Дослідження і аналіз причин продажу Аляски Сполученим Штатам Америки в 1867 році
Чинники, що спонукали Російську Імперію до продажу Аляски Сполученим Штатам Америки. Становище російських колоній. Стікінська "золота лихоманка". Таємні мотиви угоди. Процес підготовки договору. Думки і висновки низки авторитетних вчених-дослідників.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 24.08.2018 |
| Размер файла | 24,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Дослідження і аналіз причин продажу Аляски Сполученим Штатам Америки в 1867 році
Колесова О.С., Черевко О.С.
Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова
Досліджено причини та чинники, що спонукали Російську Імперію до продажу Аляски Сполученим Штатам Америки в 1867 році, подано історіографічний огляд проблеми радянськими, російськими та західними істориками. Прослідковано процес підготовки та реалізації даного проекту, зокрема договір продажу Аляски.
Ключові слова: США, Аляска, російсько-американські відносини, Російська Америка, причини, чинники.
Предоставлен анализ причин и факторов, что побудили Россию к продаже Аляски Соединенным Штатам Америки в 1867 году, а также исследования и мнения советских, российских и западных ученых, которые касаются данного вопроса. Освещены аргументы, побудившие правительство России к продаже своих колоний. Отражена полготовка и реализация договора о продаже Аляски.
Ключевые слова: США, Аляска, российско-американские отношения, Русская Америка, причины, факторы.
This article presents an analysis of reasons for sale of Alaska to the United in 1867, and besides, different opinions of Russian and foreign research hers regarding that problem. In the conclusion you can also find the description of practical realization of the project (treaty concerning the cession of Alaska).
Keywords: USA, Alaska, Russian-American relations, Russian America, causes, factors.
Постановка проблеми. Продаж Аляски охоплює дуже короткий період, який пов'язаний безпосередньо з процесом укладання угоди. Тому, необхідно дослідити та проаналізувати причини та чинники її продажу США в 1867 р.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема продажу Аляски Сполученим Штатам у 1867 р. постійно привертає увагу російських і західних істориків, серед яких варто виділити наукові дослідження радянських істориків М.М. Болховітінова [5], С.Б. Окуня [10], російських А.В. Гриньова [6], І.Б. Міронова [8], американських дослідників, зокрема А. Мазура [3], а також канадського історика Дж.Р. Гібсона [1] та ін. Разом і з тим дискусійність проблеми не втратила гостроти до нашого часу, що підтверджує її актуальність.
Виділення невирішених раніше питань. З даної проблеми недостатньо досліджено причини та чинники продажу Аляски США у 1867 р.
Постановка завдання. Основне завдання даної статті полягає у аналізі причин та чинників, що спонукали Росію до продажу своїх володінь. Варто закцентувати увагу на природних і географічних чинниках, які висуваються, як досить серйозні аргументи на користь продажу так званої Російської Америки. Йдеться, про суворий арктичний і суб-арктичний клімат і величезних відстанях, що відділяли колонії від метрополії, власне Російської Імперії.
Виклад основного матеріалу дослідження. Подібну аргументацію висловлювали, зокрема, представники урядового «Комитета об устройстве русских американських колоний», створеного на початку 1860-х рр. для вирішення долі монопольних привілеїв Російсько-Американської компанії (РАК), під контролем якої з 1799 р. перебували заокеанські володіння Росії. У доповіді Комітету зазначалося, що для колоній характерний застій, причому головна корінна причина цього криється в складних природних, кліматичних і географічних умовах краю [5, с. 127].
На думку канадського професора Дж. Р. Гібсо- на [1], якщо врахувати крайню віддаленість Російської Америки від Москви і Петербурга, то не дивно, що продаж заокеанських володінь Росії в 1867 р. став просто неминучою формальністю -- занадто дорогою обходилася підтримка комунікацій, в той час як більш сприятливі перспективи відкривалися для Росії на Амурі і Сахаліні [1, с. 165].
Варто врахувати чинник слабкості російського торгового флоту як наслідок недостатнього розвитку товарно-грошових відносин в Росії, а це, в свою чергу, було наслідком панування в ній політаризму для якого була характерна верховна приватна власність держави на основні засоби виробництва і особистість безпосереднього виробника. Принцип політаризму дозволяє зрозуміти дійсні причини слабкості російської колонізації Нового Світу.
