Білоруська історіографія туристичної та екскурсійно-краєзнавчої діяльності у північно-східних воєводствах міжвоєнної Польщі

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 379.85

БІЛОРУСЬКА ІСТОРІОГРАФІЯ ТУРИСТИЧНОЇ ТА ЕКСКУРСІЙНО-КРАЄЗНАВЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ПІВНІЧНО-СХІДНИХ ВОЄВОДСТВАХ МІЖВОЄННОЇ ПОЛЬЩІ

Володимир Ганський



Стаття висвітлює ступінь дослідженості історії туристичної та екскурсійно-краєзнавчої діяльності у північно-східних воєводств II Речі Посполитої 1920-1930-х рр., які в радянській історіографії отримали назву «Західна Білорусь». Розглядаються роботи білоруських авторів попередніх періодів та сучасності, визначаються основні напрямки їх досліджень.

Ключові слова: туризм, історія туризму, історіографія, Польща, Західна Білорусь.

воєводство посполитий краєзнавчий історіографія



Uladzimir Ganski

BELARUSIAN HISTORIOGRAPHY OF TOURIST AND REGIONAL EXCURSION ACTIVITIES IN THE NORTH-EASTERN PROVINCES OF INTERWAR POLAND

The article highlights the extent of research into the history of tourist and regional excursion activities in the North-Eastern provinces of Second Polish Republic1920-1930s, which in Soviet historiography received the name of «Western Belarus». Discusses works by Belarusian authors of the previous periods and the present, defines the main directions of their research.

Key words: tourism, history of tourism, historiography, Poland, Western Belarus.



Вивчення туризму та історії його розвитку останнім часом стає все більш актуальним, у світовій гуманітарній науці йде процес становлення туризмології як нового перспективного напряму комплексних і міждисциплінарних досліджень, важливе місце серед яких займає історія туризму. У цьому відношенні особливий інтерес викликає період між двома світовими війнами, бо саме до цього часу відноситься зародження і становлення туризму в сучасному його розумінні, що відбувалося в умовах перебування західноукраїнських та західнобілоруських земель у складі Польської держави. Проте вивчення історії цього багатогранного соціального феномена ХХ ст. на території держав Східної Європи до цього часу рясніє нерозкритими темами і напрямками.

Існуючі публікації описують, зазвичай, загальні тенденції суспільно-політичного та соціально- культурного розвитку Західної Білорусі у складі Польщі, багато уваги приділяється проблемам розвитку сільського господарства, промисловості та торгівлі, дрібнотоварного виробництва. Традиційним є детальне вивчення діяльності політичних партій та громадських організацій, які діяли на цих землях в період між двома світовими війнами. Однак спеціальних досліджень, які б були присвячені саме туристсько-екскурсійної активності місцевого населення, процесу становлення туризму в регіоні до недавнього часу не існувало. Питанні туризму лише частково висвітлювалися в роботах, присвячених іншим сферами життя західнобілоруського суспільства. У зв'язку з цим, вкрай актуальним є сьогодні проведення історіографічного аналізу проблеми розвитку туристичної та екскурсійно-краєзнавчої діяльності у північно-східних (білоруських) воєводствах міжвоєнної Польщі.

Мета статті: загальна характеристика наукових публікацій з історії туристичної та екскурсійно- краєзнавчої діяльності у північно-східних (білоруських) воєводствах Польщі у 1920-1930-х рр.

Розвиток туризму в Західній Білорусі в 1921-1939 рр. як окреме явище соціально-економічних і суспільно-політичних процесів в білоруській історіографії комплексно до цього часу не розглядалося. Однак окремі аспекти розвитку туристичної інфраструктури та інституційного середовища туризму у міжвоєнний період вже ставали об'єктами вивчення білоруських дослідників.

Початок вивчення окремих елементів туристичної та екскурсійно-краєзнавчої діяльності в західнобілоруських воєводствах і державної політики, що визначала їх, було покладено представниками радянської історичної школи ще в кінці 1920-х рр. Роботи цього періоду окреслили головні напрямки дослідження проблеми і розставили наукові та політичні акценти у відповідності з підходом, який був прийнятий при висвітленні історичних явищ в той період. Однією з перших робіт, де вперше порушувалось, хоча б і побічно, західнобілоруський туризм, є монографія співробітника Комісії по вивченню Західної Білорусі М. Касперовича [1]. У роботі вчений відзначив деякі аспекти становлення туристсько-краєзнавчого руху в Західній Білорусі в 1920-1930-х рр. як частини загального польського і охарактеризував етапи його розвитку як послідовний і безперервний процес.

