Час заснування навчального закладу в м. Острозі в історіографії середини XIX - початку XXI ст.

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Час заснування навчального закладу в м. Острозі в історіографії середини XIX - початку XXI ст.

Скоков О. Д.,

магістр історії

Автором ставиться мета з'ясувати інтелектуальний контекст дослідницької літератури сер. XIX -- non. XXI ст., а також здійснити аналіз праць науковців відносно такої проблеми як час заснування навчального закладу в м. Острозі. При вивченні даної теми нами використовувалися історико-хронологічний, історико--ситуаційний та метод історіографічного аналізу. Дослідивши науковий доробок авторів вище окреслених часових рамок, ми дійшли до висновку, що у дореволюційний час історики окреслювали цю подію, як правило, 70-80 pp.XVI cm. не обґрунтовуючи своєї думки. Радянські ж дослідники, в основному, конкретизували як дату появи даної освітньої установи, так і пояснювали свою позицію з приводу цієї проблеми. У сучасний період поряд із працями, в яких лише принагідно (без аргументації) думки відзначено час заснування учбової установи в Острозі, мають місце також роботи в котрих пояснюється дата появи цього закладу на світ.

Ключові слова: Острозький навчальний заклад, дослідник, історіографія.

навчальний заклад час острог

У 70-х рр. XVI ст. в Острозі виник навчальний заклад, який був складовою частиною культурно- освітнього осередку, який включав у себе, окрім освітньої установи, також науковий гурток та друкарню. Саме завдяки цьому дане волинське місто перетворилося на короткий проміжок часу в один із найбільш значних духовних центрів того часу на українських землях. Незважаючи на те, що історії волинської освітньої установи приділено (як мінімум із середини XIX ст.) доволі багато дослідницької уваги, все ж стосовно дати її появи на світ і в наш час мають місце дискусії. Саме тому, на нашу думку, історіографічний огляд наукового доробку дослідників щодо даної проблеми дозволить скласти чіткіше уявлення відносно часу заснування Острозького навчального закладу та буде сприяти, в цілому, подальшим студіям відносно історії Острозького культурно-освітнього центру.

Стаття є спробою подати історіографічний огляд наукової спадщини істориків сер. XIX - поч. XXI ст. з історії вивчення такої проблеми як дати виникнення Острозького освітнього закладу, оскільки до цього часу дана тема спеціально не вивчалася. Ця проблема якщо і привертала увагу дослідників, то лише як один із аспектів усього Острозького культурно-освітнього центру, як наприклад у публікаціях Леоніда Тимошенка [44] чи Віталія Яремчука [52], або ж лише принагідно була висвітлена у праці Петра Кралюка [28], через що дані роботи не дозволяють скласти уявлення про історіографічну спадщину цієї проблеми.

Метою цієї статті є з'ясування інтелектуального контексту дослідницької літератури сер. XIX - поч. XXI ст., а також здійснення аналізу праць науковців щодо проблеми часу виникнення Острозького навчального закладу.

Після третього розподілу Речі Посполитої 1795 р. Волинь відійшла під скіпетр династії Романових. Попри це, вона і далі в політичному та господарському плані була пов'язана із Польщею через те, що у культурно- громадському житті переважав польський елемент [23, с. 232]. Рішучий курс на русифікацію краю був проголошений російським урядом після придушення польських повстань 1830 та 1863-1864 рр. [23, с. 233]. В той час з'явився великий пласт наукової і науково-популярної літератури, в якій минуле Волині змальовувалося у вигідному для офіційної влади світлі [7, с. 13]. Підходящою в тій ситуації виявилася діяльність князів Острозьких, визнаних «столпами» і «ревнителями» Православ'я, «хранителями російської ідентичності» в умовах «польсько-католицького панування» [7, с. 14]. Саме тому багато дослідників у дореволюційний час приділяли увагу у своїх працях навчальному закладі в Острозі - дітищу В.-К. Острозького, в т.ч. і такому його аспекту як даті заснування даної освітньої установи.

