Українознавчі дослідження Польського Геральдичного Товариства (1906–1939 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

Інститут української археографії та джерелознавства

ім. М. С. Грушевського

07.00.06 - Історіографія, джерелознавство

та спеціальні історичні дисципліни

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Українознавчі дослідження Польського Геральдичного Товариства (1906 - 1939 рр.)

Бабінська Марина Сергіївна

Київ - 2014

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі історії України Житомирського державного університету імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор

ЯРМОШИК Іван Іванович,

Житомирський державний університет

імені Івана Франка,

кафедра спеціальних історичних дисциплін

та правознавства, завідувач

Офіційні опоненти:доктор історичних наук, професор

КАЛАКУРА Ярослав Степанович,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка,

кафедра архівознавства та спеціальних галузей історичної науки, професор

кандидат історичних наук, доцент

ПАНЧЕНКО ВолодимирОлександрович,

Київський міжнародний університет,кафедра теорії держави і права,

цивільного і господарського права,професор

Захист відбудеться 25 грудня 2014 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.228.01 в Інституті української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України за адресою: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України (01001, м. Київ, вул. Трьохcвятительська, 4).

Автореферат розісланий 24 листопада 2014 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О.О. Песчаний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі розвитку української історіографії зростає інтерес до історії українсько-польських взаємин, у тому числі в сфері інтелектуальної історії. Міждержавні стосунки України і Польщі є прикладом добросусідства і партнерства у Європі. Однією з умов їх подальшого розвитку є взаємна співпраця істориків, спрямована на поглиблене осмислення складних, суперечливих і далеко неоднозначних подій спільного минулого, винесення повчальних уроків.

У цьому зв'язку особливої актуальності і ваги набуває дослідження внеску польських істориків, у т.ч. геральдистів, в українознавство - комплексну систему знань про Україну та українство. В структурі польських наукових установ і осередків історичної науки важливе місце посідає діяльність Польського Геральдичного Товариства, яке велику увагу приділяло історії та культурі тих українських земель, які тривалий час входили до складу Речі Посполитої.

Польське ГеральдичнеТовариствобуло створене у 1906 р. у Львові з ініціативи відомого фахівця з геральдики та видавця історичних джерел Францішка Пекосинського і місцевих істориків та громадських діячів. У науковій діяльності Товариства брали участь відомі фахівці у галузі спеціальних історичних дисциплін: В. Семкович, А. Чоловський, З. Люба-Радзимінський, К. Соханевич, Г. Полячкувна, Л. Пєжхала, О. Галецький, О. Форст та ін.).

Багаті у культурному та історичному відношенні терени Галичини, Буковини та Правобережжя України, їх етнічна та релігійна самобутність пробуджували значний інтерес членів інституції до вивчення багатьох українознавчих проблем минувшини. Хоча більшість членів Польського Геральдичного Товариства були за етнічною приналежністю поляками, багато з них походили з регіонів України (Я. Дрогойовський, Л. Грохольський, З. Люба-Радзимінський, Л. Бялковський, В. Семкович, Г. Полячкувна, А. Прохаска), що теж в свою чергу вплинуло на формування наукових пошуків Товариства.

Аналіз українознавчих досліджень польських наукових інституцій, товариств, установ, організацій, залишається актуальним завданням сучасної історичної науки як з погляду історіографії, джерелознавства, так і спеціальних історичних дисциплін. Актуальність теми дисертаційної праці посилюється відсутністю комплексного дослідження в українській та польській науці, яке б системно висвітлювало історію та історіографію діяльності Польського Геральдичного Товариства. До того ж, відновлення його діяльності у 1988 р. викликає пожвавлену зацікавленість науковців історією цього наукового осередку.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану досліджень кафедри історії України Житомирського державного університету імені Івана Франка при розробці комплексної теми «Правобережна Україна, Волинь - Житомирщина в кінці ХVIII - на початку ХХІ ст.: соціально-економічні, культурно-освітні, націо- і державотворчі аспекти» (номер державної реєстрації 0111U008523).

Мета дисертаційної праці полягає у тому, щоб на основі вивчення архівних матеріалів, друкованих джерел, опублікованих праць з'ясувати місце наукового доробку членів Польського Геральдичного Товариства у вивченні проблем історичного минулого України та проаналізувати вплив і значення їх досліджень для сучасної української і польської історичної науки.

У відповідності до мети дослідження визначено виконання наступних наукових завдань:

з'ясувати стан і повноту наукової розробки теми в українській та зарубіжній історіографіях;

сформувати джерельний комплекс, здійснити його класифікацію, встановити достовірність джерельної інформації;

дослідити основні етапи створення та діяльності Польського Геральдичного Товариства упродовж його функціонування (1906-1939 рр.), виявити місце в ній українознавчих студій;

проаналізувати праці членів Польського Геральдичного Товариства, присвячені вивченню історії магнатських та шляхетських родів західноукраїнських земель та Правобережжя України;

виокремити внесок членів інституції у дослідження української геральдики та сфрагістики;

висвітлити значення для українознавства публікацій з історії України на сторінках часописів «Miesiкcznik Heraldyczny» i «Rocznik Towarzystwa Heraldycznego».

