"Південь України у вітчизняній та європейській історії" — ІІІ Міжнародна науково-практична конференція, присвячена 25-річчю незалежності України

The article analyzes the works of Ukrainian and foreign scientists at the third International scientific conference «South of Ukraine in the National and European History», devoted to the 25th anniversary of Independence of Ukraine. The conference, organized by the Odessa State Academy of Construction and Architecture, took place in Odessa City Council on 15-16 September 2016. The topics of presentations were devoted to socio-economic, political and military history, problems of protection and preservation of cultural and historical heritage, linguistics, history of Polish aspect of Southern Ukraine. The presentations were made not by historians only, but also by architects, builders, engineers, archaeologists, linguists, economists, art historians, and ethnographers. The quantity of participants proved the successful choice of the conference topic, its relevance, and historical significance. The results of the conference were summarized at the briefing for the local media; all participants of the conference were awarded personal certificates of participation; the resolution was issued and collection of articles were printed. The conference attracted decent attention and had a wide scientific response; it was proved that inter disciplinarity is a distinct feature characterizing current environment and it is the future of scientific research and development in higher education.

Key words: international scientific conference; section; report; research; independence.

15-16 вересня 2016 р. в Одесі відбулася ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Південь України у вітчизняній та європейській історії», присвячена 25-річчю Незалежності України, проблематика якої викликала інтерес і досить широкий науковий резонанс. Конференцію було включено до плану міжнародних заходів, затвердженому Міністерством освіти і науки України. Ініційована Одеською державною академією будівництва та архітектури науково-практична конференція має свою історію -- започаткована як міжнародна у 2012 р. під назвою «Південь України у вітчизняній історії» [1], а в 2014 р. -- ІІ Міжнародна науково-практична конференція пройшла під назвою «Південь України у вітчизняній та європейській історії» [2; 3]. Організатором наукового заходу стала кафедра українознавства Одеської державної академії будівництва та архітектури, співорганізаторами -- відділ історії України ХІХ -- початку XX століття Національної академії наук України, управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради, Ягеллонський університет (м. Краків, Польща).

Метою проведення наукової конференції було залучення молодих вчених, фахівців до науково-практичної діяльності; стимулювання і підтримка наукової діяльності історичної і технічної спільноти в Україні і в Європі; публічне обговорення та визначення можливих рішень проблем історії, науки і техніки України і пріоритетних шляхів новітніх історичних студій; відкрите виявлення позицій і проведення конструктивної дискусії.

Конференція проходила у приміщенні кінозалу Одеської міської ради.

Оскільки на конференції планувалося обговорити широкий спектр наукових проблем соціально-економічної, політичної, військової історії, охорони і збереження культурно-історичної спадщини Півдня України, мовознавства, до складу організаційного комітету були включені: проф. А.В. Ковров (голова, ректор Одеської державної академії будівництва та архітектури), А.І. Шелюгін (співголова, начальник управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради, дійсний член Українського національного комітету ICOMOS), Є.В. Клименко (д.т.н., проф., заслужений діяч науки і техніки України, проректор з наукової роботи, завідувач кафедри будівельних конструкцій Одеської державної академії будівництва та архітектури), Богдан Шляхта (проф., доктор наук, декан факультету міжнародних і політичних досліджень Ягеллонського університету в Кракові), Ю.С. Крутій (к.ф.-м.н., проф., проректор з науково-педагогічної роботи Одеської державної академії будівництва та архітектури), О.О. Попов (к.т.н., доц., проректор з науково-педагогічної роботи Одеської державної академії будівництва та архітектури), В.Г. Суханов (д.т.н., проф., заслужений будівельник України, дійсний член Українського національного комітету ICOMOS, директор Будівельно-технологічного інституту Одеської державної академії будівництва та архітектури, науковий керівник науково- виробничого центру «Экострой»), І.А. Педько (к.е.н., доц., декан факультету економіки та управління в будівництві), В.С. Осадчій (к. т. н., доц., завідувач кафедри енергетичного та водогосподарського будівництва Одеської державної академії будівництва та архітектури). До складу наукового комітету були включені: В.Л. Цубенко (голова, д.і.н., проф., завідувач кафедри українознавства Одеської державної академії будівництва та архітектури), О.П. Реєнт (співголова, д.і.н., проф., член-кор. НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, заступник директора з наукової роботи, завідувач відділу історії України ХІХ -- початку XX ст. НАН України), В.М. Хмарський (співголова, д.і.н., проф., проректор з науково-педагогічної роботи Одеського національного університету імені І.І. Мечникова), Г.І. Гончарук (д.і.н., проф., завідувач кафедри історії та етнографії України Одеського національного політехнічного університету), М.М. Шитюк (д.і.н., проф., заслужений діяч науки і техніки України, академік Української академії історичних наук, директор Інституту історії та права Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського), В.А. Пархоменко (д.і.н., доц., завідувач кафедри історіографії та джерелознавства Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського), Іренеуш Томас (доктор наук, Державна вища школа технології та економіки імені Броніслава Маркевича в Ярославі).