У дореволюційний період дослідники, як правило, лише мимоволі торкалися проблеми часу виникнення Острозького навчального закладу. Невідомий автор «Князя Константина (Василия) Острожского» зазначив, що ця подія мала місце біля 1580 р. [19, с. 392], тоді як Михайло Максимович окреслив її 70-ми роками XVI ст. [32, с. 27; 31, с. 179]. В праці «Константин II князь Острожский» ще одного невідомого автора визначено заснування Острозького навчального закладу 1580 р. [24, с. 8], тоді як Павло Лук'янович вважав, що він вже існував між 1554 і 1564 рр. Даний автор дотримувався такої позиції через те, що розділяв свідчення Стебельського, згідно із яким сини В.-К. Острозького отримали початкову освіту в Острозькому навчальному закладі [Цит. за: 47, с. 243]. Натомість у праці Аполлонія Сендульського заснування даної освітньої установи віднесено до 1570 р. [41, с. 51-52], а у роботах невідомого автора «К портрету кн. Константина Острожского» [16, с. 526] та Помпея Батюшкова [2, с. 138] ця подія трапилася у 70-х рр. XVI ст. У книзі «Девятисотьлетіє Православія на Волыни. 992 - 1982. Часть І» організація Острозького освітнього закладу віднесена до 1556 - 1558 рр., [6, с. 244], тоді як у «Энциклопедическом словаре» дана подія мала місце не раніше 1577 і не пізніше 1580 р. [37, с. 364].

Окрім П. Лук'яновича, свою позицію щодо питання часу виникнення освітньої установи в Острозі обгрунтував також і Костянтин Харлампович. Він відкинув думку П. Лук'яновича відносно даної проблеми через повторення останнім інформації Стебельського щодо навчання М. Смотрицьким (який народився біля 1578 р.) синів В.-К. Острозького. Натомість К. Харлампович навівши уривок із листа А. Посевіна від 1581 р., в якому говорилося про наявність у князя [Василя-Костянтина - О. С.] Острозького школи, зазначив те, що «більш вірогідно, що вона була відкрита у зв'язку із типографією і, отже, не раніше 1576 -1580 рр.» [47, с. 243-244].

Надалі в працях, які були видані пізніше ніж вище проаналізовані нами, продовжував зберігатися різнобій думок щодо часу заснування Острозького навчального закладу, коливаючись в межах 70-80-х рр. XVI ст. Зокрема, Е. Ліхач появу даної освітньої установи відніс до 1580 р. [ЗО, с. 465], Михайло Грушевський схилявся до думки, що вона з'явилася в 1570-х рр. [4, с. 484], Платон Жукович дану подію відніс до к. 70-х поч. 80-х рр. XVI ст. [9, с. 354], невідомий автор «Князя Константина Константиновича Острожского» до 1570 р. [20, с. 2-3], Константин Левицький до 1580 р. [29, с. 159], О. Титов до 70-х років XVI ст. [45, с. 22-23], М. Предтечевський до 1580 р. [39, с. 10] та Станіслав Кардашевич до кінця другої половини XVI ст. [54, с. 143].

Докорінно змінилася ситуація для історичної науки у радянський період через утвердження принципу партійності. Він наніс для неї велику шкоду, оскільки змушував дослідників підлаштовувати свої висновки до духу і букви партійних документів, жертвуючи при цьому об'єктивністю [25, с. 327]. Попри це, в радянський час історія Острозького осередку вивчалася набагато Грунтовніше, ніж раніше. Вимушено відмовившись від концептів української національної історіографії та так само вимушено прийнявши накинуту тезу про «благотворний» вплив російської культури, вчені створили чимало цікавих і потрібних праць. До чинників, які сприяли дослідженню Острозького культурно- освітнього осередку, слід віднести тогочасний дискурс історії книгодрукування як суто світського явища історії та культури [44,с. 155-156].

