Наукова школа професора Проскурякова: нотатки до реконструкції історії науки і техніки

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 624.21/8+625

Наукова школа професора Проскурякова: нотатки до реконструкції історії науки і техніки

кандидат історичних наук, старший викладач кафедри соціальних комунікацій та інформаційних наук, Київський національний університет культури і мистецтв (Україна, Київ), salaty@bigmir.net

Зроблена спроба виокремити і окреслити внесок Л. Д. Проскурякова та його наукової школи в історію науки і техніки. З'ясовано характерні риси науково-технічної школи Проскурякова. Відтворено ключові сегменти діяльності наукової школи у розробці теорії споруд. Метою статті є відтворення внеску професора Л. Д. Проскурякова та його науково-технічної школиурозвиток будівельноїмеханіки.

Ключові слова: Л. Д. Проскуряков, наукова школа, науково-технічна школа, будівельна механіка, теорія споруд, історія науки і техніки.

Стрімкий розвиток сьогодення у всіх галузях глобалізованого соціуму, вимагає від науки щільного кооперування вчених, академічної мобільності і доброчесності, концентрації зусиль багатьох дослідників і наукових колективів для вирішення фундаментальних наукових проблем. Колективність праці дослідників є основою сучасного наукового прогресу. Проблема дослідження науки як суспільної форми діяльності, однією з форм якої є наукова школа, наразі є питанням XXI ст., що екстраполює вектори від індивіда до спільної діяльності, проектованим на швидкий результат.

Наукові школи - специфічні творчі об'єднання вчених, “неформальна інституціоналізація науки” [1, с. 214] - соціалізований феномен науки, що має величезний вплив на когнітивне в науці і техніці в цілому [2]. Як приклад, варто назвати школу фізиків Бора, школу Резерфорда, які започаткували ядерну фізику; наукові школи Лебедева, Ландау; фізіологічну школу Сеченова, гематологічну школа Стражеско; школа Є. та Б. Патонів та багато інших видатних шкіл фізиків, математиків, медиків, істориків і природознавців [3].

Історіографічні надбання окресленої проблеми чисельні і багатопланові: починаючи від етимології поняття “наукова школа” й до осягнення суті цього феномену в науці, через регламентацію формальних і змістовних ознак наукової школи. Вище означене окреслює ряд невирішених раніше частин проблеми, яким присвячена публікація, адже за влучним твердження видатного науковця Юрія Храмова, “гуманізація науки і науково-технічного прогресу зумовила певний зсув у історико-наукових дослідженнях” з орієнтацією на “вивчення закономірностей розвитку науки як феномена культури з її вищими гуманістичними орієнтирами, ідеалами та цінностями” [4, с. 124].

На думку Ю. О. Храмова, “феномен “наукової школи” досі не став однозначним і вимагає багатостороннього і системного аналізу. Для істориків науки наукова школа - об'єкт, які відображає складний спектр соціально- творчих зв'язків між ученими, які її представляють. Узагальнений словесний портрет наукової школи ще не створено, але окремі характерні риси його вже відомі. Власне наявність сукупності цих рис і дає підставу присвоїти тому чи іншому об'єднанню вчених статус наукової школи” [5, с. 55].

Тож, згідно методики та методології історичних досліджень, формуючим завданням роботи є відтворення основних положень наукової школи Л. Д. Проскурякова у розробці теорії споруд. Методологічною основою дослідження є загальні принципи об'єктивності та історизму. Метою статті є відтворення внеску професора Л. Д. Проскурякова та його науково-технічної школи у розвиток будівельної механіки та історію науки і техніки зокрема.

Історики науки і техніки чимало приділяють уваги на проблеми вивчення творчої діяльності колективів учених, створенню, становленню та розвитку наукових шкіл в науці. Це пояснюється зростаючим інтересом до генезису ідей, розвитку окремих наук і окремих наукових напрямів, особливої історії організації наукової діяльності, умов формування та пошуку оптимальних форм організації наукових досліджень.

На підтвердження сказаного, слід навести слова видатного вітчизняного фізика П. Л. Капіци: “Організації науки не слід давати розвиватися стихійно, потрібно вивчати закономірності розвитку колективної наукової праці, ми повинні відбирати творчо талановитих людей. І це повинно робитися на підставі вивчення досвіду діяльності видатних вчених і великих організаторів науковоїпраці” [6,с. 164].

Історія свідчить, що окреслені наукові школи своїм багаторічним існуванням довели надзвичайну продуктивність і мали величезний вплив на прогрес наукового знання. Пізнати природу наукових шкіл, умов їх формування та розвитку, можна за допомогою ряду законів і цим сприяти створенню сприятливого для наукових співтовариств мікроклімату, або описати ситуацію, яка ініціювала наукову школу або такі форми організації вчених, які давали б максимальний науковий ефект.

Звідси виникає важливість вивчення проблеми “наукова школа” для вироблення науково обгрунтованих критеріїв і рекомендацій управління наукою та великими науково-дослідними колективами. Багатий матеріал для цих досліджень дає історія науки, висловлювання “живих класиків науки” - учасників наукових шкіл, “хранителів” їхньої історії, адже на їхніх очах зароджувалися і розвивалися творчі об'єднання вчених.

Так, визначальною рисою науково-технічної школи Проскурякова є характерний стиль досліджень, адже між ним та його учнями і послідовниками постійно існував професійний зв'язок, що полягав у передаванні знання та уміння, стилю дослідження і виокремлення його результатів. Лавр Дмитрович виробив певний стиль у науковому співтоваристві - він працював, об'єднуючись з іншими інженерами-мостобудівниками.

У жвавих дискусіях, за участю кількох співбесідників, проливалося світло на важливі проблеми будови мостів. Ми можемо лише уявляти, яка атмосфера, яке життя, яка інтелектуальна активність панували у Московському інженерному училищі. Тут відчувався вплив Л. Д. Проскурякова, який створив свій специфічний стиль, що був впроваджений при будівництві мостів Транссибірської залізничної магістралі.

Метод і стиль досліджень Л. Д. Проскурякова, підхід до розуміння людей і явищ, наукова ідеологія визначають те, що прийнято називати “наукова школа”, що сприяло перетворенню колективу дослідників у колектив однодумців, тісну співдружність, свого роду наукове та ідейне братство. Науково-технічну школу Л. Д. Проскурякова характеризувало вміння чітко сформулювати проблему, глибоке проникнення у суть явищ, які розглядалися, надзвичайна вимогливість до достовірності отриманих результатів.

У науково-технічній школі професора Л. Д. Проскурякова особливо чітко простежується традиція наступництва, яка полягає у передаванні від одного покоління дослідників до іншого не лише певного запасу знань та ідей, а й підходів і методів. Іншими словами, мистецтво дослідження і осягнення істини, стилю мислення і стилю роботи.

Про роль традицій наукової школи влучно сказав Ф. Жоліо-Кюрі: “У старих лабораторіях існують скриті багатства: це традиції, духовний і моральний капітал накопичений під час бесід і навчання, навіть звичайна особиста присутність. У певний момент сукупність цих передумов створює необхідні умови... Ідеї, колись висловлені вчителями та іншими співробітниками, як тими, що живуть, так і тими, що вже відійшли від нас, постійно згадуються у розмовах і проникають свідомо чи підсвідомо у мозок молодих вчених. Під час дослідницької роботи такі набутки полегшують правильне пояснення, а іноді й саме відкриття...” [7, с. 80, 144].

Науково-технічна школа Л. Д. Проскурякова була не тільки хранителем традицій, а вогнищем інтенсивної концентрації творчої енергії і скоординованих зусиль вчених у процесі наукового пошуку, зародком нових точок росту науки та окремих її напрямів. Наукова школа Л. Д. Проскурякова не тільки генерувала наукову продукцію, ідеї, відкриття, а й забезпечувала розширене відтворення наступними поколіннями дослідників, коли окремі її учасники самі ставали науковими лідерами, керівниками нових “дочірніх” шкіл, або груп вчених, нових напрямків. Школа Л. Д. Проскурякова дала декілька поколінь вчених і нових напрямів в науці. І в цьому її довговічність і життєва сила.

Для науково-технічної школи Л. Д. Проскурякова була характерна певна творча атмосфера, обстановка безперервного наукового спілкування і доброзичливості дружніх дискусій, демократичності і наукової принциповості, взаємної поваги і вимогливості, відданості науці, наукового ентузіазму.

Магнетична сила Л. Д. Проскурякова - наукового лідера пояснюється поєднанням його таланту і високих моральних якостей. Нам він уявляється таким: обдарованість, високі особисті наукові результати, любов до науки і техніки та відданість їм, лекторська і педагогічна майстерність, цілеспрямованість, наукова принциповість, різнобічність знань та інтересів, висока культура, моральний авторитет, доброзичливість, вміння спрямовувати роботу і підтримувати ініціативу, інтерес до людей. Історія свідчить, що вчені із власне такими якостями ставали вихователями великих груп учнів.

Науково-технічна школа Л. Д. Проскурякова зобов'язана своїм створенням та функціонуванням тим, що колектив, створений професором мав високий авторитет у галузі мостобудування, а також будівельної механіки загалом. Зокрема, великий науковий потенціал і значущість отриманих результатів, висока наукова кваліфікація дослідників, їх здатність вирішувати самостійно фундаментальні проблеми, а не повторювати те, що вже в основному зробив їх вчитель.

Загалом, науково-технічну школу Л. Д. Проскурякова авторка публікації визначає як неформальну творчу співдружність дослідників різних поколінь високої кваліфікації у межах такого науково-технічного напряму як мостобудування на чолі з науковим лідером, об'єднане єдністю підходів до вирішення проблеми, стилем роботи і мислення, оригінальністю ідей і методів їх реалізації, які отримали вагомі результати і завоювали авторитет та громадське визнання в галузі мостобудування.

