Становлення та функціонування бюджетної системи УСРР: за матеріалами журналів радянських фінансово-господарських органів влади 1920-х рр.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Становлення та функціонування бюджетної системи УСРР: за матеріалами журналів радянських фінансово-господарських органів влади 1920-х рр.

Колесник В.Ф.



Висвітлюється значення для з'ясування процесу формування бюджетної системи УСРР, її особливостей, конкретних проблем функціонування та виокремлення бюджетів за функціональною та адміністративно- територіальною ознаками публікацій 1920-х рр. на сторінках журналів фінансово-господарських та інших органів влади. Показано, що формування бюджетної системи в УСРР почалося у 1921 р. зі створення державного бюджету і продовжувалося аж до 1929 р., шляхом виокремлення місцевих бюджетів і набуття ними самостійного статусу. Диференціація місцевих бюджетів, їх підпорядкування та розмежування функцій соціально-економічного забезпечення здійснювалися за адміністративно- територіальною ознакою. Судячи з огляду літератури, самостійність місцевих бюджетів мала організаційно-функціональну складову, тому що кожен з них залежав від фінансових джерел і мав свої об'єкти фінансування. Державний і місцеві бюджети становили єдину бюджетну систему в УСРР.

Ключові слова: УСРР, бюджетна система, державний бюджет, губернський бюджет, міський бюджет, районний бюджет, сільський бюджет, податки, збори, субвенції, доходи, видатки.

Досліджуючи соціально-економічні перетворення радянської влади у 1920-ті рр., історики, економісти значною мірою ігнорували тематику пов'язану з формуванням та функціонуванням бюджетної системи в УСРР. Лише в останні роки науковці почали поступово заповнювати цю прогалину. Насамперед, необхідно назвати праці присвячені непу, податкам, грошовій реформі та товарно-грошовим відносинам у 1920- ті рр., де опосередковано і епізодично дослідники звертаються до бюджетної системи, не розглядаючи процес її становлення та соціально-економічні основи функціонування.

Серед праць, які безпосередньо присвячені бюд-жетам УСРР у 1920-ті рр. варто назвати монографію О. Чеберяко та кандидатську дисертацію В. Антоненко. Водночас ці дослідження далеко не вичерпують теми.

У подальшому дослідженні історії створення та особливостей функціонування у 1920-і роки бюджетної системи в УСРР важливу роль мають відіграти публікації в журналах радянських, фінансово-господарських та інших органів влади, в яких висвітлювався процес становлення та функціонування бюджетної системи УСРР у 1920-ті рр. На їх основі можна з'ясувати хронологію та основні періоди формування державного та місцевих бюджетів, виокремити бюджети за функціональною та адміністративно-територіальною ознаками тощо. Звернення до цих публікацій дозволяє глибше усвідомити як рівень економічної думки тих років, так і конкретні теоретичні, організаційно- функціональні, економічно-фінансові проблеми функці-онування бюджетної системи в УСРР.

Метою означеного дослідження є з'ясування на основі публікацій, вміщених у журналах, процесу формування бюджетної системи, її особливостей, конкретних проблем функціонування, виокремлення бюджетів за функціональною та адміністративно- територіальною ознаками.

Концептуально-фактологічний аналіз журнальних статей здійснено за двома напрямами, які визначаються інституційним статусом державного та місцевих бюджетів. У даному випадку хронологічний підхід не відіграє особливого значення, хоча перші публікації, які припадають на початок 1920-х рр., становлять особливий науковий інтерес, віддзеркалюючи витоки формування державного бюджету.

Публікації аналітиків і частково практиків бюд-жетного процесу відображають фінансово-економічні витоки становлення державного бюджету. Цьому, насам-перед, присвячені статті авторитетного дослідника бюд-жетної справи професора М. Боголепова, який певний час працював у фінансових установах України, володів відповідним матеріалом, був теоретиком концепції «бюджетного плану», тобто одного з державних планів народногосподарського розвитку країни [4, с. 5-10; 7, с. 60-72; 47, с. 67-74; 56, с. 86-93; 8, с. 54-64]. Автор використовує поняття «історія радянського бюджету» та «історія сучасного державного бюджету» [5, с. 62], початок якої він пов'язує з 1921 р., із проголошенням непу.