Перед початком пленарного засідання з 9.30 до 10.00 було проведено прес-конференцію за участю засобів масової інформації. На прес-конференції були присутні: проф. А.В. Ковров, заступник Одеського міського голови 3.М. Цвірінько, А.І. Шелюгін, проф. В.Л. Цубенко та проф. В.М. Хмарський. Зокрема ректор Одеської державної академії будівництва та архітектури професор Анатолій Володимирович Ковров підкреслив: «Народ, який не має своєї історії, не має майбутнього. Для мене історія -- це все, що створюють люди, це пам'ятники, пам'ятники архітектури. Це люди, які творять історію, і, коли я вивчив матеріали конференції, відмітив, наскільки конференція виросла і стала фундаментальною. Доповіді, що представлені, свідчать про те, що ми бережемо нашу історію. Головне, що академія і багато різносторонніх людей взяли активну участь у цій конференції».

Заступник Одеського міського голови Зінаїда Миколаївна Цвірінько сказала: «Ми раді вітати в південному місті поважних гостей і людей, які займаються важливою справою. Знаково, що конференція присвячена 25-річчю Незалежності України і Дню міста Одеси, що має багату історію і традиції. Наше місто створювали відомі архітектори Франції, Італії, інших країн. Одеса -- місто наукове, містить 21 вищий навчальний заклад. Одеська міська рада вітає і підтримує традиції вивчення історії рідного краю та збереження нашої культурної спадщини. Впевнена, що конференція не лише об'єднає науковців, а й дасть поштовх для подальших наукових розробок у різних сферах. Я бажаю всім плідної творчої співпраці, познайомитися з містом і отримати задоволення від спілкування з одеситами. У добрий час!» [4; 5]. До присутніх з привітанням звернувся і співголова наукового комітету професор В.М. Хмарський. Він сказав: «Дуже чудово, що конференція вже третя. Кажуть, що третій раз -- то вже традиція. Таким чином, вона в негуманітарному закладі стає традиційною. Це дуже добре. Я особисто втретє беру участь у цій конференції і у складі наукового комітету. Я бачу динаміку цієї конференції, щоразу вона стає презентабельнішою і глибшою. Одеса -- історично була центром Півдня України. Особисто я трактую Південь України дуже широко -- від Ізмаїла до Луганська, від Кропивницького до Ялти. Ця конференція стає міжнароднішою, учасників щоразу більшає. Я вважаю, що ця конференція дасть нам оптимізм на майбутнє наших зустрічей» [6].

Після офіційних привітань перейшли до наукових доповідей. Робота конференції відбувалася за 6 різними секціями, що висвітлювали наступну проблематику:

1. Дискусійні питання соціально-економічної, політичної та військової історії Півдня України

2. Історія розвитку освіти, науки і техніки Півдня України в іменах: здобутки та перспективи

3. Охорона і збереження об'єктів культурної спадщини, архівних і бібліотечних фондів півдня України: проблеми і перспективи

4. Історіографія, джерелознавство та методологія історико-краєзнавчих досліджень

5. Поляки на півдні України

6. Проблеми українського мовознавства: історія та сучасність [7]

У ході пленарного та секційних засідань учасники представили низку цікавих та актуальних доповідей, мультимедійних презентацій, активно обговорювали проблемні питання, обмінювались думками, досвідом, надавали пропозиції.

