Відновлення колекції археологічного музею Харківського університету в другій половині 1940-х-1950-х рр.
Історія відновлення колекції Археологічного музею Харківського університету, яка була майже повністю втрачена в роки Другої світової війни. Аналіз внеску у поповнення фондів музею університетських археологів: С. Семенова-Зусера, К. Гриневича, Б. Шрамка.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.07.2018 |
| Размер файла | 159,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
ВІДНОВЛЕННЯ КОЛЕКЦІЇ АРХЕОЛОГІЧНОГО МУЗЕЮ ХАРКІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 1940-х-1950-х рр.
Валерій СКИРДА
Харківський національний університет
ім. В. Н. Каразіна,
майдан Свободи, 4, 61022, м. Харків,
Україна, e-mail: vskyrda@gmail.com
Колекція Археологічного музею Харківського університету, майже повністю втрачена в роки Другої світової війни, почала відновлюватися одразу після її закінчення. Важливий внесок у поповнення фондів музею зроблений відомими університетськими археологами С. Семеновим-Зусером, К. Гриневичем та молодим дослідником Б. Шрамком. Найкращі артефакти з пам'яток скіфської й античної доби, а також салтівської культури та культури Київської Русі, здобуті під час розкопок університетськими вченими, представлені на новій виставці музею, яка відкрилась у 1958 р.
Ключові слова: колекція, Археологічний музей, розкопки, селище, городище, могильник, Харківський університет.
археологічний музей колекція відновлення
У 1920-1930-х рр. Археологічний музей Харківського університету був кращим профільним музеєм в СРСР [Дубровський, 1929, с. 16, 28; Скирда, 1996]. Протягом 19201933 рр. він функціонував як міський музей, однак під час Другої світової війни його унікальні колекції були майже повністю знищені та пограбовані [Зайцев, Латышева, 1992, с. 107].
Одразу після закінчення війни археологи Харківського університету приступили до проведення експедиційних досліджень, результати яких у вигляді артефактів потрапляли до колекції Археологічного музею. Перші такі дослідження відносяться до вересня 1945 р. і пов'язані з ім'ям професора Харківського університету С. Семенова-Зусера (рис. 1), який розкопав п'ять курганів ранньоскіфської доби поблизу м. Лю- ботина та дослідив городище того ж часу біля с. Караван [НА ІА НАНУ, ф. 64, №1946/36].
У 1946 р. С. Семенов-Зусер розпочав розкопки широко відомої пам'ятки раннього середньовіччя на Харківщині - Верхньосалтівського катакомбного могильника. За цей польовий сезон ученим досліджено 24 катакомбних поховання, в яких виявлено близько 1200 артефактів [НА ІА НАНУ, ф. 64, № 1946/14].
Наступних два роки він продовжив свої розшуки поблизу с. Верхній Салтів. С. Семенов-Зусер провів розкопки могильника та дослідив залишки кам'яного городища та навколишніх селищ салтівської культури Зусер (1887-1951)
Рис. 1 Семен Анатолійович Семенов
Матеріали, отримані під час робіт, передані до фондів Археологічного музею zuser (1887-1951) університету [Семенов-Зусер, 1946; 1946а; 1946б; 1947; 1947а; 1948]. Завдяки розкопкам в околицях с. Верхній Салтів, які тривали лише три польових сезони, колекція артефактів салтівської культури музею, за твердженням С. Семенова-Зусера, стала кращою в СРСР [Семенов-Зусер, 1949г, с. 200]. У 1949 р. вчений розпочав масштабні стаціонарні розкопки курганного могильника й городища скіфської доби біля с. Велика Гомольша Зміївського р-ну Харківської обл.
Рис 2. Костянтин Едуардович Гриневич
Знахідки, виявлені під час цих розкопок, стали останнім внеском С. Семенова-Зусера до колекції Археологічного музею Харківського університету [Семенов- Зусер, 1949а; 1949б].
У 1950-х рр. почала відновлюватися й антична колекція музею. З 1953 р. в університеті працював його колишній вихованець, відомий археолог, анти- кознавець К. Гриневич (рис. 2). Впродовж трьох польових сезонів 1954-1956 рр. він проводив розкопки на території Ольвії [Гриневич, 1954; 1957]. Не зважаючи на те, що вчений досліджував лише оборонні споруди давнього міста, він передав до фондів Археологічного музею Харківського університету близько тисячі артефактів, переважну частину з яких становив керамічний матеріал [Гриневич, 1954а; 1954б; 1955; 1956].