Острозький краєзнавець Григорій Равчук зазначив про заснування навчального закладу в Острозі як при житті К. І. Острозького, так і В.-К. Острозьким [40, с. 35] не продатувавши час його появи. У енциклопедичному виданні «Історії міст і сіл УРСР» було віднесено цю подію до 70-х рр. XVI ст. [15, с. 17]. Ярослав Ісаєвич в даному питанні опирався на виявлений Буквар І. Федорова, який був випущений у світ в Острозі 18 червня 1578 р. Передмова цієї книги засвідчує, за словами історика, що організацію даної освітньої установи було завершено не пізніше першої половини 1578 р., а ймовірно вже в 1576-- 1577 рр. [12, с. 69]. У ще одній енциклопедичній праці - «Истории Украинской ССР» окреслили заснування Острозького навчального закладу 70-ми роками XVI ст. [11,с.461]. До цих же часових рамок Я. Ісаєвич відніс утворення даної установи у наступній його публікації [10, с. 13]. З приводу цієї проблеми А. Мильніков зазначив про виникнення Острозького навчального закладу в середині 1570-х рр. [35, с. 24], тоді як Микола Ковальський його появу на світ у даних часових рамках обгрунтував двома аргументами. До першого з них він відніс зібрання вчених та просвітителів в Острозі, завдяки діяльності яких і міг виникнути Острозький колегіум, тоді як до другого - виявлення в бібліотеці м. Гота (НДР) острозької Азбуки 1578 р. [21, с. 54].

Ігор Мицько заснування Острозького навчального закладу відніс до 1576-1578 рр. Появу даної освітньої установи у щойно окреслених часових рамках дослідник аргументував передмовою острозької Азбуки та остаточним переходом Острога до рук В.-К. Острозького.

Щодо першого доказу І. Мицько відзначив, що оскільки передмова острозької Азбуки була випущена 18 червня 1578 р. це значить, що до середини 1578 р. діяльність острозької освітньої установи вже була налагоджена. Відносно другого аргументу - остаточного переходу Острога у володіння В.-К. Острозького в листопаді 1576 р. дослідник вважає, що до того року закладати навчальний заклад в Острозі не було ніякого резону [36, с. 57].

Продовжив розвивати свою точку зору щодо даної проблеми І. Мицько послуговуючись заповітом та листом із татарського полону В. Загоровського - волинського шляхтича, відомого своїми просвітницькими поглядами. Історик зазначив, що листом із татарського полону він, будучи близьким із А. Курбським і В.-К. Острозьким, призначив їх виконавцями заповіту і опікунами своїх дітей. Також В. Загоровський просив послати своїх синів в науку до Курбського чи до віденських єзуїтів, ні словом не згадуючи про острозьку Академію [36, с. 57]. Звідси І. Мицько припустив, що до часу полону В. Загоровського весною 1576 р., навчальний заклад в Острозі ще не існував [36, с. 58].

Наостанок, для аргументації своєї думки І. Мицько зазначив те, що в антиправославному трактаті єзуїта П. Скарги «Об единстве церкви божей...» (Вільно, 1577) мова йде про непотрібність і неможливість навчання старослов'янській мові: «І не було ще в світі і не буде ніякої академії, колегії, де б теологія, філософія і інші вільні науки іншими мовами (крім латинської і грецької) вивчалися і де б ними розумілися... Із слов'янської мови ніхто не може бути вченим». І. Мицько вважає, що створюється враження, ніби Скарга відмовляє когось від заснування такого навчального закладу. На його думку слова із вище неведеного уривку, а також присвячення книги В.-К. Острозькому, вказують як раз на острозьку Академію, де передбачалося вивчати старослов'янську мову і східнослов'янську культурну традицію. Оскільки передмова книги П. Скарги датується 7 лютим 1577 р., а її підготовка й редагування зайняли декілька місяців, це опосередковано вказує, як вважає І. Мицько, на кінець 1576 р. [36, с. 58].

1576-1577 роками [як можна зрозуміти із тексту роботи - О. С.] окреслив появу Острозького навчального закладу також Я. Ісаєвич у ще одній його праці, аргументуючи свою думку переходом у 1576 р. Острога у володіння В.-К. Острозького [14, с. 34].

