Іван Боберський - засновник та ідейний натхненник Українського спортового кружка в Академічній гімназії у Львові

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 796.011.3“ 19” (477.83)

Львівський державний університет фізичної культури

ІВАН БОБЕРСЬКИЙ - ЗАСНОВНИК ТА ІДЕЙНИЙ НАТХНЕННИК УКРАЇНСЬКОГО СПОРТОВОГО КРУЖКА В АКАДЕМІЧНІЙ ГІМНАЗІЇ

Андрій Сова

Знайомство широкої громадськости з руханкою (фізичним вихованням) і змагом (спортом) у другій половині XIX ст. у більшості країн Европи відбувалося, як правило, через поширення гімнастичного руху: створення гімнастичних гуртків, товариств, організацій, об'єднань, союзів тощо. Рухові ігри й різновиди змагальних вправ тоді називали складовою гімнастики. Спорт як поняття і явище був поширений лише в країнах Британської імперії та США. Наприкінці ХІХ ст. - у першій чверті XX ст. спортивний рух, завдяки започаткуванню міжнародних спортивних змагань і чемпіонатів, зокрема й Олімпійських ігор (від 1896 р.), “витіснив” гімнастичний, залишаючи йому місце переважно в ділянці фізичного виховання різних закладів освіти. Однак і там, в університетах, гімназіях і школах, у швидкому часі виникають перші спортивні осередки.

Подібно цей процес відбувався і в українському середовищі Галичини. З утворенням 1894 р. українського гімнастичного товариства “Сокіл” Статут товариства “Сокіл” затверджений міністерством внутрішніх справ у Відні 26 липня 1893 р. і Галицьким намісництвом 3 серпня 1893 р. Див.: Іван Боберський, “Сокільський рух в австрийській Україні (Про роботу “Сокола-Батька”)”, Памяткова книжка Союза Визволення України і календарь на 1917 рік з 103 ілюстраціями, (Відень: Накладом Союза Визволення України, 1917): 217; Василь Нагірний, З моїх споминів. (Львів, 1935), 70; Централний державний історичний архів України у Львові (далі - ЦДІА України у Львові), ф. 146, оп. 25, спр. 510, арк. 4-12 зв.; спр. 642, арк. 3-25 зв.; спр. 644, арк. 3-19; спр. 724, арк. 3-27 зв.; ф. 312, оп. 1, спр. 1, арк. 3; спр. 12, арк. 1; “Перше руске товариство гимнастичне “Соколь” у Львові”, Календарь Соколъ на рокь 1895 / Зладивъ Володимиръ Лавровскій. (Львовь: Накладомъ автора, 1894): 3-8. (від 1909 р. змінено назву на “Сокіл- Батько” Змінити назву товариства “Сокіл” на “Сокіл-Батько” запропонував член сокільської організації Лев Ло- патинський, - “тому що, - писав голова “Сокола” Іван Боберський, - львівський “Сокіл” провадить Товариства, які повстають по селах і по містах”. Докладніше див.: Іван Боберський, Українське сокільство 1894-1939. (Львів: Видавець Сокіл-Батько, 1939): 9. (“Сокільська бібліотека”, ч. 7).) у Львові при товаристві створюються секції з різних видів спорту, зокрема борб- ництва (фехтування), мандрівництва (пішого туризму), наколесництва (велосипедного спорту) та ін. Наприкінці 1906 р. професор Іван Боберський (за життя його називали “Батьком українського тіловиховання”) в Академічній гімназії у Львові організував перший в освітніх закладах для українців тіловиховний осередок, у назві якого чи не вперше серед українців застосував означення “спорт” - Український спортовий кружок (УСК). Окремо також варто звернути увагу і на застосоване в назві слово “український” Іван Боберський, Українське сокільство 1894-1939. (Львів: Видавець Сокіл-Батько, 1939): 9. (“Сокільська бібліотека”, ч. 7).; Степан Гайдучок, “Спортовий ювилей. 15-ліття Спорт. Т-ва “Україна””, Діло. (Львів, 1926, 16 вересня., чис. 205 (10882)): 4. ще за 12 років до створення перших державних об'єднань українців у XX столітті - Української Народної Республіки і Західно-Української

Народної Республіки. Невдовзі УСК став впливовим чинником розвитку і популяризації різновидів спорту в навчальних закладах українців Львова, а згодом й Галичини, підносив національну свідомість і патріотизм.

