Односічний кинджал IV ст. до н.е. з Нижнього Подніпров’я
Дослідження скіфського комплексу IV ст. до н.е. з оригінальним односічним кинджалом північно-балканського типу. Поховальний обряд як характерний для класичної скіфської культури. Характеристика поховального інвентарю і хронологічна позиція кургану.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 05.10.2018 |
| Размер файла | 468,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Односічний кинджал IV ст. до н.е. з Нижнього Подніпров'я
О.В. Шелехань
Анотація
Подано скіфський комплекс IV ст. до н. е. з оригінальним односічним кинджалом північно-балканського типу.
Ключові слова: скіфська культура, Північне Причорномор'я, поховання, кинджал.
Основний зміст дослідження
У 1971 р. Херсонська експедиція Інституту археології під керівництвом 0.М. Лєскова здійснила масштабні дослідження на некрополях Нижнього Подніпров'я у зоні будівництва Каховської зрошувальної системи. Тут публікується одне з пересічних поховань, яке, попри це, є досить цікавим у контексті вивчення скіфської клинкової зброї. Йдеться про курган 4 курганної групи P-1/IV у Каховському p-ні Херсонської обл., що отримала назву за зрошувальним каналом із відповідною абревіатурою. Курган досліджено під керівництвом старшого лаборанта Семенівського загону Н.П. Зарайської (Лесков и др. 1971, с.8).
Характеристика кургану 4 і поховального обряду
Курган 4 (рис.1:1) на момент розкопок мав висоту 0,3 м і діаметр приблизно 16 м. Під насипом виявлено глибокий кільцевий рів з плавно похилими стінами та округлим дном. Діаметр його 12 м, глибина - до 1,2 м від рівня материка. Ширина рову у верхній частині 1,1 м, по дну - 0,2 м. Рів мав два проходи: східний завширшки 0,6 м і західний, що сягав 5,0 м. У рові з обох сторін від східного проходу виявлено рештки тризни у вигляді кісток худоби в день від західного проходу в рові зафіксовано розвал амфори.
Під курганом було одне поховання у катакомбі. Материковий викид з неї не зафіксовано. Вхідну яму виявлено на глибині 1,1 м від вершини кургану. Вона прямокутної в плані форми, орієнтована по лінії захід-схід. Її розміри зверху 1,45 х 0,65 см, через похилу західну стіну довжина на дні становила 1,55 м. Глибина 1,95 м. Північна стіна, в якій вирито підбій, частково обвалилася, південна - трохи похила. Дно ями мало сходинку завширшки 0,3 м і заввишки 0,25 м.
На сходинці під східною стіною був камінь 0,5 х 0,2 х 0,18 м, що, напевно, лишився від розібраного закладу.
Поховальну камеру (рис.1:2) споруджено в північній стіні вхідної ями, вона паралельна їй. У плані камера мала форму неправильного прямокутника зі звуженою заокругленою східною стороною (в районі ніг) завдовжки 2,3 м і завширшки 1,0 м у західній частині і приблизно 0,55 м у східній (на рівні стоп похованого). Дно на глибині 2,2 м. Склепіння обвалилося, ймовірно висота камери становила 0,7 м від дна.
У могилі побували грабіжники, які розібрали кам'яний заклад входу і частково зруйнували скелет, зокрема правий його бік, ближчий до входу. Окремі кістки траплялись у заповненні вхідної ями і підбою, декотрі, як вказано у звіті, скинуто у південно-західний куток могили. Судячи з креслення, череп був акуратно покладений на купку кісток (правої руки похованого і ноги худоби). Решта кісток, лопатка, стегнова кістка і частина ребер і хребців були розкидані у західній частині могили. З огляду на вцілілу ліву частину скелета in situ, похований лежав на спині у випростаному стані, головою на захід. Як вказали дослідники, кістки збереглись у непорушному стані завдяки тому, що були засипані склепінням, що обвалилося ще в давнину.
