Латинські графіті XVII століття у Чернігові
Аналіз латинських графіті XVII століття, що були зафіксовані у культових спорудах Чернігова та пов’язані з періодом його перебування в складі Речі Посполитої. Розгляд написів з Борисоглібського собору та Антонієвих печер. Перспективи подальших досліджень.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 20.07.2018 |
| Размер файла | 1,4 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
УДК 904:930.2:003.072(477.51)
ЛАТИНСЬКІ ГРАФІТІ XVII ст. У ЧЕРНІГОВІ
Святослав Подлевський
Анотація
Стаття присвячена латинським графіті XVII ст., що були зафіксовані у культових спорудах Чернігова та пов'язані з періодом його перебування в складі Речі Посполитої.
Ключові слова: епіграфіка, модерні графіті, Чернігів.
Статья посвящена латинским граффити XVII в., которые были обнаружены в культовых сооружениях Чернигова и связаны с периодом его пребывания в составе Речи Посполитой.
Ключевые слова: эпиграфика, модерные граффити, Чернигов.
This article is devoted to the Latin graffiti's of XVII century, that were discovered in religious buildings of Chernihiv and associated with the period of his stay in the Polish-Lithu- anian Commonwealth.
Keywords: epigraphy, modern graffiti, Chernihiv.
Період XVII ст. був надзвичайно бурхливим для Чернігова в плані культурно-політичних змін. Знаходження в епіцентрі польсько-московських конфліктів не сприяло збереженості його пам'яток. Це - головна причина того, що автентичних джерел, які б свідчили про життя тогочасного міста, збереглося небагато. Сказане стосується, перш за все, невеликого періоду перебування Чернігова у складі Речі Посполитої з 1618 по 1648 рік. Довгий час він лишався майже недослідженим. Лише в останні роки вийшла низка праць, присвячених темі зв'язків Чернігівщини з польською державою у XVII ст. [1; 2; 3]. У контексті розвитку даного напрямку досліджень цікаво звернутися до тогочасних джерел особового характеру, які збереглися на пам'ятках архітектури Чернігова - епіграфічних надписів.
Досить довгий час епіграфічним пам'яткам у Чернігові не надавали значної ваги. Зазвичай вони ставали лише об'єктом побіжних спостережень. З огляду на це, автором даної статті та його колегами була здійснена робота, спрямована на виявлення та фіксацію графіті в Успенському соборі Єлецького монастиря. У результаті вдалося зафіксувати рештки давньоруських надписів та нашарування графіті доби Модерну. Серед останніх значну частку складали латинські надписи з датами, створені в межах першої половини XVII ст. Подальші дослідження дозволили отримати дані щодо існування подібних надписів і на стінах Іллінської церкви та суміжних з нею Антонієвих печер, а також Борисоглібського собору. Останні, на жаль, не збереглись, однак відображені у матеріалах звітів про реставрацію другої половини ХХ ст.
На меті даної статті - запровадження в науковий обіг латинських графіті, відкритих на пам'ятках Чернігова. Спочатку в ній буде розглянуто вже не існуючі написи з Борисоглібського собору та Антонієвих печер. Слід відзначити, що у першому випадку відоме лише одне графіті. Воно зафіксоване у звіті про реставрацію, внаслідок якої і було втрачене. Перебудови собору під час його відновлення «у формах ХІІ ст.» призвели до майже повної втрати давніх тинькованих поверхонь, що фактично унеможливило нові подібні знахідки. В Антонієвих печерах, навпаки, подальші дослідження можуть дати позитивні наслідки. У наш час тут також відоме лише одне графіті латиницею, а на стінах печер переважають сучасні написи, втім при детальнішому вивченні є можливість виділити серед них більш ранні, доби Модерну чи навіть Давньої Русі.
Надпис у Борисоглібському соборі був зафіксований на хорах у ході реставрації під керівництвом М. В. Холостенка у 40-х роках. У звіті про його роботи наведена фотографія графіті [4, фото 47]. На жаль, вона роздрукована у дзеркальному відображенні; не відомо також, наскільки повно вона охопила надпис.
