Дерев’яні артефакти з Райковецького городища

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дерев'яні артефакти з Райковецького городища

М.С. Сергеева

Аналіз дерев'яних артефактів з Райковецького городища уможливив визначити деревину -- сиро-вину для місцевої деревообробки, використання її для зведення захисних конструкцій і будівель, а та-кож дрібних побутових виробів. дерев'яний артефакт городище райковецький

Ключові слова: Давня Русь, Дніпровське пра-вобережжя, Райковецьке городище, деревообробка, ділова деревина.

Під час розкопок Райковецького городища (нині Бердичівського р-ну Житомирської обл.) у 1929--1935 рр. Т. М. Мовчанівський отримав доволі значну кількість дерева кінця XII -- пер-шої половини XIII ст. -- від залишків конструк-цій захисних споруд, які збереглися відносно задовільно, до дрібних виробів різного призна-чення. Такі знахідки є важливими для вивчення не тільки матеріальної культури давньорусько-го населення Дніпровського правобережжя, але й культури Русі загалом. Через зрозумілі при-чини (за винятком окремих пам'яток, де збере-женню дерева сприяє характер ґрунту) виробів з цього матеріалу обмаль. У цьому сенсі матеріа-лам з Райковецького городища «пощастило», бо воно загинуло у пожежі, і дерево дійшло в об-вугленому стані. Це й уможливлює звернутися до нього, що важливо для визначення складу ділової деревини і реконструкції місцевих сиро-винних ресурсів для деревообробки. Вивчення археологічної деревини, як і загалом біоархео- логічні студії, розпочалось в Україні нещодавно, проте ці напрями через дедалі більший інтерес до палеоекологічгних і біоекономічних аспектів діяльності давнього населення розвиваються доволі інтенсивно.

Т. М. Мовчанівський (б. р.), підбиваючи під-сумки вивчення городища, приділив увагу і дерев'яним артефактам, зокрема визначенню деревини деталей конструкцій. Текст дійшов у рукописному вигляді, оскільки 1938 р. вчений був репресований. Завважимо, що це фактич-но перше звернення до археологічного дерева в українській науці. Пізніше цей рукопис став основою монографії В. К. Гончарова (1950), присвяченої цій пам'ятці, хоча дерево спеціально не вивчалося. Надалі райковецька колекція (зокрема й дерев'яні вироби) була розпорошена по різних музеях, багато чого загубилося. Не-значна частка матеріалів зберігається у фон-дах Інституту археології НАН України. До них і звернемося.

Загалом можна виділити два інформаційні блоки, що стали підґрунтям цієї роботи. Пер-ший блок -- це архівні дані, цебто інформація Т. М. Мовчанівського, що переважно стосуєть-ся деревини будівельних конструкцій. Другий блок становить наше дослідження, виконане за невеличкою колекцією дерев'яних виробів, що зберігається в Наукових фондах Інституту ар-хеології. З-поміж них є ручка ножа, фрагмент прядильного гребеня, фрагменти вирізаного і виточеного посуду.

В основі діагностики деревини лежать особ-ливості мікроструктури, характерні для кож-ного роду дерев. Сутність методу зводиться до вивчення дерева за трьома розрізами, потім ре-зультати порівнюються з даними визначників деревини.

Визначники, в яких представлені дані про основні породи дерев Східної Європи, видава-лися неодноразово (Сукачев 1940; Гаммерман, Никитин, Николаева 1946; Вихров 1959). За відносно задовільної збереженості структури дерева його породу можна визначити до роду, іноді до родини.

БУДІВЕЛЬНА ДЕРЕВИНА

Як указувалось, у рукопису Т. М. Мовчанівсь- кий (б. р.) надав визначення деревини окремих деталей конструкцій, зокрема згадуються дуб, береза і липа. Березові і дубові конструкції, а також деталі з липи й клена автор пізніше від-значив в опублікованому попередньому огляді досліджені городища (1935, с. 136).

Основним будівельним матеріалом був дуб. З нього зведена переважна більшість будівель-них конструкцій, зафіксована також деталь інтер'єру з дуба -- дошка лавки. Але серед де-ревини, яка має відношення до житлових клі-тей першого ряду, подекуди також траплялася береза, а серед невизначених уламків конс-трукцій виявлено липу і клен.