Панування політарних економічних відносин в самих колоніях зумовило консерватизм, застій виробництва і низьку якість продукції, що не дозволяло РАК успішно конкурувати на європейському і американському ринку в 1860-х рр. і тягло за собою різке погіршення фінансового становища компанії після втрати традиційного китайського ринку. З іншого боку, капіталістичні відносини, що прискорено розвивалися в поре- формленій Росії, був несумісний з монопольними привілеями компанії. Однак їх повне скасування, дозвіл вільної колонізації, а разом з тим і перехід колоній під державне управління погрожували державі новими чималими витратами [7, с. 23].
Поряд з віддаленістю і суворим кліматом, ще одним «природним» аргументом, що спровокував уряд на продаж колоній, було виявлення на Алясці золота.
Слід зазначити, що ніяких величезних родовищ золота в Російській Америці знайдено не було. Побоювання ж уряду були спровоковані в першу чергу стікінською «золотою лихоманкою» 1862 р. в сусідніх англійських володіннях в Британській Колумбії, а не невеликими знахідками золота на території своїх колоній, які мали місце в 1848-1852 рр. До речі, саме «золота лихоманка» у верхів'ях р. Стікин, гирло якої знаходилося в російських володіннях, продемонструвала всю хиткість становища російських колоній і зневажливе ставлення до них з боку уряду [1, с. 87].
Однак стікінська «золота лихоманка» закінчилася так само швидко, як і розпочалася через незначущість родовищ золота і не спричинила за собою безпосередньої загрози російським колоніям. Таким чином, «золотий» фактор не може бути визнаний в якості однієї з основних причин продажу Аляски США.
Найбільш значним, на думку, членів Російсько-Американської компанії, був так званий «місцевий» або «індіанський фактор». Суть його полягала в протидії російській колонізації з боку індіанських племен, що населяли материкову частину Аляски [5, с. 145].
Свого часу радянський професор С. Б. Окунь [10] також звертав увагу на цей аспект, стверджуючи, що в очах уряду компанія дискредитувала себе тим, що не змогла впоратися з тубільним населенням. Ці племена, крім Алеутських, майже постійно перебували в стані війни з компанією, а протягом 1850-х рр. завдавали компанії серйозних збитків, грабуючи і знищуючи її факторії [10, с. 32].
Більш суттєвим фактором, який перешкоджав успішній колонізації Аляски, була все-таки не протидія індіанців, яку врешті-решт можна було зламати силою зброї, а крайня нечисленність російського населення на величезних територіях Аляски, яка становила протягом всього періоду перебування її у складі Російської Імперії біля 550 осіб [10, с. 45].
Головним опонентом РАК виступав впливовий глава Морського міністерства, брат царя великий князь Костянтин. Його непримиренна позиція щодо компанії визначалася, мабуть, не тільки ліберальними поглядами, на що неодноразово вказував російський академік М. М. Болховітінов [5]. Ймовірно, не менш вагомою причиною неприязного ставлення великого князя Костянтина до РАК було його становище на чолі Морського міністерства, на яке лягав головний обов'язок захисту колоній в разі війни з будь-якої морською державою [11, с. 145].
Після поразки в Кримській війні військовий флот Росії був слабкий, тому в разі відкритого військового конфлікту (особливо з Великобританією) колонії могли піддатися руйнуванню з боку ворожої ескадри, протистояти якій російський ВМФ на Тихому океані, швидше за все, не зміг би. Подібної думки дотримується американський історик А. Мазур [3, с. 145], зазначаючи, що після Кримської війни великий князь Костянтин прийшов до висновку, що Росія ніколи не буде в змозі створити надійний захист для своїх заокеанських володінь від нападів ворожого флоту [3, с. 145]. Відповідальність за загибель або відторгнення колоній неминуче лягла б на Морське міністерство на чолі з великим князем. Тому, позбувшись цих володінь, глава морського відомства забезпечував собі більш спокійне майбутнє.
На думку, С. Б. Окуня [10], РАК привела колонії в повний занепад і існувала в кінці своєї діяльності за рахунок державних дотацій, в довершення всього перетворившись в середині 1850-х рр. на джерело для міжнародних конфліктів [10, с. 47].