Участь у конференції взяли понад 150 учасників (науковці, викладачі, студенти, представники громадськості, краєзнавці, журналісти, члени Українського національного комітету (ІКОМОС) з України, Польщі, Молдови, Сербії, Білорусії та Сирії. Учасники представляли близько 40 наукових установ, навчальних закладів, підприємств, архівів, бібліотек і музеїв України, зокрема Навчально-науковий інститут історії та права Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського, навчально-науковий гуманітарний інститут Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова, Одеський національний політехнічний університет, Одеську національну академію харчових технологій, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Одеську національну академію зв'язку імені О.С. Попова, Донецький національний університет, Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, Ужгородський національний університет, Черкаський національний університету імені Б. Хмельницького, Подільський державний аграрно-технічний університет, Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Київський національний університет культури і мистецтв, Одеський національний економічний університет, Науково-виробничий центр «Экострой», Державний архів Одеської області, Одеський археологічний музей Національної академії наук України, Національний заповідник «Замки Тернопілля», Національну бібліотеку України імені В. І. Вернадського, Національну спілку журналістів України, Одеський Будинок вчених, підземний геологічний музей Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, Київський науково-методичний центр з охорони, реставрації та використання пам'яток історії, культури і заповідних територій та інші.

На конференції виступили з доповідями не лише історики, але й архітектори, будівельники, інженери, археологи, філологи, економісти, мистецтвознавці, краєзнавці. З-поміж учасників конференції: 24 доктори наук, з них: 15 докторів історичних наук, 8 докторів технічних наук, 1 доктор політичних наук; 49 кандидатів наук, з них: 26 кандидатів історичних наук, 8 кандидатів технічних наук, 3 кандидати архітектури, 9 кандидатів філологічних наук, 2 кандидати економічних наук, 1 кандидат філософських наук.

Пленарна робота стартувала доповіддю проректора з науково-педагогічної роботи Одеського національного університету імені І.І. Мечникова д.і.н., проф. В.М. Хмарського. У доповіді «Професор Микола Ґрот: причини та обставини переїзду видатного філософа і психолога до Одеси (1883)» він розглянув на основі архівних джерел та літератури біографічні деталі побутування в Одесі філософа і психолога Миколи Яковича Ґрота. З цікавістю вислухали присутні доповідь польського науковця доктора наук Іренеуша Томаса про перебування поляків в Одесі в кінці ХІХ -- на початку ХХ ст., про їхній внесок у розвиток краю. Питання нормативно-технічного обґрунтування можливості відновлення несучої системи будинку Руссова -- пам'ятника містобудування та архітектури м. Одеси у своєму виступі порушив д.т.н., проф. В.Г. Суханов. Заступник директора Державного архіву Одеської області к.і.н. Л.Г. Білоусова на основі архівних джерел у своїй доповіді-презентації розкрила біографію земляка, що віддав усі свої сили, знання і життя за вільну і самостійну Україну -- Андрія Васильовича Ніковського, п'ятого і останнього міністра закордонних справ Директорії УНР. Зацікавленість викликала доповідь про одну зі сторінок діяльності польських жіночих організацій Одеси на початку XX ст., що була виголошена студенткою Ягеллонського університету у м. Кракові Д.В. Цубенко. науковий практичний історія південь україна

Актуальній темі з історії розвитку науки і техніки «Вчені-механіки Півдня України в історії розвитку освіти і науки» присвятив свою доповідь д.т.н., проф., завідувач кафедри будівельної механіки Одеської державної академії будівництва та архітектури М.Г. Сур'янінов. Зокрема вчений зазначив, що українці можуть пишатися цілою когортою своїх співвітчизників, вчених-механіків. Серед них: С.П. Корольов, Є.О. Патон, Г.М. Савін, Ф.Р. Гантмахер, Г.С. Писаренко, Я.Л. Нудельман, І.Є. Прокопович та інші посідають чільне місце у світовій науці, збагачуючи її оригінальними та ґрунтовними науковими дослідженнями та винаходами в галузі механіки.

