Рис.1. Батурин, пічні кахлі з гетьманського будинку на цитаделі: 1 - геральдична кахля-медальйон; 2-4, 6 - елементи кахляної рами варіанту 1 декору печі 1; 5 - елемент кахляної рами декору печі 2; 7-9 - елементи кахляної рами варіанту 2 печі 1 (1-4, 6-9 - поліхромні; 5 - монохромна зелена)

Поліхромна піч 1 на фундаменті 2,8 х 2,2 м розміщувалась у південно-західній частині будівлі, у великій кімнаті, що, ймовірно, слу гувала обідньою залою (Ситий 2007, с.261). її рештки уможливлюють припустити, що конструкція печі була ускладнена кахляними панно і декоративними фризами.

Рис.2. Батурин, реконструкція кахляного панно пєчі 1 з гетьманського будинку на цитаделі з використанням рами варіанту 1

У центрі кахляного панно печі 1 була велика квадратна (31,5 х 31,5 см) геральдична кахля - медальйон типу 1 Тут і далі користуємося типологією Ю. Ситого, розробленою в ході первинної обробки матеріалів. (рис.1:1). Більшість кахлів (приблизно 60 великих і дрібних фрагментів), що походять від щонайменше 6-7 цілих екземплярів, виявлені у 1996, 1997 і 2004 рр. Кахлі поліхромні, вкриті глухими поливами білого, жовтого, блакитного, зеленого і брунатного кольору. Рельєф їх низький. Основу сюжету становить мотив "дерево життя" (Виногродська, Ситий 2008, с.271), яке символізує архітектурна колона, вкрита поливами блакитного, жовтого і білого кольору, на блакитному тлі. Обабіч неї стоять звірі у геральдичній позі. Зліва від колони - грифон з зеленим тілом, великими розпростертими догори блакитними крильми і довгим хвостом. Він стоїть на розставлених задніх лапах. Верхніми він тримається за колону. Значна частина морди грифона не відновлюється через нестачу фрагментів, однак можна помітити невеличкі вуха і довгу обвислу гриву, що доходить до лап. Звір справа від колони за наявністю густої довгої гриви з прокреслених завитків і довгого жовтого хвоста з китичкою асоціюється з левом. Його тіло брунатне, паща з висолопленим язиком. Як і грифон, лев стоїть на розставлених задніх лапах, верхніми тримаючись за колону. По периметру кахля була облямована вузькою декоративною рамкою. Глиняне тісто виробу світло-червоне, добре відмучене, без явних домішок (Ситий та ін. 1996, с.11).

Рис.3. Батурин, реконструкція кахляної рами варіанту 2 з декору печі 1 гетьманського Будинку на цитаделі.

Наявність довкола геральдичної кахлі декоративної рами з поясних кахлів вперше припустив Ю. Ситий (2007, с.261, рис.2), однак не зовсім точно реконструював її кутову частину. Раму утворювали поясні прямокутні (27,0 х 13,5 см) кахлі (рис.1: 2) з простим рослинним візерунком з дрібними квітками у центрі, доповнені знизу і зверху парними листками (тип 31). Тло кахлі має різне забарвлення між основними елементами орнаменту: блакитне і темно-синє. Декор основних елементів візерунка виконано білою поливою. Дрібні деталі, як центр квітки і тонка лінія з однієї сторони, вкриті жовтою поливою. Довгі сторони кахлі облямовані декоративними рельєфними бортиками, що різнилися за товщиною і фактурою. Ширший бортик, вкритий білою поливою, вірогідно, прилягав до геральдичної кахлі.

У кутах кахляного панно розмішувалися схожі за декором і кольором поливи кахлі (тип 31-Ж) Г-подібної форми (рис.1: 6), лише один фрагмент якої був виявлений у 2004 р. (Ситий та ін. 2004, с.12).

За роки розкопок гетьманського палацу виявлено понад 100 фрагментів і цілих поясних кахлів з подібним декором. Маємо три різновиди їх (типи 31, 31-А, 31-Б), що різняться за довжиною і виконанням дрібних деталей візерунка (рис.1: 2-4). Враховуючи незначну кількість уламків геральдичним кахлів (6-7 екз.), можна припустити, що частина поясних була використана для декоративної рами кахляного панно (рис.2), решта - для розділення ярусів печі.

Є дані (15 уламків) про наявність ще однієї декоративної рами від кахляного панно з трьох різновидів поліхромних поясних кахлів, схожих між собою за орнаментом, висотою рельєфу і гамою полив (рис.1: 7-9). Центральним елементом візерунка прямокутної (25,6 х 10,8 см) кахлі (тип 6) є велика багатопелюсткова квітка, помальована поливами жовтого, білого і блакитного кольорів, що виділяється на темно-синьому тлі.

Від неї симетрично в обидва боки відходять два масивні вигнуті білі стебла з листками, що завершуються половинками багатопелюсткових квіток (рис.1: 7). Зверху і знизу вздовж довгих сторін кахлю облямовують неширокі (0,8 см) бортики, вкриті блакитною поливою. Різновиди, що могли розміщуватися у кутах вірогідної рами (тип 8-А, 8-Б), були коротші (21,2 х 10,5 см) і від попередніх відрізнялися наявністю бортика і з бокової сторони, а також половинок багатопелюсткової квітки на кінцях візерунка (рис.1: 8,9).