Бердичівський р-н Житомирської обл., де розміщене городище, -- це власне лісостепова смуга. Лісостеп правобережного Дніпра більше заліснений порівняно з лівобережною части-ною, тож мешканці городища не мали нестачі сировини для деревообробки. Поширення дуба як основної породи формування лісу обумовило його широке використання як ділової дереви-ни і палива. За нашими спостереженнями, дуб виявлено на всіх пам'ятках лісостепового Дніп-ровського Лівобережжя, де він суттєво перева-жає. Отже, перевага цієї деревини на Райко- вецькому городищі була очікуваною, особливо враховуючи й те, що значення деревини дуба як основного будівельного матеріалу, особливо у фортифікаційних спорудах, доведено і не пот-ребує окремої уваги.

На березовій деревині як будівельному ма-теріалі варто зупинитись окремо. її властиво-сті, а саме те, що вона легко піддається гниттю і вразлива до грибкових уражень, особливо у середовищі з підвищеною вологістю, не дуже сприяють її використанню як будівельного лісу. У сучасному дерев'яному будівництві бе-резу іноді використовують у тимчасових або допоміжних спорудах (Плотников 1924, с. 32; Носиков 1955, с. 16), проте її роль незначна. Та все ж факти використання берези у вка-заній галузі фіксуються для доби середньовіч-чя регулярно. Береза трапилася серед колод дерев'яних конструкцій ранньослов'янського Зимнівського городища VI--VII ст. на Волині (Ауліх 1972, с. 11), серед захисних конструкцій давньоруського Вишгорода, XI ст. (Раппопорт 1956, с. 101). Березу використано у конструк-ції давньоруського колодязя в Автуничах на Чернігівщині -- стовпи в нижній її частині, опорах зрубу (Готун 2003, с. 180), частково для спорудження будівлі на поселенні Ліскове 2, теж Чернігівщина (Шекун, Веремейчик 1999, с. 33--34). З цієї деревини виготовлені дошки перекриття будівлі кінця XI ст. на Червоній (нині Контрактовій) площі, 4 на Київському Подолі (Сагайдак, Занкин, Тимощук 1987, с. 15). Серед зразків дерева з городища Тітчи- ха боршевської культури Подоння, пов'язаних з будівельними конструкціями, відзначено 15 таких, що належали дубу і один березі (Раска-тов 1965, с. 266--267). На Півночі Русі береза зафіксована у Новгороді (Хатер 1999, с. 52) і Городку на Маяті давньоруського часу (Тара- бардина 2008, с. 55). Настил між будівлями на березових лагах зафіксований у давньорусь-кому Давид-Городку у Білорусі (Лысенко 1969 с. 367). У Центральній Європі також засвідчено використання берези як будівельного матеріа-лу, зокрема у Гданьську (Byrska 1955, s. 221; Barnycz-Gupieniec 1974, s. 89), є інформація, що у конструкціях X--XI ст. вона посідає дру-ге місце після дуба. Отже, маємо вже достатньо матеріалів, які уможливлюють розглядати бе-резу як один з видів будівельної сировини.

Загалом варто мати на увазі, що використан-ня березової деревини у будівельній справі за доби середньовіччя (зокрема у Давній Русі), хоча й відмічене не часто, фіксується у велико-му ареалі та протягом тривалого часу. Отже, це дерево могли використовувати як будівельний матеріал, особливо для верхніх вінців споруди або за браку дуба та інших порід дерева, при-датних для будівництва. Одним із пояснень може бути доступність березової деревини, що особливо важливо у разі проведення терміно-вих робіт.

Єдиним свідченням використання липи як матеріалу для зведення конструкцій П. О. Рап-попорт (1956, с. 105) назвав залишки липових брусів з Райковецького городища. Проте їхня фрагментарність (Мовчанівський б. р., с. 65; 1935, с. 136) унеможливлює навіть приблизно інтерпретувати вказані рештки липової де-ревини. Не виключено, що вони походять від деталей внутрішніх конструкцій. Принаймні таке використання липи є цілком логічним, зважаючи й на те, що вона легко піддається обробці різними інструментами. Липа м'яка і не розтріскується, її легко стругати, обробляти різальними знаряддями. Але вона не придат-на для будівництва, оскільки недовговічна, не-тривка і піддається деформації, гниттю і вра-женню грибком.

