Давньоруські старожитності Східної Волині у матеріалах досліджень та в експозиції археологічного відділу Волинського центрального науково-дослідного музею

Пізніше С.С. Гамченко за участю О.Ф. Лагодовської здійснив розвідки і розкопки пам'яток в околицях Житомира, оглянув ряд пам'яток давньоруського часу, зокрема, 25 липня додатково обстежив городище в околицях с. Станишівки, «де спостережено підвищення і укріплення верха гори від усунення, за допомогою шарів з каміння, колод, накидки глини. обпалення останньої, та зібрано, при участі канав, фрагменти кераміки слов'янської доби в перемішку з роздробленими кістками тварин (кухонні остачі). Розкопи цього городища можуть бути цікаві і проявлять певне не одну слов'янську добу» [Гамченко, спр. 46/4, арк. 3--4].

І.Ф. Левицький протягом 1925 р. провів широкомасштабні дослідження в околицях м. Народичі, станції Шарно, хуторів Уманці і Булев, сс. Селець та Болотниця Коростенської округи (тепер Народицький р-н). На початку, з метою реєстрації археологічних об'єктів, було проведено розвідувальні роботи, якими охоплено береги річок Рудки, Вершнички, Ужа (від хут. Булев до станції Шарно) і Жерева (від гирла до с. Россохи). На зазначеній території було зареєстровано 43 пам'ятки, у тому числі 12 стоянок, 1 городище, руїни селища, де зафіксовані залишки 28 дворищ, 3 окремих кургана та 26 курганних груп, в яких нараховувалося понад 340 надмогильних насипів. Паралельно з цим в околицях м. Народичі і с. Селець в 7 групах дослідник розкопав 27 курганів. Наслідки проведених у 1925 р. робіт вчений підсумував в об'ємному, багато-ілюстрованому науковому звіті, рукопис якого нині зберігається у фондах Житомирського обласного краєзнавчого музею [Левицький, КП 38656/2, арк. 20, 21--45, 46--95, 96--136]. Докладні доповіді про результати досліджень 1925 р. І.Ф. Левицький зробив на музейній раді та звітній археологічній виставці ВУАКу, яка відбулася 27--29 грудня в Києві [Рудинський, 1926, с. 7, 10]. Матеріали давньоруського часу («пізніші часи культури заліза»), як-от фрагменти глиняного посуду, уламки заліза і шлаків, фрагменти битого і різаного пірофілітового сланцю, бронзові ґудзики та інші предмети виявлені на двох селищах вздовж берегів р. Уж, зокрема, в ур. «Снетичоу» поблизу м. Народичі, а також в курганах поблизу с. Россохи (група XXV) і с. Селець (група VII, курган 2--3, група ХІІ, курган 1, група XXIV) [Левицький, КП 38656/2, арк. 13, 15, 17, 99--116, 119--122].

У 1926 р. І.Ф. Левицький продовжує дослідження в околицях м. Народичі. Розвідки проводилися у напрямках Великі Кліщі, Вершниця, Звіздаль, Христинівка, по р. Норинь від Христинівки до Богович, по р. Жереву від Народич до В'язівки, а по р. Уж до хут. Тартак. Під час робіт було зареєстровано понад 200 курганів, у межах 21 могильника розкопано 51 курган. Матеріали давньоруського часу, в числі яких ливарні форми, прямокутної форми плитки з навскіс обрізаними краями виготовлені з пірофілітового сланцю, фрагменти глиняного посуду, а також горщики виготовлені на гончарному колі, прикрашені лінійним і хвилястим орнаментом, бронзові і кістяні ґудзики, залізний ніж та інші артефакти, виявлені в курганах, які вміщували у тому числі чисельні групові поховання поблизу м. Народичі (група XLI, ур. «Ковалів груд», курган 3) і с. Селець (група XVI, лісовий квартал 10, курган 1; група XIII, лісовий квартал 9, курган 1; група XI, лісовий квартал 10, курган 2; група XXXI Бабиницькі купчі, курган 1; ур. «Дзедзюрів пень», курган 1) [Відомості ..., спр. 109/6, арк. 1 зв., 2--2 зв.; Левицький, КП 38656/4, арк. 1--29, XVIII, XX--XXII, XXV, № 2409--2413, 2423--2424, 2433--2436, 2651, 2711--2712, 2869].

