Розширені синонімічні сполучникові поліпредикативні структури та підрядні висловлення (на матеріалі сучасної французької художньої прози)

Розглядання розширених сполучникових поліпредикативних висловленнь з синтаксичною синонімією як системних або мовних вторинних синтагмів та пропозицій. Класифікація та аналіз основних засобів розширення сполучникових поліпредикативних висловлень.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 21.07.2018
Размер файла 36,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 811. 133. 1: 8Г367.7

розширені синонімічні сполучникові поліпредикативні структури та підрядні висловлення (на матеріалі сучасної французької художньої прози)

Лепетюха А. В., к. філол. н., доцент

Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди

вул. Валентинівська, 2, Харків, Україна

lepetyukha. anastasiya@gmail. com

У цій статті розширені сполучникові поліпредикативні висловлення з синтаксичною синонімією розглядаються як системні (мовні) вторинні синтагми та пропозиції, феноменологічно реконструйовані шляхом трансформації первинної структури (денотативного ядра), що актуалізуються у вигляді мовленнєвих інновацій-преференціальних опцій. За допомогою мовної гри адресата визначається ступінь ко(н)текстуальної пертинентності первинної та вторинної синонімічних структур. Класифікуються та аналізуються засоби розширення сполучникових поліпредикативних висловлень, що використовуються адресантом у граматизованих та аграматизованих структурах із синтаксичною синонімією згідно зі стратегіями авторської мовної гри з метою полегшити або ускладнити розпізнавання його комунікативної інтенції адресатом.

Ключові слова: мовленнєва інновація, мовна гра, пертинентність, розширене сполучникове поліпредикативне висловлення, синтаксична синонімія.

сполучниковий поліпредикативний висловлення синтаксичний

РАСШИРЕННЫЕ СИНОНИМИЧЕСКИЕ СОЮЗНЫЕ ПОЛИПРЕДИКАТИВНЫЕ СТРУКТУРЫ И ПОДЧИНИТЕЛЬНЫЕ ВЫСКАЗЫВАНИЯ (НА МАТЕРИАЛЕ СОВРЕМЕННОЙ ФРАНЦУЗСКОЙ ХУДОЖЕСТВЕННОЙ ПРОЗЫ)

Лепетюха А. В., к. филол. н., доцент

Харьковский национальный педагогический университет имени Г. С. Сковороды ул. Валентиновская, 2, Харьков, Украина

В этой статье расширенные союзные полипредикативные высказывания с синтаксической синонимией рассматриваются как системные (языковые) вторичные синтагмы и пропозиции, феноменологически реконструированные путём трансформации первичной структуры (денотативного ядра), которые актуализируются в виде речевых инноваций-преференциальных опций. С помощью языковой игры адресата определяется степень ко(н)текстуальной пертинентности первичной и вторичной синонимических структур. Классифицируются и анализируются способы расширения союзных полипредикативных высказываний, используемых адресантом в грамматизированных и аграмматизированных структурах с синтаксической синонимией согласно стратегиям авторской языковой игры с целью облегчить или усложнить распознавание его коммуникативной интенции адресатом.

Ключевые слова: пертинентность, расширенное союзное полипредикативное высказывание, речевая инновация, синтаксическая синонимия, языковая игра.

EXTENDED SYNONYMIC CONJUNCTIVE POLYPREDICATIVE STRUCTURES AND SUBORDINATE UTTERANCES (ON THE MATERIAL OF MODERN FRENCH FICTION)

Lepetiukha A. V., Candidate of Philological Sciences, lecturer

H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University

2, Valentynivska str., Kharkiv, Ukraine

This paper is dedicated to the studies of extended conjunctive synonymic polypredicative utterances in terms of the theory of mental kinetism in the dichotomy language / discourse. At the process of causation of speech act on the axes of operative time of mental kinetism the polypredicative propositions with syntactical synonymy are phenomenologically reconstructed on two stages: formation of a primary structure (denotative nucleus) as a result of deconstruction and reconstruction of categories and structures of existence and creation of secondary synonymic semantically and syntactically nuanced transformants of a denotative nucleus actualized in the form of extended polypredicative utterances-co(n)textually pertinent discourse innovations. The used method of inverse reconstruction (discourse ^ language) allows to represent the mental transformational operations of construction of syntactical synonyms and to identify the primary structure. The procedures of language game of addressee are used to perceive the communicational strategy of writer to actualize the grammaticated and agrammaticated preferential options. The author's goal is to study the semantic, syntactical and pragmatic peculiarities of extended polypredicative utterances and to determine the degree of co(n)textual pertinence of primary and secondary structures. They distinguish the means of extension of analyzing structures, such as: a) endophoric extenders (personal pronouns in the matric utterance with the initial subordinate utterance introduced by the syntactical operator que ); b) presentatives or cleft (c'est... que /qui, voici /voila ... que, ily a ... que /qui, j'ai... que /qui, etc.), pseudocleft (ce qui /ce que ... (c) 'est ) constructions and nofocalising presentatives (voici / voila que); c) inversed existentionnal locution est-ce in the atypical agrammaticated polypredicative utterances. As the result of the analysis of extended polypredicative conjunctive discourse innovations they established that the cleft and pseudocleft synonymic structures represents the periphrases of primary structure and are characterized by the explicative-conclusive, explicative-causal, explicative- deictic (with the change of mode of linguistic incidence) and the explicative-specifying (with the keeping of mode of linguistic incidence) semantic value which conditions their co(n)textual pertinence. The nofocalising presentatives doesn't specify any co(n)textual referent but serve to mark the synonymic utterance and doesn't have the deictic value. The inversed existentionnal locution est-ce extends the atypical agrammaticated synonymic polypredicative utterances that are constructed upon the individual project according to the strategies of author's language game that envisages the actualization of the agrammaticated structures for the purpose to complicate the interpretation of addresser's communicational intention. The analysis of actualized polypredicative synonymic structures and of the means of their extension allows to reconstruct inversely the procedures of formation of virtual (linguistic) synonymic structures, to determine the degree of pertinence of primary structures and of the discourse innovations with syntactical synonymy and to perceive the strategies of author's language game.

