Пам’ятки раннього залізного віку в околицях Мотронинського городища

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК: 904.5(477.53)”6383”

ПАМ'ЯТКИ РАННЬОГО ЗАЛІЗНОГО ВІКУ В ОКОЛИЦЯХ МОТРОНИНСЬКОГО ГОРОДИЩА

Ю.Ю. Ляшко

У ході дослідження пам'ятки, археологи висунули версію про те, що населення, яке споруджувало Мотронинське городище, жило не тільки на його площі, а й у радіусі кількох кілометрів за його межами (Бессонова, Скорий 2001, с. 126). Повне розуміння цієї грандіозної пам'ятки можливе в нерозривному зв'язку з системою навколишніх синхронних комплексів. Тому, з кінця 1980-х рр. і дотепер, проводяться археологічні розвідки прилеглої території. Вони не тільки дозволили встановити стан вже відомих пам'яток, але й виявили цілу серію невідомих раніше поселень. В основу даної роботи, ввійшли матеріали із цих селищ Матеріали зберігаються у фондах Кам'янського державного історико-культурного заповідника..

Територія навколо Мотронинського городища покрита лісовим масивом, через що дослідження в більшій мірі проводились на не зяйнятій лісовими насадженнями території, насамперед, в навколо населених пунктів Жа- ботин, Михайлівка, Грушківка -- в західних і південно-західних околицях городища. Роботами обстежено 21 пам'ятку, в радіусі до 8 км від Мотронинського городища, серед яких уже відомі та нововиявлені. Причому було помічено, що практично всі з зазначених об'єктів знаходяться у межах візуального спостереження не лише з городища, а й одне з одного. Тобто, жителі поселень бачили населені пункти один одного, та могли передавати певні сигнали чи повідомлення. Крім того, на території лісового масиву також були виявлені окремі випадкові знахідки скіфського часу: меч, дротик, спис та інші (рис. 1). Можливо вони маркують ще невідомі поселення навколо городища.

Отже, нині в окресленому районі виявлено 21 поселення, які відносяться до доби раннього заліза. Окремі з них вже були опубліковані (Ковпаненко, Бессонова, Скорий 1989, с. 158-- 159, Ляшко 1992, с. 51--53), інші -- досі невідомі широкому колові дослідників. Стаціонарні розкопки проводилися лише на Тарасовій горі біля Жаботина (Покровська 1973, с. 169--188; Ильинская, Тереножкин 1983, с. 258--260). Через чисельні публікації матеріалів звідси, від детальної його характеристики я утримаюсь. Приймаючи до уваги, що пам'ятка відома фахівцям насамперед як така, що побутувала в доскіфський та ранньоскіфський час, зауважу лише той факт, що по всій території поселення зустрічається й матеріал середньоскіфського часу, зокрема -- й наконечники стріл.

Інші поселення раннього залізного віку в околицях Мотронинського городища вельми чисельні. Окремі з них вирізняються значними розмірами.

Жаботин, Кам'янський р-н, Черкаська обл. Селище в ур. Дерчаків на схід від Бочкового яру. На округлому плато, що трохи понижується в південно-східному напрямку, на поверхні трапляються фрагменти ліпної кераміки скіфського часу, уламки амфор, кістки тварин. Нині селище покрите багатолітніми травами та лісовими насадженнями. Обстежив П. М. Тре- тяков у 1946 р. (Ковпаненко, Бессонова, Скорий 1989, с. 159). Підйомний матеріал зібрано у 1998 р.; він представлений фрагментами ліпної кераміки з пальцевими втисненнями по вінчику, ручками світлоглиняних амфор. Вихід культурних нашарувань прослідковано на площі 200 х 300 м.

