Городища скіфського часу в дніпровському лівобережному лісостепу: загальна характеристика, каталог, типологія

Размещено на http://www.allbest.ru/

ГОРОДИЩА СКІФСЬКОГО ЧАСУ В ДНІПРОВСЬКОМУ ЛІВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА, КАТАЛОГ, ТИПОЛОГІЯ

О.О. Білинський



Анотація

У роботі подається загальна характеристика городищ скіфського часу на території Лівобережжя. Розглядаються причини будівництва городищ та їх конструктивні особливості, пропонується варіант типології укріплень. У кінці додається каталог відомих пам'яток.

Ключові слова: городище, скіфський час, типологія, каталог.



Annotation

O. O. Bilynskyi

SCYTHIAN TIME HILLFORTS IN THE DNIEPER LEFT-BANK FOREST-STEPPE: GENERAL CHARACTERIZATION, CATALOGUE, TYPOLOGY

The article represents general characteristics of the scythian time hillforts in the Dnieper left-bank forest-steppe. The reasons of building the hillforts, history of their investigations and existing typologies are described. Based on the investigation of constructive solutions which were used by scythian time population the typology of hillforts is offered. Analysys of natural conditions of the sites helped to construct typology of geomorphological position of the hillforts and analysys of the square of the sites gave the posibility to make classification by the square. Consequently any hillfort can be described by three main characteristics: construction, geomorphology, square. It helps to avoid subjective assessment of hillfort functions and to separate characteristics which form the type. Settlement system of the hillforts was analysed separately by main left Dneiper feeders. This approach allows to define a difference in settlement system and find out a special construction solutions which were used by scythian time population. In addition, the catalogue of the hillforts in left-bank Dnieper region is included in the article.

Keywords: hillfort, scythian time, catalogue, typolgy.



Виклад основного матеріалу

Початок ранньої залізної доби на території Північного Причорномор'я був часом великих змін. Поява кочовиків у степах докорінно змінила господарство та життя місцевого населення. У цей же час остаточно занепадають великі культурні об'єднання доби бронзи, а поява нової потужної військової сили спричинила рух населення та утворення нових суспільств.

Хоча перші укріплені поселення на території Східної Європи почали з'являтися ще за доби енеоліту та бронзи (Збенович 1975; Братченко 2006, с. 231), розквіт фортифікаційного будівництва на цих територіях припадає на добу фінальної бронзи -- раннього заліза і пов'язаний з чорноліською культурою. городище скіфський лівобережжя укріплення

Ключова відмінність між городищами доби бронзи та чорноліської культури полягає у належності до різних фортифікаційних традицій. Впродовж доби бронзи у Центральній Європі виділяється дві традиції побудови оборонних споруд. Характерною рисою першої (Егейської) є циклопічна кладка, масивні кам'яні стіни та комплекси цитаделей. Камінь був основним матеріалом будівництва. Інша традиція -- місцева, центральноєвропейська -- починається з неоліту. її особливостями було використання ґрунту та дерева (Alusik 2012, p. 22), за потреби додаткового укріплення будували передграддя. відмінність між традиціями простежується й у кількості пам'яток. У першому випадку -- це одиничні городища, що мали надзвичайний економічний та соціальний статус. Укріплення центральноєвропейської традиції будували масово і групами. Особливі за соціально-економічним статусом пам'ятки вирізнялися хіба більшими розмірами. Саме до другої фортифікаційної традиції належать городища чорноліської культури та скіфського часу.

ПРИЧИНИ ПОЯВИ ГОРОДИЩ

Причини появи городищ дослідники бачили по-різному. У європейській історіографії побутують дві основні тенденції у поясненні причин будівництва та функцій городищ на території Центральної Європи. У першому випадку укріплені поселення трактують як маніфестацію широкомасштабних військових конфліктів. Найвідомішим прикладом для чорноліської культури є так звана кіммерійська загроза, яка, на думку дослідників, спровокувала ланцюгову реакцію будівництва городищ зі сходу на захід, від Північного Причорномор'я аж до франції (Chochorowski 1993). Втім, зовнішня загроза цілком може бути лише одним із факторів. Прихильники версії ендемічних воєн бронзової доби вважають укріплення природнім та універсальним наслідком тривалої військової напруги у час, коли конфлікти відбувалися навіть між сусідніми поселеннями. Проте такий підхід складно застосувати до пам'яток лісостепу, оскільки він не пояснює ані чому городища стали масовими саме у цей час, ані їхнього розташування, тому що ці укріплення будували не в усьому ареалі чорноліської культури, а лише в басейні р. Тясмин та у верхів'ях р. Інгулець.

В іншій версії увага дослідників зосереджена на соціально-економічній ролі поселень. Існують ідеї, що це були резиденції певних привілейованих груп населення (Przybyla, Skoneczna, Vitos 2012, p. 248) та місця торговообмінних процесів і металургійного виробництва. На це вказують концентрація імпортних товарів на таких поселеннях та їх розташування поряд з ймовірними маршрутами торгівельних шляхів.

Також існує погляд на появу фортифікаційних елементів у центральноєвропейському середовищі як на культурний тренд (Alusik 2012, p. 20), пов'язаний із середземноморськими впливами. втім, про суттєву різницю між ними і про конструктивні особливості центральноєвропейських укріплень вже йшла мова. Слід також брати до уваги теорії символічного впорядкування природного середовища, його розмежування на внутрішній -- зовнішній та свій -- чужий, що, на думку не лише археологів, а й антропологів, було характерно для первісних суспільств. Проте тут важливо відрізняти первинні причини появи городищ та комплекс функцій, які вони могли зрештою виконувати, що може включати в себе усе вищезгадане.

Немає сумнівів, що населення скіфського часу в лісостепу продовжило фортифікаційні традиції чорноліської культури без суттєвих змін. Більшість дослідників погоджується, що землеробське населення цього періоду пов'язане своїм походженням із чорноліською культурою. На спільність фортифікаційної традиції вказує загальна подібність топографії, облаштування та принципів будівництва укріплень, використання однакових матеріалів та конструктивних рішень. також існують пам'ятки, які виникли на жаботинському етапі та безперервно використовувалися вже у скіфський час (Смирнова 1996). Отже, всі описані вище фактори, пов'язані із появою та призначенням городищ, можуть застосовуватися і до пам'яток скіфського часу.

ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ПАМ'ЯТОК

вивчення городищ скіфського часу на Дніпровському лівобережжі почалося майже 200 років тому. Перші дослідження мали на меті збір даних та розкопки найбільш визначних пам'яток. Перші каталоги пам'яток археології з'явилися у Археологічних картах губерній (Багалей 1905) та зборах за анкетами (Самоквасов 1873). У середині XX ст. масштабну розвідку на Лівобережжі провів І. І. Ляпушкін. Результатом його роботи став каталог із понад 120 пам'яток скіфського часу дніпровського лісостепового лівобережжя, більшість з яких була особисто обстежена дослідником (Ляпушкин 1961). У другій половині XX ст. вийшли друком праці, присвячені окремим локальним варіантам пам'яток скіфського часу, де дослідники приводили карти пам'яток та характеризували їх у межах локального варіанту (Шрамко 1962a; Ковпаненко 1967; Ильинская 1968b). Підсумок цим дослідженням підвела А. О. Моруженко, яка запропонувала варіант класифікації городищ (моруженко 1985).