До робіт радянського періоду, в яких висвітлювалася проблема часу заснування волинської освітньої установи, також необхідно віднести монографію І. Мицька «Острозька слов'яно-греко-латинська академія». Аргументація у ній дати появи даного навчального закладу така ж як у вище проаналізованій нами статті цього дослідника, опублікованій у збірнику «Федоровских чтений». Зокрема, заснування Острозької освітньої установи І. Мицько обгрунтував передмовою острозького Буквара 1578 р., остаточним переходом міста у володіння В.-К. Острозького, заповітом та листом В. Загоровського із полону, а також антиправославним трактатом П. Скарги «Про єдність церкви Божої» [34, с. 28-29].

Якісно нова історіографічна ситуація, що витворювалася з кінця 1980-х рр. і остаточно сформувалася після здобуття Україною незалежності, дала поштовх для досліджень діяльності Острозького культурного осередку, на які тепер не накладалися обов'язкові для радянських часів ідеологічні штампи [26, с. 33], через відкидання їх дослідниками вже суверенної України [25, с. 333]. Саме тому найголовнішим завданням вітчизняних істориків в умовах відновлення державної незалежності стало створення фундаментальної, по-справжньому наукової історії українського народу через переосмислення всієї попередньої історіографії та комплексне вивчення і нове прочитання джерел з історії України без будь-яких ідеологічних упереджень [17, с. 433].

Частина авторів у сучасний період щодо проблеми визначення часу заснування волинського навчального закладу, лише називала дату його утворення не обґрунтовуючи (чи майже не обгрунтовуючи) свою думку. Зокрема, Ярослава Стратій вважає, що Острозький навчальний заклад було засновано 1576 р. [42, с. 90]. Цим же роком дану подію датує Андрій Ясіновський [53, с. 97]. Наталя Яковенко припускає про появу цієї учбової установи у 1578 р. [51, с. 137; 50, с. 211]. М. Ковальський [22, с. 4], Ігор Пасічник (обгрунтувавши її заснування кінцем року після переходу міста у власність В- К. Острозького) [38, с. 7] та Рафаель Шпізель - 1576 р. [49,с.61;48,с. 155].

Зі свого боку Микола Манько стверджує, що заснування Острозької освітньої установи більшість сучасних авторів відносять до 1576 р., аргументуючи свою думку остаточним переходом в той час міста у власність В.-К. Острозького, першою згадкою про неї у Букварі 1578 р. та її іменування академією у заповіті Гальшки Острозької 1579 р. [33, с. 9]. Борис Гудзяк пов'язав появу цього навчального закладу із початком діяльності гуртка у середині 1570-х рр., через що й «педагогічна робота мала б розпочатися невдовзі». Для аргументації своєї думки, дослідник також вказує на згадку про школу у передмові до Буквара, що з'явився у червні 1578 р. [5,с. 166-167].

Олена Апанович зазначила про те, що цей освітній заклад виник в останній третині XVI ст. [1, с. 185]. Я. Ісаєвич же відзначив як те, що він почав діяти не пізніше 1576 р. [13, с. 71], так і те, що сама організація школи була тривалим процесом і не пізніше 1578 р., чи наприкінці цього ж року, виникла школа для дітей, а не пізніше 1583 р. заклад вже функціонував як колегіум [13, с. 119]. Тарас Вихованець вважає, що з'явився Острозький освітній заклад нап. 70-х - на поч. 80-х рр. XVI ст. [З, с. 163-164]. Польський дослідник Томаш Кемпа з цього приводу навів думку І. Мицька про виникнення даної освітньої установи найімовірніше нап. 1576 р., а скоріш за все після підтвердження прав на Острог В.-К. Острозького Стефаном Баторієм [18, с. 121]. Ігор Тесленко зазначає про її закладення в останній третині XVI ст. [43, с. 196], тоді як П. Кралюк називає 1576 р. вірогідною датою заснування учбової установи в Острозі [27, с. 4].

Найбільше уваги з усіх проаналізованих нами праць сучасного періоду відносно проблеми часу виникнення волинської учбової установи приділив Василь Ульяновський. Даний історик вважає, що фундуші не дозволяють цим же роком говорити про заснування і початок функціонування Острозького навчального закладу, оскільки, як правило, спочатку надавався матеріальний фундуш, а вже потім розпочинався підготовчий процес. Звідси дослідник висновує, що якщо Гальшчин фундуш був наданий 1577 р. то виходить, що класичну дату - 1576 р., завдяки дослідженням І. Мицька та Я. Ісаєвича, слід пересунути [46, с. 801].

