Організація польових робіт окупаційною владою на Херсонщині у 1941-1943 роках

Размещено на http://www.allbest.ru/

Херсонського державного університету

ОРГАНІЗАЦІЯ ПОЛЬОВИХ РОБІТ ОКУПАЦІЙНОЮ ВЛАДОЮ НА ХЕРСОНЩИНІ У 1941-1943 РР.

Вихідні ознаки проблематики історії Херсонщини часів окупації (територіальна, хронологічна, джерельна та історіографічна) надано у низці попередніх авторських досліджень [18, 20, 21, 22, с. 285-312]. Безпосередньо питання розгортання роботи окупаційними органами щодо налагодження аграрного виробництва та формування засад управління колективними господарствами у 1941-1942 рр. було подано в окремій статті [19].

Нами пропонується розглянути організацію окупаційними структурами аграрного виробництва протягом посівних та уборочних кампаній 1941-- 1943 рр. та реалізацію цих планів у колективних господарствах у форматі їх повсякденності. Предметом дослідження виступають низові ланки -- районні та сільськогосподарські управи, громадські і державні господарства Херсонщини. У статті досліджується процес формування засад організації польових робіт окупаційними органами та заходи щодо реалізації планів виробництва фуражної та харчової продукції.

Паралельно із організацією контролю за наявними ресурсами колишніх колгоспів та їх реорганізацією в громадські та державні господарства, що детально розглянуто в попередній історичній розвідці [19, с. 172-174], нова окупаційна влада та створені нею органи місцевого самоуправління беруть під свій контроль сільськогосподарські роботи по збиранню врожаю та посіву озимих культур.

2 вересня 1941 р. Великоолександрівська національна українська районна рада вимагає провести збори громад і обрати 3-х осіб до складу управлінь. Після обрання управління центральної садиби наказувалось призначити керівництво для філій. Обраним особам наказувалось зібрати відомості про наявність матеріальних ресурсів (пальне, посівне насіння тощо) і з цими відомостями голови управ повинні були прибути до Райради 4 вересня. Райрада вимагала негайно приступити до заготівлі кормів та посівного насіння на весну, збиранню врожаю та підготовки і проведення посіву озимих. Порядок організації робіт пропонувалося визначати на власний розсуд [2, арк. 193]. 23 вересня 1941 р. Великоолександрівська райрада бере під щільний контроль уборочні та посівні роботи. Було запропоновано господарствам кожної суботи надавати звіт про хід робіт із зазначенням: кількості гектарів, з яких залишилось зібрати врожай, наявність інформації окремо по кожній культурі; кількості гектарів, що засіяні озимими пшеницею і житом; наявність посівного зерна в центнерах по культурах; обсяги заготовлених на зиму кормів для худоби [2, арк. 187].

Нестача трудових ресурсів та наслідки реорганізації аграрної сфери значно ускладнили завершення сільськогосподарських польових робіт, що розтягнулись до зими. У грудні райземуправи, зважуючи на сприятливу погоду, наказали організувати обмолот зерна у дві зміни та одночасно розпочати оранку. Вимагалось проводити орні роботи, в першу чергу, під технічні культури і ранні зернові. Все населення, яке не було задіяне на молотьбі та скиртуванні, пропонувалось використати на роботах з очищення садів, виноградників і полів від бур'яну й утепленні виноградних кущів [3, арк. 16]. Роботи з очищення засмічених та не убраних ланів наказувалось завершити до весни. Для цього вимагалось вжити всіх можливих заходів і використати увесь наявний реманент. Відповідальність за виконання цих робіт покладалась на управителів колективних господарств [4, арк. 60 зв].

Паралельно організовувалось вивезення зерна по держпоставкам. За наказом коменданта з особових завдань у Кіровограді від 22 січня 1942 р. усі громадські та державні господарства північного регіону правобережної Херсонщини щоденно, а також по неділям і святковим дням усіма наявними підводами (в крайньому випадку дозволялось не менше 1/3 наявних підвод, але не менше 3-х) повинні вивозити, в першу чергу, пшеницю, жито та олійні культури до найближчих пунктів заготзерна. Про здачу за тиждень господарства повинні були надавати звітні документи районному агроному в Райземуправу [1, арк. 125].

Готуючись до посівної 1942 р. місцеві органи влади 3 січня провели наради, де було зібрано всіх сільських старост і голів господарств, які повинні були мати при собі матеріали щодо весняної посівної: площа посівів, наявність посівного матеріалу, стан тяглової сили, стан трудової дисципліни серед колгоспників тощо. [5, арк. 12].