Про причини економічного занепаду РАК висловлювався свого часу і радянський академік А.Л. Нарочницький [9]. Він вважав, що становище компанії було підірвано діяльністю американських купців, які розкрадали хутрові багатства російських володінь, що сприяло банкрутству РАК в 1860-х рр. [9, с. 130].
Варто також зазначити, що думка про провокаційність американської сторони, що призвели до банкрутства РАК, до сих пір знаходить своїх прихильників серед вчених. Так, за версією російського дослідника В. В. Похльобкіна [11], продаж Аляски був спровокований американською стороною, яка вже з кінця 1865 р. після закінчення Громадянської війни в США штучно і навмисно методично сприяла падінню курсу акцій РАК на біржах, після чого, систематично проводила скупку цих акцій за півціни. З огляду на майбутній фінансовий крах РАК запропоновані урядом Сполучених Штатів як вихід з важкого становища уряду Росії 7,2 млн. долларів здавалися в умовах того часу привабливою для Росії комбінацією і російський уряд повівся на цю вміло розставлену американцями пастку [11, с. 64].
Що ж стосується експансії США на Аляску, то вона носила скоріше не військовий, а економічний характер (незаконний промисел, контрабандна торгівля з тлінкітами і берінгоморськими ескімосами). Крім того, мала місце англійська і американська колонізація -- проникнення поселенців, торговців, старателів на нові території, суміжні з Російською Америкою. Російські володіння в перспективі не були застраховані від їх можливого вторгнення, що також схиляло уряд до продажу Аляски. Зокрема російський посланник в Вашингтоні Е. А. Стекль в 1857 р. направив до Петербурга телеграму, в якій виклав думку про можливу еміграцію представників релігійної секти мормонів з США в Російську Америку. І хоча ця інформація не мала підтвердження, Стекль з тривогою писав, що в разі масового переселення американських сектантів на Аляску перед російським урядом постане альтернатива: чинити збройний опір або відмовитися від частини своєї території [1, с. 117].
Більш суттєвою причиною втрати Російської Америки деякі дослідники проблеми вважають зовнішню загрозу, вказуючи на ослаблення Росії після поразки в Кримській війні, нерідко цитуючи при цьому висловлювання великого князя Костянтина, Е. А. Стекля або М. Х. Рейтерна про повну беззахисність російських колоній в разі війни з морською державою, посилаючись одночасно на агресивну політику Великобританії, а особливо США на Тихоокеанській Півночі.
М. М. Болховітінов [6], в свою чергу, вважав, що укладений в 1867 р. договір був проявом «стратегічної мудрості» тодішнього керівництва Російської імперії. Воно, як стверджує він, спираючись на традиційний «континентальний» (а не «морський») характер російської колонізації і загальнополітичні мотиви, мало за краще добровільно відступити з «американського плацдарму». Російські правлячі кола виявилися не в змозі його відстоювати і зміцнитися на азіатському березі Тихого океану, усунувши шляхом договору з США вогнище можливих протиріч в майбутньому [6, с. 122].
Хоча висновки М. М. Болховітінова виглядають на перший погляд досить переконливими, повністю погодитися з ними не можна через наступні причини. Зокрема, щодо територіальних суперечностей і претензій між Петербургом і Вашингтоном на офіційному рівні взагалі не було, адже ще Конвенцією 1824 р. (Конвенція про впорядкування відносин в північно-західній частині Північної Америки) США визнали міжнародні кордони Російської Америки. Крім того, Сполучені Штати взагалі не мали спільних кордонів з російськими колоніями, будучи відокремленими від них Канадою [6, с. 123].
Необхідно підкреслити, що саме від позиції вищих чиновників в прямому сенсі слова залежала доля Російської Америки. У зв'язку з цим варто звернути увагу на ряд фактів. У 1866 р., після передачі РАК з її колоніями з-під опіки Міністерства фінансів у відомство Морського міністерства, вона фактично потрапила в руки свого непримиренного противника -- великого князя Костянтина. Природно, що, користуючись такою сприятливою можливістю, він не міг не реалізувати свій давній план позбавлення від заокеанських колоній, можливого джерела майбутніх ускладнень з сильними морськими державами Англією і США. Чи не менше зусиль в тому ж напрямку докладав і посол Росії в Вашингтоні Е. А. Стекль. Американські дослідники наводять про нього цікаві дані, які викликають певні підозри в безкорисливості колишнього російського посланника при лобіюванні угоди про продаж Російської Америки в уряді, а потім в «проштовхуванні» вже укладеного договору через Конгрес США. Варто згадати, що саме приїзд Стекля з Вашингтона до Петербургу в жовтні 1866 р. сприяв відновленню обговорення питання про продаж російських колоній, швидко завершився позитивним результатом [8, с. 95].