Не розділяє В. Ульяновський також думки про верхню межу заснування навчального закладу в Острозі 1578 р., коли для потреб школи було видано Буквар, оскільки підручник, як і фундуш, як вважає автор монографії, міг з'явитися до початку його функціонування. За словами В. Ульяновського, у передмові Буквара йдеться лише про наказ князя щодо створення школи та друкарні й притому в зворотному порядку [46, с. 801].

Дослідник також вважає гіпотетичним припущення, що саме заснування навчального закладу в Острозі мав на увазі П. Скарга у своїй книзі «Про єдність Церкви Божої», яка вийшла 1577 р. та в якій стверджувалося, що «з руської мови не може вийти вчений» [46, с. 801]. Відкидає В. Ульяновський також думку про те, що надання Віденському єзуїтському колегіуму статусу академії 7 липня 1578 р. та затвердження її ректором П. Скарги може вважатися відповіддю на «острозький освітній проект». Пояснює свою позицію історик тим, що віденські єзуїти давно домагалися цього перетворення, якому противився Краківський університет, та тим, що «острозький проект» був у такому зародку що його у Вільні, як припускає дослідник, не сприймали серйозно [46, с. 801].

Зрештою В. Ульяновський наводить думку Т. Кемпи, який вважає, що створення Острозького колегіуму відбувалося поступово - спочатку виникла початкова школа, яка після поповнення її відповідними викладачами в 1585 р. переросла в середню, тобто в колегіум. Пояснює він цю позицію тим, що ще 1584 р. Тимофій Аннич (Михайлович) підписувався як «диак школы руской острозкой», тоді як 1587 р. Горацій Спаноккіо писав про вже функціонуючий колегіум в Острозі. Доповнює дану тезу В. Ульяновський і тим, що продовж 1583-1584 рр. нунцій Болоньєтті регулярно доповідав у Рим про необхідність направлення звідти викладачів, знайомих зі східним обрядом та мовою, для навчання молоді в цьому колегіумі [46, с. 802].

Схожа думка простежується і у російського дослідника Константина Єрусалимського, який вважає, що не раніше 1576-1577 рр. в Острозі виникла школа, а біля 1585 р. - православна Академія князя В- К. Острозького [8, с. 117-118].

Підбиваючи підсумки можемо констатувати, що у дореволюційний період, серед проаналізованих нами праць, проблемі часу заснування Острозького навчального закладу не приділялося достатньо уваги. Дослідники, як правило, якщо і торкалися даної теми, обмежувались лише окресленням дати появи цієї освітньої установи, відносячи цю подію до 70-80-х рр. XVI ст. Серед усіх розглянутих нами праць дореволюційного періоду лише П. Лук'янович та К. Харлампович обгрунтували свою позицію відносно цієї проблеми. Перший із щойно названих істориків дотримувався думки, що навчальний заклад в Острозі існував між 1554 і 1564 рр. через те, що синів В.-К. Острозького навчав М. Смотрицький. К. Харлампович відкинув дану тезу та вважав, що ця установа виникла у 1576-1580-х рр. у «зв'язку із типографією».

Значно відрізняється науковий доробок проаналізованих нами праць радянського періоду, порівняно із дореволюційним. Це проявилося як у конкретизації часу появи Острозького навчального закладу, так і у власне обгрунтуванні самої дати заснування волинської освітньої установи. Попри це, була присутня також у працях радянського часу інформація, в якій поява на світданої установи окреслювалася 70-80 рр. XVI ст. без пояснення причин її виникнення. Обгрунтовуючи дату заснування навчального закладу в Острозі Я. Ісаєвич пояснив його появу у 1576-1578 рр. передмовою Буквара 1578 р. та переходом Острога у 1576 р. у володіння В- К. Острозького. М. Ковальський окресливши заснування цього закладу 70-ми рр. XVI ст. пояснив це зібранням в Острозі вчених та просвітителів, а також виявленням острозької Азбуки 1578 р. Найповніше обгрунтував свою думку щодо часу появи Острозького навчального закладу у 1576-1578 рр. І. Мицько. Він вважав, що на користь даної тези свідчить передмова острозької Азбуки, остаточний перехід Острога у володіння В- К. Острозького, заповіт та лист з татарського полону шляхтича В. Загоровського, а також уривок із книги П. Скарги «Об единстве церкви божей...» з її присвятою В.-К. Острозькому.