У 2016 р. минуло 110 років від заснування Українського спортового кружка при Академічній гімназії у Львові. В дотеперішній українській історіографії діяльність УСК вивчено недостатньо. Як правило, автори в статтях і монографіях вказували рік створення кружка, засновника та опікуна Івана Боберського й деякі факти з діяльности УСК Наприклад див.: Богдан Трофим'як, “Фізичне виховання гімназійної молоді”, Ювілейна книга Української гімназії в Тернополі. До сторіччя заснування 1898-1998, підбір, упоряд. та ред. Степана Яреми, (Тернопіль; Львів: НТШ; Львівське крайове товариство “Рідна Школа”, 1998): 109-112; Л. Легкий, Футбол Тернопілля. (Тернопіль: Лілея, 2002), 169; В. Попович. Зародження і перші кроки футболу на Тернопіллі (історія, цифри, факти). (Тернопіль: ТзОВ “Видавництво Астон”, 2013), 128; P. Chomicki, L. Sledziona, Rozgrywki piikarskie w Galicji do roku 1914. (Mielec, 2015), 256 та ін.. Чи не вперше про становлення і розвиток копаного м'яча в УСК описано в книзі львівських істориків спорту Богдана Люпи та Івана Яремка “Хроніки львівського футболу” Богдан Люпа, Ярослав Грисьо, Іван Яремко, Хроніки львівського футболу. (Львів: Піраміда, 2015), Т. 1 (ІІ половина ХІХ ст. - 1965), 596.. Автори подали певні статистичні дані, імена і прізвища футболістів тощо. Однак, крім копаного м'яча, поза їхньою увагою залишилися інші аспекти з історії УСК. З огляду на це підготовано цю статтю, в якій досліджено роль професора Івана Боберського (1873-1947) у створенні й розбудові Українського спортового кружка при Академічній гімназії у Львові.

Джерельною базою дослідження послужили львівська періодика (“Сокільські Вісти”, “Свобода”, “Народне Слово”, “Вісти з Запорожа”, “Діло”, (“Сокільські Вісти”), звіти Академічної гімназії у Львові за 1901-1918 рр., видання товариства “Сокіл” (від 1909 р. “Сокіл- Батько”) у Львові, документи Центрального державного історичного архіву України у Львові (фонд 312 (“Українське спортивне товариство “Сокіл-Батько”, м. Львів”), приватний архів Степана Гайдучка (світлини і документи), спогади Івана Боберського і членів УСК: Степана Гайдучка, Тараса Франка, Степана Цимбали. Значна частина опрацьованих друкованих видань є бібліографічною рідкістю і зберігаються у фондах Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. І. Франка, бібліотеки Центрального державного історичного архіву України у Львові, Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника, закордонних бібліотеках, приватних збірках.

Наприкінці 1906 р. на базі Академічної гімназії у Львові створено Український спорто- вий кружок (УСК), який став одним із перших осередків розвитку і популяризації спорту в навчальних закладах українців Галичини. Ідея заснування такого кружка визріла в І. Боберського ще на початку ХХ ст., зокрема в 1903 р., коли він почав навчати гімнастику в Академічній гімназії у Львові в шести відділах “Збір учительський з кінцем шк. року 1903/1904”, Звіт дирекції ц. к. академічної ґімназиї у Львові за шкільний рік 1903/1904, (Львів: Накладом наукового фонду, 1904): 39..

Зауважимо, що у 1903/1904 навчальному році в Академічній гімназії у Львові з'являється гімнастика (український відповідник, який запропонував І. Боберський) - руханка. Декілька років до цього її проводити не вдавалося через відсутність відповідного приміщення. Заняття гімнастики почав вести І. Боберський. Вправи відбувалися в спортовому залі українського гімнастичного товариства “Сокіл” у Львові. Гімнастику викладали в шести відділах шість годин тижнево. Урок гімнастики відвідувало 180 учнів ІІІ-УПІ-х класів. Кожний із шести відділів вправляв годину тижнево. Гімнастичні заняття мали відбуватися згідно із затвердженими міністерством віровизнань і освіти Австро-Угорщини в 1897 р. вказівок. Іван Боберський переклав цей документ українською мовою і керувався у своїй роботі серед іншого й ним (згодом, в 1910 р., він опублікував його в додатку до газети “Народне Слово” - “Вістях з Запорожа” як “Плян для науки руханки у гімназіях, реальних гімназіях і реальних школах” Бб [Іван Боберський], “Плян для науки руханки в ґімназиях, реальних іімназиях і реальних школах”, Вісти з Запорожа. (Львів, 1910, 13 жовтня, чис. 47): 13.). Кожний відділ було поділено на три підвідділи. На чолі кожної структурної одиниці стояв провідник, якого обирали серед учнів гімназії “Плян науки”, Звіт дирекції ц. к. академічної ґімназиї у Львові за шкільний рік 1903/1904. (Львів: Накладом наукового фонду, 1904): 43, 44..

Однак на той час бракувало відповідної методичної літератури, фахівців і приміщень. Іван Боберський доклав величезних зусиль і провів титанічну працю, щоб створити спортовий кружок, який би популяризував різні види спорту, що набували тоді поширення в народів Европи.