До перших публікацій, у яких постають організаційні витоки бюджетної системи в УСРР, слід віднести статті А. Давида, які з'явилися у 1922 р.[23, с. 4-5; 31, с. 3-11; 6, с. 3-9]. Вони невеликі за обсягом, але мають історичні оцінки та оригінальні проблемно-фактологічні підходи: територіально-адміністративний аспект формування українського бюджету, фінансові джерела доходів від залізниці, митного збору та акцизу на території УСРР, порівняння бюджету радянської України з бюджетом українських губерній періоду Російської імперії, роль і місце УСРР в загальному федеративному бюджеті, доходи і видатки українського загальнодержавного бюджету, створення українського самостійного бюджету. Отже, для початку 1920-х рр. автор поставив доволі багато принципових питань, враховуючи міждержавні відносини УСРР та РСФРР на основі договору від 28 грудня 1920 р.,який визнавав суверенність, незалежність та самостійність кожної з них.

Розвиток державного бюджету України у 1919-- 1924 рр. намагався показати у своїй статті професор А. Раєвський [62, с. 15-19]. Він зробив спробу узагаль-нити перший бюджетний досвід радянської влади.

Теоретичним узагальненням вирізняється стаття М. Славена, який розглянув такі питання: методологія загальної розбудови бюджету, бюджет-нетто, структура доходно! і витратної частин, бюджет-брутто, «союзна система бюджету» [67, с. 105-125]. Стосовно останньої він нічого нового не додав, а лише згадав про структуру єдиного державного бюджету СРСР та про економічні ознаки бюджетних прав союзних республік. Деякі автори державний бюджет розглядають у взаємовідносинах із народним господарством, особливо у пропорціях з народним доходом. Таке концептуальне і фактологічне рішення реалізовано у публікаціях А. Неусипіна, П. Старкова, М. Боголепова, О. Нікітського, І. Мирош- никова [46, с. 40-46; 70, с. 47-56; 3, с. 266-278; 44, с. 25-42; 36, с. 13-26], які використовували загальносоюзні статистично-економічні дані про співвідношення суми бюджету до народного доходу, з'ясовуючи відповідну динаміку. місцевий бюджет публікація

Висвітленню конкретних проблем функціонування державного бюджету у фахових виданнях 1920-х рр. присвячено найбільшу кількість статей, які стосуються насамперед особливостей його доходів - надходження прямих і непрямих податків [21, с. 134-146; 83, с. 8-19; 45, с. 15-19; 16, с. 152-153; 84, с. 48-63]. У своїй статті С. Кисельов порівнював структуру бюджету Союзу РСР із довоєнним бюджетом [29, с. 68-77]. Перспективи доходної частини держбюджету першої п'ятирічки показав О. Гордін, а видаткової - П. Старков [15, с. 79-101; 71, с. 106-119]. Єдиною проблемно-тематичною розвідкою, яка стосувалася бюджетного фінансування соціально-культурного будівництва в СРСР, виявилася стаття М. Л. Астермана [2, с. 127-157], який на початку 1920-х рр. працював в Наркомові УСРР. Статистичні матеріали, використані ним, стосуються переважно усієї країни, але сам термін «бюджет соціально-культурного сектора», а також низка інших теоретичних визначень суттєво доповнювали бюджетну термінологію.