Згідно плану на 1926 р. передбачалося співробітнику відділу О.П. Червінському здійснити рекогносцирувальні роботи в районах сіл Покалів, Матвіевичи, Скребеличі та Коптевщизни Словечанського району Коростенської округи і зібрати на поверхні пам'яток вироби з «серацитового» (пірофілітового) сланцю. Можливо, вони стали продовженням тих робіт, які дослідник започаткував ще у 1909 р., коли він обстежив і зібрав колекцію шиферних виробів з майстерні поблизу с. Скребеличі [Доповідна ., арк. 2; Тарабукін, 1995, с. 33]. Однак у звіті результати цих робіт не відображені. Очевидно, через відсутність фінансування вони не були проведені [Відомості ..., спр. 109/6, арк. 5].

У планах польових робіт відділу на 1927 р. важливе місце відводилося дослідженням на теренах Коростенської округи. І.Ф. Левицький, зокрема, мав наміри на ділянці Щаблище-- Альбертівка--Лозниця і в околицях Ігнатполя здійснити розкопки щонайменше 60 курганів і 1 городища болотного типу поблизу Шаблищ. В числі завдань було з'ясування зв'язку городища з місцевими курганами та їх вмістом. О.П. Червінський водночас планував здійснити низку рекогносцирувальних робіт з метою реєстрації городищ і курганних систем та збору з них підйомного матеріалу на ділянці Збраньки--Клинець--Довгиничі--Жуки--Годотемля--Коптевщизна--Велідники. Однак, як і в того року з тих же причин більшість намічених робіт провести не вдалося [Відомості ..., спр. 109/6, арк. 7--7 зв]. Натомість І.Ф. Левицький упродовж вересня-жовтня вперше здійснює широкомасштабні розкопки багатошарового поселення розташованого в районі м. Народичі на дюнному підвищені лівого берега р. Жерев в урочищі «Піщане». Під час розкопок серед численних об'єктів і знахідок кам'яного віку та епохи бронзи, у північній та північно-східній частинах підвищення у шарі сіро-попелястого піску («А»), на глибині 0,09 -- 0,30 м, зібрав окремі знахідки ІХ--ХІ ст., серед яких уламки залізних ножів і вістря до стріл [Левицький, 1931, с. 232].

У 1928 р. після несподіваного переходу С.С. Гамченка на роботу до ВУАКу, безпосереднє керівництво археологічним відділом музею цілковито лягає на плечі І.Ф. Левицького. Слід зауважити, що дослідник у своїй діяльності надавав перевагу первісним старожитностям. Однак, під час польових робіт не обходив увагою об'єкти та окремі знахідки давньоруського часу. Під час розвідок на ділянці Копище--Олевськ провів заходи з реєстрації і уточнені даних про городища і курганні могильники басейну середньої та верхньої течії р. Уборті виявлені Я.В. Яроцьким у 1902 р. В околицях Олевська, зокрема, оглянув городище, а в урочищі «Довга Нива» курганний могильник [Левицький, КП 38656/6, арк. 4].