1949 рік став початковою датою самостійних археологічних досліджень Б. Шрамка (1921-2012) (рис. 3), який зосередив свої зусилля на вивченні території басейнів річок Сіверського Дінця й Осколу та їхніх приток. За десять польових сезонів (1949- (1891 1970) молодим вченим виявлено та досліджено кілька 1970) десятків селищ, городищ і могильників, починаючи з епохи неоліту й закінчуючи середньовіччям [Шрамко, 1949; 1950; 1951; 1952; 1953; 1954; 1955; 1956; 1957; 1958; 1959]. На пам'ятках, які найбільше зацікавили дослідника, проведено стаціонарні розкопки, а їхні результати знайшли відображення в наукових публікаціях. Більшість робіт вченого стосувалася вивчення пам'яток доби раннього заліза. До них слід віднести дослідження Б. Шрамком селищ передскіфської доби біля сіл Велика Данилівка і Шмарівка Харківського р-ну [Шрамко, 1957в], а також скіфських пам'яток - курганів поблизу м. Люботина, городища біля с. Караван і селища й курганів поблизу с. Островерхівка Зміївського р-ну Харківської обл. [Шрамко, 1956а; 1957а; 1957б]. У наукових розробках вченого знайшов своє відображення й аналіз середньовічних матеріалів. Серед них на особливу увагу заслуговує стаття “Кераміка салтівської культури”, у якій вперше в науковій літературі була зроблена спроба дати загальну характеристику основним типам салтівсь- кого посуду [Шрамко, 1959а]. Результати багаторічних розвідок (1950, 1952-1953) та масштабних розкопок (1955-1959) Б. Шрамко на Донецькому городищі [Скирда, 2002, с. 106-107] склали значну частину монографії “Древности Северского Донца”, присвяченої роменському та києво- руському періодам в історії регіону [Шрамко, 1962, с. 296-315, 331-360]. Усі артефакти (близько 18 тис. екз.), виявлені вченим під час археологічних розкопок, поступили до фондів Археологічного музею Харківського університету.
Размещено на http://www.allbest.ru
У другій половині 1950-х рр. колекція університетського музею поповнилася на кілька сотень екземплярів завдяки розвідкам, проведеним на території Харківської обл. Рис. 4. Зліва направо Володимир Кузьмич Міхеєв (1937-2008), молодими університетськими архео- Володимир Іванович Кадєєв (1927-2012). Крайній праворуч логами В. Кадєєвим (1955), Б. Зай- Борис Петрович Зайцев (1927-2014). Піски Радьківські. цевим (1957; 1959) і В. Міхеєвим І956 р. (1959) (рис. 4), та пожертвам від приватних осіб [Зайцев, 1957; 1957а; Volodymyr Ivanovych Kadieiev (1927-2012).
Найбільш репрезентативні артефакти Археологічного музею Харківського університету виставлено на виставці, присвяченій 40-річчю діяльності археологів вузу. Виставка розташовувалася в невеликому приміщенні (колишній учбовій аудиторії). На ній експонували близько 250 артефактів (241 екз.), розміщених в дванадцяти вітринах [Археология..., 1958]. Основу виставки складали матеріали з розкопок С. Семенова-Зусера, К. Гриневича та Б. Шрамка. Доробок С. Семенова-Зусера представлений артефактами зі скіфського городища й курганного могильника біля с. Велика Гомольша Зміївського р-ну Харківської обл. (7 екз.) та ранньосередньовічного катакомбного могильника й городища салтівської культури поблизу с. Верхній Салтів Вовчанського р-ну Харківської обл. (66 екз.) [Археология..., 1958, с. 36, 45-48, рис. 8].
Ольвійські артефакти виставки (51 екз.) репрезентували матеріали розкопок К. Гриневича [Археология..., 1958, с. 3639, рис. 4-6]. Значну частину експозиції складали експонати, здобуті під час розкопок Б. Шрамком пам'яток скіфської культури біля сіл Шовкова, Караван,
Островерхівка, Велика Данилівка й м. Люботина (44 екз.) та городища Коро- бови Хутори Зміївського р-ну, яке мало культурні шари скіфського та ранньо- слов'янського часу (VIII-IX ст.) (11 екз.).