Актуальним і дискусійним у 1920-ті рр. залишалося питання про бюджетні права СРСР та союзних республік. Якщо в умовах так званого федеративного бюджету висловлювалися пропозиції стосовно самостійного українського бюджету, то зі створенням союзної держави почали говорити про розмежування функціональних повноважень між центром і республіками. Зокрема, на думку професора О. Раєвського, «роздільність» союзного і республіканського бюджетів було впроваджено у 1923/24 р. [61, с. 1-3]. Статистично-економічні розвідки номенклатурних працівників фінансових установ України того часу стосувалися участі УСРР в єдиному загальносоюзному державному бюджеті [35, с. 38-43]. Досліджуючи фінансові відносини центру і республіки, В. Доброгаїв пропонував виділити для останньої більше свободи та економічної самостійності, адже проблема бездефіцитності республіканського бюджету залежала, на його думку, від регулятивних повноважень уряду УСРР в галузі державного господарства на її території [24, с. 45-47]. Еволюцію державного бюджету СРСР, але у співвідношенні з республіканськими бюджетами, розглядали І. Рейнгольд, С. Кузнецов [63, с. 35-53; ЗО, с. 13-24] та багато інших аналітиків і практиків бюджетної справи. Стаття М. С. Волобуєва, опублікована на сторінках журналу «Більшовик України» у 1928 р., [10, с. 46-72; с. 42-63], фактично підсумовувала дискусійні положення урядових нормативно-правових актів стосовно бюджетних прав республік, а також передавала у концентрованому вигляді, але з виразним політичним відтінком, нерівноправне становище республіканського бюджету. Концептуально його стаття виходила за межі бюджетних прав, позаяк стосувалася єдності народногосподарського цілого УСРР, а не частини «південної європейської Росії», самостійного ухвалення та виконання фінансових планів, зміни системи управління промисловістю тощо. Отже, враховуючи актуальність бюджетних прав республік у 1920- ті рр., можна говорити про їх недостатнє вирішення. Тому не випадково у періодиці з'являлися відповідні критичні публікації. Теоретичні і фактологічні статті висвітлювали переважно поточні питання розвитку державного бюджету, а його історично-економічний аспект відігравав роль публіцистичного тла.

Авторські та редакційні інформаційні матеріали, опубліковані на сторінках журналів у 1922-1929 рр., стосувалися також організаційно-функціональних проблем місцевих бюджетів. Зазначимо, що перша половина 1920-х рр. відрізнялася більшою інтенсивністю публікацій, засвідчуючи необхідність оптимального пошуку системи місцевих бюджетів та узагальнення досвіду їх становлення і функціонування.

Історія формування місцевих бюджетів розпочалася восени 1921 р. з виокремлення місцевого господарства в самодіяльну адміністративно-економічну одиницю, яка отримала право мати власний бюджет. Його створення, як слушно зазначив у вересні 1922 р. відповідальний працівник Наркомфіну УСРР А. Гринштейн [18, с. 1-4], виявилося наслідком економічної неспроможності радянської держави фінансувати промисловість, сільське господарство, соціальну галузь. Тому значну частку фінансування переклали на місцеві бюджети. Підсумовуючи перший рік їх створення, А. Гринштейн підкреслив упосліджене ставлення влади до їх формування, недостатнє теоретичне обгрунтування. У статті, опублікованій на сторінках «Финансового вестника» у 1922 р., А. Гринштейн уперше звернув увагу на організаційно-функціональні ознаки системності місцевих бюджетів, визнавши 1922 р. «бюджетним періодом» із хаотичною «диференціацією місцевого бюджету». Фактично існував бюджет губернії, але на переконання А. Гринштейна, тоді не вдалося створити «стрункої системи місцевих бюджетів», системність яких мала дві складові: адміністративно-територіальну та фінансово-економічну. Перша стосувалася його форм, тобто бюджетних одиниць - губерній, округ, повітів, а друга - джерел наповнення доходів і бездефіцитності. Використовуючи фразу «наші місцеві бюджети» [22, с. 9-11], він мав на увазі їх адміністративне підпорядкування. «Все це свідчить про те, - наголошував автор, - що система місцевого бюджету, як метод раціонального функціонування державного бюджету, залишається і надалі у центрі нашої уваги і турботи» [17, с. 1-4]. Отже, за визначенням А. Гринштейна, «система місцевого бюджету» переживала початкову фазу свого становлення. Її центральним і функціональним осередком були бюджети губвиконкомів.

Фактологічним спрямуванням вирізнялася стаття М. Ржевуського, яка висвітлювала матеріали Всесоюзної фінансової наради з питань місцевих бюджетів (червень 1924 р.). Ухвали наради, її зміст автор ототожнював з реформою місцевих фінансів, складовими якої вважав: фінансування місцевих бюджетів із державного, диференціацію бюджетів, усунення подвійного фінансування, виокремлення районного бюджету, встановлення ставок місцевих податків і зборів, створення субвенційного фонду регулювання місцевих видатків [65, с. 1-3]. Зміст роботи Всеукраїнської наради з місцевих бюджетів, яка відбулася 19-21 червня 1924 р., висвітлював також співробітник Наркомфіну УСРР В. Храмов [75, с. 4-7]. Публікації подібного типу стосувалися насамперед розвитку місцевих бюджетів, розкривали їх історію.