скіфський поховальний обряд інвентар кинджал
Поховальний обряд описаної пам'ятки є характерним для класичної скіфської культури. Зокрема, катакомба, де вхідна яма і поховальна камера розміщені паралельно одна одній, найпоширенішим типом. За даними В.С. Ольховського, такі могили становлять 49,9 % катакомбних поховань у Степу. Кам'яний заклад, що закривав вхід до камери, теж є традиційною рисою скіфського поховального ритуалу V-IV ст. до н. е. Те саме можна сказати і про західну орієнтацію похованого, яка найчастіше трапляється в похованнях V-IV ст. до н. е. (Ольховский 1991, с.27, 134).
Окремо слід зупинитись на потривожених кістках похованого. Якщо раніше дослідники були схильні трактувати практично будь-яке проникнення у могилу по завершенню похорону суто як пограбування, то у роботах останніх років представлено широкий спектр інтерпретації: від визнання проникнень як банального грабунку з метою наживи до пошуків прихованого сенсу культового характеру (знешкодження мерця, певного роду поминальні дії тощо). Крім того, виділяють і проміжні варіанти із ситуативними варіаціями.
У нашому випадку бачимо, що з могили було винесено практично всі речі, не прикриті заваленим склепінням підбою. Окремі кістки скелета і знахідки траплялись у засипці вхідної ями, а кам'яний заклад було викинуто геть. Ці спостереження засвідчують, що основною метою проникнення в могилу все ж міг бути поховальний інвентар. Водночас розміщення черепа на купці кісток в кутку могили не справляє враження випадкового. Можна припускати, що в цьому проявилося певне шанобливе або принаймні боязке ставлення до людських решток (див. наприклад: Гречко 2012, с.123; Shelekhan et al. 2016, р. 197). Привертає увагу також і те, що череп був повернений обличчям до стіни таким чином, ніби він дивиться на захід, тоді як у звичайному стані обличчя небіжчика було б звернене на схід. Таким чином, у цьому разі можна припускати, що мало місце поєднання щонайменше двох чинників. Можливо, після спустошення могили грабіжники здійснили певні обрядові дії, спрямовані на нейтралізацію шкідливих наслідків.
Характеристика поховального інвентарю і хронологічна позиція кургану
Знахідок у цьому похованні зафіксовано небагато. Передусім привертає увагу односічний кинджал (рис.2:1), що становить значний інтерес. Він лежав між лівою рукою і тулубом похованого, повернений вістрям до ніг. Його загальна довжина 35 см, довжина руків'я 11 см, з яких 1,0 см припадає на перехрестя. Ширина руків'я, дещо звуженого в центрі, 3,0-3,5 см. Довжина клинка 24 см, ширина біля перехрестя 3,5 см.
Конструкція кинджал досить цікава. Передусім укажемо, що він дійшов до нас у фрагментованому стані, метал значною мірою окислився, спотворивши оригінальну форму. Через це на ілюстрації подано нинішній його стан і запропоновано ймовірний варіант первинного вигляду (рис.2: 2). Реконструкція ґрунтується на схематичному зображенні кинджала у польовому кресленику та згідно з відомими аналогіями.
Кинджал виготовлено з цільної залізної заготовки. Клинок односічний, з трохи вигнутою спинкою і ледь увігнутим лезом. Судячи з уцілілих фрагментів, у перетині він мав мигдалеподібну форму, плавно звужуючись до леза.
Перехрестя дійшло у вигляді двох невеличких прямокутних пластин клинку. Але можна припускати, що первинно вони дещо виступали над клинком, фіксуючи руку на руків'ї. На це вказує контур кинджала на польовому кресленику, де позначено невеличкий виступ, а також аналогії, наведені нижче.
Черешок руків'я має форму трохи увігнутого прямокутника. На ньому помітні сліди органіки, що лишилися від пластинчастих накладок. Хоча у польовому звіті припускалося, що пластинки були дерев'яні, вірогідніше, що вони були рогові або кістяні. Можна припускати, що пластинки повторювали контур черешка, за винятком обуха, де простежується невеличкий металевий валик.