На фото зафіксовано один рядок, який можна умовно поділити на кілька фрагментів: IAKII//(B)//C(K).MIC(S)//bonh (Рис.1). Графіка написання є латинською, хоч деякі графеми нетипові. Закінчення mics у другому слові може свідчити, що це вираз латиною. Водночас це може бути записом імені та прізвища.
При деяких допущеннях трактовки останніх трьох графем, які мають пошкодження, перша його частина є іменем Iakub (Якуб). Тоді наступне слово буде прізвищем C(k) (o)micz (Хоміч). Остання літера у цьому випадку трактується як Z, з огляду на те, що вона може мати зворотну графіку написання. Третє слово надпису може бути початком додаткового прізвища, яке не збереглося. Виникло графіті, скоріш за все, коли Борисоглібський собор відійшов домініканському ордену.
латинський графіті чернігів культовий
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 1. Латинське графіті з Борисоглібського собору
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 2. Латинське графіті з Антонієвих печер.
Як відзначає П. Кулаковський, це відбулося ще до 1627 року [1, с.70].
Надпис у Антонієвих печерах був зафіксований під час протиаварійних та археологічних досліджень в 1972-1973 роках [5, с. 52]. Його виявили на стіні глухого коридора, що розміщений зліва від церкви Миколи Святоші [5, фото 91]. Цікаво, що у цьому ж коридорі, але на іншій стіні, тоді ж зафіксували кириличний надпис «Господи спаси раба свого Тарасія».
Згадане латинське графіті можна тлумачити як: .minsky (Рис.2). У звіті про дослідження відмічено, що це лише закінчення надпису, його початок не зберігся. Найвірогідніше це було власне польське ім'я або ж прізвище, однак яке саме - встановити проблематично. Датувати надпис можна також тільки умовно. Враховуючи хронологію більшості датованих латинських надписів польського походження у Чернігові, його можна віднести до 1628 - 1648 років. Окрім цього графіті, під час досліджень у печерах були зафіксовані залишки інших латинських надписів. Переважно - окремі літери чи пошкоджені фрагменти слів, що не піддаються інтерпретації.
Слід ще раз наголосити на тому, що комплекс Антонієвих печер та суміжної з ними Іллінської церкви все ще може зберігати значну кількість невідомих графіті. У цьому зв'язку слід згадати, що під час архітектурно-археологічних досліджень Іллінської церкви під керівництвом О. Є. Черненко за участі автора у 2015-2016 роках [6; 7] вдалося зафіксувати цілий комплекс надписів XVII ст. Вони збереглися на північному фасаді церкви на рівні її другого ярусу, що примикає до схилу гори. Серед написів є і один латиницею. Він розміщений в арці проходу на хори, на висоті 187 см від порогу. (Рис. 3).
На жаль, нашарування пізнішого тпньку перекривають початок та кінець цього надпису: ...vob.v.yd.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 3. Латинське графіті з Іллінської церкви.
З огляду на це, інтерпретувати його можна лише умовно, за аналогією з іншими, як власне ім'я автора графіті. Втім цікавим є сам факт його знаходження серед загалу кириличних напівскорописних надписів кінця XVII ст. Є також підстави допустити існування інших латинських надписів під тиньком.
У цілому згадані графіті вказують на існування досить значної кількості латинських надписів на стінах культових споруд Чернігова. Однак інформативність написів вкрай мала, що зумовлено їх поганою збереженістю та недостатньою вивченістю пам'яток. Набагато більш інформативним є комплекс латинських надписів Успенського собору Єлецького монастиря. Фактично, всі вони розміщені в нартексі собору. Умовно їх можна розділити на дві групи: 1) надписи в апсиді т.зв. «хрещальні» 2) надписи на стінах нартексу.
Особливою рисою комплексу надписів Успенського собору є те, що майже кожен другий з них містить дату. Водночас значні нашарування пізніших «текстів», у більшості випадків, роблять інтерпретацію цих дат та власно текстів гіпотетичною. Проблемою є навіть саме їхнє виокремлення, що значно ускладнює дослідження. Ті надписи, які вдалося на даний момент прочитати, складають лише частину комплексу. Серед них - сім латинських графіті в апсиді та дві великі групи зі стін нартексу: південної та західної.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 4. Успенський собор: графіті № 1 з північної стіни «хрещальні».
