Ф.П. Дуссик – особистий лікар гетьмана України К.Г. Розумовського

Дослідження на основі історичних джерел життєвого шляху лікаря, доктора медицини Ф. Дуссика. Дані про деякі хвороби гетьмана К. Розумовського. Відомості про діяльність особистого лікаря графа, коли той відійшов від державних справ і повернувся до України.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 06.06.2018
Размер файла 664,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ф.П. Дуссик - особистий лікар гетьмана України К.Г. Розумовського

В.Г. Нікітін, М.І. Терех

Анотація

Ф.П. Дуссик - особистий лікар гетьмана України К.Г. Розумовського

В.Г. Нікітін, М.І. Терех

На основі історичних джерел досліджується життєвий шлях лікаря Ф.П. Дуссика - особистого лікаря гетьмана України графа К.Г. Розумовського. Подаються дані про деякі хвороби гетьмана.

Ключові слова: лікар, Батурин, надвірний радник, гетьман, надгробний пам'ятник.

Аннотация

Ф.П Дуссик - личный лекарь гетмана Украины К.Г. Разумовского

Никитин В.Г., Терех Н.И.

На основании исторических источников исследуется жизненный путь лекаря Ф.П. Дуссика - личного доктора гетмана Украины, графа К.Г. Разумовского. Наводятся сведения о некоторых заболеваниях гетмана.

Ключевые слова: лекарь, Батурин, надворный советник, гетман, надгробный памятник.

Annotation

F.P. Dussik - the personal doctor of the Hetman of Ukraine Kyrylo Rozumovskyi

Nikitin V.H., Terekh M.I.

On the basis of historical sources briefly examines the life of doctor F.P. Dussik, personal physician Hetman s count of K. Rоzumovskii. Some diseases of the Hetman are also analyzed.

Key words: doctor, Baturyn, court counsellor, Hetman, a funerary monument.

Зміст

У 1794 р. після угамування політичних пристрастей, мотивуючи погіршенням стану здоров'я (так було насправді), гетьман України, граф Кирило Григорович Розумовський відходить від державних справ, складає повноваження Президента Академії наук і повертається знову до Батурина, на Україну. Тут він проведе останні роки життя і зробить ще немало добрих справ.

Із графом до Батурина переселяється і його особистий лікар Ф. Дуссик. Він замінив доктора медицини француза Ді Фаї і лікаря Ено, які літом 1761 р. "приехали в Батурин, приглашённые из Франции Разумовским" [1, 265].

Відомо, що у 1796 р. в Батурині, при графському дворі, працювали "доктор Гунт англичанин, живущий по контракту; доктор немец надворный советник Дуссик; лекарь Дуссик, сын доктора..." [2, 472].

Ряд дослідників, зокрема О. Васильчиков [2], Я. Чистович [4], О. Грандо [5], В. Різниченко [12] згадували у своїх працях прізвище Ф. Дуссика. Розширити знанння про діяльність особистого лікаря гетьмана К.Г. Розумовського.

Фома (Хома) Петрович Дуссик (народився 1765 року, помер 20 грудня 1801 року) - онімечений чех, який спочатку працював лікарем в австрійській службі (армії). Звільнившись у 1782 р., він приїхав до Полоцького намісництва в Городнецький повіт, потім - у Рязанське намісництво [3, 46]. 23 липня 1784 р. Ф. Дуссик здобув право "лекарской практики", і з цього часу перебував при генерал-фельдмаршалі К.Г. Розумовському [4, ^ХІІ]. Культ науки і культури, який сповідався в гетьманський родині, сприяв піднесенню творчих сил придворного лікаря. У березні він 1785 р. звернувся до Медичної колегії за дозволом скласти докторський екзамен і в травні того ж року здобув ступінь доктора медицини. Цього року ним була підготовлена наукова праця "Об астме" (це - рукопис латинською мовою) [5, 76]. Фома Петрович мав трьох синів - Михайла, Олександра та Фому.

Фома та Михайло Дуссики пішли по батьківським стопам, отримали диплом лікаря. У 1806 р. Фома Фомич працював в Московському відділенні Державного асигнаційного банку лікарем [6, 504]. Через декілька років він отримав чин штаб-лікаря і у 1821 р. обійняв посаду інспектора при "Физикате в Сан -Петербурге" Міністерства внутрішніх справ [7, 335].