Найбільша кількість експонатів (72 екз.), представлених на виставці, походили з Донецького городища, яке також досліджував Б. Шрамко [Археология., 1958, с. 35-36, 39-45, рис. 7].
На жаль, довоєнний період досліджень археологів Харківського університету був представлений на цій виставці лише фотографіями та муляжами [Археология..., 1958, с. 33, рис. 2]. Щоб уявити втрати Археологічного музею університету, можна переглянути деякі публікації археологів вузу, в яких представлено ілюстрації артефактів, що зберігалися в фондах до війни. Яскравим прикладом тут можуть слугувати статті І. Луцкевича (загинув у період окупації Харкова) “Матеріали до карти поширення пам'яток культури полів поховань на території Харківської області" та “Сарматські кургани у с. Нещеретове, Ворошиловградської області”, у яких наглядно представлені речі черняхівської та сарматської культур, відповідно [Луцкевич, 1948, рис. 1, 2, 3; 1952, табл. І, ІІ]. А кам'яна плита з грецьким написом із Херсонесу, знайдена у фондах Археологічного музею Харківського університету 1941 р., лягла в основу публікації С. Семенова-Зусера, присвяченої розвитку рибного господарства та рибних ринків у Північному Причорномор'ї в античну епоху [Семенов-Зусер, 1947б].
Підсумовуючи, слід зазначити, що колекція Археологічного музею Харківського університету, яка майже повністю втрачена під час Другої світової війни, почала відновлюватися вже з 1945 р. За п'ятнадцять післявоєнних польових сезонів у фонди музею надійшло близько 23 тис. артефактів, кращі з яких склали основу виставки досягнень археологів Харківського університету за сорок років. Найбільший внесок у відродження колекції Археологічного музею в другій половині 1940-х-1950-х рр. зробили такі відомі археологи, як С. Семенов-Зусер і К. Гриневич та молодий дослідник Б. Шрамко. Згодом до поповнення колекції музею долучилися В. Кадєєв, В. Міхеєв і Б. Зайцев. Археологічні здобутки останніх складають значну частину фондів сучасного Музею археології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, в якому нещодавно відкрито нову експозицію (рис. 5).
ЛІТЕРАТУРА
1. Археология в ХГУ за 40 лет. Путеводитель по выставке в археологическом музее ХГУ. (1958). - Харьков. - 48 с.
2. Гриневич К.Е. (1954). Звіт про роботу Харківського загону Ольвійської археологічної експедиції АН УРСР у 1954 р. // АМА ХНУ. - Ф. 1. - Оп. 23. - Спр. 1.
3. Гриневич К.Е. (1954а). Опис знахідок, щоденник археологічної експедиції ХДУ ім. О.М. Горького [Ольвія] за 1954 р. // АМА ХНУ. - Ф. 1. - Оп. 23. - Спр. 1а.
4. Гриневич К.Е. (1954б). Опис знахідок, виконаних під час археологічної практики [Ольвія] у р. // АМА ХНУ. - Ф. 1. - Оп. 23. - Спр. 1b.
5. Гриневич К.Е. (1955). Фотографії до звіту про роботу Ольвійської археологічної експедиції у р. // АМА ХНУ. - Ф. 1. - Оп. 23. - Спр. 2.
6. Гриневич К.Е. (1956). Опис знахідок, виконаних під час археологічної практики до Ольвії у р. // АМА ХНУ. - Ф. 1. - Оп. 23. - Спр. 3.
7. Гриневич К.Э. (1957). Новые данные о стенах Ольвии V-IV в. до н. э. // КСИА АН УССР. - Вып. 7. - С. 76-77.
8. Дубровський В.В. (1929). Музеї на Україні. - Харків. - 59 с.
9. Зайцев Б.П. (1957). Опис підйомного матеріалу, знайденого під час археологічних розкопок селища А біля Донецького городища у 1957 р. // АМА ХНУ. - Ф. 1. - Оп. 12. - Спр. 1.