дослідження останніх десятиліть довели наявність у лісостепу двох різних за походженням груп населення. Одна з них -- скіфи-кочовики, інша -- місцеве землеробське населення, яке пов'язане своїм походженням із попередніми культурами доби бронзи. У ранньоскіфський період кочовики проживали або, як мінімум, регулярно перебували поруч із землеробським населенням у лісостепу, займаючи степові ділянки на вододілах великих річок Лівобережжя (Бессонова 1999). Пізніше більшість пам'яток, які вказують на присутність кочовиків, стала фіксуватися у степу. Традиція будівництва городищ належить виключно місцевому населенню. досить привабливим виглядає припущення про необхідність спорудження городищ для захисту від скіфів-кочовиків, проте однозначно стверджувати це досить складно. Хоча динаміка росту населення та ареал, який займали місцеві землероби, очевидно, залежали від військових акцій кочовиків, більшість городищ та відкритих поселень все ж не мають слідів руйнування. Там, де ці сліди фіксуються, вони не викликають особливих сумнівів у причетності саме скіфів-кочовиків до руйнування пам'яток: Трахтемирівське городище (Фіалко Болтрик 2003), Григорівське городище (Гуцал 2000), Вічіна Тут та далі у тексті іншомовні власні назви, які не мають сталої традиції перекладу, подаються у фонетичній транслітерації. (Chochorowski 2014, p. з2--36), Смолєніце (Dusek, Dusek 1984; 1995). Крім того, початок ранньої залізної доби став періодом будівництва городищ не лише на теренах «скіфської ойкумени», але і у всій Східній Європі. Тут з'являються так звані городищенські культури, більшість пам'яток яких представлена укріпленими поселеннями -- юхнівська, д'яківська, городецька, ананьїнська, штрихованої кераміки. Отже, не можна однозначно стверджувати, що причиною будівництва укріплених поселень була наявність кочовиків, проте у порівнянні з городищами перерахованих вище культур пам'ятки лісостепу в основному мають більші розміри, що якраз може бути відображенням конфліктів саме з кочовиками.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОРОДИЩ ТА МІРКУВАННЯ ПРО ПІДСТАВИ ДЛЯ ТИПОЛОГІЇ

Ландшафтні особливості регіону широко застосовували в фортифікаційному будівництві. Пам'ятки виникали на високих корінних берегах річок або високих терасах. Більшість укріплень розташовані у місцях із природнім захистом з кількох боків: мисах, виступах, поворотах корінного берегу або високих терас. Причому, використання ярів було не допоміжним засобом для фортифікації, а скоріше основним. Про це говорить відсутність валів з природньо захищених сторін на більшості пам'яток у той час, як ділянка з'єднання мису із плато укріплювалася кількома лініями валів. На це вказує і наявність ескарпів на недостатньо крутих схилах. Проте, слід відзначити також існування пам'яток, які будувалися у описаних вище геоморфологічних умовах, але при цьому мали круговий вал (Іванівське 1, Баранівське), який не надто вписувався у сусідні схили, використовуючи їх як ускладнюючий фактор для нападників, аби дістатися до основної оборонної лінії. Ескарпи перетворювали і без того досить круті схили ярів у майже сторчові. Виключення представлені городищами, які виникли на місцях відкритих поселень із високою топографією за потреби укріплення останніх (Люботинське городище). Цікаво відзначити, що більшість городищ виникала не безпосередньо на берегах великих річок, а віддалено від основного русла на кілька кілометрів або на невеликих притоках. Ті, що все ж будувалися в долині великої річки, тяжіють до обводнених балок, ярів або невеликих струмків, які виступали джерелами води. Інколи джерела води знаходилися безпосередньо на території пам'ятки і представлені криницями (Коломацьке, Східне Більське) (Радзиевская 1981). В інших випадках додатково захищалися підступи до води або невелика річка була взагалі вписана у фортифікаційний комплекс, як от на Немирівському городищі в басейні Бугу.

За призначенням городища скіфського часу поділяють на: центри заселеної округи (економічні, адміністративні, ремісничі, які потребували захисту); городища-сховища (переважно невеликі за площею, із слабо насиченим або взагалі відсутнім культурним шаром, які використовувалися як сховища для населення сусідніх відкритих поселень у моменти небезпеки); загони для худоби (досить значні за розмірами, із слабо насиченим або відсутнім культурним шаром, які пов'язують із потребами кочовиків утримувати худобу взимку поруч із запасами сіна (Медведев 1999, с. 62; Гречко 2010, с. 28). Проте слід відзначити, що існування останніх двох типів не підтверджено остаточно, оскільки тонкий або відсутній культурний шар на пам'ятках може пояснюватися багатьма причинами. До того ж, такі пам'ятки рідко досліджували великими площами, що не дає можливості говорити щось конкретне про їх функціонування (Крютченко 2014, с. 25--26; 2017b). Унікальним прикладом є городище Кузіна Гора. Значний виробничий реманент, виявлений на пам'ятці; велика кількість ливарних форм, у яких виготовлялися вироби, характерні і для лісостепу скіфського часу, і для лісової смуги; відсутність слідів вогнищ, господарських ям та вкрай мала насиченість шару органічними рештками (Алихова 1962) дають підстави припускати, що городище використовувалося як майстерня, а не стаціонарний населений пункт.

Найбільш повна спроба узагальнення даних про городища скіфського часу на Лівобережжі та спосіб їх класифікації був запропонований А. О. Моруженко. Дослідниця розробила розгалужену класифікацію пам'яток, яка включає в себе конструктивні особливості укріплень (рішення у спорудженні валу та рову), наявність та потужність валів, систему в'їздів та площ пам'яток, і топографію (Моруженко 1985). Дещо спрощену систему, адаптовану до пам'яток Подоння, розробив О. О. Шевченко (2010). В обох варіантах класифікацій належність пам'ятки до того чи іншого типу визначає наявність укріплень з боку схилу та загальна кількість валів і передградь. Тобто, з урахуванням кількісних показників, у одній групі опиняються різні за призначенням, причиною виникнення та конструкцією передграддя. Такі системи підходять для узагальнення пам'яток вченими, проте не відображають призначення тих чи інших конструктивних рішень та не мають зв'язку з функціями городищ.

