Структура бюджету сімей робітників підприємств чорної металургії України у 1950-і роки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Метою дослідження є аналіз структури бюджету сімей робітників підприємств чорної металургії протягом 1950-х рр. Дослідження базується на принципах історизму, наукової об'єктивності, а також проблемно-хронологічному і статистичному методах. Охарактеризовано структуру дохідної і витратної частин бюджету сімей металургів. Проаналізовано їх динаміку в період з 1952 р. по 1959 р. Висвітлено окремі аспекти соціально-економічної політики керівництва країни. Зроблено висновки про те, що у структурі бюджету сімей робітників в цілому дохідна частина переважала витратну. Основною статтею формування дохідної частини бюджету була заробітна плата металургів. Найбільш витратними статтями були купівля продуктів харчування, предметів особистого користування, а також сплата податків, які в сумі складали більше двох третіх витратної частини сімейного бюджету. Подібна структура витрат свідчить про невисокий рівень життя сімей металургів, не зважаючи на те, що останні були робітниками пріоритетної галузі економіки.

Динаміка рівня життя населення є індикатором, що характеризує ефективність соціально-економічної політики держави. Одним із критеріїв, за яким визначають рівень життя населення, є баланс його доходів і витрат [12, с. 47]. Він обумовлює можливість задоволення матеріальних і духовних потреб людини, що накладає відбиток на формування і розвиток її особистості.

В економіці радянської України пріоритет надавався розвитку важкої промисловості [3, с. 130], однією з провідних галузей якої була чорна металургія. Оскільки баланс доходів і витрат безпосередньо пов'язаний з професійною діяльністю людини, дослідження структури бюджету металургів дозволяє скласти уявлення про бюджет населення України в контексті можливості задоволення потреб сімей робітників однієї з пріоритетних галузей економіки.

Метою дослідження є визначення структури бюджету сімей робітників підприємств чорної металургії протягом 1952-1959 рр. через аналіз його дохідної та витратної частин.

Структура бюджету сімей металургів у 1950-і рр. не стала предметом окремого дослідження в історіографії. Загальні відомості про рівень матеріального забезпечення робітників певних галузей промисловості містять праці, створені радянськими [4] та сучасними українськими дослідниками [1; 16]. Серед авторів, які приділили увагу бюджету сімей робітників, М. С. Герасимова [2], В. Т. Зінич [3],А. О. Саржан [11], І. Є. Татарінов [13].

Джерельну базу дослідження складають законодавчі акти, статистичні матеріали, представлені картотеками бюджетів робітників підприємств чорної металургії, а також матеріали періодичних видань.

Сімейний бюджет металургів складався з дохідної та витратної частин. В свою чергу дохідна частина включала наступні статті: заробітна плата робітника, заробітна плата інших членів сім'ї, пенсії, стипендії, допомоги від держави, дотації від підприємств, установ і громадських організацій та інше.

Дохід сімей металургів протягом 1952-1959 рр. коливався від 1551,31 крб. на місяць у 1953 р. [14, арк. 3] до 2052,92 крб. на місяць у 1959 р. [15, арк. 47]. У динаміці доходів наявні спади на 3,1% у 1953 р. та на 3,4% у 1955 р. Однак, не зважаючи на те, що спад 1955 р. був суттєвішим, саме у 1953 р. у структурі бюджету дохідна частина виявилась меншою за витратну [14, арк. 3].

У період з 1952 р. по 1959 р. відбулося збільшення заробітної плати металургів на 25,6%. Вона була найменшою у 1953 р. і складала близько 64,6% дохідної частини сімейного бюджету, що в грошовому еквіваленті становило 1002,70 крб. на місяць [14, арк. 3]. Найбільша зарплата зафіксована у 1959 р. - майже 66% дохідної частини бюджету, що в грошовому еквіваленті дорівнювало 1354,30 крб. на місяць [15, арк. 47]. Тобто, основним джерелом формування сімейного доходу була заробітна плата самих металургів. Оскільки у 1953 р. вона була знижена на 6,9%, порівняно з попереднім роком, дана обставина обумовила перевагу витрат над доходом у структурі бюджету в даному році [14, арк. 3].