Key words: discourse innovation, extended conjunctive synonymic polypredicative utterance, language game, pertinence, syntactical synonymy.

Синонімічні синтагми та пропозиції формуються в мові в процесі каузації (породження) мовно-мовленнєвого акту на вісі оперативного часу кінетизму (руху) думки. На етапі раннього усвідомлення мовцем буття і його структур та категорій (діалектичного руху думки на відкривання (від більшого до меншого)) відбувається їхнє феноменологічне конструювання, тобто деконструкція та реконструкція. У результаті формується первинна синтагма або пропозиція з певним семантичним змістом, тобто стрижнева структура, або денотативне ядро. На етапі пізнішого усвідомлення (діалектичного руху думки на закривання (від меншого до більшого)) у процесі трансформації первинної структури утворюються феноменологічно реконструйовані структурно та семантично нюансовані синонімічні перифрази, серед яких мовець обирає преференціальну для певного контексту редуковану, розширену або кількісно рівнокомпонентну моно- або поліпредикативну конструкцію.

Аналіз поліпредикативних синонімічних конструкцій у дихотомії мова / мовлення як системних феноменологічно реконструйованих трансформів, що актуалізуються у вигляді розширених сполучникових висловлень-мовленнєвих інновацій із залученням методу зворотної реконструкції (мовлення ^ мова) та прийомів мовної гри адресата з метою розпізнати комунікативні стратегії автора повідомлення, визначає актуальність і новизну цього дослідження.

Метою статті є вивчення семантико-синтаксичних та прагматичних особливостей розширених поліпредикативних висловлень із синтаксичною синонімією та визначення ступеня пертинентності первинної та вторинної синонімічних структур у певному ко(н)тексті.

Матеріалом статті слугували 18 прикладів розширених поліпредикативних висловлень із синтаксичною синонімією французької художньої прози ХХ - поч. ХХІ століть.

Розширення сполучникових поліпредикативних висловлень (далі - ППВ) із синтаксичною синонімією (далі - СС) відбувається на рівні висловлення або підрядної частини поліпредикативного висловлення: а) ендофоричними [1, с. 101] розширювачами: анафоричними особовими займенниками в матричній [2, с. 9] частині ППВ з ініціальною підрядною частиною з синтаксичним оператором que; б) презентативами, типу: c'est... que / qui, ce qui / que ... (c)'est, voici / voila ... que, voici / voila que, il y a ... que / qui, j'ai (tu as, il a) ... que / qui; в) інверсивним екзистенційним зворотом est-ce у нетипових аграматизованих ППВ.

Структури першого типу є поодинокими в сучасній французькій художній прозі, оскільки у ППВ із СС з препозицією підрядного висловлення з que з умовно-наслідковим семантичним значенням найчастіше актуалізується предикат у суб'юнктиві, що переводить такі висловлення до рангу кількісно рівнокомпонентних синонімічних структур (que + subjonctif = si + indicatif / conditionnel), при цьому розширення, що міститься в матричному висловленні, створює синтаксичну полісинонімію.

Прикладами синонімічних ендофорично розширених ППВ з que можуть слугувати індикативні структури:

(1) Que l'homme est nepour le bonheur, certes toute la nature I'enseigne. [3, c. 177]

У наведеному ППВ із СС на рівні висловлення розширення препозитивної підрядної частини відбувається анафоричним особовим займенником le, що міститься у матричному висловленні. Таким чином актуалізується плеонастична мовленнєва інновація-трансформ стрижневої структури: Toute la nature enseigne que I'homme est ne pour le bonheur з експлікативним семантичним значенням. Зміна мовного режиму інциденції (подвійна фокалізація підрядного висловлення) пояснюється стратегіями одного з типів авторської мовної гри (розширення синонімічних конструкцій з метою полегшити інтерпретацію комунікативного наміру адресанта) та ідіостилем письменника, який реалізує розширені структури у пре- та посттекстах: C'est de la joie que tu appelles fruit quand elle se fait succulence; et, quand elle se fait chant, oiseau. Que l'homme est ne pour le bonheur, certes toute la nature I'enseigne. C'est I'effort vers la volupte qui fait germer laplante, emplit de miel la ruche, et le c&ur humain de bonte.

