Поселення раннього залізного віку біля села Іванівна в Потясминні

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК: 904.5(477.46)”6383”

ПОСЕЛЕННЯ РАННЬОГО ЗАЛІЗНОГО ВІКУ БІЛЯ с. ІВАНІВНА В ПОТЯСМИННІ

О.Д. Могилов

В числі головних наукових інтересів Світлани Сергіївни Бессонової незмінно були старожитності раннього залізного віку Українського Лісостепового Правобережжя. З ім'ям дослідниці пов'язані розкопки та розвідки на багатьох визначних пам'ятках цього регіону, написання узагальнюючих праць, що отримали загальне визнання колег. Однією з пам'яток, де вченій довелось побувати, є поселення раннього залізного віку біля с. Іванівка (колишнє с. Янич) Чигиринського р-ну Черкаської обл.

Околиці Іванівки багаті на старожитності епохи раннього заліза. Тут локалізуються Яницьке чорноліське городище, а також чор- ноліське селище на південний захід від села (Покровская 1955, с. 4, 8, 9; Тереножкин 1961, с. 13, 17, рис. 14), поселення VII--VI ст. до н. е. на південь від села (Покровская 1955, с. 9--13; Ковпаненко, Бессонова, Скорый 1989, с. 160), чималий курганний могильник на південному заході (Тереножкин, Ильинская 1970, с. 16--21; Ковпаненко, Бессонова, Скорый 1989, с. 160).

Рис. 1. План зольників біля с. Іванівка (за матеріалами сервісу Google Earth)

1. Враховуючи, що частина площі, на момент зйомки, знаходилась під сільгоспкультурами і погано проглядалась, не можна виключати, що зольників тут у дійсності ще більше.

Рис. 2. Бронзові вироби з поселення в Іванівці

Бронзові предмети представлені переважно наконечниками стріл. важлива знахідка двох дволопатевих стріл з литниками, що безперечно свідчить про відливанні їх на поселенні (рис. 2: 4, 5).

відноситься й дволопатеве овально-ромбічне вістря (рис. 2: 4).

Серед старожитностей цієї доби -- й поселення на захід від села, розташоване на мисі, що височіє над долиною невеликої р. Холодна, де розташована сільська забудова. З півдня та півночі мис додатково обмежується ще й балками. Обстеження пам'ятки проводились у 2009 р. С. С. Бессоновою та В. В. Неродою, а та© О. Д. МОГИЛОВ, С. В. РУДЕНКО, 2018 кож співробітниками НІКЗ «Чигирин» С. В. Руденко й О. В. Брель. У 2016--2017 рр. огляд проводився С. В. Руденком та чигиринським краєзнавцем С. Ф. Потапенком.

На захід від с. Іванівка, в центрі мису, на площі 300 х 250 м, на супутникових знімках чітко проступають контури 16 попелястих плям 1 (рис. 1). Більшість з них зосереджені компактно, і тільки зольники 1 і 2 виступають на захід і північний захід. Діаметри плям 10--25 м. Контури одних (№ 1--7, 11--15) чіткі, інші -- ледве видно.

При візуальному огляді видно попелясті плями найбільших зольників. Добре фіксуються їх насичені центральні частини діаметром 4--10 м, тоді як периферія, що є на супутникових мапах, з рівня поверхні проглядається слабко. Саме з цих попелястих плям походить більшість знахідок з поселення. Вони насичені кістками тварин, печиною, попелом, деревним вугіллям, а також фрагментами посуду. Трапляються й бронзові вироби.

Наступна група наконечників стріл датується келермеським часом (середина VII -- перша половина VI ст. до н. е.). Серед них -- дволо патеві листовидні стріли з шипом на втулці (рис. 2: 5--7), листовидні й гостролисті трохло- патеві знахідки, іноді -- з шипом (рис. 2: 8--10), вістря з трикутною голівкою (рис. 2: 12, 13). Сагайдачні набори з такими типами добре відомі на Середньому Дністрі (Мелюкова 1953, рис. 28: 1; Смирнова 1979, рис. 8; 10), у Дніпровському Правобережному Лісостепу (Ильинская 1975, табл. XII: 7--9; XXII: 10--15; Ковпаненко 1981, рис. 5: 2--6), в Українському Лісостеповому Лівобережжі (Ильинская 1968, табл. II). Дуже рідким є бронзовий кулеподібний наконечник (рис. 2: 13). Подібна знахідка трапилась під час розкопок 2017 р. на Мотро- нинському городищі. Інший предмет походить з рову на Жаботинському поселенні (Дараган 2011, рис. II: 20). розвідка старожитність наконечник стріла

Низка наконечників належить до серед- ньоскіфського часу. Серед них --раніші, другої половини VI -- першої чверті V ст. до н. е., базисні знахідки з прихованою втулкою, при- земистих чи витягнутих пропорцій (рис. 2: 12, 13). А також пізніший наконечник з трикутною голівкою та втулкою, що виступає (рис. 2: 17). Вони частіше трапляються в похованнях другої -- четвертої чвертей V ст. до н. е., Всі ці типи добре відомі в різних регіонах Північного Причорномор'я (Галанина 1977, табл. 11; Полін 1987, рис. 4: 6--13; Ильинская 1968, табл. X: 23--25).

