Репресивні дії політичних режимів відносно вчених-істориків Одеси в 1917–1953 роки
Роль політичних режимів у минулому та сьогоденні. Особливості відносин влади до вчених-істориків. Аналіз форм та методів ідеологічної роботи спеціальних органів з формування суспільної думки щодо проведення політичного терору проти науковців-гуманітаріїв.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 02.10.2018 |
| Размер файла | 87,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Безпідставні звинувачення і політичні репресії проти деяких одеських вчених-істориків були результатом навмисної фальсифікації радянської влади. Багато звинувачень після ХХ з'їзду КПРС були зняті. Дехто з безвинно постраждалих були реабілітовані. Незважаючи на це внаслідок репресивних дій сталінського режиму були знищені талановиті фахівці, деформовані наукові напрями, знекровлені наукові установи та вищі навчальні заклади.
Масштаб репресивних дій, яким були піддані представники наукової інтелігенції Одеси впродовж тридцяти шести років (1917-1953) та склав шість основних хвиль масового терору радянської влади, охопив понад 50 вчених-істориків -- талановитих, різнобічно освічених, відданих науки людей, які бачили у ній сенс і зміст свого життя та різними методами різних політичних режимів (переважно радянської влади) були обмежені в праві займатися науковою діяльністю, спілкуватися з колегами, передавати свої знання наступному поколінню науковців.
Аналізуючи напрями історичної науки, які розвивали одеські історики, то можна констатувати, що було завдано шкоди багатьом галузям науки, бо більшість репресованих вчених-істориків були людьми багатогранними фахівцями у різних сферах гуманітарних знань. Репресовані одеські історики мали, як правило, фахову освіту престижних класичних університетів Європи (Санкт-Петербурзький, Московський, Одеський (Новоросійський); у багатьох з них -- стажування, практика в кращих зарубіжних університетських центрах), зі знанням кількох європейських мов, змолоду присвятили себе науки, вони ревно і віддано служили їй, реалізуючи себе в різних її сферах. Всі вчені були фахівцями широкого профілю. Їх дослідницькі інтереси зазвичай не обмежувалися історією, а поширювалися і на суміжні наукові дисципліни. Мультидисциплінарний підхід сприяв високому рівню їх досліджень, що не тільки увійшли в історію науки, але і багато в чому ще не втратили свого значення до наших днів.
Масові репресії 1917-1953 рр. завершили процес формування тоталітарної держави, але криза історичної науки, початок якої відносять до кінця 1920-х ? початку 1930-х рр., виник набагато раніше. Криза була ініційована складним соціально-політичним положенням в Російській імперії, що призвело до революцій та громадянської війни, під час якої ідеологію різних політичних режимів підтримували вчені-історики, а іноді й очолювали їх. Ситуація для науковців, які хотіли тільки професійно займатися історією, або не підтримували діючу владу, стала безвихідною. Політичні режими потребували не фахівців-істориків, а істориків-виконавців. Тому, хто не змінював свої погляди відповідно діючій політичній системі, не пристосовувався до її ідеології не мав шансів на право вільно працювати. Подібне відбувалося й в подальші роки, коли проходила боротьба з дисидентством, почалися звільнення і висилка істориків, їх праці ставали предметом критики, та відбувається й сьогодні, наприклад, в Російському університеті дружби народів створена нова програма магістратури за спеціалізацією «Всесвітня історія та масові комунікації», відповідно якій планують випускати «ідеологів ЗМІ-фахівців, істориків-практиків, що повинні формувати свідомість молоді на підтримку політичного курсу уряду Російської Федерації» [49].
Нині можна і потрібно говорити і сперечатися про шляхи виходу історичної науки з кризи. Бачити їх у нових теоретичних і методологічних розробках, вирішенні джерелознавчих проблем, в зміні звичних стереотипів і усталених схем, але всього цього недостатньо для подолання існуючої проблеми заідеологізованого вченого-історика. Для цього потрібен перегляд морально-фахової позиції кожним науковцем, бо без принципу «жити не по брехні» [50] кризи не подолати.
політичний режим вчений історик
Література
1. Історія Одеси / Голов. ред. В.Н. Станко. ? Одеса, 2002. ? 560 с.
2. Некрасов П.А. Із історії Одеського університету (1917-1920) // Праці ОДУ. ? Т. 147. Сер. сусп. наук. ? Вип. 2. ? Одеса, 1957. ? С. 296.
3. Высшая советская школа в Одессе // Вестник Одесского губернского отдела народного образования. ? 1920. ? № 4. ? С. 17.
4. Шкляев И.Н. Одесская губчека как орган внесудебной репрессии // Записки історичного факультету. ? Одеса, 1997. ? Вип. 5. ? С. 277-283.