Стосовно закріплення пластин на черешку, то тут чітко простежуються залишки трьох заклепок, розташованих на центральній осі руків'я. На одній із вцілілих заклепок збереглася випукла кругла бляшка діаметром приблизно 2,5-3,0 см, що власне збільшувала її шляпку і прикривала пластинку обкладки. її реставровано та закріплено у двох фрагментах. Зі зворотного боку на рештках кістяної пластинки простежується відбиток виробу аналогічного діаметра. Від іншої заклепки зберігся стрижень, на якому видно мініатюрну шляпку та шийку, де теоретично могла бути така само бляшка. Таким чином, можна припускати, що кожна заклепка з обох сторін була прикрашена бляшкою, що надавало декору кинджала виразності й індивідуальності. Судячи з вигляду єдиної вцілілої бляшки, вона була делікатною, тож, найвірогідніше, ця деталь була, в першу чергу, декоративною. Втрату решти бляшок можна пояснити тим, що дрібні окислені частини були пошкоджені заваленим склепінням підбою.
На загал виріб, безперечно, є бойовим екземпляром. На це вказують передусім його метричні показники, що цілком відповідають параметрам двосічних кинджалів (Шелехань 2015, с.78). На користь цього свідчить і розташування в могилі, характерне саме для предметів озброєння. У той час, як господарські ножі клали біля напутньої їжі або сагайдака, клинкову зброю найчастіше розміщували біля пояса або, як у цьому разі, біля лівої руки (Ольховский 1991, с.60, 109).
Одразу наголосимо, що абсолютно ідентичні вироби невідомі. Тож пєрєлік аналогій цьому кинджалові можна окреслити за кількома показниками. По-пєрше, це схожі зразки односічної зброї, зокрема мечі й кинджали, по-друге, це односічні вироби зі схожою формою руків'я та з подібним декором із використанням композитних матеріалів.
Довгий меч з кургану 2 біля с. Мирнє на Херсонщині подібний до публікованого тут за контуром руків'я, хоча відрізняється набагато більшими розмірами. Додамо, що він займав таке само місце в могилі - лежав уздовж лівої руки похованого воїна. За супровідним інвентарем, меч з Мирного трактовано як один з найраніших зразків певного типу у Північному Причорномор'ї і датовано другою чвертю V ст. до н. є. (Шєлєхань 2014, с.50).
Близький за розміром і обрисом короткий меч походить із розвіяного кургану біля с. Софішка на півночі Терасового Лісостепу (Іллінська 1968, с.160, рис.10: 5). Згідно з останніми дослідженнями, Софіївський курган за комплексом кінського спорядження датується третьою чвертю V ст. до н. е. (Бессонова, Недопако 2013, с.115). Також додамо: хоча В.А. Іллінська ототожнювала цю знахідку з виробами типу махайри, погодитися з цим не можна. Адже меч із Софіївки схожий на античні зразки тільки за однією рисою - односічним клинком, натомість морфологія і клинка, і руків'я зовсім інша.
Односічний меч з прямим клинком та органічною обкладкою руків'я виявлено під кам'яною закладкою 1 в ур. Круглик, що у Надпоріжжі. Зазначимо, що простежуються паралелі і в поховальному обряді. Зокрема, небіжчик також був орієнтований на захід, а до складу поховального інвентарю, крім меча, входив невеличкий сагайдачний набір. За вістрями стріл поховання датується V ст. до н. е. (Добровольський 1949, с.188).
Подібний за обрисом руків'я кинджал, хоча й без перехрестя, походить з кургану 23, поховання 1 могильника Мамай-Гора. Це поховання теж здійснено в ямі з підбоєм, але тут не було іншого супроводу, крім кинджала (Ан - друх, Тощев 1999, с.134).