Протягом другої половини 1920-х рр. вийшла низка статей, автори яких використовували такі уніфіковані визначення як «радянська система місцевих фінансів» та «система радянського місцевого бюджету». Так В. Селівановський у листопаді 1925 р. зазначав: «На сьогодні система радянського місцевого бюджету є значно стрункішою і ціліснішою, а міський і сільський бюджети доповнюються бюджетами губ. та окр. виконкомів» [68, с. 34-39]. Термін «радянський місцевий бюджет», крім ознак формаційності, означав функціональний зв'язок місцевих і державного бюджетів. Викликає застереження довільне тлумачення «міського і сільського бюджетів», застосоване В. Селівановським. Якщо міський можна віднести до бюджету округових міст, то сільський і районний бюджети не були рівнозначними. Видатки районного бюджету на потреби села не означали наявності сільського бюджету, формування якого лише передбачалося на основі селищних та сільських рад у вигляді прибутково-витратного кошторису.

У 1927 р М. Леонтьев використовував визначення «система місцевих фінансів» [33, с. 140-160], а Г. Краснов - «радянська система місцевих фінансів» [32, с. 123-135]. Останній був яскравим прихильником уніфікації бюджетних відносин, навіть пропонував розробити «єдиний бюджетний кодекс», а місцеві бюджети розглядав як складові частини «єдиного радянського бюджету».

Уніфікаторські тенденції, зумовлені розробкою контрольних цифр першого п'ятирічного плану, позначилися на методологічних підходах до з'ясування ролі і місця місцевих бюджетів у соціально-економічному розвитку адміністративних центрів та галузей народного господарства. Протягом другої половини 1920-х рр. в окремих статтях спостерігалося ототожнення «радянської системи місцевих фінансів» і «системи місцевих бюджетів». Зрозуміло, що система місцевих фінансів була значно ширшою від місцевих бюджетів, але вони вирізнялися децентралізацією господарсько- економічного функціонування. Нормативно-правове забезпечення самостійності бюджетних одиниць, незважаючи на існуючу систему субвенцій з боку держави, було гарантоване відповідними постановами, декретами і положеннями. Державний і місцеві бюджети не мали спільного балансу, відрізнялися статусом фінансового документу, джерелами, внутрішньою диференціацією, відтак унітарність стосувалася лише першого з них.

Радикальний перегляд концептуальних і політично- правових основ бюджетної системи в СРСР, зафіксований у літературі того періоду [85, с. 1-16], знайшов також відображення і в статтях окремих теоретиків бюджетних відносин. Зокрема, А. Абуляк, простежуючи історію становлення місцевих бюджетів, яка на той час налічувала лише п'ять років, зазначав, що «...на межі 1921-22 р. було закладено основи радянської системи місцевих фінансів» [1, с. 298-308]. Саме тоді, на його переконання, відбулася реалізація стратегічного задуму непу через «...цілу систему різного калібру місцевих бюджетів, якими озброїлись ради для практичного будівництва соціалізму» і державний бюджет. Стаття

A. Абуляка враховувала праці попередників, була науково оформлена. Він критикував професора

B. Твердохлєбова, який наважився говорити про місцеві фінанси, що належали місцевим органам самоуправління [72, с. 5, 8-9]. Не вдаючись до аналізу адміністративного і фінансового права, А. Абуляк констатує, що місцеві бюджети СРСР є, по суті, своєрідною і новою категорією, їх можна кваліфікувати як органічне продовження державних фінансів, як фінансовий план, приєднаний до держбюджету [1, с. 299]. В УСРР місцеві бюджети мали власну адміністративно-територіальну структуру, вони не були складовою частиною державного бюджету, хоча функціонально обслуговували органи радянської влади та соціально-економічні потреби міського і сільського населення. Згаданий теоретик ототожнював систему місцевих фінансів із системою місцевих бюджетів, визнаючи одночасно той факт, що місцеві і державний бюджет не мали єдиного балансу, а в окремих республіках (УСРР, РСФРР, БСРР) місцеві бюджети суттєво переважали обсяги республіканського.