Презентативи, що в дослідженні поділяємо на розколоті [4, с. 157; 5, с. 117; 6, с. 46] (c'est... que / qui, voila ... que / qui, il y a ... que / qui, j'ai ... que / qui тощо), “псевдорозколоті” [7, с. 47; 8, с. 2162] (ce qui / que ... (c)'est (que)) структури та нефокалізуючі презентативи (voila que ...), становлять синонімічні конструкції “з допоміжною ідентифікувальною предикацією” [9, с. 19]. Ж. Муаньє визначає такі структури як “екзистенційні дієслова, що супроводжуються елементом ситуативної референтності” [10, с. 279]. Отже, в аналізованих ППВ c'est відіграє роль презентатива та ідентифікатора певного референта, вилученого з віртуального (мовного) комплексу референтів. Вивчаючи розколоті та псевдорозколоті структури, Ф. Дюбуа-Шарліє говорить про “перехідний фокус” та зазначає, що “якби фраза становила нерозколоту форму, простежувався б розрив когерентності з попереднім дискурсивним фрагментом. Отже, фокус виконує перехідну функцію між тим, що передує, і тим, що слідує” [11, с. 212]. Е. Пеллє підкреслює, що ізоляція елемента між двома паузами спричиняє диз'юнкцію висловлення, або функціональне роз'єднання складників висловлення [6, с. 41].

У розколотих структурах (c'est ... que / qui, voila ... que / qui, ily a ... que / qui) фокалізується будь-який невербальний елемент (власне або загальне ім'я, прономінальний, адвербіальний компоненти, номінальне, підрядне висловлення тощо), який перебуває між двома корелятивними елементами, що являють собою “переривчасту морфему” [там само, с. 46]. При цьому відносний займенник qui / que є реманентною, лексикалізованою формою [там само]. Синонімічні ППВ із розколотими структурами характеризуються експлікативно- конклюзивним, експлікативно-причинним та експлікативно-уточнювальним семантичними значеннями і становлять перифрази стрижневої структури зі зміною (семантичне ядро Ф синтаксичне ядро) (для експлікативно-причинних та експлікативно-конклюзивних структур) або зі збереженням (семантичне ядро = синтаксичне ядро) (для експлікативно- уточнювальних ППВ) мовного режиму інциденції.

У розколотих структурах, що будуються за моделями c'est ... que / qui або ily a ... que / qui (з деміактивним недетермінованим суб'єктом дії), презентативно-ідентифікувальна функція кумулюється з ідеєю екзистенціальності, оскільки такі конструкції представляють та актуалізують певну подію або факт. Серед ППВ із розколотою структурою c'est... qui / que виокремлюємо конструкції, побудовані за моделями: c'est + CP (предикативний додаток) + qui / que + S (підмет) + P (присудок) (P + S) та “означальні” [6, c. 47] висловлення: c'est + CP + que + CP:

(2) Ce fut alors qu 'un malaise indefmissable la saisit. [12, c. 86]

(3) C'estparce qu'il est malheureux que le dieu a fait le monde. [13, c. 132]

У наведених ППВ першого структурного типу з СС на рівні висловлення, розширених розколотою структурою з екзистенційним зворотом c 'est, фокалізуються, відповідно, адвербіальний компонент (alors) та підрядне висловлення (parce qu'il est malheureux). Первинні пропозиції аналізованих ППВ такі: les sages se reunissent la (для прикладу (2)); le dieu a fait le monde parce qu'il est malheureux (для прикладу (3)). Стратегії авторської мовної гри, що використовуються для полегшення інтерпретації комунікативного наміру адресанта, розпізнаються завдяки інтерфрастичному (дистантному) ко(н)тексту.

(4) A regret, elle jaillit de l'onde et se dirigea vers l'endroit ou elle avait laisse ses vetements. Ce fut alors qu 'un malaise indefmissable la saisit (Alors un malaise indefmissable la saisit). Elle jeta un coup d'&il circulaire, affolee.

(5) C'est parce qu'il est malheureux que le dieu a fait le monde (Le dieu a fait le monde parce qu'il est malheureux). Il a voulu se sortir de lui-meme et, chaque fois qu'il pensait a une chose, les formes se mettaient a eclairer tout ce qu'il reflechissait.

У фокалізованій мовленнєвій інновації першого дискурсивного відрізку з'являється експлікативно-конклюзивний семантичний нюанс, у той час як у нерозколотому ППВ йдеться про одночасність або послідовність подій (2); преференціальна опція (3) з фокалізованим підрядним висловленням (на відміну від первинної структури з семантичним значенням причини) характеризується експлікативно-причинним семантичним значенням, що пояснює ко(н)текстуальну пертинентність аналізованих ППВ.

(6) Deux etres inexistant l'unpour l'autre, c'est ce que nous aurions ete. [14, с. 116]

(7) Et c'est ce qui explique lepeu de valeur relative de ces terrains et le bon marche de leur vente. [15, с. 5]

У синонімічних ППВ із фокалізованим вказівним займенником (ce) детермінація останнього здійснюється на рівні контактного (інтрафрастичного) або дистантного ко(н)текстів. Констатуючі первинні структури ППВ першого типу (приклад 4) не містять фокалізованого у мовленні референта: Nous aurions ete deux etres inexistant l'un pour l'autre. У первинних пропозиціях другого типу (приклад 5) наявний фокалізований у мовленні референт (вказівний займенник), оскільки його експлікація здійснюється у претексті: Et cela / ga explique le peu de valeur relative de ces terrains et le bon marche de leur vente. Пертинентність синонімічних трансформів зумовлюється комунікативною стратегією автора, який актуалізує експлікативно-конклюзивні семи в певному ко(н)тексті для полегшення інтерпретації повідомлення згідно з правилами мовної гри:

(8) Il n'y avait plus personne sur le chemin. La vache, le chien, le pere, tout avait disparu. Il y a eu ces quelques secondes fragiles ou on aurait pu partir aussi, chacun de notre cote, on se serait croises. Deux etres inexistant l'un pour l'autre, c'est ce que nous aurions ete (експлікація + висновок) / Nous aurions ete deux etres inexistant l'un pour l'autre (констатація факту).