Пленарне засідання продовжили доповіді-презентації кандидата архітектури, доц., професора кафедри архітектурних конструкцій, реконструкції та реставрації будівель, споруд та їх комплексів Одеської державної академії будівництва та архітектури, дійсного члена Українського національного комітету (ІКО- МОС) Н.М. Єксарьової «Одеса в подорожніх нотатках дослідника Джован П'єтро В'йосе (Giovan Pietro Vieusseux), д.і.н., проф. академіка Академії наук вищої школи України, професора кафедри історії України Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського А.О. Добролюбського «Франц де Волан -- архітектор Одеського порту», доцента кафедри архітектурних конструкцій, реставрації і реконструкції будівель, споруд та їхніх комплексів Одеської державної академії будівництва та архітектури, члена Правління Одеської обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (УТОПІК) Ю.О. Письмака «Мініатюрні портрети Воронцових роботи Моріца Міхаеля Даффінгера», завідувача кафедри історії України Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка к.і.н., доц. О.В. Чорного «Походження назви Єлисаветград», доцентів Одеського національного університету імені І.І. Мечникова к.і.н. І.В. Зубаренко «Науково-технічне та культурно-гуманітарне співробітництво між Україною і Єгиптом» та к.і.н. О.О. Синявської «Пирогов і Рішельєвський ліцей» та інші.

Програма першого дня конференції завершилася екскурсією пам'яткою національного значення -- Одеським національним академічним театром опери та балету та дружньою вечерею, в ході якої відбувся широкий обмін досвідом між науковцями -- іногородніми учасниками конференції та науковцями Одеси.

Секційна робота відобразила широкий спектр тем доповідей і повідомлень, запропонованих учасниками. Роботою 1 секції «Дискусійні питання соціально-економічної, політичної та військової історії Півдня України» керувала д.і.н., доц., професор кафедри історії України Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Л.І. Синявська. На цій секції було заслухано і обговорено низку доповідей, серед яких: «254-й Миколаївський піхотний полк на фронтах Першої світової війни» д.і.н., доц. В.А. Пархоменко (Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського), «Участь суден Чорноморського морського пароплавства в евакуації Одеси й Одеського оборонного району (липень -- жовтень 1941 р.)» к.і.н., доц. С.М. Соколюк (Національний університет оборони України імені Івана Черняховського), «Події Революції Гідності на Миколаївщині» д. п.н., проф. Н.О. Ніколаєнко (Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського), «Внесок банкірів Півдня України в благоустрій міст регіону (друга половина ХІХ -- початок ХХ ст.)» к.і.н. В.В. Шевченко (Інститут історії України Національної академії наук України), «Деякі аспекти діяльності млинарського бізнесу в Одесі за матеріалами колекції Т. Максимюка» к.і.н., доц. І.С. Дружкова (Одеська національна академія харчових технологій).

Роботою 2 секції «Історія розвитку освіти, науки і техніки півдня України в іменах: здобутки та перспективи» керував к. філос. н., доц., доцент кафедри філософії, політології, психології і права Одеської державної академії будівництва та архітектури А.В. Крижантовський. Пожвавлення серед аудиторії викликали наступні доповіді: «Підготовка економістів в Одеському політехнічному: рання історія» д.і.н., проф. Л.І. Сухотеріної (Одеський національний політехнічний університет), «Мистецька еліта південної України: Олег Соколов в когорті шістдесятників» магістра образотворчого мистецтва Т.В. Осадчої (Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв), «Спогади як джерело вивчення історії «єврейського містечка» на Кодимському порубіжжі» к.і.н., поета і краєзнавця Є.Ф. Годованого.

Роботою 3 секції «Охорона і збереження культурно-історичної спадщини Півдня України: проблеми та перспективи» керувала к.і.н., головний фахівець відділу обліку пам'яток Київського науково-методичного центру з охорони, реставрації та використання пам'яток історії, культури і заповідних територій О.Г. Мокроусова. На секції було заслухано і обговорено 11 доповідей, зокрема «Про збереження підземних об'єктів культурної спадщини в м. Одесі» К.К. Проніна (завідувач підземним геологічним музеєм Одеського національного університету імені І.І. Мечникова), «Вивчення об'єктів культурної спадщини промислової архітектури, які перебувають у занедбаному стані в місті Одесі» С.С. Сторожук (Одеська державна академія будівництва та архітектури), «Особливості формування комплексних зон охорони об'єктів містобудування та архітектури у списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО» -- кандидата архітектури, доц. І.В. Коротун (Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича).