Організаційно-функціональне оформлення місцевих бюджетів, на думку Б. Майміна, затяглося і знайшло законодавче завершення наприкінці відбудовного періоду [34, с. 120-133]. Б. Маймін вважав децентралізацію місцевого управління, господарства і бюджету однією з причин ускладнення «...перспективного орієнтування п'ятирічного розгортання місцевих бюджетів». Тому пропонував об'єднати «автономні бюджети місцевих рад» у єдиний план, що відповідав би «загальній концепції і цілому народногосподарському задумові п'ятирічки» [34, с. 130]. Виокремлюючи функціональну залежність місцевих бюджетів від державного, Б. Маймін звернув увагу на внутрішню диференціацію місцевих бюджетів та систему їх регулювання, на інститут субвенцій, однак залишався прихильником їх уніфікації.

Автори статей розглядали внутрішні закономірності розвитку місцевого господарства та бюджету, демонстрували еволюцію його організаційних форм, але уникали детальної статистично-економічної характеристики доходів і видатків. Так, В. Орджонікідзе вважав конструктивним кроком децентралізацію місцевих бюджетів, яка «розвантажила» губернські та округові бюджети, переклавши соціальний тягар на районні [50, с. 1-3]. Член колегії Наркомфіну В. Храмов переймався організаційно-правовими аспектами «... системи проходження місцевих бюджетів у центрі», взаєминами вищих і місцевих органів влади тауправління в галузі бюджету [79, с. 11-13; 78, с. 16-20]. Він визнав цілком нормальним управління місцевими бюджетами з боку уряду, навіть його правом та обов'язком, але не шляхом формального директивного регулювання та бюрократичної тяганини довкола розгляду у Наркомфіні, а через субсидії, кореляцію повноважень, зміни, щоб унеможливити дефіцит. Втручання такого роду, на його переконання, не порушувало чинного законодавства про відносну самостійність основних бюджетних одиниць, тому що районні бюджети ухвалювали з'їзди райрад. Узагальнюючи досвід 1924/25 бюджетного року, В. Храмов звернув увагу на домінантне становище бюджетів губерній, які впливали на округові і районні бюджети. Територія України, враховуючи економічні можливості губерній, розподілялася за фінансовими можливостями бюджетів на три групи, а округ - на п'ять груп [77, с. 3-6]. Подібна градація не мала безпосереднього стосунку до раціоналізації міжбюджетних відносин у рамках губерній та України, а переслідувала конкретну мету - виявлення «дефіцитних округ» та спрямування субсидій державного бюджету на місця. Підсумки функціонування перших місцевих бюджетів та перспективи їх розробки висвітлюються у статті А. Гринштейна, котрий звернув увагу на складність теорії і практики місцевих бюджетів, які потребували Грунтовного вивчення [19, с. 6-14]. Деякі особливості формування місцевих бюджетів у наступні роки показали А. Орлов, І. Поніровський, М. Шуригін [52, с. 5-7; 59, с. 7-8; 86, с. 26-27]. Статті мали методичне та інструктивно-рекомендаційне спрямування і засвідчували актуальну проблему внутрішньої диференціації бюджетних одиниць, набуття ними самодіяльного фінансово-господарського статусу.