Упродовж 1929--1930 рр. І.Ф. Левицький зосереджується на вивчені пам'яток доби мезоліту -- енеоліту, розташованих у межах Коростенської округи. Пам'ятки давньоруського часу у той період, виходячи із тогочасних звітів, співробітниками відділу не вивчалися. Натомість зібрані у попередній період матеріали активно використовуються для створення експозиційної частини музейної секції відділу. Робота ця започаткована ще у 1920 р., але в силу об'єктивних причин (брак коштів, проблеми з приміщенням, необхідними матеріалами та обладнанням) здійснювалася дуже повільно і розтягнулася майже на 11 років. У 1930 р. діяльність в цьому напрямку значно активізувалася. Незважаючи на фінансові труднощі, різноманітні перепони на цьому шляху, експозицію музейної секції вдалося належно підготувати і врешті-решт відкрити для відвідувачів 15 березня 1931 р. Музейна секція розміщалася у приміщені відділу по вул. Хлібній, 15 у двох залах. В основу експозиції було покладено схему розвитку суспільних формацій на Волині в докапіталістичний період. Окремий розділ, який розміщався у другому залі, був присвячений періоду феодалізму. Саме ця частина експозиції, на мою думку, певною мірою підсумувала результати археологічного вивчення давньоруських старожитностей на території Східної Волині. Крізь призму зібраних матеріалів висвітлювалася соціально-економічна, аграрна, релігійна і політична історія краю за доби раннього і розвинутого середньовіччя. Тут були представлені різноманітні експонати і допоміжні матеріали, для розміщення яких досить вдало використовувалася уся наявна площа: стіни, підлога, підвіконня, шафи і вітрини. Експозиція була побудована за тематичним принципом, розподілялася на чітко визначені теми і підтеми, супроводжувалася показом експонатів, діорам з елементами реконструкцій, малюнків, планів, схем і світлин у такій послідовності.

1. Побут та класові взаємини хліборобів та територіально-дружинної аристократії ІХ-- ХІ ст. на Коростенщині і Волині. а) Хлібороби (на стіні план дворищ біля Сельця, шафа XV). б) Територіально-дружинна аристократія. Городища в системі феодального господарства. Організація військової сили. Шляхи торговельних зносин (діапозитиви № 25--28, біля вітрини XIV, плани Народицького городища і Замкової гори в м. Житомирі).

2. Політична обумовленість христианізації Русі (шафа XIV).

3. Ремісники. Лупакове виробництво на Овруччині в ІХ--ХІІ ст. На стіні мапа городищ Східної Волині і Коростенщини, план і перекрій давнього кар'єру лоякового лупаку в ур. «Теснове» біля Нагорян. На підвіконнику діапозитиви № 29--32. Під вікном у вітрині процес виготовлення лупакових прясличок. Ливарська техніка, керамічне виробництво, чинбарство, кравецтво, деревообробка й ін. ремесла, що щільно зтикаються з організацією цехів наступної суспільної формації (шафа XVI).

4. Кремація у древлян в ІХ--ХІІ ст. (шафа ХІІІ, верх). Переживання обряду годування небіжчиків VIII--Х ст. (шафа ХІІІ, низ). Житомирське городище (за даними дослідів С.С. Гамченка, на 3 планшетах, 9 відбитках 9 х 12) [Ріжне ..., арк. 102--103].

У травні 1931 р. І.Ф. Левицький звільняється з посади завідуючого і відповідно до розпорядження НКО переводиться до м. Харкова, що вплинуло на подальшу долю відділу та його діяльність. Через деякий час його було реорганізовано в кабінет і підпорядковано історичному відділу музею. З того часу роботи відділу з археологічного вивчення старожитностей краю, у тому числі давньоруських, на тривалий час припиняються [Книга ..., арк. 25; Тарабукін, 1995, с. 35].

Таким чином, співробітники археологічного відділу ВЦНДМ здійснюючи переважно заходи з реєстрації об'єктів археологічної спадщини (першоджерел) на теренах Східної Волині, які траплялися під час польових досліджень, крім первісних звертали увагу й на старожитності давньоруського часу. Упродовж 1919--1929 рр. на території Житомирської (Волинської) і Коростенської округ орієнтовно було виявлено і обстежено близько 30 городищ, 3 поселення, 2 місця окремих знахідок і понад 30 курганних могильників, які за певними ознаками і складом інвентарю можна відносити до ІХ--ХІІІ ст. Датування означеним періодом низки городищ і окремих поховань у складі курганних груп, які відкрили і обстежували співробітники відділу, підтверджене пізніше дослідженнями провідних археологів І.М. Самойловського, І.П. Русанової, М.П. Кучери та О.П. Моці.

Планомірних досліджень об'єктів давньоруського часу на території краю співробітники відділу переважно не здійснювали, але під час планування і проведення польових робіт ставили і по можливості вирішували певні завдання пов'язані з вивченням окремих об'єктів і комплексів означеного періоду. Зокрема, зверталась увага на вивчення середньовічних старожитностей давніх населених пунктів краю як-от Житомира, літописних міст Овруча і Коростеня, з'ясування зв'язку городищ і курганних могильників та їх вмісту, вивчення і збір матеріалів з об'єктів пов'язаних з видобутком і обробкою пірофілітового сланцю на теренах Овруччини тощо.