Об'єктом дисертаційного дослідження є українознавчі студії Польського Геральдичного Товариства, його організаційно-наукова діяльність у контексті вивчення історичного минулого українських земель, їх геральдичних та інших пам'яток.

Предметом дослідженнявиступають провідні тенденції, ключові напрями і результатиісторико-геральдичних досліджень членів Польського Геральдичного Товариства з української історії і культури, їх значення для української і польської історіографій.

Методи дослідження.Досягнення поставленої мети та вирішення дослідницьких завдань дисертаційного дослідження стало можливим завдяки дотриманню методологічних принципів історизму, наукової об'єктивності, наступності та системного підходу, які уможливили об'єктивне вивчення та залучення до дисертаційного дослідження комплексу конкретно-історичних та історіографічних джерел і створення на цій основі цілісних знань про українознавчі студії Польського Геральдичного Товариства в першій половині ХХ ст. В основу викладу матеріалу покладено проблемно-тематичний і хронологічний принципи. У дисертації використовувалися як загальнонаукові, міждисциплінарні, так і спеціальні історичні методи наукового пізнання, зокрема історіографічні, джерелознавчі та геральдичні. Пріоритетне місце посіли методи історіографічного аналізу та історіографічного синтезу, порівняння і джерелознавчої критики. Вони дозволили з'ясувати історичні концепції, схеми та гіпотези минулого західноукраїнських земель та Правобережжя України в наукових дослідженнях членів Польського Геральдичного Товариства, визначити ступінь їх наукової новизни та евристичної цінності на час створення. Спираючись на метод історіографічного синтезу та системний підхід, вдалося узагальнити і систематизувати знання про внесок Польського Геральдичного Товариства в українознавство, виявити вузькі місця і спростувати деякі тенденційні оцінки, характерні для тогочасної польської історіографії. Поглибленому дослідженню історії виникнення, етапів та основних засад діяльності Польського Геральдичного Товариства сприяло застосування методів періодизації, проблемно-хронологічного підходу, а також методів індукції та дедукції.

Хронологічні межі даного дисертаційного дослідження визначені рамками 1906 - 1939 рр. Нижня межа пов'язана із заснуванням Геральдичного Товариства у Львові, затвердженням статуту та формуванням його керівних інституцій. Верхньою межею є початок Другої світової війни, коли Товариство припинило існування.

Територіальні межі дослідження окреслені рамкамидослідницького поля Польського Геральдичного Товариства: Східна Галичина, Північна Буковина та Правобережжя України (Волинь, Київщина, Поділля, Брацлавщина). Згаданіукраїнські регіони входили до складу Речі Посполитої до третього поділу у 1795 р. і викликали найбільшу зацікавленість польських геральдистів.

Наукова новизна роботи визначається її основними результатами:

- вперше в українській історіографії проаналізовано науковий доробок членів Польського Геральдичного Товариства, присвячений безпосередньо українській проблематиці;

- здійснено комплексний аналіз історіографії та джерельної бази проблеми;

- на основі залучення різнопланових джерел комплексно досліджено процеси, пов'язані із заснуванням, розвитком та особливостями функціонування Польського Геральдичного Товариства;

- цілісно проаналізованоукраїнознавчі студіїК. Соханевича, З. Люба-Радзимінського, Ю. Пузини, А. Чоловського та введено до наукового обігу ряд праць, згаданих вчених, опублікованих в часописах Польського Геральдичного Товариства, а також виданих окремо;

- вперше здійснено систематизацію українознавчих генеалогічних, геральдичних, сфрагістичних досліджень членів Польського Геральдичного Товариства;

- висвітлено підходи членів інституції до вивчення української геральдики та генеалогії;

- вперше залучено до наукового обігу низку неактуалізованих архівних документів, які сприяли вивченню наукової та видавничої діяльності Польського Геральдичного Товариства під кутом зору українознавства, а також дозволилиуточнитирядраніше невідомих фактів функціонування інституції;

- розкрито дослідження та публікацію джерел з історії України на сторінках часописів «MiesiкcznikHeraldyczny» та «RocznikTowarzystwaHeraldycznego»;

- дістало подальший розвиток вивчення діяльності польських історичних товариств, що займалися вивченням проблем української генеалогії, геральдики, сфрагістики та джерелознавства.