Окрему групу становили статті, присвячені статусу міських бюджетів, історії їх формування у 1920-х рр. Подібні публікації почали з'являтися у 1924 р., тобто після законодавчого визнання бюджетів міст наприкінці 1923 р. як самодіяльних одиниць. Історія становлення структури міських бюджетів, їх внутрішньої організації та еволюції постає у статті В. Храмова, опублікованій у першому числі «Финансового бюллетеня» за 1924 р. [74, с. 12-15]. Практика їх формування, як свідчить стаття, мала відмінності. Наприклад, у Харкові міський бюджет виявився бюджетом комунального господарства, а в решті міст останній входив до міського бюджету, який підпорядковувався виконкомам. У Києві комунгосп був представлений у міському бюджеті частинами - комбінатом місцевих підприємств та самим комунгоспом. За існуючим законодавством, наголошував В. Храмов, міський бюджет є самостійною бюджетною одиницею, яка входить до зводу губернського бюджету і підпорядковується міськраді або безпосередньо виконкому [74, с. 13]. Отже, номенклатурний працівник Наркомфіну підтвердив самодіяльний статус міських бюджетів, навіть використав термін «організаційна форма міського бюджету». Його стаття виявилася однією з перших публікацій про початкові кроки становлення цього фінансового інституту і розкривала внутрішню структуру міських бюджетів, їх статус, порядок ухвалення. Розпорядником бюджетів міст були виконком та міськрада, які його формували та подавали до губернської бюджетної комісії на затвердження, а остання мала право вносити зміни і доповнення. Виділення міських бюджетів в окрему самостійну одиницю, складену за кошторисом міського комунгоспу, тобто власних фінансових джерел, сприяло структуризації районного, округового та губернського бюджетів. Суперечливою залишалася проблема відносин між комунгоспом та фінорганами міст, особливо в царині доходно! частини міського бюджету, а також інших бюджетних одиниць. У додатках до статті В. Храмова, опублікованих у третьому числі цього часопису [53, с. 14-16], висвітлювалася еволюція міських бюджетів - від простого і стислого переліку видатків, складених наприкінці 1921 - на початку 1922 р., до «оформленої системи» протягом наступних трьох років.

Стаття Т. Соснового, яка вийшла у 1926 р. [69, с. 13-17], стосувалася безпосередньо «системи міського бюджету» в УСРР. Її автор застосував порівняльний метод. Він визнав дореволюційні міські та земські бюджети відокремленими одиницями. А за радянської влади з'явився «єдиний міський бюджет». Місто було виділено в окрему бюджетну одиницю, але воно не мало фінансової самостійності, будучи залежним від щорічного перерозподілу доходів і видатків. Основним і реальним власником міського бюджету був комунгосп, однак фіноргани не виділяли його з-поміж інших одиниць. Основним лейтмотивом статті Т. Соснового є встановлення реального обсягу доходів і видатків міських бюджетів, їх сталість, а не формальне створення.

Формування перших районних бюджетів в УСРР, судячи з публікацій М. Ржевуського у лютневому та серпневому числах «Финансового бюллетеня» за 1924 р. [66, с. 1-6; 64, с. 1-5], припадає на 1923/24 бюджетний рік. їх апробація розпочалася у четвертому кварталі попереднього року, але спочатку в окремих губерніях. Організаційно-функціональне оформлення районних бюджетів та охоплення ними сільських потреб він вважав черговою реформою, яка позитивно вплинула на міжбюджетні відносини. Важливість районних бюджетів визнавали В. Храмов, Я. Меламедовський,

А. Гринштейн [75, с. 4-7; 73, с. 1-3; 76, с. 5-8; 37, с. 12-14; 20, с. 3-7], тому що ці бюджети були форпостами для організації сільських. Останні в той час були представлені приходно-витратними книгами сільрад, які В. Храмов назвав «прообразом сільського бюджету» [73, с. 2].

Публікації, авторами яких були фінінспектори районних та округових фінвідділів, мали фактологічний регіональний зміст. Крім вичерпної статистичної інформації, вони висвітлювали умови та особливості формування перших районних бюджетів [49, с. 33-34; 14, с. 34-37]. Наприклад, їх запровадження на Харківщині розпочалося з липня 1923 р., а спроба «провести в життя волосний бюджет» у січні 1922 р. не вдалася. Тому протягом 1922/23 бюджетного року діяли бюджет губвиконкому, губернських міст і 10 повітів [51, с. 18-20]. Неспроможність місцевих бюджетів задовольнити соціально-економічні потреби сільського населення призвела у 1922/23 р. до появи «неофіційних волосних бюджетів» та бюджетів окремих сільрад, які самотужки утримували школи, лікарні, пожежні пункти, дитбудинки, але коштом «натуральних і грошових незаконних стягнень» [51, с. 18]. На районні бюджети, судячи з публікацій, було покладено видатки на утримання виконкому, сільських рад, підприємств районного значення.