Конструктивною особливістю городищ раннього залізного віку є наявність на багатьох пам'ятках передградь. У літературі переважає думка, що вони будувалися з метою розширення території пам'ятки, але докладний розгляд планів городищ наштовхує на думку, що в деяких випадках передграддя були частиною фортифікаційного ансамблю і виникали одразу, або як мінімум виконували не лише функцію розширення площі. На багатьох пам'ятках, де наявні передграддя, переважно в кінці мису або на найбільш захищеній ділянці городища знаходилося основне укріплення, підступи до якого захищали окремі лінії укріплень, які кілька разів перерізали мис від одного краю до іншого. У такому випадку кожне з передградь було окремою фортифікаційною лінією, яку можна було захищати почергово, по мірі просування нападників до основного укріплення. До такого типу належать, наприклад, городища Зарічне та Вікторове (Барвінкова Гора). На будівництво передградь з метою розширення житлового простору пам'ятки опосередковано вказує місце спорудження валу. Так, наприклад, на городищі Караван передграддя збудовано не у найвужчому місці між двома схилами ярів, а охоплює велику територію, співставну за розмірами із основним укріпленням. Про потребу розширення говорить і наявність поруч із багатьма городищами відкритих поселень, які існували безпосередньо за валом городища.

Іншу ситуацію спостерігаємо на пам'ятках, де є центральний двір, оточений передграддями. Розміри центрального укріплення набагато перевищують розміри передградь, переважно навіть їх сумарну площу. Якщо у першому випадку кожне з передградь виступало окремою оборонною лінією і їх можна було захищати почергово, то у другому -- передграддя разом із основним укріпленням складають цілісний комплекс, який, ймовірно, будувався одночасно. Якщо звернутися до планів подібних городищ, таких як Сосонка 1 або Токарі, бачимо, що на цих укріпленнях передграддя розташовані таким чином, що, захопивши одне з них, нападники одразу мали безпосередній доступ до центрального двору. така конструкція наштовхує на думку, що тут передграддя будувалися із метою додаткового укріплення центральної частини городища. До того ж, площі центральних укріплень тут досить значні, що ставить під сумнів потребу розширення житлового простору пам'ятки. Також слід зауважити, що багато дослідників відзначали слабку насиченість або відсутність культурного шару в центральних частинах основних укріплень, пояснюючи це тим, що тут міг знаходитися загін для худоби або місця зібрання мешканців за аналогією із трипільськими пам'ятками. Цей факт ще раз ставить під сумнів потребу додаткового розширення житлової площі. Також на цілісність ансамблю з центрального укріплення та передградь у цьому випадку вказує топографія пам'яток. Так, на прикладі описаних вище городищ можна бачити, що всі передграддя вписані у рельєф, а отже скоріше виконували функцію захисту найбільш вразливих ділянок центрального укріплення (переважно через похилість схилу з цього боку). Як ще один аргумент можна навести наявність невеликих за площею передградь (Сосонка 1, Кам'янка), використання яких виглядає ефективним виключно з військовою метою.

Рис. 1 Площі городищ скіфського часу у Дніпровському лісостеповому лівобережжі. Площі городищ-гігантів не подаються

Хоча передграддя у вигляді послідовних оборонних ліній та окремих укріплень, які примикають до валу, представляють різні типи, однозначно встановити чи вони виконували військову функцію, чи будувалися із метою розширення площі складно. Припущення про це можна робити з огляду на положення передградь та їх площу. Так, великі за площею передграддя, які будувалися з напільного боку, як на Книшівському та Коломацькому городищах, можна віднести до тих, які в першу чергу розширювали площу. Передграддя городищ Сосонка 1, Кам'янка або Токарі виглядають як такі, що були вписані в рельєф, прикриваючи найбільш вразливі ділянки основного укріплення, що наштовхує на думку про їх, в першу чергу, військове призначення. Що стосується послідовних укріплених ліній, то, крім традиційної насиченості культурного шару, факторами, які визначають призначення конструкцій, можуть виступати розмір та розміщення передграддя. Передграддя збудовані, перш за все, із військовою метою будуть менших розмірів та їх лінії укріплень будуть розташовані ближче до основного укріплення. Всі наведені вище міркування поки лишаються лише припущеннями та потребують підтвердження в ході стаціонарних досліджень.

Окрему групу складають городища з кільцевим валом. Це в першу чергу городища-гіганти, два з яких розташовані на території Лівобережного лісостепу -- Більське та Басівське. Характерною рисою таких пам'яток є значні розміри (понад 150 га). Вони мають довгий вал, що оточує значну площу, на якій знаходяться окремі невеликі укріплення -- по три на обох городищах. За своєю площею вони цілком могли бути окремими городищами, які на певному етапі об'єднали суцільним валом навколо. Така ситуація простежена на Нільському городищі та може бути екстрапольована на Басівське та інші городища-гіганти. Отже, тут для посилен ня укріплень використовували іншу технологію -- кільцевий вал, що об'єднував кілька окремих укріплень.



Рис. 2 Плани городищ у басейні Сейму: 1 -- Ратскоє; 2 -- Пєрєвєрзєво 2; 3 -- Пєрєвєрзєво 1; 4 -- Мєшково 1; 5 -- Мєшково 2; 6 -- Глєбово; 7 -- Щуклінка; 8 -- Нартово; 9 -- Ліпіно; 10 -- Биканово; 11 -- Плаксіно; 12 -- Кузіна Гора; 13 -- Погорєловка 1; 14 -- Погорєловка 2; 15 -- Юр'євка; 16 -- Котлєво; 17 -- Тураєвка 1; 18 -- Тураєвка 2; 19 -- Соловйовка; 20 -- Маріца; 21 -- Шатохіно; 22 -- Ратманово 2

Інакша ситуація з малими городищами. Більшість з них влаштована на вузьких мисах, виступах корінних берегів або останніх терас і має лише один вал та рів з напільного боку. їх площа в основному не перевищує 1 га. Вал на таких пам'ятках споруджувався переважно у найвужчому місці з'єднання мису із плато, тому його довжина часто складає всього 20--50 м. Хоча такі городища відомі на всій території лісостепу, значна їх концентрація спостерігається у басейні Сейму. В літературі побутує думка, що такі пам'ятки були недостатньо захищеними, у зв'язку з чим виникали різні ідеї щодо їх призначення. Проте наявність короткого валу може інтерпретуватися і навпаки. Враховуючи, що більшість подібних пам'яток влаштована саме на мисах корінного берега, а не на його поворотах або виступах, крутизна схилів тут часто сягає 50° та більше. Особливого захисту з боку заплави такі пам'ятки не потребували, за необхідності тут могли споруджуватися ескарпи, які взагалі унеможливлювали штурм з не напільного боку. В такому разі всі захисники пам'ятки концентрувалися переважно з боку напільної частини, де і був розташований вал. Отже кількість захисників, яка припадала на 1 м валу, на таких пам'ятках була значно вищою, ніж на більших за площею городищах.