Практичне значенняодержаних результатів. Основні теоретичні положення, фактичний матеріал висновки, додатки та введені до наукового обігу джерела дають змогу розширити знання з польської історіографії історії України, історії розвитку науково-історичних досліджень, присвячених спеціальним історичним дисциплінам, а також діяльності польських історичних товариств у першій половині ХХ ст. Висновки та матеріали дисертації можуть бути використані при розробці проблем, присвячених польській історіографії та науковій спадщині польських історичних товариств Львова, а також при підготовці узагальнюючих наукових праць, підручників, науково-популярних нарисів, та навчальних курсів з історіографії, спеціальних історичних дисциплін у вищих навчальних закладах.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження були представлені у виступах на науково-практичних конференціях: Всеукраїнській науковій військово-історичній конференції «Воєнна історія Середньої Наддніпрянщини» (Київ, 15 березня 2012 р.); ХХІ Міжнародній конференції «Нові дослідження пам'яток козацької доби» (Київ, 21 - 22 березня 2012 р.); Науково-практичній конференції «Український консерватизм: історія, політика, ідеологія та перспективи розвитку» (Київ, 17-18 квітня 2012 р.); ІІ Міжнародній конференції «Polskie Kresy Wschodnie i ludzie stamt№d» (Торунь, 19-20 жовтня 2012 р.); VI Волинській всеукраїнській історико-краєзнавчій конференції (Житомир, 15-16 листопада 2013 р.); XХІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні» (Київ, 25-26 березня 2014 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Пріоритети розвитку суспільних наук у ХХІ столітті» (Одеса, 16-17 травня 2014 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано шість наукових статей, у фахових виданнях, серед яких одна - у закордонному виданні, включеному до міжнародних наукометричних базIndexCopernicus, CEEOL, CEJSH, Google Scholar, ICI та PBN.

Структура дисертації. Дисертація побудована за проблемно-хронологічним принципом. Відповідно до проблематики дослідження, поставлених завдань та логіки викладу аналізованого матеріалу, дисертаційне дослідження складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури, додатків. Повний обсяг дисертації - 224 с.,із них 172 с. основного тексту список джерел та літератури нараховує 352 позиції.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дослідження, визначено мету, окреслено завдання, об'єкт і предмет дослідження, його хронологічні та територіальні межі, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі дослідження «Стан наукової розробки теми, джерельна база та методологія дослідження»проаналізовано рівень наукового вивчення теми, окреслено коло джерел, покладених в основу дослідження. У підрозділі1. 1. «Історіографія проблеми» з огляду на дослідницькі завдання, а також значну кількість праць, що стосуються загального розвитку польської історичної науки першої половини ХХ ст., і робіт, пов'язаних із темою даного дисертаційного дослідження, усі публікації розділено на чотири групи.

До першої групи увійшли праці теоретичного характеру, в яких висвітлено загальні тенденції розвитку європейської та, зокрема, польської і української історіографій. В працях Д. Р. Келлі, Д. Іггерса, Є. Серчика, М. Серейського, Ю. Дуткевича, К. Среньовської, А. Грабського, Є. Матерніцького проаналізовані тогочасні реалії політичного, суспільно-економічного та культурного життя, котрі впливали на формування історичної думки. Наукові праці цієї групи висвітлюють історію створення, функціонування, ідейні та методичні засади польських історичних шкіл та наукових середовищ.

Другу групу складають праці, у яких розкривається вивчення історії України в польській історіографії першої половини ХХ ст. Дана група представлена дослідженнями Б. Барановського та З. Лібішевської, К. Блаховської, О. Рудої, І. Ярмошика та ін. Окремо проаналізовано дослідження А. Стенпніка, Л. Зашкільняка, присвячені українсько-польським взаєминам.До третьої групи віднесено праці В. Джожачка, А. Гейштора, А. Бєрната, Є. Матерніцького, С. Цяри. Згадані публікації допомагають з'ясувати процес вивчення спеціальних історичних дисциплін в польській науці першої половини ХХ ст.

У четверту групу об'єднано праці, які висвітлюють основні етапи наукової та видавничої діяльності Польського Геральдичного Товариства, громадську активність членів інституції.Серед даної групи досліджень першочергове значення мають статті Л. Пудловського Pudіowski L. Polskie Towarzystwo Heraldyczne. Zarys dziejуw 1906-1939 / Leszek Pudіowski // Rocznik Polskiego Towarzystwa Heraldycznego nowej serii. - 1993. - T. 1 (12). - S.153 - 172. та М. Рокоша Rokosz M. Wіadysіaw Semkowicz jako prezes Polskiego Towarzystwa Heraldycznego i redaktor jego wydawnictw / Mieczysіaw Rokosz // Rocznik Polskiego Towarzystwa Heraldycznego nowej serii. - 1993. - T. 1 (12). - S. 173 - 182.. Згадані публікації містять огляд архівних фондів, у яких зберігаються документи об'єднання та окремих його представників.

Характеристиці діяльності, основних напрямів досліджень та оцінці ролі праць Польського Геральдичного Товариства приділено увагу в дисертації Р. МасикаМасикР. ПольськінауковіісторичнітоваристваЛьвоваостанньоїчвертіХІХ - 30-хроківХХст.: виникнення, розвитоктаформуванняінтелектуальногосередовища : автореф. дис. наздобуттянаук. ступеняканд. іст. наук: спец. 07.00.06 «Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни» / Масик Роман Володимирович ; Львівський Національний університет ім. І. Франка. - Львів, 2009. - 20 с.. До даної групи віднесено праці А. Точка Toczek A. Zwi№zki historykуw lwowskich z pras№ (1860-1918) / Alfred Toczek // Rocznik historii prasy polskiej. - 2001. - T. IV. - S. 13 - 14. Toczek A. Czasopismo historyczne we Lwowie (1867-1918) / Alfred Toczek // Wielokulturowe њrodowisko historyzne Lwowa w XIX - XX w. / pod red. J. Maternickiego i L. Zaszkilniaka - Rzeszуw: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2005. - T. 3. - S. 175 - 198., у якихвисвітлено видавничу діяльність та наукову спадщину Польського Геральдичного Товариства у 1908 - 1914 рр.До даної групи також віднесено публікації біографічного характеру,в яких висвітлено життєвий шлях та науковий доробок О. Галецького, Г. Полячкувни, А. Чоловського, Б. Барвінського.Біографії та дослідницька діяльність львівських істориків, котрі приймали участьв роботі Польського Геральдичного Товариства представлені в збірнику «ZіotaksiкgahistoriografiilwowskiejXIXiXXwieku». Наукові дослідження членів Польського Геральдичного Товариства присвячені українській проблематиці проаналізовано в працях сучасних вчених Л. Войтовича, Н. Яковенко, О. Однороженка та ін.

Отже розгляд історіографії проблеми засвідчив відсутність цілісного дослідження, присвяченого комплексному аналізу доробку членів Польського Геральдичного Товариства у вивченні історії українських земель. Поза увагою дослідників залишається проблема комплексного вивчення української проблематики членами цього важливого осередку польської науки. Дослідження безпосередньо присвячені заснуванню та розвитку Товариства становлять порівняно незначну групу. Багато аспектів, порушеної у дисертації проблеми вивчено поверхово, вони потребують уточнення, або ж взагалі не з'ясовані.

У підрозділі1. 2.«Джерельна база дослідження» проаналізовано джерельну базу дослідження, яку склали друковані джерела та матеріали, що зберігаються у Центральному державному історичному архіві України у м. Львові (далі ЦДІАЛ), Відділі рукописів Львівської Національної Бібліотеки ім. В. Стефаника (далі ЛНБ), Головному Архіві Давніх Актів (далі АГАД) у Варшаві, Архіві Польської Академії Наук (далі ПАН) у Варшаві та Познані, Відділі рукописів Національної бібліотеки Польщі у Варшаві.

Джерела представлені у дослідженні розділено на три групи:

документальні джерела, присвячені безпосередньо діяльності Польського Геральдичного Товариства;

наративні джерела, представлені виданнями Польського Геральдичного Товариства«Miesiкcznik Heraldyczny» та «Rocznik Towarzystwa Heraldycznego», а також окремими працями членів інституції;

джерела особового походження, що включають біографічні та автобіографічні матеріали; до даної групи віднесено також епістолярну спадщину членів інституції (переважно кореспонденція А. Чоловського).

Доля архіву Польського Геральдичного Товариства після вибуху Другої світової війни є невідомою. Тому друковані джерела є основним джерелом вивчення науково-видавничої діяльності об'єднання. Програми, звіти, списки членів Товариства, оголошення, протоколи зібрань періодично друкувалися в «Miesiкczniku Heraldycznym» та «Roczniku Towarzystwa Heraldycznego». В процесі опрацювання документальних джерел дослідження були виявлені статути товариства 1906 р. та 1926 р. Статути були основними документами Польського Геральдичного Товариства, вони засвідчують його наукові, організаційні засади, головні напрямки наукової діяльності. Документальні джерела, котрі висвітлюють діяльність інституції зберігаються в особових фондах провідних діячів інституції: фонд А. Чоловського (Ф. 388) у АГАД, Ю. Бялині-Холодецького (Ф. 82) у ЦДІАЛ, а також З. Вдовішевського (Ф. 752) в архіві ПАН у Варшаві, С. Козеровського (Ф. 15) в архіві ПАН у Познані.

Серед наративних джерел відмічено статтю Л. Пєжхали, котра висвітлює найважливіші епізоди діяльності Польського Геральдичного Товариства упродовж 1908 - 1933 рр. Важливе значення мають публікації В. Семковича, в яких висвітлено науково видавничу діяльність Товариства, методологічні підходи членів інституції до вивчення проблем генеалогії та геральдики. Значення історичних студій Польського Геральдичного Товариства розкрито у спогадах М. Гайсіга.

Серед джерел особового походження значний інтерес для дослідження становлять документи А. Чоловського. Рукописні праці вченого, серед яких значна кількість присвячена історії Східної Галичини, замків та фортець Західної та Правобережної України зберігаються у Відділі рукописів Національної бібліотеки Польщі. У відділі також зберігається кореспонденція вченого, яка містить цінну інформацію про функціонування Львівського Відділу Товариства, після перенесення головного осередку до Варшави. Джерела особових фондів історика в архівних установах України - Відділу рукописів ЛННБ України ім. В. Стефаника (Ф. 141) та ЦДІАЛ (Ф. 55), висвітлюють діяльність А. Чоловського як видатного науковця, колекціонера та популяризатора історії. Суттєвий інтерес становлять документи А. Прохаски (Ф. 139) у ЦДІАЛ, що дозволяють розширити уяву про сферу наукових зацікавлень львівського архівіста та почесного члена Польського Геральдичного Товариства.Отже, джерельна база дослідження є репрезентативною і достатньою для вирішення поставлених у дисертації наукових завдань.

У підрозділі1. 3.«Теоретико-методологічна база дослідження» визначено та охарактеризовано основні принципи та методи використані у дослідженні, обґрунтовано принцип викладення матеріалу.Теоретичні засади дослідження сформовані вивченням та осмисленням широкого кола праць членів Польського Геральдичного Товариства, та сучасних аналітичних досліджень науковогодоробку польських геральдистів. У роботі над дослідженням використані сучасні теоретико-методологічні розробки з історіографії (І. КолесникКолесник І. Українська історіографіяXVIII - початок XX ст. / Колесник І. - К.: Генеза, 2000. - 256 с., Е. Доманської DomaсskaE. Historia egzystencjalna. Krytyczne studium narratywizmu i humanistyki zaangaїowanej / E. Domaсska - Warszawa: PWN, 2012. - 224 s.), українознавства (Я. КалакуриКалакураЯ. Українознавче дослідження: теорія та методологія. - Тернопіль: Джура, 2012. - 291 с.). Їх використання забезпечило комплексний підхід до висвітлення теми дисертації.

У другому розділі «Етапи діяльності Польського Геральдичного Товариства (1906 - 1939 рр.)» проаналізовано діяльність Польського Геральдичного Товариства від створення об'єднання у 1906 р. до початку Другої світової війни. Підрозділ2.1.«Становлення Товариства та напрямки досліджень у 1906 -1915 рр.» висвітлює передумови заснування Геральдичного Товариства у Львові, науково-видавничу діяльність інституції протягом 1906-1915 рр. В згаданий період Товариство видавало два часописи - «MiesiкcznikHeraldyczny» та «RocznikTowarzystwaHeraldycznego». Окрему увагу приділено аналізу програмних документів Товариства - статуту організації та програмі діяльності. Початок Першої світової війни, унеможливлював роботу інституції.У 1915 р. Геральдичне Товариство тимчасово припинило діяльність. Отже протягом 1906-1915 рр. було створено та затверджено статут організації, розроблено програму досліджень та налагоджено видавництво часописів Товариства.

У підрозділі 2.2. «Відновлення роботи та діяльність Товариства у 1920 - 1930 рр.» проаналізованодіяльність Геральдичного Товариства у період від відновлення роботи об'єднання до перенесення головного осередку інституції до Варшави. В згаданий період єдиним друкованим органом інституціїбув часопис «RocznikTowarzystwaHeraldycznego». У 1926 р. прийнято новий статут Товариства який передбачав зміну назви інституції на «Польське Товариство Геральдичне». Цього ж року утворено Львівське, а у 1929 р. - Варшавське Відділення Товариства. Таким чином, після відновлення роботи у 1920 р., Товариство розширило діяльність на теренах ІІ Речі Посполитої, нова назва інституції остаточно закріпила зміну статусу об'єднання із локального на загальнодержавне.

Останній етап діяльності Польського Геральдичного Товариства висвітлено в підрозділі2.3. «Польське Геральдичне Товариство у 1930-1939 рр.». Даний період характеризувався пожвавленням наукової активності варшавського осередку Товариства, представники якого у 1930 р. відновили видавництво часопису «MiesiкcznikHeraldyczny». Наприкінці цього ж року, було прийнято рішення про остаточне перенесення головного осередку Товариства до Варшави. Львівське Відділення ПольськогоГеральдичного Товариства припинило роботу у 1938 р. Після початку Другої світової війни діяльність інституції було припинено. Отже, останній період діяльності інституції характеризувався змінами у складі керівництва Товариства. Львівські історики (В. Семкович, А. Чоловський) більше не приймали активної участі в діяльності об'єднання. У роботі інституції провідну роль відігравав Варшавський Відділ, котрий представляли О. Галецький, З. Вдовішевський, Ю. Пузина.

Результатом діяльності Польського Геральдичного Товариства у 1906-1939 рр. було видання 152 томів «MiesiкcznikaHeraldycznego» та 11томів «RocznikaTowarzystwaHeraldycznego». Редакційний комітет публікував на сторінках згаданих часописів виключно праці фахових істориків. Це давало можливість підтримувати престиж видань, та забезпечувало високий науковий рівень публікованих досліджень.

У третьому розділі дисертації «Магнатерія і шляхта українських земель в дослідженнях Польського Геральдичного Товариства» розглянуто основні проблеми історії української феодальної аристократії, котрі висвітлювалися в публікаціях членів Польського Геральдичного Товариства. У підрозділі3.1. «Аристократія України в дослідженнях членів Товариства» проаналізовано праці В. Семковича, Л. Виростка присвячені дослідженню історії гербової спільноти Драго - Сасів, а також дослідження членів товариства, присвячені вивченню окремих аристократичних родів (статті О. Галецького, С. Кучинського, О. Форста, Б. Барвінського, А. Дорфлерувни, Ю. Дуніковського). Окремо розглянуто публікації присвячені генеалогії князівських династій України (праці Ю. Пузини, З. Люба-Радзимінського, О. Галецького), та проблемам історії українських привілейованих родів (статті В. Томкевича, Т. Перковського). Отже вивчення історії привілейованих родів було провідним напрямком наукової діяльності Польського Геральдичного Товариства. Дослідження наукового доробку членів інституції дало змогу констатувати значну зацікавленість українською проблематикою. Найбільшу увагу польських істориків привертали проблеми походження князівських династій.

Підрозділ3.2. «Полеміка членів Польського Геральдичного Товариства навколо походження князя Федька Несвізького» розкриває найвідомішу дискусію в середовищі членів Польського Геральдичного Товариства, що розгорілася з приводу генеалогічного коріння українського князівського роду Несвізьких, родоначальників відомих в історії України княжих родів, зокрема Збаразьких,Вишневецьких, Воронецьких, Порицьких. В дискусії приймали участь найвідоміші фахівці з генеалогії: Ю. Пузина, А. Прохаска, З. Люба-Радзимінський, В. Семкович, С. Дзядулевич та ін. Окрім часописів Польського Геральдичного Товариства, дискусія поширилася й на інші фахові періодичні видання, зокрема «AteneumWileсskie». З часом, полеміка вийшла за рамки досліджуваної проблеми і охопила питання походження інших князівських родів (Острозьких, Корецьких). У підрозділі представлені основні версії вчених та їх обґрунтування. Окрему увагу приділено аналізу сучасного стану вивчення проблеми. Отже, полеміка щодо походження князів Несвізьких була найбільш обговорюваною темою не лише в середовищі Польського Геральдичного Товариства. В наш час дискусія поширилася на інші польські та українські наукові осередки. Серед сучасних істориків досі немає єдиної версії походження князів Несвізьких.

У підрозділі3.3. «Проблема тотожності титулів «kniaџ» та «ksi№їк» в дослідженнях З. Люба-Радзимінського» проаналізовано цикл публікацій З. Люба-Радзимінського присвячених проблемі правового статусу князівських династій, та історії окремих князівських родівВолині.В згаданих роботах, вчений навів ряд аргументів, котрі доводили тотожність руських та польських князівських титулів. Окрему увагу вчений приділив походженню князівських династій Пузинів та Ружинських, а також ролі згаданих династій у суспільно-політичному житті краю. Наведений автором джерельний матеріал остаточно спростував твердження польських дослідниківА. Брюкнера та А. Яблоновського про сумнівність походження та суспільне становище волинських князівських родів.

Таким чином, серед наукових зацікавлень проблемою української аристократії в Речі Посполитій найбільше досліджень присвячено князівському стану. Генеалогічні пошуки Ю. Пузини, З. Люба-Радзимінського, О. Галецького, відкрили новий погляд на історію князівських родів Гольшанських, Чарторийських, Четвертинських, Острозьких. Більшість згаданих версій піддано критиці сучасними дослідниками, однак повністю їх спростувати ще нікому не вдалося. Не менш важливе місце, серед згаданої групи досліджень, займали праці, присвячені шляхетським родам України (дослідження О. Галецького, Ю. Дуніковського, А. Дьорфлерувни та ін.). З. Люба-Радзимінський у власних дослідженнях, присвячених походженню та правовому статусу руських князівських титулів наголошував на їхтотожності з польськими.

У четвертому розділі «Геральдика, сфрагістика українських земель та джерелознавчі студії Польського ГеральдичногоТовариства» досліджено процес вивчення вченими інституції проблем української геральдики, сфрагістики та публікації історичних джерел як на сторінках часописів Товариства, так і в окремих виданнях, а також проаналізовано науковий доробок А. Чоловського.

У підрозділі4.1. «Проблеми української геральдики і сфрагістики в дослідженнях Польського Геральдичного Товариства» розглянуто дослідження О. Галецького, К. Соханевича, присвячені окремим проблемам української геральдики. Відмічено значення праць К. Соханевича, котрий одним із перших підсумував історичний доробок польської, української та російської історіографій, присвячений проблемі витоків руської геральдики. На з'їзді польських істориків у Познані (1925 р.), вчений запропонував програму досліджень руської геральдики, та історії руської шляхти. Важливе значення для дослідження витоків руської геральдики та сфрагістики мала розвідка українського історика Б. Барвінського. Отже українсько-руська геральдика та сфрагістика була об'єктом вивчення О. Галецького, К. Соханевича, Б. Барвінського. Члени Польського Геральдичного Товариства заперечували версію Ф. Пекосинького про польські витоки руської геральдики.

Підрозділ4.2.«Публікації джерел з історії Західної і Правобережної України на сторінках часописів Товариства» висвітлює публікацію джерельних матеріалів з історії України (описів печаток, костельних метрик,списків урядників, списків шляхти, описів засвідчень шляхетства та ін.) на сторінках часописів «MiesiкcznikHeraldyczny» та «RocznikTowarzystwaHeraldycznego».Окремо виділено дослідження членів інституції (Е. Тріллер, Ф. Яворського, А. Дьорфлерувни, Г. Полячкувни), присвячені вивченню джерел з історії Львова, Дрогобича, Самбора. Дані праці розширюють джерельну базу для вивчення минулого української знаті, історії окремих міст Західної України.

У підрозділі4.3. «Українська проблематика в дослідженнях А. Чоловського» проаналізовано науковий доробок львівського історика А. Чоловського, присвячений історії України. Серед згаданих праць виділено дослідження історії Червоної Русі та Львова зокрема. Вивчено публікації вченого, присвячені подіям Визвольної війни українського народу. Розглянуто оцінку вченого ролі козацтва в історії Речі Посполитої. Окрему увагу приділено історичному нарисові А. Чоловського присвяченого історії Кодацької фортеці. Аналіз згаданих праць дав змогу відмітити упереджене ставлення А. Чоловського до висвітлення подій козацької доби. Національно-визвольний рух українського народу в рефлексіях А. Чоловського мав вигляд неконтрольованої сили, котра мала на меті підрив існуючого політичного устрою Речі Посполитої.

Проаналізовані у розділі дослідження свідчать про значний науковий інтерес членів Польського Геральдичного Товариства до проблем української геральдики, сфрагістики, джерелознавства. Науковий доробок А. Чоловського відображає ідеологічні підходи польської історіографії міжвоєнного періоду до трактування українськоїісторії, котрі виражалися насамперед у науковому обґрунтуванні приналежності західноукраїнських земель до Польщі.

Висновки містять стислий виклад результатів дослідження, основний зміст яких виноситься на захист.

З'ясовано стан розробки проблеми діяльності та науковогодоробку Польського Геральдичного Товариства в українській та зарубіжній історіографії, який свідчить про відсутність окремого комплексного дослідження теми. Автори більшості праць, присвячених польським науковим історичним товариствам та розвитку польської історичної науки у першій половині ХХ ст., розглядають діяльність об'єднання фрагментарно, або обмежуються короткими довідками про характер, хронологічні межі діяльності інституції та її найвідоміших представників.

Характеризуючи стан джерельного забезпечення проблеми, у першу чергу виділено друковані матеріали. Хроніки діяльності Товариства, статути, списки членів інституції, звернення, оголошення, звіти тощо) служать основним джерелом та є достатньо репрезентативними для вивчення напрямків наукової діяльності Польського Геральдичного Товариства.

У дисертаційному дослідженні використано ряд архівних та рукописних джерел, котрі зберігаються в архівах та спеціалізованих відділах бібліотек Львова та Варшави. Дані джерела проливають світло на окремі проблеми діяльності Товариства, біографічні відомості, наукові зацікавлення та творчу спадщину членів інституції.

Виокремлено 3 етапи діяльності Польського Геральдичного Товариства:

1906-1915 рр. - період становлення та розбудови організаційної структури Товариства, заснування видавничих органів «MisiкcznikHeraldyczny» та «RocznikTowarzystwaHeraldycznego».

1920-1930 рр. - період відновлення наукової та частково видавничої діяльності Польського Геральдичного Товариства, його трансформації у загально-польське, утворення Львівської (1926 р.) та Варшавської (1929 р.) філій інституції.

1930-1939 рр. - Варшавський період діяльності Польського Геральдичного Товариства.

Українознавчі студії знаходили висвітлення в численних статтях та монографічних дослідженняхпольських геральдистів. Ґрунтовні знання української історії та історіографії членів Польського Геральдичного Товариства засвідчують опубліковані в «MiesiкcznikuHeraldycznym» рецензії працьІ. Борщака, О. Пріцака, Б. Барвінського К. Пуласького та ін., присвячених українознавчій проблематиці.

Встановлено, що серед окреслених в програмі діяльності Польського Геральдичного Товариства напрямків роботи, пріоритетна роль відводилася дослідженням генеалогічного характеру. Як унікальне явище в історії аристократії Речі Посполитої, князівські династії Збаразьких, Острозьких, Четвертинських, Корецьких та ін.,були об'єктами наукових пошуків польських вчених.Проблеми походження найвідоміших князівських династій Волині, Поділля, Брацлавщини нерідко викликали дискусії у середовищі членів Товариства. Однією з найбільших була полеміка навколо походження князів Несвізьких, започаткована у 1911 р. Й. Пузиною. Походження, правовий статус та суспільну рольукраїнських князівських династій висвітлено в дослідженнях З. Люба-Радзимінського та В. Томкевича.

Історіямокремих шляхетських родів присвячено дослідження О. Галецького, О. Форста, С. Кучинського, А. Дьорфлерувни. На особливу увагу заслуговує дослідження О. Галецького, в якому вчений на прикладі історії роду Халецьких прослідкував процес полонізації української шляхти протягом ХVI ст.Геральдичні дослідження українських шляхетських родів представлені розвідками історій гербових спільнот, а також окремих геральдичних символів.

Констатовано, важливе значення наукових досліджень Польського Геральдичного Товариства у вивченні проблем української геральдики та сфрагістики. К. Соханевич, В. Семкович, Б. Барвінський піддавали критиці теорію Ф. Пекосинського про польські витоки руської геральдики. Дослідженням геральдичних та сфрагістичних пам'яток західноукраїнських земель та Правобережжя займалися Ф.Яворський, К. Соханевич, М. Гайсіг, А. Чоловський, О. Галецький.Аналіз згаданих публікацій засвідчує їх високий науковий рівень, інформативність, насиченість фактичними матеріалами. Виклад матеріалу супроводжувався ґрунтовним аналізом досліджуваних проблем та висновками.До своїх досліджень члени Польського Геральдичного Товариства залучаличисленні джерельні матеріали, спеціалізовану літературу. Дані праці можуть бути залучені до вивчення окремих проблем української геральдики та сфрагістики, за умови їх критичного аналізу та опрацювання досліджень сучасних вчених.

Доведено, що на сторінках часописів «Miesiкcznik Heraldyczny» i «Rocznik Towarzystwa Heraldycznego» було розкрито ряд раніше маловідомих проблем історичного минулого українських земель, опубліковано десятки досліджень та наукових опрацювань. Окрім видання фахових статей, редакційний комітет Польського Геральдичного Товариства важливу увагу приділяв публікаціям історичних пам'яток.Публікації історичних джерел супроводжувалися коментарями, відомостями про вік, походження та місце зберігання пам'ятки. Опубліковані на сторінках згаданих видань джерела з історії української знаті (метричні джерела, списки шляхти, місцевих урядників, документи родинних архівів, некрополістичні пам'ятки), описи та зображення, виявлених в українських та польських архівах, геральдичних та сфрагістичних джерел, дають змогу більш детально досліджувати історію привілейованих родів України, проливають світло на окремі проблеми історії західноукраїнських міст.

З'ясовано, вплив ряду політичних та соціально-культурних чинників на науково-публіцистичну діяльність Польського Геральдичного Товариства, зокрема відродження Польської держави у 1918 р. та політичних реалій ІІ Речі Посполитої (1918 - 1939 рр.). Значній частині досліджуваних праць притаманна ідеалізація суспільно-політичного устрою Польсько-Литовської держави та в наступництві Речі Посполитої. З огляду на вищезазначене, серед українських гетьманів значну увагу приділено постаті І. Виговського, як ідеолога українсько-польської Гадяцької унії 1658 р. Натомість роль інших представників українського національного та релігійного руху представлено фрагментарно. Яскравим прикладом ідеологічних підходів членів Товариства до висвітлення подій козаччини слугують праці А. Чоловського. У його дослідженнях підкреслено руйнівну роль козацтва в історії Речі Посполитої.

Проаналізовані праці засвідчують значний науковий інтерес членів Польського Геральдичного Товариства до історії України. На висвітлення історичного минулого впливали реалії політичного життя Польської держави та консервативний характер польської частини львівського наукового середовища, який відмічають сучасні польські та українські дослідники. В діяльності інституції приймали участь відомі представники тогочасної польської історичної науки. Багатий джерельний матеріал використаний в згаданих працях зберігає їх актуальність в наш час. Аналіз наукового доробку Польського Геральдичного Товариства має величезний потенціалдля сучасних українознавчих досліджень.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові праці, в яких опубліковані основні наукові результати

дисертації

1. Бабінська М. Історія міста Львова в дослідженнях Polskiego Towarzystwa Heraldycznego (1906-1939) / М. Бабінська // Волинські історичні записки. - 2012. - T. 8. - C. 254 - 260.

2. Бабінська М. Україна в історичних дослідження Оскара Галецького / М. Бабінська // Гуржіївські історичні читання. - 2012. - T. 5. - C. 13 - 15.

3. Бабінська М. Правобережна Україна в дослідженнях Зигмунта Люби-Радзимінського (1843-1928) / М. Бабінська // Часопис української історії. - 2012. - T. 24. - C. 133 - 138.

4. Бабінська М. Polskie Towarzystwo Heraldyczne в полеміці навколо тотожності титулів «kniaџ» і «ksi№їк» / М. Бабінська // Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова (Серія 06: Історичні науки). - 2012. - T. 9. - C. 38 - 44.

5. Бабінська М. Українська шляхта в дослідженнях членів Polskiego Towarzystwa Heraldycznego (1908-1939) / М. Бабінська // Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Вип. 4: Український консерватизм і гетьманський рух: історія, ідеологія, політика. - 2012. - C. 223 - 227.

6. Бабінська М. Полеміка членів Польського Товариства Геральдичного над походженням князя Федька Несвізького / М. Бабінська // Rocznik Lubelskiego Towarzystwa genealogicznego. - Т. V. - 2013. - С. 72 - 94.

Опубліковані праці апробаційного характеру

польський геральдичний українознавчий

Бабінська М. Українські землі і повстання Свидригайла 1430-1452 рр. у дослідженнях Оскара Галецького / М. Бабінська// Матеріали всеукраїнської наукової військово-історичної конференції «Воєнна історія Середньої Наддніпрянщини» 15 березня 2012 р. - К., 2012. - С. 91 - 94.

Babinska M. Badania Polskiego Towarzystwa Heraldycznego nad genealogi№ arystokracji feudalnej dawniej Rzeczypospolitej / M. Babinska // Materiaіy ІІ miкdzynarodowej konferencji «Polskie Kresy Wschodnie i ludzie stamt№d» 19-20 paџdziernika 2012 r. - Warszawa, 2014. - С. 31 - 40.

Бабінська М. Історичні дослідження Ю. Пузини (1879-1949) в полеміці навколо походження князівських династій Правобережної України / М. Бабінська // Матеріали VI Волинської всеукраїнської історико-краєзнавчої конференції15-16 листопада 2013 р.- Житомир, 2013. - С. 206 - 209.

Размещено на Allbest.ru