5. Одеський мартиролог: Дані про репресованих Одеси і Одеської області за роки радянської влади. Т. 3 / Уклад.: Л.В. Ковальчук, Г.О. Разумов. -- Одеса, 2005. -- С. 125-135.
6. Див.: Левченко В.В. Из истории исторической науки: профессор Николай Афанасьевич Соколов (1886-1953) // Юго-Запад. Одессика. Историко-краеведческий научный альманах. ? Вып. 6. ? Одесса, 2008. ? С. 227-247.
7. Див.: Левченко В.В. Хроніка останнього року життя «червоного професора» // Історик Євген Миколайович Щепкін (1860-1920): постать в контексті доби. ? Одеса, 2012. ? С. 125.
8. Зленко Г.Д. Наполегливий дослідник // Всесвіт. ? 1986. ? № 5. ? С. 168-169.
9. Див.: Левченко В.В. Одеський гуманітарно-суспільний інститут (1920-1921): до питання спадкоємності традицій університетської освіти // Записки історичного факультету. ? Вип. 19. ? Одеса, 2008. ? С. 207-216.
10. Див.: Левченко В.В. Історія Одеського інституту народної освіти 1920-1930 рр.: позитивний досвід невдалого експерименту. ? Одеса, 2010. 428 с.
11. Комаренко Н.В. Утворення та діяльність історичних кафедр на Україні в 20-х роках // Історіографічні дослідження в Українській РСР. ? К., 1971. ? Вип. 4. ? С. 33-35.
12. Водотика С.Г. Наукове життя Одеси 1920-х рр. (структура та взаємодія дослідних установ гуманітарного профілю) // Одесі ? 200. ? Ч. ІІ. ? Одеса, 1994. ? С. 112.
13. Див.: Левченко В.В. Наукова комунікація в Одесі 1917-1944 рр.: ресурс розвитку освіти та науки // Південний захід. Одесика. Історико-краєзнавчий науковий альманах. ? Вип. 15. ? Одеса, 2013. -- С. 87-105.
14. Водотика С.Г. Історична наука УСРР 1920-х років: соціополітичні, науково-організаційні та концептуальні основи функціонування: Автореф. дис. ... док. іст. наук. ? К., 2001. ? 33 с.
15. Див.: Левченко В.В. Одесские учёные - пассажиры «философского парохода» // Былые годы. -- № 1 (27). -- Сочи, 2013. -- С. 111-119.
16. Артизов А.Н. «Очистим Россию надолго». К истории высылки интеллигенции в 1922 г. // Отечественные архивы. -- 2003. -- № 1. -- С. 65.
17. Главацкий М.Е. Философский пароход. Историографические этюды. Год 1922-й. -- Екатеринбург, 2002. -- С. 24-25.
18. Державний архів Одеської області (ДАОО). -- Ф. Р-1395. -- Оп. 1. -- Спр. 39. -- Арк. 197, 209-210.
19. Одеський мартиролог: Дані про репресованих Одеси і Одеської області за роки радянської влади. Т. 2 / Уклад.: Л.В. Ковальчук, Г.О. Разумов. -- Одеса, 1999. -- 800 с.
20. Файтельберг-Бланк В., Савченко В. «Профессорская контрреволюция» в Одессе // Порто-Франко. ? 1999. ? № 42.
21. Див.: Левченко В.В., Петровський Е.П. «Арештувати як українського есера...» (до біографії професора філософії та педагогіки Одеського державного університету Михайла Гордієвського) // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. - 2008. ? № 1/2. ? С. 415-432.
22. Галузевий державний архів Служби безпеки України. ? Одеса. ? Ф. ПС. ? Спр. 28591-п. ? Арк. 54, 78, 146.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Аналіз зародження теорій етногенезу в працях античних та середньовічних авторів. Порівняння поглядів дореволюційних вітчизняних істориків; вчених радянського періоду; зарубіжних істориків, переважно чеських і польських на походження слов'янських племен.
курсовая работа [91,8 K], добавлен 22.07.2013Розгляд взаємодії влади та закону у Болгарії від завершення Першої світової війни до утвердження "ери Живкова" у висвітленні істориків упродовж 1957-2011 роки. Історіографічне осмислення доробку української болгаристики. Протистояння влади й суспільства.
статья [28,7 K], добавлен 14.08.2017Поняття "герб" в інтерпретації російських істориків. Проблеми формальної геральдики в роботах істориків XIX – початку XX ст. Теорії походження гербів у Росії у викладенні вітчизняних істориків. Генези особистих гербів дворянських родів Російської імперії.
реферат [37,0 K], добавлен 03.01.2011Аналіз особливостей періодизації церковно-радянських відносин. Знайомство з пропавшими безвісті храмами Приазов’я. Розгляд причин руйнації церковних споруд в роки радянської влади. Характеристика Благовіщенського жіночого монастиря на Херсонщині.