Серед плеяди найбільш яскравих представників науково-технічної школи Л. Д. Проскурякова необхідно виокремити і назвати І. П. Прокофьева [8], М. М. Філоненка-Бородича [9], П. Я. Каменцева [10], П. К. Худякова [11], П. А. Веліхова, Є. О. Патона [12]. Колектив науковців, об'єднаних Л. Д. Проскуряковим за всіма ознаками є науково-технічною школою. Тематика її досліджень опиралася на теоретичні і практичні досягнення попередників.

Таким чином, усі науково-практичні пошуки наукової школи Л. Д. Проскурякова були спрямовані на створення ідеальної мостової споруди та мали такі особливості: поєднання науково-дослідної роботи і навчального процесу; модернізація існуючих навчальних курсів і започаткування нових, в основу яких покладені наукові розробки вчених школи; створення спеціальностей і спеціалізацій у зв'язку з потребами мостобудування.

Еволюція мостобудування здійснювалася за індуктивним способом, тобто шляхом переходу від окремих фактів до часткових законів, а від них до добре перевірених загальних принципів. Системно пов'язані технічні рішення попередніх століть, надали у розпорядження мостобудівників школи Л. Д. Проскурякова різні теоретичні і практичні підходи у вирішенні проблем мостобудування.

Список використаних джерел

проскурякова науковий школа технічний

Ясь О. В. Наукові напрями, школи, течії, гуртки // Енциклопедія історії України. - Київ, 2010.-Т.7: Мл-О. - С.214-221.

Колесник І. І. Концепт “наукова школа” в історіографії // Енциклопедія історії України. - Київ, 2010. - Т.7: Мл-О. - С.221-224.

Школы в науке / Под ред. С. Р. Микулинского [и др.]; АН СССР, Ин-т истории естествознания и техники; АН ГДР, Ин-т теории, истории и организации науки. - Москва: Наука, 1977. - 522 с.

Храмов Ю. О. Наукові школи в НАН України / Ю. О. Храмов // Наука та наукознавство. - 2008. - №4. - С.122-133.

Храмов Ю. А. Школы в науке / Ю. А. Храмов // Вопросы истории естествознания и техники. - 1982. - Вып.З. - С.54-67.

Капица П. Л. Эксперимент. Теория. Практика: Статьи. Выступления П. Л. Капицы. - Москва: Наука, 1977. - 352 с.

Бикар П. Фредерик Жолио-Кюри и атомная энергия / П. Бикар, пер. с франц. А. Н. Соколова. - Москва: Госатомиздат, 1962.-222 с.

Салата Г. В. I. П. Прокофьев - інженер шляхів сполучення, вчений у галузі механіки та мостобудування (до 140-річчя від дня народження) / Г. В. Салата // Емінак: науковий щоквартальник. - 2017. - №2 (18) (квітень-червень). - Т.2. - С.119-124.

Салата Г. В. Життя та діяльність вченого-механіка М. М. Філоненка-Бородича (1885-1962 рр.): формування наукового та інженерного світогляду / Г. В. Салата // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. - Запоріжжя: ЗНУ, 2017. - Вип.49. - С.73-77.

Салата Г. В. Професор Петро Якович Каменцев - видатний спеціаліст у галузі будівельних конструкцій та відновлення споруд / Г. В. Салата // Емінак: науковий щоквартальник. - 2017. - №3 (19) (липень-вересень). Т.1. -С.108-112.

Салата Г. В. Науково-технічна школа професора Л. Д. Проскурякова: Петро Кіндратович Худяков (1858-1935 рр.) / Г. В. Салата // Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць / Гол. ред. В. М. Вашкевич. -Київ: “Видавництво “Гілея”, 2017. -Вип.124 (9).-С.60-63.

Салата Г. В. Академік Євген Оскарович Патон як представник науково-технічної школи професора Л. Д. Проскурякова / Г. В. Салата // Історія науки і біографістика: електрон, наук, фахове вид. 2017. - №3. - URL: http://inb.dnsgb.com.ua/2017-3/14.pdf

Salata H V., candidate ofhistorical sciences, senior lecturer ofthe Departmentoflnformation, Library andArchives, KyivNational University of Culture andArts (Ukraine, Kyiv), salaty@bigmir.net

Professor Proskuryakov's scientific school: some words on reconstruction ofhistory of science and technology

The publication attempts to define and outline the contribution of L. D. Proskuryakov and his scientific school into the history of science and technology. The main features of Proskuryakov's scientific and technical school are revealed. The key segments ofthe scientific school's activity in the development of the theory of buildings were restored. The aim of the article is to describe the contribution of professor L. D. Proskuryakov and his scientific and technical school in the developmentofconstruction mechanics.

Keywords: L. D. Proskuryakov, scientific school, scientific and technical school, building mechanics, theory ofstructures, history ofscience and technology.

Размещено на Allbest.ru