Роботою 4 секції «Історіографія, джерелознавство та методологія історико-краєзнавчих досліджень» керував д.і.н., проф. завідувач кафедри суспільних наук, інформаційної та архівної справи Кіровоградського національного технічного університету В.М. Орлик. На цій секції було заслухано і обговорено низку доповідей, серед яких: «Миколаївське адміралтейство (1788-1911 рр.): деякі питання сучасної історіографії Півдня України» к.і.н. Г.І. Макушина (Народний музей історії суднобудівного заводу ім. 61 комунара, м. Миколаїв), «Книги з бібліотек Новоросійського університету (за матеріалами фондів літератури німецькою, французькою мовами відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій інституту книгознавства НБУВ)» к.і.н. Т.А. Якубова (Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського), «Античний Ніконій в експозиції Одеського археологічного музею НАН України» кандидат архітектури, доц. Н.В. Польщикова (Одеська державна академія будівництва та архітектури), «Цензурна доля творів Т.Г. Шевченка на Півдні України» к.і.н., доц. Л.П. Латишева (Одеська державна академія будівництва та архітектури), «Дискусійна проблема регіональної ідентичності Півдня України в історико-краєзнавчих студіях» О.В. Кравець (Ужгородський національний університет), «Розвиток мов етносів на терені південної України» заслужений журналіст України Ю.А. Работін (Національна спілка журналістів України).

Роботою 5 секції «Поляки на Півдні України» керував д.і.н., проф., професор кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Чорноморського державного університету імені Петра Могили Є.Г. Сінкевич. На цій секції було заслухано і обговорено такі доповіді: «Одеські сторінки історії роду Потоцьких» к.і.н., проф. І.І. Кривошея (Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини), «Державно-церковні відносини на прикладі двох документів, що стосуються історії осквернення образу Богоматері Ченстоховської в цукровому заводі Przeworsk» доктор історії з Польщі Іренеуш Томас, «С.К. Джевецький -- фундатор вітчизняного підводного кораблебудування» к.і.н., доц. С.М. Соколюк (Національний університет оборони України імені Івана Черняховсько- го), «Польськомовні написи одеських підземель» к.т.н., доц. В.М. Митинський (Одеська державна академія будівництва та архітектури), «До питання про поляків на Одещині» к.т.н., краєзнавець В.П. Сирота.

Роботою 6 секції «Проблеми українського мовознавства: історія та сучасність» керувала к.філол.н., доц., доцент кафедри іноземних мов Одеської державної академії будівництва та архітектури Я.Г. Мар'янко. На цій секції було заслухано і обговорено наступні доповіді: «Особливості формування термінології холодильної техніки у світі та в Україні» к.філол.н., доц. О.І. Южакова (Одеська національна академія харчових технологій), «Системність української термінології дизайну як підвиду загальнонаукової термінології» к.філол.н., доц. Г.В. Сивокінь (Одеська державна академія будівництва та архітектури), «Проблема українського мовознавства як одна із причин боротьби НРУ за незалежність» аспірант кафедри історії та етнографії І.В. Яковлев (Одеський національний політехнічний університет), «Мовна підготовка як складова сучасної стратегії підготовки управлінських кадрів» І.Л. Петров (Національна академії державного управління при Президентові України), «Лексика з національно-культурним компонентом семантики як основа для формування лінгвокраїнознавчої компетенції іноземних студентів-початківців» В.О. Гура (Харківський національний автомобільно-дорожній університет), «Стилістичний потенціал плеонастичних конструкцій в українських художніх текстах початку ХХІ ст.» к. філол. н. О.В. Книш (Подільський державний аграрно-технічний університет), «Міфокосмоніми збірки оповідань «Зоряний Вуйко» Братів Капранових» к.філол.н., доц. Т.І. Крупеньова (Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського) та інші.

16 вересня 2016 р. за круглим столом зібралися науковці і фахівці для обговорення в партнерській взаємодії проблемних питань української історії, сьогодення та майбутнього нашої держави. Було прийнято резолюцію, в якій викладені рекомендації вищим навчальним закладам, оргкомітету, громадським організаціям і державним установам щодо подальшої наукової роботи. Зокрема було рекомендовано розширити коло актуальних питань як в проблемному, дискусійному, так і в тематичному і хронологічному аспектах, звернути особливу увагу на розвиток і зміцнення міжнародної співпраці між науковими і навчальними закладами у сфері реалізації спільних проектів, наукової, дослідницької і освітньої діяльності, обміну науковцями, викладачами і студентами; провести наступну ІУ науково-практичну конференцію у 2018 р.; продовжити співпрацю, ініціювати проекти, організувати наукові дослідження з органами місцевого самоврядування з питань охорони історико-архітектурної спадщини Одеси; популяризувати ідеї збереження пам'яток архітектури серед молоді; взяти участь у програмі реставрації та збереження історичного центру м. Одеси і науково-практичній конференції «Збереження історичної забудови центра Одеси шляхом включення до основного списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО»; провести робочі зустрічі з членами Національної спілки журналістів України щодо сприяння популяризації української мови й аналізу результатів реалізації державної мовної політики в Україні.