Є також єдина згадка про залишки кленових брусів, виявлених на Райковецькому городи-щі, проте без вказівки на джерело інформації (Мовчанівський, 1935, с. 136). Цей факт слід розглядати як виняток, адже ніде на давньо-руських пам'ятках клен як будівельна дереви-на поки що не зафіксований.

ДРІБНІ ВИРОБИ

Щодо дерев'яних виробів з Райковецького го-родища, то попри чисельність їх нам доступні не багато -- лише ті, що потрапили до Наукових фондів Інституту археології. Розглянемо кожен предмет.

Вінця великої товстостінної вирізаної посу-дини, не профільовані, від глибокої посудини з прямими стінками (рисунок: 1). Товщина стін-ки 1,0 см. Такий посуд відносять до тарних єм-костей для сипких речовин. Подібні походять з гори Киселівка у Києві (Сергєєва 2010, рис. 3: 1, 2), Чернігова (Сергєєва, Черненко 2016, рис. 4), Воїнської Греблі (Сергєєва 2015, рис. 12: 2; 14: 1--6). їхні стінки зазвичай ще товщі -- до 3,0 см, проте трапляються й екземпляри з від-носно тонкими стінками. Наприклад, стінки фрагментованої посудини з Колодяжина мали товщину 0,35--0,50 см (Сергєєва 2011, с. 99).

Матеріал райковецької посудини визна-чається як береза. Використання деревини берези з такою метою на інших давньоруських пам'ятках поки що не зафіксовано.

Вінця вирізаної посудини, не профільо-вані (рисунок: 2). Мабуть, також від посудини циліндричної форми. Стінка завтовшки 0,6 см. Невеликі розміри фрагменту унеможливлюють визначити призначення посудини. Не відомий і контекст знахідки. Матеріал -- вільха.

Денце виточеної посудини, фрагмент. Збе-реглося графіті, продряпане тонким вістрям: дві паралельні риски перекреслені третьою (рисунок: 3). Матеріал -- вільха.

Вінця виточеного блюда, фігурно профільо-вані (рисунок: 5). Матеріал -- вільха.

Гребінь прядильний, фрагмент (рисунок: 6). Зубці пропиляні спеціальною пилкою уз-довж волокон, ширина пропилу між зубцями становить 1,5 см. Товщина фрагменту 1,0 см. Така товщина вказує, що фрагмент походить від великого гребеня. Такі гребені використо-вували для чесання льону і конопель. Куде-лю настромлювали на гребінь і розчісуванні її меншими гребінками (Филиппов 1913, с. 239). Виходячи з розмірів, знахідку можна трактува-ти як гребінь для куделі. З обох боків уздовж зубців збереглися по дві паралельні лінії, про-креслені тонким лезом або вістрям, імовірно, ножа. Ці лінії маркували лінію зубців і навряд чи призначалися для оздоблення гребеня.

Матеріал гребеня -- груша.

Руків'я ножа, обламане з одного боку (рису-нок: 7). У перетині майже кругле. Поліроване. Довжина фрагменту 10,8 см, діаметр 1,8 см. Виготовлене з вільхи.

Руків'я лопати (?), фрагмент (рисунок: 8). Дов-жина обламаного з обох боків фрагменту 19,5 см, перетин 3,4 х 2,8 см. Виготовлений з дуба. Подіб-ні руків'я лопат, виявлені у Києві і Автуничах.

Фрагмент виробу з розколеної уздовж гілки (рисунок: 4), ймовірно, рештки бондарного об-руча. Виготовлений з ліщини.

ВИСНОВКИ

Отже, серед деревини -- сировини для виго-товлення різних речей -- представлені місцеві широколистяні породи. Вибір їх становить пев-ний інтерес. Скажімо, виготовлення лопат з дуба є звичним. З цього матеріалу виготовлені лопати з Києва (визначення автора) та Автуни- чів (Заєць 1995, с. 177).