У значній частині праць сучасного періоду, що нами розглядалися, дослідники лише мимоволі торкалися проблеми часу заснування Острозького навчального закладу, зазначаючи лише про рік (роки) даної події. Як правило таким (такими) вони позначали 1576 р., значно рідше - 1578, останню третину XVI ст. чи окреслювали появу учбової установи в Острозі 70-80-ми рр. XVI ст.

Не зазнала суттєвих змін і аргументація у розглянутих нами працях щодо дати заснування волинської учбової установи порівняно із радянським періодом. Як і в попередню епоху час виникнення Острозького навчального закладу пояснюється переходом Острога до рук В.-К. Острозького та передмовою Буквара 1578 р. Разом з цим у праці М. Манька обгрунтовується дата його появи в 1576 р. заповітом Гальшки 1579 р., а у Б. Гудзяка говориться про виникнення волинської освітньої установи у середині 70-х рр. XVI ст. через початок роботи наукового гуртка в місті.

Найповніше серед усіх проаналізованих нами праць сучасного періоду проблему часу появи Острозького навчального закладу подано у монографії В. Ульяновського. Із аргументації автора відносно даної теми слідує, що дату заснування волинської учбової установи із 1576-1578 рр. необхідно перенести далі. В. Ульяновський вважає, що освітній заклад в Острозі мав з'явитися після фундуша Гальшки 1579 р. чи передмови Буквара 18 червня 1578 р. Окрім цього, він також не пов'язує заснування цієї установи і вихід у світ книги П. Скарги «Про єдність церкви Божої» 1577 р. та відкидає думку про те, що надання Віденському єзуїтському колегіуму статусу академії 7 липня 1578 р. може вважатися відповіддю на «острозький освітній проект». Зрештою В. Ульяновський навів думку Т. Кемпи, який вважає, що створення Острозького колегіуму відбувалося поступово - спочатку виникла початкова школа, яка після поповнення її відповідними викладачами в 1585 р. переросла в середню, тобто в колегіум.

Список використаних джерел

Аланович О. Острозька академія П Наукові записки Університету «Острозька Академія»: Історичні науки. - Острог, 2000. - Вип.Г-С.185-186.

Батюшков П. H. Волынь. Историческія судьбы Юго- западнаго края. - Санкт-Петербургь, 1888. - 428 с.

Вихованець Т. Острозькі храми XVI - середини XVII ст. // Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: Історичні науки. - Острог, 2008. - Вип.13. - С.160-204.

Грушевський М. Історія України-Руси. Том VI. Житє економічне, культурне, національне XIV-XVII віків. - Київ-Львів, 1907.-674 с.

Гудзяк Б. Криза і реформа: Київська митрополія, Царгород- ський патріархат і ґенеза Берестейської унії. - Львів, 2000. - 426 с.

Девятисотьл'Ьтіе православія на Волыни. 992-1892 г. Часть І.

Житомірь, 1892. - 646 с.

Дзярнович О., Рагаускене Р, Тесленко І., Черкас Б. Князі Острозькі. Науково-популярне видання. - Київ, 2014.-280с.

Ерусалимский К. Православная академия на Волыни в XVI в.: нереализованный проект князя Андрея Курбского // Острозька Давнина. -Остріг, 2014. -Вип.З. -С.113-147.

Жукович П. Князь Константин Константинович Острожский в борьбе с церковной унией // Прибавления к Церковным ведомостям.

Санкт-Петербург, 1908. - №8. - С.353-362.

Исаевич Я. Д. Острожская Библия как памятник межславянских культурных связей // Федоровские чтения 1981. - Москва, 1985.-С.12-23.