Ідею організувати спортивний осередок І. Боберський вирішив реалізувати через своїх найближчих вихованців - гімназистів руханкового середовища. Є підстави вважати, що він свідомо повів справу таким чином, що самі гімназисти організували кружок. З огляду на це, офіційно УСК керували учні Академічної гімназії - Головної або Філії. Натомість, Іван Боберський не фігурував серед керівництва. Він став “опікуном” і “духовним батьком” УСК.

На початках до УСК входили учні V а і V б класів. Серед засновників і перших членів УСК були: з V а класу - Степан Кизима, Євген Ломницький, Ананій Степанів, Петро Франко; V б - Степан Гайдучок, Тимофій Гумовський, Степан Цимбала та ін. Степан Гайдучок, Спомини, Приватний архів Степана Гайдучка (м. Львів); “Клясифікація учеників за другій піврік року шкільного 1906/1907”, Звіт дирекції ц. к. академічної ґімназиї у Львові за шкільний рік 1906/1907. (Львів: Накладом наукового фонду, 1907): 73..

Професор Іван Боберський у брошурі “Українське сокільство” (1939) про початки УСК писав: “Вкінці повстав 1906 р. при академічній гімназії “Український Спортовий Кружок”. Члени носили емалієву, жовто-синю відзнаку з золотистими буквами “У. С. К.”. Це були перші змагові (спортивні. - А. С.) відзнаки на українських землях. Назва “український” тривожила шкільних урядовців, але шкільна молодь розуміла, що вони - українці, а не “руські” Іван Боберський, Українське сокільство 1894-1939. (Львів: Видавець Сокіл-Батько, 1939), 10. (“Сокільська бібліотека”, ч. 7)..

Як вже зрозуміло зі спогаду Івана Боберського, важливе значення він надавав символіці й атрибутиці кружка. Із цією метою розробив спортивні строї (одяг), відзнаки, печатки, виказки (посвідчення) і рекламну продукцію. Великої художньої вартости були плакати і запрошення, виготовлені в грудні 1910 р. ЦДІА України у Львові, ф. 312, оп. 1, спр. 82, арк. 100 зв.; Приватний архів Степана Гайдучка (м. Львів); “Плян науки”, Звіт дирекції ц. к. академічної ґімназиї у Львові за шкільний рік 1910/1911, (Львів: Накладом наукового фонду, 1911): 17; Петро Франко, “Руханковий вечер Академічної гімназії у Львові”, Вісти з Запорожа. (Львів, 1910, 22 грудня, чис. 60): 11. У звіті Академічної гімназії за 1910/1911 навчальний рік про це знаходимо: “Другий руханковий вечер, уладжений заходом Україньского Спортового Кружка відбувся 19.XII.1910 в салї “Сокола”. Запросини і порядок були випечатані на картці: шість спортових образцїв творить обвідку. Представлені є скок в гору, вирив до бігу, мет кружком, мет списою, тягненє линви і гра в “союзняка”. Сю картку на грамоти і запросини для ужитку “УСК” вирисував п. Роман Грицай Роман Грицай на замовлення Івана Боберського розробив чимало афіш та відзнак, зокрема афішу для показових виступів товариства “Сокіл-Батько”, відзнаку для учасників Шевченківського здвигу, що відбувся 27-29 червня 1914 р. у Львові та ін. Докладніше див.: Степан Гайдучок, “Пів століття сокільських видань” , Сокільські Вісти. Орган Українського Сокільства, (Львів, 1937, грудень, чис. 12): 10; Степан Гайдучок, Пів століття сокільських видань. (Львів, 1937): 42, 43, 50; Андрій Сова, “Актуальні питання вивчення символіки українських молодіжних організацій Галичини кінця ХІХ - першої третини ХХ ст.”, Український визвольний рух. (Львів, 2007, зб. 9): 169-170., слухач політехніки, після проєкту проф. І. Боберского” “Плян науки ”, Звіт дирекциї ц. к. академічної ґімназиї у Львові за шкільний рік 1910/1911. (Львів: Накладом наукового фонду, 1911): 20..

Кожен новий член УСК отримував вписову картку, де зазначалося прізвище та ім'я, клас, сплата внесків за перше і друге півріччя навчального року (кружок існував на фінансовому самоутриманні). В архіві Степана Гайдучка зберігається вписова картка Гриця Лучаків- ського “Вписова картка Гриця Лучаківського до І. українського “Спортового кружка” у Львові”, Приватний архів Степана Гайдучка (м. Львів).. У ній вказано, що Лучаківський: учень VII-го класу, сплатив членські внески дві корони (відповідно по короні за півріччя). Документ завірений підписами голови кружка Петра Франка, касиєра (скарбника) Антіна Зеленого і печаткою УСК. Печатка овальної форми, без зображення, вміщувала лише напис (“легенду”): “Український “Спортовий Кружок” у Львові”.

У своїй діяльності УСК використовував ще одну печатку. Відомості про неї знаходимо в спогадах Степана Гайдучка: “Печатка представляє заразом відзнаку кружка, яку носили учні - члени цього кружка. Щит в горі має довкола букв (УСК. - А. С.) кленові листки понище смуги на переміну синьо-жовті” Степан Гайдучок, Спомини, Приватний архів Степана Гайдучка (м. Львів)..

Очевидно, саме в контексті діяльності УСК І. Боберський (за словами Степана Гайдучка - “головна пружина видавничої діяльности в товаристві Сокіл-Батько” Степан Гайдучок, “Пів століття сокільських видань”, Сокільські Вісти. Орган Українського Сокільства. (Львів, 1937, листопад, чис. 11): 9; Степан Гайдучок, Пів століття сокільських видань. (Львів, 1937): 20.) готував і публікував перші пояснювальні, методичні праці з впоряду, ігор і забав, копаного м'яча, ситківки, гаківки тощо. Частина з них з'явилася саме на сторінках звітів Академічної гімназії: “Забави і гри рухові” (1904) Іван Боберський, “Забави і гри рухові”, Звіт дирекциї ц. к. академічної ґімназиї у Львові за шкільний рік 1903/1904. (Львів: Накладом наукового фонду, 1904): 3-33., “Забави і гри рухові, часть друга” (1905) Іван Боберський, “Забави і гри рухові, часть друга”, Звіт дирекції ц. к. академічної ґімназиї у Львові за шкільний рік 1904/1905. (Львів: Накладом наукового фонду, 1905): 3-27., “Рядові вправи” (1909) Іван Боберський, “Рядові вправи”, Звіт дирекції ц. к. академічної ґімназиї у Львові за шкільний рік 1908/1909. (Львів: Накладом наукового фонду, 1909): 3-58.. Це полегшувало роботу членам УСК та істотно сприяло підвищенню їх обізнаности і фахового рівня.

Першими видами спорту, які були обрані для занять в УСК, стали футбол, різновиди легкої атлетики та українська рухова гра “Гилька”. Із цього приводу у “Звіті дирекциї ц. к. академічної ґімназиї у Львові на шкільний рік 1906/1907” зазначалося: “<...> Кружки плекають гри: Союзняк (Association Football) і Гильку, вправляють ся в бігу і метаню диска та списи” “Плян науки”, Звіт дирекції ц. к. академічної ґімназиї у Львові за шкільний рік 1906/1907. (Львів: Накладом наукового фонду, 1907): 39..

Поступово члени УСК опанували й інші види спорту: хокей (гаківка), лижні перегони (лещети), ковзанярство (совги), швидкісний спуск на санах (санкарство), теніс (ситківка), плавання, веслування, велоспорт (наколесництво) тощо. При кружку створили відповідні секції, кількість яких з огляду на обставини змінювалася. Так, в 1908/1909 навчальному році в структурі УСК діяло сім секцій: копаного м'яча, бігу, скоку, ратища і кружка, ситківки, дужання, прогульки “Плян науки”, Звіт дирекциї ц. к. академічної ґімназиї у Львові за шкільний рік 1908/1909. (Львів: Накладом наукового фонду, 1909): 16..

До участі в діяльності секцій УСК було залучено чимало гімназистів, число яких поступово зростало. Збільшувалася й чисельність учнів з-поза меж УСК, які займалися різними видами спорту. Так, у звіті Академічної гімназії за 1909/1910 навчальний рік І. Боберський вказав: “Коли упорядкуємо спорти після числа любителїв, а зачнемо від найбільшого числа, то дістанемо такий порядок: кичка - 544, їзда верхом - 504, союзняк - 414, плаванє - 375, веслованє - 341, їзда на совгах - 317, танець - 163, їзда на ровері - 111, легка атлетика - 60, ситківка - 17, їзда на лещетах - 14” “Плян науки”, Звіт дирекциї ц. к. академічної ґімназиї у Львові за шкільний рік 1909/1910. (Львів: Накладом наукового фонду, 1910): 24..

У літню пору вправляння відбувалися на свіжому повітрі на придатних паркових галявинах, найчастіше - у Цісарському ліску (“Кайзервальд”, сьогодні - парк “Знесіння”), на “Вуль- ці”, а також “янівських оболонях”. У зимову пору заняття з різновидів атлетики проводилися переважно в залі “Сокола-Батька”, перегони на лещетах і швидкісні з'їзди з гори на санках - у Стрийському парку або в парку “Залізна вода”, а ковзанярство - на Пелчинському ставку.

Різні види спорту популяризувалися через проведення показових (“прилюдних”) змагань у Львові (29 травня 1910 р. - перші прилюдні змагання УСК з легкої атлетики на “Вульці” “Плян науки”, Звіт дирекції ц. к. академічної ґімназиї у Львові за шкільний рік 1909/1910. (Львів: Накладом наукового фонду, 1910): 26.; 15 жовтня 1910 р. - другі прилюдні змагання УСК на “площі циклістів” “II. Прилюдні змаганя”, Вісти з Запорожа. (Львів, 1910, 13 жовтня, чис. 47): 14. та ін.) і руханково-вокальні виступи (3 квітня 1909 р., 6 лютого 1910 р. у рухівні “Сокола-Батька” “Ґімнастично-вокальний виступ”, Сокілські Вісти. (Львів, 1909, 17 цьвітня, чис. 15): 4; “Ученики академічної гімназії у Львові”, Народне Слово. Ілюстрована, популярно-просьвітна, політична й літературна часопись. (Львів, 1910, 3 лютого, чис. 320): 7; “Ученики академічної гімназії у Львові”, Народне Слово. Ілюстрована, популярно-просьвітна, політична й літературна часопись. (Львів, 1910, 5 лютого, чис. 321): 12; “Ученики академічної гімназії у Львові”, Народне Слово. Ілюстрована, популярно-просьвітна, політична й літературна часопись. (Львів, 1910, 8 лютого, чис. 322): 8; ик, “Руханково-звуковий виступ спортового кружка акад. ґімназиї у Львові”, Вісти з Запорожа. (Львів, 1910, 10 січня, чис. 6): 14. та ін.), коли також презентувались окремі спортивні види.

Видом спорту, з якого починався УСК, був футбол (копаний м'яч, союзняк). На той час футбол під різними назвами, на противагу іншим видам спорту, вже був доволі поширений і відомий, зокрема і в українському середовищі Галичини. Ще в 1900 р. у Львові один із засновників українського гімнастичного товариства “Сокіл” Володимир Лаврівський уперше видав українською мовою правила гри у футбол під назвою “Копана (Association Footbal)” Володимир Лаврівський, Копана (Association Footbal). (Львів, 1900), 18, зошит перший.. “Дальший етап розвитку копаного мяча, - за словами Тараса Франка, - й інших спортів датується з приходом енергійного і фахового провідника, проф. І. Боберського. Професор, ґерманіст і рухо- вик, учив гімнастики надобовязково, а в літній порі громадив учнів охотно на “кайзервальді” і там почав правильні тренінґи копаного мяча. Систематично навчав подавати мяч короткими пассінґами, стонувати (задержувати), провадити, стріляти наріжняка карного, відбивати головою. Молодь української гімназії згуртувалася в У. С. Кружку і поділилася на дружини копаного мяча. Змагання розгривали зпершу зі собою, потім з жидівськими і польськими дружинами” Тарас Франко, “Початки українського спорту у Львові”, СТ Україна Львів. 25 ліття 1911-1936. (Львів: Накладом С. Т. “Україна”, 1936): 31.. В рік заснування УСК (1906) І. Боберський в друкарні Наукового товариства імені Шевченка видав накладом товариства “Сокіл” у Львові третю частину праці “Забави і гри рухові” (копаний м'яч), яку присвячує саме футболу Іван Боберський, Забави і гри рухові. Часть ІІІ. Копаний мяч. (Львів: Накладом товариства “Сокіл”, 1906), 36..

У секції копаного м'яча УСК сформували декілька гімназійних команд - “УСК І”, “УСК ІІ”, “УСК ІІІ”, “УСК IV”, “УСК V” тощо Кількість дружин (команд) копаного м'яча при УСК постійно зростала. У 1908/1909 навчальному році їх було - 5, 1909/1910 - 11. Докладніше див.: “Плян науки”, Звіт дирекції ц. к. академічної ґімназиї у Львові за шкільний рік 1908/1909. (Львів: Накладом наукового фонду, 1909): 16; “Плян науки”, Звіт дирекції ц. к. академічної ґімназиї у Львові за шкільний рік 1909/1910. (Львів: Накладом наукового фонду, 1910): 16.. На початках футбольні матчі відбувалися лише між командами кружка, але згодом футбольні команди УСК почали брати участь у змаганнях міста і краю. Відомо, що на запрошення УСК проводив ігри з копаного м'яча з українськими, польськими, чеськими і жидівськими командами, зокрема: “Гасмонея І”, “Гасмонея ІІ”, “Гасмонея ІІІ”, “Дніпро І”, “Збараж І”, “Збараж ІІ”, “Литва І”, “Поґонь I”, “Поґонь ІІ”, “По- ґонь ІІІ”, “Поґонь IV”, “Поґонь V”, “Поділля”, “Свобода І”, “Спарта І”, “Спарта ІІ”, “Спорт І”, “Сянова Чайка І”, “Тім І”, “Тім ІІ”, СТ “Україна”, “Чарні І”, “Чарні ІІ”, “Чарні ІІІ”, “Чарні ГУ”, “Чарні V”, “Чарні VF' та ін. Приватний архів Степана Гайдучка (м. Львів); “Стрічі дружини УСК з дружинами инших клюбів”, Вісти з Запорожа. (Львів, 1910, 27 жовтня, чис. 49): 12; П. Скавинський, “У. С. К.”, Вісти з Запорожа. Часопись руханкових, змагових, мандрівних і пожарних товариств. (Львів, 1912, 30 сїчня, чис. 65): 5-6; “Вислїд з здвигових змагань”, Вісти з Запорожа. Руханка - Змаг - Пожарництво - Мандрівництво - Пласт - Стрілецтво. (Львів, 1914, 30 липня, чис. 95-96): 9-10 та ін.. Спочатку, через відсутність досвіду, спортовці УСК програвали більшість матчів, однак згодом вони почали грати на рівні відомих і титулованих команд. Серед перших переможних зустрічей УСК назвемо: матч “УСК І” з “Поґонь IV”, який відбувся вересня 1909 р., рахунок 1:0; “УСК І” - “Гасмонея ІІ” (“Асмонея ІІ”) - 23 жовтня 1909 р., 2:0 та ін. Для кращого розуміння справи, І. Боберський з членами УСК обговорював проведені матчі. Так, 30 вересня 1909 р. у приміщенні ІІІ класу учні з “Батьком українського тіловиховання” аналізували гру “УСК І” і “Поґонь ПІ”. Матч відбувся день перед цим з рахунком 5:1 на користь “Поґоні ПІ”. Єдиний гол у ворота суперника забив Петро Франко. Підсумок І. Бобер- ського: “Поміч подавала мяч за слабо вперед, нападачі тримали ся длятого на своїй половинї грища. Заложники копали також за слабо. Воротар держав ся добре” “Плян науки”, Звіт дирекції ц. к. академічної ґімназиї у Львові за шкільний рік 1908/1909. (Львів: Накладом наукового фонду, 1909): 17.. боберський руханка змах навчальний

Щоб вдосконалити майстерність гравців команд УСК, І. Боберський 1909 р. спеціяльно запросив із Праги фахівця з футболу, члена чеського футбольного клубу “Славія” В'ячеслава Льомоза Lwowski Okrggowy Zwiqzek Piiki Noznej. Krotki rys historyczny rozwoju piikarstwa na terenie okrqgu Lwowskiego. Wydany z okazji 15-lecia 120-lecia Lwow. Okrgg. Kolegjum Sfdziow Piiki Noznej. Jednodniowka. - (Lwow, [1934]): 25; Степан Гайдучок, Спомини, Приватний архів Степана Гайдучка (м. Львів).. В. Льомоз упродовж 5-27 вересня 1909 р. проводив навчальні тренування з командами копаного м'яча УСК У спогадах Степана Цимбали, опубліковних в діаспорі, подається неправдива інформація про те, що В. Льомоз прибув до Львова для тренування футбольних команд УСК у 1907/1908 навчальному році. Докладніше див.: Степан Цимбала, “Спорт в УАГ в 1902-1910 рр.”, Ювілейна книга Української Академічної гімназії у Львові. На 100-річчя першого українського іспиту зрілости 1878-1978, упоряд., літ. та техн. ред. Б. Романенчука. (Філядельфія, Мюнхен, 1978): 343; Степан Цимбала С. ''Визначні люди у спорті”, Ювілейна книга Української Академічної гімназії у Львові. На 100-річчя першого українського іспиту зрілости 1878-1978, голов. ред. Н. Пазуняк. (Мюнхен, Філядельфія, 1982, друга част.): 185. Зі спогадів С. Цимбали ця та інші помилки перекочували у публікації сучасних українських авторів.. У “Звіті дирекциї ц. к. академічної ґімназиї у Львові на шкільний рік 1909/1910” знаходимо про це відомості: “Дня 5. вересня прибув до гімназиї член ческого клюбу “Слявія” п. Вячеслав Льомоз з Праги, щоби підучити дружини в методі гри. Вправи відбували ся майже що дня, через цілий вересень на Вульцї або на янівскім оболоню. Перший підготов (тренінґ) відбув ся 5.IX. на Вульцї. Тренер показав спосіб, як здержувати мяч, коли він спадає з гори та як подавати. Радив не бити ніколи в гору, лиш все низько, добре виміреним копом, по попереднім здержаню. Копати мяч треба не кінцем черевика, але підбитєм, ізза чого мяч йде о много влучнїйше. Вправляла перша дружина з другою від год. 10 !4 - 12 %. Дня 6.ІХ. відбув ся тренінґ від год. 4 !4 - 6. Гра була слабша, бо грачі були помучені єще з попередного дня. На тренінгу дня 7., 8., 9. і 10.IX. учив тренер подавати мяч боком черевика, гри в одні ворота і бігу довкола грища” “Плян науки”, Звіт дирекції ц. к. академічної ґімназиї у Львові за шкільний рік 1909/1910. (Львів: Накладом наукового фонду, 1910): 16.. Поява В'ячеслава Льомоза, тренера УСК, не була можлива якщо не вдалося б віднайти коштів на оплату його праці. І. Боберський і члени УСК впродовж декількох місяців збирали і заощаджували гроші Lwowski Okrqgowy Zwiqzek Piiki Noznej. Krotki rys historyczny rozwoju piikarstwa na terenie okrggu Lwowskiego. Wydany z okazji 15-lecia 120-lecia Lwow. Okrgg. Kolegjum Sfdziow Piiki Noznej. Jednodniowka. (Lwow, [1934]): 25.. Цей епізод в діяльності УСК зафіксований у багатьох спогадах. Зокрема, Степан Гайдучок згадував: “Кілька уваг і відповідей читачеві. Звідки взявся тренер з чеської “Славії”? Учні (а вони усі були рівночасно і учнями в львівському “Соколі-Батьку”) дали гімнастичний попис, а за дохід з нього закупили спортивну форму, мячі, черевики. Директор (Академічної гімназії у Львові Едвард. - А. С.) Харкевич, великий приятель молоді, дав 300 корон на тренера, щоб його оплатити. Ці пописи давали учні, почавши з 1909 р. щось три рази. Богатші учні купували виряд за батьківські гроші” Степан Гайдучок, Спомини, Приватний архів Степана Гайдучка (м. Львів).. Тарас Франко про В. Льомоза писав таке: “Проф. Боберський, бачучи велике замилування молоді до мяча, спровадив з Праги фахового тренера п. Льомоза, активного грача “Слявії” чи “Спарти” праської, що на той час було не аби якою сензацією. Пан Льомоз, низький, симпатичний бльондин, показався добрим організатором, імпонував усім змагунам феноменальною технікою гри, чудесним опануванням мяча й ефектовними “бомбами”. Учив наших хлопців так пильно, що вже по кількох тренінґах, рівень гри цілої дружини піднісся значно. Памятаю, яке захоплення викликала дво- циферна перемога української одинадцятки над “Гасмонеєю” на янівських оболонях. Льомоз грав у центрі нападу і сам стрілив переважну кількість воріт. Жиди не доходили до голосу і ганебно програли. З польськими дружинами йшло трудніше, бо ті швидше почали копати й швидше мали власні грища” Тарас Франко, “Початки українського спорту у Львові”, СТ Україна Львів. 25 ліття 1911-1936. (Львів: Накладом С. Т. “Україна”, 1936): 31-32.. Зауважимо, що кількість дружин (команд) копаного м'яча при УСК завдяки І. Боберському стало зростала. У 1908/1909 навчальному році їх було 5, 1909/1910 - 11 “Плян науки”, Звіт дирекції ц. к. академічної ґімназиї у Львові за шкільний рік 1908/1909. (Львів: Накладом наукового фонду, 1909): 16; “Плян науки”, Звіт дирекції ц. к. академічної ґімназиї у Львові за шкільний рік 1909/1910. (Львів: Накладом наукового фонду, 1910): 16..

Спортовці УСК також брали участь у змаганнях в інших містах Галичини, зокрема Тернополі, Стрию, Перемишлі. Чи не найяскравішою спортовою подією в діяльності УСК та українських спортивних товариств того часу були ІІ Запорожські ігрища, які відбулися 29 червня 1914 р. на площі “Сокола-Батька” у Львові з нагоди Шевченківського здвигу.

Наслідуючи УСК, в Галичині заснували й інші українські спортові клуби - “Поділля” в Тернополі, “Сянова Чайка” в Перемишлі тощо. Активно до цього долучився й І. Боберський. Він разом зі змагунами УСК неодноразово приїжджав в різні міста Галичини, де проводив спортові змагання і лекторії з актуальних питань тіловиховання і спорту. Показовою була поїздка Івана Боберського з командами копаного м'яча УСК І та УСК ІІ до гімназії в Тернополі. Захід відбувся 16 жовтня 1909 р. Крім проведення змагань з копаного м'яча, суддею яких був І. Боберський, він доповідав про правила гри в копаний м'яч і запросив тернопільських спор- товців з товариською зустріччю відвідати Львів “Плян науки”, Звіт дирекції ц. к. академічної ґімназиї у Львові за шкільний рік 1909/1910. (Львів: Накладом наукового фонду, 1910): 18.. Після того, як І. Боберський відвідав Тернопіль, там остаточно за керівництва вчителя української гімназії Семена Сидоряка (1870-1939) сформовано українську команду копаного м'яча в гімназії Франца Йосипа. Зросло також зацікавлення іншими видами спорту, які розвивалися в Галичині, зокрема лешетарством, легкою атлетикою, мандрівництвом Богдан Трофим'як, “Фізичне виховання гімназійної молоді”, Ювілейна книга Української гімназії в Тернополі. До сторіччя заснування 1898-1998, підбір, упоряд. та ред. Степана Яреми. (Тернопіль-Львів: НТШ; Львівське крайове товариство “Рідна Школа”, 1998): 109-110; Л. Легкий, Футбол Тернопілля. (Тернопіль: Лілея, 2002): 5; В. Попович, Зародження і перші кроки футболу на Тернопіллі (історія, цифри, факти). (Тернопіль: ТзОВ “Видавництво Астон”, 2013): 6.. До слова, І. Боберський як суддя неодноразово брав участь ув змаганнях з копаного м'яча, що відбувалися не лише у Львові, а й в інших містах Галичини.

Діяльність УСК І. Боберський намагався висвітлювати в галицькій пресі. Статті і замітки професора і його учнів - членів УСК (Петра Франка, Степана Гайдучка та ін.) публікували українські часописи “Діло”, “Народне Слово”, “Сокілські Вісти”, “Вісти з Запорожа” і звіти Академічної гімназії у Львові Див. наприклад: “Гімнастично-вокальний виступ”, Сокілські Вісти. (Львів, 1909, 17 цьвітня, чис. 15): 4; Іван Боберський, “Вступне слово на руховім виступі “Спортового кружка” у Львові”, Сокілські Вісти. (Львів, 1909, 12 мая, чис. 19): 3; [Іван Боберський], “До Тернополя”, Сокілські Вісти. (Львів, 1909, 23 жовтня, чис. 11): 1; “Ученики академічної гімназії у Львові”, Народне Слово. Ілюстрована, популярно- просьвітна, політична й літературна часопись. (Львів, 1910, 8 лютого, чис. 322): 8; “Звіт “Сокола- Батька””, Вісти з Запорожа. Руханка-Змаг-Пожарництво-Мандрівництво-Пласт-Стрілецтво. (Львів, 1914, 14 марта, чис. 91): 4 та ін..

Таким чином, впродовж 1906-1914 рр. І. Боберському і його послідовникам вдалося підготувати в УСК чимало знаних пізніше спортовців і фахівців з фізичного виховання і спорту. Діяльність УСК під керівництвом І. Боберського стала прикладом для ініціятивних груп в інших містах Галичини. Результатом цього було заснування спортових кружків: “Сянова Чайка” (гімназія в Перемишлі); “Поділя” (гімназія в Тернополі); “Січ” (у Стрию), яка невдовзі була перейменована на спортовий кружок “Скала”. Український спортовий кружок визначально вплинув на становлення й поширення спорту серед української спільноти Галичини. Як твердив відомий спортовець того часу, провідний діяч сокільського руху, а згодом перший голова Української Спортової Централі Америки і Канади (УСЦАК) Едвард Жарський (1906-- 2003), УСК став кузнею перших “пропагаторів спорту і спортових таланів, що опісля, у світовій війні (Першій світовій війні. - А. С.) віддали свої спортові надбання ідеї визволення Батьківщини” Едвард Жарський, “Історія українського фізичного виховання”, Календар-Альманах на 1934 рік Спорт в маси! (Львів: Накладом видавничої кооперативи “Вогні”, 1933): 12.. З-поміж чільних діячів і спортовців УСК окремо згадаємо Тараса і Петра Франків, Антона Зеленого, Степана Гайдучка, Федя Черника, Степана Кизиму, Романа Носковського, Степана Цимбалу. Кожен із них у різний час брав дієву участь у заснуванні й розвитку різних українських руханково-спортових гуртків і товариств Галичини, зокрема таких відомих, як “Пласт” та спортове товариство студентів вищих шкіл “Україна”. Вони також у різний спосіб сприяли поширенню видів спорту на українських землях і в діаспорі.

Анотація

Ключові слова: Іван Боберський, Галичина, Львів, Академічна гімназія, Український спортовий кружок, тіловиховання, руханка, змаг.

The section of football in the mort successful. At the beginning football matches took place only between the teams of the sports circle, but later the Ukrainian Sports Circleteams took part in the competitions with other societies and clubs, such as: Ukrainian, Polish, Chech, Jews. In 1909 the member of the Chechs Football club “Slavija” Vjacheslav Lyomoz was invited by Ivan Boberskyi to improve the sport skills of the Ukrainian Sports Club. Before the First World War the sportsmen of the Ukrainian Sports Circle took part in sport competitions in different towns of Galicia, such as: Ternopil, Stryi, Peremyshl. Ivan Boberskyi paid a great attention to the circle's attributes and symbols. For this purpose special sport clothes, reward decorations, signets, certifications and advertisements had been worked out. Ivan Boberskyi prepared and published the first methodological worcs concerning the rules of different sport events of the Ukrainian Sports Circle. He tried to explain the history of the Ukrainian Sports Circle in the press of Galicia. His articles and notes were published in the Ukrainian periodicals and the reports of Lviv academie gymnasium.

Keywords: Ivan Boberskyi, Galicia, Lviv Academic gymnasium, Ukrainian Sports Circle, tilovyhovannya, ruchanka, zmah.