Матеріал райковецького гребеня -- груша є доволі рідкісним прикладом використання деревини плодового дерева у давньоруській де-ревообробці. Поки що це єдиний гребінь з дере-вини груші, виявлений на пам'ятках Південної Русі. Проте етнографічні матеріали свідчать, що деревину груші використовували для ви-готовлення гребенів, і вона посідала друге після клену місце у цій справі (Заикин 1904, с. 39).

Незвичною є перевага виробів з вільхи. Де-ревина вільхи -- однорідна за будовою, м'яка, легка, мало коробиться при всиханні. Вона добре обробляється: ріжеться і полірується. Та попри це на переважній більшості пам'яток Південної Русі, де виявлено виточений посуд, використання для того вільхи поки що майже не зафіксовано. Єдиний приклад -- з вільхи виточена невеличка гострореберна мисочка з Колодяжина (Сергєєва 1911, с. 102). Доволі багато виточеного з вільхи посуду, що посідає третє місце після посуду з клена та ясеня, ви-явлено у Новгороді (Колчин 1968, табл. 1). Вра-ховуючи придатні для того властивості цієї де-ревини, можна припустити, що на Півдні Русі її значення в токарній справі могло бути дещо більшим, ніж це зафіксовано за наявними ма-теріалами.

Щодо поширення вільхи як матеріалу для виготовлення руків'їв для ножів, то у нас об-маль матеріалів для будь-яких висновків. Опи-сане руків'я з Райковецького городища поки що єдине для Південної Русі. Проте вільха як ма-теріал для руків'я визначена автором серед виз-начених київських матеріалів XVII--XVIII ст. (Поштова площа, дослідження 2015 р.).

З ліщини традиційно виготовляли обручі для бондарних виробів, тож цілком слушно трактувати фрагмент з цієї деревини саме як решток обруча. Фрагменти обруча з ліщини виявлені також у Колодяжині (Сергєєва 2011, с. 100). Вкажемо, що ліщину в Україні викорис-товували з цією метою до XX ст. (Богомазова 1999, с. 78, 93).

Отже маємо інформацію про використан-ня таких порід як ділової деревини. Це дуб (Quercus sp.), вільха (Alnus sp.), береза (Betula sp.), липа (Tilia sp.), груша (Pyrus sp.), ліщи-на (Corylus sp.). Вказані породи належать пе-реважно до лісової рослинності за винятком груші -- це могло бути що плодове садове дере-во, що груша дичка. Отже у різних галузях де-ревообробки використовували місцеві ресурси.

Підбиваючи підсумки, зазначимо, що зага-лом стадію вивчення середньовічного викоп-ного вугілля на території України можна оха-рактеризувати як початкову, цебто як стадію накопичення матеріалу. Отже, висвітлені тут дані розширюють наявну базу з археологічного дерева. Подальше накопичення таких фактів уможливить задіяти їх, разом з іншими, для вивчення палеоекології та господарчої діяль-ності стародавнього населення Східної Європи, зокрема й населення Давньої Русі.

ЛІТЕРАТУРА

Ауліх, В. В. 1972. Зимнівське городище -- слов'янська пам'ятка VI--VII ст. н. е. в Західній Волині. Київ: Наукова думка.

Богомазова, Т. Г. 1999. Кустарные деревообраба-тывающие промыслы украинцев в конце XIX -- на-чале ХХ вв. (производство деревянной утвари). Санкт-Петербург: Музей антропологии и этногра-фии им. Петра Великого.

Вихров, В. Е. 1959. Диагностические признаки древесины главнейших лесохозяйственных и лесо-промышленных пород СССР. Москва: АН СССР.

Гаммерман, А. Ф., Никитин, А. А., Николаева, Т. Л. 1946. Определитель древесин по микроскопи-ческим признакам с альбомом микрофотографий. Москва; Ленинград: АН СССР.

Гончаров, В. К. 1950. Райковецкое городище. Киев: АН УССР.