Був нагороджений орденами "Святой Анны 2-ой степени, Владимира 4-ой степени, алмазными знаками Святой Анны" та мав звання "штаб-лекарь" [8, 72]. лікар дуссик гетьман розумовський

Михайло Фомич після смерті свого батька та графа Кирила Розумовського переїхав із Батурина до Санкт-Петербургу і з 1807 р. став працювати доктором у VI Межевій канцелярії.

Третій син - Олександр - мав військове звання прапорщика і проходив службу в Єгерському полку 4-ї гвардійської піхотної бригади [9, 180].

Голодне і холодне сільське дитинство К.Г. Розумовського наклало відбиток на його фізичний стан і здоров'я, "нагородивши" складною, важкою, невиліковною і хронічною хворобою - ревматизмом, яка, за влучним висловом, "лиже суглоби і кусає серце". В листі до імператриці Єлизавети Петрівни в серпні 1757 р. Кирило Григорович просить дозволу повернутися у вересні до столиці, оскільки "сырой и гнилой воздух" Глухова шкодить його здоров'ю: "Болезнь в правом боке, которая началась уже у меня более четырех лет и почти всего меня высушила, перестала было на несколько месяцев, как я себя отдал в руки доктору Крузу, а ныне чувствительно опять показался. Ежели же мне остаться осень и зиму в Глухове, то самовидец тому Бог, что она меня преодолеет" [10, 28]. Він ще наголошує, що його хвороба, "кажеться, не по летам моим к гробу меня ведет" [11, 536].

Пристойні умови проживання у зрілому віці дали можливість останньому гетьману успішно боротися і стримувати розвиток хвороби, прожити досить довге, як на той час, життя - 74 роки, 9 місяців і 22 дні. Але ускладнення хвороби і розвиток нових недуг (поліартриту, серцево-судинної недостатності, подагри, астми тощо) даватимуть про себе знати протягом усього життя, а в останні 19 років змусять взятися за милиці, заберуть можливість писати листи і навіть підписувати документи.

Надвірний радник, доктор медицини Ф. Дуссик постійно знаходився при К. Розумовському протягом 18 років і став його улюбленцем. Між ними склались особливі стосунки: спересердя гетьман лаявся, називаючи лікаря "ослом", "дурнем", "козлом", але тут же відходив і мирився, бо без нього не міг обходитись ні хвилини. В родинній хроніці гетьмана Дуссик відомий під іменем Чубук. Так у в листі від 21 січня 1791 р. до сина Андрія Кирило Григорович пише: "Нога моя в тому ж самому стані, лише Чубук каже, що вона краще, але Чубук дурак, как лошадь..." [2, 449].

Останні роки життя К. Розумовський страждав від хвороб суглобів і судин нижніх кінцівок, які практично не піддавались лікуванню.

На початку 1800 р. син гетьмана, Андрій, приїхав до Батурина з Відня. У листі до своєї дружини він розповідає: "Я имел несказанное счастье застать доброго батюшку в гораздо лучшем состоянии, чем я предполагал. Он обедает за столом со всеми, ест с большим апетитом и это, как кажется, ему не вредит, но зато почти уже не ходит. Он с трудом передвигается. опираясь одной рукой на костыль, а другою на своего камердинера. Ноги его стянуты в бинтах, что несомненно способствует их онемению. Батюшка носит бандажи и на руках. Дурные соки бросились к оконечностям и слава Богу, это освободило грудь и он уже давно не страдает одышкою." [2, 470]. Син, не маючи медичної освіти, декілька разів з повною впевненістю із радістю повторює: "Батюшка гораздо бодрее. С наступлением весны ноги его поправляються".

У лютому 1800 р. дійсний статський радник Ніколаєв після відвідин Розумовського доповів Київському генерал-губернатору А.А. Беклешову: "В местечке Батурине нашел я графа Кирилла Григорьевича без ног и ходить он не может, а возят его в колясочке. Также на левой руке у кисти, на суставе, большая шишка, отчего худо и рукой владеет" [2, 471].

Такий стан здоров'я графа підтверджує і син Андрій в листі до своєї дружини: "Батюшка почти не владеет ногами, с ним делается одышка и он очень страдает, когда, едва передвигаясь, с помощью костылей, пройдет несколько шагов. Он страдает даже сидя. Доктор говорит, что общее состояние здоровья удовлетворительно, что не только он может еще прожить несколько лет, но даже можно бы было помочь местному страданию, ежели бы он согласился на путешествие к минеральным водам" [2, 473].