Натомість добре датуються наступні знахідки. Зокрема, цікавий односічний меч походить з поховання 1 безкурганного некрополя біля с. Миколаївка у пониззі Дністра. Він теж лежав ліворуч від скелета вздовж руки. За наявними в могилі гераклейською амфорою та чорнолаковим канфаром, цей меч відноситься до другої половини або другої чверті IV ст. до н. е. (Мелюкова 1979, с. б8, табл. VII; Топал 2000, табл.5, с.216; Полин 2014, с.364). До цього ж часу віднесено аналогічний кинджал з кургану 1 некрополя Ніконія (Бруяко 1989, с.68).
Наостанок наведемо відомості про низку мечів із могильника Чауш у пониззі Дунаю. Мова йде про екземпляри з курганів 12, 15 і 22 доволі своєрідної форми - з трикутним односічним клинком, прямокутним руків'ям, накладним перехрестям і навершям підпрямокутної форми. Крім того, привертає увагу специфічний декор: на руків'ї кожного меча зафіксовано по три заклепки з широкими шляпками, діаметр яких був лише трохи менший за ширину рукоятки. За супровідним матеріалом, ці вироби можна датувати V ст. до н. е. (Суничук 1985 с.41; Редина 1999, с.223).
Власне саме мечі з могильника Чауш дали змогу припускати, що на руків'ї кинджалу з кургану 4 курганної групи P-1/IV всі заклепки теж мали широкі шляпки, хоча фактично збереглася лише одна бляшка-шляпка. Досить близькою виглядає традиція оздоблювати руків'я зброї у техніці аплікації бордюрами у вигляді півкіл і хвилястих орнаментів. Серед двосічних зразків слід згадати мечі з Шульговки, Дудчанів (курган 3, поховання 3) і Білозірки (курган 4, поховання 2), що сукупно відносяться до другої-третьої чверті IV ст. до н. е. (Топал 2014, с.133-135). У такому ж стилі срібним дротом оздоблено кістяну обкладку руків'я односічного меча з кургану 7 курганної групи Ла Петричей, що датується серединою цього ж сторіччя (Ceban et аі. 2015, р.52).
Таким чином, бачимо, що аналогії кинджалові з кургану 4 курганної групи P-1/IV належать до двох горизонтів. Перший окреслюється у рамках другої - третьої чверті V ст. до н. е., другий датується другою - третьою чвертю наступного, IV ст. до н. е. Подібна розбіжність може пояснюватись особливостями зовнішніх контактів скіфів.
Як доводять дослідники, односічні мечі та кинджали з органічною обкладкою руків'я є запозиченим компонентом у скіфській культурі, такі зразки можна ототожнити з північно-балканськими мечами Північно-Західного Причорномор'я (Мелюкова 1979, с. 199; Бруяко і989, с.69; Бессонова, Недопако 2013, с.119). Зразки середини V ст. до н. е. пов'язуються з діяльністю на Балканах скіфського царя Аріапіфа, натомість екземпляри IV ст. до н. е. - з війнами царя Атея. Крім того дослідники підкреслювали, що у другій половині V ст. до н. е. між правителями Скіфії та Фракії були налагоджені сталі відносини (Алексеев 2003а, с.75-67; Шелехань 2014, с.57; Ceban et al. 2015, р.56).
Що ж стосується безпосередньо матеріалу з Балкан, то односічна зброя дійсно є однією з візитівок воїнського реманенту цього регіону за ранньої залізної доби. Лише з початком Ла Тену тут поступово впроваджуються прямі двосічні мечі кельтського вигляду. Зразки, аналогічні до розглянутого у цій статті, дослідниками зараховують до старожитностей між часом побутування махайр типу Басарабь і дакійськими кинджалами, так зв. сиками, що загалом відповідає V-IV ст. до н. е. (Borangic 2009, р.54, fig.1).
