими поза територією розповсюдження катакомбних пам'яток культури.
реферат [361,4 K], добавлен 16.05.2012Виявлення, джерельний аналіз та запровадження до наукового обігу архівної інформації, що міститься в масиві документів установ НАН України задля з’ясування основних тенденцій і напрямів розвитку української академічної історичної науки у 1944–1956 рр.
автореферат [46,3 K], добавлен 11.04.2009Життєвий шлях визначного археолога Говарда Картера. Проведення ним розкопок в Долині Царів. Відкриття гробниці Тутанхамона. Його значення для подальшого розвитку археології, єгиптології і наукових знань. Участь лорда Карнарвона в ролі мецената експедиції.
реферат [16,4 K], добавлен 06.10.2013Основні віхи життєвого та політичного шляху М.С. Грушевського, еволюція його світоглядно-філософських та політичних позицій. Внесок великого українця у розвиток вітчизняної історії та археології, його роль у процесі боротьби за українську державність.
дипломная работа [4,8 M], добавлен 10.07.2012Передумови і причини виникнення Великоморавської держави, її історія та розвиток. Найвизначніші пам’ятки Великоморавської культури: Микульчицьке городище, Старе Місто, Нітра і Девіна. Аналіз археологічних знахідок та письмових джерел про Велику Моравію.
курсовая работа [244,1 K], добавлен 30.05.2010Проаналізовано документи фондів інституту червоної професури при ВУЦВК, оргбюро, секретаріату, політбюро ЦК КП(б)У та ін. Центральний державний архів (ЦДА) громадських об'єднань України та ЦДА вищих органів влади.
статья [17,3 K], добавлен 15.07.2007Аналіз пізнавальних можливостей фотографії як самостійного об'єкту історичного наукового дослідження. Створення світлин як своєрідний процес нагромадження історично зафіксованої дійсності. Формування уявлення про стиль життя різних соціальних груп.
статья [21,0 K], добавлен 14.08.2017Реєстр міст, селищ і сіл України. Назви міст за прикметою, характерною ознакою. Кількість назв міст яка може бути точно і повністю розкрита і пояснена. Прикмети, покладені в основу найменування наших міст. Традиція називати міста іменами визначних осіб.
реферат [45,3 K], добавлен 01.03.2009Точки зору на час, місце зародження й етногенез різних гілок слов'ян й їх належності до праслов'янського світу найдавнішого населення Європи: концепції Київської школи археології, теорія походження українського народу археолога й мовознавця В. Петрова.
реферат [25,2 K], добавлен 25.03.2010Успіхи княгині Ольги в господарюванні, політиці, розбудові держави та міжнародних контактах. Коротка історична довідка з життя Ганни Ярославни. Жінка в суспільному житті України за козацької доби. Постать Анастасії Лісовської, Роксолани, в історії країни.
реферат [28,3 K], добавлен 24.06.2014Вивчення античних пам'яток півдня України. Колонізація Північного Причорномор'я. Античні держави Північного Причорномор'я: історія, устрій. Населення і торгівля античних міст-держав. Вплив північно-причорноморської цивілізації на довколишні племена.
реферат [28,9 K], добавлен 19.01.2008Формування й розвиток Давньоруської держави. Галицько-Волинська держава як новий етап у процесі державотворення на українських землях. Створення Української національної держави Гетьманщини. Відродження національної державності України (1917-1921 рр.).
реферат [24,5 K], добавлен 28.10.2010Антропологія як шлях в історію первісного суспільства: ретроспективна реконструкція динамічного ряду археологічних і етнографічних явищ культури; інформативність і достовірність матеріальних і письмових джерел, їх значення в дослідженні первісності.
реферат [71,2 K], добавлен 01.02.2012Складові ведійської літератури. Самхіти, брахмани, упанішади. Соціально-економічні та політичні відносини у контексті літератури Вед. Освоєння долини Ганга і розвиток економіки. Соціальна структура давньоіндійського суспільства. Виникнення держави.
реферат [48,3 K], добавлен 28.10.2010Аналіз позиції США щодо ідеї створення об’єднаної Європи в контексті подій "холодної війни". Дослідження "плану Маршалла", викликаного до життя неможливістю самостійного подолання європейцями економічної кризи. Сутність примирення Франції та Німеччини.
статья [25,2 K], добавлен 11.09.2017"Руська Правда" як найвідоміша пам'ятка давньоруського княжого законодавства, основне джерело пізнання суспільного ладу, держави і права Київської Русі. Цивільне і шлюбно-сімейне, а також право, відображене в даному юридичному кодексі, їх регулювання.
дипломная работа [65,2 K], добавлен 04.09.2014Зменшення ролі описових аспектів i зростання питомої ваги історико-реконструктивних побудов протягом останніх десятиріч. Онтологічна та гносеологічна функції історичної періодизації. Налаштованість археології на відтворення минулого в усіх його проявах.
статья [41,7 K], добавлен 05.02.2011Роль у процесі вдосконалення фізичної будови первісних людей, їхнього соціального й культурного розвитку неодноразових змін природних умов. Періодизація раннього палеоліту в археології. Риси культури первісних людей на території Африки, Європи та Азії.
реферат [1,1 M], добавлен 06.05.2011