Про поїздку до Карлсбаду (Карлових Вар) пише і сам хворий: "Чубук меня уговаривает в Карлсбад шествие предпринять, почитая весьма сіе полезным здоровью моему. Я еще не решился на сіе." [2, 468].

Незважаючи на всі заходи, стан здоров'я гетьмана стрімко погіршувався. Погодившись на поради лікаря Дуссика, він почав збиратись до Карлсбада. Для поїздки у Лондоні була замовлена і доставлена до Батурина розкішна, позолочена, з гербом гетьмана карета. Поїздка зірвалась. До цього додалась інша біда - 20 грудня 1801 р. раптово помер вірний, улюблений, нерозлучний лікар Дуссик. Це був справжній удар для хворого, він ледве пересувався за допомогою милиць і камердинерів.

Фому Петровича Дуссика поховали на скиті Батуринського Миколо-Крупицького монастиря, "верстах в одинадцяти від Батурина" [12, 21]. Над могилою на мурованому цегляному фундаменті був встановлений пам'ятник, виготовлений з монолітного сірого граніту з горельєфним скульптурним зображенням.

У своїй науковій доповіді "Поховання Хоми Дуссика на території скитка Батуринського Миколо-Крупицького монастиря" на ХІ Батуринських читаннях (2011 р.) науковий співробітник НІКЗ "Гетьманська столиця" А.І Потребенко наголосила на можливості встановлення приблизних розмірів надгробку. Виходячи із розмірів середньостатистичної надгробної плити, довжина її має бути близько 170 см, висота - 100 см, ширина - 60 см. Верхня та нижня частини надгробка оздоблені виступаючими карнизами. Передня частина гробниці прикрашена ліпниною у вигляді звисаючої тканини флер - покривала забуття. Бокова частина плити прикрашена двома сонцями-квітками, що у надгробній символіці виступають не тільки символом небесного світила, а і воскресіння. На флері зображені фігури двох римських жінок в античному одязі, які стоять на раковинах і підтримують руками епітафію: "Под сим каменем положено тело почившего раба Божия господина надворного советника, медицины доктора Фомы Петровича Дуссика, скончавшегося в Батурине 1801 года декабря 20 дня. Жития его было 36 лет. Да почиет с миром" [13, 237].

Дослідник Батуринського краю В. Різниченко побував на могилі лікаря 14(27) липня 1914 р. Під враженням побаченого у своїй книзі він запише: "Широкі - Батуринські степи!.. Не мало крови пролилось на них за кращу долю України, не мало забутих, самотних могил розкидано на їх безкраїх просторах.... До сеї категорії належить і могила "наддворного советника, медицины доктора Фомы Петровича Дуссика. Нікому з широкого українського громадянства вона не відома; забута, закинута, далека від усяких культурних, освічених центрів, позбавлена якої-небудь охорони перед атмосферичними явищами природи і хижацькою рукою некультурної людини, швидко-швидко доживає вона свого і так уже недовгого віку: розбивається і зникає на все горелєфна орнаментація її, їзтірається єпітафія і т. п." [12, 17].

Рис. Могила придворного гетьманського лікаря Хоми Дуссика біля Батурина

Тоді ж дослідник зробив фотографію, а потім виготовив "листовні картки", які називались "Могила придворного гетьманського лікаря Хоми Дуссика біля Батурина". Декількома роками раніше, у 1910 р., батуринський фотограф Микола Бокань також сфотографував надгробок, і його світлина зберігається у фондовій колекції НІКЗ "Гетьманська столиця". На ній бачимо пам'ятник, його оздоблення та місце розташування на цвинтарі, де довкола видніються хрести, чагарники та дерева.

Пророкування В. Різничека, що "міцний зуб часу і безпощадна рука вандала ні перед чим не зупиняються і все руйнують на своєму шляхові...", збулись [12,24]. Пройшли роки, і вже на кладовищі немає пам'ятника, загубилась серед поховань і могила придворного гетьманського лікаря Хоми Петровича Дуссика. Дякуючи українському історику Василю Федоровичу Різніченку, маємо хоча б опис надгробного пам'ятника Хоми Петровича.

