Інсталяція як біографічний конструкт: Гнат Павлович Житецький

За своєю суттю ці яскраві тексти можуть розглядатися віддзеркаленням поглядів самого Г.П. Житецького як редактора видання, члена Тимчасового комітету, і в цьому контексті вони так само беруть безпосередню участь у біографічній конструкції на правах одного з її важливих елементів.

Однією з найгостріших проблем була відсутність приміщення. Ось як виглядала ситуація, про яку повідомлялось у звіті Комітету, оприлюдненому у другому числі «Книжного вісника»: «Ще в травні у Всенародної бібліотеки забрані були ті кімнати на розі Фундук[леївської] та Пушкин[ської] вул[иць], що вона наймала за гроші для частини своїх книжок. Їх викинуто було з помешкання, де відчинили амбулаторію для венеричних. Припало хапкома переносити книжки до буд[инку] Колегії, що залишався таким же знищеним, як і в минулі місяці. Але з кінця того ж травня і на цей будинок знайшлися інституції з своїми претензіями забрати його для військових справ, і після трьохтижневої тяганини увесь будинок занято для радянс[ьких] команд[них] курсів технічного приладдя військ[ової] боротьби. Тільки книжок Всенародної бібліотеки вже нікуди було, крім міських вулиць та площ, перевозити, і залишились вони, хоча і в замкненій 1-ій кімнаті Колегії, але в дуже сумнівній забезпеці... А бібліотек і книжок передається жертводавцями і набувається купівлею сила.» (1919, № 2, с. 15). У примітках до звіту повідомлялося, що за розпорядженням «воєнного уряду» вимагалося звільнити й цю кімнату, а «книжки вивезти хоть світ за очі і в самий негайний час». Це звучало кричущим дисонансом на тлі буття провідних бібліотек світу.

У форматі протиставлення у цьому ж номері була надрукована стаття Я.М. Колубовського, присвячена бібліотеці Британського музею. Автор знайшов необхідну форму, аби передати велич однієї з найбільших книгозбірень світу (на той час вона нараховувала понад два млн книг), наголошуючи: «Християнин мріє собі побувати в Єрусалимі, магометанин -- в Мецці, католик -- в Римі, а вчений -- в Лондоні з його Британським музеєм» [10, с. 88].

Із вишуканою майстерністю описувались умови, в яких створювалася та функціонувала Британська бібліотека. Особлива увага приділена будинку: «Перед усяким державним книгосховищем і музеєм найголовнішим питанням з'являється збудування власного спеціально пристосованого помешкання. При будуванні потрібно рахуватися з силою вимог не тільки для сучасного, але і для далекого майбутнього» [10, с. 89]. Поміж іншим підкреслювалося, що у створенні й організації бібліотеки найвиразніше виявилися національні риси англійців, якими були невідступність, любов до сивої старовини, пошана до традицій, прихильність до просвіти й аристократизм духу, працьовитість, національний егоїзм тощо [10, с. 88].

Попри традиційний пієтет наукової спільноти перед лондонською бібліотекою, Я.М. Колубовський віддавав пріоритет бібліотеці Конгресу у Вашингтоні, якій було присвячено інший нарис. На його думку, пріоритетність серед провідних бібліотек світу визначалася не кількістю томів (на той момент бібліотека посідала лише четверте місце, поступаючись Парижу, Лондону та Петербургові), а принципами та системою організації бібліотечної і наукової роботи. Попри особливий статус «книгозбірні конгресу і при конгресі США», вражаючою була її доступність («справочники, словники, що найчастіше вимагаються, можна брати, не запитуючи.») для кожного, «без натяку на якісь формальності.».

Але майбутнє цієї бібліотеки та її місце у світі безпомилково пов'язувались із діяльністю Смітсонівського інституту -- унікальної на той час наукової установи, що була покликана стати центром координації світових наукових досліджень, «куди сходяться і звідки виходять шляхи наукового спілкування.» [9, с. 45-47]. «І покидаючи будинок книгозбірні, -- писав про свої враження від бібліотеки Конгресу Я.М. Колубовський, -- одвідувач проймається особливою пошаною до американського народу, представники якого так щедро йшли назустріч потребам своєї національної книгозбірні» [9, c. 53].

У контексті кризового становища, в якому 1919 р. опинився проект створення української бібліотеки, публікації Я.М. Колубовського були відгуком, спрямованим на підтримку діяльності з розбудови бібліотечної справи. Друкуючи ці матеріали, «Книжний вісник» і його редакція у такий спосіб привертали увагу до катастрофічної ситуації з приміщенням для національної книгозбірні, що склалася на той момент. Не лише зміст, а й тональність нарисів зі всією очевидністю апелювали до патріотичних почуттів українців, до тих, від кого залежав успіх розбудови Всенародної бібліотеки, що за задумом мала стати національною гордістю за аналогією з найвідомішими бібліотеками світу.

Таким чином, «Книжний вісник», відбиваючи іманентну (концептуальну, організаційну, авторську) присутність Г.П. Житецького, водночас актуалізує важливі елементи його біографії, унаочнює ідейні переконання, коло авторів, залучених до співпраці.

Революція 1917-1921 рр. загострила й актуалізувала українську ідентичність Г.П. Житецького, надала йому шанс долучитися до масштабних культурних і освітянських проектів. Водночас неоднозначність багатьох явищ, якими супроводжувався революційний процес в Україні, хаос, а головне -- незавершеність Української революції та несприйняття встановленої більшовицької диктатури, спричинили опозиційність внутрішнього світу достойника дійсності при збереженні його цілісності. Постійний інтерес до літератури, філософії, улюблена викладацька робота, обов'язок перед пам'яттю батька, турбота про мати Варвару Семенівну, якій він напередодні переїзду до Києва пообіцяв, що «все по-хорошему устроится», давали наснагу до життя. Попри все це, випробовування, з якими доводилося весь час боротися, унеможливили втілення багатьох задумів. Окрім ненаписаної книги «Про Гоголя», серед планів, які залишилися нездійсненими, були спогади про батьків і про трьох міністрів освіти -- Миколу Василенка, Володимира Науменка та Петра Стебницького -- й багато іншого.

Біографічна інсталяція Г.П. Житецького складається з окремих фрагментів, кожен з яких може інтерпретуватись окремо, а може -- у сукупності з іншими створювати колаж різноманітних фактурних матеріалів-сюжетів. Віднаходячи найпереконливіші маркери його суперечливого стану, інсталяція демонструє біографічну модель життя людини, що опинилася заручником зовнішніх обставин.

Біографія Г.П. Житецького у форматі інсталяції не завжди має чітко окреслені біографічні лінії. Вона наближається більше до символічної конструкції з окремими деталями -- «атрибутами», являючи собою біографічний калейдоскоп, складовими якого виступають світоглядні орієнтири, система моральних цінностей, інтелектуальний потенціал, літературні смаки, наукові преференції, професійні інтереси, родинні стосунки, оточення. За принципом інсталяції зміна ракурсу може спричинити композиційну зміну. Водночас біографічна конструкція/реконструкція базується на об'єктивності біографічних фактів і підкріплюється ними, хоча й не виключає суб'єктивності їх інтерпретації.

біографічний інсталяція житецький революційний

Література

1. Герасименко Н. Листи Г.П. Житецького: з епістолярної спадщини О. М. Лазаревського [Текст] / Н. Герасименко // Спеціальні історичні дисципліни: Питання теорії та методики: зб. наук. праць. - Київ : НАН України. Ін-т історії України, 2010. - Вип. 16. - С. 141-166.

2. Дубровіна Л. А. Житецький Гнат Павлович [Текст] / Л. А. Дуб- ровіна // Українські архівісти (ХІХ-ХХ ст.) : біобібліограф. довідник. - Київ, 2007. - С. 231-233.

3. Житецкий И. П. Київська громада за 60-х років [Текст] / И.П. Житецкий. - Київ, 1928. - 35 с.

4. Житецкий И. П. Литературные воспоминания о семидесятых годах [Текст] / И.П. Житецкий // Вестник Европы. - 1908. - № 10.- С. 598-619.

5. ІР НБУВ. Ф. 1.

6. ІР НБУВ. Ф. 86.

7. Колесник Ірина. Біографічний світ Тараса Шевченка [Текст] / Ірина Колесник // Укр. істор. журнал. - 2014. - № 3. - С. 78-99

8. Колубовский Я. Н. Из литературных воспоминаний [Текст] / Я. Н. Колубовский // Истор. вестник. - 1914. - № 136. - С. 134149.

9. Колубовський Я. М. По першорядних книгозбірнях [Текст] / Я. Н. Колубовский // Книжний вісник. - 1919. - № 1. - С. 4553.

10. Колубовський Я. М. По першорядних книгозбірнях. Британський музей [Текст] / Я. Н. Колубовский // Книжний вісник. - 1919. - №2.- C. 87-95.

11. Попова Т. Н. Жизнеописание ученого-историка на перекрестке историографических традиций. Теория. Методология. Практика. - Одеса, 2017. - 456 с.

12. Степченко О. П. Житецький Гнат Павлович. Член Тимчасового комітету для заснування ВБУ, завідуючий відділом рукописів Бібліотеки в 1918-1929 рр. [Текст] / О. П. Степченко // Українські вчені -- фундатори спеціалізованих відділів Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського (1918-1934). - Київ, 2008. - С. 35-52.

References

1. Herasymenko, N. (2010). Lysty H. P. Zhytetskoho: z epistoliarnoi spadshchyny O. M. Lazarevskoho [Letters by G. P. Zhitetsky: from the epistolary heritage of O. M. Lazarevsky]. In Spetsialni istorychni dystsypliny: Pytannia teorii ta metodyky: Zbirka naukovykh prats [Spetial historical disciplins: theory and methods]. (Vol. 16, pp. 141166). Kyiv. [in Ukrainian].

2. Dubrovina, L. A. (2007). Zhytetskyi Hnat Pavlovych [Zhythecky Hnat Pavlovich]. In Ukrainski arkhivisty (XIX-XX st.): Biobib- liohrafichnyi dovidnyk [Ukrainian archivists (XIX-XX centuries): bibliographic guide]. (Pp. 231-233). Kyiv. [in Ukrainian].

3. Zhytetskyi, Y. P. (1928). Kyivska hromada za 60-kh rokiv [Kyiv community in the 60's]. Kyiv. [in Ukrainian].

4. Zhiteckij, I. P. (1908). Literaturnye vospominanija o semidesjatyh godah [Literary memories of the seventies]. In Vestnik Evropy [Herald of Europe], 10, 598-619. [in Russian].

5. Institute of Manuscripts of Vernadsky National Library of Ukraine, fund І.

6. Institute of Manuscripts of Vernadsky National Library of Ukraine, fund 86.

7. Kolesnyk, Iryna. (2014) Biohrafichnyi svit Tarasa Shevchenka [The biographical world of Taras Shevchenko]. In Ukrainskyi istorychnyi zhurnal [Ukrainian Historical Magazine], 3, pp. 78-99. [inUkrainian].

8. Kolubovskij Ja. N. (1914). Iz literaturnyh vospominanij [From literary memories]. In Istoricheskij vestnik [Historical Herald], 136, 134-149. [in Russian].

9. Kolubovskyi, Ia. M. (1919). Popershoriadnykh knyhozbirniakh [In the best bookshops]. In Knyzhnyi vistnyk [Book bulletin board], 1, 45 - 53. [in Ukrainian].

10. Kolubovskyi, Ia. M. (1919). Po pershoriadnykh knyhozbirniakh. Brytanskyi muzei [In the best bookshops. The British Museum]. In Knyzhnyi vistnyk [Book bulletin board], 2, 87-95). [in Ukrainian].

11. Popova, T. N. (2017). Zhizneopisanie uchenogo-istorika na pere- krestke istoriograficheskih tradicij. Teorija. Metodologija. Praktika [Life-history of a scholar-historian at the crossroads of historiographic traditions. Theory Methodology. Practice]. Odesa. [in Russian].

12. 12 Stepchenko, O. P. (2008). Zhytetskyi Hnat Pavlovych. Chlen Tym- chasovoho komitetu dlia zasnuvannia VBU, zaviduiuchyi viddilom rukopysiv Biblioteky v 1918-1929 rr [Zhythecky Hnat Pavlovich. Member of the Interim Committee for the Establishment of the ULU, Head of the Department of Library Manuscripts in 1918-- 1929]. In Ukrainski vcheni -- fundatory spetsializovanykh viddiliv Natsionalnoi biblioteky Ukrainy im. V. I. Vernadskoho (1918-1934) [Ukrainian scholars -- founders of specialized departments of the National Library of Ukraine. VI Vernadsky (1918-1934)]. (Pp. 3552). Kyiv, [in Ukrainian].

Обґрунтовується запровадження у науковий дискурс біографічної інсталяції як форми та методу реконструкції біографії Г. П. Жи- тецького (1866-1926), у житті якого Українська революція стала переломним моментом. Біографія революційної доби осмислюється як соціопсихологічний феномен, що втілює мережеве переплетіння, рухливість, трансформацію різноманітних світоглядних, психологічних, поведінкових елементів у житті людини, яка опинилася в екстремальних умовах.

За своєю суттю мистецька інсталяція є багатовимірною композицією, розміщеною у просторі, що складається з фрагментів, які разом утворюють цілісну картину. Однією з основних особливостей мистецької інсталяції виступає зміна контекстів/ракурсів, що забезпечує модифікації змісту і створює привід для різноманітних асоціацій, гри смислів, їхнього розширення/звуження, актуалізації/ігнорування.

За аналогією з мистецтвом біографічна інсталяція дозволяє створювати біографічний конструкт, враховуючи композиційну багатовимірність. Акцент робиться на підборі матеріалів / структурних компонентах / елементах біографії та їх органічному поєднанні. Базову основу біографічної інсталяції складає біографія людини, що включає її внутрішній і зовнішній світ. Увага зосереджується не лише на переміщенні людини у просторі і часі, ай на калейдоскопічності елементів, що охоплюють розмаїття сфер людського життя -- психологічну, комунікаційну, приватну, публічну, професійну, побутову, а також репрезентують протиріччя характеру, позиціоновані та приховані симпатії/антипатії, зміни ролей і статусу, вчинки та їх мотивації.

Українська революція надала шанс Г.П. Житецькому долучитися до масштабних культурних і освітянських проектів, актуалізувала національну ідентичність. Водночас вона спричинила опозиційність його внутрішнього світу, викликану критичним ставленням до політичних сил, що приходили до влади упродовж 1917-1921 рр. У цій ситуації професійна діяльність Г.П. Житецького розглядається як компромісне рішення і водночас як прагнення до самореалізації та прояв щирого служіння українській справі.

Віднаходячи найпереконливіші маркери суперечливого стану Г.П. Житецького, інсталяція конструює біографічну модель його життя на істинних біографічних фактах. Структура біографічної композиції визначається заданими умовами, у відповідності до яких біографія виступає складовою часопростору на макро- та мікрорівнях (світ, країна, місто, родина, оточення); об'єктом конструкції/монтажу на відстані часу. Водночас вона інтегрує професійну діяльність (педагог, науковець, член Тимчасового комітету по створенню Національної бібліотеки, завідувач відділу рукописів, редактор «Книжного вісника»); віддзеркалює внутрішній світ (емоції, рефлексії, асоціації, думки, моральні цінності, уподобання).

Біографія Г.П. Житецького революційної доби представлена у вигляді полісюжетного колажу, символічної конструкції, складовими якої є калейдоскоп його бібліотечної та педагогічної діяльності, редакторської роботи, світоглядних орієнтирів, системи моральних цінностей, літературних смаків, наукових преференцій, професійних інтересів, родинних стосунків, спілкування з оточенням. При цьому плюси і мінуси героя інсталяції, правильні чи хибні оціночні судження залишаються за межами авторських коментарів. Таким чином, зберігаючи інтригу, біографічна інсталяція надає читачеві можливість скористатися правом на власні висновки, «дописуючи» біографію.

Ключові слова: Українська революція, біографічна інсталяція, Г.П. Житецький

The introduction of a biographical installation into the scientific discourse as a form and method of reconstructing the biography of H. P. Zhytetsky (1866-1926), in whose life the Ukrainian revolution became a turning point, is substantiated. The biography of the revolutionary era is conceived as a kind of socio-psychological phenomenon, which embodies network interweaving, mobility, transformation of various philosophical, psychological, and behavioral elements of the person in extreme conditions.

By its very nature, the artistic installation is a multidimensional composition placed in a space consisting of fragments, which together form a coherent picture. One of the main features of the artistic installation is the change of contexts/angles, which provides modifications to the content and creates an occasion for various associations, the game of meanings, their extension/narrowing, updating/ignoring.

By the analogy with art, biographical installation allows to create a biographical construct, taking into account compositional multidimensionality. The emphasis is on selecting the materials / structural components / elements of the biography and their organic combination. The main basis of a biographical installation is the biography of a person, which includes its internal and external world. Attention is focused not only on the movement of man in space and time, but also on kaleidoscopic elements that cover the diversity of spheres of human life - psychological, communicative, private, public, professional, everyday, and also represent contradictions in character, positioned and hidden sympathies/antipathies, changes in roles and status, actions and their motivations.

The Ukrainian revolution gave H. P. Zhytetsky a chance to engage in large-scale cultural and educational projects, to update the national identity. At the same time, it caused the opposition of its inner world, raised by the critical attitude towards the political forces that came to power during 1917-1921. In this situation, the professional activity of H. P. Zhytetsky is considered as a compromise solution, and at the same time as a desire for self-realization and a manifestation of genuine ministry to the Ukrainian cause.

Finding the most compelling markers of the contradictory state of Н. P. Zhytetsky, the installation represents a biographical model of his life on the true biographical facts. The structure of the biographical composition is determined by the given conditions, according to which, the biography acts as a component of the time and space at the macro and micro levels (world, country, city, family, environment); object of design/installation at a distance. At the same time, it integrates professional activities (a teacher, a scientist, a member of the Interim Committee on the establishment of the National Library, the head of the department of manuscripts, the editor of the «Knyzhny vistnyk»); reflects the inner world (emotions, reflections, associations, thoughts, moral values, preference).

Н. P. Zhitetsky's biography of revolutionary era is presented in the form of a collage, symbolic construction, the components of which are the kaleidoscope of his library and pedagogical activity, editorial work, ideological landmarks, the system of moral values, literary tastes, scientific preferences, professional interests, family relationships, communication. In this case, the pros and cons of the hero of the installation, correct or false valuation judgments remain outside the author's comments. Thus, while preserving the intrigue, the biographical installation gives the reader the opportunity to take advantage of the right to own conclusions, «endorsing» the biography.

Keywords: Ukrainian Revolution of 1917-1921, biographical installation, H. P. Zhytetsky.

Обосновывается введение в научный дискурс биографической инсталляции как формы и метода реконструкции биографии И.П. Житецкого (1866-1926), в жизни которого Украинская революция стала переломным моментом. Биография революционной эпохи осмысливается как разновидность социопсихологического феномена, воплощающего взаимное переплетение, подвижность, трансформацию различных мировоззренческих, психологических, поведенческих элементов в жизни человека, оказавшегося в экстремальных условиях.

По аналогии с искусством биографическая инсталляция позволяет создавать биографический конструкт, где внимание сосредоточивается не только на перемещении человека в пространстве и во времени, но и на калейдоскопичности разнообразия жизненных сфер (психологической, коммуникативной, частной, публичной, профессиональной, бытовой), отражаются противоречия характера, позиционированные и скрытые симпатии/антипатии, изменения ролей и статуса, поступки и их мотивации.

Украинская революция предоставила шанс И.П. Житецкому приобщиться к масштабным культурным и образовательным проектам, актуализируя национальную идентичность. В то же время она сформировала оппозиционность его внутреннего мира, вызванную критическим отношением к различным политическим силам, боровшимся за власть в течение 1917-1921 гг. В этой ситуации профессиональная деятельность И.П. Житецкого рассматривается как компромиссное решение и одновременно как стремление к самореализации и проявление искреннего служения украинским интересам.

Биография И.П. Житецкого революционной эпохи представлена в виде полисюжетного коллажа, символической конструкции, состоящей из калейдоскопа его библиотечной и педагогической деятельности, редакторской работы, мировоззренческих ориентиров, системы нравственных ценностей, эмоций, рефлексий, размышлений, литературных интересов, научных преференций, родственных отношений, общения с окружающими.

Ключевые слова: Украинская революция, биографическая инсталляция, И.П. Житецкий.

Размещено на Allbest.ru