Зарплата членів сімей металургів протягом досліджуваного періоду зросла на 20%. Надходження за даною статтею були найменшими у 1956 р. і дорівнювали 17,9% дохідної частини бюджету чи 312,07 крб. на місяць [14, арк. 3], а найбільшими у 1959 р. - 20,3% дохідної частини бюджету чи 417,16 крб. на місяць [15, арк. 47]. Розмір пенсій збільшився в цілому на 22%. їх розмір коливався від 3% дохідної частини бюджету у 1952 р., що дорівнювало 48,91 крб. на місяць [14, арк. 3], до 3,6% дохідної частини бюджету у 1956 р. чи 63,62 крб. на місяць. Розмір стипендій зріс на 58,2%. Найменший розмір стипендій, який становив у середньому лише 0,1% дохідної частини сімейного бюджету чи 2,11 крб. на місяць, зафіксований у 1952 р. [14, арк. 3], а найбільшим він виявився у 1956 р. - 0,4% дохідної частини бюджету, що в грошовому еквіваленті дорівнювало 8,44 крб. на місяць [15, арк. 47].

Серед джерел формування дохідної частини сімейного бюджету були допомоги від держави, основну частину яких складали допомоги з державного соціального страхування: допомога з тимчасової непрацездатності, допомога у зв'язку з вагітністю та пологами, допомога на народження дитини, допомога на поховання та допомога з перекваліфікації [9]. Протягом 1952-1959 рр. їх розмір збільшився майже в 1,4 рази. Так, найменший місячний розмір допомог спостерігався у 1955 р. Він становив 1,5% сімейного доходу металургів, що дорівнювало 24,98 крб. [14, арк. 3]. Найбільший розмір допомог зафіксований у 1959 р. - 2,9% доходу, що складало 60,88 крб. на місяць [15, арк. 47].

Розмір грошових дотацій від підприємств, установ і громадських організацій збільшився на 96,3%. Сума надходжень за даною статтею була найменшою у 1952 р. і становила 0,8% дохідної частини бюджету чи 14,34 крб. на місяць [14, арк. 3], а найбільшою у 1959 р. - 1,3% дохідної частини сімейного бюджету металургів, що дорівнювало 28,16 крб. на місяць [15, арк. 47].

З 1952 р. по 1959 р. розмір інших надходжень до сімейного бюджету зріс на 54,3%. Він коливався від 3,2% дохідної частини у 1952 р., що у грошовому еквіваленті дорівнювало 52,61 крб. на місяць [14, арк. 3], до 4,8% дохідної частини у 1957 р., тобто 89,89 крб. на місяць [15, арк. 47]. Крім того, сім'ї металургів періодично брали кошти з ощадкас для задоволення власних потреб. Так, у 1959 р. в середньому на місяць з ощадкас було взято 74,97 крб. [15, арк. 47].

Витратна частина сімейного бюджету характеризує можливості задоволення матеріальних і духовних потреб членів сім'ї. Структура витрат сімей металургів складалася з наступних статей: витрати на харчування, на алкоголь та тютюнові вироби, на предмети особистого користування, на будівельні матеріали, будинки та оплату праці з капітального ремонту й будівництва, на житлово-комунальні послуги, на меблі та господарські речі, на культтовари, на гігієну, лікування та відпочинок, на дошкільні дитячі заклади, на культурно-просвітницькі послуги, на сплату податків, на придбання облігацій державних позик розвитку народного господарства, на внески до державних трудових ощадних кас та інше.

Зростання заробітної плати металургів і відміна державних позик розвитку народного господарства [10] сприяли збільшенню протягом 1952-1959 рр. обсягів витрат на 28,8%. Останні коливалися від 1553,62 крб. на місяць у 1953 р. [14, арк. 4] до 2025,47 крб. на місяць у 1959 р. [15, арк. 48].