Готун, I. А. 2003. Типи будівель. В: Моця, О. П. (ред.). Село Київської Русі (за матеріалами півден- норуськихземель). Київ: Шлях, с. 156-182.

Заєць, М. М. 1995. Заключения про результати обстеження фрагментів деревиии з розкопок давнь-оруського поселения Автуиичі. В: Моця, О. П., Кова-ленко, В. П., Готуй, І. А., Шевцова, Л. В., Петраускас, А. В., Сорокіи, С. В., Семеиюк, Н. В., Барковський, О. А., Васюта, О. О., Кондратьев, І. В. Звіт про робо-ти Дніпровської давньоруської експедиції в 1995 р. НА ІА НАНУ, 1995/9, с. 176-178.

Заикии, Ф. И. 1904. Кустарные промыслы Ста-рооскольского уезда Курской губернии. Курск: Курс-кое губернское земство.

Колчии, Б. А. 1968. Новгородские древности. Де-ревянные изделия. Москва: Наука. Свод археологи-ческих источииков, Е 1-55.

Лысенко, П. Ф. 1969. Раскопки городища древне-русского Давид-Городка в 1967 году. В: Будько, В. Д., Лысенко, П. Ф., Поболь, Л. Д., Чернявский, М. М. (ред.). Древности Белоруссии: Доклады к конф. по археологии Белоруссии (март 1969). Минск: б. и., с. 352-382.

Мовчанівський, Т. М. Б. р. Райковецьке феодаль-не городище. НА ІА НАНУ, авт. фонд, спр. 11.

Мовчанівський, Т. М. 1935. Райковецьке городи-ще XI--XIII ст. (попереднє повідомлення про дослід-ження городища за 1929--1934 рр. Наукові записки ІІМК, 5--6, с. 125-176.

Носиков, 3. А. 1955. Плотничные и столярные работы. Киев: Академия архитектуры УССР.

Плотников, С. И. 1924. Разработка леса и лесные промыслы. Москва: Кооперативное издательство.

Раппопорт, П. А. 1956. Очерки по истории русс-кого военного зодчества Х--XIII вв. Москва; Ленин-град: АН СССР. Материалы и исследоваиия по архе-ологии СССР, 52.

Раскатов, П. Б. 1965. Заключение об исследова-нии древесины с городища Титчиха. В: Москаленко, А. Н. Городище Титчиха. Воронеж: ВГУ, с. 265-266.

Сагайдак, М. А., Занкин, А. Б., Тимощук, В. Н. 1987. Отчет Подольской постоянно действующей экспедиции за 1987 год. НА ІА НАНУ, 1987/26.

Сергєєва, М. С. 2010. Давньоруські дерев'яні ви-роби з гори Киселівка. Археологія, 3, с. 89-94.

Сергєєва, М. С. 2011 Дерев'яні вироби повсякден-ного вжитку з Колодяжина. Археологія, 4, с. 98-107.

Сергєєва, М. С. 2015. Майстри з обробки дерева та кістки давньоруського міста Воїня. Київ, Хар-ків: Майдан.

Сергєєва, М. С., Черненко, О. Є. 2016. Дерев'яні вироби з давньоруського Чернігова (матеріали роз-копок 2006 р. на території Чернігівського дитинця). Археологія, 1, с. 32-42.

Сукачев, В. Н. 1940. Определитель древесных по-род. Москва: Гослестехиздат.

Тарабардина, О. А. 2008. О дендрохронологичес- ком исследовании деревянных сооружений городка на Маяте. Новгород и Новгородская земля, 22, с. 53-60.

Филиппов, Н. А. 1913. Кустарная промышлен-ность России. Промыслы по обработке дерева. Санкт-Петербург: Якорь.

Хатер, Дж. 1999. Использование дерева в средне-вековом Новгороде -- предварительные результаты. Новгород и Новгородская земля, 13, с. 46-57.

Шекун, О. В., Веремейчик, О. М. 1999. Давнь-оруське поселення Ліскове. Чернігів: Деснянська правда.

Barnycz-Gupieniec, R. 1974. Drevniane budownictwo mieszkalne w Gdanshu w X--XIII wieku. Gdansk: Gdanskie towarzystwo naukowe. Prace komisji archeolocznej, 8.