Було проведено брифінг для місцевих ЗМІ про результати роботи конференції. На брифінг було запрошено представників обласного телебачення, радіо, друкованих та Інтернет-видань. Всім учасникам конференції організаторами були вручені іменні сертифікати про участь у ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Південь України у вітчизняній та європейській історії» [8; 9].

Незважаючи на щільний та насичений графік програма другого дня роботи конференції для іногородніх учасників закінчилася пішохідною оглядовою екскурсією містом по визначних історико-культурних пам'ятниках Одеси і відвідуванням опери «Іоланта» в Одеському національному академічному театрі опери та балету. Того ж дня відбувся прямий ефір на телебаченні каналу «Медіа Інформ» у передачі «Час з Олександром Федоренком» за участі д.і.н., проф. В.Л. Цубенко і начальника управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради А.І. Шелюгіна [10]. Захід вийшов цікавим і результативним. Всі учасники мали можливість спілкуватися у неформальній обстановці на перервах під час кави-брейк, що додало позитиву, сприяло створенню дружньої атмосфери і зблизило присутніх.

Отже, ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Південь України у вітчизняній та європейській історії» в Одесі пройшла на високому науковому рівні з дружнім обміном думками. Учасники конференції відзначили актуальність заявленої проблематики, змістовність доповідей, доцільність залучення до обговорення стратегічно важливих питань фахівців із суміжних до історії галузей -- археології, філософії, економіки, технічних і філологічних наук. Аналіз вищезазначених показників, а також тематика виступів та кількість учасників засвідчили вдалість вибору теми конференції, її актуальність, історичну вагу. Наведене вище дає підстави для висновку, що міждисциплінарність є однією з яскраво виражених прикмет сьогодення, за якою майбутнє наукових досліджень і розвитку вищої освіти.

Література та джерела

1. Південь України у вітчизняній історії: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (Одеса, 22-23 листопада 2012 р.) / Одеська державна академія будівництва та архітектури; [ред. кол.: Дорофєєв В.С. (голов. ред.) та ін.]. -- Одеса: Астропринт, 2012. -- 250 с.

2. Південь України у вітчизняній та європейській історії: матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції (Одеса, 25-26 вересня 2014 р.) / НАН України, Ін-т історії України [та ін.]; [ред. кол.: Дорофєєв В.С. (голов. ред.) та ін.]. -- Одеса: Астропринт, 2014. -- 340 с.: іл.

3. Цубенко В. ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Південь України у вітчизнній та європейській історії» (25-26 вересня 2014 р., м. Одеса) / В. Цубенко, Л. Латишева // Краєзнавство. -- 2014. -- №3/4 (88/89). -- С. 161-169.

4. Конференция «Юг Украины в отечественной и европейской истории» [Электронный ресурс] // Летопись научной сферы Одессы.

5. Международная конференция «Юг Украины в отечественной и европейской истории» начала работу в Одессе [Электронный ресурс] // Официальный сайт города Одессы

6. Прессе о конференции «Юг Украины в отечественной и европейской истории». Видео 10:38 мин [Электронный ресурс]

7. Південь України у вітчизняній та європейській історії: матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції (Одеса, 15-16 вересня 2016 р.) / НАН України, Ін-т історії України [та ін.]; [ред. кол.: Цубенко В.Л. (голов. ред.) та ін.]. -- Одеса: Астропринт, 2016. -- 460 с.

8. Вести плюс флэш за 15 сентября 2016 года. Видео 11:32 мин [Электронный ресурс] // ТРК «ГЛАС»

9. «Юг Украины в отечественной и европейской истории». Видео 4:29 мин [Электронный ресурс] // ТРК «ГЛАС»

10. Время Александра Федоренко. Валерия Цубенко, Андрей Шелюгин (16.09.16). Видео 31:01 мин [Электронный ресурс] // ТРК «Медиа-Информ»

References