Посилання

1. Лазаревский А.М. Описание старой Малороссии. Материалы для истории заселения, землевладения и управления. Том 2. Полк Нежинский. - К., 1898. - 559 с.

2. Васильчиков А.А. Семейство Розумовських. - СПб., 1880. - Т. І. - 601 с.

3. Медицина в Україні. Видатні лікарі XVIII першої половини XIX ст. Біобібліографічний словник. Додатковий випуск І. - К., 2002. - 196 с.

4. Чистович Я. История первых медицинских школ в России. - СПб., 1883. - 1034 с.

5. Грандо О. Визначні імена в історії української медицини. - К., 1997. - 246 с.

6. Месяцеслов и общий штат Российской империи на 1833 год. Часть первая. - СПб., 1832. - 800 с.

7. Месяцеслов с росписью чиновных особ или общий штат Российской империи, на лето от Рождества Христова 1807. Часть первая. - СПб., 1806. - 262 с.

8. Российский медицинский список. Изданный Медицинским департаментом Министерства внутренних дел на 1827 год. - СПб., 1826. - 406 с.

9. Месяцеслов с росписью чиновных особ или общий штат Российской империи, на лето от Рождества Христова 1822. Часть первая. - СПб., 1821. - 486 с.

10. Болотина Н.Ю. Последний гетман Малороссии и Войска Запорожского - граф Кирилл Григорьевич Разумовский // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. - Запоріжжя, 2009. - Вип. XXVI. - С. 27-32.

11. Васильчиков А.А. Семейство Разумовских / Осмнадцатый век. Исторический сборник, издаваемый Петром Бартеневым. Книга вторая. - М., 1869. - 604 с.

12. Різниченко В.Ф. На могилі придворного гетьманського лікаря Хоми Дуссика біля Батурина // З минулого Батурина. - К., 1916. - С. 40.

13. Опис пам'ятника на могилі особистого лікаря К. Розумовського Х. Дуссика в Батуринському Крупицькому Миколаївському монастирі, 1801 р. // Батурин: сторінки історії: Збірник документів і матеріалів. Вид. 2-е, доповн. - Чернігів, 2012. - С. 882.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Обмеження та остаточна ліквідація царизмом автономії України, діяльність К. Розумовського. Перша Малоросійська колегія, знищення Запорізької Січі. Заселення Південної України. Три поділи Польщі Прусією, Австрією й Росією, доля українських земель.

    контрольная работа [26,1 K], добавлен 19.05.2010

  • Дитячі роки Олексія Розумовського. Одруження з царівною Єлизаветою Петрівною, отримання високого соціального статусу. Опікання духовенства й православної церкви. Участь у відновленні гетьманства в Лівобережній Україні. Значення реформ Розумовського.

    реферат [21,4 K], добавлен 06.04.2009

  • Фігура гетьмана Івана Мазепи в історії України. Характеристика становлення І. Мазепи як гетьмана України. Героїчна боротьба за права та вільності України. Причини та загальні політичні умови укладення союзу з Швецією. "Помста Петра" за "зраду" Мазепи.

    реферат [46,1 K], добавлен 14.03.2011

  • Дослідження глибокої інтеграції християнських інтелектуалів у світську культуру халіфату. Вивчення причин, передумов, учасників, ходу подій та наслідків заколоту в Арабському Халіфаті за участю Абу Галиб ібн Сафийа. Аналіз життєпису лікаря-християнина.

    статья [16,0 K], добавлен 14.08.2017

  • Діяльність Павла Скоропадського. Міжнародне становище гетьманської України. Підпорядкованість мирових судів. Проголошення Української Національної Ради. Миколаївщина в період правління гетьмана Павла Скоропадського. Становлення державності в Україні.

    реферат [44,9 K], добавлен 06.04.2012

  • Історична довідка про Івана Степановича Мазепу як найбільш відомого представника України. Дати життя та діяльності гетьмана. Особливості зорової поезії. Візуальна поезія (у формі колоколу), сповнена громадянського змісту "Дзвін гетьмана Івана Мазепи".

    презентация [1,6 M], добавлен 21.02.2016

  • Становлення Павла Скоропадського як особистості та майбутнього діяча Української держави у дитячі та юнацькі роки. Характеристика життя, діяльності та внеску гетьмана П. Скоропадського у розвиток української державності, науки та культури України.