Жаботин, селище в ур. Бутишене (рис. 2), знаходиться на краю підвищення великого плато, що поволі спускається в напрямку с. Жаботин. З південної, північної та східної сторони воно оточене глибокими ярами. Територія розорюється. Підйомний матеріал прослідковуєть- ся на площі 250 х 300 м. він представлений керамікою скіфського часу, зокрема -- банко- подібних горщиків з валиком та проколами під вінцями (рис. 2: 1--4), уламками амфор (рис. 2: 5), глиняною обмазкою, кістками тварин, металевими виробами. Серед останніх переважають тригранні наконечники стріл (рис. 2: 6--10), є шпильки (рис. 2: 11,12), свинцеве пряслице (рис. 2: 13) та ворворка (рис. 2: 14), а також фрагменти двох бронзових псаліїв скіфського часу (рис. 2: 15, 16). Один -- Г-подіб- ний (рис. 2: 16) середньоскіфського часу (Моги- лов 2008, с. 34). Інший нагадує «жаботинський» тип. він має занадто вузьке, для дводирчастих паліїв з 8-подібною формою центра, розширення навколо петлі. Для «жаботинських» паліїв характерна більш розвинута муфта навколо отвору. Окремі з них (Могилов 2008, рис. 57: 5, 10), втім, мають і невеликі потовщення в цьому місці. вірогідно, саме із таким різновидом можна співставляти й наш псалій.

Матеріали поселення відносяться до ран- ньоскіфського (кераміка, псалій, дволопатеве вістря), середньоскіфського (базисні стріли, г- подібний псалій), пізньоскіфського (тригранна стріла, свинцеве прясло) часів. вони свідчать про довгий час існування селища в межах VII--IV ст. до н. е.

Жаботин, селище в ур. Молошне, знаходиться на кінці неширокого мису, що полого спускається до безіменного струмка, який впадає в р. жаботинку. На поверхні, на площі 50 х

100 м. Трапляється ліпна кераміка скіфського часу, кістки тварин, фрагменти обмазки. Селище можна датувати V--IV ст. до н. е.

Жаботин, поселення в ур. Скабове (Скибо- ве) (рис. 3). Розташоване у 2 км. на захід від центру села. Культурній шар зустрічається на плоскому видовженому пагорбі, й прослідко- вується на відстань біля 1 км по центральній частині пагорба. Зафіксовано кілька плям із скупченням перепаленого ґрунту, кераміки, обмазки, кісток тварин.

Рис. 1. Знахідки з околиць Мотронинського городища. Стендові фото матеріалів

Посуд представленій, як ліпною місцевою «жаботинською» керамікою з різьбленим геометричним орнаментом, подекуди затертим білою пастою; так і керамікою V--IV ст. до н. е. (рис. 3: 1--5). Крім неї зустрічається велика кількість фрагментів античної кераміки: амфор та чорнолакового посуду, зокрема -- фрагменти кіліка (рис. 3: 6). Металеві вироби представлені бронзовими наконечниками стріл, ранньо -- та середньоскіфського часу (рис. 3: 7--10), серед яких знайдено, залізний дволопатевий наконечник раннього типу

Рис. 2. Знахідки з селища в ур. Бутишене біля с. Жаботин. Стендові фото матеріалів

Рис. 3. Вироби з поселення в урочищі Скабове (Скибове) біля с. Жаботин. Стендові фото матеріалів

За ареалом поширення виявлених знахідок, можна зробити припущення, що обстежено частину великого селища (загальною площею біля 40 га), яке в свій час охоплювало підковоподібним кільцем схил великого яру, який спускається в долину до джерела, що впадає в р. Жаботинку.

Рис. 4. Знахідки з селища неподалік ур. Сокирне біля с. Жаботин. Стендові фото матеріалів

Найранішою з поселення є «жаботинська» кераміка з врізним орнаментом VIII--VII ст. до н. е., що побутує в пізній доскіфський час втім доживає й до ранньоскіфської доби, зустрічаючись в докелермеських та ранніх келермеських комплексах. З такими посудинами іноді зустрічаються й шпильки з потовщенням на стержні (тип 9 за В. Г. Петренко). Листовидні стріли з шипами -- вироби келермеського кола. А базові вістря маркують середньоскіфський час. Свинцеві гранені прясла в скіфських пам'ятках хоч зрідка відомі і в V ст. до н. е., та абсолютна більшість датується вже IV ст. до н. е. Отже, поселення могло існувати величезний проміжок часу до півтисячоліття, з VIII по IV ст. до н. е.