10. Зайцев Б.П. (1957а). Щоденник археологічних розкопок, рисунки та опис знахідок (1957 р.) // АМА ХНУ. - Ф. 1. - Оп. 12. - Спр. 1а.
11. Зайцев Б.П. (1959). Короткий звіт про розвідки та надходження від приватних осіб до археологічного музею ХДУ ім. О.М. Горького у 1959 р. // АМА ХНУ. - Ф. 1. - Оп. 12. - Спр. 2.
12. Зайцев Б.П., Латышева В.А. (1992). Археологический музей Харьковского университета // Вестник ХГУ. - № 362: История. - Вып. 25. - С. 103-110.
13. Кадєєв В.І. (1955). Короткий звіт про археологічні розвідки у Харківській області у 1955 р. // АМА ХНУ. - Ф. 1. - Оп. 3. - Спр. 1.
14. Луцкевич І. (1948). Матеріали до карти поширення пам'яток культури полів поховань на території Харківської області // Археологія. - Т. 2. - С. 164-178.
15. Луцкевич І.Н. (1952). Сарматські кургани у с. Нещеретове, Ворошиловградської області // Археологія. - Т. 7. - С. 136-141.
16. Міхеєв В.К. (1959). Короткий звіт про археологічні розвідки Кочетокської археологічної експедиції АН УРСР у 1959 р. // АМА ХНУ. - Ф. 1. - Оп. 6. - Спр. 1.
17. НА ІА НАНУ. - Ф. 64 (експедицій). - № 1946/36: Семенов-Зусер С.А. Краткий отчет о работах произведенных Люботинской археологической экспедицией Харьковского государственного университета с 2/IX по 17/IX - 45 г. - 7 арк.
18. НА ІА НАНУ. - Ф. 64 (експедицій). - № 1946/14: Семенов-Зусер С.А. Розкопки у Верхньому Салтові 1946 р. (Короткий звіт про роботу експедиції Інституту археології АН УРСР). - 34 арк.
19. НА ІА НАНУ. - Ф. 64 (експедицій). - № 1948/6: Семенов-Зусер С.А. Салтовская археологическая экспедиция в 1947-48 гг. - 56 арк.
20. Семенов-Зусер С.А. (1946). Альбом ілюстрацій до звіту про розкопки Верхньосалтівського могильника у 1946 р. Частина І // АМА ХНУ. - Ф. 1. - Оп. 22. - Спр. 1а.
21. Семенов-Зусер С.А. (1946а). Альбом ілюстрацій до звіту про розкопки Верхньосалтівського могильника у 1946 р. Частина ІІ // АМА ХНУ. - Ф. 1. - Оп. 22. - Спр. 1b.
22. Семенов-Зусер С.А. (1946б). Альбом ілюстрацій до звіту про розкопки Верхньосалтівського могильника у 1946 р. Частина ІІІ // АМА ХНУ. - Ф. 1. - Оп. 22. - Спр. 1с.
23. Семенов-Зусер С.А. (1947). Альбом до звіту про розкопки Верхньосалтівського катакомбного могильника у 1947 р. Частина І // АМА ХНУ. - Ф. 1. - Оп. 22. - Спр. 2а.
24. Семенов-Зусер С.А. (1947а). Альбом до звіту про розкопки Верхньосалтівського катакомбного могильника у 1947 р. Частина ІІ // АМА ХНУ. - Ф. 1. - Оп. 22. - Спр. 2b.
25. Семенов-Зусер С.А. (1947б). Рыбное хозяйство и рынки на юге СССР в древности. - Харьков. - 46 с.
26. Семенов-Зусер С.А. (1948). Альбом до звіту про розкопки Верхньосалтівського катакомбного могильника у 1948 р. // АМА ХНУ. - Ф. 1. - Оп. 22. - Спр. 3а.
27. Семенов-Зусер С.А. (1949). Звіт про археологічні розкопки на території с. Велика Гомольша у 1949 р. // АМА ХНУ. - Ф. 1. - Оп. 22. - Спр. 4.
28. Семенов-Зусер С.А. (1949а). Альбом до звіту про археологічні розкопки на території с. Велика Гомольша. Частина І // АМА ХНУ. - Ф. 1. - Оп. 22. - Спр. 4а.
