Евакуація провідних закладів вищої освіти, науки та культури Харкова у роки Великої Вітчизняної війни: проблеми сучасної вітчизняної історіографії

Аналіз сучасної вітчизняної наукової літератури, де розглядається проблема евакуації провідних закладів вищої освіти Харкова до звільнення території від гітлерівців. Висвітлення проблеми евакуації наукових цінностей з Харкова у вітчизняній історіографії.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 23.08.2018
Размер файла 22,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Евакуація провідних закладів вищої освіти, науки та культури Харкова у роки Великої Вітчизняної війни: проблеми сучасної вітчизняної історіографії

Свинаренко Н.О.

Проаналізовано сучасну вітчизняну наукову літературу, де розглядається проблема евакуації провідних закладів вищої освіти, науки та культури Харкова з 1941 р. до звільнення вказаної території від гітлерівців. Виявлено причини, котрі не сприяли ширшому та детальнішому висвітленню проблеми евакуації наукових та культурних цінностей з Харкова у сучасній вітчизняній історіографії. Звернено увагу на недостатній рівень та обсяг висвітлення даної проблеми у сучасній вітчизняній історіографії та її одноманітний виклад. В підручниках, навчальних посібниках, курсах лекцій,різній навчально-методичній літературі інформація про евакуацію з Харкова у 1941 р. персоналу, майна, документацію наукових, освітніх, культурних закладів практично відсутня.

Ключові слова: евакуація, професорсько-викладацькі кадри, студенти, сучасна вітчизняна історіографія, гітлерівська окупація.

Як відомо, крім матеріальних цінностей стратегічно важливих підприємств у Харкові на початок 1941 р. були також цінності духовні, представлені матеріалами музеїв, картинних галерей, майном вищих навчальних закладів, що постраждали у роки Другої світової війни.

Метою даної роботи є висвітлення інформації в сучасній вітчизняній історичній літературі про перебування в евакуації провідних закладів вищої освіти, науки та культури Харкова у роки Великої Вітчизняної війни, виявлення малодосліджених аспектів проблеми.

Дана проблема поки що не знайшла Грунтовного дослідження у сучасній історичній літературі. Причини цьому є різні. Зокрема, в економіці СРСР головні позиції займали галузі, що працювали на обороноздатність держави, а сфери освіти, науки, культури були поза провідними позиціями. У короткі часові рамки здійснити евакуаційні заходи було досить складно, пріоритети, звичайно ж, належали підприємствам машинобудівної галузі. А рятувати картини, старовинні книги, гербарії, лабораторні зразки хімічних елементів, обладнання інститутів, реферати, курсові та дипломні роботи студентів харківські керівники евакуаційних заходів не поспішали. Хоч закладів вищої освіти та науково-дослідних інститутів у Харкові було багато, та часу бракувало, тому фактично перед гітлерівською окупацією вивезено було мізерну кількість кваліфікованих кадрів, документації, необхідного цінного обладнання. Переважна ж більшість людських ресурсів, важливого обладнання, зразків металів (в тому числі і дорогоцінних), картин, посуду, килимів та ін. дісталися на розграбування гітлерівським окупантам та місцевому населенню, яке голодувало та мало якось виживати у тих надскладних умовах. Зрозуміло, що вказана інформація не сприяла патріотичним настроям радянських людей, а значить - замовчувалася. У радянській науковій історичній літературі ця тема якщо і згадувалася, то побіжно. Дана тема у певних аспектах знайшла відображення в публікаціях А. В. Скоробогатова [1], М. 3. Бердути [2], М. Зозулі [3], Б. П. Зайцева [4], Ю. Й. Журавського[5] та ін.

Інформація проблематики носить фрагментарний характер. У основі публікації лежить уже відома інформація з вищезгаданих робіт, збірок документів.

Про загальну кількість наукових та вищих навчальних закладах йдеться у роботі А. В. Скоробогатова, де автор називає евакуйовані з Харкова 24 науково-дослідних інститути та 25 вишів [1, с. 218]. У розділі 6 «Простий харків'янин в умовах війни» харківський історик А. В. Скоробогатов наводить досить красномовний приклад недоліків евакуації, коли навіть тодішній відповідальний за евакуацію Харківського університету, депутат міської ради, проректор з навчальної частини Д. А. Корнієнко не міг отримати евакуаційних листів для дружини (єврейки за національністю) та старшої доньки, та боючись нацистського терору, у перший день гітлерівської окупації змушений був родиною йти пішки у приміську зону, де знайшов тоді прихисток [1, с. 218].