Жаботин, селище в ур. Столет. Розташоване на південний захід (через глибокий яр) від поселення в ур. Скабове (Скибове). Матеріал ідентичний попередньому поселенню за виключенням ранньоскіфської орнаментованої кераміки. Культурний шар прослідковується вузькою лінією шириною біля 20 м і тягнеться вздовж западини яру на відстань біля 200 м. Металеві вироби представлені двома наконечниками стріл VI--V ст. до н. е.

Жаботин, селище розташоване в 1,5 км на схід від хут. Сокирне, на продовгуватому пагорбі, що тягнеться в напрямку с. Завадівки.

В північній частині яру біля селища, є джерело води «Свята криничка».

На поверхні пагорба на площі біля 50 х 100 м зібрано підйомний матеріал у вигляді ліпної кераміки скіфського часу, кісток тварин, обмазки житла. Серед металевих виробів зустрічаються бронзові тригранні наконечники стріл IV ст. до н. е.

Жаботин, селище знаходиться у 1,5 км на схід від хут. Сокирне, у 300 м від попереднього поселення біля «святої кринички» (рис. 4). На площі 50 х 100 м на рівному плато, що з двох сторін обмежене ярами, зібрано «жаботинську» орнаментовану кераміку (рис. 4: 1--6), обмазку жител, кістки тварин. Зустрічаються уламки античних амфор. Із металевих виробів знайдено уламок бронзового браслета чорноліської культури (рис. 4: 7) та наконечники стріл (рис. 4: 8-- 11). Селище існувало тривалий час. Найраніша знахідка IX ст. до н. е. -- браслет чорноліського типу. VIII, з заходом в VII ст. до н. е. датується посуд з врізним декором. До передскіфської доби можна віднести ромбічне вістря (рис. 4: 8). Листовидний наконечник (рис. 4: 9) відноситься до келермеських зразків, а базисні вістря (рис. 4: 10--11) -- до раннього середньоскіфсь- кого часу. Отже, поселення могло побутувати в IX -- першій половині V ст. до н. е.

Жаботин, селище знаходиться в 2 км від хут. Сокирне, біля дороги, що веде в с. Завадівка. На поверхні пагорба, що з одного боку обмежений глибоким яром, а з іншого -- полого спускається в долину, зібрано підйомний матеріал скіфського часу: ліпна кераміка, обмазка житла, глиняне прясло. знахідка бронзовий стріла поселенський

Рис. 5. Вироби з поселення неподалік цегляного заводу в с. Жаботин. Стендові фото матеріалів

Рис. 6. Знахідки з селища неподалік кар'єру біля цегляного заводу в с. Жаботин. Стендові фото матеріалів 240 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2018, вип. 2 (27)

Рис. 7. Вироби з поселення біля дороги з с. Жаботина, на с. Флярківка. Стендові фото матеріалів

Орієнтовна площа розповсюдження культурного шару 50 х 100 м. Селище можна датувати V--IV ст. до н. е.

Жаботин, селище розташоване у 1,5 км. на північ від цегляного заводу (рис. 5), на підвищенні з трьох сторін оточеному глибокими ярами. Знахідки трапляються на площі 200 х 300 м. На ґрунті прослідковуються сліди не менше, як трьох жител із скупченням кераміки, перепаленої глини, кісток тварин. Серед підйомного матеріалу переважає ліпна місцева кераміка скіфського часу (рис. 5: 1--5), фрагменти амфор (рис. 5: 6), знайдено глиняні пряслиця (рис. 6: 7, 8), уламок кістяного псалія раннього типу (рис. 5: 9). Металеві вироби представлені бронзовими наконечниками стріл (рис. 5: 10--16), бронзовою платівкою з отворами (рис. 5: 17), уламком цвяхоподібної залізної шпильки (рис. 5: 18), залізними шилом (рис. 5: 19) та ножем із вигнутою спинкою (рис. 5: 20). Найраніші знахідки -- горщики з валиком під вінцями, ручка черпака, фрагмент кістяного псалія ранньоскіфського часу. До середньоскіфського періоду відносяться базисні, баштовидні, та з трикутною голівкою та виступаючою втулкою вістря (рис. 5: 11, 12, 14, 16). До IV ст. до н. е. -- тригранна стріла (рис. 5: 13). Отже, пам'ятка могла побутувати весь скіфський час.

