Студентство Проскурівського польського педагогічного технікуму: формування студентського контингенту та навчальна діяльність

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Студентство Проскурівського польського педагогічного технікуму: формування студентського контингенту та навчальна діяльність

О.Б.Комарніцький

У статті йдеться про формування контингенту студентів Проскурівського польського педагогічного технікуму, розподіл молоді за статтю, віком, соціальним станом. Аналізується навчальна діяльність, особливості навчання, успішність, трудова дисципліна студентства, його участь у педагогічній практиці.

Ключові слова: технікум, студенти, прийом, навчання, успішність.

студентство навчальний проскурівський дисципліна

Маловідомою сторінкою історії навчальних закладів є діяльність Проскурівського польського педагогічного технікуму, який функціонував у 1932-1935 рр. Окремі аспекти його роботи висвітлили у своїх дослідженнях О.І.Алтухова, В.А.Нестеренко і С.М.Єсюнін.

У даній статті, взявши за основу документи Ф.Р. 2597 Державного архіву Хмельницької області, спробуємо показати формування студентського контингенту та навчальну діяльність студентів означеного навчального закладу.

Проскурівський польський педагогічний технікум (ППТ) було створено у 1932 р.4 на базі польського відділу Проскурівського українського педтехнікуму. О.І.Алтухова і С.М.Єсюнін вважають, що перший набір студентів до закладу відбувся у 1933 р. Нами віднайдено архівний документ, який дає змогу зрозуміти, що заклад розпочав свою роботу ще на початку 1932 р. Щоправда, інших свідчень немає.

Певна увага у технікумі приділялася прийому студентів. Архівні джерела повідомляють про набір до закладу в 1933 р. 15 вересня того року заступник завідувача Вінницького обласного відділу народної освіти Шойбман довів до відома дирекції план прийому. На шкільний відділ мали прийняти 90 осіб, дошкільний - 307. Активність абітурієнтів була невисокою. Фактично впродовж вересня від них надійшло лише 50 заяв. Врешті, директору не залишалося нічого іншого, ніж відрядити у райони області для проведення профорієнтаційної роботи агітаторів (“вербовщиків”) з числа працівників технікуму, а саме Голуба, Калиновського, Маракса, Лишка, Шкабата, Кульчицького, Вержбицького, які мали провести відповідну роботу. Цей хід дав позитивні результати, і план прийому було виконано. Крім того, на заочну форму навчання зарахували 18 осіб. Вступні іспити проводилися з математики, польської мови, фізики, української і російської мов. Директор технікуму, підсумовуючи результати вступної кампанії 1933 р., зазначав: “Питання набору студентів і підготовка до навчального року не була проведена як слід, через не укомплектування груп студентів. Прийом проводився з запізненням майже до кінця листопаду 1933 р. при чому соціальний склад студентства ще й досі не перевірений за відсутністю в багатьох випадках документів; освітній ценз набраних студентів досить низький - одна група укомплектована виключно з осіб закінчивших лише 4-х - 5-ти літку; останні з 6-ти літки та частково з 7-ми літки”.

Підготовку до вступної кампанії 1934 р. розпочали заздалегідь. У райони та сусідні області направили “вербовщиків”, частину яких становили студенти. Крім того, оголошення про прийом публікувалися у періодичній пресі. При технікумі організували підготовчі курси на 80 осіб. Завдяки цьому на І курс вдалося прийняти 120 осіб (за іншими даними - 125). Дирекція закладу змушена була дотримуватися встановленої Народним комісаріатом освіти УСРР пропорції, відповідно до якої 30% першокурсників мали становити комсомольці і 60% - “робітничо-колгоспний прошарок”16. О.І.Алтухова помилково повідомляє, що влітку 1935 р. до технікуму було зараховано 120 осіб. На той час заклад вже не функціонував.

Педтехнікум приймав на навчання вчителів польських шкіл, які не мали середньої освіти з Вінницької, Одеської, Дніпропетровської областей та Молдавії18. Поступово контингент студентів зростав. Якщо на 1 вересня

р. у закладі налічувалося 138 студентів19, у лютому 1934 р. - 143, то вже у вересні того ж року - 215, у січні 1935 р. - 201.

За статевою ознакою серед молоді переважали жінки. Так, у лютому

р. вони становили 78 осіб, чоловіки - 60, у листопаді того ж року - відповідно 120 і 8423. Що стосується освітнього цензу, то, наприклад, станом на лютий 1934 р. 7-річну освіту до вступу у технікум здобули 55 осіб; 6-річну - 34; 5-річну - 24; 4-річну - 10; 3-річну - 1, інші навчальні заклади закінчили 8 осіб.

Соціальний стан студентства проаналізуємо за допомогою таблиці.

Таблиця №125

Дані про соціальний стан студентства Проскурівського

польського педагогічного технікуму (1934-1935 рр.)

Досить неоднорідною була студентська молодь за віком. Так, у 1934 р. 14-річні становили 4 особи, 15-річні - 44, 16-річні - 45, 17-річні - 33, 18-

річні - 19, 19-річні - 17, 20-річні - 18, 21-23-річні - 11, 24-25-річні - 5, 26-27-річні - 4. Що стосується партійної приналежності, то у вересні 1933 р. серед студентів налічувалося 18 комсомольців, у липні 1934 р. - 562 у січні 1935 р. - 41.

В технікумі було організовано три відділи: шкільний, дошкільний і позашкільний. На денному відділенні навчались три роки, на заочному - два роки29.

У навчальній діяльності пріоритет надавався “озброїнню студентів марксо-ленінською теорією та систематичними знаннями з основних наук і педмайстерністю”.

Особлива увага приділялася політичному навчанню. Один раз на тиждень проводилися “політгодини”31. Крім того, у навчальні плани вводилися додаткові заняття для обговорення рішень Комуністичної партії і радянського уряду, доповідей на партійних з'їздах. Проводилися соціалістичні змагання, як індивідуальні, так і колективні, у ході яких визначалися “ударники” [передовики]. Так, у 1933-1934 н.р. серед студентів ППТ налічувалося 47 “ударників”, проводилися семінари “ударників”. Тоді ж польський педтехнікум вступив у соцзмагання з українським педтехнікумом, внаслідок чого, визначили, зокрема, 30 “ударників”-студентів, які “цілком виправдали себе на роботі та виконали свої соцумови як виробничі, так і на громадській роботі”33. Привертає увагу лист директора технікуму до редакції газети “Комсомольская правда” з проханням включити Проскурівський польський педтехнікум до всесоюзного змагання вузів і технікумів на 1933-1934 навчальний рік (н.р.).

Заняття у технікумі відбувалися за сталим розкладом лекційним методом навчання. З фізики, хімії та природознавства проводилися семінарські заняття.

Навчальний процес проходив із значними труднощами, особливо у першому семестрі 1933-1934 н.р. Директор закладу повідомляв: “Навчання студентів проводилося з значними перебоями та проривами, причиною тому була кількісна та якісна недостатність викладачів, обмеженість контингенту студентів, невизначеність навчального плану, недостатня кількість підручників польською мовою тощо”.

Технікум недостатньо був забезпечений штатними викладачами, що, звісно, створювало додаткові труднощі у ході навчального процесу. У другому семестрі 1933-1934 н.р. з 18 викладачів штатними були лише 637. Не вистачало кваліфікованих викладачів польської мови та літератури; студенти не мали уявлення про польський літературний процес. Лектори з Києва, яких запрошували до Проскурова, їхати туди категорично відмовлялися38. Це призводило до того, що студенти змушені були часто працювати без викладача, або читалися лекції “об'єднаним курсом”, від чого страждала якість навчально-виховної роботи39. Більшість викладачів- сумісників, які представляли український педагогічний технікум, викладали свої навчальні курси українською мовою, наприклад, педагогіку, психологію, фізкультуру, шкільне навчання, військову підготовку, що не відповідало профілю навчального закладу. Досить високою була плинність кадрів. Так, з жовтня 1933 р. до лютого 1934 р. у технікумі змінилося 4 директори, 2 заступники директора з навчальної роботи, 5 викладачів (історії, фізики, математики, польської мови, природознавства1. Перед початком 1934-1935 н.р. не вистачало викладачів польської мови, методики літератури, математики, фізики, хімії, економіки, географії. Це, певною мірою, спричинило невиконання навчальних планів. Так, у 1933-1934 н.р. не закритими були 4,5% годин. Невиконання припадало на історію УСРР (120 год.), фізику (74 год.), польську мову і літературу (59 год), методику викладання польської мови (42 год.), російську мову (24 год.), математику (10 год.). У першому семестрі 1934-1935 н.р. студенти лише частково прослухали курси 14 навчальних предметів. Натомість, з 4 предметів навчальний план було перевиконано. Загалом, по технікуму виконання навчального плану склало 94,37%.

Відчувалася нестача літератури, насамперед навчальної. Зокрема, у 1933-1934 н.р. не вистачало художньої літератури, підручників з всесвітньої історії, історії України, польської літератури, фізики, мінералогії, біології, методик викладання географії, природознавства, мови, математики тощо. На серпень 1934 р. бібліотека була укомплектована лише на 80%. Як би не було, але стараннями керівництва технікуму бібліотечні фонди поповнювалися. За 1934 р. вони зросли на 6575 примірників і наприкінці року становили 11484 одиниць, у т.ч. 7749 екземпляри навчальної літератури. Крім того, у лютому 1934 р. директор технікуму для кращого обслуговування студентів розпорядився роботу бібліотеки розпочинати о 10.00 год., а закінчувати о 16.00 год.

Вищезазначені труднощі позначилися на успішності студентів. Так, у першому семестрі 1933-1934 н.р. на “дуже добре” навчалося 7,5%, “добре” - 27,4%, “задовільно” - 53,9%, “незадовільно” - 11,2%, у другому семестрі - відповідно 6,3%, 31%, 51,4% і 11,4%. За перший семестр 1934-1935 н.р. академзаборгованість мали 73 особи. Дещо кращою були трудова дисципліна студентів. Зокрема, у другому семестрі 1933-1934 н.р. пропуски та спізнення склали 1,1% від загальної кількості навчальних годин, у першому семестрі 1934-1935 н.р. - 1,02%.

Частину студентів за певні провини відрахували з технікуму. В одному із архівних документів йдеться про те, що відсів студентів у 1931-1932 н.р. склав 19% від загальної кількості молоді, у 1932-1933 н.р. - 14%. Ймовірно, що тут подані дані про польський відділ українського педтехнікуму. У 1933-1934 н.р. з ППТ вибули 18 студентів, у т.ч. через неуспішність - 8, порушення трудової дисципліни - 655. Крім того, на повторний курс навчання залишили 12 осіб. У першому семестрі 19341935 н.р. відрахували 15 студентів, у т.ч. через академнеуспішність - 8. Студента Г.Трушковського притягнули до судової відповідальності, який у червні 1934 р. був затриманий у садку Проскурівського воєнкомату, де обривав зелені фрукти. Начальник районного відділу міліції Авдєєв інформував директора, що такі випадки були непоодинокими, тому просив вжити відповідних заходів.

Низці студентів за такі ж провини директор оголосив суворі догани чи попередження59. Крім того, частину студентів, які впродовж семестру отримували незадовільні оцінки, позбавили стипендії до погашення заборгованості. Зі студентських стипендій вираховували частину коштів за пропущені заняття і спізнення.

Цікаво, що на початку січня 1935 р. відрахованих раніше студентів Неруша, Мусюка, Тарнавського, Жиловську після погашення академ- заборгованості відновили у правах студентів.

З боржниками проводилася відповідна робота. Зокрема, їх заслуховували на засіданнях студентських зборів, заносили на “чорну дошку”, оприлюднювали їхні прізвища у стінгазеті.

Для покращення успішності проводилися додаткові консультації, працювали гуртки з мови і літератури, педагогіки, математики, фізики, хімії, історії, природознавства. Студентів-відмінників зобов'язували допомогти слабшим студентам.

Кращих представників молоді матеріально заохочували. Наприклад, наприкінці квітня 1934 р. напередодні Міжнародного дня солідарності трудящих преміювали 23 студенти.

Певна увага у закладі приділялася педагогічній практиці, яку студентство проходило у місцевих 5-й польській і 7-річній школах, а також проведенню екскурсій. Що стосується останніх, то у травні 1934 р. директор клопотав про виділення 2500 крб. для екскурсії 23 випускникам технікуму до Москви та Ленінграду і забезпечення їх безкоштовним проїздом. Керівник аргументував це тим, що технікум є “національним”. Крім того, пункт про екскурсію було внесено в угоду про соцзмагання між Проскурівським і Київським ППТ.

Студенти-випускники виконували дипломні роботи. Серед них виокремимо такі: “Постанови XVII З'їзду ВКП(б) про школу”, “Як організувати Ленінські дні в школі”, “Методи роботи з суспільствознавства в початковій школі”, “Як організувати й провести урок в 3-й групі на тему “Революція 1905 р.”, “Як виготовити та використати наочне приладдя з геометрії в початковій школі”, “Наочність при викладанні природознавства в початковій школі”, “Зміст і методи роботи в робочій кімнаті”, “Правий і лівий ухил в справі політтехнізації школи”, “Як повинен учитель готуватись до уроків”, “Дитяче самоврядування в боротьбі за високу якість навчання та свідому дисципліну”, “Засади, форми і методи інтернаціонального виховання”, “Засади, форми і методи антирелігійного виховання”, “Методи роботи в початковій школі”.

Випускників направляли фактично в усі райони Вінницької області. Так, у червні 1934 р. у Волочиський і Городоцький райони направили по 3 випускники, Дзержинський, Проскурівський, Томашпільський - по 2, Ізяславський, Летичівський, Новоушицький, Полонський, Сатанівський, Славутський, Смотрицький, Староушицький, Чернівецький, Шепетів- ський, Янушпільський - по 168. Щоправда, мали місце випадки, коли через певні прорахунки, студенти не отримували місця роботи. Випускник 1934 року І.Висоцький писав: “З проскурівського польпедтехнікуму мене відрядили до Лятичівського району на роботу в польській школі. Поїхавши туди, я більше декади провештався і роботи так і не одержав. Розтративши всі гроші, я ледве добрався до Антонінського району. Але сидіти без роботи я не можу. Тому вирішив звернутися до проскурівського польпедтехнікуму, щоб мені дали призначення на роботу в Антонінський, або Старокостянтинівський район. Проте замість цього мені надсилають відрядження до Кам'янець-Подільського району. Виїхати туди я не маю абсолютно ніякої змоги. І я тепер через бюрократичне ставлення дирекції проскурівського польпедтехнікуму примушений сидіти без роботи”.

Робота з організації заочного навчання розпочалась лише з грудня 1933 р. Необхідно було, передусім, виявити контингент учителів польських закладів, які не мали навіть середньої освіти і переконати їх заочно навчатися. Зважаючи на те, що польські школи та вчителі були віддалені один від одного, що викликало певні труднощі для їх спілкування, технікумівські викладачі організовували для таких студентів- заочників консультації, лекції, прийом заліків на місцях. Констатуємо низьку відвідуваність занять заочниками, які навчалися безпосередньо у Проскурові. Так, у липні 1934 р. на сесію прибули лише 22 студенти із 45.

При технікумі функціонували річні вчительські курси “молодшого та старшого концентру”, випускники яких розподілялися після випуску по районах області.

Таким чином, у Проскурівському польському педагогічному технікумі певна увага приділялася формуванню студентського контингенту. Під час прийому перевага надавалася вихідцям із робітничого та селянського середовищ. В умовах тоталітарної системи у навчальній роботі закладу особливе значення надавалося політичному навчанню, проводилися соціалістичні змагання. Хід навчального процесу ускладнювався нестачею штатних викладачів, слабкою матеріальною базою, що негативно позначилося на успішності студентів, частину з яких через низькі навчальні показники відрахували. Відповідно до навчальних планів молодь проходила педагогічну практику, випускники виконували дипломні роботи, після захисту яких їх розподіляли фактично по всіх районах Вінницької області. Мали місце певні труднощі в організації заочного навчання.

Примітки

Алтухова О.І. Про польський педагогічний технікум в м. Проскурові / О.І.Алтухова //Поляки на Хмельниччині: погляд крізь віки: зб. наук. пр. за матеріалами міжнародної наукової конференції, м.Хмельницький, 23-24 червня 1999 р. /[редкол.: А.І.Мельник (гол.), Ю.І.Блажевич, Л.В.Баженов та ін.]. - Хмельницький: Поділля, 1999. - С.347-350.

Нестеренко В.А. Освітні заклади поляків на Поділлі в 30-ті роки ХХ ст. / В.А.Нестеренко //Там само. - С.343-347.

Єсюнін С.М. Місто Хмельницький: історія, події, факти /С.М.Єсюнін. - Хмельницький: Хм. обл. краєзн. музей, 2004. - С.49.

Державний архів Хмельницької області (Держархів Хмельницької області). - Ф.Р.2597. - Оп.1. - Спр.1. - Арк.252, 254.

Алтухова О.І. Вказана праця. - С.348; Єсюнін С.М. Вказана праця. - С.49.

Держархів Хмельницької області. - Ф.Р.2597. - Оп.1. - Спр.2. - Арк.57.

Там само. - Арк.18.

Нестеренко В.А. Вказана праця. - С.345.

Держархів Хмельницької області. - Ф.Р.2597. - Оп.1. - Спр.2. - Арк.50-50зв.

Алтухова О.І. Вказана праця. - С.348.

Держархів Хмельницької області. - Ф.Р.2597. - Оп.1. - Спр.1. - Арк.128.

Там само. - Арк. 253 зв., 298.

Там само. - Арк.264.

Там само. - Спр.7. - Арк.9, 38.

Там само. - Арк.120; Спр.6. - Арк.2.

Там само. - Спр.5. - Арк.29.

Алтухова О.І. Вказана праця. - С.348.

Держархів Хмельницької області. - Ф.Р.2597. - Оп.1. - Спр.1. - Арк.58-71.

Там само. - Арк.252, 260.

Там само. - Арк.130.

Там само. - Спр.7. - Арк.104.

Там само. - Спр.10. - Арк.24-25.

Там само. - Спр.1. - Арк.121; Спр.6. - Арк.2.

Там само. - Спр.1. - Арк.67.

Там само. - Спр.1. - Арк.21; Спр.6. - Арк.2; Спр.7. - Арк.104; Спр.10. - Арк.25.

Там само. - Спр.10. - Арк.4.

Там само. - Спр.1. - Арк.252.

Там само. - Спр.10. - Арк.25.

Алтухова О.І. Вказана праця. - С.348.

Держархів Хмельницької області. - Ф.Р.2597. - Оп.1. - Спр.1. - Арк.131.

Там само. - Арк.130; Спр.6. - Арк.2зв.

Там само. - Спр.1. - Арк.253зв.

Там само. - Спр.6. - Арк.2зв.

Алтухова О.І. Вказана праця. - С.349.

Держархів Хмельницької області. - Ф.Р.2597. - Оп.1. - Спр.1. - Арк.260.

Там само. - Арк.128.

Там само. - Арк.260.

Нестеренко В.А. Вказана праця. - С.344.

Держархів Хмельницької області. - Ф.Р.2597. - Оп.1. - Спр.1. - Арк.128.

Размещено на Allbest.ru