Зрозуміло, що пересічні працівники вишів та наукових закладів мали мізерну надію на від'їзд з Харкова і мали розраховувати тільки на власні сили.

Харківські історики М. 3. Бердута та С. Ю. Іванов досліджували історію Харківського університету у 1941-- 1950-х рр. Характеризуючи умови роботи та проживання М. 3. Бердута, С. Ю. Іванов вказують, що уже в перші дні після прибуття до Кзил-Орди наприкінці жовтня 1941 р. деякі викладачі Харківського університету були направлені на роботу в міські середні і неповні середні школи, в місцевий педагогічний інститут; украй гострою була житлова проблема як для викладачів, так і ддя студентів, частина студентів була розселена в приміських колгоспах і радгоспах, де тимчасово залучалася до сільськогосподарських робіт [2, с. 82].

Про інший престижний виш Харкова та героїчну діяльність її наукових кадрів у роки гітлерівської окупації йдеться у іншій роботі М. Зозулі [3]. Як відомо, навесні 1930 р. Харківський політех було поділено на інститути - механіко-машинобудівний (ХММІ), хіміко- технологічний (ХХТІ) та електро-технічний (ХЕТІ). На початку війни ХЕТІ тимчасово припинив своє існування [З, с. 10]. Описуючи трудові досягнення, М. Зозуля вказує, що за проектами харківських учених виготовляли приціли для 50-мм мінометів радянських воїнів. Доцент С. М. Хмара розробив передову технологію штамповки снарядів та мін; доценти О. П. Сукачов та Ф. І. Анохін розробляли та впроваджували стартери та електрообладнання для танків [3, с. 12]. М. Зозуля високо оцінює внесок харківських політехніків у пришвидшення перемоги над гітлерівцями. Автор додає, що у ХХТІ, евакуюваний до м. Чирчик (Узбецької РСР) професори В. І. Атрощенко і К. О. Белов у перші дні війни розробили процес приготування хімічних запальників для протитанкових пляшок і запалювальних ампул [3, с. 12].

Безперечно, порівняно з іншими навчальними та науковими закладами у Харкові, найбільше наукових робіт присвячено висвітленню історії харківського університету [2; 4; 5]. На відміну від інших дослідників, які описують одні і ті ж відомості про трудові будні цього закладу, трапляються в історіографії і видання, де містяться і характеристики маловідомих фактів. Зокрема, одна з робіт нам повідомляє про два залізничні вагони, які в грудні 1941 р. перевозили майно та спеціальне лабораторне обладнання харківського університету, що загинули під Сталінградом через авіаудари [4, с. 55]. евакуація харков історіографія гітлерівець

Про долю Харківського університету є відомості в одній з наукових робіт харківських істориків [5, с. 332]. Там переважно йде мова про роботу евакуйованих факультетів та про складні щоденні будні студентів та викладачів.

Відомості про евакуйовані харківські заклади культури є в інших роботах [6]. Відомо, що спочатку у Красноярську, згодом у Читі, Алма-Аті працював Харківський театр опери і балету, у м. Фергана (Узбецької РСР) - Український драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка, у Хабаровську - Російський драматичний театр. Відомо, що тільки фронтова бригада театру ім. Т. Г. Шевченка дала 80 концертів для воїнів Воронезького фронту [6, с. 332]. В цій же роботі згадується, що два харківських медичних інститути були евакуйовані до м. Чкалова (нині - Оренбург), стоматологічний до м. Фрунзе, разом дали державі півтори тисячі лікарів різних спеціальностей; у м. Куйбишеві діяв авіаційний інститут, у м. Красноуфімськ - механіко- машинобудівний, у м. Ташкенті - інженерів залізничного транспорту, у м. Катта-Кургані - сільськогосподарський, у м. Новосибірську - ортопедії та травматології, у м. Енгельсі - поліграфічний та педагогічний інститут іноземних мов, у м. Саратові - автошляховий [6, с. 331].

Також у сучасній історіографії є відомості про плідну працю науковців Харківського проектного інституту «Гіпросталь». Зокрема, згадується, що за їх проектами було побудовано дві доменні печі на Магнітогорському металургійному комбінаті (Челябінська обл.) та дві печі - на Чусівському металургійному заводі (Пермська обл.), мартенівський цех на Златоустівському заводі (Челябінської обл.) [6, с. 280].

