Студентство в суспільно-політичному житті Наддніпрянської України (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.): історіографія

У 1920-х рр. український радянський історик О. Гермайзе дослідив історію об'єднання наддніпрянської молоді в рамках першої політичної партії на підросійській Україні через її переорієнтацію із «народництва через драгоманівство до марксизму», пояснюючи це зв'язком київської молоді з галицькими радикалами. Принципово новий аспект проблеми простежено у спогадах В. Андрієвського, Д. Дорошенка та О. Лотоцького, які у даному контексті поєднують у собі ознаки історичного й історіографічного джерел: наступність середньої та вищої освіти у процесі виховання національно-патріотичних почуттів тогочасної молоді.

У незалежній Україні визначальними у плані наукової розробки постають: історія «Братства тарасівців» у контексті відродження державницько-самостійницьких тенденцій наприкінці ХІХ ст. (Т. Геращенко, А. Коцур, С. Наумов, А. Павко, ін.) та історія РУП (А. Гречка, В. Колесник, Л. Могильний, ін.), «реорганізація культурництва» на прикладі Загальної української безпартійної організації (ЗУБДО), Харківської студентської громади (ХСГ), «Молодої України» (Г. Касьянов, Н. Левицька), персональний внесок учасників тогочасного суспільно-політичного руху щодо ідейних основ студентських громад (Л. Могильний, І. Стамбол, А. Шаповал). Прослідковуються перші кроки концептуального осмислення громадівської та українофільської діяльності освіченої молоді у процесі практичного вияву національної ідентичності українців на межі ХІХ-ХХ ст. (І. Колесник, Т. Нагайко).

У підрозділі 4.3 - «Національне питання» у контексті студентського руху в Наддніпрянській Україні: стан наукового вивчення» - висвітлено історіографію проблеми з акцентом на польському та єврейському факторах студентського руху Наддніпрянщини.

Участь студентів польського та єврейського походження у тогочасних суспільно-політичних і національних процесах у підросійській Україні дореволюційна історична література репрезентувала, головним чином, через фактологічну констатацію їх правового статусу (Ю. Гессен, С. Рождєственський), нормативні та статистичні характеристики на початку ХХ ст. (П. Воловенко, О. Маркевич). Особливо важливим поставало осмислення взаємовпливів національно-революційних рухів у підросійській Україні (М. Драгоманов, М. Лозинський).

У радянській історіографії переважала інтерпретація «революційної діяльності» студентів-поляків в університетах Наддніпрянщини другої половини ХІХ ст. (В. Зайцев, Т. Снитко, Й. Табіс), в основному, через участь молоді у повстанні 1863 р. та діяльність польських студентських організацій 1850- 1860-х рр. як провідних осередків повстанських настроїв.

Висвітлено ключові засади сучасної концепції «національних проектів» (А. Каппелер, О. Міллер), яка становить основу сучасного розуміння співіснування української та іноземної складових національного руху в Наддніпрянській Україні у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Виділено аспект польсько-українських взаємовпливів у студентському середовищі Наддніпрянщини в умовах імперського контролю (М. Гаухман, Ю. Земський, І. Лісевич та ін.). Дослідження соціально-політичного портрету студентів-євреїв у Російській імперії (О. Іванов) загалом та підросійській Україні зокрема, свідчать про обмеженість можливостей вияву ними національних почуттів через їхній «державний» статус і політико-правове становище. Суспільно-політична позиція студентів інших національностей (грузинів, азербайджанців) в історичній літературі висвітлена, здебільшого, через ключові моменти їхньої участі в громадсько-політичних реаліях Наддніпрянщини другої половини ХІХ - початку ХХ ст. (Г. Жоржоліані, О. Купчик).

Висновки

У висновках підведені підсумки дослідження:

Виявлений рівень конкретних результатів досліджень студентства в суспільно-політичному житті Наддніпрянщини дозволяє виокремити три історіографічні періоди наукової розробки проблеми: дореволюційний (1860-1917 рр.), радянський (1920-1991рр.) і сучасний (1991-2017 рр.), у межах яких виділено сім підперіодів (1860-1905 рр.; 1905-1917 рр.; 1920-ті рр.; початок 1930-х - кінець 1950-х рр.; 1960-1980-ті рр.; 1991-2004 рр.; 2005-2017 рр.). У рамках запропонованої періодизації продемонстровано адаптацію основних тенденцій світової історичної науки в дослідження суспільно-політичних процесів у Російській імперії та періодичне підтвердження історіографічною практикою національної парадигми у їх вивченні. Виявлено, що дореволюційні роботи зосереджували власне історичну інформацію з проблеми загалом та окремих її аспектів. Із середини ХХ ст. підставою здійснення конкретних досліджень студентства в суспільно-політичному житті Наддніпрянської України стало поєднання історіографічних та історичних фактів, що дає змогу оцінити попереднє вивчення дотичних до предмету питань і визначає шляхи всебічного аналізу даних праць. Позитивною тенденцією наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст. виступає систематичне збагачення комплексу історіографічних джерел з теми через залучення нових документів та матеріалів у конкретно-історичні дослідження її окремих аспектів. Виведення наявних історіографічних фактів з обраної тематики на рівень самостійної наукової проблеми забезпечило дотримання принципів системності, об'єктивності, всебічності, історизму та наступності, які передбачають розгляд етапних особливостей та ступеня розвитку історичних знань у поєднанні з співвідношенням їх тематичних напрямків. Виконанню поставлених завдань сприяли також загально- та спеціальнонаукові методи дослідження джерел та літератури. На основі історіографічної оцінки теоретичних засад інтерпретації вищеозначених термінів запропоновано авторське визначення «студентського руху».

- Наукові висновки існуючого комплексу історіографічних джерел щодо питання прав та обов'язків студентів у Російській імперії залишають усталеним факт визначення загальних засад доступу до вищої освіти на найвищому рівні для діючих протягом ХІХ - початку ХХ ст. «російських» університетів, що втілювалось у статутних і супровідних їм документах спеціалізованих відомств. У сучасній історіографії поглиблюється осмислення соціально-правового статусу курсисток підросійської України з акцентом на зміні їх професійних можливостей, моделей поведінки та ролі у суспільстві. Наукова розробка соціального портрету студентства Наддніпрянщини демонструє історико-культурний характер його повсякденності. Аналіз історіографії проблеми засвідчує достатній рівень історичних фактів трансформації світогляду означеного прошарку від чітко визначених професійних орієнтирів та усталеної суспільної позиції на початку ХІХ ст. до дисперсної громадсько-політичної свідомості на межі ХІХ - ХХ ст. Відповідно, формування т. зв. «нового типу» студента в Російській імперії на підвладних їй українських землях (під впливом національного романтизму та європейського досвіду вираження своїх суспільних поглядів) обумовили феноменальність явища власне українського студентського руху в означений період. Накопичений фактологічний матеріал упродовж ХХ - початку ХХІ ст. поряд із новітніми методологічними тенденціями у дослідженні модерної історії імперських держав ХІХ ст. ілюструє останнє на перетині двох визначальних факторів: загальноросійські демократичні тенденції та власне націотворчі процеси другої половини ХІХ - початку ХХ ст. як об'єктивні умови суспільно-політичних реалій тогочасної Російської імперії.

- Упродовж другої половини ХІХ - початку ХХ ст. утверджується розробка національної специфіки проявів молодого вузівського покоління в суспільно-політичних реаліях Наддніпрянської України означеного періоду. В умовах українізації спеціальними розвідками з історії національно-культурного, громадівського руху були закладені основи наукового осмислення об'єднавчих процесів у молодіжному, власне, вузівському середовищі на національному (українському) грунті, що стало єдиним проявом у радянській історіографії звернення до даної тематики. Діаспорна історична література зосереджує, здебільшого, персональну інтерпретацію учасників різних етапів українського національно-політичного руху ХІХ - початку ХХ ст., утвердження у наддніпрянського студентства своєї національної ідентичності, ідейних витоків його об'єднання від університетських громад до перших політичних, власне українських, організацій. Продуктивність сучасного вітчизняного наукового дискурсу, головним чином, позначена пріоритетом вивчення національно-політичної складової студентського руху в Наддніпрянській Україні, комплексним осмисленням явища українського студентського руху через спроби понятійного визначення пов'язаних із ним явищ «українофільства», «хлопоманства» і т. ін., дослідженням «соборних» тенденцій у відображенні взаємовідносин між студентами вищих навчальних закладів українських земель, які перебували під владою двох абсолютно різних імперій. Теоретичні узагальнення зарубіжних істориків (модерністська/примордіалістська концепція нації, грохівська система національних рухів) окреслили актуальні до сьогодні орієнтири в інтерпретації національного виміру проблеми. Студентська активність позиціонується як власний варіант вияву освіченою молоддю національних прав у рамках свого політичного статусу в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст., постаючи повноцінною складовою націотворчих тенденцій тогочасної європейської історії.