Уточнити дату нашого кинджала може інший інвентар із поховання. Зокрема, у вхідній ями виявлено одне вістря стріли. Ще три вістря згадуються в щоденнику, де вказано, що їх виявлено в кротовинах. Але у польовому описі фігурують лише 3 екземпляри, що зберігаються в колекції разом з кинджалом. Що ж до амфори із тризни у рові, то її немає в польовому описі і в Наукових фондах ІА НАНУ.
Рештки сагайдачного набору (рис.2:3) представлено трьома бронзовими тригранними наконечниками стріл. Один з них відноситься до типу 111.3,1, за А.І. Мелюковою. Це пірамідальний екземпляр з трішки випнутою втулкою і жолобками, що оконтурюють верхній край втулки. Два інші належать до типу 111.8,3, тобто наконечників пірамідальної форми з плавним вирізом в основі та гладенькими гранями. Аналогічні екземпляри А.І. Мелюкова зарахувала до третьої та четвертої хронологічних груп, уточнивши, що більшою мірою вони характерні для фінального періоду класичної Скіфії (Мелюкова 1964, с.24-25).
Для прикладу можна навести комплекси, де такі наконечники представлені у більшій кількості та разом з іншими хроноіндикаторами. Це поховання другої - третьої чвертів Миколаївського могильника (Топал 2000, с.218), з Пісочина та Старого Мерчика (Бандуровский, Буйнов 2000, с.86-87)
Таким чином, кинджал з кургану 4 курганної крупи P-1/IV можна датувати IV ст. до н. є., цебто він відноситься до другої хвилі проникнення односічної зброї у скіфське середовище.
Література
1. Андрух, С.И., Тощєв, Г.Н. 1999. Могильник Мамай-Гора. Запорожьє: ЗапНУ, 1.
2. Бандуровский, А.В., Буйнов, Ю.В. 2000. Курганы скифского времени Харьковской области (север - скодонецкий вариант). Киев: ИА НАНУ.
3. Бєссонова, С.С., Нєдопако, Д.П. 2013. Скіфський однолєзовий мєч з околиць Мотронинського городища. Археологія, 1, с.113-121.
4. Бруяко, И.В. 1989. Предметы вооружєния из Никония. В: Самойлова, Т.Л. (рєд.). Археологические памятники степей Поднестровья и Подунавья. Киев: Наукова думка, с.65-70.
5. Грєчко, Д.С. 2012. Об одном способє погрєбєния у земледельцев Восточноевропейской Лесостепи скифского врємєни. В: Разуваєв, Ю.Д. (рєд.). Восточноевропейские древности. Воронєж: Научная книга, с.118-124.
6. Добровольський, А. 1949. Кам'яні закладки в околицях Тавілжаного острова. Археологічні пам'ятки УРСР, 2, с.180-190.
7. Іллінська, В.А. 1968. Із нєопублікованих ма - тєріалів скіфського часу в Лівобєрєжному Лісостєпу. Археологія, 21, с.147-163.
8. Лесков, А.В., Кубьішєв, А.И., Румянцєв, А.И., Болдин, Я.И., Зарайская, Н.П., Соловьєва, Н.А., Шаматрина, Г.И., Шилов, Ю.А., Ястрєбова, С.Б. 1971. Отчет о работє Хєрсонской экспедиции 1971 года. НА ІА НАНУ, 1971/23.
9. Мєлюкова, А.И. 1964. Вооружение скифов. Москва: Наука. Свод архєологичєских источников, Д 1-4.
10. Мєлюкова, А.И. 1979. Скифия и фракийский мир. Москва: Наука.
11. Ольховский, В.С. 1991. Погребально-поминальная обрядность населения Степной Скифии (VII - III вв. до н.э.). Москва: Наука.
12. Полин, С.В. 2014. Скифский Золотобалковский курганный могильник V-IVвв. до н.э. Київ: ІА НАНУ.
