Польська реформація XVI-XVII ст. у відображенні історичних документів та матеріалів: джерелознавчий аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Запорізький національний університет (Україна, Запоріжжя)

Кафедра всесвітньої історії та міжнародних відносин

Польська реформація XVI-XVII ст. у відображенні історичних документів та матеріалів: джерелознавчий аспект

кандидат історичних наук, доцент

Черкасов С.С.

Анотація

Проаналізовано документальний комплекс джерел з історії польської Реформації. Охарактеризовано інформаційний потенціал, ступінь репрезентативності та політематичність змістовного наповнення обраних джерел, окреслено експертний внесок дослідників до проведення їх наукової розробки. Документи репрезентують ключові риси Реформації у Польщі ХУІ-- XVII ст. та відображають положення політичної програми протестантської шляхти і головні механізми впливу Реформації на формування польського етнополітичного середовища. Визначено, що реформаційні гасла, які активно використовувала протестантська шляхта у політичній боротьбі, сприяли формуванню базових принципів «шляхетської демократії», ключових традицій польського парламентаризму та польської етнопалітичної культури в цілому. Особливу увагу приділено аналізу документальних комплексів з історії польської Реформації, що відображають основні етапи розгортання реформаційного руху в Польщі у його взаємозв'язку з ключовими політичними подіями ранньомодерної історії Польщі.

Ключові слова: Реформація, протестантизм, Королівство Польське, історичне джерело, документальний комплекс.

Annotation

The article analyzes the documentary complex of the Polish Reformation history. The informative potential, sapidity degree and multisubjectiveness of the selected primary sources are revealed, the contribution of the experts to their scientific research is outlined. The documents represent the key features of the XVJth-XVUth century Reformation in Poland as well as the political program of the Protestant Szlachta and the main mechanisms of the Reformation influence on the Polish ethno political environment. It is asserted that the Reformation slogans actively used by the Protestant nobility in the political struggle contributed to strengthening of the basic principles of the gentry democracy, the basic traditions of the Polish parliamentarism and the Polish ethnopolitical culture in general. The focus is set on the analysis of the primary source collections related to the Polish Reformation history that reflect the key stages of the Reformation movement in Poland in their interconnection with the major political events of the early modern history of Poland.

Keywords: Reformation, protestantism, Polish Kingdom, historical source, documentary complex.

Протестантська Реформація становить комплексне суспільно-політичне явище, в якому закладено ідеологічні, соціальні, політичні та економічні детермінанти трансформаційних зрушень епохи раннього нового часу. Виступаючи невід'ємною складовою історії Східної Європи XVI-XVH ст., Реформація в Польщі сформувала регіональну модель свого розгортання, відмінну від західноєвропейських зразків. Аналіз документального матеріалу цього періоду дозволяє не тільки реконструювати її перебіг, але і визначити масштаб, характер і межі впливу реформаційних перетворень у їх просторово-темпоральних параметрах. Метою нашого дослідження є надання загальної характеристики документального комплексу історичних джерел з історії польської Реформації відповідно до сучасних теоретичних підходів історичного джерелознавства. Актуальність зазначеної теми значно підвищує практична історіографічна відсутність спеціалізованих досліджень, які б на сучасному науковому рівні дозволили здійснити фаховий джерелознавчий аналіз документальної спадщини польського реформаційного руху.

Основним джерелом із дослідження політичної програми реформаційного руху в Польщі виступає сеймова документація, яка представлена передусім сеймовими конституціями - нормативно-правовими актами законодавчого характеру, що фіксували прийняті сеймом рішення. До законодавчого доробку вального сейму також належать інші акти, затверджені у формі декретів, мандатів, статутів, привілеїв і універсалів, які у поєднанні з сеймовими конституціями репрезентували увесь комплекс сеймових постанов і видавались від імені короля під однією датою [8]. Окремі тексти сеймових конституцій виходили друком, починаючи з 1576 р. Першою спробою видання повного корпусу сеймових документів стало зібрання «Volumina Legum», підготовлене і опубліковане спільними зусиллями членів католицького ордену піарів за ініціативи видавців С. Конарського та Ю. Залуського протягом 1732-1782 рр.