Більш результативним періодом у розвитку історіографії Західної Білорусі є період середини 1950-х - кінця 1980-х рр., особливістю якого було те, що дослідники прагнули до більш глибокого наукового вивчення минулого, однак усе ж таки були не вільні від ідеологічних рамок. В цей час білоруськими істориками В. Полуяном [2-3], А. Мацько [4], П. Зелінським [5], В. Ладисєвим [6-7] та ін. на основі введених у науковий обіг архівних джерел були підготовлені монографії та захищені дисертації за різними аспектами національно-визвольного руху в Західній Білорусі. Вони окреслили основні напрямги дослідження західнобілоруської проблематики і розробили концептуальні підходи, в рамках яких працювали історики наступного періоду (1970-1980-х рр.). Увагу білоруських вчених цього періоду було акцентовано на вивченні історії Комуністичної партії Західної Білорусії та її туристсько-екскурсійних ініціатив в масах, між тим діяльність інших, у тому числі і туристсько-краєзнавчих організацій, що перебували під впливом національно- демократичних партій, майже не розглядалася.

З середини 1980-х рр. в історіографії Західної Білорусі відбулися кардинальні зрушення, викликані відхиленням від монопольної класової методології та введенням у науковий обіг нових, раніше недоступних архівних матеріалів. Але і в цей період білоруською радянською історіографією туризм не виділявся як окремий феномен соціально-економічного, суспільно- політичного і національно-культурного життя. Більше уваги приділялося вивченню історії туризму і краєзнавства на території БРСР. Вивчення історії туризму та розвитку туристичної інфраструктури на території Західної Білорусі було актуалізовано тільки з кінця 1980-х рр.

Сучасний період історичних досліджень (з початку 1990-х рр.) характеризується новими підходами до розгляду маловивчених питань історії західнобілоруського національно-визвольного руху, а також господарської та соціально-культурної діяльності населення північно-східних воєводств ІІ Речі Посполитої. Комплексний підхід до розгляду питань функціонування музеїв та їх ролі в системі туристичного обслуговування присутній у монографії О. Лобачевської [8]. Не менш багатогранним і системним підходом до історії музейної справи та екскурсійної роботи характеризуються роботи О. Гужаловського [9-10]. Аналізуючи процес зародження і формування музеєзнавства на території Білорусі як окремого феномену, дослідник виділяє західнобілоруські музеї, процес становлення яких відбувався у особливих інституційних умовах. Важливу роль в організації музеїв та організації туристсько-екскурсійної роботи в Західній Білорусі дослідник відводить Польському краєзнавчому товариству, яке самостійно сформувало мережу регіональних музеїв і включило їх у загальнодержавні і регіональні туристичні та екскурсійні маршрути.

Ідейно-політична складова туристсько-екскурсійного руху присутня в роботах О. Смоленчука [11-12], який досліджував польський національний рух на території Західної Білорусі в міжвоєнний період. Дослідник приходить до висновку, що основні положення концепції «крайовості» на початку 1920-х рр. використовувалися як західнобілоруськими науково-дослідними організаціями, так і польськими органами державної влади.

Велике значення для дослідження проблем туристичної політики в регіоні мають роботи П. Бригадіна [13], В. Міхнюка [14-15] та М. Сташкевича [16-17], в яких розглядаються суспільно- політичні та соціально-економічні умови розвитку цих земель та суспільних процесів першої третини ХХ ст., а також ті чинники, які вплинули на формування умов для інституціоналізації сфери туризму в Західній Білорусі.

Новий підйом інтересу до західнобілоруської тематики серед білоруських дослідників почався з настанням XXI ст. Починають розроблятися, нові, раніше не висвітлені в історіографії аспекти життя різних груп населення Західної Білорусі.

Першою в білоруській історіографії роботою, яка цілком присвячена питанням розвитку туризму 1920-1930-х рр., стала стаття оглядового характеру О. Білого «Розвиток туризму в північно-східних воєводствах міжвоєнної Польщі: початок складання мозаїки» [18], що була опублікована в 2014 р. в журналі «ARCHE Початок». У ній автор дав коротку характеристику умов розвитку туризму в регіоні, позначив окремі напрями, в яких розвивався західнобілоруський туризм, а також навів відомості про окремі туристичні видання того часу. Однак, більшу частину публікації склали додатки - переклади кількох статей з міжвоєнної західнобілоруської преси, в яких сучасники тих подій описували свої враження від подорожей по туристичних місцях і маршрутах Західної Білорусі. На жаль, подальшої публікації аналогічних за своєю тематикою та змістом матеріалів не було.

Особливістю розвитку туристсько-екскурсійної діяльності в міжвоєнний період було її тісне переплетення з краєзнавством та діяльністю краєзнавчих організацій і товариств. У цьому контексті слід зазначити дослідників, наукові роботи яких відображають розвиток краєзнавства в Західній Білорусі в досліджуваний період. Серед них центральне місце займають дослідження І. Тітовича, присвячені краєзнавчому руху в Західній Білорусі в 1921-1939 рр. [19-23]. Їм на основі широкого кола джерел і сучасних методологічних підходів вперше було проведено комплексне дослідження міжвоєнного краєзнавства на території Західної Білорусі з освітленням і аналізом умов, характеру і тенденцій. Дослідження І. Тітовича доводять, що одним з напрямків ідеологічного впливу польських правлячих кіл на білоруську меншість була саме туристична та екскурсійно- краєзнавча діяльність. Цей методологічний підхід дозволив автору зробити оригінальні висновки, необхідні для розуміння сутності західнобілоруського національно-визвольного руху та місця туристичної та екскурсійно-краєзнавчої діяльності в ньому.