Передбачаючи складнощі в організації весняної посівної компанії сільськогосподарське керівництво в районах поставило чіткі завдання щодо підготовки до неї. Керівникам господарств і бригад наказувалось розпочати підготовку до посівної. Вимагалось залучити усе працездатне населення та взяти під свій контроль усі підготовчі роботи. Ключовим гаслом цієї кампанії став заклик «щоб і в цьому році нарід був забезпечений хлібом». Основні сили господарств спрямовувалися на негайний ремонт і підготовку сільгоспмашин до роботи, ремонт та виготовлення нових бричок. Увесь сільськогосподарський реманент необхідно було перевірити і зібрати в складах та в сараях [4, арк. 62 зв]. Під особливий жорсткий контроль ставився посівний фонд [19, с. 173].

Усвідомлюючи, що реорганізація колгоспів на ґрунті нових законів потребує довготривалого періоду на підготовчі роботи, керівництво районних управ планувало проведення весняної посівної кампанії 1942 р. спільними силами усім сільським населенням і з високим рівнем усвідомлення важливості завдання. З метою максимального засвоєння площ посівами постала потреба внесення зміни в організацію загальної праці. За розпорядженням Олешківського окружного коменданта Липке (Олешківський, Голопристанський і Скадовський райони) передбачалося:1) проведення польових робіт з ранку і до пізнього вечора у будні, вихідні і святкові дні; 2) створення таборів у полі для забезпечення цілодобового перебування на місці робіт, без відлучок додому; 3) організацію в полі громадського харчування; 4) створення бригад, поділених на упряжки, за якими закріплювались тяглова сила та інвентар; 5) доведення до кожної бригади, упряжки та окремого робітника конкретного планового завдання; 6) відбір для організації польових робіт кращих господарів; 7) проведення щоденного обліку виконаних робіт за кількісними й якісними показниками з можливістю підведення підсумків по закінченню робіт по кожному учаснику посівної кампанії; 8) запровадження з метою заохочення для осіб, які продемонстрували високе виконання посівної програми і гарний догляд тяглової сили, відповідних премій та права першочергового зарахування на ведення самостійного господарства [5, арк26, 29, 37]. Розуміючи, що «...всякі недільні дні та свята піднімають працездатність кожної людини», окупаційна влада наголошувала на тому, що для подолання «.викликаного советами лиха., .окремі особи мусять вміти відмовитися» від цього і «кожен день будуть працювати з ранку до вечора». Єдині свята, що гарантувалися у 1942 р. як вихідні були: Новий рік - 1 січня, Пасха - 5-6 квітня, Свято праці - 1 травня, Трійця 24-25 травня, Різдво - 25-26 грудня [1, арк. 122].

Для забезпечення посівних робіт до 31 січня 1942 р. було припинено роботу українських народних шкіл. Учителі разом з учнями повинні були брати участь в очистці соняшникових та кукурудзяних ланів. Прагнучи максимально виконати сільськогосподарські роботи влада передбачала можливість подовження терміну сільгоспробіт для школярів, але їх проведення було дозволено виключно за сприятливих кліматичних умов. При сильних морозах та снігопадах школярі повинні були продовжити навчання [1, арк. 134-134 зв.].

Німецьке керівництво ретельно контролювало підготовку до посівної. Комісар Великоолександрівського округу погрожував оштрафувати відповідальних осіб у випадку, якщо до 15 лютого сільськогосподарські знаряддя не будуть здані в ремонт до майстерень. Він проголосив, що «оцінка успішності підготовки до весняної посівної кампанії буде свідчити про готовність колгоспів до розбудови нового ладу» [1, арк. 124].

Проведений облік ресурсів колективних господарств дозволив сільськогосподарським районним комендатурам визначити розміри посівних площ для різних культур на весну 1942 р. Так, Скадовська райземуправа встановила для громадських господарств Краснянської сільської управи конкретні обсяги (див. табл. 1), де переважали просо (31,44 % загалу), ячмінь (21,56%), картопля (8%) та кукурудза (7,03), а також бавовна (19,48%), що вирощувалась у регіоні.

В статье раскрывается процесс организации и проведения в общественных и государственных хозяйствах Херсонщины в 1941-1943 гг. в условиях оккупации посевных и уборочных кампаний. Прослеживается динамика управленческих мероприятий местных оккупационных органов и руководства коллективных хозяйств по реализации планов государственных поставок зерновой продукции.

Ключевые слова: общественное хозяйство, государственное хозяйство, посевная, уборочная, зерновые, корма, оккупационная власть.

Key words: social economy, state economy, sowing, ingathering, crops, fodder, occupying authority.

Размещено на Allbest.ru