Сеймові акти дозволяють простежити ступінь вагомості протестантського чинника у політичному житті держави, відтворити співвідношення сил католиків та протестантів під час сеймових засідань, простежити зміни правового статусу протестантів, закріпленого сеймовими постановами. Оскільки сеймові рішення мали визначальний вплив на умови перебігу Реформації, дослідження сеймової документації надає можливість встановити характер та хронологічні межі окремих етапів її розвитку. Як базове джерело з історії польського права, сеймова документація містить докладну інформацію про суспільно-політичний розвиток держави, що дозволяє висвітлити перебіг реформаційного руху на тлі історичного контексту його розгортання.

Важливу групу джерел складають акти королівської влади, серед яких особливе місце займають антилютеранські едикти Сигізмунда І. Едикти виступають важливим свідченням про початок поширення реформаційного руху на польських землях. Спрямовані проти експансії та розвитку Реформації, документи фіксували процес її ґенези, шляхи та масштаб поширення в Польщі відповідно до характеру застосованих запобіжних заходів.

Збір, систематизацію та публікацію значного масиву актів протестантських синодів було здійснено лише у другій половині XX ст. польським істориком Марією Сіпайло за підтримки адміністрації Бібліотеки Варшавського університету з 1966 по 1990 рр. Остання, ставши правонаступницею фондів розформованих під час німецької окупації Польщі бібліотек, отримала у своє розпорядження досить велику частку протестантських синодальних рукописів. Завдяки запровадженню спеціальної програми, фінансування якої було розпочато вже у 1958 р., співробітникам Варшавського університету вдалось зібрати фотокопії рукописів з інших польських і навіть закордонних архівосховищ та бібліотек. Археографічне видання охоплює період з середини XVI по першу третину XVII ст. і складається з чотирьох томів, перший з яких містить матеріали засідань синодів 1550-1559 рр.; другий - 1560-1570 рр.; третій - протоколи малопольських синодів, які відбувались протягом 1571-1632 рр.; четвертий - великопольських 1562-1632 рр. [2].

Значну інформативну цінність для висвітлення розвитку реформаційного руху в Польщі становлять реляції папських нунціушів. Реформація виступила потужним каталізатором становлення з 1555 р. у Польщі інституту нунціатури - спеціального і постійного представництва папських послів, яке стало ключовим елементом римської дипломатії на польських землях.

У 1990 р. інститутом польської історії в Римі було започатковано видання повного корпусу актів польської нунціатури «Acta nuntiaturae роїопае» під керівництвом X. Войтиски. Окрім першого тому, присвяченого теоретичним засадам видання, побачили світ том другий, що містить документи 1519-1555 рр., і також третій (1555-1557 рр.), шостий (1565-1568 рр.), дев'ятий (1572-1578 рр.), вісімнадцятий (1606-1612 рр.), двадцять четвертий (1630-1636 рр.), які вийшли у рамках цього проекту у 1990-1994 рр. [1]. Висока інформативна цінність реляцій обумовлена їх змістовною політематичністю, використанням різнорідних джерел інформації, наданням авторської оцінки наведеним фактам, що в комплексі поєднується із цілковито звітно-офіційним характером самих документів.

Значний інформативний потенціал містить група джерел епістолярного характеру. Використання цього виду джерел дозволяє суттєво розширити дослідницьке поле, покращити висвітлення мотивації дій кореспондентів, простежити еволюцію поглядів, які мали безпосередній вплив на прийняті ними рішення. Важливим джерелом для висвітлення історії польського реформаційного руху у 60-х рр. XVI ст. є епістолярна спадщина нунціуша Я. Комендоне, яку переважно складають його листи до кардинала К. Баромеуша. Тексти листів були опубліковані польськими істориками М. Малиновським та Ю. Кжечовським у 1851 р. їх зміст дозволяє відтворити оцінку політичної боротьби протестантської шляхти католицькою церквою, пояснює тактику поведінки католицького духовенства під час сеймових засідань, ілюструє актуальність протестантського питання у політичному житті країни.