Рис. 3 Плани городищ у басейні Сейму: 1 -- Ратманово 1; 2 -- Моісєєво; 3 -- Мухіно; 4 -- Івановскоє 2; 5 -- Івановскоє 1; 6 -- Прігородная Слободка; 7 -- Рильськ 1; 8 -- Рильськ 2; 9 -- Артюшково; 10 -- Комаровка; 11 -- Лєщіновка 2 ; 12 -- Гірки 2; 13 -- Бунякине; 14 -- Нова Слобода; 15 -- Нова Слобода 2



Рис. 4 Плани городищ у басейні Сейму: 1 -- Лінове; 2 -- Ширяєве; 3 -- Путивль; 4 -- Сваркове; 5 -- Вікторове (Барвінкова Гора); 6 -- Іоніне; 7 -- Будища; 8 -- Ховзівка; 9 -- Ротівка; 10 -- Воргол; 11 -- Мутин; 12 -- Божок

Таким чином, можна виділити кілька прийомів, які використовувалися у будівництві укріплень: одна лінія оборони; кілька послідовних ліній оборони; кільцевий вал; основне укріплення оточене передграддями, які будувалися із метою краще захистити основне укріплення; основне укріплення із передграддями, які виникли з метою розширення площі городища Описана схема базується виключно на наявності та конфігурації передградь та кільцевих валів. Тут навмисно не звертається увага на пам'ятки де простежується кілька валів, які розташувалися підряд, як наприклад на городищі Бездрик, оскільки по-перше таким чином захищалися в основному в'їзди на пам'ятки, або окремі ділянки валів, та по-друге, такі вали не можна вважати передграддями, єдина їх функція -- укріплення основного валу у найбільш вразливому місці. Основна складність виникає із двома останніми прийомами. Хоча тут існує багато прикладів городищ, які добре підпадають під одну із схем, все ж їх розрізнення досить суб'єктивне та в основному будується на припущеннях, які не підтверджені у ході розкопок.

Рис. 5 Плани городищ у басейні Сули: 1 -- Великі Будки; 2 -- Басівка; 3 -- Ведмеже; 4 -- Глинськ; 5 -- Свиридівка; 6 -- Луговики 7 -- Сухоносівка

ВАРІАНТ ТИПОЛОГІЇ

Не претендуючи на остаточне вирішення питання про призначення та різноманітність передградь на городищах скіфського часу, описані вище спостереження можна закласти в основу типологічного розподілу пам'яток, адже вони так чи інакше репрезентують різні фортифікаційні прийоми.

До І типу відносяться прості городища із однією лінією оборони, при цьому не важливо чи вал був споруджений лише із напільного боку, чи з боку схилу також. дослідження показують, що у більшості випадків пам'ятки так чи інакше були захищені з боку схилу навіть за відсутності помітного валу (див. наприклад, Пузикова 1981), а необхідність споруджувати тут вал, співмірний з напільним, була лише у разі сильної похилості схилу або неможливості зробити ескарп.

До ІІ типу відносяться пам'ятки, які потребували додаткового захисту передграддями. У середині цього типу виділяються два підтипи:

1. підтип -- городища, де передграддя утворюють одну або кілька додаткових ліній оборони, які почергово захищають основне укріплення. В більшості такі пам'ятки були розташовані на витягнутих мисах і, скоріше за все, передграддя дійсно виникали за потреби розширення площі, оскільки основні укріплення таких городищ мають невеликі розміри.

2. підтип -- городища, які мають одне або кілька передградь, що захищали найбільш вразливі ділянки основного укріплення, прикриваючи лише частину його валу.

До ІІІ типу відносяться городища з кільцевим валом. Такі пам'ятки початково виникали як невеликі городища, часто декілька розташованих поруч городищ, після чого вони обносилися довгим кільцевим валом. У цьому випадку, очевидно, кільцевий вал виникав за потреби захисту ресурсної зони пам'яток. У середині великого укріплення розташовувалися відкриті поселення, а можливо, також сільськогосподарські угіддя та загони для худоби.

За геоморфологічним положенням пам'ятки можна поділити на чотири типи:

1 тип -- розташовані на мисах, утворених ярами та долиною річки;



Рис. 6 Плани городищ у басейні Псла: 1 -- Картамишево; 2 -- Гочево; 3 -- Крівіцкіє Буди; 4 -- Долгій Колодєзь; 5 -- Корочка; 6 -- Куріловка; 7 -- Горналь 1; 8 -- Горналь 2; 9 -- Битиця; 10 -- Токарі; 11 -- Бездрик; 12 -- Ворожба; 13 -- Книшівка



Рис. 7 Плани городищ у басейні Ворскли: 1 -- Високоє; 2 -- Мощьоноє; 3 -- Борісовка; 4 -- Смородіно; 5 -- Пороз; 6 -- Камянка; 7 -- Зарічне 3; 8 -- Зарічне 2; 9 -- Сосонка 2; 10 -- Сосонка 1; 11 -- Мащанка; 12 -- Чернеччина; 13 -- Котелевське; 14 -- Більськ; 15 -- Опішня; 16 -- Стасі; 17 -- Полкова Микитівка; 18 -- Гришкове; 19 -- Коломак

2 тип -- на плато або терасах при поворотах долини або балки;

3 тип -- на рівних ділянках плато або терас;

4 тип -- на останцях корінних берегів або терас, з усіх боків оточених заплавою.

Останній тип зараховується дослідниками до мисових городищ, проте відрізняється від них тим, що на цих пам'ятках у будь-якому разі необхідна кругова оборона.

Рис. 8 Плани городищ у басейні Сіверського Дінця: 1 -- Пєтропавловка; 2 -- Яблочково; 3 -- Вєрхнєяблоново; 4 -- Костенки (Смородинське); 5 -- Циркуни; 6 -- Люботин; 7 -- Бараново; 8 -- Чернецький Яр; 9 -- Караван; 10 -- Городище

На підставі діаграми площ городищ (рис. 1), пам'ятки розділяються на шість класів:

I клас -- представлений городищами малих розмірів площею до 2 га;

II клас -- городища площею від 2 до 6,5 га;

III клас -- від 7,5 до 10 га;

IV клас -- від 12 до 15 га;

ІІ--ГУ класи можна об'єднати у групу середніх за розміром городищ. Зростання показни ків у цьому діапазоні відносно рівномірне за виключенням переходу між ІІІ та IV класами.

V клас -- великі городища площею від 28 до 42 га. Показники площі цієї групи більше ніж у два рази перевищують площі городищ FV класу. Городище біля хут. Городище, яке належить до цієї групи, вже має кільцевий вал та за своєю конструкцією нагадує городища-гіганти.

VI клас представляють городища-гіганти. Враховуючи дані з пам'яток Правобережжя, можна говорити, що їх площа коливається від 140--150 до 4400 га.

Отже, спираючись на запропонований вище підхід, кожне городище можна описати за трьома параметрами: планування, топографія, площа. Це дозволяє розділити різні типоутворюючі фактори (наприклад, мисові городища із одним передграддям) та позбутися суб'єктивних оцінок стосовно функцій городищ (наприклад, городища-сховища).

ХАРАКТЕРИСТИКА ПАМ'ЯТОК ЗА ЛОКАЛЬНИМИ ВАРІАНТАМИ

У басейні Сейму (рис. 2--4) на сьогодні достовірно відомо 55 городищ. За масовою часткою кераміки із перлинами у керамічному комплексі пам'яток, регіон поділяється на західну та східну частини. Поява всіх пам'яток припадає на середину VI ст. до н. е., проте у східній частині басейну вони існують до середини V ст. до н. е., поступаючись місцем пам'яткам юхнівської культури, а у західній частині продовжують існувати до кінця скіфського часу. Більшість пам'яток Посейм'я належить до першого типу за плануванням -- з однією оборонною лінією, яка влаштовувалася у найвужчому місці з'єднання мису із плато. Майже всі городища за розмірами належать до І класу -- малих городищ. Середній показник їх площі складає менше 1 га. Яскравим виключення за площею та плануванням є городище Вікторове (Барвінкова Гора) площею понад 4,5 га та трьома послідовними лініями укріплень У публікації Д. В. Каравайка (2017) Барвінкова Гора описується як два городища, послідовно розташованих на довгому мисі.