Про долю наукових закладів Харкова у роки Великої Вітчизняної війни також є відомості у виданні, що з'явилося друком у 2005 р. [7, с. 70]. Автор підтверджує попередньо вказану інформацію про працівників харківської «Гіпросталі». Також у даній науковій роботі згадується діяльність співробітників фізико-технічного інституту низьких температур, котрі запропонували виробляти хімічні запали для горючих рідин; розробили рекомендації для прискорення виробництва рівнів мінометних прицілів, приборів для перевірки зношення артилерійських та мінометних установок та коректування польоту літаків [7, с. 73]. Також у роботі згадуються вчені харківського Політехнічного інституту, які брали участь у роботі конструкторського бюро заводу №75, удосконалювали танковий двигун В-2, пришвиджшуючи бажані дні перемоги над гітлерівцями [7, с. 78]. Тут же повідомляється про складову харківського університету астрономічну обсерваторію, співробітники якої, працюючи сумісно з МИЛО та застосовуючи потужні оптичні прибори, попереджала про наближення до міст ворожих літаків [7, с. 79].

Географія евакуації закладів вищої освіти, науки і культури Харкова теж висвітлена у роботі О. В. Дьякової, зокрема, університет евакуювали до Кзил-Орди, сільськогосподарський - до Катта-Кургана, медичний інститут - до Оренбурга, залізничного транспорту - до Ташкенту [8, с. 7].

Таким чином, найбільше у сучасній історичній літературі висвітлена історія перебування в евакуації Харківського університету. Загалом вказана тема малорозроблена, переважно через відсутність необхідних архівних джерел. Про перебування переважної більшості харківських наукових, освітніх та культурних закладів в евакуації інформації дуже мало, крім того носить вона фрагментарний характер. Найбільш широко описаний географічний аспект евакуації закладів вищої освіти, науки та культури - Харківський державний університет евакуювали до Кзил-Орди, сільськогосподарський інститут - до Катта-Кургана, залізничного транспорту

до Ташкенту, два харківських медичних - до Чкалова, стоматологічний - до Фрунзе, авіаційний - до Куйбишева, механіко-машинобудівний - до Красноуфімська, поліграфічний та педагогічний іноземних мов - до Енгельсу, автошляховий - до Саратова, ортопедії та травматології - до Новосибірську, «Гіпросталь» - до Магнітогорська, Харківський театр опери і балету - спочатку до Красноярська, згодом до Чити, Алма-Ати,

Український драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка - до Фергани, Російський драматичний театр-до Хабаровська. А так як втрати при евакуації майна, лабораторного обладнання, документації, цінної літератури не сприяло зростанню патріотизму і виставляло представників місцевої радянської влади у безпорадному стані - це і було головною причиною низького рівня дослідження даної проблеми. Щодо характеристики істориками самого періоду перебування в евакуації харківських наукових, освітніх закладів, то найбільше висвітлювалася проблема соціального становища викладачів, студентів, їх житлові умови; наукові досягнення професорсько-викладацького складу, які пришвидшували перемогу над ворогом в тилу; громадська робота студентів.

Список використаних джерел

1. Скоробогатов А. В. Харків у часи німецької окупації (1941-- 1943) І А. В. Скоробогатов. -X.: Прапор, 2004. - 368 с.

2. Бердута М. 3. Харківський університет у 1941-1950-ті рр. / М. 3. Бердута, С. Ю. Іванов// Вісник ХНУ Серія «Історія». - 2013. Вип.47. - №1087. - С.275-286.

3. Зозуля М. Внесок харківських науковців-політехніків в оборону країни / М. Зозуля // Матеріали регіональної студентської науково-теоретичної конференції «Велика Вітчизняна війна. 1941-- 1945 рр. До 60-річчя Перемоги». 27-28 квітня 2005 р. - НТУ «ХПІ». -2005.-С.10-12.

4. Зайцев Б. П. Університет в окупованому Харкові (жовтень 1941 р. - серпень 1943 р.) / Б. П. Зайцев // Университеты. Наука и просвещение. - 2000. -№1.- С.54-64.

5. Журавський Ю. Й. Харківський університет в роки Великої Вітчизняної війни / Ю. Й. Журавський, Б. П. Зайцев, Б. К. Мигаль. 2-е вид., випр. і доп. - X.: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2010. - 200 с.

6. Історія міста Харкова XX століття / О. Н. Ярмиш, С. І. Посохов, А. І. Енштейн та ін. - X.: Фоліо, 2004. - 686 с.

7. О доблести, о подвигах, о славе: К 60-летию Победы в Великой Отечественной войне / Сост. А. В. Мельников; редкол.: Л. С. Сорока (гл. ред.) и др. - X.: Золотые страницы, 2005. - 168 с.