Купівля продуктів харчування була найбільш витратною статтею сімейного бюджету. В період з 1952 р. по 1959 р. витрати на продукти харчування збільшилися на 18,9%, хоча частка даної статті у структурі витрат зменшилася за рахунок збільшення суми прибутків. Проте, у зв'язку з бюджетним дефіцитом, у 1953 р. відбулося скорочення витрат на купівлю продуктів харчування на 5,7%, порівняно з попереднім роком, до 37,3% витратної частини бюджету чи 578,36 крб. на місяць [14, арк. 4]. У 1959 р. витрати за даною статтею були найбільшими і становили 36% витратної частини бюджету чи 729,86 крб. на місяць [15, арк. 48].

Витрати на громадське харчування у їдальнях і буфетах зросли на 47,5%. У 1953 р., як і у випадку з купівлею продуктів харчування, сума витрат на громадське харчування скоротилася до 3,8% витратної частини бюджету, що в грошовому еквіваленті дорівнювало 59,08 крб. на місяць [14, арк. 4]. Однак за іншими статтями витрат у 1953 р. спостерігається позитивна динаміка. Найбільше коштів на громадське харчування витрачали у 1959 р. -4,4% витратної частини бюджету, тобто 89,75 крб. на місяць [15, арк. 48].

Витрати сімей металургів на алкоголь збільшилися на 89,5%. Найменшу суму на спиртне витрачали у 1952 р., яка становила 2,4% витратної частини бюджету, що складало 38,70 крб. на місяць [14, арк. 5]. Найбільші витрати на спиртне були у 1959 р. - 3,6% витратної частини бюджету, що дорівнювало 73,35 крб. на місяць [15, арк. 48]. Сума витрат на тютюнові вироби протягом 1952-1959 рр. зросла на 18,6%, хоча у структурі витрат у зв'язку зі збільшенням суми прибутку частка даної статті продовжувала складати 1%. У 1952 р. витрати на тютюн, цигарки та махорку були найменшими й обходилися сімейному бюджету у 17,04 крб. на місяць [14, арк. 5], а найбільшими у 1959 р. -20,21 крб. на місяць [15, арк. 48].

Другою за обсягом витрат статтею сімейного бюджету металургів були витрати на предмети особистого користування: одяг, тканини, взуття, головні убори, галантерею та трикотаж. Витрати за цією статтею зросли на 41,7%. Найменший їх розмір на купівлю даних товарів зафіксований у 1955 р. - 15,7% витратної частини бюджету, що у грошовому еквіваленті становило 255,91 крб. на місяць [14, арк. 4], а найбільший - у 1959 р., що дорівнював 19,7% витратної частини бюджету чи 390,55 крб. на місяць [15, арк. 48].

Деякі зміни у структурі витрат відбулися у зв'язку зі зростанням у 2,7 рази витрат на купівлю будівельних матеріалів, будинків, а також оплати праці з капітального ремонту та будівництва. У 1952 р. витрати за даною статтею були найменшими і становили 0,8% витратної частини бюджету, що у грошовому еквіваленті дорівнювало 12,73 крб. на місяць [14, арк. 5]. Найбільшими вони були у 1959 р і складали 2,3% витратної частини бюджету, тобто 47,93 крб. на місяць [15, арк. 49].

Витрати на квартплату і комунальні послуги зросли на 30,9%. Однак за рахунок збільшення загальної суми прибутку сімей металургів протягом 1952-1959 рр., збільшення витрат за даною статтею не позначилося на її частці у структурі витрат. Так, у 1952 р. витрати на квартплату і комунальні послуги були найменшими і становили 2,5% витратної частини бюджету, що дорівнювало 39,60 крб. на місяць [14, арк. 5]. Витрати за даною статтею були найбільшими у 1959 р. і складали також 2,5% витратної частини бюджету, але в грошовому еквіваленті дорівнювали вже 51,84 крб. на місяць [15, арк. 49].