Рис. 9 Плани городищ у басейні Сіверського Дінця: 1 -- Донецьке; 2 -- Хорошево; 3 -- Яковлівка; 4 -- Водяне; 5 -- Знамянка; 6 -- Мохнач; 7 -- Таранівка; 8 -- Червоносове; 9 -- Коропові Хутори; 10 -- Велика Гомольша



Рис. 10 Карта городищ скіфського часу в Дніпровському лівобережному лісостепу. Нумерація на карті відповідає нумерації в додатку

У басейні Сули (рис. 5) відомо 16 городищ скіфського часу. Початок будівництва городищ тут також припадає на середину VI ст. до н. е., занепад більшості пам'яток датують кінцем скіфського часу (кінець IV -- початок III ст. до н. е.). Проте не виключено, що частина функціонувала і в ІІІ--І ст. до н. е. та використовувалася населенням зарубинецької культури (Максимов 1982, с. 81). За системою заселення регіон поділяється на дві частини. Городища у верхній течії тягнуться правим берегом Сули із відходом по найбільших притоках -- річках Терн та Ромен. Вони представлені всіма типами, розмірами та конструктивними рішеннями. Очевидним центром цієї території було городище-гігант Басівка. Іншу систему заселення спостерігаємо у середній течії річки. На невеликій території правого берега Сули та нижньої течії р. Удай тут сконцентровано 8 городищ, різних за площею та потужністю укріплень. Проте, через слабку їх дослідженість зараз складно сказати чи це пов'язано із різною хронологією пам'яток, чи з якимись іншими причинами.

У басейні Псла (рис. 6) на сьогодні відомо 18 городищ скіфського часу. за розмірами городищ та поширенням перлинного орнаменту на кераміці, регіон поділяється на дві частини -- верхню течію річки та середню. Городища цього регіону майже не досліджувалися, єдиною добре розкопаною та опублікованою пам'яткою є городище Книшівка -- найбільш південне за течією. Судячи з матеріалів цієї пам'ятки, поява городищ тут відноситься до початку VI ст. до н. е. (Гавриш 2000). Проте тут яскраво простежуються зв'язки із Більським городищем, тому північніші пам'ятки, імовірно, виникли вже в середині -- другій половині VI ст. до н. е. городища середньої течії відносяться до середніх за розмірами та представлені обома типами за укріпленнями. Пам'ятки у верхній течії річки, судячи з наявних даних, виникають після середини V ст. до н. е. та продовжують існування до кінця скіфського часу. Поява пам'яток тут пов'язана з переселенням мешканців зі Східного Посейм'я, на що вказує поширеність перлинного орнаменту, малі за площею та чисельні городища, що відповідає характерним рисам цього регіону (Білинський, Кабанов 2015).

У басейні Ворскли (рис. 7) відомо 25 городищ скіфського часу. За розподілом на карті їх можна поділити на три групи. У верхній течії ворскли розташовано 8 городищ. Ці пам'ятки слабо досліджені і визначити час їх появи складно. Можна вказати на відсутність тут посуду жаботинського етапу та чорнолощеного посуду ранньоскіфського часу. Разом із тим, що городища тут переважно малого розміру та багаточисельні, можна припустити, що як і на верхньому Пслі, городища верхньої Ворскли виникли не раніше V ст. до н. е. У середній течії ворскли відомо 11 городищ. Пам'яткам скіфського часу тут передувало населення жаботинського етапу -- мігранти з правого берега Дніпра. Саме з цим населенням пов'язане виникнення західного укріплення Більського городища, яке припадає на кінець VIII ст. до н. е. (Шрамко 2006). Проте більшість пам'яток виникла у пізніший час -- кінець VII--VI ст. до н. е. Тут простежується регулярна забудова рівновіддаленими та приблизно однаковими за площею городищами, що нагадує систему заселення верхньої течії Сули. Привертає увагу скупчення городищ у верхній частині середньої течії (Кам'янка, Зарічне 3, Зарічне 2, Сосонка 2, Сосонка 1, Мащанка). Напевно, це слід пояснювати маршрутом муравського Шляху, адже у цьому місці існувало кілька зручних переправ через Ворсклу (Звагельський 2010, с. 65--68). Третя група городищ, розташована у верхів'ях лівих приток Ворскли, складається з п'яти городищ. Виникнення цих пам'яток також відноситься до VI ст. до н. е. та може бути пов'язане із функціонування Муравського Шляху, яким здійснювалася торгівля між лісостеповим населенням та грецькими містами на узбережжі. На це вказує тяжіння останньої групи до реконструйованих шляхів комунікацій цього часу та імовірного маршруту Муравського Шляху.

У басейні Сіверського Дінця (рис. 8, 9) достовірно відомо 25 городищ У Як і у поперед Крім зазначених тут пам'яток, ще кілька пунктів відомо у Бєлгородській обл. (Дьяченко 2016), проте відсутність культурного шару на цих пам'ятках та унікальність керамічного матеріалу поки не дозволяють однозначно залучати їх до пропонованого переліку. ніх групах, їх можна розділити на ті, що знаходяться у верхній частині басейну (на північ від впадіння р. Нежеголь) та у середній течії. Окрему групу складають пам'ятки у басейні р. Оскол, належність яких до сіверськодонецької групи або середньодонської поки що не встановлена (Сарапулкина 2014). На сьогодні немає даних, які вказували б на появу пам'яток у верхній частині раніше V ст. до н. е. городища у середній течії досліджені набагато краще. Виникнення городищ тут датується другою половиною VI ст. до н. е. їх появу також пов'язують із Муравським Шляхом (Бандуровский 2001). В кінці V ст. до н. е. ситуація кардинально змінюється та спостерігається зменшення кількості пам'яток вздовж Муравського Шляху (Гречко 2010, с. 32--33). Окремо слід зупинитися на укріпленні в ур. Валки, де Муравський шлях проходить у найбільш вузькому місці вододілу Ворскли та Сіверського Дінця, між сильно заболоченими верхів'ями річок Коломак та Мжа. В цьому місці знаходиться вал довжино 6 км, який перегороджував Муравський Шлях. У III ст. до н. е. тут вже існувала прикордонна застава, що підтверджено знахідками скарбу римських монет у валу та поселенням поруч із валом (Шрамко 1987, с. 22; Гречко 2010, с. 26; Крютченко 2017a).