При виборі об'єктів для проведення розкопок співробітники відділу традиційно надавали перевагу поховальним пам'яткам. Поселення переважно не досліджувалися. У 1925 р. за ініціативою і під керівництвом С.С. Гамченка започатковуються стаціонарні дослідження одного з древлянських градів літописного міста Іскоростеня.

Під час польових досліджень співробітниками відділу було зібрано велику кількість цікавих зразків матеріальної культури, на основі яких в подальшому було створено розділ експозиції музейної секції, присвячений історії краю за часів Київської Русі. Створенням останнього фактично, підсумовувалися результати багатолітнього вивчення давньоруських старожитностей на теренах Східної Волині.

волинь археологічний музейний старожитність

Література

1. Антонович В.Б. Археологическая карта Волынской губернии // Тр. ХІ АС в Киеве 1899. -- М., 1901. -- Т. І. -- С. 1 -- 133.

2. Викторовський В. Житомир // Бюлетень кабінету антропології та етнології ім. Хв. Вовка. -- К., 1925. -- Ч. 1. -- С. 19--20.

3. Відомості про переведену науково-дослідчу працю в 1926 р. -- [Житомир, 19.ХІ.1926 р.] / НА ІА НАН України. -- Фонд ВуАк. -- 109/6.

4. Гамченко С.С. Пятилетие археологических исследований на Волыни. (1919 -- 1923 гг.) [Житомир,

5. / НА ІА НАН України. -- Ф. 3 (С.С. Гамченко). -- Спр. 45. -- 5, 211, 5 арк.

6. Гамченко С. Раскопки 1924 г. на Волыни [Житомир,

7. / НА ІА НАН України. -- Ф. 3 (С.С. Гамченко). -- Спр. 46. -- 109 арк.

8. Гамченко С. Дослідна робота археологічного відділу Волинського н/д музею в 1925 році [Житомир, 07.12.1925 р.] / НА ІА НАН України. -- Ф. ВУАК. -- Спр. 46/4. -- 7 арк.

9. Дневник археологических изысканий. Археологический отдел Волынского центрального музея (1921-- 1925 гг.) / НА ІА НАН України. -- Ф. 3 (С.С. Гамченко). -- Спр. 56. -- 37 арк.

10. Дневник археологических исследований Коростенщины. Записная книжка № 4 / НА ІА НАН України. -- Ф. 3 (С.С. Гамченко). -- Спр. 61. -- 73 арк. Доповідна записка до Ради Волинського науководослідчого музею Завід. Археологічн. Від. музею Левицького І.Ф. -- Житомир, 29/IV -- 28 / Фонди ЖОКМ. -- КП 38656/1 -- ІД -- 11182. -- 16 арк. Звіт за 1924/25 академічний рік (з 1/Х -- 1924 року по 1/Х -- 192 року). Документи ЖОКМ. -- Житомир, 1979. -- Кн. ІІ / Фонди ЖОКМ. -- КП 6820. -- Арк. 4--19.

11. Инвентарь имений принадлежащих панам Евстафию, Юрию, Петру и Александру Тишкевичам Логойским, находящихся в Житомирском повете, Киевского воеводства, с исчислением крестьян и мещан и их повиностей. 1593 года, октября 7 дня // АЮЗР. -- К., 1876. -- Ч. VI, т. I: Акты об экономических и юридических отношениях крестьян в XVI--XVIII веке (1498--1795). -- С. 223--232.

12. Книга наказів Житомирського музею: липень 1926 -- 16 серпня 1936 рр. / Фонди ЖОКМ. -- КП 38120 / ІД -- 10497. -- 92 арк.

13. Козубовський Ф.А. Записки про досліди археологічні коло м. Коростеня року 1925. -- Коростень, 1926. -- 24 с.

14. Кучера М.П. Отчет о разведке памятников археологии Житомирской области в 1988 г. / НА ІА НАН України. -- 1988/15б.