Якщо говорити про вивчення історії соціально-економічного розвитку регіону в 1920-1930-і рр., який був одним із центральних факторів низької туристичної активності місцевого населення та переваги в'їзного туризму в регіон над виїзним, то білоруські історики поступово намагаються відходити від монополії класової методології, користуючись новими підходами в оцінці економічної історії та вводячи в науковий обіг нові, раніше недоступні архівні джерела та матеріали. Історію соціально-економічного розвитку західнобілоруських міст та містечок у міжвоєнний час досліджують В. Зданович [24], С. Токть [25], Ю. Іванов [26], І. Вавренюк [27-28] та ін. Автор широко відомого навчального посібника з економічної історії Білорусі, класик білоруської економічної історії В. Голубович [29] проаналізував соціально-економічне становище Західної Білорусі у складі Польщі. Проте його висновки не відрізняються від підходу, панівного в білоруської радянської історіографії.

Ґрунтовним дослідженням, яке характеризує господарське життя західнобілоруських воєводств у 1921-1939 рр., стала колективна робота В. Бусько, Б. Войтешенко, С. Якимченко [30]. Ці автори звернули увагу на розвиток кооперативної форми господарювання на території регіону. Комплексне дослідження білоруських кооперативів у Західній Білорусі в 1921-1939 рр. провів О. Радюк [31]. На основі використання широкого кола джерел їм вперше проведено системне дослідження історії діяльності білоруських кооперативів у Західній Білорусі, визначено їх місце в суспільно-політичному житті, здійснено підрахунки кількості кооперативів, проаналізовано вплив особливостей становища Західної Білорусі у складі Польщі на формування основних напрямків діяльності білоруського кооперативного руху; визначено роль білоруських політичних партій і організацій в розвитку білоруської кооперації, які також брали участь в туристсько-екскурсійній діяльності.

Вивчення механізму, динаміки та спрямованості еміграції населення з території Західної Білорусі в 1921-1939 рр. відображено в роботах О. Мерчук [32]. Розкриттю сутності, тенденцій і специфіки соціально-економічного та культурного розвитку містечок Західної Білорусі у 1921-1939 рр. присвячені публікації та дисертаційне дослідження А. Войтещик [33-34].

Значну роботу з дослідження та популяризації історії Західної Білорусі здійснив І. Мельников [35]. У першому розділі книги «Західнобілоруська Атлантида 1921-1941 рр. Між Варшавою та Москвою» автор аналізує і порівнює історію білоруських територій у складі як Польщі, так і СРСР. У ній представлені серед іншого життя інтелігенції, діяльність польської залізниці у східних воєводствах, розвиток контрабанди через польсько-радянський кордон, аналіз міжвоєнної преси Західної Білорусі та ін. Книга також містить великий фотоматеріал.

Сьогодні велику увагу білоруські історики приділяють вивченню історії діяльності польських політичних партій та організацій в Західній Білорусі - А. Гецевич [36], економічної політики польського уряду в регіоні - П. Зелінський [5], Н. Семенчик [37], Н. Нестерович [38-39], положенню дрібнотоварного виробництва та ремісництва - А. Касперович [40], О. Лобачевська [8], ролі єврейського населення у розвитку економіки регіону - В. Шепетюк [41], І. Вавренюк [27-28].

Окремий блок досліджень складають роботи, що розкривають питання розвитку освіти на території Західної Білорусі та місця туристичної і краєзнавчої діяльності в ньому. Тут слід згадати монографію М. Добриніна [42], присвячену історії загальноосвітньої школи і педагогічної думки Польщі. Один з розділів книги присвячений дослідженню історії шкільної освіти в міжвоєнний період. Велику увагу дослідник приділяє аналізу системи організації народної освіти, помітне місце в якої у розглянутий період набувають шкільні навчальні екскурсії та дитячі табори.

Питання розвитку системи освіти на території північно-східних воєводств міжвоєнної Польщі та її виховних функцій розглядаються в роботах О. Вабіщевича [43-44]. Акцент у них зроблено на висвітленні розвитку білоруської національної школи та діяльності білоруських національних культурно-просвітницьких організацій та установ. Також О. Вабіщевич зачіпає і діяльність польських громадських об'єднань та організацій у Західній Білорусі в 1920-1930-і рр. Ним досліджено еволюцію національно-культурної політики польських властей, стан і проблеми розвитку білоруської культури, зміцнення позицій польської культури в ході полонізації, специфіка суспільно-культурної діяльності національних спільнот, характер міжкультурних відносин в регіоні та ін.

Різні аспекти польсько-білоруських взаємин у міжвоєнний період знайшли відображення в роботах А. Великого [45], який, серед іншого, здійснив публікацію значного обсягу джерел з історії Західної Білорусі першої половини ХХ ст. Деякі питання виховної політики польських властей у молодіжному середовищі регіону висвітлюються в роботах В. Кривутя [46-47], присвячених діяльності молодіжних організацій на території Західної Білорусі.