Byrska, E. 1955. Budownictwo w gdanskiej dzielnicy rybackiej w XII і XIII wieku. Studia wszesnosrednio- wieczne, 3, s. 217-232.

REFERENCES

Aulikh, V. V. 1972. Zymnivshe horodyshche -- sloviansha pamiatha VI--VII st. n. e. v Zahhidnii Volyni. Kyiv: Naukova dumka.

Bogomazova, T. G. 1999. Kustarnye derevoobrabatyvaiush- chie promysly uhraintsev v hontse XIX -- nachale XX vv. (proizvodstvo dereviannoi utvari). Sankt-Peterburg: Muzei antropologii і etnografii im. Petra Velikogo.

Vikhrov, V. E. 1959. Diagnosticheshie priznahi drevesiny glavneishihh lesohhoziaistvennyhh i lesopromyshlennyhh po- rod SSSR. Moskva: AN SSSR.

Gammerman, A. F., Nikitin, A. A., Nikolaeva, T.L. 1946. Opredelitel drevesin po mihroshopicheshim priznaham s albo- mom mihrofotografii. Moskva; Leningrad: AN SSSR.

Goncharov, V. K. 1950. Raihovetshoe gorodishche. Kyiv: AN USSR.

Hotun, I. A. 2003. Туру budivel. In: Motsia, О. P. (ed.). Selo Kyivshoi Rusi (za materialamy pivdennorushyhh zemel). Kyiv: Shliakh, p. 156--182.

Zaiets, M. M. 1995. Zakliuchennia pro rezultaty obstezhen- nia frahmentiv derevyny z rozkopok davnoruskoho poselennia Avtunychi. In: Motsia, O. P., Kovalenko, V. P., Hotun, I. A., Shevtsova, L.V., Petrauskas, A. V., Sorokin, S. V., Semeniuk, N. V., Barkovskyi, O. A., Vasiuta, О. O., Kondratiev, I. V. Zvit pro roboty Dniprovshoi davnorushoi ehspedytsii v 1995 r. NA IA NANU, 1995/9, p. 176-178.

Zaikin, F. I. 1904. Kustarnye promysly Staroosholshogo uezda Kurshoi gubernii. Kursk: Kurskoe gubernskoe zem-stvo.

Kolchin, B. A. 1968. Novgorodshie drevnosti. Dereviannye izdeliia. Moskva: Nauka. Svod arkheologicheskikh istochnik-ov, E 1-55.

Lysenko, P. F. 1969. Raskopki gorodishcha drevnerusskogo David-Gorodka v 1967 godu. In: Budko, V. D., Lysenko, P. F., Pobol, L. D., Cherniavskii, M. M. (eds). Drevnosti Belorussii: Dohlady h honf. po arhheologii Belorussii (mart 1969). Minsk: b. i., p. 352-382.

Movchanivskyi, T. M. B. r. Raihovetshe feodalne horodysh-che. NA IA NANU, avt. fond, spr. 11.

Movchanivskyi, T. M. 1935. Raikovetske horodyshche XI--XIII st. (poperednie povidomlennia pro doslidzhennia horodyshcha za 1929--1934 rr. Nauhovi zapyshy IIMK, 5--6, p. 125-176.

Nosikov, Z. A. 1955. Plotnichnyye i stolyarnyye raboty. Kyiv: Akademiia arkhitektury USSR.

Plotnikov, S. I. 1924. Razrabotha lesa i lesnye promysly. Moskva: Kooperativnoe izdatelstvo.

Rappoport, P. A. 1956. Ocherhi po istorii russhogo voen- nogo zodchestva X--XIII vv. Moskva; Leningrad: AN SSSR. Materialy і issledovaniia po arkheologii SSSR, 52.

Raskatov, P. B. 1965. Zakliuchenie ob issledovanii dreves-iny s gorodishcha Titchikha. In: Moskalenko, A. N. Gorodish-che Titchihha. Voronezh: VGU, p. 265-266.

Sagaidak, M. A., Zankin, A. B., Timoshchuk, V. N. 1987. Otchet Podolshoi postoianno deistvuiushchei ehspeditsii za 1987god. NA IA NANU, 1987/26.