Жаботин, селище розташоване на північ від східної околиці села в ур. Лопати на околиці лісу. Культурний шар розміщеній на невеликій площі 50 х 100 м. На поверхні зустрічається невелика кількість ліпної кераміки скіфського часу та кістки тварин. Поселення можна датувати пізньоскіфським часом.

Жаботин, селище виявлено випадково (рис. 6), під час розробки глиняного кар'єру цегельного заводу. У стінках котловану просте- жено профілі кількох господарчих ям з побутовим сміттям: кераміка, кістки, печина та попіл. Верхній культурний шар повністю знищений, орієнтовна площа пам'ятки 50 х 50 м. Знайдено кістяну проколку (рис. 6: 6). Керамічний комплекс представлений насамперед ранньоскіфсь- кою керамікою (рис. 6: 1--5) та фрагментами амфор. Бронзовий тригранний наконечник стріли (рис. 6: 7) свідчить, що життя тут могло тривати й у пізньоскіфський час.

Жаботин, селище розташоване на південний схід від центру села в ур. Ляхівка на терасі, що на 15 м підвищується над заболоченою долиною струмка. На площі 100 х 25 м зібрано підйомний матеріал у вигляді ліпної кераміки скіфського часу, уламків амфор. Знайдено денце посудини з відбитками грубої тканини. Із металевих виробів виявлено свинцеве бі- конічне пряслице. Пам'ятку можна віднести до пізньоскіфського часу IV ст. до н. е.

Жаботин, селище розташоване в ур. Плоский Яр, в долині між двома пагорбами. Орієнтовна площа 100 х 100 м. На поверхні знайдена невелика кількість ліпної кераміки скіфського часу та кістки тварин.

Рис. 8. Речі з поселення біля с. Михайлівна. Стендові фото матеріалів

Рис. 9. Знахідки з селища біля с. Грушківка. Стендові фото матеріалів

Жаботин, селище розташоване на плато (рис. 7), що тягнеться вздовж старої дороги в напрямку до с. Флярківки. На поверхні площею 100 х 300 м знайдено велику кількість ліпної кераміки скіфського часу (рис. 7: 1--5), фрагменти амфор, кістки тварин, обмазку жител. Прослідковуються сліди двох світлоглиня- них плям з перепаленим грунтом і попелом. Металеві речі представлені бронзовими наконечниками стріл (рис. 7: 6--9), двома бронзовими і однією залізною шпильками (рис. 7: 10--12), круглою випуклою бляшкою (рис. 7: 13), уламком залізного дводирчастого псалія (рис. 7: 14), залізним ножем (рис. 7: 15) та трьома залізними проколками чи шилами (рис. 7: 16--18). Горщики з валиком під вінцями -- провідна ранньоскіфська форма. Кераміка з врізним орнаментом й миски з наліпками виникли в доскіфську добу, але існували й у ран- ньоскіфський час. Раннім є й асиметричнором- бічний наконечник стріли. Трилопатеве вістря з шипом відноситься до келермеських типів. Базисні стріли й дводирчастий псалій могли існувати вже в середньоскіфський період. Отже населення проживало на пам'ятці досить тривалий час.