Майже всі латинські надписи в апсиді розміщені на висоті 40-120 см від сучасної підлоги, переважна більшість близько верхньої означеної межі. Перший з них розміщений на північній стіні апсиди та є одним із найбільших (Рис. 4). Його можна тлумачити як: .(H) C Hl(e)bovsky. Досить імовірно, це польське прізвище з ініціалами: H.C. Hlebosky, що могло звучати як Хлебовський або Глебовський.
Ще два графіті (друге та третє) розміщені в центрі апсиди під фрескою Оранти. Фреска тут має значні пошкодження, є скупчення пізніших кириличних надписів, що ускладнює виділення латинських літер та робить їхнє визначення дещо гіпотетичним.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 5. Успенський собор: графіті № 2 з фрески Оранти.
Другий з надписів добре прорізаний, графеми достатньо великі (Рис. 5). У ньому можна виділити два рядки: 1) (J)ER(Z)Y 2) An(n) o 16(4)3. Початок першого рядка дещо стертий; записане слово можна тлумачити як польське ім'я Jerzy (Єжи). Другий рядок містить дату, чому відповідає формула Anno, яка є вживаним скороченням від Anno Domini - у рік Божий.
Перші дві цифри дати читаються досить чітко, однак третя має пошкодження. Втім, враховуючи час перебування Чернігова у складі Речі Посполитої (1618 -1648 роки), найвірогідніше, що це була дата 1643.
Третій надпис розміщений дещо нижче (Рис. 6). У ньому також два рядки, однак через погану збереженість виділити їх можна лише приблизно. Не виключено, що це - залишки двох окремих надписів: 1) 164(4) 2) AN(o)64(8)ZI(A)NAG. У першому рядку досить упевнено можна виділити дату 1644. Другий рядок розпочинається з літер AN, що може бути частиною вже згаданої скороченої формули Anno.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 6. Успенський собор: графіті № 3 з фрески Оранти.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 7. Успенський собор: графіті № 4 з південної стіни «хрещальні».
Ще чотири надписи розміщені на південній стіні апсиди. Четвертий, по загальній нумерації, пошкоджений тріщинами в тиньку.
Він складається з трьох рядків: 1) Henrich Swy(c).. 2)ANNO 3) 16 46. Загальна схожість написання, однаково глибоке прорізання знаків і компактне розміщення дозволяють розглядати їх як цільне графіті (Рис. 7). Слід відзначити, що під його третім рядком були зафіксовані інші, тонше прорізані, латинські графеми, які можуть бути більш ранніми.
Відзначений надпис з трьох рядків можна тлумачити як ім'я Генріх з прізвищем, що не збереглось, та датою 1646 рік. Зважаючи на деяку нехарактерність імені Генріх для польських графіті даного періоду, є підстава припустити, що це міг бути представник західноєвропейського народу. З огляду на те, що тодішня Річ Посполита активно залучала німецьких найманців, це досить імовірно.
П'яте графіті розміщене трохи нижче четвертого. Воно збереглося значно гірше (Рис. 8). У ньому можна виділити два рядки та, досить приблизно, кілька літер з датою: 1) (S)OW..4N....N(O)W 2) 4(0) 164(7). Припустимо, це також був пам'ятний запис. Тоді перший рядок є ім'ям його автора.
Останні два надписи з південної стіни апсиди (шостий та сьомий) розміщені вище за інші, на рівні людського зросту. Шостий представлений лише одним рядком, перебивається тріщинами і частково затертий (Рис. 9).
Його можна тлумачити як: .(N).(i)ko(l).i St(e)mpko(r/v)(n)(o)k...A. Закінчення надпису трішки пошкоджене, однак рядок можна вважати більш-менш повним. Враховуючи спотворення початкових літер, перше слово умовно визначається як:
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 8. Успенський собор: графіті № 5 з південної стіни «хрещальні».