Питання волосних бюджетів, яке постало у 1922/23 бюджетному році, не знайшло реального застосування, хоча обговорювалося в періодичній пресі [60, с. 6-8]. Колегія НКФ УСРР доручила Бюджетному управлінню здійснити апробацію волосних бюджетів у четвертому кварталі 1922/23 бюджетного року і вивчити їх теоретико-прикладні моменти [9, с. 14-15]. Але на відміну від РСФРР, де практикувалися волосні бюджети, в УСРР створювалися районні [58, с. 38-43]. Якщо в Росії волості надавали адміністративного статусу фінансово- господарської одиниці, то в Україні - райвиконкомам.

Певна частина журнальних статей стосувалася низової ланки місцевих бюджетів - сільських. Про сільські бюджети почали писати у 1924/25 бюджетному році у зв'язку зі здійсненням ідеї подальшої диференціації бюджетів і ухваленням бюджетів окремих сіл [55, с. 38-42]. Попередні повідомлення про сільські бюджети стосувалися обслуговування соціально-культурних та адміністративних потреб сільрад коштом районних бюджетів. Тобто останні виокремлювали відповідний напрямок та функції своєї роботи. Впровадження сільських бюджетів було експериментальним і здійснювалося лише в окремих селах, хоча існували пропозиції застосування сільських бюджетів у конкретних районах. Досвід їх функціонування у Плисківському районі Бердичевської округи продемонстрував таке. Загальний районний бюджет розподіляли на видатки районного значення, районного центру (міста) й сіл, які мали сільради. Доходи потрапляли до районних кас і відповідним чином перерозподілялися. Розпорядником сільбюджету були сільради в особі голови. Фінансову звітність здійснював секретар. Назва «сільський бюджет» демонструвала його територіальний статус, а за адміністративно- функціональним походженням та організаційною формою він становив приходно-видатковий кошторис сільських рад. Доходи і видатки мали загальнорайонне, райцентрівське та суто сільське підпорядкування, відтак у 1925 р. відбулася диференціація районного бюджету за адміністративно-територіальним поділом. Сільські бюджети у формі згаданого кошторису проіснували до кінця 1920-х рр.

Найчисленнішою групою журнальних публікацій були статті, що стосувалися прикладних статистично- економічних показників формування і виконання бюджетів українських губерній та місцевих бюджетів загалом. Статті, написані номенклатурними працівни-ками Наркомфіну УСРР у вигляді звітів та оглядів поточного «бюджетування» на місцях, перенасичені цифровим матеріалом, який є важливим інформаційним джерелом вивчення доходів і видатків, їх соціальної та адміністративно-господарської структури. Особливою публіцистичною активністю вирізнявся В. Храмов, котрий у грудні 1923 р. засвідчив існування п'яти видів місцевих бюджетів - губернського міста, губвиконкому, окрміста, окрвиконкому та району, але в окремих губерніях [81, с. 1-7]. Він писав про бюджет Київської, Полтавської і Чернігівської губерній, про видатки на соціально-гуманітарні потреби, про підсумки виконання місцевих бюджетів 1924/25 рр. та бюджетної роботи на місцях у 1925/26 рр. [80, с. 6-9; 82, с. 11-14; 43, с. 2-6; 25, с. 3-6; 27, с. 3-9]. І. Гольдін та І. Августинович аналізували результати виконання бюджету Харківщини [13, с. 19-21], І. Підгаєць висвітлив зміст бюджету Волині 1923/24 рр. [57, с. 1-6], а С. Оголевець надрукував низку статистично-економічних розвідок про бюджет Полтавщини у 1923-1926 рр. [48, с. 2-8; 41, с. 31-34; 42, с. 38-40; 54, с. 11-12]. Названі публікації були суто фактологічними, без узагальнення та виявлення особливостей функціонування системи місцевих бюджетів.