- Характерною рисою історичної інтерпретації місця наддніпрянських студентів у громадсько-політичних реаліях Російської імперії загалом та підросійської України зокрема з другої половини ХІХ ст. виступає поєднання власне наукового аналізу фактів та суспільної позиції авторів. Дореволюційний період наукової розробки проблеми ілюструє безпосереднє становлення процесу нагромадження знань із проблеми поряд з ілюстрацією протилежних точок зору дослідників студентської громадсько-політичної діяльності. Це стосується як загальноросійських тенденцій історичного дискурсу другої половини ХІХ - початку ХХ ст. (ліберальна й офіційна думка), так і національних (т. зв. «українство»). У радянській історіографії наддніпрянське студентство поставало предметом аналізу першооснов розгортання опозиційних самодержавству настроїв серед освічених верств населення: від Харківсько-Київського таємного товариства вузівської молоді в середині 1850-х рр. до взаємозв'язків із народовольським рухом упродовж 1870-1880-х рр. Сучасна вітчизняна історична наука поповнилася публікаціями документального характеру, присвяченими ключовим моментам вузівського життя Наддніпрянської України ХІХ - початку ХХ ст., що поглиблюють системне осмислення даної соціально-професійної групи в суспільно-політичних процесах національного та загальноімперського вимірів. Удосконалюється вивчення повсякденної сфери студентства, що має безпосередній зв'язок із процесом становлення молодого покоління як повноцінного учасника громадського, політичного життя Російської імперії та, власне, Наддніпрянської України, оформлення його суспільної позиції як у контексті освітніх, так і культурних, політичних реалій. Російським історикам належить пріоритет дослідження соціально-політичної діяльності студентства у контексті т. зв. «університетського питання». Західноєвропейська й американська історіографія проблеми чисельно незначна, проте ще з 1960-х рр. вона позначена системним осмисленням місця та ролі студентів у суспільно-політичному житті дореволюційної Росії, яке позбавлене однозначності й ідеологічних оцінок.

- Незважаючи на достатню представленість тематики в історіографії та виявлені закономірності її наукового осмислення, очевидними залишаються диспропорційність репрезентації властивих їй проблемних питань та аспектів, часте дублювання фактологічного матеріалу, розбіжності в його оцінках. Малодослідженими постають питання соціальних джерел формування наддніпрянської студентської корпорації: обмеження, зміни та нововведення, які мали місце у ході університетських реформ, особливо щодо прийому до вищих навчальних закладів імперії у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст., практичних наслідків безпосередньої реалізації даних актів в організації вищої освіти саме в Наддніпрянській Україні. Гендерна складова проблеми потребує збагачення історичних та історіографічних знань стосовно внутрішніх характеристик здобувачок вищої освіти в імперії, що дасть змогу глибокого розуміння передумов і визначальних чинників широко представлених в науковій літературі феміністичних тенденцій в їх середовищі. Фактично не розробленою залишається сфера спеціалізованих вищих навчальних закладів (ветеринарних, технічних інститутів тощо). Більш глибокого осмислення потребують питання співвідношення ідейних течій суспільної думки для розуміння протестних заходів студентства кожному з етапів студентського руху в Наддніпрянській Україні, конкретних організаційних структур, які мали вирішальний вплив на його розгортання, місце у даних подіях, окрім університетів, інших вузів, розвитку і еволюції форм та методів їхньої діяльності, а також поліетнічної природи наддніпрянського студентства, що справила неабиякий вплив на його тогочасну національно-культурну та політичну діяльність. Подальшого розвитку потребує системне історіографічне осмислення тематики, оскільки здійснене дослідження є першим у даному плані. Відображення проблеми з позицій традиційної періодизації вітчизняної суспільно-політичної історії не позбавляє актуальності залучення нових історіографічних джерел і перегляду змісту відомих, конкретизації особистого внеску дослідників. Це, в свою чергу, дозволить, хоча б частково, подолати бібліографічно-анотаційний характер більшості наявної історіографічної інформації з теми.

Публікації, що відображають основні результати дисертації

Статті у наукових фахових виданнях:

Грицик Л. Київське студентство в суспільно-політичному житті Наддніпрянщини (др. пол. ХІХ - поч. ХХ ст.): сучасна українська історіографія / Л. Грицик // Часопис української історії. - К., 2015. - Вип. 31. - С. 86-94.

Грицик Л. Боротьба за відкриття українознавчих кафедр в університетах Наддніпрянщини (1905-1907 рр.): вітчизняна історіографія / Л. Грицик // Історія науки і біографістика: електронн. наук. фах. вид.: міжвід. темат. зб. 2015. - № 2. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://inb.dnsgb.com.ua/2015-2/9.pdf.

Грицик Л. Законодавчий вимір соціального статусу студентів підросійської України в історичній літературі / Л. Грицик // Часопис української історії. - К., 2015. - Вип. 32. - С. 64-71.

Грицик Л. Повсякденність студентства Наддніпрянщини другої половини ХІХ - початку ХХ ст. в українській історіографії / Л. Грицик // Наукові записки з української історії. - Переяслав-Хмельницький, 2015. - Вип. 37. - С. 149-155.

Грицик Л. Історична думка про національно-культурницькі течії студентського руху Наддніпрянської України другої половини ХІХ ст. / Л. Грицик // Часопис української історії. - К., 2016. - Спецвипуск 34. - С. 148-153.

Грицик Л. Іноземна складова студентського руху в Наддніпрянській Україні у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.: історіографія / Л. Грицик // Часопис української історії. - К., 2017. - Вип. 35. - С. 56-64.

Статті в іноземних виданнях:

Hrytsyk L. The student movement in Dnieper Ukraine in the second half of the 19th - at the beginning of the 20th century within the context of the ukrainian «national revival»: historiography / L. Hrytsyk // Evropskэ filozofickэ a historickэ diskurz. - Praha, 2016. - № 1. - S. 71-78.

Публікації, які додатково відображають результати дослідження:

Грицик Л. Студенти міста Києва в громадсько-політичному житті України (кінець ХІХ - початок ХХ ст.): історіографія / Л. Грицик // «Дні науки історичного факультету»: матеріали VIII Міжнародної наукової конференції студентів, аспірантів та молодих учених. - К.: Логос, 2015. - С. 78-82.

Грицик Л. Університетські статути другої половини ХІХ ст. як фактори розгортання студентського руху Наддніпрянщини: огляд історіографії / Л. Грицик // «Історія освіти, науки і техніки в Україні»: матеріали Х всеукраїнської конференції молодих учених та спеціалістів, присвяченої 150-річчю з часу заснування Полтавського товариства сільського господарства, 28 травня 2015 р. - Вінниця: ФОП Курзун Д. Ю., 2015. - С. 208-210.

Грицик Л. Студентство у справі відкриття українознавчих кафедр в університетах Наддніпрянщини: вітчизняна історіографія / Л. Грицик // Суспільні науки: історія, сучасний стан та перспективи досліджень: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Львів, 3-4 липня 2015 року). - Львів: ГО «Львівська фундація суспільних наук», 2015. - С. 51-54.

Грицик Л. Соціальний статус студента в університетах Наддніпрянської України: історіографічний аспект / Л. Грицик // Актуальні наукові дослідження різноманітних соціальних процесів сучасного суспільства: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Одеса, 11-12 вересня 2015 року). - Одеса: ГО «Причорноморський центр досліджень проблем суспільства», 2015. - С. 12-16.

Грицик Л. Соціально-політична складова руху студентства Російської імперії в історіографії др. пол. ХІХ - 80-х рр. ХХ ст. / Л. Грицик // Шістнадцяті джерелознавчі читання «Архівна наука і освіта в незалежній Україні»: матеріали Всеукраїнської наукової конференції (м. Київ, 24 листопада 2015 р.) - К., 2015. - С. 60-62.

Грицик Л. Сучасна історична думка про «студенток» Вищих жіночих курсів Наддніпрянщини (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.) / Л. Грицик // Теоретичні, методичні і практичні проблеми соціології, історії та політології: матеріали міжнародної науково-практичної конференції, м. Херсон, 20-21 листопада 2015 р. - Херсон: Видавничий дім «Гельветика», 2015. - С. 39-42.

Грицик Л. Михайло Грушевський у справі відстоювання україномовної освіти (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) / Л. Грицик // Сімнадцяті джерелознавчі читання, присвячені 150-річчю з дня народження Михайла Грушевського: матеріали Всеукраїнської наукової конференції (м. Київ, 16 листопада 2016 р.) - К., 2016. - С. 54-56.

Размещено на Allbest.ru