Nikolai (Миколай). Початок другого слова читається досить чітко: St(e)mpko, однак визначити його закінчення проблематично. Можна запропонувати два варіанти: 1) St(e)mpkovsky 2) St(e)mpkov. Останні літери могли бути фрагментом слова чи скорочення.
Варто відмітити, що в Успенському соборі латинські надписи- прізвища зустрічаються рідше, аніж датовані пам'ятні записи. Переважна ж більшість латинських надписів в Успенському соборі має характер саме пам'ятних записів, у той час, як кириличні цього ж періоду зазвичай є поминальними.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 9. Успенський собор: графіті № 6 з південної стіни «хрещальні».
Сьомий латинський надпис в апсиді також є пам'ятним. Він розміщений вище шостого, складає один рядок і читається досить чітко, хоча в деяких місцях є затертим: .ny.(1)628 WALENTI B... IELEWICZ (Рис.10). Якщо дата та ім'я не потребують особливих тлумачень, то для прізвища можливо кілька варіацій: 1) Bielewicz 2) Bargielewicz.
Слід наголосити на тому, що за датою даний надпис є найбільш раннім поміж інших відомих латинських графіті Чернігова. Таким чином, вони з'являються тільки через десять років після включення Чернігова до Речі Посполитої. Можливо, їхня поява пов'язана зі змінами у конфесійної приналежності храмів міста, у тому числі - Успенського собору, що відбулася близько 1626 року. Чи створені ці графіті власне поляками, питання дискусійне, оскільки місцеве населення також могло використовувати в цей час латиницю. Враховуючи належність Успенського собору до уніатів, серед відвідувачів могли бути як їхні місцеві представники, так і з Білорусі чи Волині.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 10. Успенський собор: графіті № 7 з південної стіни «хрещальні».
Як відомо, 23 березня 1626 року було відновлено Чернігівську архімандрію, що надавалася уніатові Кирилові Ставровецькому [1, с.71]. Її фактичним центром став Єлецький монастир. Досить імовірно, що латинські графіті в Успенському соборі з'являються тільки після передачі монастиря уніатській церкві.
Слід також згадати, що саме Кирило Ставровецький розпочав відбудову Успенського собору після значних руйнувань, спричинених військовими діями початку ХVП ст.
Однак реалізувати цей свій задум йому не вдалося через нестачу коштів, мізерну підтримку унії як місцевим населенням, так і польською владою.
Фактично одразу після смерті Кирила Ставровецького у 1647 році уніатська з південної стіни нартексу.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 11. Успенський собор: група надписів № 8 церква у Чернігові занепала [1, сЛ92].
Наступною буде розглянута велика група надписів, № 8 по загальній нумерації, що була зафіксована на південній стіні нартексу Успенського собору (Рис.11). Вона знаходиться на значній висоті, близько 3,5 м від сучасної підлоги, і складається з 10 рядків: 1) Anno.K(j) 2) 1647 3) Michal(z).. 4) Sokolo(m)sky 5) Alexander 6) K(o)narzenisky 7) (V).alenti 8) (P)rzym.noi..(n)dz 9) (S/T)a(l)una(t)ko 10) (w)ovi..
Надписи йдуть по краю фрескового розпису стовпцем та лише у деяких місцях заходять на нього; останні три рядки затерті. У цілому їх можна інтерпретувати як перелік імен та прізвищ під датою Anno 1647. Судячи з усього, імена належали одній групі осіб. Допустимо також, що цей «список» міг бути трохи ширшим. Про це свідчать затерті фрагменти літер з його правого боку, на фресковому розписі.
Оскільки більшість латинських надписів в Успенському соборі мають структуру: ім'я + прізвище чи ініціали + прізвище, логічним є припустити таку ж структуру надпису і в цьому випадку. Однак через утрати частини тексту співвідношення конкретних імен та прізвищ можна визначити досить умовно.
Цікавою є причина створення цього переліку імен саме в указаний рік. Установити її точно навряд чи можливо, однак можна висловити з цього приводу кілька припущень. Перше: надпис може бути пов'язаний зі вже згаданою смертю Кирила Ставровецького у 1647 році. Це міг бути список якимсь чином причетних до цієї події осіб.
Друге припущення: «список» пов'язаний з першим відзначеним у ньому прізвищем - Соколовський.
Прізвище Олександра Соколовсько- го, католицького єпископа київської дієцезії, згадується досить часто в контексті справ Чернігівського воєводства [1, с.191]. Відомо, що з 1637 року він брав участь у королівській граничній комісії по встановленню путивльської ділянки кордону. Остаточне розмежування цієї ділянки припадає на липень 1647 року [1, с.203]. Що цікаво, з 1636 року в згадках про королівську граничну комісію фігурує також брацлавський каштелян Габріель на прізвище Стемпковський.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 12. Успенський собор: графіті Solta(m), група надписів № 6 з західної стіни нартексу.
Однак упевнено пов'язати «список» з діяльністю комісії неможливо: судячи з позиції прізвища Соколовський у «списку», воно відноситься до імені Міхал. Окрім того, інші згадані там само прізвища не зустрічаються серед переліку причетних до її діяльності осіб. Наступні кілька надписів походять із групи, № 6 по загальній нумерації, яка була зафіксована на фресковому фрагменті західної стіни нартексу. Переважну більшість у ній складають кириличні надписи, але є і п'ять латинських.
Першим буде розглянуто найбільший з них, що знаходиться в центрі групи. Його можна інтерпретувати як: SOLTA(M) (Рис. 12). Він складається з 6 досить чітких літер. Лише остання літера M має пошкодження, що робить її визначення відносним. Поперечні мачти в третій літері можуть бути випадковими подряпинами. Надпис, скоріш за все, є шляхетським прізвищем Солтан. Це прізвище досить часто фігурує в документах першої половини XVII ст., у тому числі - у зв'язку з Єлецьким монастирем. Так, наприклад, є згадки, що у 1626 році село Виблі (сьогодні - Куликівського району) належало Василю та Павлу Солтанам [3, с. 304], а вже у 1635 році його власником записаний Чернігівський Єлецький монастир. Є також згадка Миколи Солтана серед земських урядників Чернігово-Сіверщини (1621-1648 роки) [1, с. 416]. Відомо, що він походив із Київського воєводства, брав участь у регіональних воєнних експедиціях та був чернігівським писарем з 1633 по 1648 рік. Не виключено, що графіті могло належати комусь із вище названих осіб.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис.13 Успенський собор: три латинські графіті, група надписів № 6 з західної стіни нартексу.
Наступні три графіті розміщені в центрі групи (Рис.13). Гіпотетично їх можна визначити як імена: N(Y)A //(?)SVOYK(O). Вони накладаються на великий кириличний надпис та в порівнянні з іншими слабше прорізані. Це могли бути як скорочення від повних імен, так і своєрідні прізвиська. Аналогічно до інших латинських надписів Успенського собору їх можна віднести до першої половини XVII ст.
Останнє латинське графіті у цій групі розміщено в нижній частині збереженої ділянки фрескового розпису. Воно розпочинається фрагментами квадратних дужок, має кілька збережених літер та затерті цифри: \SC(A).1(6)4(0).IS. Зліва від нього були зафіксовані залишки літер, які б могли бути його початком. Інтерпретувати дане графіті можна як латинський запис з датою та абревіатурою імені автора: 1640 IS. Дата підтверджує відношення надпису до першої половини XVII ст.
Загальна кількість латинських надписів в Успенському соборі свідчить про його активне відвідування за часів уніатів. Однак нам точно невідомо, в якому стані на той час був храм та чи можна було у ньому вести богослужіння. Нині в соборі збереглася досить обмежена кількість фресок, тому робити загальні висновки щодо цього лише за надписами з нартексу навряд чи можливо. Однак вони, безумовно, вказують на особливе значення цієї локації в сприйнятті відвідувачів, які залишили графіті саме в цьому місці у такому скупченні.