Ініціатором продажу Аляски виступило Міністерство фінансів на чолі з М. Х. Рейтерном, що направило імператору спеціальну записку від 28 вересня 1866 р., в якій вказувало на необхідність найсуворішої економії державних коштів і відмови від різного роду субсидій. Крім того, Рейтерн підкреслював, що для нормального функціонування імперії була потрібна трирічна іноземна позика по 15 млн. рублів на рік. У цих умовах отримання навіть частини цієї суми мало для уряду певний інтерес. Продаж Аляски зміг би забезпечити значну частину зазначеної суми, одночасно позбавивши скарбницю від обтяжливих щорічних дотацій РАК в розмірі 200 000 тис. рублів сріблом [8, с. 23].
До практичної реалізації цього проекту уряд приступив після приїзду з Вашингтона російського посла Е. А. Стекля. Після його зустрічей з великим князем Костянтином і Рейтерном останній представив канцлеру А. М. Горчакову 14 грудня 1866 р. записку про доцільність угоди зі Сполученими Штатами. У ній Рейтерн виклав свої міркування з цього приводу. Вони зводилися до наступного: 1) РАК не приносить більше користі ні своїм акціонерам, ні державі і відтепер може підтримуватися тільки штучними субсидіями з казни, в той час як більш перспективним представляється освоєння Амурського краю; 2) поступка колоній позбавить Росію від володінь, які вона не в силах захистити, а продаж їх США виключить надалі можливі конфлікти з цією країною на Тихоокеанській Півночі і, навпаки, підштовхне Сполучені Штати до зіткнення з Англією. Аналогічна записка була представлена главі МЗС князю А. М. Горчакову і від Морського міністерства на чолі з великим князем Костянтином.
28 грудня 1866 р. відбулося секретне засідання, на якому були присутні великий князь Костянтин, голова російського зовнішньополітичного відомства Горчаков, міністр фінансів Рейтерн, російський посланник у США Стекль і віце-адмірал Н. К. Краббе (від Морського міністерства) на чолі з імператором Олександром II. Саме ці люди і вирішили долю Російської Америки. Всі вони одностайно висловилися за її продаж США. М. М. Болховітінов, детально проаналізував значну кількість архівних документів по цій темі, рішуче відкидає думки російської історіографії про таємні мотиви цього рішення, включаючи підкуп осіб з оточення Олександра II. Однак документи засвідчують, що представники компанії виступали все ж за збереження колоній, правда, виключно під власним патронажем. Певні особисті вигоди міг отримати від угоди Стекль, через руки якого проходила частина грошових потоків, пов'язаних з її утриманням. За посередництва «деяких впливових осіб» в США йому вдалося збільшити суму угоди на 2 млн. доларів від спочатку запропонованої американською стороною. Саме Стекль фінансував підкуп ряду американських законодавців і газетярів для проходження договору про продаж Аляски через Конгрес США. Більш того, на думку американського професора Н. Є. Сола, саме завдяки організованій Стеклем неефективній системі оплати за колонії і спекуляцій на майно РАК цілий ряд осіб у Вашингтоні, Нью-Йорці і Сітці (до 1867 р. -- Ново-Архангельськ, штат Аляска) змогли отримати грошовий зиск. Тому питання про таємні мотиви угоди і особистої зацікавленості деяких діячів в її затвердження залишається все ж відкритим [9, с. 123].
Після прийняття верховною владою імперії остаточного рішення щодо питання Аляски Стекль, вже в січні 1867 р., залишив Петербург, а 15 лютого прибув до Нью-Йорка. У березні розпочалися нетривалі переговори того ж року, а сам договір про продаж Росією Аляски за ці- ною7 млн. доларів золотом був підписаний 30 березня 1867 р. (підсумкова сума склала 7,2 млн., ст. VI договору). І тільки 19 квітня керівництво РАК було поставлено до відома про доконаний факт. Неочікуваний продаж Російської Америки США створив для компанії величезні труднощі і спричинив колосальні збитки, які склали, за даними останнього головного правителя колоній Д. П. Максутова, 4.043.882 руб. 59 коп., з яких скарбниця згодом відшкодувала компанії лише незначну частину [6, с. 157].