(9) Les resultats sont plus que mediocres. Et c'est ce qui explique le peu de valeur relative de ces terrains et le bon marche de leur vente (експлікація + висновок). Cela / ga explique le peu de valeur relative de ces terrains et le bon marche de leur vente (констатація факту).

В “означальних” висловленнях з експлікативно-уточнюючим семантичним значенням найчастіше фокалізується номінальний пояснюючий елемент:

(10) C'etait un magnifique voilier que ce Gabian qui portait fierement le nom d'un oiseau de mer. [16, c. 1]

Подане 1111В із СС на рівні висловлення зі збереженням режиму інциденції (фокалізацією іменної частини складного присудка) становить преференціальну, ко(н)текстуально адекватну опцію денотативного ядра: Се Gabian quiportaitfierement le nom d'un oiseau de mer etait un magnifique voilier. В інтерфрастичному ко(н)тексті нерозколота констатувальна структура видається непертинентною, оскільки посттекст містить пояснення виділених референтів: C'etait un magnifique voilier que ce Gabian qui portait fierement le nom d'un oiseau de mer. Un trois-mats-barque de soixante-quinze metres de long, en bois de teck, au beaupre gree de trois focs, astique comme un yacht de plaisance et dont le pont cire brillait sous le soleil.

При дослідженні синонімічних 1111В із екзистенційним презентативом ily a ... qui / que треба враховувати той факт, що не всі висловлення з таким зворотом становлять конструкції з СС. Серед 1111В із розколотою структурою ily a... qui / que у роботі виокремлюємо: а) синонімічні 1111В; б) несинонімічні поліпредикативні побудови; в) ИИВ з il y a ... que з лексико- синтаксичною синонімією (далі - ЛСС).

(11) Madame, ily a, en bas, un commissionnaire qui demande monsieur. [15, c. 61]

Наведене ИВ із СС становить розширену преференціальну опцію-трансформ первинної структури: madame, en bas, un commissionnaire demande monsieur зі зміною режиму інциденції (фокалізацією підмету). У мовленні, згідно з правилами авторської мовної гри, актуалізується центральна експлікативна сема з периферійним конклюзивним семантичним значенням, що створює ефект неочікуваності подій:

On frappa. Quelqu'un entra. C 'etait le commis, en effet. Il jeta un regard sournois dans la piece et dit:

- Madame, il y a, en bas, un commissionnaire qui demande monsieur.

(12) Autour de moi il y a d'autres marmots qu 'on a confies - leurs parents ou l'Assistance - a Blanche. [17, c. 7]

Таке ИВ не є синонімічною структурою, оскільки воно не передбачає перифрази без екзистенційного звороту:

Autour de moi d'autres marmots on a confies - leurs parents ou l'Assistance - a Blanche або ж Autour de moi on a confie d'autres marmots - leurs parents ou l'Assistance - a Blanche є такими, що не існують у структурно-семантичному або семантичному планах конструкціями.

У 11В з екзистенційними зворотами з фокалізацією компонентів із семантичним темпоральним значенням спостерігається ЛСС: безособовий зворот ily a, що є полісемічною конструкцією, в одному зі своїх значень втрачає первинну предикативність та становить синонім прийменника depuis. У такому разі il y a є гаплологічною структурою, оскільки він кумулює презентативне і препозиціональне вживання [6, с. 47]:

(13) Ily avait cinq minutes que la conversation languissait. [15, c. 275]

Денотативне ядро ко(н)текстуально адекватного трансформу наведеного прикладу ИВ із ЛСС виглядає так: la conversation languissait depuis cinq minutes.

У цьому дослідженні синонімічні конструкції з презентативом voila (voici) ... que / qui розглядаються як поліпредикативні висловлення з СС, оскільки в лінгвістиці voici / voila кваліфікуються як “своєрідні дієслова, що не мають парадигми, флексія яких позначає одну єдину форму” [10, с. 261]. Такі лексеми “наближаються до апперцептивних дієслів, але не потребують присутності придієслівного займенника” [18, с. 16]. На думку Ж. Муаньє, вони становлять уніперсональні дієслова теперішнього часу індикатива, які не мають станових форм [10, с. 261], що зближує їх з екзистенційними дієсловами etre, у avoir. Щодо категорії особи voici / voila, доцільно ідентифікувати їх із безособовими предикатами.

Розколоті структури з voila (voici) ... que /qui поділяємо на синонімічні ИВ та ИВ з ЛСС (з фокалізацією лексичних одиниць зі значенням темпоральності).

Перший тип 1111В характеризується семантичним дейктично-експлікативним значенням із експресивними ко(н)текстуальними відтінками:

(14) Voila mon equilibre qui fait la balangoire. [13, c. 129]

Et voila ce que nous aurions du empecher. [19, c. 186]

Аналізована мовленнєва інновація (10) зі зміною режиму інциденції (фокалізацією підмета) є розширеною адекватною перифразою первинної структури: Mon equilibre fait la balangoire. Первинна пропозиція розширеного поліпредикативного трансформу (11) виглядає так: Nous aurions du empecher cela / ga. В обох випадках письменник обирає фокалізовану опцію з метою полегшити інтерпретацію його комунікативної стратегії. Ко(н)текстуальна неадекватність констатувальних первинних структур зумовлена інтенцією автора афективно виокремити новий референт (mon equilibre, ce), тобто семантично нюансувати актуалізоване 1111В, надаючи йому дейктично-експлікативного ко(н)текстуального значення:

(15) Dis-moi si tu sais ce qui l'inquiete. Voila mon equilibre qui fait la balangoire. (Mon equilibre fait la balangoire). Qui sait ou je vais aller encore ?