Цікава голівка коня з бронзи (рис. 2: 18). Двобічність зображення не дозволяє вбачати в ній частину вуздечної бляхи. Подібна об'ємність характерна для кінців псаліїв та нахрапників.

Характер зображення нагадує мотиви кінських голів на ранньоскіфських кістяних трьохдир- частих псаліях (Могилов 2008, рис. 46: 8--12; 48--50). Іноді на ранньоскіфських трьохотво- рових псаліях трапляються й зооморфні зображення голів (Могилов 2008, рис. 57: 8, 9, 12, 13). Правда, іванівська голівка більш тонка в порівнянні з ними.

З селища в Іванівці походять дві шпильки. Одна -- з петельчастою голівкою: тип 21 за В. Г. Петренко, інша -- з асиметрично-біконіч- ною голівкою, що має 3 насічки -- тип 15. Обидва різновиди мають широкі хронологічні межі (Петренко 1978, с. 18, 15).

Керамічний посуд представлений фрагментами тюльпаноподібних чи з відігнутими вінцями горщиків з проколами під верхом та валиком із защипами по корпусу (рис. 3: 1--4). Це провідний доскіфський тип (Тереножкин 1961, рис. 36: 2), який продовжує побутувати і на початку ранньоскіфської доби (Белозор, Могилов, Скорый 2010, с. 159--161). Інші горщики банкоподібного профілю, з валиком і проколами під вінцями (рис. 3: 3--8) -- основна форма келермеських старожитностей середини VII -- першої половини VI ст. до н. е. (Смирнова 1977, рис. 3: 4), хоча з'являються вони ще в доскіфський час (Шовкопляс 1952, табл. I: 4; IV: 3; Ковпаненко 1981, рис. 24: 5).

Черпаки з поселення прикрашені врізним геометричним орнаментом, що іноді затертий білою пастою (рис. 4: 1--3). Такий декор характерний для доскіфських лісостепових комплексів VIII ст. до н. е. (Ильинская 1975, табл. XVI: 9, 10; XXII: 7; Скорый 1999, рис. 7: 8, 9; 18: 10). Однак, існував такий посуд й у архаїчних ранньоскіфських пам'ятках (Ильинская 1975, табл. VII: 12, 17).

Миски мають загнутий всередину верх (рис. 4: 4--7). Часто вони декоровані. Виступи над вінцями (рис. 4: 4), з'являються в перед- скіфський час (Ковпаненко 1981, рис. 15: 5; 28: 4), продовжуючи подекуди існувати в ран- ньоскіфську добу (Ковпаненко 1981, рис. 31, 15). Один фрагмент має проколи під вінцем (рис. 4: 7). Архаїчно виглядає верх миски з штампованим орнаментом (отвір під її верхом свердлений, і є свідченням ремонтних робіт) (рис. 4: 5). штампований декор широко розповсюджуються в пізньочорноліських пам'ятках, продовжуючи існувати в жаботинських старо- житностях (Тереножкин 1961, с. 64; Смирнова 1984, рис. 7: 1, 2). Пізніше їх знахідки рідкі.

В Іванківцях знайдено й фрагменти античних червоноглиняних амфор (рис. 5). Вони представляють заключний період існування селища в V--IV ст. до н. е. Визначення амфорного матеріалу проведене к. і. н. С. А. Задніковим, якому ми висловлюємо щиру подяку. Трапилось 3 фрагменти ручок IV ст. до н. е. (рис. 5: 1, 2, 4). Одна з яких була двохчасною і, вірогідно, належить до продукції Косу (рис. 5: 2). Більш ранніми є вінця червоноглиняної лесбоської амфори V ст. до н. е. (рис. 5: 3).

На поселенні знайдено й гранітний тероч- ник, з одним спрацьованим боком (рис. 4: 8)., поселення існувало досить тривалий час. До- скіфськими знахідками є новочеркаська та ромбічні стріли, фрагменти черпаків з врізним орнаментом. Окремі з цих знахідок продовжують існувати й у ранньоскіфських докелермеських комплексах. Презентабельним є келермеський набір стріл з пам'ятки. Вістря стріл свідчать про існування селища у середньоскіфський час, а окремі фрагменти амфор -- й у IV ст. до н. е. Таким чином життя на селищі в Іванівці могло тривати до півтисячоліття, з VIII, по IV ст. до н. е.