29. Семенов-Зусер С.А. (1949б). Альбом до звіту про археологічні розкопки на території с. Велика Гомольша. Частина ІІ // АМА ХНУ. - Ф. 1. - Оп. 22. - Спр. 4b.
30. Семенов-Зусер С.А. (1949в). Звіт про археологічні розкопки біля с. Велика Гомольша у 1949 р. // АМА ХНУ. - Ф. 1. - Оп. 22. - Спр. 5.
31. Семенов-Зусер С.А. (1949г). Кафедра древней истории и археологии Харьковского университета // ВДИ. - № 3. - С. 200-202.
32. Семенов-Зусер С.А. (1949д). Розкопки коло с. Верхнього Салтова 1946 р. // АП УРСР. - Т. 2. - С. 112-137.
33. Семенов-Зусер С.А. (1952). Дослідження Салтівського могильника // АП УРСР. - Т. 3. - С. 271-284.
34. Скирда В.В. (1996). Харківський археологічний музей під керівництвом О.С. Федоровського // Другі Сумцовські читання. - Харків. - С. 9-11.
35. Скирда В.В. (2002). История исследования Донецкого городища // Проблемы источниковедения всеобщей истории. - Белгород. - С. 103-109.
36. Шовкопляс І.Г. (1950). Наукове життя Інституту археології у 1949 р. // Археологія. - Т. 4. - С. 195-202.
37. Шрамко Б.А. (1949). Щоденник археологічних розкопок [с. Велика Гомольша] // АМА ХНУ. - Ф. 1. - Оп. 1. - Спр. 1.
38. Шрамко Б.А. (1950). Археологічні розкопки Люботинського курганного могильника та городища Караван (короткий звіт) // АМА ХНУ. - Ф. 1. - Оп. 1. - Спр. 2.
39. Шрамко Б.А. (1951). Звіт про роботу Сіверсько-Донецької скіфської експедиції ХДУ ім. О.М. Горького в 1951 р. // АМА ХНУ. - Ф. 1. - Оп. 1. - Спр. 4.
40. Шрамко Б.А. (1952). Звіт про археологічні дослідження ХДУ ім. О.М. Горького в 1952 р. // АМА ХНУ. - Ф. 1. - Оп. 1. - Спр. 5.
41. Шрамко Б.А. (1953). Звіт про археологічні розвідки та розкопки ХДУ ім. О.М. Горького в 1953 р. // АМА ХНУ. - Ф. 1. - Оп. 1. - Спр. 8.
42. Шрамко Б.А. (1954). Археологічні дослідження (розвідки та розкопки) у Харківській та Полтавській областях Сєверодонецької археологічної експедиції ХДУ ім. О.М. Горького в [1954 р.] // АМА ХНУ. - Ф. 1. - Оп. 1. - Спр. 9.
43. Шрамко Б.А. (1955). Звіт про розвідки та розкопки Сєверодонецької археологічної експедиції ХДУ ім. О.М. Горького у 1955 р. // АМА ХНУ. - Ф. 1. - Оп. 1. - Спр. 11.
44. Шрамко Б.А. (1956). Звіт про археологічні розвідки та розкопки Сєверодонецької археологічної експедиції ХДУ ім. О.М. Горького у 1956 р. // АМА ХНУ. - Ф. 1. - Оп. 1. - Спр. 14.
45. Шрамко Б.А. (1956а). Селище та могильник ранньої залізної доби біля с. Островерхівки // АП УРСР. - Т. 6. - С. 56-65.
46. Шрамко Б.А. (1957) Попередній звіт про розвідки та розкопки археологічної експедиції ХДУ ім. О.М. Горького у 1957 р. // АМА ХНУ. - Ф. 1. - Оп. 1. - Спр. 15.
47. Шрамко Б.А. (1957а). Археологічні дослідження курганів раннього залізного віку в околицях м. Люботина // Учені записки ХДУ. Труди історичного факультету. Вип. 5. - Т. 78. - С. 193-203.
48. Шрамко Б.А. (1957б). Городище скифского времени у с. Караван на Харьковщине // КСИА АН УССР. - Вып. 7. - С. 60-61.
49. Шрамко Б.А. (1957в). Новые памятники предскифского времени на Северном Донце // КСИИМК. - Вып. 67. - С. 17-27.