Цінні відомості з історії польського протестантизму середини XVI ст. надає кореспонденція Ж. Кальвіна. Адресатами реформатора в Польсько-Литовській державі були як світські, так і духовні особи, зокрема польський король Сигізмунд II Август, хелмський єпископ Я. Уханський, канцлер литовський і воєвода віденський М. Радзивілл Чорний, лідери польських кальвіністів Ф. Круцигер, Я. Ласький, П. Статоріус та ін. У своєму листуванні Ж. Кальвін порушив цілу низку тем, що відображають найбільш гострі проблеми розвитку реформаційного руху в Польщі зазначеного періоду, такі як взаємовідносини протестантів із королівською владою, адаптація кальвіністської проповіді до польських етнокультурних реалій, плани зі створення польської національної церкви, видання польського перекладу Біблії тощо. Значну частину листів присвячено проблемам організаційної єдності протестантів, застереженням про небезпеку поширення антитринітарних настроїв і спробам автора запобігти догматичному розколу польських кальвіністів. Кореспонденція Ж. Кальвіна дозволяє проілюструвати включеність польського реформаційного руху в загальноєвропейський контекст, висвітлити його внутрішню неоднорідність.

Дослідження участі протестантів у політичному житті Польщі XVI-XVII ст. неможливе без залучення до аналізу такого виду джерел, як сеймові діаріуші - складені учасниками сеймового засідання описи його перебігу. Унікальність документів полягає в тому, що вони дозволяють реконструювати основні прояви політичної активності як протестантів, так і прибічників контрреформації, визначити неформальні чинники, що вплинули на прийняття сеймом офіційних рішень, відтворити застосовану опонентами систему аргументації на підставі наведених у діаріушах сеймових промов. Матеріали діаріушів докладно висвітлюють пропозиції протестантської шляхти щодо розв'язання актуальних для держави проблем за допомогою реформаційних перетворень. Оскільки сеймові акти фіксують лише затверджені сеймом рішення, основні положення більшості відхилених у процесі обговорення законопроектів, як і перелік додатково порушених питань, можуть бути відтворені лише за допомогою діаріушів.

Із опублікованих текстів сеймових діаріушів чатина увійшла до складу серії «Scriptores Rerum Polonicarum» протягом 1872-1911 рр. Так, перший том серії містить видані Ю. Шуйським діаріуші сеймів 1548,1553 і 1570 рр., одинадцятий том - діаріуш сейму 1587 р., виданий А. Соколовським, вісімнадцятий - сеймовий діаріуш 1585 р., опублікований А. Чучинським, до двадцятого та двадцять першого томів увійшли тексти діаріушів сеймів 1591-1592 та 1597 рр., видані Є. Барвінським. Значну інформативну цінність становить діаріуш сейму 1562 р., опублікований у 1861 р. А. Дзялинським. Беззаперечно важливим джерелом для висвітлення політичної боротьби протестантської шляхти у 1632-1656 рр. є щоденник постійного учасника сеймових засідань, литовського канцлера А. С. Радзивілла, виданий 1980 р. польськими істориками А. Пжибощем та Р. Женевським.

Функцію цінного наративного джерела виконують також праці безпосередніх учасників польського реформаційного руху А. Венгерського, В. Венгерського С. Любінецького та X. Сандіуса [3; 6; 9; 10], що містять авторську оцінку сучасних їм подій.

Публіцистичні та філософсько-релігійні твори репрезентовані насамперед працями польських письменників-публіцистів XVI ст. А. Моджевського, М. Рея, та С. Орловського, які дозволяють простежити ступінь та форми поширення реформаційних ідей у шляхетському середовищі. Еволюцію суспільно-політичних поглядів польських братів відображають філософсько-релігійниі трактати лідерів польського аріанізму, зокрема твори Гжегожа Павла з Бжезін, С. Будного, Ф. Социна, С. Пшипковського. Важливим джерелом інформації для з'ясування обставин та характеру рокошу М. Зебжидовського є політичні памфлети та інші публіцистичні твори, присвячені цій події, які були опубліковані у збірці під редакцією Я. Чубека. реформаційний польща ранньомодерний політичний

Важливим документальним виданням матеріалів, пов'язаних із діяльністю архієпископа гнєзнінського Я. Уханського, є п'ятитомний збірник «Uchansciana», укладений та опублікований польським істориком Т. Вержбовським впродовж 1884-1895 рр. [7]. Збірник містить різнорідні за характером документи, зокрема кореспонденцію Я. Уханського, його сеймові промови, акти гнєзнінського капітулу, листи польського короля Сигізмунда Августа до папи римського та інших духовних осіб тощо. Головна інформативна цінність видання полягає у репрезентативній добірці документів із історії спроб створення польської національної церкви. Опубліковані тексти засвідчують проникнення реформаційних ідей у середовище вищого польського духовенства, дозволяють простежити ступінь підтримки ідеї реформаційних перетворень королівською владою. Окрім того, матеріали збірника є цінним джерелом із висвітлення позиції церкви по відношенню до політичної активності протестантів у другій половині XVI ст.