ЗГАСАННЯ ЖИТТЯ НА ГОРОДИЩАХ ТА ЇХ ПОДАЛЬША ДОЛЯ

Кінець скіфської епохи у Лівобережному лісостепу припадає на третю чверть IV ст. до н. е. У цей час відбуваються війни між скіфами та савроматами Нижнього Дону і Кубані за вплив на Боспор. Приблизно в цей час горять кілька городищ у басейні Сіверського Дінця, Ворскли, Псла та Дону, припиняють функціонування могильники (Медведев 1999, с. 150; Гречко, Карнаух 2011). Після цього життя на лісостепових пам'ятках у басейні Сіверського Дінця завмирає остаточно, а замість стаціонарних поселень тут з'являються поховання, що належать кочовикам зі Сходу. Проте, судячи з усього, ці події менше зачепили північну частину лівобережного лісостепу. Хоча тут і відзначається суттєве зменшення населення, як можна судити з кількості пам'яток, поселення у басейні Ворскли та Сули продовжують функціонувати протягом III, можливо, II ст. до н. е. (Кулатова, Супруненко, Терпиловський 2005, с. 5--24; Білинський 2013).

Монументальні укріплення, споруджені в скіфський час, продовжують використовуватися і надалі. Протягом I ст. н. е. у басейні Сейму функціонують пам'ятки типу «Ратського городища» (Енуков, Медведев 2002), ареал яких, судячи з усього, доходить і до середньої течії Псла. У ранньослов'янський час деякі городища, збудовані ще за скіфської доби, використовувалися населенням колочинської (Ильинская 1968a), волинцевської (Сухобоков, Юренко 2003) та салтівської культур (Колода 2004). Пізніше велика кількість городищ, особливо в басейні Сейму, використовувалася населенням роменської культури (Сухобоков 1992). У давньоруський період на великих городищах зменшувалися площі укріплень і вони продовжували функціонувати далі, а вали городищгігантів у Подніпров'ї стали основою для спорудження Змієвих валів (Кучера 1987).

Висновки

Підсумовуючи розгляд городищ скіфського часу у Дніпровському лісостеповому Лівобережжі, можна сказати, що витоки фортифікаційної традиції місцевого населення лежать у попередніх культурах, і перш за все, -- у чорноліській. Хоча і простежується спільність із синхронними пам'ятками Центральної Європи, все ж можна відзначити певні особливості городищ скіфського часу -- у середньому більші розміри пам'яток, наявність городищ-гігантів, активне використання передградь у будівництві, спорудження укріплень виключно на високих корінних берегах або терасах, на відміну від городищ лужицької культури (Puziuk 2010). З іншого боку, названі вище особливості відрізняють лісостепові городища і від укріплень синхронних культур лісової зони. Напевно, їх варто пов'язувати із специфічними військовими прийомами, які використовувалися у лісостепу проти кочовиків. На це вказує і те, що перераховані вище ознаки зароджувалися ще у чорноліській культурі.

У виборі місця спорудження пам'яток враховувалася топографія, якість ресурсних зон та наявність джерел води. Досить часто простежується зв'язок з торгівельними шляхами, які реконструюються у Дніпровському Лівобережжі, хоча це не було основним критерієм у виборі місця. За своїм розташуванням городища часто утворюють скупчення, які трактуються деякими дослідниками як оборонні лінії або вузли пам'яток. На прикладі добре досліджених городищ помітно, що вони виконували цілий комплекс функцій: торгових факторій, укріплень для захисту та розвинених ремісничих центрів.

Подяки. Користуючись нагодою, висловлюю велику вдячність за допомогу у складанні каталогу та консульції О. Б. Супруненку та



Додаток

КАТАЛОГ ПАМ'ЯТОК

Пояснення до каталогу (табл. 1--5). За період дослідження городищ скіфського часу на лівобережжі Дніпра дослідники кілька разів публікували повні каталоги пам'яток. Найповнішою лишається робота А. О. Моруженко (Моруженко 1985). З того часу сумарна кількість городищ у межиріччі Дніпра та Дону виросла вдвічі (Крютченко 2017b), що спонукає до публікації нового каталогу. Проте пропонована нижче робота є лише початком каталогізації городищ та має на меті публікацію сирих даних, які містять метричні параметри пам'яток, та позбавлені суб'єктивних оцінок про їх функції. До цього списку зараховувалися лише надійні пункти, культурна належність яких та час побудови укріплень не викликають сумнівів (рис. 10). Переважно це пам'ятки, які неодноразово обстежувалися різними експедиціями та добре опубліковані. Проте, вже зараз видно, що кількість городищ буде суттєво збільшуватися. Отже, цей каталог не претендує на всеохопність, а, сподіваюся, закладе основу для подальшої каталогізації та публікації сирих даних. Номери у каталозі відповідають нумерації на карті. Площі позначені символом * -- були вирахувані на підставі планів городищ в інструменті «sketchandcalc». У колонку датування записувалися лише дати, встановлені розкопками або шурфуваннями за достатньої кількості датуючих матеріалів. Помітка «?» означає, що пам'ятка точно належить до скіфського часу, проте її хронологія точно не встановлена k Типологічний розподіл пам'яток базувався на наявних планах та описах у літературі. У першу чергу записувалась належність пам'ятки до типу за топографією, через знак / вказувався тип укріплень, а через кому підтип. У колонку літератури записувалася основна праця по цій пам'ятці або остання, зважаючи на актуальність, повноту опису та наявність посилань.

Загальні міркування з приводу хронології пам'яток у різних локальних варіантах містяться в описі кожного з варіантів.

Таблиця 1

Городища у басейні Сіверського Дінця

№	Назва	Область	Площа	Датування, ст. до н. е.	Типологія	Література
1	Пєтропавловка	Бєлгородська	2,3*	?	I/I	Дьяченко 2016
2	Холкі	Бєлгородська	--	?	--	Сарапулкина 2014
3	Сажноє	Бєлгородська	--	?	--	Сарапулкина 2014
4	Сабиніно	Бєлгородська	--	?	--	Дьяченко 2016
5	Большоє городище	Бєлгородська	--	?	--	Ляпушкин 1961
6	Яблочково	Бєлгородська	3,27*	?	I/I	Сарапулкина 2014
7	Дмітрієвка	Бєлгородська	--	?	--	Сарапулкина 2014
8	Вєрхнєяблоново	Бєлгородська	--	?	I/I	Сарапулкина 2014
9	Циркуни	Харківська	2,61*	V--IV	I/II, I	Крютченко 2016
10	Костенки (Смородинське)	Харківська	13,3*	?	--	Гречко 2010
11	Люботин	Харківська	4,04*	VI--IV	III/I	Шрамко 1998
12	Бараново	Харківська	1,72*	?	II/II, II	Ляпушкин 1961
13	Караван	Харківська	3,37*	Кінець VI--IV	I/II, I	Шрамко 1957
14	Чернецький Яр	Харківська	0,63*	V--IV	I/I	Корохина Окатенко 2004
15	Городище	Харківська	СО СЛ *	Кінець VI -- початок III	III/III	Гречко Буйнов 2005
16	Донецьке	Харківська	1,95*	?	I/I	Шрамко 1962b
17	Хорошево	Харківська	29,39*	V--IV	I/I	Шрамко 1991
18	Яковлівка	Харківська	0,76*	?	II/I	Ляпушкин 1961
19	Водяне	Харківська	2,81*	V--IV	I/II, I	Гречко Свистун 2004
20	Знамянка	Харківська	3,5	V--III	I/I	Свистун Квитковский Юшков 2016
21	Мохнач	Харківська	1,4	V--IV	I/II, I	Колода 2002
22	Таранівка	Харківська	2,2	V--IV	I/I	Крютченко 2017b
23	Коропові Хутори	Харківська	1,48*	IV--III	I/I	Колода 2004
24	Червоносове	Харківська	4,4	V--IV	I/I	Задников Шрамко 2003
25	Велика Гомольша	Харківська	14,44*	V--IV	I/I	Шрамко 1962a



