Поховання скіфського часу з ґрунтового могильника біля с. Заломи Кіровоградської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Поховання скіфського часу з ґрунтового могильника біля с. Заломи Кіровоградської області

скіфський захоронення поховання могильник

У 1985 р. під час будівництва ферм біля с. Заломи Знам'янського р-ну Кіровоградської обл. був відкритий ґрунтовий могильник. Він займає верхню площину та схили пагорба на південно-західній околиці с. Заломи у верхньому межиріччі річок Ірклеї та Цибульника, що належать до басейну Тясмина [Бокий, 1987, с. 22]. Протягом 1986-1989 рр. стаціонарні дослідження пам'ятки проводилися археологічною експедицією Кіровоградського державного педагогічного інституту на чолі з Н.М. Бокій. Всього було розкопано 98 поховань, більша частина яких належить до скіфського часу. У 1989 р. на могильнику був розкопаний й курган епохи бронзи [Бокий, 1987а]. Скіфські поховання могильника належать до VI-IV ст. до н. е. Поховальні споруди скіфського часу представлені виключно ґрунтовими ямами прямокутної форми. Деякі з них мають дерев'яні перекриття. В могилах переважає широтна орієнтація. Більшість небіжчиків лежали у випростаному стані, головою на захід. Інвентар з могильника не чисельний та представлений бронзовими наконечниками стріл, залізним наконечником списа, залізними ножами, пастовим та скляним намистом, бронзовими сережками, бляхою, керамічними пряслицями, кількома раковинами Cauri та ін. У 1986 р. поряд з могильником було відкрите синхронне селище скіфського часу. Таким чином, могильник та поселення становлять цілісний комплекс, що існував протягом VI-IV ст. до н. е. Матеріали з розкопок пам'ятки неопубліковані та зберігаються у фондах Археологічного музею імені Нінель Бокій Кіровоградського державного педагогічного університету.

Наша стаття присвячена публікації захоронення 42. Могильна яма мала прямокутну форму, орієнтовану довгими сторонами за віссю захід-схід. її довжина - 2,4, ширина - 1,6, глибина - 1 м. Поховання було зруйноване та пограбоване. Кістки небіжчика лежали в центрі та під північною стінкою ями. In situ збереглися лише променеві кістки рук, що дозволяє припустити, що похований лежав у випростаному положенні, на спині, головою на захід. Кістки ніг були обережно складені під північною стінкою. Серед них виявлене лезо залізного ножа. Біля кисті правої руки зафіксовані залишки залізного предмета, що сильно постраждав від корозії (можливо - наконечник списа?). В центрі могили, на відстані 0,5 м від північної стінки знайдені залишки дерев'яного сагайдаку, в якому лежали 17 бронзових наконечників стріл та фрагмент бронзової бляхи у звіриному стилі. Встановити форму та розміри сагайдаку не вдалося. Це далеко не перша така знахідка в скіфських похованнях Правобережжя. Добре зберігся, зокрема, сагайдак із поховання кургану 31 біля с. Бобриці, який мав форму вузького ящичка довжиною 70, шириною 17 см. Іноді такі сагайдаки прикрашали металевими бляхами у звіриному стилі [Петренко, 1967, с. 44].

У поховальному обряд, прості ґрунтові ями без додаткових конструкцій фіксується протягом всього скіфського часу та не є хронологічною чи етнографічною ознаками [Скорый, 2003, с. 51]. У Лісостеповому Правобережжі протягом VII-IV ст. до н. е. поховання в простих ямах становлять близько 30% від усіх поховань [Ков - паненко, Бессонова, Скорый, 1989, с. 32-43].

Розглянемо поховальний інвентар поховання.

1. Фрагмент залізного ножа з горбатою спинкою та трикутним у перетині лезом. На місці руків'я збереглися залишки зотлілої дерев'яної ручки та залізна заклепка. Довжина фрагмента 9,8, ширина леза 2,3 см. Подібні ножі є досить поширеною знахідкою в похованнях впродовж всього скіфського часу.

2. Бронзові втульчасті наконечники стріл представлені кількома типами.

А. Дволопатевий наконечник з голівкою гостролистої форми. По центру голівки виділене ребро, що плавно переходить у виступаючу втулку. У нижній її частині зберігся фрагмент шипа. Довжина наконечника - 4,0 см. Разом із ним зберігся фрагмент дерев'яного черешка. Наконечник належить до першої хронологічної групи (І відділ, 3 тип) за А.І. Мелюковою та датується VII - початком VI ст. до н. е. [Мелюкова, 1964, с. 18]. На Правобережжі подібні наконечники знайдені в ранньоскіфсь - ких курганах Мала Офірна [Петровська, 1968, рис. 5], 432 біля с. Журовки, та Берестяги [Ков - паненко, 1981, рис. 5, 3]. Відомі такі вістря і на Лівобережжі, в курганах Посульської групи [Иллинская, 1968, табл. ХІІІ, 5].