8. Дьякова О. В. Харківщина в роки Великої Вітчизняної війни / О. В. Дьякова. - X.: Лібра, 2013. - 99 с.

9. Skorobogatov А. V. Harkiv u chasy nimec'koi' okupacii' (1941-- 1943) I A. V. Skorobogatov. - H.: Prapor, 2004. - 368 s.

10. Berduta M. Z. Harkivs'kyj universytet u 1941--1950--ti rr. / M. Z. Berduta, S. Ju. Ivanov// Visnyk HNU Serija «Istorija». - 2013. - Vyp.47. - №1087. - S.275-286.

11. Zozulja M. Vnesok harkivs'kyh naukovciv-politehnikiv v oboronu krai'ny / M. Zozulja // Materialy regional'noi' students'koi' naukovo-teoretychnoi' konferencii' «Velyka Vitchyznjana vijna. 1941-1945 rr. Do 60-richchja Peremogy». 27-28 kvitnja 2005 r. - NTU «НРІ». -2005. -S.10-12.

12. Zajcev В. P. Universytet v okupovanomu Harkovi (zhovten' 1941 r. - serpen' 1943 r.) / В. P. Zajcev // Universitety. Nauka і prosveshhenie. -2000.-№l.-S.54-64.

13. Zhuravs'kyj Ju. J. Harkivs'kyj universytet v roky Velykoi' Vitchyznjanoi' vijny / Ju. J. Zhuravs'kyj, В. P. Zajcev, В. K. Mygal'. - 2-е vyd., vypr. і dop. - H.: HNU im. V. N. Karazina, 2010.- 200 s.

14. Istorija mista Harkova XX stolittja / O. N. Jarmysh, S. I. Posohov, A. I. Enshtejn ta in. -H.: Folio, 2004. - 686 s.

15. О doblesti, о podvigah, о slave: К 60-letiju Pobedy v Velikoj Otechestvennoj vojne / Sost. A. V. Mel'nikov; redkol.: L. S. Soroka (gl. red.) і dr. -H.: Zolotye stranicy, 2005. - 168 s.

16. D'jakova О. V. Harkivshhyna v roky Velykoi' Vitchyznjanoi' vijny І О. V. D'jakova. -H.: Libra, 2013.- 99 s.

17. Svynarenko N. ОCandidate ofHistorical Sciences, Associated Professor, S. Kuznets KhNUE (Ukraine, Kharkov), nsvinarenko2@gmail.com

18. Dobrunova L. E., Candidate ofHistorical Sciences, Associated Professor, S. Kuznets KhNUE (Ukraine, Kharkov), dobrunova.l@rambler. Ru

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Місце та значення Великої Вітчизняної війни в історії України, характеристика головних боїв, що відбувалися на її території. Хід громадянської мобілізації та завдання, що ставилися перед загонами добровольців. Етапи евакуації прифронтової смуги.

    реферат [32,5 K], добавлен 29.11.2009

  • Поняття пропаганди та її відмінність від інших видів масового впливу. Зображення ідеологічних супротивників в радянській пропаганді 1941-1945 рр. Радянська концепція пропаганди в роки Великої Вітчизняної війни, що відображена в плакатах, пресі, радіо.

    курсовая работа [45,9 K], добавлен 14.11.2013

  • Початок Великої Вітчизняної війни. Захоплення Україна в розповідях очевидців. Висвітлення воєнних подій ветеранами війни. Звільнення Україні перемога над фашистською Німеччиною. Аналіз причин, наслідків військових дій в Україні та у Черкаській області.

    контрольная работа [50,7 K], добавлен 14.11.2010

  • Історіографія діяльності партизанських загонів часів Великої Вітчизняної війни. Аналіз та систематизація історіографічних джерел: наукових та мемуаристичних, що стосуються діяльності партизанського з’єднання "За Батьківщину" під командуванням І. Бовкуна.

    реферат [24,2 K], добавлен 06.03.2012

  • Оцінка стану радянської вищої школи в перші роки після Великої Вітчизняної війни. Наявність матеріально-побутової та кадрової кризи педагогічних інститутів - одна з характерних особливостей системи професійної підготовки учителів повоєнної України.

    статья [13,9 K], добавлен 14.08.2017

  • Проблеми військової історії в першій половині ХХ ст. та стан російської історіографії щодо вивчення українського питання у Першій світовій війні. Суспільно-політичні процеси у Галичині в період війни. Місце українських земель у міжнародних відносинах.