(16) Au reste peu importe. Les Stendhal viennent apres, dans les fourgons de l'Intendance. Ce ne sont pas eux qui mettent le feu au Kremlin ni aux eglises. Et voila ce que nous aurions du empecher (Nous aurions du empecher cela / ga). Mais j 'etais au milieu d'eux, mais je ne l'ai pas fait.

Презентативи у 1111В із ЛСС фокалізують темпоральний іменник із числівником, що виражають дію в минулому або окремий момент минулого часу, коли дія почалася й триває. У ролі прийменника, синонімічного прийменникам depuis або ily a, презентативи voici / voila ... que, як і ily a ... que втрачають основну предикативну функцію, оскільки до висловлення вводиться нова референція. “Така оказіональна декатегоризація є можливою за умови збереження вторинної предикативності voici / voila, що лише функціонально-семантично, але не структурно є еквівалентними прийменнику” [20, с. 128]:

(17) Voila presque une semaine que les Forces frangaises libres et de l'interieur sont passees a l'offensive. [21, c. 103] = Les Forces frangaises libres et de l'interieur sont passees a l'offensive il y a presque une semaine.

Синонімічні структури з презентативом: активний детермінований суб'єкт дії + Р + qui / que: j'ai + X + qui / que + Y [22, c. 31], tu as + X + qui / que + Y [23, c. 127] тощо з дейктично- експлікативним семантичним значенням найчастіше актуалізуються в теперішньому часі індикатива (рідше - в імперфекті):

(18) J'ai la tete qui tourne. [24, c. 106].

Наведене синонімічне висловлення зі зміною мовного режиму інциденції (фокалізацією підмета) є вилученим із листа героя роману коханій жінці, що пояснює афективне розширення констатувальної первинної структури: la / ma tete tourne, актуалізація якої спричинила б зміну ко(н)текстуальної семантики: J'ai la tete qui tourne (La / ma tete tourne). On devrait interdire aux femmes comme toi de se rendre aux enterrements de mes grand-meres. Pardon pour ce petit mot. C 'etait ma seule chance de rester pres de toi ce week-end.

Лсевдорозколоті структури розглядаються мовознавцями як результат двох операцій сегментації: фокалізацією за допомогою c'est ... que / qui та відривом презентативного сегменту, що замінюється вказівним катафоричним займенником перед відносним займенником qui / que [6, c. 47]. У такому типі синонімічних висловлень конструювальне дієслово “розташовує” двічі один елемент своєї вербальної валентності (підмет та додаток): першого разу - в голові висловлення, у вигляді граматично значущої проформи (ce qui / que); іншого - в кінці висловлення у вигляді лексичної форми, що реалізується після дієслова c 'est, яке дозволяє пов'язати, з одного боку, конструкцію з проформою та, з іншого боку, проформу з виокремленими лексичними елементами, тобто встановити пропорційні відношення: у псевдорозколотій структурі недостатньо специфікований елемент (ce qui / que) лексично специфікується у другій частині синонімічної структури (після c 'est). Відношення специфікації між елементами псевдорозколотої структури встановлюються поступово, що дозволяє віднести їх до категорії “конструкцій з поступовою специфікацією” [8, с. 2162]. Найчастіше псевдорозколоті структури вживаються з евалюативними (типу sembler, etonner, irriter тощо), результативними (типу engendrer, provoquer, produire, faire, augmenter тощо) предикатами, або дієсловами, що представляють два факти, один з яких є наслідком іншого (montrer, prouver тощо).

ППВ із псевдорозколотою структурою поділяємо на такі модельні типи: а) ce qui + P + c'est + СР / сє q^ + S + P + c'est + СР; б) ce qui + P + est + СР / сє q^ + S + P + est + СР; в) ce qui + P + c'est que + S + P / ce q^ + S + P + c'est que + S + Р;

(19) Ce que le fard n'avait pas efface en revanche, c'etait sa gueule de bois monumentale. [25, c. 217];

(20) Ce qui est plus original dans notre ville est la difficulte qu'on peut y trouver a mourir [26, c. 12].

Наведені ППВ із СС на рівні висловлення відносяться до першого та до другого структурних типів псевдорозколотих структур. Первинна пропозиція прикладу (14) з результативним дієсловом (effacer) має такий вигляд: le fard n'avait pas efface en revanche sa gueule de bois monumentale; зворотна реконструкція денотативного ядра псевдорозколотих ППВ другого типу (приклад 15 із евалюативним складним предикатом etre original) дозволяє зробити висновок, що в мовленні відбувається інверсування підрядного і матричного висловлень. Порівняймо:

Est plus originale dans notre ville est la difficulte qu'on peut y trouver a mourir (структура, що семантично та синтаксично не існує) Ф la difficulte qu'on peut y trouver a mourir est plus originale dans notre ville (первинна пропозиція).