50. Шрамко Б.А. (1958). Звіт про розвідки та розкопки археологічної експедиції ХДУ ім. О. М. Горького у 1958 р.; Звіт про археологічні розвідки археологічної експедиції ХДУ ім. О. М. Горького на території Бєлгородської та Курської областей у 1958 р. // АМА ХНУ. - Ф. 1. - Оп. 1. - Спр. 16.
51. Шрамко Б.А. (1959). Звіт про роботу Скіфо-слов'янської Археологічної експедиції ХДУ ім. О.М. Горького у 1959 р. // АМА ХНУ. - Ф. 1. - Оп. 1. - Спр. 18.
52. Шрамко Б.А. (1959а) Кераміка салтівської культури // Учені записки ХДУ. - Т. 100. - С. 241-267.
53. Шрамко Б.А. (1962). Древности Северского Донца. - Харьков. - 404 с.
RESTORATION OF THE COLLECTION OF THE ARCHAEOLOGICAL MUSEUM OF KHARKIV UNIVERSITY IN THE SECOND HALF OF THE 1940s-1950s
Valery SKYRDA
One of the best archaeological collections of the country, which was kept in the Archaeological Museum of Kharkiv University, was almost completely destroyed during the Second World War. Immediately after the ending of war the archaeologists of Kharkiv University began its recovery. In 1945 S. Semenov-Zuser had excavated mounds of Scythian period near Lyubotin. In the 1946-1948 he studied Saltov early medieval catacomb burial ground and settlements near the village Verhniy Saltov. In 1949 S. Semenov-Zuser conducted excavations of burial mounds and hill-forts of Scythian period near the village Velyka Homolsha. Small in size, but very important from a scientific point of view the excavations were carried out in the 1954-1956 by K. Hrynevych on the territory of the ancient city of Olbia. From 1949 to 1959 B. Shramko conducted extensive explorations and excavations in Kharkiv region. During this time, scientist had discovered several dozen different archaeological sites from the Neolithic period to the Middle Ages. The most prominent were the excavations of famous Donetsk hill-fort (chronicle Donets). In the second half of the 50's of the XXth century the collection of the Archaeological Museum of Kharkiv University was replenished by V. Kadyeyev, B. Zaitsev and V. Mikheyev. The best exhibits of the collection of the Archaeological Museum of Kharkiv University were presented at the exhibition in 1958. After 15 post-war field seasons the museum has received about 23 thousand artifacts.
Key words: collection, Archaeological Museum, excavations, settlement, hill-fort, burial ground, Kharkiv University.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Історія Харківського національного університету є невід`ємною частиною інтелектуальної, культурної та духовної історії України. Створення університету за iнiцiативи видатного просвiтителя та вченого В. Н. Каразiна та подальший розвиток закладу.
реферат [25,7 K], добавлен 16.03.2008Аналіз колекції матеріалів про життя та діяльність української діаспори в США та Канаді. Дослідження ролі української діаспори у процесах демократизації та трансформації України, передачі позитивного досвіду в розбудові громадянського суспільства.
статья [22,3 K], добавлен 11.09.2017Історія виникнення українського войовничого націоналізму, його творці та ідеологія. Формування та діяльність батальйонів Абверу "Нахтігаль" і "Роланд". Співпраця бандерівців з фашистами у роки війни з метою відновлення державності та незалежності України.
книга [2,0 M], добавлен 18.04.2013Евакуація та знищення економічних об’єктів радянськими частинами на початку війни. Просування німецьких військ вглиб території України. Відновлення функціонування промисловості на захопленій території. Відновлення роботи гідроелектростанції Запоріжжя.
реферат [25,1 K], добавлен 20.08.2013Початок Другої світової війни, шлях українського народу від початку війни до визволення від фашистських загарбників, причини, характер та періодизація війни. Окупація українських земель, партизанська боротьба, діяльність ОУН і УПА, визволення України.
контрольная работа [39,1 K], добавлен 01.08.2010Особливості партизанськогой руху на півночі Хмельниччини в роки Другої світової війни. Боротьба народного підпілля в центрі області. Характеристика Руху антифашистського опору на півдні. Діяльність підрозділів ОУН-УПА на території Хмельницької області.