Б. Дволопатевий наконечник з трикутною голівкою та виступаючою втулкою, довжиною - 3,5 см (рис. 2, 2). Зберігся фрагмент дерев'яного черешка. Предмет належить до першої хронологічної групи (І відділ, 2 тип) за А.І. Мелюковою та датується VII - початком VI ст. до н. е. [Мелюкова, 1964, с. 18]. На Правобережжі подібний предмет знайдений в урочищі Княжа гора біля м. Канева в Пороссі [Ковпаненко, 1981, рис. 59, 2].

В. Трилопатевий наконечник з гостролистою голівкою та виступаючою втулкою (рис. 2, 3). Довжина - 3,5 см. Він належить до келермесь - кого типу та датуються VII - початком VI ст. до н. е. Подібні стріли відомі нам за знахідками з Келермеських курганів та поховань на Північному Кавказі [Иессен, 1952, рис. 3]. На Лівобережжі такі вістря знайдені в курганах Старша Могила [Іллінська, 1951, табл. ІІ, 4, 5], 4 та 467 біля с. Аксютинці [Иллинская, 1968, табл. ХІХ, 18; табл. ХІІІ, 7]. На Правобережжі - у Мель - гуновському кургані [Придик, 1911, табл. 1], курганах Реп'яхувата Могила [Ильинская, Мозолевский, Тереножкин, 1980, рис. 14; 15], Мала Офірна [Петровська, 1968, рис. 5]. В цьому регіоні такі вістря стріл іноді зустрічаються як пережиток і протягом V - початку IV ст. до н. е. [Петренко, 1967, с. 44, 45].

Г. Трилопатеві наконечники з трикутною голівкою, виступаючою, втулкою та гострими кінцями ребер граней, що утворюють шипи (13 екз.; рис. 2, 4-8, 10). Довжина виробів - 1,6-3,2 см. На одному з них між лопатями - рельєфний орнамент, що імітує косі насічки (рис. 2, 5). У іншого - тригранна «поважчена» голівка (рис. 2, 7).

Такі наконечники належать до третьої та четвертої хронологічних груп за А.І. Мелюковою [Мелюкова 1964, табл. V, 9, и, 6]. Вони з'являються в V ст. до н. е., продовжуючи існувати й у FV ст. до н. е. В степу подібні вістря відомі з поховань у курганах 1 та 13 біля Ка - пулівки [Тереножкин, 1973, рис. 9, 4; 10, 8], 11 коло м. Орджонікідзе [Мозолевский, 1973, рис. 17, 1, 5], Мелітопольському [Тереножкин, 1988, Рис. 133], Страшній Могилі та насипу 4 її групи [Тереножкин, 1973, рис. 17, 1, 5; 19, 1, 2, 10, 21], Хомина Могила [Мозолевский, 1973, рис. 34, 2]. В Лісостеповому Подніпров'ї їх знайдено в курганах 400 біля с. Журовки [Бобринский, 1905, рис. 18], поблизу с. Іванків [Фіалко, 1994, рис. 4, І], в с. Броварки [Галанина, 1977, табл. 29], у похованні 65 Світловодського ґрунтового могильника [Бокій, 2013, рис. 2, 8].

Крім цілих форм, виявлений невеликий фрагмент бронзового наконечника стріли, проте встановити його тип неможливо.

В цілому в сагайдачному наборі яскраво виділяються 2 хронологічних групи. Перша - з ранньоскіфських дволопатевих та трьохлопате - вого вістря з голівками листовидной чи трикутної форми (рис. 2, 1-3). Друга - трилопатеві наконечники з виступаючою втулкою V ст. до н. е. (рис. 2, 4-10).

3. Частина бронзової зооморфної бляхи у вигляді двох копит. Довжина - 4,7 см, ширина - 2,4 см. Вона, ймовірно, являє собою частину бляхи у вигляді задніх ніг коня типу знайденої в кургані 3 біля с. Пастирське (рис. 3) в басейні Тясмину [Древности Приднепровья, 1899, табл. ХІХ, 320б]. Інша аналогія походить з кургану біля Вільшанки (розкопки Н.М. Бокій, 1970 р.). Подібні знахідки датуються V ст. до н. е. [Могилов, 2008, с. 52]. Різноманітні зооморфні бляхи відносять до прикрас вузди. Однак, в Заломах вона знаходилась біля сагайдачного набору, натомість, ніяких інших предметів спорядження коня не виявлено. Вірогідно, в даному випадку вона прикрашала сагайдак. Такі випадки теж відомі: Новорозанівка, курган 1 [Шапошникова, 1970, с. 212, рис. 5], вірогідно, Жданів, курган 7 [Черненко, 1970, с. 179, 180, рис. 2, 4].