13. Рєдина, Е.Ф. 1999. К вопросу о фрако-скифских культурных взаимоотношениях (скифскоє однолєз - вийноє оружиє). В: Толочко, П.П. (рєд.). Проблемы скифо-сарматской археологии Северного Причерноморья. Запорожьє: ЗапНУ, с.222-227.
14. Суничук, Е.Ф. 1985. Скифский могильник Чауш в низовьях Дуная. В: Ванчугов, В.П. (рєд.). Памятники древней истории Северо-Западного Причерноморья. Киев: Наукова думка, с.38-45.
15. Топал, Д.А. 2000. Николаєвский могильник - траєктория во врємєни и пространствє. Stratum plus, 3, с. 205-228.
16. Топал, Д.А. 2014. Финальная линия развития мє - чєй классичєской Скифии. Соотношение типов Чєр - томлык и Шульговка. Stratum plus, 3, с.129-153.
17. Шєлєхань, О.В. 2014. Односічний мєч із кургану біля с. Мирнє на Хєрсонщині. Археологія, 4, с.5063.
18. Шєлєхань, О.В. 2015. Мєтричні групи клинкової зброї Скіфського Лісостєппу. Маґістеріум, 60, с.7681.
19. Borangic, С. Incursiune in arsenalul armelor cutbe tracice. Mahaira. Buletunul Cercurilor §tiintifice Studente§ti, 15, p.47-67.
20. Ceban, I., Topal, D., Agulnikov, S., Popovici, S. 2015. Tumulul Scitic nr.7 de la Crihana Veche - la Pietricei (r-nul Cahul). Arheologia Preventiva in Republica Moldova, II, 1-2, p.43-58.
21. Shelekhan, O., Lifantii, O., Boltryk, Yu., Ignaczak, M. 2016. Research in the Central part of Severynivka Hillfort. Baltic-Pontic Studies, 21: Ukrainian Fortresses. A Study of a Strongholds System from the Early Iron Age in Podolia, p.91-218.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Характерні ознаки половецького поховального ритуалу. Коротка характеристика найяскравіших поховань половецького часу. Особливості огляду поховання половця, здійсненого в Чингульському кургані, як одного з визначних поховальних комплексів половців.
реферат [18,0 K], добавлен 18.05.2012Особливості культової практики представників зрубної спільності. Специфіка ідеологічних поглядів досліджуваних племен. Аналіз поховального обряду, його значення для зрубників. Загальна характеристика космологічних уявлень племен зрубної культури.
курсовая работа [39,4 K], добавлен 16.05.2012Загальна характеристика скіфської культури та військової справи. Похід Дарія на скіфів. Основні риси скіфського мистецтва в Північному Причорномор'ї. Озброєння армії Дарія та армії скіфів. Господарство пізніх скіфів та торгівля з античними полісами.
реферат [48,8 K], добавлен 30.10.2013Дослідження витоків та розвитку культури індіанців Сполучених Штатів Америки. Маунд як явище індіанської культури. Особливості культури індіанських груп від Аляски до Флориди. Мови північно-американських індіанців, їх значення для розвитку сучасних мов.
курсовая работа [87,1 K], добавлен 05.05.2012Географічні кордони, кочовий спосіб життя та військова організація суспільства Скіфії. Характеристика побуту та основних звичаїв скіфського народу. Найголовніші події в історії Скіфії, вторгнення царя Дарія. Соціальний лад та родовід племен Скіфії.
контрольная работа [31,5 K], добавлен 30.01.2011Регіони зарубинецької культури: Середнє Подніпровя, Прип’ятське Полісся, Верхнє Подніпров’я. Аналіз конструктивних особливостей житлобудівництва зарубинецької культури з Середньодніпровського регіону: типи житла, традиції пізньозарубинецького часу.
контрольная работа [52,3 K], добавлен 16.05.2012Ознайомлення із основними відмінностями між лісостеповими та степовими групами скіфської людності згідно краніологічних та одонтологічних даних. Дослідження історії формування культури кочового за землеробського населення Північного Причорномор'я.