    реферат [36,7 K], добавлен 22.01.2014

  • Іван Мазепа та його державотворча діяльність. Діяльність до гетьманства. Політична діяльність гетьмана І. Мазепи. Доброчинно-меценатська діяльність Івана Мазепи. Зовнішньополітичні зв’язки Мазепи. Відносини гетьмана з Петром І. Стосунки з Карлом ХІІ.

    курсовая работа [49,5 K], добавлен 26.12.2007

  • Напрямки зовнішньої політики гетьмана та її вплив на розвиток українського народу. Взаємовідносини Івана Мазепи та російського царя. Основні аспекти внутрішньої політики гетьмана. Передумови переходу І. Мазепи на бік шведів. Останні роки життя гетьмана.

    курсовая работа [65,6 K], добавлен 05.07.2012

  • Характеристика України й держав Четверного союзу. Історичні особливості підписання Брестського миру. Міжнародна діяльність Української держави гетьмана П. Скоропадського. Причини і наслідки окупації Румунією Північної Буковини. Проголошення ЗУНР.

    реферат [83,6 K], добавлен 24.10.2011

  • Життєвий шлях гетьмана Війська Запорозького Богдана Зиновія Хмельницького. Зростання російської держави в XVII столітті. Повстання білорусів і українців проти Польщі і возз'єднання України з Росією. Битва при Зборові. Зовнішня політика гетьмана.

    презентация [10,6 M], добавлен 06.02.2011

  • Використання Росією потенціалу України при відвоюванні прибалтійських земель у 1700—1703 pp. Боротьба козацтва під проводом С. Палія за незалежність Правобережної України. Воєнні дії України і Росії проти Речі Посполитої і Швеції. Позиція гетьмана Мазепи.

    реферат [32,1 K], добавлен 04.04.2010

  • Біографія гетьмана України. Державно-політична діяльність І. Мазепи. Побудова фортеці південних кордонів. Захист козаків. Розвиток економіки держави. Підтримка освіти та культури. Творці української літератури. Меценатська діяльність. Гетьманські витрати.

    презентация [1,4 M], добавлен 06.12.2016

  • Основні напрямки зовнішньополітичної діяльності Івана Мазепи. Позиції гетьмана у відносинах з Кримським ханством та Туреччиною. Україна в Північній війні. Криза українсько-московських відносин та переорієнтація Івана Мазепи на Швецію. Внутрішня політика.

    дипломная работа [132,5 K], добавлен 29.07.2013

  • Дослідження діяльності краєзнавчих, історичних та історико-філологічних товариств, які виникають на території України у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Видавнича та наукова робота наукових історичних товариств, при вищих навчальних закладах.

    реферат [23,4 K], добавлен 12.06.2010

  • Боротьба старшинських угруповань за владу. Діяльність Юрія Хмельницького на поставі гетьмана, чинники його зречення та призначення Тетері. Наслідки конфлікту з Росією 1659 р. Розподіл України на дві частини: лівобережну та правобережну, турецька агресія.

    реферат [13,9 K], добавлен 18.11.2009

  • Історія роду Мазепи. Життя та історія кар’єри Івана Мазепи, його походження з пропольської сім’ї, отримання досвіду в дипломатичній та воєнній справі за допомогою поляків. Державна діяльність гетьмана України Івана Мазепи, підтримання стосунків з Москвою.

    реферат [16,6 K], добавлен 23.11.2010

  • Молоді літа Богдана Хмельницького. Життя та політична діяльність Богдана Хмельницького. Гетьманування Богдана Хмельницького. Смерть Гетьмана. Богдан Хмельницький зробив перші кроки до незалежної України.

    реферат [391,8 K], добавлен 09.11.2002

  • Спроба побудови шляхетської України. Перші кроки гетьмана І. Виговського. Гадяцький договір 1658 р. Україно-російська війна 1658-1659 рр. Переяславські статті 1659 р. Розкол та поділ України. Гетьман П. Дорошенко, його внутрішня та зовнішня політика.

    презентация [1,6 M], добавлен 22.10.2013

  • Характеристика морських походів Сагайдачного і всього Війська Запорозького. Дослідження постаті Петра Конашевича як дипломата, культурного діяча і реформатора козацького війська. Готовність гетьмана воювати проти Речі Посполитої спільно з Москвою.

    контрольная работа [25,0 K], добавлен 12.11.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.