Отже. розглянутими роботами практично вичерпується історіографія західнобілоруської проблематики, яка прямо або побічно торкається питань туризму, відпочинку та екскурсій, а також державної політики у цій сфері. Незважаючи на відсутність успішних спроб створити цілісну історичну картину даної проблематики, необхідно визнати, що білоруські історики поклали початок та сформували базис для розгляду даної проблеми в якості самостійного предмета історичного дослідження.



Список використаних джерел

1. Каспяровіч М. І. Краязнауства: Нарысы. Мінск: Белдзяржвыд, 1929. C. 159.

2. Палуян У. А. Беларуская сялянска-рабочая грамада. Мінск: Навука і тэхшка, 1967. C. 223.

3. Полуян В. А. Полуян И. В. Революционное и национально-освободительное движение в Западной Белоруссии в 1920-1939 гг. Минск: Госиздат, 1962. C. 222.

4. Мацко А. М. Уз'яднанне Заходняй Беларусі з БССР - акт пстарычнай справядлівасці: матэрыял у дапамогу лектару. Мінск: Таварыства «Веды», 1989. C. 24.

5. Зелинский П. И. Политическая работа КПЗБ в массах, 1923-1938. Минск: Университетское, 1986. 134 с.

6. Ладысеу У. Ф. Рыжсш мрны дагавор: перамога савецкай ^шламаті ці паражэнне? // Беларускі пстарычны часопіс. 2001. № 3. С. 23-29.

7. Ладысеу У. Ф. КПЗБ - арганізатар барацьбы працоуных за дэмакратычныя правы і свабоды (1934-1938). Мінск: Беларуская навука, 1976. C. 168.

8. Лабачэуская В. А. Сберагаючы самабытнасць: з псторып народцага мастацтва і промыслау Беларусі. Мінск: Беларуская навука, 1998. C. 375.

9. Гужалоускі А. А. Псторыя музейнай справы Беларусі. Мінск: БДУ, 2012. C. 303.

10. Гужалоускі А. А. Музеі Беларусі (1918-1941 гг.). Мінск: НАРБ, 2002. C. 164.

11. Смалянчук А. Ф. Беларуская псторыя: знайсці чалавека. Мінск: Логвінау, 2013. C. 155.

12. Смоленчук А. Ф. Беларускія палякі або палякі у Беларусі? // Pogranicza j^zykow. Pogranicza kultur. Studia ofiarowane Elzbiecie Smulkowej / pod red. Anny Engelking i Romualda Huszczy. Warszawa, 2003. S. 326-334.

13. Брыгадзш П.І. Паміж Усходам і Захадам: станауленне дзяржаунасці і тэрытарыяльнай цэласнасц1 Беларусі (1917-1939 гг.). Мінск: БДУ, 2003. C. 307.

14. Михнюк В. Н. Историческая наука Белорусской ССР, 80-е гг. Минск: Наука и техника, 1987. C. 120.

15. Михнюк В. Н. Становление и развитие исторической науки Советской Белоруссии (1919-1941 гг.). Минск: Наука и техника, 1985. C. 201.

16. Сташкевич Н. С. Белорусская советская государственность: история провозглашения и этапы становления // Социология. 2008. № 4. С. 3-12.

17. Сташкевіч М.С. Непазбежнае банкруцтва: з псторый барацьбы палиычных партый у Беларуси 1917-1925 гг. Мінск: БШлытэчка газеты «Голас Радзшы», 1974. C. 140.

18. Белы А. В. Развщцё турызму у пауночна- усходніх ваяводствах міжваеннай Польшчы: пачатак складання мазаікі // ARCHE Пачатак 2014. № 7-8. С. 259-294.

19. Цітовіч І.У. Аматарскае краязнауства 1921-1939 гг. і яго месца у нац^іянальна-культурн^ім жыцщ заходнебеларускага насельніцгва // Философия. Культура. Общество: сб. трудов мол. уч. и асп. Вып. 4: В 2 ч. Минск: РИВШ, 2004. Ч. 1. С. 155-163.

20. Цітовіч І. У. Дзейнасць Польскага краязнаучага таварыства на тэрыгорыі Палескага ваяводства (1921-1939 гг.) // Веснік Брэсцкага універсітэта. Серыя гуматтарных навук. 2003. № 2. С. 71-81.

21. Цітовіч І. У. Заканадаучыя аспекты краязнаучага руху Заходняй Беларусі (1921-1939 гг.) // Веснік Беларускага дзяржаунага педагагічнага універспзта імя М. Танка. 2005. № 1. С. 3-9.

22. Цітовіч І.У. Заходнебеларускі школьны краязнаучы рух у мшваенны перыяд // Гісторыя: праблемы выкладання. 2003. № 5. С. 55-62.

23. Цітовіч І. У. Краязнауства як фактар умацавання патрыятычных пачуццяу беларускай моладзі // Проблемні управления. 2005. № 1. С. 128-132.