Таблиця 2

Городища у басейні Ворскли

№	Назва	Область	Площа	Датування, ст. до н. е.	Типологія	Література
1	Високоє	Бєлгородська	1,88*	?	I/I	Дьяченко 2016
2	Мощьоноє	Бєлгородська	0,29*	?	I/I,I	Дьяченко 2016
3	Сєрєтіно	Бєлгородська	--	?	--	Сарапулкина 2014
4	Борісовка 2	Бєлгородська	--	?	--	Сарапулкина 2014
5	Борісовка	Бєлгородська	7,58*	?	I/II, I	Дьяченко 2016
6	Борісовка 1	Бєлгородська	--	?	--	Сарапулкина 2014
7	Смородіна	Бєлгородська	0,44*	?	I/I	Дьяченко 2016
8	Пороз	Бєлгородська	12,8*	V--IV	I/I	Дьяченко 2016
9	Камянка	Сумська	9,09*	VI--IV	III/II, II	Дяченко Задников 2015
10	Зарічне 3	Сумська	--	VI--V	I/I	Осадчий Коротя Берест 2006
11	Зарічне 2	Сумська	--	?	I/II, I	Осадчий Коротя Берест 2006
12	Соснка 2	Сумська	--	?	I/I	Осадчий Коротя Берест 2006
13	Сосонка 1	Сумська	13,9*	VI--IV	I/II, II	Моруженко 1975
14	Мащанка	Сумська	--	?	I/I	Осадчий Коротя Берест 2006
15	Чернеччина	Сумська	--	?	IV/I	Осадчий Коротя Берест 2006
16	Журавне	Сумська	--	?	I/I	Осадчий Коротя Берест 2006
17	Котелевське	Сумська	--	VI--IV	I/I	Кулатова Супруненко Терпиловський 2005
18	Більське	Полтавська	4400	Кінець VIII -- початок III	III/III	Шрамко 1987
19	Опішня	Полтавська	4,1	?	I/I	Гейко та ін. 2003
20	Стасі	Полтавська	28	?	I/II, II	Супруненко Гейко Кулатова 1999
21	Полкова Микитів- ка Городне	Харківська	39,19*	VI--V	III/I	Моруженко 1988
22		Харківська	--	?	--	Моруженко 1975
23	Хрущова Микитівка	Харківська	--	?	--	Моруженко 1975
24	Коломак	Харківська	--	VI--IV	I/II, II	Радзиевская 1992
25	Гришкове	Харківська	--	?	--	Моруженко 1975



Таблиця 3

Городища у басейні Псла

№	Назва	Область	Площа	Датування, ст. до н. е.	Типологія	Література
1	Картамишево	Курська	о со *	?	I/I	Кашкин 2000
2	Картамишево 2	Курська	0,12	?	I/I	Кашкин 2000
3	Бушмено	Курська	1,15	?	I/I	Кашкин 2000
4	Гочєво	Курська	0,18*	Кінець V--IV	I/I	Кашкин 1998
5	Крівіцкіє Буди	Курська	0,75	?	I/I	Кашкин 1998
6	Долгій Колодєзь	Курська	0,96*	?	I/I	Кашкин 1998
7	Долгій Колодєзь 3	Курська	0,26*	?	I/I	Кашкин 1998
8	Корочка	Курська	1,36	?	I/I	Кашкин 1998
9	Куріловка	Курська	0,49*	?	I/I	Кашкин 2000
10	Горналь	Курська	0,62	Кінець V--IV	I/I	Кашкин 2000
11	Горналь 2	Курська	0,3	?	I/I	Кашкин 2000
12	Битиця	Сумська	6,5	Кінець VI--III/II	I/I	Сухобоков Юренко 2003
13	Вакалівщина	Сумська	8	?	I/I	Коротя Кравченко 2003
14	Токарі	Сумська	5,23*	?	I/II, II	Гречко та ін. 2016
15	Бездрик	Сумська	12,93*	?	I/I	Гречко та ін. 2016
16	Ворожба	Сумська	5,42*	?	I/I	Гречко та ін. 2018
17	Вистороп	Сумська	4,8	?	--	фукс1930
18	Книшівка	Полтавська	5,35*	Середина VII--IV	III/II, II	Гавриш 2000

Таблиця 4

Городища у басейні Сули

№	Назва	Область	Площа	Датування, ст. до н. е.	Типологія	Література
1	Острий Шпиль	Сумська	3,9	?	I/I	Моргунов 1973
2	Великі Будки	Сумська	1,42*	?	I/I	Ильинская 1968a
3	Січь	Сумська	31,5*	?	I/I	Шрамко 1994
4	Басівка	Сумська	170	Кінець VI--III/II	III/III	Болтрик 1995
5	Ведмеже	Сумська	1,35*	?	IV/II, I	Гречко та ін. 2016
6	Глинськ	Сумська	14,1*	VI--IV	I/I	Гейко 2000
7	Свиридівка	Полтавська	7,56*	VI--IV	I/I	Білозор Гейко 2002
8	Луговики	Полтавська	--	?	I/I	Приймак 1997
9	Сухоносівка	Полтавська	5,8	?	I/II, I	Іллінська 1949
10	Постав-Мука	Полтавська	--	?	--	Приймак 1997
11	Лука	Полтавська	--	?	--	Білоусько Супруненко 2004
12	Хитці	Полтавська	3,45*	?	II/I	Іллінська 1949
13	Клепачі	Полтавська	9,2*	?	I/I	Ляпушкин 1961
14	Вільшанка	Полтавська	--	?	--	Білоусько Супруненко 2004
15	Мгар	Полтавська	--	?	--	Білоусько Супруненко 2004
16	Малий В'язівок	Полтавська	СО о *	?	--	Ляпушкин 1961

Таблиця 5

Городища у басейні Сейму

№	Назва	Область	Площа ...

Подобные документы

• Шляхи скіфського часу на території Дніпро-Донецького Лісостепу

  Короткий огляд основних показників характеристики стародавніх шляхів. Роль Сіверського Дінця, як торгового шляху. Аналіз річкових та сухопутних шляхів сполучення. Встановлення закономірностей пролягання шляхів між Лісостепом та узбережжям Чорного Моря.
  
  реферат [672,7 K], добавлен 02.02.2011
  

• Слов’янські городища першого тисячоліття н.е.