15. Кучера М.П. Дослідження городищ на Волині й Поділлі // Археологія. -- 1979. -- Вип. 29. -- С. 62-- 72.

16. Кучера М.П. Нові дані про городища Житомирщини // Археологія. -- 1982. -- Вип. 41. -- С. 72--82. Левицький І. Археологічні досліди в районі: Народичі--Ст. Шарно--Уманці--Булев--Селець--Болотниця Коростенської округи року 1925 [Житомир, 24.V.1926 р] / Фонди ЖОКМ. -- КП 38656/2 ІД-- 11183. -- 137 арк.

17. Левицький І. Археологічні досліди в Коростенській і Житомирській округах, року 1926 (Коротке подання) [Житомир, 27.ХІІ.26 р] / Фонди ЖОКМ. -- КП 38656/4 ІД--11185. -- 37, I-XXXI арк.

18. Левицький І. Археологічні досліди в Коростенській і Волинській округах року 1928 [Житомир, 29.ХІІ.28] / Фонди ЖОКМ. -- КП 38656/6 ІД 11187 -- 39 арк. Левицький І.Ф. Домовина кінця неолітичної доби на побережжі середньої течії р. Случі (с. Колодяжне на Волині) / Зап. ВУАК. -- К., 1930. -- Т. I. -- С. 159--178. Левицький І. Стація в ур. Піщаному біля Народич // Антропологія: Річник кабінету антропології ім. Ф. Вовка за 1930 р. -- К., 1931. -- Т. !V. -- С. 191--235.

19. Моця А.П. Погребальные памятники южнорусских земель ІХ--ХІІІ вв. -- К., 1990. -- 156 с.

20. Отчет о деятельности археологического отдела Волынского научно-исследоват. центр. музея за Июль--Сентябрь 1924 года // НА ІА НАН України. -- Ф. 3 (С.С. Гамченко). -- Спр. 51: Материалы о деятельности археологического отдела Волынского научно-исследовательского музея 1924--1925 гг.). -- Арк. 64--65.

21. Петров В.П. Памятники корчацкого типа (по материалам раскопок С.С. Гамченко) // МИА. -- 1963. -- Вып. 108. -- С. 18--38.

22. Ріжне листування археологічного відділу на 1925 р. / Фонди ЖОКМ. -- КП 38656/11 -- І Д 11192 -- 106 арк. рудинський М. Коротке звідомлення за діяльність ВУАКу при УАН в галузі археологічних дослідів в р. 1925 // Коротке звідомлення ВУАК за археологічні досліди року 1925. -- К., 1926. -- С. 3--11.

23. Русанова И.П. Археологические памятники второй половины I тыс. н.э. на территории древлян // СА. -- 1958. -- № 4. -- С. 33--46.

24. Русанова И.П. Курганы полян Х--ХІІ вв. -- М., 1966. -- 67 с. (САИ. -- Вып. Е1-24).

25. Русанова И.П. Курганы Х! -- ХІІ вв. у с. Буки Житомирской области // КСИА. -- 1967. -- Вып. 110. -- С. 42--47.

26. Русанова И.П. Жилище VIII--ІХ вв. у села Буки на Житомирщине // КСИА. -- 1971. -- Вып. 125. -- С. 46--51.

27. Самойловський І.М. Стародавній Коростень // Археологія. -- 1970. -- Т. ХХІІІ. -- С. 190--200.

28. Справа про Коростенське городище [1930 р] / НА ІА НАН України. -- Ф. ВУАК. -- Спр. 360. -- 53 арк. Статистический экскиз археологического отдела Волынского центрального музея / НА ІА НАН України. -- Ф. 3 (С.С. Гамченко). -- Спр. 35 -- Арк. 1--5. Тарабукін О.О. Археологічні дослідження Товариства дослідників Волині і Волинського науково-дослідного музею на Житомирщині в першій третині ХХ ст. // Матеріали та тези наук. конф. до 130-річчя Житомирсь. краєзнав. музею (11--13 жовтня 1995 р., Житомир). -- Житомир, 1995. -- С. 31--36.

Размещено на Allbest.ru