На останок варто зазначити, що комплекс надписів з Успенського собору Єлецького монастиря розширює джерельну базу до вивчення періоду перебування Чернігова у складі Речі Посполитої. Невеликі фрагменти латинських надписів з інших культових пам'яток лише підтверджують дані писемних джерел щодо процесів, які у той час відбувались. Утім, досить перспективним є подальше дослідження Антонієвих печер та Іллінської церкви у пошуках інших, досі ще невідомих графіті. Можливо також, що дослідження в інших містах Чернігово-Сіверщини дозволять суттєво поглибити наші знання щодо тих процесів середини XVII ст., про які нині ми маємо досить приблизне уявлення.
Література
1. Кулаковський П. Чернігово-Сіверщина у складі Речі Посполитої (1618-1648): Наукове видання / Павло Кулаковський. - К.:Темпора, 2006.
2. Кондратьєв І. В. Під Литвою, Москвою та Польщею (до історії сіл Чернігівського району у XV - першій половині XVE ст.) / І. В. Кондратьєв. - Чернігів, 2005.
3. Кондратьєв І. В. Любецьке староство (XV! - середина XVII ст.) / І. В. Кондратьєв. - Чернігів: Видавець Лозовий В. М., 2014. - С. 384.
4. Науковий архів Національного заповідника «Софія Київська». НАДР-1718. Борисо-Глебский собор в г. Чернигове. Материалы обследования / Н. В. Холостен- ко. - К., 1948.
5. Науковий архів національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». ЧГАИЗ КП-2. Отчет экспедиции спелео-археологической секции, проводившей противоаварийные работы и археологические исследования Антониевых пещер в Чернигове в период с марта 1972 г. по март 1973 г.- Чернигов,1973.
6. Черненко О. Є. Архітектурно-археологічні дослідження Іллінської церкви у Чернігові / О. Є. Черненко, Т Г Новик, К. М. Міхеєнко // Археологічні дослідження в Україні 2015. - К., 2016. - С. 228-230.
7. Черненко О. Є. Архітектурно-археологічні дослідження Іллінської церкви в Чернігові 2015 р. / О. Є. Черненко, Т. Г. Новик, К. М. Міхеєнко // Могилянські читання. Зб. наук. праць. - К., 2016. - С. 193-196.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Аналіз системи прямого оподаткування на українських землях під владою Литви, Польщі та Речі Посполитої в середині XIV-XVII ст. Основні види податків: данина, подимщина, серебщина, стація. Зближення Великого князівства Литовського з Королівством Польським.
статья [27,9 K], добавлен 11.08.2017Особливості становища Речі Посполитої до початку першого розподілу, обґрунтування його причин. Дослідження передісторії та історії розділів, роль у них російської, австрійської і прусської сторін. Визначення здобутків союзників та втрат Речі Посполитої.
курсовая работа [45,7 K], добавлен 17.01.2010Передумови, причини та здійснення першого поділу Речі Посполитої. Політична ситуація в 1770-х – 1780-х роках та другий поділ Польщі. Реформи сеймів та стан земель, окупованих Австрією, Росією та Пруссією. Третій поділ Польщі та ліквідація Речі Посполитої.
дипломная работа [80,0 K], добавлен 06.07.2012Зовнішня політика Петра I, процес інтеграції Росії до Європи. Оперування Росією конфесійним питанням у зовнішній політиці. Українське конфесійне питання як політичний засіб Росії проти Речі Посполитої. Становище православної церкви Правобережної України.
реферат [34,9 K], добавлен 12.06.2010Становище українського селянства в складі Речі Посполитої. Посилення феодального гніту. Дискримінація українського селянства у національних та релігійних питаннях. Участь селянства у козацько-селянських повстаннях.
дипломная работа [81,6 K], добавлен 04.02.2004Відносини Речі Посполитої та Московської держави в другій половині XVI – першій половині XVI ст. Особливості політичних відносин Польщі з країнами Південної і Східної Європи в другій половині XVI – першій половині XVI ст. Відносини з імперією Габсбургів.
курсовая работа [58,4 K], добавлен 24.09.2010Міждержавні відносини України з Росією кінця XVII ст. Устрій та суспільні стосунки Гетьманщини. Північна війна та її вплив на Україну. Українсько-шведська угода на початку XVIII ст. та її умови. Антимосковський виступ І. Мазепи та його наслідки.
