Формування каталогу гражданського друку із книгозбірні меморіального музею Г.С. Сковороди НІЕЗ "Переяслав"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування каталогу гражданського друку із книгозбірні меморіального музею Г.С. Сковороди НІЕЗ «Переяслав»

Завдяки зусиллям музейних працівників м. Переяслава-Хмельницького в експозиції Меморіального музею Г. С. Сковороди зібрано понад 400 одиниць видань, що відносяться до пам'яток, як зарубіжного так і вітчизняного стародруку.

На даний момент Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав» (далі - НІЕЗ) є однією із державних установ - фондоутримувачів книжкових пам'яток, що нагально відчуває потребу у створені наукових каталогів стародруків та рідкісних і цінних видань (книжкових пам'яток) ХІХ-ХХ ст. відповідно до стандартів бібліографічного опису стародруків та рідкісних видань.

Проведений бібліографічний пошук дає змогу констатувати, що сьогодні існує невелика кількість публікацій, які стосуються дослідження цінних видань із фондів НІЕЗ «Переяслав». А це говорить про те, що походження, склад та зміст даної колекції невідомий широкому колу дослідників історії культури. Однією із перших публікацій є «В саду пісень Григорія Сковороди» [1, с. 117-135]. Вона стала частиною художньо-документальної повість М. Махінчука «Переяславський скарб». Більшість історій, які увійшли до згаданої повісті, мають суб'єктивний характер, адже ґрунтуються на враженнях автора від почутих розповідей М. Сікорського та співробітників Заповідника.

Упродовж 2002-2005 рр. текстові фонди НІЕЗ «Переяслав» стали об'єктом бібліографічного дослідження, яке проводили співробітники наукової бібліотеки Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди. Результатом цього дослідження стало доповнення краєзнавчого каталогу зазначеної установи та стаття Л. Забарило «Писемний фонд Меморіального музею Г. С. Сковороди в місті Переяславі» [2, с. 270].

Отже, до цього часу ніхто ґрунтовно не займався вивченням книг, що знаходяться в експозиції Меморіального музею Г. С. Сковороди. Варто провести значну дослідницьку роботу щодо атрибуції стародруку, визначення датування, уніфікації назви чи встановлення самоназви пам'ятки та інше. Ці уточнення, крім наукової достовірності, необхідні також і в плані збереження для точної ідентифікації об'єкта, його опису та уникнення підміни.

Цікаву групу становлять книги надруковані гражданським шрифтом. Яким в основному друкувались підручники, технічні, наукові книги, що мали світський характер - «гражданський». Музейники, які формували книжковий фонд та створювали експозицію Меморіального музею Г. С. Сковороди, при відборі предметів музейного значення враховували, що дана експозиція розміщена в приміщенні колишнього навчального закладу - Переяславському колегіумі. Тому вона повинна розкривати не тільки життя і творчість відомого філософа, а й висвітлити окремі фрагменти навчально-виховного процесу XVIII-XIX ст. Останній без відповідних підручників та посібників з різних галузей знань був не можливим. А як відомо, навчальна література XVIII-XIX ст. в основному друкувались гражданським шрифтом, який був більш зручніший для передачі, фіксації знань з різних галузей ніж кирилиця. За даними А. Блюма, у 20-ті рр. ХХ ст. в СРСР розпочато масову «чистку» бібліотечних фондів від «ідейно чужих» книг. Залишали в основному видання, які відповідали вимогам офіційного погляду влади та пануючого режиму [3]. Тому яскраво в даній колекції представлені книги, що висвітлюють російську літературну спадщину, або надруковані в типографіях царської Росії. Значну кількість книг становлять примірники, що мають пошкодження, адже вони не мали належного збереження в перші роки радянської влади. Все це створює перешкоди для їхньої атрибутації.

Як усяке істотне суспільне явище, гражданський шрифт був створений і розвивався у контексті різних, нерідко суперечливих, процесів соціального й культурного життя. Характер розвитку і використання шрифтів значною мірою залежав від політичної ситуації. Поділ українських земель між різними державними організаціями сприяв виникненню та поглибленню регіональних особливостей книгодрукування. Розвиток культури в даній сфері обумовлювався не лише відсутністю єдності українських земель в межах однієї держави, а й боротьбою на тлі релігійного та національного гніту. Розвиток книгодрукування, еволюція наукової думки залежала здебільшого від внутрішньої політики пануючої держави (Польщі чи Росії - в основному). Зокрема, на східній території України, що входила, до складу Російської імперії на початку XVIII ст. впроваджувалося книговидання новим - гражданським шрифтом.

Для колекцій книжок гражданського друку нижньою межею є 1708 р., час реформи азбуки і друку Петром I. Реформа, як відомо, полягала у створенні нового шрифту на основі почерку московського письма кінця XVII - початку XVIII ст., латинського шрифту антикви і у зміні й спрощенні алфавітного складу російської азбуки [4]. Верхньою межею є видання до 1830 р.

Кожний примірник книги, який зберігається в експозиції Меморіального музею Г. С. Сковороди має історичну, наукову чи літературну цінність. Перед науковцями стоїть завдання, щоб книгозбірня музею не була лише видовищним елементом експозиції, а стала повноцінним інформаційним ресурсом, який сприятиме заповненню невідомих лакун з різних галузей знань. Тому створюючи науковий каталог стародавніх книг в зазначеному музеї, для зручності користування книги подаються в алфавітному порядку. Опис кожної книжкової пам'ятки поділяється на дві частини. Перша - опис примірника як частини загального тиражу: автор (якщо він встановлений), назва, місце видання, друкарня, дата, в тому числі і гіпотетична, кількість сторінок. Далі зазначається розмір книги. Друга - примітки.

У назвах книги зберігаються усі орфографічні, морфологічні та синтаксичні особливості оригіналу та скорочення, що наводяться в титульному аркуші. В разі дефективності примірника назва подається за бібліографічним джерелом. Імена автора наводиться в називному відмінку, повне ім'я, по-батькові, роки життя слідують за прізвищем. Ініціали наводяться, лише у випадку, коли розшифрувати їх не вдалось. Роки життя упускаються, теж лише за умови, коли не вдалось з'ясувати, коли народився та помер даний автор.

Опис розпочинається із зазначення автора книги, якщо такий є. В наступному рядку подано назву книги в тому вигляді в якому вона зазначена на титульній сторінці видання. Далі йдуть відомості про відповідальних чи причетних осіб, установ, які приймали участь у виданні чи сприяли створенню даної книги. Потім вихідні дані, що включають наступні елементи: місце видання, видавництво або видавнича організація, дата видання. Під місцем видання мається на увазі місто, де була надрукована книга. Назву видавництва вказують у скороченій формі після знака двокрапка (:). Наступна інформація це кількісна характеристика - кількість сторінок, ілюстрацій та інший супровідний матеріал. Кількість сторінок береться з останньої пронумерованої. В книзі може бути декілька пагінацій (порядкових номерацій), вони записуються через коми. Фоліація або пагінація зазначена тими цифрами (арабськими чи римськими), що використані при нумерації сторінок в примірнику. Для прикладу [5-6]: Бюффон Жорж-Луи Леклерк де (1707-1788). «Всеобщая и частная естественная история графа де Бюффона / Переведена с французскаго на российской язык академиками Васильем Зуевым, Семеном Котельниковым и Никитою Соколовым. СПб.: Иждивением Имп. акад. Наук, 1790. [2], 403 c.»; Каченовский Михаил (1775-1842). «Учебная книжка древняго греческаго языка / Изданная иждивением и трудами Доктора философии и свободных наук при Императорском Московском университете: Михаила Каченовскаго. М.: В типог. Дубровина и Мерзлакова, 1807. VI, 250 с.»

До другої частини входить інформація, що не увійшла до попередньої. У ній може бути зазначена мова на якій надрукована книга, про зміст твору, тощо. У частині «Примітки» також використовуються такі поняття, як «повне збереження» і «дефектна». Під «повним збереженням» пам'ятки мається на увазі їхнє збереження у максимально повному обсязі первісних характеристик і важливих у історико-культурному сенсі особливостей, набутих нею у процесі побутування. Для прикладу, книга Венецианіна Лудовіка Корнелія «Опытъ о польза трезвыя жизни» 1768 р., яка має всі аркуші, обкладинку, не пошкоджені форзаци, що дає нам можливість безпомилково встановити всі її вихідні дані та ознайомитись із її змістом. Крім того дана книжкова пам'ятка має на нижньому форзаці наклеєний екслібрис «Антикварная книжная торговля В. И. Клочкова СПб Литейный пр. 55», а на титульній сторінці круглий штамп «Госуд. публичн. Библиотека, Дублет». Зазначена перша провенієнція свідчить про приналежність даної пам'ятки до книжкового зібрання відомого російського бібліофіла, антиквара, видавця В. Клочкова (1861-1915 рр.) [7].

Круглий штамп «Госуд. публичн. Библиотека. Дублет» на титульному аркуші вказує на зміну власника, а саме, що даний примірник із книгозбірні В. Клочкова потрапив до Санкт-Петербурзької державної публічної бібліотеки, яка з 1932 р. носить ім'я М. Салтикова-Щедріна. «Дублет» означає, що в фонді бібліотеки було декілька примірників даного видання.

Дефектною є книга «Историческия монографии и изследования Николая Костомарова» (1863 р.) [8]. У «Примітках» зазначено: Книга дефектна. В ній відсутній початок і кінець, всього 72 сторінки. На титульній та 33-й сторінках прямокутний штамп «Всенародня бібліотека України в Києві» (поч. ХХ ст.). На форзаці - залишки екслібрису ХІХ ст. Або, для прикладу, книга «Латинская хрестоматия для средних и высших классов гимназии из [ла]тинских классических авторов [c] пояснениями на труднейшия места текста» (1859 р.) зазначено: Книга дефектна. На останній сторінці почерком ХІХ ст. напис: «Ноябрь, 1864 г. Александр Пригоров». Відсутні перші 14 сторінок тексту. Відсутні форзаци [9].

Ряд книг має ненумеровані сторінки - сторінки з текстом або ілюстрації, без колонцифри, що не увійшли до загальної пагінації видання. Вони перераховуються і наводяться в описі у квадратних дужках арабськими цифрами, в тій послідовності, що займають місце в книзі.

Для прикладу [10-11]. «Продолжение древней российской вивлиофики / Содержащая Новгородский летописец начинающийся от 946 и продолжающийся до 1441 года. Ч.2. СПб.: При Импер, Акад. наук, 1786. - [6], 257-712 c.»; Ранцов Лудовик. «Грамматика французская с российским переводом, основанная на лучших авторах / Сочинена для употребления Российского юношества Лудовиком графом Ранцовым. [М.]: При Импер. Моск. ун-те, 1769. [6], 272 [6]с.»

Окремо хочеться зазначити про дані подані в квадратних дужках. Частина примірників, що зберігаються в експозиції Меморіального музею Г. С. Сковороди, дефектні і не мають повних вихідних даних. Тому відомості, які були запозичені з інших джерел (книг, що мають повне збереження, опублікованих каталогів різних бібліотек та музеїв) укладачі даного каталогу на основі аналізу подають в квадратних дужках. Наприклад, [12-13]. Гамалея Платон (1766-1817). «Начальные основания Алгебры с приложением оной к Геометрии / Платон Гамалея. [СПб.], [1801]. - [4], XX, 415, [4] с, 7 л. чертежей» або Амвросий (1778-1827). «[Исторія россійской іерархіи / Собранная Ставропитіальнаго Московскаго І-класнаго Новоспасскаго монастыря Архимандритомъ, учрежденной въ Москві Духовной цензуры предсЪдательствующимъ и Ордена Св. Анны 2-го класса Кавалеромъ, Амвороаемъ. 4.VI. М.: Въ Синодальной Типографіи, 1815.] 593 1148, ІІІ с.»

Щодо формату та обсягу видань, зазначимо, що здебільшого в стародруках використовували кілька форматів: в аркуш (іп Folio, 2) - це формат, що дорівнював половині паперового аркуша; в четверту частину аркуша (in quatro, 4); у восьму частину (in octavo, 8); значно менше - в 12-ту, в 24- ту і 32-ту частину аркуша [14]. Оскільки розміри самих паперових аркушів не мали постійної величини, то в межах зазначених форматів були чималі коливання. В каталозі стародруків книгозбірні Меморіального музею Г. С. Сковороди формат книги подається у частинах аркушів (2°, 4°, 8° і т.д.), відповідно до того, в скільки разів при друкуванні був згорнутий аркуш паперу (18см*28см = 2°). А також в круглих дужках наводяться три виміри: ширина, довжина та висота примірника в обкладинці. Більшість видань має невеликий формат книг гражданського шрифту, які можна було носити із собою, читати у зручний час і зручному місці. Це в основній частині книги, які були надруковані для навчання, самопізнання чи розваг. Наприклад [15]: Аничков Дмитрий Сергеевич (1733-1788). «Теоретическая и практическая геометрия, в пользу и употребление не только юношества, но и тех, кои упражняются в землемерии, фортификации и артиллерии / Из разных авторов собранная с приобщением гравированных фигур на двенадцати таблицах, Императорскаго Московскаго университета публичным ординарным профессором и Московскаго Российскаго собрания при том же университете членом Дмитрием Аничковым. [М.], Печ. у Унив. типогр. у Н. Новикова, 1780. 123 с., 12 л. табл.; 215*140*10 мм 8°».

Значна увага приділяється власницьким книжним знакам (екслібрисам, суперекслібрисам, печаткам), які є унікальним джерелом вивчення різних книгозбірень минулого. За провенієнціями можна прослідкувати переміщення книги. Так, «Краткая немецкая грамматика, из разных авторов в пользу российскаго юношества» 1779 р. має декілька позначень різного періоду на своїх сторінках та форзацах. Найдавнішим є напис зроблений почерком XVIII ст., який свідчить, що ця книга належала Івану Моратному, після за шрифтом та штампом з'ясовуємо, що цей підручник опинився в книгозбірні бібліотеки Полоцького кадетського корпусу, а перед тим як увійшла до фондів НІЕЗ «Переяслав», належав Державній бібліотеці СРСР імені В. Леніна [16].

У «Примітках» враховувалося наявність слідів реставрації, екслібрисів, помітки читачів на полях (маргіналії), втрачені сторінки тощо. Крім того, на завершальному етапі подається коротка історична довідка про осіб, які мають відношення до даного видання (про автора, про власника наявного екслібрису, перекладачів, зазначаються кому посвяти). Для прикладу під час опису книги Фонтенеля «Разговоры о множеств^ м^овъ» (1761 р.) коротко даються відомості не лише про французького науковця, а й про Антіоха Кантемирова, який зробив переклад даної праці Фонтенеля на російську мову, доповнивши її цікавими коментарями [17].

Значний масив книг, що зберігаються в Меморіальному музеї Г. С. Сковороди відноситься до періоду правління Катерини ІІ (1762-1796 рр.). За дослідженнями Т. Райнова, динаміка видань з природничих та математичних наук за другу половину XVIII ст. була наступною: 1747-1757 рр. надруковано 127 видань, 1758-1767 рр. - 146, 1768-1777 рр. - 280, 1778-1787 рр. - 356, 17881797 рр. - 366 [18, с. 318]. Підручники Російської імперії, які друкувались в другій половині XVIII ст., завдяки їх методично-навчальній цінності продовжували використовувати до середини ХІХ ст. більшість середніх та вищих навчальних закладів на території Росії та України.

До зазначеної колекції належить 6 книг навчально-виховного характеру з типографії М. І. Новікова. Дані книги відносяться до найбільш плідного періоду діяльності Миколи Івановича, коли він керував роботою університетської типографії.

Цікавим є перше видання «Описаніе о ЯпонЪ» Франца Карона 1734 р. в трьох частинах, що вміщені в одній книзі. Нажаль книги дефектна відсутні 3-16 сторінки. Внизу на перших сторінках почерком XVIII-XIX ст. «З Книгъ монаха Никодима». На форзаці штамп «Антирелигиозное отделение Гос. Публичной Библиотеки в Л-де». На звороті форзацу напис олівцем почерком XX ст. «Автор установлен по Геннади К-76». На титульній сторінці та нижній обкладинці інвентарний номер «Обм. В-3199». У даній книзі детально описано спосіб життя та характер японців XVII ст., історія одних із перших проповідників християнства в Японії. Перша частина книги перекладена Степаном Коровіним Синбиреніним, а друга і третя - Іваном Горлицьким [19].

До каталогу увійде 7 примірників книг авторство яких належить відомому діячу в російській духовній літературі, єпископу Пензенському і Саранському Амвросію (Андрій Антипович Орнатський) [20, с. 621]. Серед них і два московські видання (1812 р. і 1815 р.) його славнозвісної праці «Исторія Россійской Іерархіи»

На форзацах сторінках книг, що увійдуть до каталогу є значна частина маргіналій XVIII-XIX ст., різного характеру та обсягу, головним чином власницькі та дарчі записи. Зрідка трапляються й коментарі до тексту. Наприклад, науково-популярний журнал енциклопедичного характеру «ЕжемЪсячныя сочиненія къ польза и увеселенію служащія» (1755 р.) містить на ст. 53, ст. 173 латинськими літерами почерком XVIII ст. напис. На ст. 315 на боковому полі напис «Не варяга ли?», ст. 363 «Об^щаніе безъ исполненій есть прекрасное древо безъ плода. Охренко» [21].

Створення наукового каталогу стародруків гражданського друку Меморіального музею Г.С. Сковороди є дієвим механізмом введення їх до інформаційного та наукового обігу. Зазначений каталог стане вагомою джерельною базою для історико-книгознавчих студій. До нього увійдуть відомості, які дають певне уявлення про зміст, читацьке призначення, тощо, а також це дасть можливість ідентифікувати книгу - розшукати її чи порівняти з іншими.

Стародрук є складним об'єктом дослідження. Адже, по-перше, даний музейний предмет розглядається, як екземпляр тиражованого видання, де всі примірники мають спільні характерні ознаки для цього видання. По-друге - кожний примірник пройшов свій певний історичний шлях і виконував свою функцію, що у свою чергу визначає індивідуальну особливість книги, її сьогоденну історико-культурну цінність. Завдяки створеному каталогу можна буде прослідкувати не лише тематику видань гражданського шрифту, а й отримати відомості про те, де була видана книга, ким, коли, хто сприяв її виданню - перекладач, упорядник, меценат. Не підлягає сумніву, що книгозбірня Меморіального музею Г. С. Сковороди - це цінне історико-культурне надбання. Відповідно на всі книжкові пам'ятки зазначеного музею повинні бути створенні електронні описи, бібліографічні та наукові каталоги, до яких матиме доступ широкий загал.

Список використаних джерел

1. Махінчук М. Г. Переяславський скарб Михайла Сікорського: Художньо-документальна повість / вступ. ст. Л. І. Андрієвського. К.: Криниця, 2005. 302 с.Забарило Л. Писемний фонд Меморіального музею Г. С. Сковороди в місті Переяславі-Хмельницькому як об'єкт бібліографічного дослідження // Григорій Сковорода - духовний орієнтир для сучасності (Наукові матеріали ХІІІ Сковородинівських читань): У 2-х книгах / Відпов. ред. проф. М. П. Корпанюк. К., 2007. Кн. 2. С.268-278.

2. Блюм А. В. Советская цензура в эпоху тотального террора. 1929-1953 [монография]. СПб.: Академический проект, 2000. 283 с. URL: htto://opentextnn.ru/censorship/russia/sov/libraries/books/blium/total. (дата звернення: 01.09.2017).

3. Ковальчук Г. Традиційні колекції відділів стародруків та рідкісних видань. Проблеми формування // Бібл. вісн. 2001. № 5. С. 20-30.

4. Всеобщая и частная естественная история графа де Бюффона / Переведена с французскаго на российской язык академиками Васильем Зуевым, Семеном Котельниковым и Никитою Соколовым. СПб.: Иждивением Имп. акад. Наук, 1790. [2], 403 с.

5. Учебная книжка древняго греческаго языка / Изданная иждивением и трудами Доктора философии и свободных наук при Императорском Московском университете: Михаила Каченовскаго. М.: В типог. Дубровина и Мерзлакова, 1807. VI, 250 с.

6. Венецианин Лудовик Корнелий. Опытъ о пользі трезвыя жизни / Переведенъ и нужнейшими примічаніями изъясненъ, Дорокторомъ Петромъ Погоретскимъ, Сибирскаго корпуса при Императорскомъ Московскомъ Университете, 1768. 112 с.

7. Историческия монографии и изследования Николая Костомарова / Издание Д. Е. Кожанчикова. СПб., Типогр. Товарищества «Общественная польза», 1863. Т. 1. С. 13-428.

8. Латинская хрестоматия для средних и высших классов гимназии из [ла]тинских классических авторов [с] пояснениями на труднейший места текста / Выбранная Н. Бе(ш)люстиным и изданная Департаментом Народного Просвещения: В двух частях. СПб.: Тип. Импер. Акад. Наук, 1859. IX, 15-571 с. 10.

9.Продолжение древней российской вивлиофики / Содержащая Новгородский летописец начинающийся от 946 и продолжающийся до 1441 года. Ч.2. СПб.: При Импер, Акад. наук, 1786. [6], 257-712 с.

10. Грамматика французская с российским переводом, основанная на лучших авторах / Сочинена для употребления Российского юношества Лудовиком графом Ранцовым. [М.]: При Импер. Моск. ун-те, 1769. [6], 272, [6] с.

11. Гамалея П. Начальные основания Алгебры с приложением оной к Геометрии / Платон Гамалея. [СПб.], [1801]. [4], XX, 415, [4] с, 7 л. чертежей. 12. Амвросій [Исторія россійской іерархіи / Собранная Ставропитіальнаго Московскаго І-класнаго Новоспасскаго монастыря Архимандритомъ, учрежденной въ Москві Духовной цензуры председательствующимъ и Ордена Св. Анны 2го класса Кавалеромъ, Амворосюмъ. 4.VL М.: Въ Синодальной Типографіи, 1815.]. 593. 1148, ІІІ с.

13. Етапи розвитку конструкції книги. URL: http://studopedia.com.ua. 15. Теоретическая и практическая геометрия, в пользу и употребление не только юношества, но и тех, кои упражняются в землемерии, фортификации и артиллерии / Из разных авторов собранная с приобщением гравированных фигур на двенадцати таблицах, Императорскаго Московскаго университета публичным ординарным профессором и Московскаго Российскаго собрания при том же университете членом Дмитрием Аничковым. [М.], Печ. у Унив. типогр. у Н. Новикова, 1780. 123 с., 12 л. табл.

14. Краткая немецкая грамматика, из разных авторов в пользу российскаго юношества / Собранная переводчиком Михаилом Агентовым. Изд. 2-е с прибавлением синтаксима. М.: Иждивением Университетскаго книгопродовца Христиана Ридигера. В унив. типогр., 1779. [6], 264.

15. Фонтенелл Бернар Ле Бувье. Разговоры о множестве мфовъ / господина Фонтенелла, Парижской Академіи наукъ секретаря. Съ францускаго перевелъ и потребными ирмічаніями изъяснилъ князь Антіохь Кантемиръ въ Москві 1730 года. Изд. 2-е. СПб.: При Императорской Академіи Наукъ, 1761. [12], 188 с.

16. Райнов Т. И. Русское естествознание второй половины XVIII в. И Ломоносов // Ломоносов: сб. ст. и материалов / под общей ред. С. И. Вавилова. М.1940. С.318-390.

17. Карон Франциск. Описаніе о Японі / Содержащее въ себъ три части, то есть: Извістіе о Японі и о вині гоненій хрюпанъ въ Японі и Последованіе странствованія Генріка Гагенара и изряными фігурами [3 гравюри] украшено. СПб.: При Академіи Наукъ, 1734. [6], 17-101, 64, 166 с. 20. Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона. СПб.: Семеновская Типо-литографія (И.А. Ефрона), 1890. Т.І. С.621-622. 21. Ежемісячньїя сочиненія къ пользі и увеселенію служащія. СПб.:при Императорской Академии Наукі. Генварь - Іюнь, 1755. 576 с.

Размещено на Allbest.ru