24. Гарады і раены Берасцейшчыны: псторыя і счучаснасць. Івацэвіцкі раён / У. В. Здановіч [і інш.]; пад агульн. рэд. А. А. Гарбацкага. Брэст: Брэсцкая друкарня, 2009. C. 563.

25. Токць С. М. Беларуская веска на мяжы эпох: змены этнічнай самасвядомасці сялянства ва умовах распаду традыцыйнага аграранаг грамадства (па матэрыялах Гарадзеншчыны 19 - першай трэц1 20 ст.). Гродна: ГрДУ імя Я. Купалы, 2003. C. 190.

26. Иванов Ю.Н. Социально-экономическое развитие Волковысского повета в 20-30 годы ХХ века // Заходні рэгіён Беларусі вачыма псторыкау і краязнауцау: зб. навук. артыкулау. Гродна: ГрДУ імя Я. Купалы, 2008. С. 250-254.

27. Вавренюк И. И. Демографические процессы еврейского населения Полесского воеводства (1921-1939) URL: http://pawet.net/ library/history/bel history... (дата звернення: 12.11.2014).

28. Вавренюк И. И. Развитие промышленности Полесского воеводства // IV Межвузовская научно-методическая конференция молодых учёных (15-17 мая 2002 г.): сб. мат. конф. Брест: БрГУ, 2003. С. 53-54.

29. Галубовш В. I. Эканамшная псторыя Беларусі. Мінск: Экаперспектыва, 1999. C. 454.

30. Экономическая мысль Западной Беларуси в 1921-1939 гг. / В. Н. Бусько, Б. С. Войтешенко, С. И. Якимченко; под. науч. ред. П. Г. Никитенко. Минск: Право и экономика, 2004. C. 158.

31. Радзюк А.Л. Беларускія кааператывы у Заходняй Беларусі (1921-1939 гг.): дис. на здобуття наукового ступеня к.і.н. за спеціальністю 07.00.02 «вітчизняна історія». Мінск: БДУ, 2014. 215 с.

32. Мярчук В. М. Эмирацыя насельніцтва з Заходняй Беларусі (1921-1939 гг.): дис. на здобуття наукового ступеня к.і.н. за спеціальністю 07.00.02 «вітчизняна історія». Мінск: БДУ, 2016. 223 с.

33. Вайцешчык Г. С. Матэрыяльны дабрабыт насельніцтва мястэчак Заходняй Беларусі у 1921-1939 гг. // Веснік Гродзенскага дяржаунага універсітзта. Серыя 1. Гісторыя і археалогія. Філасофія. Паліталогія. 2013. № 1(144). С. 32-44.

34. Вайцешчык Г.С. Мястзчкі Заходняй Беларусі (1921-1939 гг.): сацыяльна-эканамшнае і культурнае развщцё: дис. на здобуття наукового ступеня к.і.н. за спеціальністю 07.00.02 «вітчизняна історія». Гродна: ГрДУ, 2013. 226 с.

35. Мельнікау І. В. Заходнебеларуская Атлантыда 1921-1941 гг.: паміж Варшавай і Масквой. Мінск: Галмфы, 2016. C. 346.

36. Гецевич А. К. Деятельность польских политических партий и организаций в Западной Беларуси (1918-1926 гг.). Гродно: ГрГУ им. Я. Купалы, 2010. C. 139.

37. Сямёнчык М. Б. Рабочы рух у Заходняй Беларусі (1921-1939 г.): дис. на здобуття наукового ступеня к.і.н. за спеціальністю 07.00.02 «вітчизняна історія». Гродна: ГрДУ, 2000. 133 с.

38. Нестерович Н. Б. Характер западнобелорусской экономики в 1921-1939 гг. // Заходні рэпён Беларусі вачыма псторыкау і краязнауцау: зборнік навуковых артыкулау. Гродна: ГрДУ ім. Я. Купалы, 2008. С. 228-232.

39. Нестерович Н. Б. О развитии фермерства в Беларуси // Белорусское сельское хозяйство. 2006. № 3. С. 56-57.

40. Каспяровіч Г. І. Промыслы і рамёствы беларусау у ХХ ст. // Весці Акадэми навук (серыя гумантгарных навук). 1995. № 3. С. 105-113.

41. Шепетюк В.В. Участие еврейского населения в промышленном производстве Полесского воеводства в межвоенный период (1921-1939 гг.) // Моладзь Берасцейшчыны: зб. навук. прац. Брэст: БрДУ, 1998. С. 36-40.

42. Добрынин М. А. История общеобразовательной школы и педагогической мысли Польши: (с периода христианизации до современности). Брест: Альтернатива, 2008. C. 339.

43. Вабшчэвш А. М. Асвета у Заходняй Беларусі. Брэст: БрДУ, 2004. C. 116.

44. Вабшчэвш А. М. Нацыянальна-культурнае жыццё Заходняй Беларусі (1921-1939 гг.). Брэст: БрДУ, 2008. C. 319.