Сума витрат на купівлю паливних та освітлювальних матеріалів знизилась на 11,2%. Її розмір був найменшим у 1957 р. і становив 0,7% витратної частини бюджету чи 13,80 крб. на місяць [15, арк. 49]. Найбільше коштів на купівлю паливних та освітлювальних матеріалів витрачали у 1953 р. - 1,2% витратної частини бюджету, що становило 19,02 крб. на місяць [14, акр. 5].

У період з 1952 р. по 1959 р. майже в двічі збільшилися витрати на купівлю меблів та господарських речей. Вони коливалися від 1,7% витратної частини бюджету, що дорівнювало 26,71 крб. на місяць, у 1952 р. [14, арк. 4] до 3,8% витратної частини бюджету чи 78,89 крб. на місяць у 1959 р. Суттєве збільшення витрат за даною статтею (майже на 60%) припадає на 1958р.[15, арк. 48].

Витрати на культтовари збільшилися у 1,6 разів: з 1,6% витратної частини сімейного бюджету у 1952 р., що становило 26,03 крб. на місяць [14, арк. 4], до 3,3% витратної частини бюджету у 1959 р., тобто 68,39 крб. на місяць [15, арк. 48].

Зростання витрат на гігієну, лікування та відпочинок відбулося на 81,4%. За даною статтею вони були найменшими у 1952 р. і становили у середньому 1,7% витратної частини бюджету чи 37,71 крб. на місяць [14, арк. 4]. Найбільшими витрати на гігієну, лікування та відпочинок були у 1959 р. і складали 2,4% витратної частини сімейного бюджету чи 50,27 крб. на місяць [15, арк. 48].

Майже в 1,5 рази збільшилися витрати на утримання дітей в дошкільних дитячих закладах. Вони коливалися від 0,6% витратної частини сімейного бюджету, що дорівнювало 9,84 крб. на місяць, у 1952 р. [14, арк. 4] до 1,2% витратної частини бюджету, тобто 24,34 крб. на місяць, у 1959 р. [15, арк. 48]. Особливо відчутне збільшення витрат за даною статтею відбулося у 1955 р.: на 60,5%, порівняно з попереднім роком [14, арк. 4].

Витрати на кіно, театр та інші культурно-просвітницькі заходи збільшилися на 49,7%. Найменшими вони були у 1952 р. і складали 1,1% витратної частини бюджету сімей металургів, що в грошовому еквіваленті дорівнювало 17,81 крб. на місяць [14, арк. 4], а найбільшими - у 1959 р., що становило 1,3% витратної частини бюджету чи 26,67 крб. на місяць [15, арк. 48].

Металурги сплачували прибутковий податок, яким обкладалися робітники, чия місячна заробітна плата перевищувала 260 крб., а з 1957 р. - 370 крб. [8, с. 327]. Також із заробітної плати металургів, які не мали дітей або мали одну чи дві дитини (жінки віком від 20 до 45 років, чоловіки віком від 20 до 50 років) вираховували податок на неодружених, самотніх і бездітних громадян [6, с. 386]. Однак з 1958 р. від подібного оподаткування звільнили неодружених, самотніх і малосімейних громадян, які мали дітей, та самотніх жінок, які не мали дітей [5]. В залежності від наявного майна робітники могли сплачувати податок з будівель, земельну ренту, збір з власників транспортних засобів, збір з власників худоби [7, с. 336]. Так, щомісячний розмір податків був найменшим у 1953 р. і становив в середньому 8,6% витратної частини бюджету чи 134,75 крб. [14, арк. 5], а найбільшим - у 1959 р. і дорівнював 8,5% витратної частини бюджету, що становило 172,30 крб. [15, арк. 49]. Протягом 1952-1959 рр. сума податків зросла на 18,7%.