аляска америка договір російський
Висновки
Отже, Російська Америка була продана. Підсумовуючи численні факти, а також думки і висновки низки авторитетних вчених-дослідників проблеми, можна прийти до висновку про те, що продаж Аляски був спричинений складним комплексом найрізноманітніших чинників, охарактеризованих вище роль яких не втрачає своєї дискусійності.
Список літератури
1. Gibson J. R. European Dependence upon American Natives: The Case of Russian America // Ethnohistory. - Fall 1978. - Vol. 25. - № 4. - P. 359-385.
2. Saul N. Е. СопсоМ and Conflict: The United States and Russia, 1867-1914. - Lawranсе: Univ... Press of Kansas, 1996. - XVIII. - 654 p.
3. М^от А. G. №е Ргеludе to Russia's Depature from America // А^ка аnd its History, 1996. - 287 p.
4. Агранат Г. А. Судьбы Русской Америки // США: экономика, политика, идеология. - 1997. - № 11. - С. 52-63.
5. Болховитинов Н. Н. Российско-американские отношения и продажа Аляски. 1834-1867. - М.: Наука, 1990. - 368 с.
6. Гринев А. В. Россия и политаризм / А. В. Гринев, М. П. Ирошников // Вопросы истории. - 1998. - № 7. - С. 36-46.
7. Макарова Р. В. К истории ликвидации Российско-Американской компании В кн.: Проблемы истории и этнографии Америки. - М., 1979. - С. 264 - 274.
8. Миронов И. Б. Политическая конъюнктура в исторических исследованиях о продаже Аляски США // Книга в пространстве культуры. - Вып. 5. - М., 2011. - С. 57-59.
9. Нарочницкий А. Л. Колониальная политика капиталистических держав на Дальнем Востоке. 1860-1895. - М.: Изд-во АН СССР, 1956. - 898 с.
10. Окунь С. Б. К истории продажи российских колоний в Америке // Исторические записки. - 1938. - Т. 2. - С. 209-239.
11. Похлебкин В. В. Внешняя политика Руси, России и СССР за 1000 лет в именах, датах и фактах. IX-XX вв.: Вып. 2. Войны и мирные договоры. - Кн. I: Европа и Америка: Справочник. - М., 1995. - 574 с.
Размещено на Allbest.ur
...Подобные документы
Географическое и экономическое освоение Россией Сибири и Дальнего Востока, открытие Русской Америки, история развития русских владений в Северной Америке. Освоение Аляски государством и частными лицами. Договор о продаже Аляски Соединенным Штатам.
реферат [27,9 K], добавлен 10.02.2012Аляска – самый большой штат США. История открытия и развития русских владений в Северной Америке. Характеристика территории штата. Обсуждение проекта продажи Аляски Соединенным Штатам. Решение об уступке колоний и заключение договора. Слухи об Аляске.
реферат [163,0 K], добавлен 11.06.2008Мифы и правда об уступке Аляски Америке. Финансовое положение Российской империи как одна из причин продажи. Условия приобретения, судьба финансовых документов по сделке. Влияние передачи Аляски на изменение геополитического расклада в сегодняшнем мире.
презентация [5,1 M], добавлен 21.04.2016Дослідження витоків та розвитку культури індіанців Сполучених Штатів Америки. Маунд як явище індіанської культури. Особливості культури індіанських груп від Аляски до Флориди. Мови північно-американських індіанців, їх значення для розвитку сучасних мов.
курсовая работа [87,1 K], добавлен 05.05.2012История развития российских территорий в Америке. Процесс русской колонизации Аляски, международные отношения. Становление Российско-Американской компании. Торгово-промышленная деятельность РАК под управлением П. Чистякова, Ф. фон Врангеля, Н. Мордвинова.
дипломная работа [182,9 K], добавлен 18.04.2018Ознакомление с этапами исследования Северной Америки: первые плавания норманнов (X-XI вв.), открытие дельты Миссисипи, рек Алабама и Теннеси (XV-XVIII вв.), земель Аляски и Алеутских островов (XVIII-XIX вв.), изучение Канадской части Арктики (XIX-XX вв.).