Укладений відомими польськими істориками І. Хржановським та С. Котом збірник документів «Гуманізм і Реформація в Польщі» було опубліковано у 1927 р. Інформативність видання забезпечує добірка цінних джерел з історії польського реформаційного руху, зокрема антилютеранські едикти Сигізмунда І 1520 і 1523 рр., королівський едикт про заборону закордонного навчання шляхти 1535р., інструкція краківської капітули на провінційний синод 1551 р., протоколи протестантських синодів 1556 і 1565 рр., текст акту Варшавської конфедерації 1573 р. Проте, більшість джерельних текстів подана лише уривками.

Особливості розвитку реформаційного руху у Кракові дозволяють відтворити матеріали збірника документів, укладеного польським істориком Р. Женевським. До опублікованого у 1962 р. видання «Матеріали до історії Реформації у Кракові» [4] увійшло широке коло джерел, які характеризують протистояння католиків і протестантів у столиці Польської держави протягом 1551-1598 рр. Збірник складають акти церковної і світської влади, кореспонденція приватних осіб, уривки хронік та діаріушів, що засвідчують розгортання реформаційної боротьби у місті. Матеріали дозволяють встановити співвідношення сил католиків і протестантів у міжконфесійних конфліктах, простежити взаємовідносини протестантських громад із міською і центральною владою. Доцільність зосередження уваги на дослідженні особливостей розвитку реформаційного руху у Кракові обумовлена столичним статусом міста, за закріплення своїх позицій в якому точилась активна боротьба між католиками та протестантами. Перебіг реформаційної боротьби у Кракові мав загальнодержавний резонанс, а її результати мали суттєвий вплив на розвиток польського реформаційного руху в цілому.

Цінну інформацію містить опублікований у 1982 р. під редакцією Ю. Пулчвартека збірник документів «Обрані тексти джерел із історії Польщі перед розподілами». Зкомпановані за хронологічним принципом, матеріали збірника висвітлюють здебільшого різні аспекти соціально-політичної історії Польщі, тоді як релігійна складова представлена набагато менш виразно такими включеними до збірника документами, як антилютеранський мандат Сигізмунда І 1540 р., текст Сандомирської угоди 1570 р., а також джерела з історії рокошу Зебжидовського 1606 р. і постанови про вигнання аріан з Польщі 1658-1662 рр.

Збірник документів «Джерела до історії Реформації у Королівській Пруссії» був виданий А. Щорцом у 2002 р. [5]. Матеріали видання складають листи, розпорядження, інструкції польських монархів, королівських комісарів, вармійських єпископів та інших осіб, що здійснювали вплив на перебіг реформації у цьому регіоні. Вміщені до збірника документи охоплюють широкий хронологічний проміжок 1520-1621 рр., що надає можливість проаналізувати головні особливості розвитку Реформації у динаміці. Особливу увагу укладачем зосереджено на документальному висвітленні історії реформаційного руху в Ельблонзі. Колекція документів стосується передусім подій гданського бунту 1525 р. і консолідації зусиль церковної та світської влади із його придушення.

Окрім безпосередньо релігійного аспекту, одночасно із відтворенням історії еволюції структурної організації протестантських громад, фіксацією головних догматичних розбіжностей між ними, історичні джерела зберігають свідчення про найбільш гострі суспільно- політичні проблеми свого часу та інтерпретацію різних точок зору на їх вирішення. Історичні документи можуть слугувати підставою для дослідження соціального складу польського протестантизму XVI-XVII ст., географію його поширення, напрями та головні форми політичної, просвітницької та місіонерської діяльності протестантів. Використання авторами польської мови замість латинської значною мірою розширює документальний комплекс пам'яток старопольських текстів. Таким чином, ретельний аналіз значного масиву фактологічного матеріалу актів протестантських синодів надає можливість реконструювати перебіг польської Реформації та виявити вузлові аспекти суспільно-політичних трансформацій в Польщі XVI-XVII ст., скорегувавши їх оцінку. Перебуваючи на вістрі соціокультурних процесів, документальна спадщина польської Реформації акумулювала найбільш актуальні проблеми поточного історичного моменту, зафіксувала широкий спектр суспільних настроїв, що, за умови кваліфікованого використання, дозволить значно збагатити інформаційний ресурс польської медієвістики в цілому та досліджень з історії польського реформаційного руху зокрема.