Рис.4. Батурин, пічні кахлі з конструкції пєчі 1 гетьманського будинку на цитаделі: 1 - прямокутна кахля з виїмками; 2 - кругла кахля-медальйон (1 - полива світло-зеленого кольору; 2 - кольорові поливи)

Викладена такими кахлями рама (рис.3), за використання вісьмох виробів, мала б квадратну форму і приблизні розміри 57,5 х 57,5 см по зовнішньому краю і 35 х 35 см усередині. Виходячи з цього, єдиною кахлею, що за розміром могла б заповнювати внутрішній простір рами, є згадана геральдична поліхромна кахля із зображеннями грифона і лева. Відтак, вирішити, якою саме рамою було облямоване це панно, складно. Одно можна сказати, що з огляду на кількість знайдених уламків від кожної з рам кахляного панно можна припустити, що більшість геральдичних кахлів облямовувалися рамами першого варіанту (рис.2), і лише один екземпляр містився в рамі другого варіанту (рис.3).

Загалом, геральдичний сюжет з левом і грифоном був дуже поширений у кахляному мистецтві XVII - початку XVIII ст. на території України (Виногродська, Ситий 2008, с.271; Пашковський 2008), Білорусі та Росії (Глазунова 2017, с.411, рис.6). Подібні панно, в яких геральдичну кахлю облямовує кахляна рама з рослинним орнаментом, однак дещо складнішої форми і більших розмірів, можна бачити в оздобленні печей Могильовського Подніпров'я і Посожжя середини-другої половини XVII ст. (Шуткова 2016, рис.2). Використання кахляних рам як структурного елемента можна також спостерігати у декорі церкви Трьох Святителів Новоєрусалимського монастиря у Підмосков'ї. Однак там вироби другої половини - кінця XVII ст., що відносилися до зовнішнього декору, мали дещо іншу конструкцію - штир замість традиційної коробчатої румпи (Глазунова 2014, с.236-237).

Імовірно, композиція кахляного панно з Батурина була ускладненим варіантом поширеного на території Білорусі у першій половині - середині XVII ст. декору геральдичних кахлів, коли гербовий елемент у центрі був облямований широкою вишуканою декоративною рамою з рослинним орнаментом (Бубенько 2007, рис.5: 6,7).

Кахлі нестандартної форми з печі 1 спочатку були помилково віднесені до складу кахляного панно (Мироненко 2017, с.64), однак повторний перегляд матеріалів уможливив дещо інший висновок. Основу декоративної композиції утворювали прямокутні (26,0-26,5 х 21,5-22,2 см) кахлі (тип 4), лицьова сторона яких гладенька і вкрита глухою світло-зеленою (з відтінками до блакитного) поливою (рис.4:

1). У верхньому і нижньому кутах є округлі, у чверть кола, виїмки. Румпа не відходила від краю лицьової пластини і на деяких зразках збереглася на висоту 9,0 см. Чотири такі кахлі, вкладені в два ряди, утворювали отвір (рис.4), куди вставлялася кругла кахля (тип 3). Діаметр її (рис.4: 2) становив 12,5 см, товщина лицьової пластини 1,0 см (Мироненко 2017, с.64). Зі зворотного боку на деяких круглих екземплярах збереглася румпа, що розпочиналася від краю лицьової пластини і далі звужувалася, мабуть, для зручнішого закріплення в отворі, утвореному прямокутними кахлями. Кахля вкрита глухими поливами блакитного, жовтого і білого кольорів. Трапляються зразки з обгорілою поливою. Центр рельєфного орнаменту становить геральдичний щит жовтого кольору, облямований по периметру вінком із листя і квітів. Зверху з обох сторін щита відходять завитки, що символізують пір'я від нашоломника. На блакитному тлі у центрі щита зображено зігнуту в лікті руку, яка тримає дві білі стріли наконечниками донизу. Між оперенням стріл у верхній частині - жовтий рівнобічний хрест.

Рис.5. Батурин, варіанти реконструкції кахляного фризу в декорі печі 1 гетьманського Будинку на цитаделі

Ю. Гутник висунула припущення, що геральдичне зображення у декорі кахлі дуже нагадує герб гетьмана І. Брюховецького за деяких відмінностей у дрібних деталях. На гербі гетьмана, вміщеному у малоросійському гербовнику (Лукомский, Модзалевский 1914, с.40, 91), у верхній частині замість хреста зображено п'ять шестикутних зірок. Відтак, можливо, маємо одну з модифікацій герба І. Брюховецького або іншого представника козацької старшини.

Круглі геральдичні кахлі трапились у незначній кількості: всього 15 уламків за роки дослідження об'єкта від 6, можливо 7 екз., хоча подібних геральдичних кахлів в оздобленні печі могло бути більше. Частина їх має сліди навмисного розрізання лицьової пластини по центру. Прямокутних кахлів з виїмками було значно більше: 82 уламки. З розрахунку, що на кожну округлу кахлю потрібно чотири прямокутні, виходить, що в складі кахляної композиції мало бути щонайменше 16 прямокутних. її загальна довжина за мінімальними підрахунками могла становити 2,12 м. Враховуючи те, що більшість прямокутних кахлів були знайдені в уламках, можна припустити, що виїмка у чверть кола на двох виробах могла бути тільки з однієї сторони. Саме в такому разі гарантувалась цілісність зображення. Виходячи з розмірів і кількості виробів, використаних для композиції, можна припустити, що описані кахлі були частиною доволі простого кахляного фризу (рис.5:

1) висотою 44-45 см, що розміщувався на центральній частині печі, найвірогідніше, на рівні очей. Саме в такому разі сприймалися б геральдичні зображення невеликого розміру. Такий фриз зверху і знизу міг мати облямівку з поясних кахлів типу 31, з рослинним орнаментом (рис.5: 2).

Повної аналогії реконструйованому кахляному фризу ми не знайшли, хоча на кахлі округлої форми з геральдичним зображенням можна натрапити у декорі кахляних печей XVII ст. на території Білорусі (Соболь та ін. 1989, с.50, рис.57) і Польщі (Dabrowska 1987, dodatek II, 34: 3).