Особливою статтею витрат сімейного бюджету було придбання облігацій державних позик розвитку народного господарства. У 1952 р. середня щомісячна сума витрат за даною статтею становила близько 6,5% витратної частини бюджету чи 102,8 крб. [14, арк. 5]. Оскільки у 1958 р. державні позики було відмінено, то частина заробітної плати, що раніше позичали державі, залишалася у робітників. Дана обставина сприяла підвищенню рівня матеріального споживання.

Про зростання прибутків свідчить динаміка внесків до державних трудових ощадних кас. З 1957 р. по 1959 р. вони зросли на 37,8% і складали у 1959 р. близько 5,3% витратної частини бюджету, тобто 108,92 крб. на місяць [15, арк. 49]. Інші витрати протягом 1952-1959 рр. коливалися від 6,8% витратної частини бюджету у 1956 р., що в грошовому еквіваленті дорівнювало 116,49 крб. на місяць [15, арк. 49], до 10% витратної частини бюджету чи 155,82 крб. на місяць у 1953 р. [14, арк. 5].

Таким чином, в цілому у структурі бюджету сімей робітників підприємств чорної металургії у період з 1952 р. по 1959 р. дохідна частина переважала витратну. Основною статтею формування дохідної частини бюджету була заробітна плата металургів. За рахунок зростання заробітної плати та відміни державних позик розвитку народного господарства відбулося збільшення прибутку. Дана обставина сприяла зростанню сум внесків до державних трудових ощадних кас. Протягом 1950-х рр. обсяги витрат збільшилися практично за всіма статтями витратної частини бюджету. Найбільш суттєвими з них були купівля товарів першої необхідності: продуктів харчування та предметів особистого користування, на які йшло більше половини витратної частини бюджету. Третьою за розміром статтею витрат була сплата податків. В сумі дані статті складали більше двох третіх витратної частини сімейного бюджету. Подібна структура витрат свідчить про невисокий рівень життя сімей металургів, не зважаючи на те, що останні були робітниками пріоритетної галузі економіки.

Список використаних джерел

бюджет чорний металургія

1.Буждежан А. В. Чорна металургія Донбасу у 50-80-і рр. XX ст.: автореф. дис. ... канд. іст. наук: 07.00.01. - Донецьк, 2008. -19 с.

2.Герасимова М. С. Повсякденне життя населення Донбасу в 1945-1953 рр.: автореф. дис. ... канд. іст. наук: 07.00.01. - Донецьк, 2007. - 20 с.

3.История рабочих Донбасса: в 2 т. / глав. ред. Ю. Ю. Кондуфор. - Киев: «Наукова думка», 1981. - Т.2. - 440 с.

4.Зінич В. Т. Соціалістичні перетворення: паростки нового комуністичного в культурі та побуті робітників Радянської України. -Київ: Вид-во Акад. наук Укр. РСР, 1963. - 176 с.

5.Об отмене взимания налога на холостяков, одиноких и малосемейных граждан СССР с рабочих, служащих и других граждан, имеющих детей, а также с одиноких женщин, не имеющих детей: Указ Президиума Верховного Совета СССР от 8 декабря 1957 г. - URL: http://www.libussr.ru/doc_ussr/ussr_5251.htm (дата обращения: 05.02.2018).

6.Об увеличении государственной помощи беременным женщинам, многодетным и одиноким матерям, усилении охраны материнства и детства, об установлении почетного звания «Мать- героиня» и учреждении ордена «Материнская слава» и медали «Медаль материнства»: Указ Президиума Верховного Совета СССР от 8 июля 1944 г. Сборник законов СССР и Указов Президиума Верховного Совета СССР (1938-1956 гг.). - Москва: Гос. изд-во юрид. лит., 1956. - С.383-388.

7.О местных налогах и сборах: Указ Президиума Верховного Совета СССР от 10 апреля 1942 г. Сборник законов СССР и указов Президиума Верховного Совета СССР. (1938-1956 гг.). - Москва: Гос. изд-во юрид. лит., 1956.- С.336-344.

Размещено на Allbest.ru