презентация [203,4 K], добавлен 07.06.2010Война за независимость в Техасе. Рабство в Соединенных Штатах Америки. Покупка Луизианы и Аляски. Построение канала Эри. Восстание Ната Тернера, Джона Брауна. Создание Республиканской партии. Президентство Авраама Линкольна. Принятие закона о гомстедах.
презентация [2,5 M], добавлен 22.01.2016Розвиток золотопромислової в Кузбасі. Умови праці та побуту робітників на золотих копальнях. Заслання як основний постачальник робітників на золоті копальні. Зіткнення робітників з хазяями, найбільший розмах антикріпосницького протистояння на копальнях.
контрольная работа [17,4 K], добавлен 11.08.2010Население Северной Америки древнейших времен. Архаический период. Открытие европейцами Северной Америки. Экспедиция Колумба. Как родилось название "Америка". Основное содержание процесса взаимодействий европейцев и индейцев. Появление лошади.
курсовая работа [35,2 K], добавлен 17.03.2009История открытия Америки европейцами. Колонизация Южной и Центральной Америки в XV—XVII веках. Основные черты колонизации. Эпоха великих географических открытий. Христофор Колумб. Открытие Америки и "Южного моря". Первое кругосветное плавание.
контрольная работа [133,6 K], добавлен 25.02.2009Участие С. Боливара в освобождении Латинской Америки от испанских колонизаторов в начале XIX века, значимость его фигуры в деле сплочения нации против произвола захватчиков. Создание Великой Колумбии. Освобождение испанской Америки и Венесуэлы.
курсовая работа [65,1 K], добавлен 19.06.2008Древняя культура Америки очень мало исследована. Первой значительной цивилизацией в Центральной Америке стала майяская. Племена Майя – феномен общественного и экономического развития. Другими значительными цивилизациями Южной Америки стали Инки и Ацтеки.
реферат [20,3 K], добавлен 25.11.2008Особенности экономической ситуации в странах Латинской Америки и причины неустойчивой политической ситуации в них. Влияние Второй мировой войны на развитие региона. Кубинская революция и её результаты. Страны Латинской Америки на современном этапе.
презентация [484,2 K], добавлен 05.05.2012Ознакомление с цивилизациями Южной, Центральной и Северной Америки, а именно: древнейшей цивилизацией инков; цивилизацией ацтеков; исчезнувшей цивилизацией майя; североамериканской цивилизацией. Ключевые основания для понимания культуры Северной Америки.
реферат [46,0 K], добавлен 21.03.2011Гетьманування Пилипа Орлика пройшло поза Україною, але в боротьбі за її незалежність. Орлик з послыдовниками створили традицію мазепинців-емігрантів, апостолів Української Незалежної Держави, які довгий час лякали могутню Російську імперію.
доклад [10,1 K], добавлен 07.02.2005Начало "холодной войны" в отечественной историографии. Этапы эволюции образа Америки в СССР в период 1946-1953гг. Великая Отечественная война и особенности пропаганды. Образ Америки на этапе от Победы до Фултона: предпосылки послевоенного образа врага.
курсовая работа [94,1 K], добавлен 08.04.2010Дослідження доктрини захисту прав людини у зовнішній політиці Сполучених Штатів Америки років президентства демократа Дж. Картера та механізму її втілення щодо Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Технологія прийняття зовнішньополітичних рішень.
статья [25,5 K], добавлен 14.08.2017Процес становлення королівства Югославії, аналіз внутрішньополітичної ситуації в новоутвореній державі. Вектори зовнішньої політики, еволюція у зовнішньополітичних відносинах Югославії з країнами Антанти та фашистської осі. Історіографія дослідження.
курсовая работа [45,4 K], добавлен 20.09.2010Радикальные изменения в общественной, экономической и политической жизни Америки, начавшиеся после Гражданской войны. Общее движение культуры и образования в стране. Ускоренный научно-технический прогресс. Неравномерности в распределении доходов.
презентация [845,2 K], добавлен 20.01.2014Дослідження наслідків застосування силових і несилових засобів в зовнішній політиці Вашингтона в контексті боротьби з поширенням комуністичного впливу. Визначення причин необхідності нарощування військово-технічного потенціалу Сполучених Штатів Америки.
статья [25,9 K], добавлен 11.09.2017