Михайлівка, Кам'янський р-н, Черкаська обл. (рис. 8) Матеріали пам'ятки частково опубліковано (Ляшко 2017, с. 399--302), тут подаються нещодавні знахідки.. Велике поселення, площею біля 100 га, розташоване на рівнинному плато, що поступово понижується в західному напрямку. Відкрито у 2004 р. (Ляшко 2017, с. 399--302). На пам'ятці виявлено близько 20 плям насичених попелом, обмазкою жител та керамічним матеріалом. Знахідки представлені великою кількістю фрагментів кераміки ранньоскіфсь- кого часу (рис. 8: 1--5), амфорним матеріалом, пряслицем виготовленим із стінки посудини (рис. 8: 6), виробами із каменю (рис. 8: 7). Знайдено прямокутну кістяну пластину з отвором в середині (рис. 8: 8). З металевих речей виявлено наконечники стріл VII--V ст. до н. е., уламки двох цвяхоподібних та однієї з плоскою голівкою шпильок (рис. 8: 9--11), уламок леза бронзового ножа довжиною 8,7 см (рис. 8: 12). Кінська упряж представлена уламками бронзових вудил (рис. 8: 13) та залізного псалія (рис. 8: 14). Від вудил вціліла внутрішня петля та «з'їдене» з боків гризло з «орнаментом» у вигляді двох рядів квадратиків. Цей прояв строгості найчастіше відомий на доскіфських двокільчастих вудилах, але іноді трапляється й на ранньоскіфських стременоподібних вудилах (Могилов 2003, с. 34--37; 2008, рис. 7: 1, 4а; 9: 1).

З металевих речей було знайдено й уламок серпа (рис. 9: 15), невеликий наконечник списа (рис. 9: 16) та заготовку до тесла (рис. 9: 17). Окрім цього, було знайдено досить рідкісну на поселеннях річ -- неповністю сформовану заготовку для виготовлення сокири довжиною 16,8 см (рис. 9: 18), що свідчить про розвинуте залізоробне виробництво на поселенні. Існувала пам'ятка протягом всього скіфського часу. А можливо, й протягом жаботинського етапу у VIII ст. до н. е. (посуд з врізним орнаментом, бронзові вудила).

Куликівка, Кам'янський р-н., Черкаська обл. Селище розташоване на північній околиці села на рівнинному плато, що з трьох сторін оточене ярами в одному з яких протікає річка Жаботинка. Кераміка скіфського часу та кістки тварин прослідковуються на площі 100 х 200 м. Селище можна датувати V--IV ст. до н. е.

Грушківка, Кам'янський р-н.,Черкаська обл. (рис. 9). Селище розташоване на рівнинному плато біля яру, що починається на краю лісового масиву. На поверхні на невеликій площі 50 х 100 м зібрано підйомний матеріал: кераміка скіфського часу (рис. 9: 1--4), фрагменти амфор. Знайдено свинцеве пряслице (рис. 9: 5), бронзовий тригранний наконечник стріли (рис. 9: 6), уламок витої, з грибовидною голівкою шпильки (рис. 9: 7). Матеріали можна датувати достатньо широко: VII--IV ст. до н. е.

Грушківка, селище розташоване на краю лісового масиву на відстані 1 км на північний захід від сільського кладовища. На площі 20 х 20 м видно пляму світло-сірого кольору, з виходом кераміки скіфського часу. Знайдено свинцеве конічне пряслице та деталь кінської упряжі у вигляді бронзового кільця, з загнутим гаком з боку. Селище можна датувати V--IV ст. до н. е.

Грушківка, на краю лісового масиву в ур. Ма- ляреве знайдено фрагменти кераміки скіфського часу. У зв'язку зі знаходженням ділянки під сільгоспкультурами, простежити всю площу розповсюдження культурного шару не вдалося. Орієнтовно, поселення можна віднести до середньоскіфського часу.

Грушківка, селище розташоване на невеликому мисоподібному виступі, що починається у лісовому масиві на краю північно-східної околиці села. На площі 100 х 250 м зібрано підйомний матеріал у вигляді ліпної кераміки скіфського часу. Поселення можна датувати V--IV ст. до н. е.