курсовая работа [81,0 K], добавлен 12.10.2013Поняття та історичні передумови, а також обґрунтування червоного терору, політика російської держави щодо нього. Методи та форми проведення червоного терору, оцінка його масштабів. Аналіз негативних наслідків даного процесу для української державності.
курсовая работа [53,7 K], добавлен 30.09.2014Етапи відновлення радянської влади в західних областях України. Аналіз колгоспної системи загальнорадянського зразка. Характеристика форм радянської організаційної роботи. Особливості розвитку соціально-економічного життя західних областей України.
дипломная работа [259,5 K], добавлен 12.09.2012Місце і роль політичних партій у політичній системі суспільства України на початку 90-х років ХХ сторіччя. Характеристика напрямів та ліній розміжування суспільно-політичних рухів. Особливості та шляхи формування багатопартійної системи в Україні.
реферат [26,8 K], добавлен 08.03.2015Історичний огляд та дослідження анархістського руху на йлого впливу на українських істориків. Вплив анархістських доктрин на М. Драгоманова. Вплив махновського руху на істориків запорозького козацтва Я. Новицького та Д. Яворницького.
контрольная работа [25,5 K], добавлен 07.03.2007Історичний огляд та дослідження анархістського руху на йлого впливу на українських істориків. Вплив анархістських доктрин на М. Драгоманова. Вплив махновського руху на істориків запорозького козацтва Новицького Я. та Яворницького Д.
реферат [25,4 K], добавлен 15.03.2007Визначення основних передумов і аналіз об'єктивних причин жовтневої революції 1917 року. Характеристика політичних, військових і економічних обставин, що визначають неможливість переходу влади до буржуазії. Основа соціалістичного шляху розвитку Росії.
реферат [23,7 K], добавлен 17.12.2010Вивчення Петра Великого в розрізі поглядів сучасників і істориків. Порівняльний аналіз ходу і суті реформ Петра I на підставі досліджень і поглядів істориків. Вплив Петра на зовнішню політику держави, дослідження дебатів про суть російського абсолютизму.
курсовая работа [57,6 K], добавлен 25.01.2011Передумови утворення перших політичних партій на Україні. Ґенеза багатопартійності на початку ХХ ст. Соціальна база політичних утворень. Аналіз програмних документів даного періоду та вирішення в них національних, економічних та державотворчих питань.
курсовая работа [3,3 M], добавлен 15.01.2011Аналіз політичних переговорів Грузії, Польщі, Литви, Латвії й Естонії з УСРР, обставин досягнення ними домовленостей. Причини, що завадили радянським Білорусі, Вірменії, Азербайджану й Далекосхідній республіці досягти політичних домовленостей з УСРР.
статья [47,7 K], добавлен 11.09.2017Вивчення позицій провідних партій, колоніальних товариств імперської Німеччини до формування колоніальної політики упродовж 1870-80-х рр. Аналіз витоків колоніальної ідеології, її основних складових, спільних і відмінних рис в підходах політичних партій.
статья [62,3 K], добавлен 11.09.2017Характеристика робіт російських істориків XIX-XX століття, що торкалися процесів Руїни. Аналіз політичного протистояння між верхівкою козацтва і народом. М. Устрялов як представник російської історіографії, що звернув увагу на "малоросійську смуту".
реферат [51,5 K], добавлен 14.08.2013Загальна характеристика суспільно-політичних процесів першої половини 1991 року. Розгляд основних причин проголошення незалежності України. Аналіз початку державотворчих процесів, їх особливості. Особливості проведення республіканського референдуму.
презентация [6,1 M], добавлен 03.04.2013Передумови виникнення українського козацтва. Думка М.Грушевського й інших істориків щодо походження і розвитку козацтва. Розвиток Січі, соціальні та економічні проблеми. Особливості адміністративного устрою і судочинства на Запорізькій Січі.
курсовая работа [52,4 K], добавлен 11.10.2007Склад сучасної хімічної промисловості, її роль у підвищенні виробничих сил України. Роль вітчизняних вчених й інженерів у створенні та розвитку хімічної промисловості, зокрема хіміків Сєверодонецька - науковців та інженерів хімічного виробництва.
реферат [22,5 K], добавлен 20.04.2011Невиправдані втрати серед добровольців під час американо-іспанської війни - фактор, що вплинув на курс уряду США на формування професійного війська в роки першої світової війни. Причини антивоєнних настроїв в американському суспільстві у 1917 році.
статья [22,6 K], добавлен 11.09.2017Історія і розвиток радіотехніки, телебачення і верстатобудування; створення верстатів промислового призначення; передумови появи автоматичного устаткування. Інженерна і наукова діяльність, вклад іноземних та вітчизняних вчених у розвиток електроніки.
реферат [73,6 K], добавлен 28.04.2011