курсовая работа [32,3 K], добавлен 23.10.2009Арабський світ у другій половині ХХ - на початку ХХІ сторіч, його стратегічне положення, нафтові багатства в роки “холодної війни" як об’єкти протистояння між Сполученими Штатами та Радянським Союзом. Місце арабських країн в системі міжнародних відносин.
дипломная работа [115,9 K], добавлен 10.06.2010Причини підводної війни у Атлантиці. Основні етапи морських битв, їх вплив на подальший хід Другої світової війни. Напад японської авіації на американську військово-морську базу Перл-Харбор у Тихому океані. Бойові дії Японії в Південно-Східній Азії.
реферат [22,9 K], добавлен 31.03.2014Історія створення та правове обґрунтування використання прапору Франції як національного символу даної держави. Тимчасовий режим після Другої світової війни, його видатні представники та досягнення. Матеріальні втрати та соціально-економічні наслідки.
презентация [184,8 K], добавлен 18.04.2016Основні процеси та явища, характерні для людської спільноти. Вивчення та фіксація хронологічного викладу Другої світової війни (1939-1945 рр.) Визначення закономірностей та принципів явищ. Пошук істини на стику різнопланової історичної джерельної бази.
реферат [16,2 K], добавлен 12.04.2016Дослідження передумов краху колоніальної системи в класичних формах прямого підпорядкування та диктату. Історія набуття незалежного статусу країнами Південної і Південно-Східної Азії, Близького і Середнього Сходу, Африки після Другої Світової війни.
реферат [28,4 K], добавлен 27.10.2010Дослідження проблеми військовополонених в роки Другої світової війни, зокрема на території України. Від краю до краю Україна була вкрита мережею концтаборів для військовополонених, гетто і таборів для цивільного населення. Концтабори у Німеччині.
реферат [63,2 K], добавлен 09.02.2008Підготовчі заходи та бойова діяльність військово-морського флоту Радянського Союзу на початковому етапі Другої світової війни та в умовах оборонних боїв з нацистською армією в 1941-1942 роках. Військові сили СРСР у наступальних операціях 1943-1945 років.
курсовая работа [115,8 K], добавлен 06.11.2010Закладення принципових основ союзницького контролю і міжнародного правового статусу Німеччини після Другої світової війни на Постдамській конференції. Історія створення Федеративної Республіки Німеччини та особливості її державно-правового розвитку.
реферат [25,5 K], добавлен 28.10.2010Багатовікова боротьба буковинців за возз'єднання з Україною. Хотинське повстання 1919 р. та його наслідки. Румунська й радянська окупації Буковини. Початок ІІ Світової війни, участь у ній буковинців. Причини створення ОУН–УПА, хід подій й наслідки.
реферат [27,3 K], добавлен 23.11.2007Невиправдані втрати серед добровольців під час американо-іспанської війни - фактор, що вплинув на курс уряду США на формування професійного війська в роки першої світової війни. Причини антивоєнних настроїв в американському суспільстві у 1917 році.
статья [22,6 K], добавлен 11.09.2017Політичні репресії комуністичного режиму проти української інтелігенції сталінського періоду. Життєвий шлях і діяльність репресованих ректорів Київського державного університету. Дослідження подробиць арешту і знищення ректорів, обставин їх реабілітації.
статья [24,6 K], добавлен 31.08.2017Осмислення місця і ролі ОУН в українському рухові опору тоталітарним режимам в роки Другої світової війни. Висвітлення процесу трансформації поглядів провідників ОУН на основі досвіду діяльності похідних груп на окупованій німцями території України.
реферат [28,5 K], добавлен 12.06.2010Історичний розвиток Болонського університету, який став ініціатором Болонського процесу, його зв'язок з Україною в минулому. Найвідоміші з творів Юрія Дрогобича. Праця на посаді ректору Болонського університету. Зв’язок України з Європою в системі освіти.
реферат [18,6 K], добавлен 27.12.2012Криворіжжя на початковому етапі війни. Окупаційний період. Оборона. Евакуація. Діяльність радянського підпілля. Партизанські загони на теренах Криворіжжя. Діяльність українського націоналістичного підпілля. звільнення та відбудова Кривого Рогу.
научная работа [50,7 K], добавлен 06.09.2008