При хронологічній атрибуції поховання на перше місце виступає сагайдачний набір. Як згадувалось, тут виділяється 2 хронологічних групи наконечників, відповідно ранньоскіфського часу та V ст. до н. е. Датування проводиться, звичайно, за більш пізніми знахідками. Трьохлопатеві вістря стріл з втулкою, що виступає, переважають в наборах другої-четвертої чвертей V ст. до н. е. [Полін, 1987, рис. 11-13]. Наявність ранньоскіфських наконечників, разом з цим, може вказувати на раніший відрізок в межах цієї дати - друга чверть - середина V ст. до н. е. Не суперечить цій даті і зооморфна бляха.

Бронзова бляха з Пастирського (за О.Д. Могиловим)

Література

1. Бобринской А.А. Отчет о раскопках, произведенных в 1903 году в Чигиринском уезде Киевской губернии // ИАК. - 1905. - №14. - С. 1-43. Бобринской А.А. Отчет о раскопках близ сел Журов - ки и Капитановки (Чигиринского уезда Киевской губернии) // ИАК. - 1905. - №17. - С. 17-98. Бокий Н.М. Грунтовый могильник у с. Заломы // Киммерийцы и скифы. - Кировоград, 1987. - Ч. 1. - С. 22-24.

2. Бокий Н.М. Дневник с расскопок грунтовго могильника возле с. Заломы Знаменского района Кировоградской области в 1987 г. // АМБ. - 1987/1.

3. Бокій Н.М., Могилов О.Д., Панченко К.І. Колективне поховання скіфського часу в Лісостеповому Правобережному Подніпров'ї // Археологія і фортифікація Середнього Подністров'я: Зб. матеріалів ІІІ Всеукр. наук.-практич. конф. - Кам'янець-Подільський, 2013. - С. 17-24.

4. Галанина Л.К. Скифские древности Приднепровья. - М., 1977. - 68 с. (САИ. - Вып. Д 1-33). Древности Приднепровья. - К., 1899. - Вып. 2. - 44 с.

5. Иессен А.А. Некоторые памятники VIII-VII вв. до н.э. на Северном Кавказе // Вопросы скифо-сарматской археологии. - М., 1952. - С. 112-131. Іллінська В.А. Курган Старша Могила - пам'ятка архаїчної Скіфії // Археологія. - 1951. - Т. V. - С. 196-212.

6. Ильинская В.А. Скифы Днепровского Лесостепного Левобережья (курганы Посулья). - К., 1968. - 267 с. Ильинская В.А., Мозолевский Б.Н., Тереножкин А.И. Курганы VI в. до н.э. у с. Матусов // Скифия и Кавказ. - К., 1980. - С. 31-64.

7. Ковпаненко Г.Т. курганы раннескифского времени в бассейне р. Рось. - К., 1981. - 160 с.

8. Ковпаненко Г.Т., Бессонова С.С., Скорый С.А. Памятники скифской эпохи Днепровского Лесостепного Правобережья (Киево-Черкасский регион). - К., 1989. - 333 с.

9. Мелюкова А.И. Вооружение скифов. - М., 1964. - 91 с. (САИ. - Вып. Д 1-4).

10. Могилов О.Д. Спорядження коня скіфської доби у Лісостепу Східної Європи. - Київ; Кам'янець - Подільський, 2008. - 439 с.

11. Мозолевский Б.Н. Скифские погребения у с. Нагорное близ г. Орджоникидзе на Днепропетровщине // Скифские древности. - К., 1973. - С. 187-242. Ольховский В.С. Погребально-поминальная обрядность населения Степной Скифии (VII-III вв. до н.э.). - М., 1991. - 256 с.

12. Петренко В.Г. Правобережье Среднего Приднепровья в V-III вв. до н.э. - М., 1967. - 180 с. (САИ. - Вып. Д 1-4).

13. Петровська Є.О. Курган VI ст. до н. е. біля с. Мала Офірна на Київщині // Археологія. - 1968. - Т. ХХІ. - С. 164-173.

14. Полін С.В. Хронологія ранньоскіфських пам'яток // Археологія. - 1987. - Вип. 59. - С. 17-36.

15. Скорый С.А. Скифы в Днепровской Правобережной Лесостепи. - К., 2003. - 161 с.

16. Тереножкин А.И., Ильинская В.А., Черненко Е.В., Мозолевский Б.Н. Скифские курганы Никопольщины // Скифские древности. - К., 1973. - С. 113-186. Тереножкин А.И., Мозолевский Б.Н. Мелитопольский курган. - К., 1988. - 264 с.

17. Фиалко Е.Е. Памятники скифской эпохи Приднепровской Терассовой Лесостепи. - К., 1994. - 53 с. Черненко Є.В. Скіфські кургани V ст. до н. е. поблизу м. Жданова // Археологія. - 1970. - Т. XXIII. - С. 176-181.

18. Шапошникова О.Г. Погребение скифского воина на р. Ингул (предварительная публикация) // СА. - 1970. - №3. - С. 208-212.

Размещено на Allbest.ru