Актуалізація конклюзивної та експлікативної сем у певному ко(н)тексті, згідно зі стратегіями авторської мовної гри, пояснює пертинентність аналізованих ППВ із поступовою специфікацією прямого додатка (sa gueule de bois monumentale) та підмета (la difficulte):

(21) Celle-ci s'etait fait peur en decouvrant son reflet dans le miroir ce matin. Elle s'etait maquillee un peu plus que d'habitude pour reprendre des couleurs, dissimuler les cernes et animer son regard. Ce que le fard n'avait pas efface en revanche, c'etait sa gueule de bois monumentale (Le fard n 'avaitpas efface en revanche sa gueule de bois monumentale (констатація факту)).

(22) Ce qui est plus original dans notre ville est la difficulte qu'on peut y trouver a mourir (La difficulte qu'on peut y trouver a mourir est plus originale dans notre ville (констатація факту)). Difficulte, d'ailleurs, n'est pas le bon mot et il serait plus juste de parler d'inconfort.

Ко(н)текстуальна неадекватність денотативного ядра прикладу (15) зумовлена також різними режимами інциденції. У посттексті уточнюється значення фокалізованого референта (la difficulte), у той час як фокалізація складного предиката (etre plus original) порушує когерентність дискурсивного фрагменту.

(23) Ce qu 'il disait au bout d'un moment, c'est qu 'il construisait des cathedrales [27, c. 7]

Особливістю третьої моделі псевдорозколотих структур є СС на рівні ППВ з двома підрядними частинами, одна з яких поступово специфікується (у прикладі 16: qu'il construisait des cathedrales). Первинна складнопідрядна пропозиція (il disait au bout d'un moment qu'il construisait des cathedrales) з дієсловом dire, яке представляє два факти, що витікають один з одного, є структурою з центральною констатувальною семою та з фокалізацією фінального підрядного висловлення, що унеможливлює її актуалізацію в такому ко(н)тексті:

Quand on demandait a Reeves quelle profession il exergait dans la vie, il repondait qu 'il ne savait pas comment cela s'appelait. Ce qu'il disait au bout d'un moment, c'est qu'il construisait des cathedrales. (Il disait au bout d'un moment qu 'il construisait des cathedrales (констатувальна сема)).

En realite, Reeves n'avait pas plus construit de cathedrales que de pyramides. Reeves mentait.

У посттексті міститься заперечення факту говоріння, але не того, що сказав герой роману (il disait mais il mentait, parce qu'il n'avait pas construit...), що пояснює вибір автором розширеної мовленнєвої інновації.

Конструкції типу voici / voila que у дослідженні визначаємо як нефокалізуючі презентативи, оскільки вони не специфікують окремого нового (ко(н)текстуального) референта, але слугують ініціаторами-виокремлювачами всього синонімічного висловлення, які, на відміну від розколотих структур voila (voici) ... que / qui, не мають дейктичного семантичного значення:

(24) Voila qu 'un nouveau reseau s'organise et on desabille son equipe! [21, c. 63].

Актуалізація первинної констатувальної пропозиції un nouveau reseau s 'organise розширеного підрядного висловлення з експлікативно-конклюзивним ко(н)текстуальним семантичним значенням з експресивними відтінками залишається потенціальною в афективному інтерфрастичному ко(н)тексті: Des resistants frangais, dans Toulouse, hors de la brigade, ga n'existait pas encore le mois dernier! Voila qu'un nouveau reseau s'organise et on deshabille son equipe! (Un nouveau reseau s 'organise et on deshabille son equipe).

Розширення інверсивним екзистенційним зворотом est-ce реалізується в нетипових аграматизованих синонімічних ППВ, побудованих за індивідуальним авторським проектом, згідно з правилами мовної гри, що передбачає актуалізацію типових та нетипових аграматизованих структур з метою ускладнити інтерпретацію комунікативного наміру адресанта:

(25) - Et il est ou est-ce ? demande Beru. [28, c. 36].

Письменник актуалізує нетипову структуру, що є преференціальною опцією денотативного ядра: et il est ou?, для збереження особливостей мови персонажу, який вживає “аномальні” (граматично помилкові) синонімічні структури:

- Et il est ou (est-ce) ? demande Beru.

- Il fait une chose qui ne t'est pas arrivee depuis le jour ou tu as du enjamber le parapet d'un pont pour echapper a des poursuivants coriaces : il se baigne.

Стратегії мовної гри адресата зі зворотної реконструкції трансформаційних ланцюжків дозволяють виявити ігрові елементи та розпізнати ідіостильові характеристики автора.

Отже, аналіз різних типів синонімічних розширених поліпредикативних преференціальних опцій-трансформів віртуальних первинних пропозицій зі зміною або (рідше) збереженням мовного режиму інциденції з використанням методу зворотної реконструкції та правил мовної гри адресата дозволив визначити ступінь ко(н)текстуальної пертинентності первинних структур і мовленнєвих інновацій з СС та розпізнати стратегії авторської мовної гри.

Перспективним вважаємо дослідження полісинонімічних звужено-розширених моно- та поліпредикативних граматизованих та аграматизованих висловлень з погляду синтаксису, семантики та прагматичного планування розповіді з метою визначити авторську тактику актуалізації складних синонімічних структур та особливості ідіостилю сучасних французьких прозаїків.

ЛІТЕРАТУРА

(26) Hagege C. Les structures des langues / Claude Hagege. - P. : Presses universitaires de France, 1982. - 128 p.

