Мстислав Федір Глібович - великий князь Чернігівський

8. Насправді ми не маємо жодних причин, аби заперечувати реальність першого походу Данила на Дорогичин саме у 1237 р., а другого - на початку 1240-х рр. Надання Конрада Мазовецького 1237 р. адресоване рицарям колишнього Доб- жинського ордену, напевне, тому, що вони тоді ще зберігали певну автономію в складі Ордену тамплієрів. Протягом же наступних 2,5 років добжинці, вірогідно, остаточно злилися з тамплієрами, що й відбилося у наданні князя Болеслава від 1 жовтня 1239 р. У будь-якому разі, надання Дорогичина 1237 р. загалом могло стосуватися лише Ордену тамплієрів (А. Юсупович), адже колишні добжинці навряд чи могли діяти самостійно, поза межами якогось офіційного рицарського ордену. А отже, у 1237 р. Данило Галицький цілком міг воювати з рицарями, які носили на плащах червоний тамплієрський хрест.

9. Галицький літопис повідомляє, що вперше Данило здобув місто (Дорогичин) у березні, тоді як надання добжинцям-тамплієрам датоване 3 березня 1237 р. Подібний збіг говорить сам за себе. Дивує лише оперативність Данила, який напав на рицарів практично відразу після їх утвердження в Дорогичині. Але літопис цілком задовільно пояснює і це: виявляється, що взагалі-то Романовичі виступили в похід проти ятвягів, але зупинилися під Берестям через те, що «рекамъ наводнившимся», і тоді Данило вирішив повернути війська на Дорогичин. Цілком логічно буде припустити, що таке рішення князь прийняв відразу після того, як довідався про зайняття Дорогичина хрестоносцями - сталося так, що він перебував поблизу зі вже готовими військами. До речі, така хронологічна послідовність також є аргументом на користь реальності Дорогичинського походу 1237 р. Можна ще зазначити, що після його завершення Романовичі «возъвратися [в] Володимеръ» - до міста, яке було столицею Данила саме у 1237 р., тоді як у 1240-х рр. там сидів Василько. Майоров же вважав, що похід 1240-х рр. здійснив один Данило (с. 87); таким чином, виходить, що він повернувся не до свого стольного Галича чи Холма, а до братового Володимира (хоча, враховуючи відому солідарність братів, це б і не було чимось невірогідним).

10. Нарешті, у повідомленні Галицького літопису під 6748 р. (за Іпатським списком) про другий похід Данила є пряма вказівка на те, що колись раніше він здобув Дорогичин силою: «Се градъ мои, преже бо прияхъ и копьем». Майоров відносить ці слова Данила до подій 1217/18 р. (с. 89), але серед міст, які повернули тоді Романовичі, Дорогичин не вказаний. Більшість цих міст лежали на південь від Берестя, причому літопис прямо говорить, що їх держав Лєшко (Білий, князь Краківський), а не його молодший брат, князь Конрад Мазовецький, якому належав Дорогичин у 1237 р. Біографія Данила описана в Галицькому літописі досить детально, і немає підстав сумніватися, що у 1240-х рр., нагадуючи про відвоювання Дорогичина, він мав на увазі саме похід 1237 р. І взагалі, реконструкція Майоровим «первісно єдиного тексту» про Дорогичинський похід, потім нібито розділеного на чотири уривки, вміщені по два під 6748 та 6743 рр. (с. 91-92), виглядає зовсім непереконливою.

Література

1. ПСРЛ. - Т. V. - Вип. 1. - Стб. 278-281; Галицько-Волинський літопис. С. 85-87. Найхарактерніші деталі: «Василка же не бі в Володимирі, млад» (у Галицькому літописі правильно: «Василка жє нє бі, бі бо в Володимєри младъ»); імена галицьких воєвод, Юрія Домамирича та Держикрая Володислави- ча; найдетальніші подробиці про участь у битві Данила Галицького та його бояр; про Мстислава Німого (князя Луцького) та його особисті відносини до Данила.

2. Майоров А. В. Повесть о нашествии Батыя в Ипатьевской летописи. Ч. I. - С. 35-37.

3. Голубовский П. История Северской земли до половины XIV столетия. - К., 1881. - С. 193.

4. Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти. - Біла церква, 2006. - С. 409.

5. Горский А. А. Русские земли в XIII - XIV веках: пути политического развития. - СПб., 2016. - С. 116.

6. Хрусталев Д. Г. Русь: от нашествия до «ига». 30 - 40 гг. XIII в. - СПб., 2008. С. 162.

7. Зотов Р В. О Черниговских князьях по Любецкому синодику... - С. 76.

8. Павленко С. Князь Михайло Чернігівський. - С. 25, 29.

9. Галицько-Волинський літопис. - К., 2002. - С. 217, 236.

10. Голубовский П. История Северской земли до половины XIV столетия. С. 193; Зотов Р В. О Черниговских князях. - С. 76, 154.

11. Галицько-Волинський літопис. - С. 103; Грушевський М. С. Хронольогія подій Галицько-Волинської літописи. - С. 30-31.

12. Цитата М. М. Карамзіна з якогось Синодального літопису № 52, під 6753 (1245 г.) (Карамзин Н. М. История государства Российского. - СПб., 1842. - Кн. I. - Т. IV. - Стб. 22, прим. 62); ПСРЛ. - Т. XV. - Вып. 1. - Стб. 31 (під 6754 р.).

13. Плано-Карпини Д. дель. История монголов. Рубрук Г. де. Путешествие в Восточные страны. - М., 1957. - С. 29-30.

14. Квашнин-Самарин Н. По поводу Любецкого синодика // Чтения в Императорском Обществе истории и древностей российских при Московском университете. 1873. - М., 1874. - Кн. IV. - Отд. V. - С. 214-215.

15. Поменник Введенської церкви. - С. 18; Синодик Любецкого Антониевского монастыря. - Арк. 18 зв.

16. Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти. - Біла церква, 2006. - С. 410, 412, 413.

17. Поменник Введенської церкви. - С. 17; Синодик Любецкого Антониевского монастыря. - Арк. 18.

Анотація

У статті досліджуються тексти зі згадками Мстислава Глібовича. Останні містяться у Галицькому літописі та літописах т. зв. «Новгородсько-Софійської групи». Головний зміст роботи - критика гіпотези М. Димника та О. В. Майорова про первісність і достовірність текстів новгородсько-софійських літописів під 6747 (1239)р.; за думкою згаданих дослідників, кілька фрагментів з цього тексту, в т. ч. зі згадкою Мстислава, у Галицькому літописі були штучно вставлені до опису чернігівських подій 1235р. Автор же доводить зворотну послідовність запозичення - перенесення деяких епізодів з Галицького літопису, що відносяться до 1235р., до опису монгольського нашестя на Чернігів 1239 р. Також робиться висновок, що Мстислав Глібович князював у Чернігові з 1235 по 1239 (1241?) рр. та, можливо, вдруге з 1246 р.

Ключевые слова: Мстислав Глебович, Михаил Всеволодович, Чернигов, монгольское нашествие, Галицкая летопись, летописи «Новгородско-Софийской группы», помянники (синодики) князей Черниговских.

Keywords: Mstislav Glebovich, Mikhail Vsevolodovich, Chernigov, the Mongolian invasion, Galician chronicle, chronicles of «Sofia-Novgorod group», Chernigov princes' synodic.