Література

1. Белозор, В., Могилов, А., Скорый, С. 2010. Комплексы раннего железного века у с. Козлов на Среднем Днестре. Tyragetia, XIX, 1, с. 149-174.

2. Галанина, Л. К. 1977. Скифские древности Приднепровья, Свод археологических источников, Д 133, с. 1-68.

3. Гуцал, А. Ф. 2000. Рудковецьке городище і перший похід скіфів у Придністровський Лісостеп. В: Давня і середньовічна історія України (історико- археологічний збірник). Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський державний педагогічний університет, с. 69-79.

4. Дараган, М. Н. 2001. Начало раннего железного века в Днепровской Правобережной Лесостепи. Киев: КНТ.

5. Иессен, А. А. 1954. Некоторые памятники VIII-- VII вв. до н. э. на Северном Кавказе. В: Мерперт, Н. Я. (ред.). Вопросы скифо-сарматской археологии. Москва: АН СССР, с. 112-131.

6. Ильинская, В. А. 1968. Скифы Днепровского Лесостепного Левобережья. Киев: Наукова думка.

7. Ильинская, В. А. 1975. Раннескифские курганы бассейнар. Тясмин. Киев: Наукова думка.

8. Ковпаненко, Г. Т. 1981. Курганы раннескифского времени в басейне р. Рось. Киев: Наукова думка.

9. Ковпаненко, Г. Т., Бессонова, С. С., Скорый, С. А. 1989. Памятники скифской эпохи Днепровского Лесостепного Правобережья (Киево-Черкасский регион). Киев: Наукова думка.

10. Ковпаненко, Г. Т., Скорый, С. А. 2003--2004. Ольша- на: погребение предскифского времени в Днепровской Правобережной Лесостепи. Stratum plus, 3, с. 265-288.

11. Мелюкова, А. И. 1953. Памятники скифского времени на Среднем Днестре. Краткие сообщения ИИМК, 51, с. 60-73.

12. Могилов, О. Д. 2008. Спорядження коня скіфської доби у Лісостепу Східної Європи. Київ, Кам'янець Подільський: ІА НАНУ.

13. Петренко, В. Г. 1978. Украшения Скифии VII-- III вв. до н. э. Москва: Наука. Свод археологических источников, Д 4-5.

14. Покровская, Е. Ф. 1955. Отчет о разведках Среднеднепровской Правобережной экспедиции. НА ІА- НАНУ, 1955/5в.

15. Полін, С. В. 1987. Хронологія ранньоскіфських пам'яток. Археологія, 59, с. 17-36.

16. Скорый, С. А. 1999. Киммерийцы в Украинской Лесостепи. Киев, Полтава: Археология.

17. Смирнова, Г. И. 1977. Курганный могильник раннескифского времени у села Долиняны. Археологический сборник Государственного Эрмитажа, 18, с. 229-40.

18. Смирнова, Г. И. 1979. Курганы у с. Перебыков- цы -- новый могильник скифской архаики на Среднем Днестре. Труды Государственного Эрмитажа, XX, с. 36-67.

19. Смирнова, Г. И. 1984. О формировании поздне- чернолесской культуры на Среднем Днестре по материалам поселения Днестровка-Лука. Археологический сборник Государственного Эрмитажа, 25, с. 43-60.

20. Тереножкин, А. И. 1961. Предскифский период на Днепровском Правобережье. Киев: АН УССР.

21. Тереножкин, А. И. 1976. Киммерийцы. Киев: Наукова думка.

22. Тереножкин, А. И., Ильинская, В. А. 1970. Отчет о работе Скифской Среднеднепровской экспедиции ИА АН УССР в 1970 г. Науковий архів ІА НАНУ, 1970/14.

23. Шовкопляс, І. Г. 1952. Курганний могильник пе- редскіфського часу на Середньому Дністрі. Археологічні пам'ятки УРСР, IV, с. 5-11.

Анотація

Ключові слова: поселення, ранній залізний вік, скіфський час, доскіфський період, посуд, наконечники стріл.

The article is devoted to the publication of the materials of the settlement of the Early Iron Age near Ivanivka in the Tyasmyn river region. Archaeological reconnaissance here revealed the emergence of cultural strata, represented by animal bones, ceramic moldings and imported antique utensils, arrowheads, pins. The materials date back to the pre-Scythian and Scythian period: VIII--IV centuries BC.

Keywords: settlement, early Iron Age, Scythian time, Pre-Scythian period, dishes, arrowheads.

Размещено на Allbest.ru