(27) Marsac F. Les constructions infinitives regies par un verbe de perception / F. Marsac // These pour le doctorat en sciencesdu langage. - Strasbourg : Universite Marc Bloch, 2006. - 191 p.

(28) Gide A. Les nourritures terrestres / Andre Gide. - P. : Editions Gallimard, 1971. - 256 p.

(29) Touratier Ch. La semantique / Christian Touratier. - P. : Armand Colin, 2001. - 192 p.

(30) N0lke H. Quelques reflexions sur la structure semantique des phrases clivees en fran9ais moderne / Н. N0lke. - Revue romane, 1985. - n°20. - V. 1. - P. 117-140.

(31) Pierrard M. "Il n'y a que X qui”: Remarques sur la syntaxe de "il y a” marquant l'exclusivite / М. Pierrard. - Revue romane, 1985. - n°20. - V. 1. - P. 46 -55.

(32) Pellet E. Les phrases segmentees dans Le voyage au bout de la nuit de L.F. Celine / E. Pellet // L'Information grammaticale, 1994. - n°61. - P. 41-50.

(33) Roubaud M.-N. Les Si-Constructions et la fonction sujet en fran9ais contemporain / M.-N. Roubaud, F. Sabio. - Congres Mondial de Linguistique Fran9aise, Paris, 2010, Institut de Linguistique Fran9aise. - P. 2161-2172.

(34) Perrot J. Elements pour une typologie des structures informatives / Jean Perrot. - Paris : Armand Colin, 1994. - 347 p.

(35) Moignet G. Systematique de la langue fran9aise / Gerard Moignet. - Paris: Klincksieck, 1981. - 346 p.

(36) Dubois-Charlier F. Syntaxe anglaise / F. Dubois-Charlier, B. Vautherin. - Paris : Vuibert, 1997. - 341 p.

(37) Simonay B. Les enfants du volcan / Bernard Simonay. - P. : Presses de la cite, 2009. - 456 p.

(38) Giono J. Le serpent d'etoiles / Jean Giono. - P. : Editions Bernard Grasset, 1973. - 176 p.

(39) Gallay C. Les deferlantes / Claudie Gallay. - P. : Editions du Rouergue, 2008. - 539 p.

(40) Leroux G. Un homme dans la nuit / Gaston Leroux. - P. : Artheme Fayard, 1982. - 107 p.

(41) Vialar P. Le voilier des iles / Paul Vialar. - P. : Editions Denoёl, 1984. - 140 p.

(42) Boudard А. Mourir d'enfance / Alphonse Boudard. - P. : Robert Laffont, 1995. - 209 p.

(43) Milickova L. Les fonctions syntaxiques des introducteurs au trait inanime dans les relatives sans antecedent / L. Milickova // Sbornik prati filozoficke faculty Brnenske univerzity. Studia minora facultatis philosophicae universitatis Brunensis. - Brnensk, 2000. - L. 21. - S. 15-22.

(44) Simon C. Le sacre du printemps / Claude Simon. - P. : Calmann-Levy, 1984. - 196 p.

(45) Минкин Л.М. Единицы французской речевой системы : voici - voila / Л. М. Минкин // Актуальні проблеми вивчення мови та мовлення, міжособової та міжкультурної комунікації : Міжвузовський збірник наукових праць. - Х. : "Константа", 1996. - С.127-129.

(46) Levy M. Les enfants de la liberte / Marc Levy. - P. : Editions Robert Laffont, 2007. - 152 p.

(47) Leard J.-M. Les Gallissismes. Etude syntaxique et semantique / J.-M. Leard. - Paris-Louvaine la Neuve : Duculot, 1992. - 143 p.

(48) Jeanjean C. Soit y'avait le poisson soit y'avait ce roti farci. Etude de la construction il y a dans la syntaxe du fran9ais / С. Jeanjean // Recherches sur le Fran9ais Parle, 1979. - n°2. - P. 121162.

(49) Beigbeder F. L'amour dure trois ans / Frederic Beigbeder. - P. : Grasset, 1997. - 195 p.

(50) Sender E. Le sang des dauphins noirs / Elena Sender. - P. : Editions XO, 2012. - 412 p.

(51) Camus A. La Peste / Albert Camus. - P. : Gallimard, 1983. - 288 p.

(52) Chabrier J.-E. L'amour est toujours bleu / Jean-Emmanuel Chabrier. - P. : Pierre Belfond, 1979. - 128 p.

(53) San-Antonio Bouge ton pied que je voie la mer / San-Antonio. - P. : Editions Fleuve noir, 1982. - 224 p.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Аналіз процесів розширення ЄС з урахуванням досвіду становлення та функціонування європейських інтеграційних інститутів. З’ясування причин ухвалення базових рішень європейських керівних установ, пов’язаних з п’ятою хвилею розширення Європейської політики.

    статья [31,7 K], добавлен 11.09.2017

  • Старофранцузький період як епоха розквіту феодалізму у Франції. Вплив раціоналістичної філософії Рене Декарта на розвиток мовних теорій. Французька буржуазна революція 1789 року - фактор, який зумовив розвиток літературної мови всередині держави.

    статья [15,4 K], добавлен 14.08.2017

  • Спроба проаналізувати літературу, яка була видана в Білорусі і присвячена історії становлення Білоруської Народної Республіки. Аналіз немарксистської, радянської та сучасної історіографії. Характеристика основних етапів білоруської історичної науки.

