Вікові особливості студентів-остарбайтерів повоєнних випусків Полтавського педінституту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вікові особливості студентів-остарбайтерів повоєнних випусків Полтавського педінституту

Ілюструються особливості процесу вербовки та відправлення до Третього рейху студентів педагогічного закладу Полтави у часи німецько-радянської війни 1941-1945 рр. Застосування методу контент-аналізу дозволило проілюструвати вікові характеристики студентів, залучених в окупаційній економіці та визначити ряд відмінностей хвиль набору робітників зі Сходу. Розвідка написана у межах науково-дослідної роботи кафедри культурології ПНПУ імені В. Р. Короленка «Регіональні виміри повсякденної культури України ХІІІ-ХХ століть».

Німецько-радянська війна породила одну з найспецифічніших проблем століття - проблема осіб, переміщених для задоволення економічних потреб тоталітарних режимів. З отриманням Україною незалежності це питання поступово набуло іншого звучання. В голові досліджень стали питання психології та повсякдення. Сьогодні науковці вивчають загальні тенденції вербовки та життя примусових робітників (П. Полян [12]), репатріацію (О. В. Янковська [14]), і риси будення окремих соціальних груп (О. В. Сидоренко [13], В. І. Лахно [10]).

Метою цієї статі є аналіз антропологічних та демографічних характеристик студентів-остарбайтерів після евакуації Полтавського педагогічного інституту міста до Тюмені. Джерельну базу становлять 1028 підшивок під загальною назвою «особова справа студента» Полтавського педагогічного інституту імені В. Г. Короленка, які навчалися у закладі з 1943 по 1953 роки.

Наші попередні дослідження виявили, що вигнані на примусові роботи складали не більше 1/10 з числа освітньої молоді Полтави. Ми з'ясували, що ряд молодих людей обирав різні стратегії уникання вербовки (від втеч до самоскалічення). Нами визначено, що значна кількість молоді була відправлена з великих міст; інші - з сіл, куди повернулися після евакуації педінституту до Тюмені. Підтверджено, що депортація часто була продовженням облав без організації медичного відбору робітників. У ході розвідок з'ясовано, що нерідко робота на підприємствах не давала броні від вивезення в Третій Рейх. З автобіографій стало відомо, що відправлені на захід здебільшого уже мали незакінчену вищу педагогічну освіту, за виключенням близько 1/10 випускників старшої школи.

В обрахунках демографи зазвичай оперують показниками за однорічні, п'ятирічні чи десятирічні вікові інтервали. Відносно невелика експериментальна група дозволила нам провести подібний аналіз в однорічних групах. Найбільша кількість вивезених молодих людей народилися у 1923 р. (26 осіб - 38%) [7]. Ще близько чверті усіх мобілізованих були з 1922 р. (17 осіб) [8]. Одинадцять інших - 1924 р.н. [2], восьмеро народилися у 1925 р. [4]. По двоє осіб були з 1920 [9] та 1921 рр. [5]. Найстаршими за роком народження з числа вигнаних на Захід були студент російського відділу Олександр Майоров (1915 р.н.) [6], вихованка природничого факультету Галина Путря (1919 р.н.) [1], студентка мовно-літературного факультету Ніна Балкова (1918 р.н.) [3]. Вивезені на примусові роботи студенти за своєю віковою структурою не вибивалися із загальної статистики, де молодь 1922-1925 рр. народження домінувала у числі вивезених з України [11].

Перевага автобіографій полягає у тому, що вони якнайточніше дозволяють відтворити вікову структуру остарбайтерів. У той час, як попередні комплексні дослідження спиралися на списки депортованих населених пунктів. Вони часто містили огріхи: була відсутня точна дата вербовки, українці завищували чи занижували свій реальний вік. Тому середні показники обраховувалися з поправкою в плюс-мінус один рік. У нашому випадку ми достеменно знаємо реальний вік остарбайтерів через оригінали або ж копії документів в особових справах студентів. Нам також відомий точний рік (а часто навіть місяць і день) мобілізації більшості з них. Таким чином ми можемо підрахувати точний вік депортованих.

З аналізу дізнаємося, що це все були особи так званого «продуктивного віку» (з 15 р. по 64 р.). Найбільше вивезли двадцятирічних осіб (26-38%). На 9 менше (23%) мали повних або ж неповних 19 років. На момент облав 11 студентам (16%) виповнилося 18. Майже стільки ж було й двадцятиоднорічних (10-15%). Однакова кількість молодих людей була 22 та 23 років (по 2 або ж 3%). Лише одним виповнилося 25 (згадуваній вище Ніні Балковій 1918 р.н.) та 27 років (О. Майорову 1915 р.н.). І жоден з вигнаних на примусові роботи на момент вербовки не був у віці 24 років.

Якщо зробити віковий зріз наборів по роках, то помітимо, що німці у два роки мобілізації набирали першочергово двадцятирічних робітників. Так, у 1942 р. з 19 завербованих таких було 8 (42%). А в наступному 1943 р. з-поміж 48 депортованих - 18 (37,5%). Найменшу увагу звертали та студентів старшого віку. У 1942 завербували по 1 особі 27 та 23 років, а у 1943 р. - лише двох 23-річних та одну 25-річну. Ці показники дещо різняться з узагальненими даними, наведеними В. Лахно, де найбільша кількість мобілізованих була 18-річного віку [10, арк. 80]. Ми можемо пояснити цю відмінність специфікою джерел: дуже часто поміж остарбайтерів були молоді люди, які поновлювалися в педагогічному інституті після війни. Тому вони були старшими за визначений дослідницею поріг. Інші (саме оті 17- та 18-літні часто) після окупації закінчували школи, вступали до училищ і небагато молодих людей цього віку одразу подавало документи до вишу.

Отже, можемо зробити проміжні висновки щодо антропологічного виміру життя студентів-остарбайтерів:

1) Найбільше постраждало від депортацій 19-20- річне студентство,

2) школярі та випускники шкіл віком 17-18 років вербувалися до Рейху в останні хвилі наборів 1943 р.,

3) молодь, старша за 20 р. користувалася «меншим попитом» в задоволенні потреб на робочі руки у Великій Німеччині.

Список використаних джерел

педагогічний демографічний війна

1.Архів Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. - Ф. Особові справи студентів стаціонару.

2.Оп. Випуск 1947 р. Педагогічний чотирьохрічний інститут. Природничий факультет. Стаціонар №649-699. - Сир. Путря Галина Костянтинівна. -Арк.2.

3.Там само. - Оп. Випуск 1948 р. Педагогічний чотирьохрічний інститут. Мовно-літературний факультет. Укр. відділ. Стаціонар №7. - Сир. Балкова Ніна Карпівна. -Арк.11.

4.Там само. - Оп. Випуск 1948 р. Учительський дворічний інститут. Мовно-літературний факультет. Стаціонар. Рос. відділ. - Сир. Бублій Галина Василівна. - Арк.2.

5.Там само. - Оп. Випуск 1949 р. Педагогічний чотирирічний інститут. Фізико-математичний факультет. Математичний відділ. Стаціонар. - Сир. Зінченко Марія Михайлівна. - Арк.З.

Размещено на Allbest.ru