контрольная работа [37,6 K], добавлен 19.10.2012Передумови та результати Гадяцького договору і Андрусівського перемир'я. Опис гетьманства Ю. Хмельницького, Тетері та Брюховецького. Оцінка становища Правобережної та Лівобережної України в 60-80 рр. Діяльність Запорізької Січі у другій половині XVII ст.
реферат [24,4 K], добавлен 18.09.2011Дослідження перебування Східної Галичини у складі Другої Речі Посполитої. Денаціоналізація самоідентифікації українців. Збереження української мови та освіти у період окупації. Переселення неблагонадійних учителів у центральні та західні райони Польщі.
статья [20,0 K], добавлен 10.08.2017Загальна характеристика політичного становища України у середині XVII ст. Передумови, причини, результати та наслідки Великого Українського повстання 1648 р. під керівництвом Б. Хмельницького. Основні положення та значення Переяславської угоди (1654 р.).
реферат [31,4 K], добавлен 11.03.2010Українські землі у складі Великого Князівства Литовського; під владою Речі Посполитої; у складі Угорщини, Османської імперії, Московської держави, Кримського ханства. Виникнення Українського козацтва і Запорізької Січі. Соціально-економічні процеси.
презентация [334,2 K], добавлен 06.01.2014Державне життя Китаю в XVII–XVIII ст. Опіумні війни та утворення тайпінської держави. Китай після занепаду держави тайпінів. Китай на початку ХХ ст.: Синкхайська революція. Загострення суперечностей та народна боротьба проти маньчжурських завойовників.
реферат [21,9 K], добавлен 25.11.2009Культура епохи Бароко і Просвітництва, католицька церква та контрреформація. Розвиток освіти, літератури і мистецтва, книгодрукування і публіцистика. Особливості культури Речі Посполитої в XVII – XVIII ст. та поступовий розвал державності в Польщі.
реферат [34,3 K], добавлен 13.10.2012Діяльність української скаутської організації Пласту на Галичині протягом міжвоєнного періоду 1920-1939 р. в умовах перебування території під владою Другої Речі Посполитої. Його відносини з польською владою, роль у молодіжному русі й суспільному житті.
курсовая работа [89,6 K], добавлен 25.06.2015Розвиток українського народу після входження до складу Речі Посполитої. Чисельність та етнічний склад населення. Традиційна їжа та одяг українців. Мовна ситуація на українських землях. Вплив гуманістичних ідей на кристалізацію національної свідомості.
реферат [19,3 K], добавлен 16.03.2010Сутність та наслідки Люблінської та Берестейської церковної уній. Аналіз соціально-економічного розвитку України в XVI-XVII ст. Громадсько-політичний устрій Запорізької Січі. Характеристика козацько-селянських повстань наприкінці XVI – на початку XVII ст.
реферат [25,0 K], добавлен 18.05.2010Тенденции в организации европейских армий первой половины XVII в. Организация вооруженных сил России в начале XVII в., при царях Михаиле Федоровиче и Алексее Михайловиче. Военные реформы и военная организация российских вооруженных сил в конце XVII в.
реферат [38,4 K], добавлен 26.05.2015Історія України як наука, предмет і методи її дослідження. періодизація та джерела історії України. Етапи становлення, розвитку Галицько-Волинського князівства. Українські землі у складі Великого Князівства Литовського та Речі Посполитої. Запорізька Січ.
краткое изложение [31,0 K], добавлен 20.07.2010Велика боротьба між Сходом і Заходом. Причини першого хрестового походу 1096-1099 рр. та його наслідки. Порівняння цілей, соціального складу, наслідків кожного з походів для тих країн, куди були спрямовані прагнення духовних і світських феодалів.
дипломная работа [9,2 M], добавлен 21.10.2011Характеристика писемної культури Київської Русі. Археологічні розкопки та знахідки виробів з написами. Феномен берестяних грамот. Аналіз церковних графіті. Стан розвитку освіти в Київській Русі. Науково-природні знання та література Київської Русі.
реферат [36,8 K], добавлен 10.08.2010