История Украинской ССР в десяти томах. - Киев: Наук, думка, 1982. - Т.2. - 592 с.

Ісаєвич Я. Д. Першодрукар Іван Федоров і виникнення друкарства на Україні. - Львів, 1975. - 151 с.

Ісаєвич Я. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми. - Львів, 2002. - 520 с.

Ісаєвич Я.Д. Літературна спадщина Івана Федорова. - Київ, 1989.- 192 с.

Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область. - Київ: АН УРСР, 1973. - Т.26. - 657 с.

К портрету кн. Константина Острожского // Киевская старина. - Киев, 1883. - Т.7. - С.523-528.

Калакура Я. С. Українська історіографія: Курс лекцій. - Київ, 2004. - 496 с.

Кемпа Т. Костянтин Василь Острозький (бл. 1524/1525-1608) воєвода Київський і маршалок землі Волинської. - Хмельницький, 2009. - 342 с.

Князь Константин (Василий) Острожский // Православный собеседник. - Казань, 1858.-Ч.1.-С.365-392, 536-566.

Князь Константин Константинович Острожский // Троицкие листки. - Сергиев Посад, 1908. - C.l-4.

Ковальский Н. Острог как политико-административный, экономический и культурный центр XVI в.11 Федоровские чтения 1981. - Москва, 1985. - С.49-56.

Ковальський М. П. Етюди з історії Острога: Нариси. - Острог, 1998. - 288 с.

Колесник 1.1. Українська історіографія (XVIII - початок XX століття). - Київ, 2000. -256 с.

Константин II князь Острожский // Вестник Западной России. - Бильна, 1869. - C.l-28, 39-59, 79-97.

Коцур В. П., Коцур А. П. Історіографія історії України: Курс лекцій. - Чернівці, 1999. - 520 с.

Кралюк П. М., Пасічник І. Д., Якубович М. М. Острозька академія в філософській культурі України: [монографія]. - Острог, 2014.-482 с.

Кралюк П. Острозька академія та Острозька Біблія: історико-філософський контекст // Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: Історичні науки. - Острог, 2011. -Bhh.18.-C.3-13.

Кралюк П. Острозька академія: основні етапи розвитку. Острозька академія XVI - XVII століття // Енциклопедія. - Острог, 2011.-С.299-307.

Левитскій А. Константинь Констаньтиновичь князь Острожскій - доблестный защитникь православія и охранитель интересовь православной Церкви // Вольїнскія епархіальньїя ведомости. Часть неоффиціальная. - 1908. - №8, 10, 11, 12, 13. - С.157-161, 179-186, 207-213, 263-267, 223-228, 243-247.

Лихач Е. Острожский князь Константин (Василий) Константинович. Русский биографический словарь. - Санкт- Петербург, 1902.-Т.12.-С.457-468.

Максимович М. А. Письма о князьяхь Острожскихь (Кь графинК А. Д. Блудовой) // Собраніе сочиненій. ОтдЪль историческій. - Кіевь, 1876. -Т.1.- С.164-195.

Максимович М. А. Письма о князьяхь Острожскихь кь графинК А. Д. Блудовой. - Кіевь, 1866. - 54 с.

Манько М. Дев'ятсотлітній Острог: історико-краєзнавчий нарис. - Острог, 2000. - 52 с.

Мицько І. Острозька слов'яно-греко-латинська академія (1576-1636). - Київ, 1990. - 192 с.

Мыльников А. С. Острожская Библия и некоторые аспекты этнокультурного развития славянских народов в XVI в.11 Федоровскиечтения 1981. - Москва, 1985. -С.23-34.

Мыцко И. 3. Острожский культурно-просветительный центр // Федоровские чтения 1981. - Москва, 1985. - С.57-65.

Острожская школа. Знциклопедическій словарь. - С.- Петербургь, 1897. - Т.22. -С.364.

Пасічник І. Князь Василь-Костянтин Острозький (біля 1524/1525-1608) // Острозькі просвітники XVI-XX ст. - Острог, 2000.-С.5-16.

Размещено на Allbest.ru