    статья [19,4 K], добавлен 27.08.2017

  • Аналіз і порівняння причин, змісту і наслідків Вітчизняної війни 1812 року і Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, місце України в цих війнах. Справедливі війни українського народу за свободу і незалежність Вітчизни проти іноземних загарбників.

    презентация [12,6 M], добавлен 22.09.2014

  • Висвітлення аспектів історико-педагогічного аналізу становлення освіти на Буковині, розвитку шкільної мережі. Аналіз навчальних планів, організаційно-методичного забезпечення викладання предметів. Принципи систематизації закладів освіти на Буковині.

    статья [790,7 K], добавлен 24.11.2017

  • Церковне життя на території окупованої України в роки Великої Вітчизняної війни. Конфесійна політика окупаційної адміністрації в 1941-1942. Німецько-фашистський окупаційний режим і релігійне життя. Відродження Православної Церкви у післявоєнний час.

    дипломная работа [90,6 K], добавлен 14.11.2010

  • Спроба проаналізувати літературу, яка була видана в Білорусі і присвячена історії становлення Білоруської Народної Республіки. Аналіз немарксистської, радянської та сучасної історіографії. Характеристика основних етапів білоруської історичної науки.

    статья [23,0 K], добавлен 14.08.2017

  • Плани застосування авіації у майбутній війні. Становлення вітчизняної авіації під час війни. Аналіз вітчизняної та зарубіжної авіаційної техніки періоду війни. Авіація США, Англії, Німеччини. Особливості перетворення літака з гвинтомоторного в реактивний.

    реферат [13,6 K], добавлен 28.04.2011

  • Основні передумови зародження антифашистського Руху Опору на території України, характеристика основних форм и методів боротьби. Розвиток партизансько-підпільної боротьби на різних етапах боротьби, внесок частин Руху Опору в розгром німецького агрессора.

    дипломная работа [135,2 K], добавлен 15.07.2009

  • Джерельна база історії партизанського з’єднання "За Батьківщину". Еволюція історіографічного образу партизанського руху на Ніжинщині у радянській та сучасній українській публіцистиці. Проблеми партизанського руху у висвітленні вітчизняної історіографії.

    дипломная работа [121,6 K], добавлен 30.10.2012

  • Рівненська область напередодні Великої Вітчизняної війни. Луцько-бродівсько-рівненська операція 23–29.06.1941 р. Антифашистська боротьба на Рівненщині та її значення. Визволення Рівненської області від німецько-фашистських загарбників. Діяльність УПА.

    контрольная работа [36,6 K], добавлен 20.02.2011

  • Положення Кривого Рогу на початку війни. Терор фашистів проти мирного населення під час окупації, масові розстріли мирного населення, відправлення до концентраційних таборів. Дії партизан та антифашистського підпілля. Етапи визволення Криворіжжя.

    реферат [13,6 K], добавлен 31.03.2010

  • Аналіз діяльності руху Опору на Харківщині у червні 1941 - серпні 1943 років: з'ясування становища регіону під час окупації фашистськими військами. Визначення ролі партизанських і підпільних організацій у визволенні області від німецьких загарбників.

    курсовая работа [86,7 K], добавлен 15.02.2010

  • Перші відомості про початок війни. Наступ німців та окупація Вінниці. Створення нових органів влади у місті. Масові репресії та розстріл євреїв, депортація молоді до Німеччини. Підпільний та партизанський рух на Вінниччині, її визволення від загарбників.

    реферат [5,9 M], добавлен 02.01.2014

  • Визволення Лівобережної України та Донбасу від німецько-фашистських загарбників. "Східний вал" як укріплення на правому березі Дніпра. Микола Ватутін як Герой Радянського Союзу, його заслуги перед Батьківщиною. "Третя сила" в умовах окупаційного режиму.

    реферат [27,0 K], добавлен 15.04.2013

  • Початок оборонних дій Києва у 1941 році у ході Великої Вітчизняної війни. Прорахунки вищих чинів Червоної Армії в перші місяці війни в боях на території України. Загибель Південно-Західного фронту радянської армії 26 вересня 1941 р. після 73 днів оборони.

    реферат [33,6 K], добавлен 12.02.2015

  • Вінниччина та її історія. Велич і значення безсмертного подвигу радянського народу в ім’я свободи і незалежності Батьківщини. Роки Великої Вітчизняної війни. Будівництво усіх оборонних споруд в Могилів-Подільському. Окупація та визволення Вінниччини.

    реферат [431,0 K], добавлен 17.02.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.