Список використаних джерел

1. Acta nuntiaturae Polonae: [in 57 t.] / moderatore Henrico Damiano Wojtyska; Institutum Historicum Polonicum Romae. - Romae: Fundatio Lanckoronski, 1990. -T.9: Vincentius Lauro (1572-1578), vol.l: (25.07.1572-30.09.1574) / ediderunt Miroslaus Korolko et Henricus Damianus Wojtyska. - 1994. - 448 p.

2. Akta synodow roznowierczych w Polsce = Acta synodalia ecclesiarum Poloniae Reformatarum: [w 4 t.] / oprac. Maria Sipayllo; Biblioteka uniwersytecka w Warszawie. - Warszawa: Wydawnictwa uniwersytetu Warszawskiego, 1966. - T.l: (1550-1559). - 1966. - 378 s.: tabl. -Bibliogr.: s.371-375.

3. Lubieniecki S. Historia Reformacji Polskiej: w ktorej przedstawia si? pocz^tki oraz rozwoj zarowno zreformowanych,jako tez antytrynitarzy w Polsce oraz w ziemiach sq.siednich: w 2 ks. / Stanislaw Lubieniecki; tlumaczyl na jyzyk polski oraz wst?pem і uwagami zaopatrzyl Edmund Bursche. - Warszawa: [Uniwersytet Warszawski], 1938.-Ks.2.- 1939.-190s.

4. Materialy do dziejow Reformacji w Krakowie: zaburzenia wyznaniowe w latach 1551-1598 / oprac. R. Zelewski; Polska Akademia Nauk, Oddzial w Krakowie. - Wroclaw [etc.]: Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1962. - 226 s. - (Materialy Komisji Nauk Historycznych; nr. 6).

5. Rywalizacja katolikow z luteranami о kosciol sw. Mikolaja w Elblqgu 1520-1621: zrodla do dziejow Reformacji w Prusach Krolewskich / zebral і oprac. Alojzy Szorc; [Uniwersytet Warminsko- Mazurski]. - Olsztyn: Hosianum, 2002. - 540 s. - (Zrodla Historii Kosciola; nr. 1).

6. Sandii C. Bibliotheca antitrinitariorum / Christophori Sandii; praefatione et indice nominum instruxit Lech Szczucki; [Instytut Filozofii і Socjologii PAN]. - Warszawa: Panstwowe Wydawnictwo Naukowe, 1967. -317 s.- (Biblioteka Pisarzy Reformacyjnych; nr. 6).

7. Uchansciana czyli Zbior dokumentow wyjasniajqeych zycie і dzialalnosc Jakoba Uchanskiego, arcybiskupa gnieznienskiego, legata urodzonego, Krolestwa Polskiego, Prymasa і Pierwszego Ksi?cia, zm. 1581. - Warszawa: Drukamia Jozefa Bergera, 1884. - T.4: Zawierajqey poselstwapapieskie w Polsce 1560-1581, rozne dokumenty z lat 1534-1592. - 1892. - 402 s.

8. Volumina Constitutionum: [w 2 t.] / do druku przygotowali Stanislaw Grodziski, Irena Dwomicka, Waclaw Uruszczak. - Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe, 1996.-T.l, vol.l: 1493-1526. - 1996. -498 s.

9. Wengerscii A. Libri quattor Slavoniae Reformatae / Andreae Wengerscius; praef. Ianussius Tazbir; [indicem nominum compilavit Wenceslaus Urban; praefationem in linguam Latinam vertit Miecislaus Brozek; voluminis edendi tutelam gessit Lechus Szczucki]. - Varsoviae: Panstwowe Wydawnictwo Naukowe, 1973. - 633 s. - (Biblioteka PisarzyReformacyjnych;nr. 11).

10. W^gierski W. Kronika zboru ewangelickiego krakowskiego / Wojciech W^gierski; [oprac. naukowe і wst^p Mariusz Pawelec]. - Krakow: Parafia Kosciola Ewangelicko-Augsburskiego, 2007. - 211 s.

Размещено на Allbest.ru