45. Polska-Bialorus. Wspolne dziedzictwo historyczne. Przewodnik po materialach archiwalnych 1918-1939 / opracowanie i red. naukowa E. Rosowska, A. Smalianczuk, A. Wabiszczewicz, A. Wielikij. Warszawa: Stowarzyszenie Archiwistow Polskich, 2014. S.304.

46. Крывуць В. І. Барацьба за маладое пакаленне Заходняй Беларусі і праурадавы маладзёжны рух (1926-1939 гг.). Баранавшы: БарДУ, 2013. C. 272.

47. Крывуць В. І. Пад шыльдай «Дзяржаунага выхавання»: рэалізацыя урадавых выхаваучых канцэпцый на тэрыторыі Заходняй Беларусі (1926-1939). Баранавшы: БарДУ, 2010. C. 195.



References

1. Kaspiarovic M.I. Krajaznaйstva: Narysy [Local history: Essays]. Minsk: Bieldziarzvyd, 1929. 159 s.

2. Palujan U.A. Bielaruskaja Sialianskaja-rabocaja hramada [Belarusian Union of Peasants and Workers]. Minsk: Navuka i technika, 1967. S. 223.

3. Palujan U.A. Palujan, I.V. Revaliucyjny i nacyjanalna-vyzvahency ruch u Zachodniaj Bielarusi й 1920-1939 hh. [Revolutionary and national liberation movement in Western Belarus in 1920-1939]. Minsk: Hosizdat, 1962. S. 222.

4. Macko A.M. Uzjadnannie Zachodniaj Bielarusi z BSSR - akt histarycnaj spraviadlivasci: materyjaly u dapamohu liektaru [The reunification of Western Belarus with the BSSR - an act of historical justice: the material in assistance to the lecturer]. Minsk: Tavarystva «Viedy», 1989. 24 S.

5. Zialinski P.I. Palitycnaja praca KPZB u masach, 1923-1938 hh. [The political work of communists among the masses, 1923-1938]. Minsk: Univiersiteckaje, 1986. S. 134.

6. Ladysieu U.F. Ryzski mirny dahavor: pieramoha savieckaj dyplamatyi ci parazennie? [Peace of Riga: the victory of the Soviet diplomacy or defeat?]. Bielaruski histarycny casopis. 2001. №3. S. 23-29.

7. Ladysieu U.F. KPZB - arhanizatar baracby pracoйnych za demakratycnyja pravy i svabody (1934-1938) [The Communist party of West Belarus is the organizer of the struggle of workers for democratic rights and freedoms (1934-1938)]. Minsk: Bielaruskaja navuka, 1976. S. 168.

8. LabaCeйskaja V.A. Sbierahajucy samabytnasc: z historyi narodnaha mastactva i promyslau Bielarusi [Keeping identity: from the history of folk art and crafts of Belarus]. Minsk: Bielaruskaja navuka, 1998. S. 375.

9. Huzalouski A.A. Historyja muziejnaj spravy Bielarusi [The history of museology in Belarus]. Minsk: BDU, 2012. S. 303.

10. Huzalouski A.A. Muziei Bielarusi (1918-1941 hh.) [Museums of Belarus (1918-1941)]. Minsk: NARB, 2002. S. 164.

11. Smaliancuk A.F. Bielaruskaja historyja: znajsci calavieki [Belarusian history: find a person]. Minsk: Lohvinau, 2013. S. 155.

12. Smaliancuk A.F. Bielaruskija paliaki abo paliaki й Bielarusi? [Belarusian poles or poles in Belarus?]. Pogranicza j^zykow. Pogranicza kultur. Studia ofiarowane Elzbiecie Smulkowej / pod red. Anny Engelking i Romualda Huszczy. Warszawa, 2003. S. 326-334.

13. Bryhadzin P.I. Pamiz Uschodan I Zachadam: stanauliennie dziarzaunasci i terytaryjalnaj celasnasci Bielarusi (1917-1939 hh.) [Between East and West: statehood and territorial integrity of Belarus (1917-1939)]. Minsk: BDU, 2003. S. 307.

14. Michniuk V.M. Histarycnaja navuka Bielaruskaj SSR, 80-ja hh. [Historical science of Belarusian SSR, the 80-ies]. Minsk: Navuka i technika, 1987. S. 120.

15. Michniuk V.M. Stanauliennie i razviccio histarycnaj navuki Savieckaj Bielarusi (1919-1941 hh.) [The formation and development of Soviet historical science of Belarus (1919-1941.)]. Minsk: Navuka i technika, 1985. S. 201.

16. Staskievic M.S. Bielaruskaja savieckaja dziarzaunasc: historyja abviascennia i etapy stanauliennia [Belarusian Soviet statehood: the history of the proclamation and the stages of development]. Sacyjalohija. 2008. №4. S. 3-12.

17. Staskievic M.S. Niepazbieznaje bankructva: z historyi baracby palitycnych partyj u Bielarusi 1917-1925 hh. [The inevitable bankruptcy: from the history of the struggle of political parties in Belarus 1917-1925]. Minsk: Biblijatecka haziety «Holas Radzimy», 1974. S. 140.