реферат [130,0 K], добавлен 16.05.2012Міграційні процеси в Північному Причорномор’ї у VII-VI ст. до н.е. Рух скіфських племен в українські степи. Грецька колонізація в Північному Причорномор’ї, перші земельні наділи громадян Ольвії. Знахідки скіфської зброї у Ольвійському некрополі.
реферат [79,7 K], добавлен 16.05.2012Проблема українського козацтва як етносоціального явища. Роль козацтва у етносоціальному розвитку України, етнічні теорії щодо джерел його формування: колонізація південних регіонів України, захист від татарських набігів на землі Середнього Подніпров'я.
статья [22,4 K], добавлен 07.08.2017Проблема взаємовідносин еллінів і варварів в історіографії. Тіра та фракійське населення в римську добу. Аналіз та основні аспекти контактів жителів античної Тіри з місцевим населенням Північно-Західного Причорномор’я - із сарматами, скіфами, гетами.
научная работа [5,5 M], добавлен 13.01.2016Характерні риси політики португальської корони відносно колонізації Бразилії протягом першої половини XVI ст. Особливості початкової фази колонізації північно-східної Бразилії португальцями. Місія португальського капітана-донатарія Дуарті Коелью Перейри.
статья [26,1 K], добавлен 24.04.2018Березне. Історія дослідження населеного пункту. Історія населеного пункту за писемними джерелами. Походження назви поселення, мікротопоніміка. Історія топографічного населення. Характеристика пам'яток історії та культури. Характеристика музейних збірок.
реферат [1,8 M], добавлен 09.07.2008Походження В.К. Острозького, великого українського князя, магната. Його політична кар'єра. Ставлення до українського козацтва. Позиція в релігійній сфері, роль в піднесенні української культури. Власність та прибуток князя. Останні роки княжіння.
презентация [270,1 K], добавлен 22.09.2016Дослідження церковної та просвітницької діяльності Петра Могили, а також чинників, які сприяли його становленню, як особистості. Визначення його ролі у розвитку православної церкви, культури та освіти. Отримання освіти у Львівській братській школі.
реферат [48,0 K], добавлен 11.11.2013Дослідження пам'яток духовного світу носіїв трипільської культури, як форпосту Балкано-дунайського ранньоземлеробського світу. Світогляд енеолітичного населення України, їх космологічні та міфологічні уявлення. Пантеон божеств трипільського населення.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 03.09.2014Дослідження громадсько-політичної діяльності М. Василенка в редакціях київських газет у 1904-1910 рр. Громадська позиція, політичні ідеї та еволюція національних поглядів М. Василенка, від загальноросійської подвійної ідентичності до української.
реферат [28,5 K], добавлен 12.06.2010Гіпотези походження і етнічного складу носіїв черняхівської культури. Припущення щодо умов формування черняхівської культури, яка поєднала в собі виробничо-технічні досягнення провінційно-римської культури і традиції створивших її різноетнічних племен.
реферат [18,2 K], добавлен 18.05.2012Історія дослідження неолітичного населення Полісся та волинської неолітичної культури. Матеріальна культура носіїв волинської неолітичної культури: крем’яний інвентар, керамічні вироби, житлобудівництво. Розвиток господарства неолітичного населення.
дипломная работа [133,0 K], добавлен 13.11.2010Дослідження факторів, які спричинили феодальну роздрібненість Київської Русі кінця ХІ–середини ХІІІ ст. Наслідки спустошення Батиєм Північно-Східної Русі. Похід монголо-татарів на Південну Русь. Роль монголо-татарської навали у слов’янській історії.
реферат [28,5 K], добавлен 28.10.2010Характеристика рівня розвитку матеріальної культури етрусків та ранніх римлян, її внесок в історію світової культури. Вплив етруської культури на римську. Досягнення етрусків в скульптурі і живописі. Предмети домашнього ужитку, розкоші і ювелірні вироби.
реферат [32,8 K], добавлен 20.06.2012