  Городища - археологічні пам’ятки протослов’янської зарубинецької культури; їх будова, розвиток, функціонування. Характеристика і особливості городищ, пізньоскіфські і античні традиції у їх облаштуванні; дунайські впливи на матеріальну культуру населення.
  
  реферат [26,0 K], добавлен 18.05.2012
  

• Дьяковская культура

  Местонахождение и фортификация поселений. Вещевой комплекс дьяковской культуры. Погребальный обряд жителей городищ. Наиболее распространенное оружие на охоте. Область распространения дьяковских городищ. Раскопки подмосковного Троицкого городища.
  
  курсовая работа [1,5 M], добавлен 29.05.2015
  

• Житлобудівництво зарубинецької культури: локальні варіанти та еволюція

  Регіони зарубинецької культури: Середнє Подніпровя, Прип’ятське Полісся, Верхнє Подніпров’я. Аналіз конструктивних особливостей житлобудівництва зарубинецької культури з Середньодніпровського регіону: типи житла, традиції пізньозарубинецького часу.
  
  контрольная работа [52,3 K], добавлен 16.05.2012
  

• Військова справа скіфів. Війна скіфів з Дарієм

  Загальна характеристика скіфської культури та військової справи. Похід Дарія на скіфів. Основні риси скіфського мистецтва в Північному Причорномор'ї. Озброєння армії Дарія та армії скіфів. Господарство пізніх скіфів та торгівля з античними полісами.
  
  реферат [48,8 K], добавлен 30.10.2013
  

• Антропоморфна скульптура бронзового віку

  Доба бронзи як важлива віха в історії України й людства в цілому. Типологія антропоморфних стел епохи бронзи, відмінні риси їх головних видів. Семантика зображень на статуях епохи бронзи. Індоєвропейські мотиви на антропоморфних стелах доби бронзи.
  
  реферат [22,0 K], добавлен 16.05.2012
  

• Освіта Польщі міжвоєнного періоду

  Виявлення особливостей польської освіти, культури та літератури у міжвоєнний період, висвітлення суспільних, національних причин формування світогляду письменників цієї доби. Видатні представники польської інтелігенції цього часу та їх діяльність.
  
  контрольная работа [45,3 K], добавлен 07.10.2012
  

• Средневековые города Кыргызстана (Чуйская долина)

  Археологическая карта раннесредневековых поселений Чуйской долины VI—XII вв. Историко-топографическая характеристика городищ с длинными валами. Краснореченское, Толекское, Буранинское, Грозненское, Ключевское, Сретенское, Александровское городища.
  
  презентация [2,4 M], добавлен 20.04.2016
  

• Кам’яні сокири-молоти катакомбних культур степової України доби середньої бронзи

  Характеристика археологічних знахідок сокир-молотів катакомбної культури, їх підрозділ на групи: шнурова, ямна, інгульська. Проведення паралелі цих наявних знахідок з артефактами, виявленими поза територією розповсюдження катакомбних пам'яток культури.
  
  реферат [361,4 K], добавлен 16.05.2012
  

• Історія України од найдавніших часів

  Загальна характеристика журналу "Основа" П. Куліша. Знайомство з періодами інститутської історії у загальному контексті українського історіє писання. Розгляд особливостей трансформацій історичних візій і концепцій. Аналіз причин дегероїзації козацтва.
  
  курсовая работа [72,1 K], добавлен 07.08.2017
  

• Австрійський шлях до європейської інтеграції

  Дослідження особливостей австрійської інтеграційної політики починаючи з часу її зародження і закінчуючи моментом вступу до Європейського Союзу. Аналіз причин появи та пристосування австрійського нейтралітету як єдиної альтернативи у біполярній Європі.
  
  статья [22,2 K], добавлен 11.09.2017
  

• Спроби модернізації Османської імперії

  Загальна характеристика причин створення таємного політичного товариства під назвою "Єднання і прогрес". Знайомство зі спробами модернізації Османської імперії. Розгляд особливостей підготовки Молодотурецької революції 1908 року, аналіз наслідків.
  
  презентация [7,9 M], добавлен 21.03.2019
  

• Категорія часу в міфопоетичних уявленнях Месопотамії та Єгипту ІІІ тисячоліття до н.е.

  Категорія часу в граматиках давньоєгипетської, шумерської та аккадської мов. Використання однакових морфем. Конкретність та емоційне наповнення часу в культурних традиціях Давніх Єгипту і Месопотамії. Уявлення про долю та відомості про календарі.
  
  курсовая работа [55,7 K], добавлен 20.02.2009
  

• Зброя і військова справа давнього хліборобського населення України

  Аналіз комплексу озброєння хліборобського населення території України, який представлений в матеріалах Трипільської культури. Типи укріплень міста й фортифікація споруд. Археологічні знахідки тогочасної зброї, історичний екскурс у військову справу.
  
  реферат [20,3 K], добавлен 16.05.2012
  

• Світ Заходу і світ Сходу

  Визначення соціально-економічних, суспільно-політичних та релігійних рис східних суспільств. Характеристика розвитку цивілізацій Сходу і Заходу на рубежі Нового часу. Дослідження причин та наслідків переходу світової гегемонії до країн Західної Європи.
  
  курсовая работа [89,5 K], добавлен 13.06.2010
  

• Утворення скіфської держави та її політична історія

  Географічні кордони, кочовий спосіб життя та військова організація суспільства Скіфії. Характеристика побуту та основних звичаїв скіфського народу. Найголовніші події в історії Скіфії, вторгнення царя Дарія. Соціальний лад та родовід племен Скіфії.
  
  контрольная работа [31,5 K], добавлен 30.01.2011
  

• Колісний транспорт доби бронзи

  Історія походження колісного транспорту. Використання найпростішого колеса на поворотній осі трипільським населенням. Поширення в епоху бронзи колісниць - двоколісного засобу пересування. Дослідження ролі колісного транспорту в похованнях та мистецтві.
  
  реферат [31,7 K], добавлен 16.05.2012
  

• Іспанський етнополітичний тероризм

  Загальна характеристика особливостей терору в сучасній західній Європі. Аналіз етнополітичного тероризму в Іспанії. Опис історичного аспекту Країни Басків; злободенність баскської проблеми. Дослідження ідеології і стратегії Еускади та Аскатасуна.
  
  реферат [38,3 K], добавлен 12.02.2015
  

• Місто Камінь-Каширський

  Поселення тшинецько-комарівської культури доби бронзи. Давньослов'янський період Волині. Згадка про місто Камень у Галицько-Волинському літописі. Князівський рід Сангушків. Політичне життя міста. Раціональним використанням лісу на Камінь-Каширщині.
  
  реферат [52,2 K], добавлен 01.02.2011
  

• Тайны кубанских курганов

  Археологические экспедиции, направленные на изучение городищ и грунтовых могильников на территории Кубани. Процесс выделения человека из животного мира, его дальнейшая эволюция. Курганы и дольмены как источники изучения жизни племён и народов Прикубанья.
  
  реферат [38,9 K], добавлен 11.10.2009
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам