Соціально-економічний розвиток Східної Галичини кінця ХІХ ст. - 1939 р. суттєво вплинув на історичні процеси, які відбувалися на цих землях в означений період, тому в останні роки дослідження цієї теми стає дедалі популярнішим.

Наукова новизна дослідження полягає у систематизації наукового матеріалу на тему соціально-економічного розвитку Східної Галичини кінця ХІХ ст. - 1939 р., тобто в період зародження, розвитку та ліквідації ринкових відносин на цій території, а також аналізі недавно опублікованих наукових праць, які стосуються цієї тематики.

Основні завдання публікації: опрацювати праці сучасних українських дослідників з цієї проблематики; систематизувати науковий доробок сучасних українських науковців.

З метою систематизації праць сучасних українських науковців логічно було б поділити їх на окремі групи за хронологічно-тематичним принципом.

Цю тему в різноманітних аспектах досліджувала ціла низка українських вчених. Однією із найбільш ранніх праць незалежної України, що стосується цієї тематики є монографія В. Марочко "Українська селянська кооперація. Історико-теоретичний аспект" (1861-1929 рр.). У ній розглянуто теоретичні погляди на це явище М. Туган-Барановського. Також автор висвітлює бачення ролі кооперації з точки зору радянської історичної науки [1]. Після неї ще ціла низка науковців досліджували популярні з того часу і до сьогодні економічні концепції розвитку сільського господарства. Цей напрямок історичних досліджень доцільно виділити в окрему підгрупу. У цій статті проаналізовано праці Ф. Коваля [2], Ю. Лузана [3, с.50-53], В. Анісімова [4, с.238-240], І. Гавліч [5, с.68-72] та О. Склярової [6, с.100-108].

Ф. Коваль у монографії "Християнські засади українського кооперативного руху" проаналізовав сутність західноукраїнської кооперації та роль в ній Греко-Католицької Церкви і, зокрема, її лідера - Андрея Шептицького [2].

У статті Ю. Лузана "Кооперативні банки - важливий фактор зростання економіки" проаналізовано переваги кредитування і загалом співпраці аграрних підприємств із кооперативними банками. Наведено світові аналоги та здійснено спроби спрогнозувати перспективи розвитку аграрного сектору та кооперативного банкінгу, зокрема [3, с.50-53].

У статті В. Анісімова "До проблем вивчення історії банківської справи" розглядається стан справ у вивченні історії функціонування банківської системи України. Автор наводить аргументи щодо актуальності вивчення цього питання. Відповідно робиться висновок про слабку історіографічну базу дослідження цієї теми [4, с.238-240].

І. Гавліч у статті "Ідеї кооперативного руху у поглядах українських громадсько-політичних діячів Східної Галичини (кінець ХІХ - початок ХХ ст.)" розглянула основні ідеї, які стосувалися української кооперації. Автор вказує, що ідеї галицької кооперації зародилися у колах української інтелігенції, які вважали одним із найбільш несприятливих чинників для українського економічного розвитку - лихварство, а саме величезні відсотки за кредити. Тому, в першу чергу, вони вважали за потрібне взятися за утворення кредитних установ, що дали б українським підприємцям доступ до дешевих кредитів [5, с.69]. Розглянувши ідеї В. Нагірного, В. Барвінського [5, с.69], А. Жука [5, с.69-70], К. Паньківського, К. Кульчицького [5, с.70-71] та інших відомих економістів того часу автор оминула постать Т. Войнаровського, як одного з ідеологів українського економічного руху і кооперації, зокрема [5, с.68-72].

У статті О. Склярової "Соціально-економічні аспекти національного визволення в українській публіцистиці початку ХХ ст." висвітлено основні напрямки бачення економічного розвитку України та його місця у стратегії боротьби за державність у працях основних українських публіцистів кінця XIX першої чверті ХХ ст., зокрема, Л. Цегельського, І. Франка, М. Грушевського та С. Рудницького [6, с.100-108].

Інша група авторів в період незалежності досліджувала історію українського села у комплексі та західноукраїнське село з його особливостями розвитку, зокрема, до них відносимо напрацювання С. Злупка та О. Мороза [7], В. Смолея [8], Л. Родіонової [9, с.213-217], Ф. Стеблія та М. Кравця [10, с.416-424; 11, с.428-457], О. Реєнта й І. Патера [12, с.498-519], М. Литвина [13, с.597-622], Ю. Сливки й Т. Панфілової [14, с.225-262], І. Береста [15, с.61-69], М. Гладун [16, с.103-110; 17, с.115-124], Н. Жулканич [18, с.72-76.] та В. Виздрика [19, с.150-155].

С. Злупко та О. Мороз у монографії "Українське селянство першої половини ХХ ст. трагедія і героїзм" спробували комплексно дослідити важку долю українських селян у бурхливому ХХ ст. У розділі, присвяченому західноукраїнським землям [7, с.128-140], подається таблиця розмірів земельних господарств та їх кількості на західноукраїнських землях станом на 1931 р. [7, с.129]. Описується політика пацифікації селян, що перебували у складі Польщі [7].

У монографії В. Смолея "Військове і цивільне аграрне осадництво у Західній Україні історико - правовий контекст" розглянуто особливості соціально-економічного розвитку села на західноукраїнських землях та польської аграрної політики, яка проводилася на цих землях [8].

У статті Л. Родіонової "Особливості розвитку ринкових відносин у західноукраїнському селі в 20-30-ті рр. ХХ ст." проаналізовано особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнського села у міжвоєнний період [9, с.213-217].

Ця тема частково висвітлена у двотомній комплексній праці колективу авторів "Історія українського селянства". Зокрема Ф. Стеблій та М. Кравець [10, с.416-424] розкрили особливості трансформаційних процесів в українському селі Східної Галичини у другій половині ХІХ - початку ХХ ст. Вказали основні причини, що зумовили таку соціальну структуру українського села, наявну на початку Першої світової війни. Проте авторами несправедливо не приділено уваги такому важливому процесу межі ХІХ-ХХ ст., як парцеляція маєтків поміщиків [11, с.428-457].

О. Реєнт та І. Патер у цьому нарисі проаналізували становище українського села в роки Першої світової війни, в умовах бойових дій та російської окупації частини галицьких земель. Авторами розкрито питання не лише економічного життя, а й інших аспектів життєдіяльності українських селян [12, с.498-519]; М. Литвин дослідив особливості процесів, що відбувалися в українському аграрному середовищі у період національно-визвольних змагань 1917-1921 рр.

Науковець розкрив особливості проектів земельної реформи Західноукраїнської Народної Республіки (далі - ЗУНР), більшовиків та польської влади. Проте автор не згадав про діяльність українських кооперативів у справі соціального захисту українського населення, питань парцеляції землі та впливу інфляційних процесів на земельний ринок [13, с.597-622].

Ю. Сливка і Т. Панфілова у розділі "Селянство західноукраїнських земель міжвоєнного періоду" розкрили особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнського села в міжвоєнний період. Розкрито особливості взаємодії українських селян із польською владою у проведенні аграрних реформ. Автори проаналізували особливості соціально-економічних перетворень в українському селі у міжвоєнний період, зокрема, вплив на селянство польської аграрної реформи та урядової парцеляції поміщицьких земель, в результаті чого змінилося співвідношення власності на землю. Зменшилася кількість господарств із земельною площею до 2 га, та збільшилася кількість господарств із площею до 5 га. Проте автори не проаналізували вплив польської податкової системи на розвиток української аграрної галузі [14, с.225-262].

У статті І. Береста "Сільське господарство Східної Галичини і Західної Волині у роки Першої світової війни" розкрито особливості життя селян західноукраїнських земель в час Першої світової війни. Автор, зокрема, надав статистичний матеріал, що розкривав стан економіки в українському селі в цей час [15, с.61-69].

М. Гладун досліджувала аграрні реформи на західноукраїнських землях у періоди Західної області Української народної республіки (далі - ЗОУНР) та ІІ Речі Посполитої. У статті "Особливості аграрної реформи ЗОУНР" охарактеризовано особливості спроби здійснення аграрної реформи ЗУНР та ЗОУНР. У статті описано політичні умови діяльності уряду та основні напрямки та ідеї, щодо земельної реформи. На нашу думку, автор недостатньо розкрила соціально-економічні умови, у яких здійснювалася реформа, зокрема парцеляційні процеси. Розкриваючи тему соціальної допомоги населенню, дослідниця лише оглядово зазначила, що в цих процесах брали участь деякі кооперативи, при цьому, не вказавши ролі кооперативів Ревізійного союзу українських кооперативів (далі - РСУК) у соціальній допомозі їх працівникам [16, с.103-110].

У статті "Політика польського осадництва у Львівському воєводстві міжвоєнного періоду" М. Гладун окреслила відносини між українцями та поляками у питанні розподілу та користування землею на західноукраїнських землях [17, с.115-124].

У статті Н. Жулканич "Аграрні перетворення в регіоні Карпат" досить детально проаналізовано соціально-економічний стан, зокрема, і у Східній Галичині в окреслений період. Автор окреслила головні причини безземелля і малоземелля українських селян та слабкості економічного розвитку українського аграрного сектору [18, с.72-76.].

В. Виздрик у статті "Польська аграрна реформа та її реалізація у 20-х рр. ХХ ст. на західноукраїнських землях" висвітлював бачення польським урядом проведення аграрної реформи на західноукраїнських землях, концепція якого втілювалася шляхом проведення парцеляції в урядовому варіанті [19, с.150-155].

соціальний економічний розвиток східна галичина

Окремо виділяємо праці, що стосуються кооперативного руху в східногалицькому селі. Низка праць, яка стосується цієї тематики видана Л. Дрогомирецькою [20-26]. Сільськогосподарську кооперацію досліджувала й О. Шміло [27, с.84-86; 28, с.48-52], на цю тему написала дисертаційну роботу І. Гавліч [29], окремі статті з цієї тематики публікували В. Футала [30, с.261265], Л. Капітан [31, с.68-73] та О. Горовий [32, с. 206-210].

У статті "Український кооперативний рух в Галичині в 20-30 рр. ХХ ст. Організаційна будова і досвід господарської діяльності", Л. Дрогомирецька проаналізувала особливості організації діяльності системи українського кооперативного руху Східної Галичини у міжвоєнний період. У праці виокремлено особливості діяльності таких кооперативів, як "Маслосоюз", "Центросоюз", "Народна торгівля", "Крайовий молочарський союз" та "Центробанк" [20, с.173-180].

У праці "Боротьба західноукраїнських політичних партій за впливи в кооперації (1920-1939 рр.)", автор дослідила спроби політичних партій, що діяли на західноукраїнських землях у міжвоєнний період, контролювати кооперативний рух. Розкрито особливості взаємодії політичних та економічних процесів, що відбувалися у зазначений час у Східній Галичині крізь призму взаємовідносин політичних партій та кооперативів [21, с.71-77].

У статті "Греко-Католицьке духовенство Галичини в українському кооперативному русі (19201939 рр.)" розглянуто основні напрямки участі греко-католицького духовенства в українському кооперативному русі міжвоєнного періоду. Наведено статистичні дані щодо участі священиків у функціонуванні кооперативів. Вказано на конкретні аспекти розвитку кооперативного руху, розкрито окремі нюанси в діяльності деяких кооперативів та громадських організацій [22, с.77-89].

У статті "Проблеми кооперації в документах і діяльності організації українських націоналістів" розкрито особливості економічної політики Організації Українських Націоналістів та їх спроби долучитися до кооперативного руху Східної Галичини у міжвоєнний період [23, с.148-154].

У публікації "Економічно-просвітницька діяльність українських кооперативів у Західній Україні (1920-1939 рр.)" висвітлено діяльність українських кооперативів у культурно-освітній сфері життя українського народу західноукраїнських земель у міжвоєнний період. Виокремлено такі основні напрямки діяльності кооперативного руху: кооперативні курси, видавництво книг і преси, навчання кооперативній справі дітей, організація кооперативних свят. В цих напрямках українська кооперація діяла і як системна одиниця (через РСУК та ніші об'єднання кооперативів), і як проекти окремих кооперативних організацій [24, с.159-173].

У статті "Ідеологія українського кооперативного руху в Західній Україні" проаналізовано основні напрямки ідеологічної концепції українського кооперативного руху першої половини ХХ ст. У роботі проаналізовано погляди А. Ільченка, Ю. Павликовського, А. Гаврилка, К. Коберського, О. Луцького, Д. Коренця, А. Кущинського. Окремо автор виділяє зарубіжних ідеологів кооперативного руху, які впливали на думки галичан - П. Ворбаса, Ш. Жіда, Дж. Раселя. Таким чином, у статті досить детально проаналізовано різні вектори української економічної думки, яка намагалася визначити роль кооперативів у тодішньому українському суспільстві. Проте автор не долучив до числа видатних ідеологів українського кооперативного руху ані Т. Войнаровського, ані А. Шептицького, які внесли достатньо вагомий вклад в розвиток української кооперації [25, с.44-50].

У статті "Досвід діяльності українських політичних партій у сфері кооперації" проаналізовано причини та особливості участі основних українських політичних та суспільних організацій в кооперативному русі українців міжвоєнного періоду. Досліджувалася участь таких партій та організацій, як Українське національно-демократичне об'єднання, Українська соціалістично - радикальна партія, Організація Українських Націоналістів, Комуністична партія Західної України та Греко-Католицької Церкви. Автор проаналізував причини співпраці та ворожнечі між різними рухами в даному аспекті. Також подано статистику кількості кооперативів, напрямки їх суспільної діяльності та їх лояльність до певних політичних сил [26, с.115-132].

Сільськогосподарську кооперацію досліджувала й О. Шміло. У статті "Сільськогосподарська кооперація західноукраїнського селянства у 20-30-х рр. ХХ ст. як форма підприємницької діяльності", вона, на основі статистичних даних, проаналізувала підприємницьку діяльність українських кооперативів у міжвоєнний період та їх місце в економічній системі західноукраїнських земель [27, с.84-86].

У статті "Особливості еволюції соціально-економічної структури західноукраїнського села в 20-30-х рр. ХХ ст." автором проаналізовано економічну та соціальну системи, які склалися у західноукраїнському селі у міжвоєнний період. Також дослідницею опрацьовано значний статистичний матеріал, зокрема, щодо масштабів парцеляції землі, польського осадництва, тощо [28, с.48-52].

У дисертаційній роботі "Українська кредитна кооперація у Східній Галичині (остання третина ХІХ ст. - 1914 р.)" І. Гавліч розкриває особливості діяльності української кредитної кооперації у Східній Галичині в кінця ХІХ - на початку ХХ ст., згадує про деякі аспекти діяльності парцеляційного товариства "Земля" [29].

В. Футала у статі "Господарсько-кооперативний рух Західної України міжвоєнного періоду ХХ ст.: сучасні дослідження та інтерпретації" окреслив основні тенденції у дослідженні української кооперації міжвоєнного періоду ХХ ст. сучасними українськими та закордонними істориками [30, с.261-265].

У статті Л. Капітан "Форми організації виробництва та селянського самоврядування у Західній Україні в першій половині ХХ ст." проаналізовано особливості організації суспільного культурного, повсякденного та економічного життя селян західноукраїнських земель у першій половині ХХ ст. Досліджено особливості взаємодії селянського самоуправління та офіційної влади Австро-Угорщини та другої Речі Посполитої [31, с.68-73].

О. Горовий у статті "Історико-географічні передумови інвестування господарства Галичини в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст." висвітлив деякі напрямки основних кредитно-фінансових структур Східної Галичини в період кінця ХІХ - початку ХХ ст. в контексті соціальних, географічних та історичних умов існування українського народу на цій території [32, с. 206-210].

Важливим аспектом кооперативної діяльності була кредитно-фінансова справа. Особливості її розвитку стало предметом не лише історичних, а й економічних досліджень. Так історію банківської справи окресленого періоду досліджували О. Цяпало [33, с.103-107], З. Комаринська [34, с.58-61; 35, с.50-53], Н. Кузьма [36, с.53-56] та О. Селезньова [37, с.27-29].

У статті О. Цяпало "Іпотечні банки Галичини наприкінці ХІХ - на початку ХХ століть" проаналізовано особливості діяльності іпотечних кредитних установ на західноукраїнських землях кінця ХІХ - початку ХХ ст. Автором детально досліджено основні установи, які працювали на цих територіях в означений період та умови на яких вони працювали із місцевим населенням [33, с.103-107].

З. Комаринська досліджувала досвід діяльності українських кооперативів у Східній Галичині виходячи з досвіду підприємницької діяльності українців. У статті "Зародження і розвиток банківської справи в Західній Україні (друга половина XVIII - початок ХХ століття)" розглянуто особливості розвитку кредитної системи на західноукраїнських землях з кінця XVIII ст. - до 1939 р. Авторка охарактеризувала особливості функціонування кредитного кооперування у Західній Україні міжвоєнного періоду і виокремила основні банківські установи у зазначений час [34, с.58-61].

У статті "Українські банки Львова в авангарді руху ощадності" проаналізовано діяльність українських кооперативів на західноукраїнських землях кінця ХІХ - першої половини ХХ ст. у сфері надання депозитних послуг (діяльності у сфері ощадності) населенню України [35, с.50-53].

Н. Кузьма у статті "Ощадний рух: із минулого у сучасність Українські банки Львова в авангарді руху ощадності" розглянула роль свята ощадності у функціонуванні кредитної системи Східної Галичини у міжвоєнний період. Також розглядалася роль у просуванні ідей ощадності митрополита А. Шептицького [36, с.53-56].

О. Селезньова у статі "Поява та розвиток кредитно-фінансових установ на Буковині: історико - правовий аспект" розкрила особливості функціонування банківської системи на Буковині в період з кінця ХІХ ст. - до середини ХХ ст. [37, с.27-29].

Ще в одну групу виділяємо дослідників, які розкривали соціально-економічний розвиток Східної Галичини на прикладі діяльності окремих товариств (установ) та особистостей. Такі особливості простежуються у працях З. Струк [38-39], В. Мицька [40, с.120-128], М. Вербового [41, с.129-135], П. Леоненка, О. Бурунової [42, с.140-149], І. Василик [43, с.94-99; 44], І. Чуйко [45-47], А. Кліша [48, с.31-34], М. Чорної [49, с.177-183], І. Гавліч [50, с.13-18], Б. Гринюки [51, с.78-81].

З. Струк у двох монографіях, в основному на прикладі кооперативу "Сільський господар", досліджувала особливості діяльності української кооперації на західноукраїнських землях у міжвоєнний період. У монографії "Організація української кооперації на західноукраїнських землях у міжвоєнний період (1921-1939 рр.)" слід відзначити значний історіографічний доробок автора [38].

У монографії "Діяльність українських кооперативів у Західній Україні (1921-1939 рр.)" висвітлено особливості діяльності українських кооперативів на західноукраїнських землях у міжвоєнний період. Досліджено соціально-економічні умови, в яких діяв українських кооперативний рух. Зокрема, досліджено внесок кооперативів в культурно-просвітницьку діяльність українського народу, при цьому за основу автор взяла діяльність "Сільського господаря" [39].

В. Мицько у статті "Господарсько-кооперативний часопис - провісник української кооперації на західноукраїнських землях у міжвоєнний період (1921-1939 рр.)" розкрив особливості функціонування "Господарсько-кооперативного часопису" на західноукраїнських землях міжвоєнного періоду, щодо висвітлення ним кооперативних новин, участі в пропагуванні українських кооперативних та громадянських акцій та боротьбі за збереження і популяризацію української мови [40, с.120-128].

М. Вербовий у статті "Українська традиція кооперативного убезпечення" охарактеризував діяльність страхових товариств "Дністер" і "Карпатія", висвітлив окремі риси соціально - економічного становища західноукраїнських земель у міжвоєнний період [41, с.129-135].

У статті П. Леоненка та О. Бурунової "Кредитна політика державного земельного банку Другої речі посполитої в Західній Україні" досліджено діяльність державного Земельного банку ІІ Речіпосполитої у Західній Україні, висвітлено умови та особливості діяльності інших аналогічних кредитно-фінансових установ, що діяли на західноукраїнських землях в означений період, зокрема і Земельного іпотечного банку. Автори розкрили роль українських кооперативів у розвитку українського дрібноземельного аграрного господарювання [42, с.140-149].

Н. Василик дослідила роль діячів галузі права у розвитку українського кооперативного руху, зокрема відзначила участь у цьому процесі К. Левицького та його роль в заснуванні та діяльності "Крайового союзу кредитового" і "Крайового союзу ревізійного" [43, с.94-99]. У статті "Участь галицьких правників у створенні українських економічних і фінансових установ в кінці XIX на початку ХХ століття", автор проаналізувала участь працівників правової сфери у заснуванні і діяльності українських кооперативів в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. Особливу роль у цих процесах приділено К. Левицькому [44].

Чуйко досліджувала життя і діяльність Є. Олесницького. У статті "Визначний український громадсько-політичний діяч Євген Олесницький (1860-1917 рр.): повернення зі забуття і вшанування пам'яті" висвітлено основні етапи життя видатного діяча, одного із керівників кооперативного банку "Земля" Євгена Олесницького, зокрема і його роль в українському кооперативному русі означеного періоду [45, с.17-21]. У статті "Визначний український громадсько-політичний діяч Євген Олесницький (1860-1917 рр.): повернення зі забуття і вшанування пам'яті" досліджено політичну діяльність відомого українського адвоката Є. Олесницького, зокрема його погляди, щодо економічної політики Східної Галичини та Австро-Угорщини [46, с.34-41].

У статті "Роль Є. Олесницького у розвитку українського кооперативного руху" розглянуто особливості українського кооперативного руху у Східній Галичині в окреслений період і роль в ньому Є. Олесницького [47, с.76-81]. Зокрема, розкрито особливості кредитної кооперації, молочарської кооперації, тваринництва, тощо [47, с.76-81]. Проте, автор вказуючи, що парцеляційний банк, незважаючи на обіцянку прем'єр-міністра Австро-Угорщини Е. Кербера, так і не був створений, не загадала про заснування у 1907 р. парцеляційного товариства "Земля". Натомість вказується роль Є. Олесницького у функціонуванні Земельного іпотечного банку [47, с.77].

А. Кліш у статті "Проблеми соціально-економічного розвитку Східної Галичини у діяльності Католицького русько-народного союзу" окреслив соціально-економічний розвиток Східної Галичини кінця ХІХ - початку ХХ ст. через призму діяльності Католицького русько-народного союзу (далі - КРНС). Основними проблемами українського селянства автор вважає малоземелля, відсутність належного кредитування галузі, податковий тиск та супротив аграрним реформам збоку польських дідичів. Саме створення товариств, які змогли б надати дешеві кредити українським селянам автор виділяє, як основну мету діяльності КРНС [48, с.31-34].

М. Чорна у статті "Кооперативна діяльність Іванни Блажкевич у Східній Галичині (1905-1939 рр.)" здійснила аналіз ролі Іванни Блажкевич в українському кооперативному русі. Також у статті описано соціально-економічні умови, що склалися, зокрема, у Східній Галичині в даний період часу [49, с.177-183].

У статті "Роль страхових товариств "Дністра і Карпатії" у кредитному забезпеченні кооперативного руху Східної Галичини" І. Гавліч коротко охарактеризувала особливості діяльності двох страхових товариств, що діяли на території Східної Галичини в означений період. На прикладі товариств "Дністер" та "Карпатія" І. Гавліч спробувала окреслити основні тенденції розвитку української кооперації і, зокрема, страхової в кінця ХІХ - початку ХХ ст. [50, с.13-18].

Б. Гринюка висвітлив на прикладі діяльності Підгорецького монастиря купівлю, продаж та обмін землі, а також деякі особливості функціонування ринку землі на західноукраїнських землях напередодні Першої світової війни [51, с.78-81].

У процесі аналізу доробку українських вчених у дослідженні цієї проблематики слід виділити в окрему групу праці, що стосувалися загального соціально-економічного становища Східної Галичини, Західної України та тих держав до яких у зазначений період входили ці землі. Це роботи Л. Алексієвець [52, с.184-195], І. Коропецького [53, с.368-396], В. Саганюка [54-56] та О. Дудяка [57, с.521-533].

У статті Л. Алексієвець Особливості соціально-економічного розвитку Польщі у міжвоєнний період (1918-1939 рр.)", автором розкрито особливості соціально-економічного розвитку ІІ Речіпосполитої. Висвітлено статистичні дані, які розкривають суть соціально-економічних процесів, що відбувалися у Польщі цього періоду, зокрема курс валют у різний часовий період. Проаналізовано основні чинники, які мали вагомий вплив на хід соціально-економічних процесів у державі [52, с.184-195].

І. Коропецький досліджував взаємини українських підприємств із владою Австро-Угорщини. У розвідці "Австрія та українське підприємництво в Галичині" він подає ґрунтовну характеристику особливостям економічної системи, що склалася на території Східної Галичини в період її перебування у складі Австро-Угорщини і ІІ Речіпосполитої. У статті надано теоретичне підґрунтя для аналізу даного аспекту життєдіяльності. Автор надав визначення поняттю підприємець, проаналізував релігійний, етнічний та політичний чинники, які, на його думку, впливали на економічне життя українців. Проте, характеризуючи економіко-політичні умови, що склалися на території Східної Галичини, дослідник надає перевагу висвітленню стану промисловості в регіоні, практично не згадуючи про кооперацію, зокрема сільськогосподарську, натомість вважає що поступ кооперації міжвоєнного періоду є прикладом, здатності народу до виживання в будь-яких умовах [53, с.368-396].

A. Саганюк досліджував грошовий обіг у міжвоєнній Польщі і, зокрема, на західноукраїнських землях. У статті "Монетно-грошова справа в Західній Україні в міжвоєнний період" розкрито особливості кредитно-грошової політики Польщі у міжвоєнний період. Виокремлено особливості проведення кожної грошової реформи. Наведено статистичні дані щодо цін на деякі товари, курсів валют, коливання цін на землю в різні часові рамки. Наведено приклади діяльності деяких кредитно-фінансових підприємств [54, с.216-222].

У статті "Грошовий обіг у Західній Україні в 30-ті рр. ХХ ст." автор розглянув основні аспекти грошового обігу на західноукраїнських землях у 30-ті рр. ХХ ст. Також дослідник виокремив особливості банківської системи на цій території у міжвоєнний період, назвав, зокрема, і основні банківські установи, що діяли на цій території у 20-х рр. ХХ ст. [55, с.154-157].

У статті "Грошове господарство у Західній Україні в умовах польського панування (1918-1939 рр.)" В. Саганюк розглянув особливості функціонування грошово-фінансової системи Польщі і, зокрема, Східної Галичини у міжвоєнний період. Також у цій статті розкрито умови та особливості проведення грошових реформ. Надано статистичні показники інфляції та курсів обміну [56, с.252260].

О. Дудяк у статті "Львівські підприємці за даними перепису 1931р.: чисельність, етноконфесійна структура, галузь зайнятості" проаналізував особливості діяльності львівських підприємців, у міжвоєнний період. Автором надано коротку характеристику історії львівського підприємництва. Проаналізовано особливості, сфери та напрямки їх діяльності. На основі даних перепису 1931 р. досліджено національну і релігійну структуру підприємницького класу класифіковано переважаючі сфери діяльності [57, с.521-533].

У контексті дослідження особливостей боротьби українського народу за свою державність, І. Лісна [58], М. Вітенко [59-62], І. Монолатій [61, с.135-141], Н. Коростіль [63, с.141-148; 64, с.106-113], О. Малярчук [63, с.141-148], М. Сеньків [65, с.50-55], Р. Вепрів і І. Гнип [66, с.64-71] та М. Шульський [67, с.291-296] висвітлили деякі аспекти соціально-економічного розвитку цих земель.

У праці "Становлення української державності в Галичині" І. Лісна характеризує умови, які склалися напередодні початку цієї боротьби, зокрема й стан економічного розвитку цих земель, в тому числі й українського села. Серед основних проблем, що склалися, автор вважає найбільшими - консервація середньовічних пережитків та колоніальний характер економічної системи Австро - Угорщини [58].

М. Вітенко у своїх статтях висвітлив деякі аспекти соціально-економічного життя Східної Галичини перед Першою світовою війною. У статті "Вплив соціально-економічних протиріч на загострення польсько-українського конфлікту в Галичині напередодні розпаду Австро-Угорщини" автор розкрив особливості соціально-економічних умов, що склалися у Галичині у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. у контексті україно-польського протистояння [59, с. 207-210].

У статті "Польське велике землеволодіння в Галичині (кінця ХІХ - початку ХХ ст.)" автор дослідив особливості розподілу земельних ресурсів на території Східної Галичини кінця ХІХ - початку ХХ ст. Проаналізувавши особливості ведення поміщицького земельного господарства, він дійшов висновків, що основною причиною їх занепаду була неготовність поміщиків до нових економічних реалій. Їх консервативність марнотратство та зверхність спонукали селян до опору. Селянський страйковий рух прискорив занепад великого землеволодіння у Східній Галичині та пришвидшував парцеляційні процеси [60, с.72-78].

У статті "Соціально-економічний аспект польсько-українських відносин у Галичині в 18671914 рр. та ідея незалежності України" розглянуто соціально-економічний аспект протистояння українського і польського населення Східної Галичини в період від прийняття конституції австрійською монархією - до початку Першої світової війни. У аграрному середовищі основним наріжним каменем конфлікту було соціальне протистояння великих землевласників-поміщиків, якими були в основному поляки та дрібними і середніми господарствами, якими володіли в основному українці [61, с.135-141]. У статті "Соціально-економічне становище Галичини в останній третині ХІХ - на початку ХХ ст." проаналізовано особливості соціально-економічного розвитку Східної Галичини в окреслений період.М. Вітенко вважає, що найкраще пристосувалися до нових умов товарно-грошових відносин великі землевласники. Як аргумент наводить статистику, зокрема те, що 90 % млинів належали польським дідичам [62, с.83]. Проте надалі дослідник наголошує на небажанні великих землевласників вкладати фінанси у довготермінові проекти та бажанні наживатися на безкоштовній селянській праці та бюджетних асигнуваннях [62, с.84-85]. Також автор навів статистичний матеріал щодо орієнтації господарства Східної Галичини, національного складу населення та особливостей поділу праці населення за національними та соціальними критеріями [62, с.82-91].

Н. Коростіль досліджувала польсько-українські відносини крізь призму економічної діяльності. У статті "Український націоналізм і аграрне питання у Східній Галичині міжвоєнного періоду (19191939 рр.)" розкрито особливості соціально-економічного становища українського села у Східній Галичині у міжвоєнний період. Автор спершу розглянула основні економічні концепції щодо перспектив розвитку українського села, розроблені українською інтелігенцією. Також у статті досліджено причини низької рентабельності українських селянських господарств. Проаналізувавши стан справ у західноукраїнському селі у зазначений період, дослідниця дійшла висновків, що причиною неефективності селянських господарств були відсутність навиків торгівлі у селян, незнання ефективних, передових на той час, методів обробітку землі та практична відсутність механізації господарства [63, с.141-148]. У статті "Польська влада і українські аграрії Східної Галичини міжвоєнного періоду" автор висвітлила особливості існування села Східної Галичини у міжвоєнний період. Дослідницею проаналізовано вплив польської аграрної політики на економічне функціонування українського сільського господарства та суспільно-політичні процеси, що відбувалися в українському аграрному середовищі. На думку Н. Коростіль, саме політика польської влади сприяла радикалізації українського села і збільшенню симпатії селян, зокрема, до ОУН [64, с.106-113].

М. Сеньків у статті "Культурно-освітня діяльність української кооперації в галицькому селі в міжвоєнний період" виокремила місце просвітницької діяльності в українському кооперативному русі. Дослідницею наведено численні факти участі українських кооперативів та окремих діячів у різних культурних та освітніх проектах. Незважаючи, на те, що чільне місце у статті посідає дослідження діяльності "Сільського господаря", автор не згадує про його багаторічного керівника Т. Войнаровського [65, с.50-55].

У статті Р. Вепріва та І. Гнипа "Греко-католицька церква і організація економічного самозахисту українського населення Східної Галичини у міжвоєнний період" здійснено поверхневий аналіз західноукраїнського економічного життя у міжвоєнний період. Досліджено роль Греко-католицької церкви у розвитку кооперативного руху на землях Західної України. Надано коротку характеристику діяльності найбільших українських кооперативів. Розглянуто конфліктні ситуації, які виникали в українських кооперативів із польською владою та кооперативними організаціями інших національностей (поляків, євреїв, тощо) [66, с.64-71].

М. Шульський у статі "Роль духовенства у розвитку кооперації в Галичині" аналізує діяльність в економічній сфері таких визначних служителів Церкви, як А. Шептицький, Т. Войнаровський, І. Наумович, О. Нижанківський, Ю. Дзерович, зокрема, вказав Т. Войнаровського, як засновника парцеляційного товариства "Земля" та Земельного іпотечного банку [67, с.291-296].

У деяких монографіях окремо згадується зазначена проблематика. До таких належать праці М. Стрішенця [68] та Й. Шимоновича [69]. Зокрема, М. Стрішенець у монографії "Економічна історія Тернопільщини", через призму економічної історії сучасної Тернопільської області, висвітлює, зокрема, й економічну історію земель, що входили до Східної Галичини в кінці ХІХ - у першій половині ХХ ст. Подається значна кількість статистичних даних. Також в додатках вказані тогочасні міри та деяка термінологія, що вживалася українським населенням того періоду [68].

У монографії Й. Шимоновича "Економічна Україна. Наукові праці" здійснено комплексне дослідження економічної історії України, зокрема і Східної Галичини кінця ХІХ - першої половини ХХ ст. Автором зібрано і систематизовано статистичний матеріал, який відображає особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель у цей період, окремих кооперативів, та загалом умови функціонування українських господарств. Здійснено аналіз діяльності основних підприємств краю. Розкрито особливості їх взаємодії із державною владою у часи Австро - Угорщини та ІІ Речіпосполитої [69].

Деякі аспекти соціально-економічного розвитку західноукраїнського села в окреслений період висвітлив у своїх публікаціях і автор цієї статті. Зокрема, у статті "Структура і організація управління парцеляційного товариства "Земля" у Львові (1907-1923 рр.)", на прикладі парцеляційного товариства "Земля" сформульовано типову структуру управління українськими кооперативами в окреслений період [70, с.56-59].

У статті "Основні напрямки діяльності парцеляційного товариства "Земля" у Львові напередодні Першої світової війни (1907-1914 рр.)", на прикладі діяльності товариства "Земля" висвітлено деякі особливості соціально-економічного розвитку Східної Галичини напередодні Першої світової війни, а також приклад участі українських кооперативів у культурно-освітньому житті українців [71, с.112-116].

У статті "Основні фінансові показники та особливості організації діяльності парцеляційного товариства "Земля" у Львові напередодні Першої світової війни (1907-1914 рр.)", зокрема, висвітлено типові особливості організації діяльності українських кооперативів на західноукраїнських землях напередодні Першої світової війни на прикладі парцеляційного товариства "Земля" [72, с.50-52].

Окрім цього на прикладі діяльності цього товариства автор досліджував типову організаційну структуру українських кооперативів [73], особливості соціального захисту їх працівників [74], характеризував загальні соціально-економічні умови цього часу [75], кадрової політики українських кооперативів [76], участь греко-католицького духовенства у заснуванні та діяльності українських кооперативів у кінці ХІХ - на початку ХХ ст. [77] та соціально-економічні умов, що склалися на західноукраїнських землях у перші повоєнні роки [78]. Також було досліджено і систематизовано матеріали фонду 845 Центрального державного архіву України в м. Львові [79].

Таким чином, соціально-економічний розвиток Східної Галичини кінця ХІХ ст. - 1939 р. доволі повно висвітлений у сучасній українській вітчизняній історіографії. Досліджено широкий спектр аспектів функціонування економічних структур у Східній Галичині впродовж цього періоду та окреслено його соціальну трансформацію в різних політичних режимах, які здійснювали свою політику на окреслених землях у зазначений часовий проміжок.

Перспективи подальших досліджень на цю тематику вбачаємо у розкритті особливостей діяльності окремих кооперативів або їх об'єднань, яких налічувалося у різні часові відрізки упродовж даного періоду від кількох сотень, до кількох тисяч. Адже саме функціонування кожного окремого суб'єкта економічної системи формує загальну картину розвитку економіки українського аграрного середовища Східної Галичини в окреслений період.

Список використаних джерел