18. Biely A.V. Razviccio turyzm й paunocna-uschodnich vajavodstvach mizvajennaj Poiscy: pacatak skladannia mazaiki [The development of tourism in the North-Eastern provinces of interwar Poland: begin folding mosaic]. ARCHE Pacatak. 2014. №7-8. S. 259-294.

19. Citovic I.U. Amatarskaje krajaznaustva 1921-1939 hh. i jaho miesca й nacyjanalna-kulturnym zycci zachodniebielaruskaha nasiebictva [Amateur study local history 1921-1939 gg and its place in the cultural life of the Belarusian population]. Filasofija. Kultura. Hramadstva: zb. prac mal. nav. i asp. Vyp. 4. U 2 c. Minsk: RIVS, 2004. C. 1. S. 155-163.

20. Citovic I.U. Dziejnasc Poiskaha krajaznaйCaha tavarystva na terytoryi Palieskaha vajavodstva (1921-1939 hh.) [The activities of the Polish history society on the territory of the Polesie Province (1921-1939)]. Viesnik Bresckaha univiersiteta. Sieryja humanitarnych navuk. 2003. №2. S. 71-81.

21. Citovic I.U. Zakanadaucyja aspiekty krajaznaucaha ruchu Zachodniaj Bielarusi (1921-1939 hh.). Viesnik Bielaruskaha dziarzaunaha piedahahicnaha univiersiteta imia M. Tanka. 2005. №1. S. 3-9.

22. Citovic I.U. Zachodniebielaruski skoiny krajaznaйCy ruch u mizvajenny pieryjad [Legislative aspects of the movement of study the local history in Western Belarus (1921-1939.)]. Historyja: prabliemy vykladannia. 2003. №5. S. 55-62.

23. Citovic I.U. Krajaznaйstva jak faktar umacavannia patryjatycnych paCucciaй bielaruskaj moladzi [Regional studies as a factor of strengthening of Patriotic feelings of the Belarusian youth]. Prabliemy kiravannia. 2005. №1. S. 128-132.

24. Harady i rajony Bierasciejscyny: historyja i sucasnasc. Ivacevicki rajon [Cities and districts of the Brest region: history and soucasnosti. Ivacevicy district] / U.V. Zdanovic [i ins.]; pad ahuln. red. A.A. Harbackaha. Brest: Bresckaja drukarnia, 2009. S. 563.

25. Tokc S.M. Bielaruskaja vioska na miazy epoch: zmiena etnicnaj samasviadomasci sialianstva va йmovach raspadu tradycyjnaha ahrarnaha hramadztva (pa Materyjalach Haradzienscyny 19 - piersaj treci 20 st.) [Belarusian village on the verge of epochs: changes of ethnic consciousness of the peasantry in the conditions of disintegration of the traditional agrarna society (on materials of Hrodna region 19 - early 20 century)]. Hrodna: HrDU imia J. Kupaly, 2003. S. 190.

26. Ivanoй J.M. Sacyjalna- ekanamicnaje razviccio Vaukavyskaha pavieta й 20-30 hady 20 stahoddzia [Socio-economic development of the Vawkavysk region in 20-30 years of XX century]. Zachodni rehijon Bielarusi vacyma historykau i krajaznaucau: Zb. nauk. artykulau. Hrodna: HrDU imia J. Kupaly, 2008. S. 250-254.

27. Vauraniuk I.I. Demahraficnyja pracesy habrejskaha nasieinictva Palieskaha vajavodstva (1921-1939) [The demographics of the Jewish population of the Polesie Province (1921-1939)] Pavet]. URL: http://pawet.net/biblijateka/historyja/bel_history.

28. Vauraniuk I.I. Razviccio pramyslovasci Palieskaha vajavodstva [Industrial development of the Polesie Province]. IV Mizvuzauvskaja navukova-mietadycnaja kanfierencyja maladych navukoucau (15-17 maja 2002 h.): zb. mat. kanf. Brest: BrDU, 2003. S. 53-54.

29. Halubovic V.I. Ekanamicnaja historyja Bielarusi [Economic history of Belarus]. Minsk: Ekapierspiektyva, 1999. S. 454.

30. Ekanamicnaja dumka Zachodniaj Bielarusi u 1921-1939 hh. [The economic thought of the Western Belarus in 1921-1939] / V.M. Busko, B.S. Vojtiescenko, S.I. Jakimcjenko; pad. navu. red. P.H. Nikicienka. Minsk: Prava i ekanomika, 2004. S. 158.

31. Radziuk A.L. Bielaruskija kaapieratyvy u Zachodniaj Bielarusi (1921-1939 hh.) [Belarusian cooperatives in Western Belarus (1921-1939) [rukopys dys. na zdobuttya naukovoho stupenya k.i.n. za spetsialnistyu 07.00.02 - vitchyznyana istoriya]. Minsk: BDU, 2014. S. 24.