    статья [23,0 K], добавлен 14.08.2017

  • Дослідження соціальної структури населення архаїчного Риму. Характеристика його основних станів та класів. Вивчення причин, ходу та наслідків боротьби патриціїв з плебеями. Аналіз реформ Сервія Тулія. Огляд законів Канулея, Ліцинія-Секстія та Гортензія.

    курсовая работа [48,6 K], добавлен 23.08.2014

  • Епоха Людовіка XIV як найвищий етап розвитку французької монархії. Аналіз діяльності Жана-Батіста Кольбера для розуміння внутрішньої політики абсолютистської монархії за доби Людовіка XIV. Шлях до влади, реформаторські погляди та діяльність, кольбертизм.

    реферат [40,1 K], добавлен 03.06.2014

  • Актуальні напрями розвитку основних тенденцій і закономірностей міжнародних відносин другої половини ХХ ст. Аналіз основних тенденції французько-американського суперництва в контексті зовнішньополітичного курсу США в Європі за умов біполярності.

    статья [24,9 K], добавлен 11.09.2017

  • Дослідження основних рис общинної організації давньоруських слов'ян, її еволюції та соціальної структури суспільства ранньофеодальної держави Київська Русь. Причини диференціації суспільства: розвиток ремесла, торгівлі, воєнні заходи, збирання данини.

    курсовая работа [62,3 K], добавлен 13.06.2010

  • Проблеми, що гальмували розвиток Бердянського порту, основні заходи з їх ліквідації. Аналіз динаміки змін в етносоціальній структурі міста другої половини ХІХ ст. Розширення зовнішньо-економічних зв’язків та підвищення потужностей вантажообігу порту.

    статья [24,5 K], добавлен 17.08.2017

  • Основні політичні сили (партії та об'єднання) сучасної України. Ситуація в соціальній сфері в сучасній України. Внутрішня і зовнішня політика президентів Л. Кравчука, Л. Кучми, В. Ющенка, В. Януковича. Розвиток культури України на початку ХХІ століття.

    контрольная работа [94,6 K], добавлен 30.12.2010

  • Розгляд загальновідомої легенди про смерть потерпілого від укусу змії крізь призму скандинавських літературних прийомів-кеннінґів. Висловлення припущення про те, що князь Олег загинув у бою з хозарами під час каспійського походу близько 913-914 рр.

    статья [19,4 K], добавлен 11.09.2017

  • Вплив структури розселення на спосіб життя, зростання добробуту родини і суспільства. Вивчення повсякденного життя українських селян під час зміни сільської поселенської структури в 1950-1960 рр. Політика планових переселень та укрупнення колгоспів.

    статья [24,6 K], добавлен 20.08.2013

  • Історичні теми на шпальтах сучасної преси. Голодомор як соціально-господарське явище, проблеми його висвітлення за часів існування Радянської влади. Аналіз прикладів відношення сучасників до проблеми Голодомору як навмисного винищення української нації.

    курсовая работа [35,2 K], добавлен 04.06.2010

  • Аналіз теорій існування та діяльності Світового уряду на основі сучасної джерельної бази і закритих документів. Історія виникнення та розвитку масонства в Україні. Характеристика функціонування орденів Святого Станіслава та Нащадків Б. Хмельницького.

    реферат [31,1 K], добавлен 30.09.2010

  • Характеристика філософських напрямків, які найбільше вплинули на формування французької історіографії 90-х рр. - постмодернізм та "лінгвістичний поворот". Особливості культуральної історії, розроблюваної Р. Шартьє, та інтелектуальної історії (Ж. Ревель).

    курсовая работа [64,0 K], добавлен 10.06.2010

  • Аналіз передумов виникнення й головних аспектів функціонування Волинської гімназії (Волинського (Кременецького) ліцею) як вищого навчального закладу особливого типу. Специфіка його структури, навчальних планів і програм, місце правових курсів у навчанні.

    статья [31,4 K], добавлен 17.08.2017

  • Аналіз спонукальних причин і основних чинників, що зумовили радянсько-німецьке зближення, початок військового співробітництва й укладення Рапалльського договору 1921 р. Особливості відображення даної обставини в історичній літературі різних часів.

    статья [23,6 K], добавлен 14.08.2017

  • Зрівняльний аналіз характеру та основних етапів економічного розвитку України в складі Російської та Австро-Угорської імперії на початку XIX сторіччя. Причини наростання націоналістичного руху, його пригноблення радянськими керманичами, та результати.

    шпаргалка [34,8 K], добавлен 29.01.2010

  • Французьке Просвітництво, його характерні риси. Повалення монархії і встановлення республіки у Франції. Жірондистське правління і боротьба "Гори" і Жіронди в Конвенті. Якобінська диктатура, її падіння. Італійський і єгипетський похід Наполеона Бонапарта.

    дипломная работа [64,0 K], добавлен 06.07.2012

  • Дослідження відносин між УНР і країнами, котрі були союзниками по блоку Антанта у Першій світовій війні, зокрема із Францією. Робота її представника у Києві генерала Ж. Табуї, спрямована на налагодження системних відносин із Генеральним Секретаріатом УНР.

    статья [32,6 K], добавлен 11.09.2017

  • Революція 1789-1794 років і утворення буржуазної держави у Франції. Основні етапи революції. Термідоріанський переворот. Консульство та імперія Наполеона Бонапарта. Розвиток буржуазного права. Паризька Комуна. Проголошення Третьої французької республіки.

    презентация [6,7 M], добавлен 02.11.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.