В майбутньому обстеження регіону Мотронинського городища планується продовжити., зокрема необхідно детальніше вивчити північні та південно-східні його околиці, де, свого часу, також були виявлені окремі пам'ятки скіфського часу.

Насиченість пам'ятками свідчить, що регіон Мотронинського городища відігравав значну адміністративну, військово-стратегічну, соціально-економічну та культурну роль в житті населення Притясминського регіону Лісостепового Правобережжя в добу раннього заліза. Поселенська структура тут вирізнялась масштабністю й насиченістю протягом всього періоду VIII--IV ст. до н. е.

Література

1. Бессонова, С. С., Скорый, С. А. 2001. Мотронинс- кое городище скифской эпохи. Киев, Краков.

2. Дараган, М. Н. 2017. Крупные городища скифской эпохи в Украинской Лесостепи. Особенности расположения. Археологія і давня історія України, 2 (23), с. 397-427.

3. Ильинская, В. А., Тереножкин, А. И. 1983. Скифия VII--IVвв. до н. э. Киев: Наукова думка.

4. Ковпаненко, Г. Т., Бессонова, С. С., Скорый, С. А. 1989. Памятники скифской эпохи Днепровского Лесостепного Правобережья. Киев: Наукова думка.

5. Ляшко, Ю. Ю. 1992. Новые поселения скифского врнмени в районе Жаботина. В: Мозолевский, Б. Н. (ред.). Кимерийцы и Скифы. Тезисы докладов Международной научной конференции посвященной памяти А. И. Тереножкина, 25--28 мая 1992 г. Мелитополь: Гортипография, с. 51-53.

6. Ляшко, Ю. Ю. 2017. Нове велике поселення скіфського часу в околицях Мотронинського городища. Археологія і давня історія України, 2 (23), с. 299-302.

7. Могилов, О. Д. 2003. Еволюція «орнаменту» на вудилах передскіфського часу півдня Східної Європи. Археологія, 4, с. 32-39.

8. Могилов, О. Д. 2008. Спорядження коня скіфської доби у Лісостепу Східної Європи. Київ, Кам'янець Подільський: ІА НАНУ.

9. Покровская, Е. Ф. 1973. Предскифское поселение у с. Жаботин. Советская археология, 4, с. 169-188.

Анотація

Мотронинське городище по праву відноситься до найбільш визначних пам'яток скіфського часу Дніпровського Лісостепового Правобережжя. Загальна площа пам'ятки становить біля 200 га. (Бессонова, Скорий 2001, с. 2), за матеріалами М. М. Дараган -- 106 га (Дара- ган 2017, с. 408). Його дослідження пов'язані з іменами відомих археологів В. В. Хвойки, О. О. Бобринського, І. В. Фабріціус, О. І. Тере- ножкіна, М. І. Вязмітіної, Є. Ф. Покровської, інших фахівців. Ґрунтовні та масштабні дослідження на городищі провела у 1988--1996 роках експедиція «Холодний Яр» ІА НАН України під керівництвом С. С. Бессонової (Бессонова, Скорий 2001, с. 1--157). А у 2000 -- 2003 рр. -- спільна Україно-польська експедиція на чолі зі С. А. Скорим та Я. Хохоровським. З 2017 р. дослідження пам'ятки відновились під керівництвом О. Д. Могилова.

Motroninsky ancient settlement belongs to the most famous monuments of the Scythian epoch of the Dnieper Forest-Steppe Right Bank. Since the late 1980s and until today, work is underway to study the monuments of this time in the vicinity of the site of the ancient settlement. This work is based on materials that identify the chronological and periodic frames of the surveyed monuments. In total 21 settlements of Scythian time of VII--III centuries BC were surveyed and opened. The results of this work confirm the version of the researchers of the site of ancient settlement that its main population lived outside the fortification in a radius of several kilometers.

Keywords: Scythian time, settlements, ceramics, arrow head.

Размещено на Allbest.ru