Serhieieva, M. S. 2010. Davnoruski dereviani vyroby z hory Kyselivka. Arhheolohiia, 3, p. 89-94.

Serhieieva, M. S. 2011 Dereviani vyroby povsiakdennoho vzhytku z Kolodiazhyna. Arhheolohiia, 4, p. 98-107.

Serhieieva, M. S. 2015. Maistry z obrobhy dereva ta histhy davnorushoho mista Voinia. Kyiv; Kharkiv: Maidan, 2015.

Serhieieva, M. S., Chernenko, O. Ye. 2016. Dereviani vy-roby z davnoruskoho Chernihova (materialy rozkopok 2006 r. na terytorii Chernihivskoho dytyntsia). Arhheolohiia, 1, p. 32-42.

Sukachev, V. N. 1940. Opredelitel drevesnyhh porod. Mosk-va: Goslestekhizdat.

Tarabardina, O. A. 2008. O dendrokhronologicheskom issledovanii dereviannykh sooruzhenii gorodka na Maiate. Novgorod i Novgorodshaia zemlia, 22, p. 53-60.

Filippov, N. A. 1913. Kustarnaia promyshlennost Rossii. Promysly po obrabothe dereva. Sankt-Peterburg: Yakor.

Khater. Dzh. 1999. Ispolzovaniye dereva v srednevekovom Novgorode -- predvaritelnye rezultaty. Novgorod i Novgorod-shaia zemlia, 13, p. 46-57.

Shekun, O. V., Veremeichyk, O. M. 1999. Davnorushe pose-lennia Lishove. Chernihiv: Desnianska pravda.

Barnycz-Gupieniec, R. 1974. Drevniane budownictwo mieszhalne w Gdanshu w X--XIII wiehu. Gdansk: Gdanskie towarzystwo naukowe. Prace komisji archeolocznej, 8.

Byrska, E. 1955. Budownictwo w gdanskiej dzielnicy ry-backiej w XII і XIII wieku. Studia wszesnosredniowieczne, 3, s. 217-232.

M. S. Serhieieva

WOODEN ARTEFACTS
FROM RAIKY HILLFORT

The article deals with a timber used in the wood-working of the population of Raiky hillfort (now Ber- dychiv Region of Zhytomyr Oblast). Wooden artefacts preserved in the Scientific Repository of the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine also were introduced into scientific circu-lation. The work is based on two information blocks: archival data (the manuscript of T. M. Movchanivskyi) and data on the study of the materials of the Reposi-tory carried out by the author.

Archival materials allow us to talk about wood used in construction. The main building material was oak (Quercus sp.), birch was also used (Betula sp.), and in-dividual details could be made of lime tree (Tilia sp.).

A knife handle, a fragmented spinning comb, frag-ments of carved and turned vessels, a handle of a tool (maybe of a shovel) represent the materials from the Repository. Such species of wood as alder (Alnus sp.) for turned and carved vessels and a knife handle, birch (Betula sp.) for a fragment of a thick-walled carved ves-sel, pear for a comb (Pyrus sp.), oak (Quercus sp.) for a shovel handle (?), and hazel (Corylus sp.) for a frag-ment of a cooperage hoop were identified.

Thus, local resources were used in various areas of wood processing.

The conducted research contribute to the expansion of the existing database on the archaeological wood. In the future, this will allow the use of the information ob-tained in the context of the study of palaeoeconomy and economic activity of the population of Ancient Rus.

Keywords: Dnipro right bank area, Ancient Rus, Raiky hillfort, wood processing, timber.

Одержано 07.11.2017

СЕРГЄЄВА Марина Сергіївна, кандидат історич-них наук, старший науковий співробітник, Інститут археології НАН України, пр. Героїв Сталінграда 12, Київ, 04210, Україна, serhieieva_maryna@iananu. org.ua.

SERHIEIEVA Maryna Serhiivna, PhD, Senior Research Fellow of the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine, Heroiv Stalingrada ave. 12, Kyiv, 04210, Ukraine, serhieieva_ maryna@iananu.org.ua.

Размещено на Allbest.ru