32. Miarcuk V.M. Emihracyja nasiebictva z Zachodniaj Bielarusi (1921-1939 hh.) [Emigration of people from Western Belarus (1921-1939) [rukopys dys. na zdobuttya naukovoho stupenya k.i.n. za spetsialnistyu 07.00.02 - vitchyznyana istoriya]. Minsk; BDU, 2016 223 ark.

33. Vajciescyk H.S. Materyjalny dabrabyt nasieinictva miastecak Zachodniaj Bielarusi u 1921-1939 hh. [The welfare of people in villages of Western Belarus in 1921-1939]. Viesnik Hrodzienskaha diarzaunaha univiersiteta. Sieryja 1. Historyja i archiealohija. Filasofija. Palitalohija. 2013. № 1 (144). S. 32-44.

34. Vajciescyk H.S. Miastecki Zachodniaj Bielarusi (1921-1939 hh.): sacyjaina-ekanamicnaje i kulturnaje razviccio [Small towns of Western Belarus (1921-1939.): socio-economic and cultural development [rukopys dys. na zdobuttya naukovoho stupenya k.i.n za spetsialnistyu 07.00.02 - vitchyznyana istoriya]. Hrodna: HrDU, 2013. S. 25.

35. Meinikau I.V. Zachodniebielaruskaja Atlantyda 1921-1941 hh.: Pamiz Varsavaj i Maskvoj [West Belarusian Atlantis 1921-1941.: between Warsaw and Moscow]. Minsk: Halijafy, 2016 h. S. 346.

36. Hiecevic A.K. Dziejnasc poiskich palitycnych partyj i arhanizacyj u Zachodniaj Bielarusi (1918-1926 hh.) [The activities of the Polish political parties and organizations in Western Belarus (1918-1926)]. Hrodna: HrDU im. J. Kupaly, 2010. S. 139.

37. Siamioncyk M.B. Rabocy ruch u Zachodniaj Bielarusi (1921-1939 h.) [The working movement in Western Belarus (1921-1939). Hrodna, 2000. S. 133.

38. Niesciarovic N.B. Charaktar zachodniebielaruskaj ekanomiki u 1921-1939 hh. [The nature of the Belarusian economy in 1921-1939]. Zachodni Rehijon Bielarusi vacyma historykau i krajaznaucau: zb. navuk. art. Hrodna: HrDU im. J. Kupaly, 2008. S. 228-232.

39. Niesciarovic N.B. Ab razvicci fermerstva u Bielarusi [On farming development in Belarus]. Bielaruskaja sieiskaja haspadarka. 2006. № 3. S. 56-57.

40. Kaspiarovic H.I. Promysly i ramiostvy bielarusau u 20 st. [Crafts and metiers of Belarus in the XX century]. Viesci Akademii nauk (sieryja humanitarnyj nauk). 1995. №3. S. 105-113.

41. Sapiaciuk V.U. Udziel habrejskaha nasieinictva u pramyslovaj vytvorcasci Palieskaha vajavodstva u mizvajenny pieryjad (1921-1939 hh.) [Part of the Jewish population in the industrial production of the Polesie Province in the interwar period (1921-1939)]. Moladz Bierasciejscyny: zb. nauk. prac. Brest: BrDU, 1998. S. 36-40.

42. Dabrynin M.A. Historyja ahulnaadukacyjnaj skoly i piedahahicnaj dumki Poiscy: (s pieryjadu chryscijanizacyi da sucasnasci) [The history of comprehensive school and pedagogical thought of Poland: (the period of Christianization to the present)]. Brest: Alternatyva, 2008. S. 339.

43. Vabiscevic A.M. Asvieta u Zachodniaj Bielarusi [Education in Western Belarus]. Brest: BrDU, 2004. S. 116.

44. Vabiscevic A.M. Nacyjanalna- kulturnaje zyccio Zachodniaj Bielarusi (1921-1939 hh.) [National-cultural life of Western Belarus (1921-1939)]. Brest: BrDU, 2008. S. 319.

45. Polska-Bialorus. Wspolne dziedzictwo historyczne. Przewodnik po materialach archiwalnych 1918-1939 [Poland-Belarus. Common historical heritage. Guide to archival materials 1918-1939] / opracowanie i red. naukowa E. Rosowska, A. Smalianczuk, A. Wabiszczewicz, A. Wielikij. Warszawa: Stowarzyszenie Archiwistow Polskich, 2014. S. 304.

46. KryvuC V.I. Baracba za maladoje pakaliennie Zachodniaj Bielarusi i pramadavy maladziozny ruch (1926-1939 hh.) [The struggle for the younger generation of Western Belarus and the Pro-government youth movement (1926-1939)]. BaranaviCy: BarDU, 2013. S. 272.

47. Kryvuc V.I. Pad syidaj «Dziarzaunaha vychavannia»: realizacija uradavaj vychava^aj kancepcyi na terytoryi Zachodniaj Bielarusi (19261939) [Under the guise of «Public education»: implementation of government educational concepts in Western Poland (1926-1939)]. Baranavicy: BarDU, 2010. S. 195.

Размещено на Allbest.ru

...