Журнали мали спеціальні рубрики («Хроніка», «На місцях»), де розміщувалися статистично-економічні дані про бюджет конкретних адмінодиниць [28, с. 74-76; 12, с. 77-78; 11, с. 54-63; 38, с. 14-15; 39, с. 32-33; 40, с. 25-26]. їх готували співробітники фінансових органів, але без зазначення авторства, тобто подавали у вигляді офіційної інформації редакцій. Публікації подібного роду містили як іменні, так і колегіальні розвідки з теорії і практики становлення та функціонування місцевих бюджетів.

Публікації 1920-х рр. свідчать, що, починаючи з 1921 р., в УСРР відбувалося становлення бюджетної системи. До адміністративно-територіальної ре-форми 1925 р., яка скасувала губернії в УСРР, губернський бюджет був базовим, не зважаючи на виникнення у 1923/24 рр. районного. Самостійність бюджетних одиниць, судячи з огляду літератури, мала організаційно-функціональну складову, тому що кожен з них залежав від фінансових джерел. Диференціація місцевих бюджетів в УСРР відбувалася по лінії адміністративного підпорядкування бюджетних одиниць та розмежування функцій за територіальною ознакою соціально-економічного забезпечення. Місцеві бюджети в УСРР не були органічним продовженням державного, вони охоплювали об'єкти місцевих органів влади, підприємства державного та комунального господарства, установи і заклади соціально-побутового призначення. Разом державний і місцеві бюджети становили дві різні форми єдиної бюджетної системи в УСРР. Використання терміну «місцевий бюджет» в однині підкреслювало конкретний фінансовий план, що відрізнявся від державного бюджету, а множинне визначення «місцеві бюджети» розкривало наявність конкретних бюджетних одиниць за адміністративно-територіальним поділом. Взаємини між ними відбувалися через систему субсидій, відсоткових відрахувань з основних джерел фінансування.



Список використаних джерел

1. Абуляк А. Местный бюджет в системе советских финансов // Плановое хозяйство. - 1928.- №6. - С.298-308.

2. Астерман М. Социально-культурное строительство (Очерки перспективного построения) // Плановое хозяйство. - 1927. - №12. -С.127-157.

3. Боголепов М. Бюджет и народный доход // Экономическое обозрение. - 1927. - №10. - С.266-278.

4. БоголеповМ. Бюджетные итоги 1922/23 года// Экономическое обозрение. - 1924. - №3. - С.5-10.

5. Боголепов М. Бюджетный план // Плановое хозяйство. -

1926. -№3.-С.62.

6. Бюджет Украины // Финансовый вестник. - 1922. - №9. - С.3-9.

7. Бюджетный план // Плановое хозяйство. - 1926. - №3. - С.60-72.

8. Бюджетный план 1927/28 г. // Экономическое обозрение. - 1928.-№2.-С.54-64.

9. В Коллегии УпНКФ // Финансовый бюллетень. - 1923. - №14. -С.14-15.

10. Волобуєв Мих. До проблеми української економіки // Більшовик України. - 1928. - №2. - С.46-72; Більшовик України. - 1928.-№3.-С.42-63.

11. В Управлении по местному бюджету II Финансовый вестник.

- 1922.-№5-6.-С.54-63.

12. В Подольском губфинотделе // Финансовый вестник. - 1922. -№5-6.-С.77-78.

13. Гольдин И. Выполнение местбюджета Харьковщины за 1-й квартал 1924-25 г. / Гольдин И., Августинович И. // Финансовый бюллетень. - 1925. - №9. - С.19-21.

14. Гольдин И. Мощность райбюджетов Харьковщины и выполнение их за первое полугодие 1924-25 года // Финансовый бюллетень. - 1925. - №16-17. - С.34-37.

15. Гордин А. Перспективы госбюджета в доходной части на 1927/28- 1931/32 гг. //Плановоехозяйство. - 1928. -№3. -С.79-101.

16. ГореликИ. Доходы неземледельческого населения Украины в 1923-24 и 24-25 гг. // Хозяйство Украины. - 1926. - №8-9. - С.152-153.

17. Гринштейн А. Ближайшие перспективы и задачи // Финансовый бюллетень. - 1923. - №2. - С.1-4.

18. Гринштейн А. Местный бюджет и участие в нем деревни // Финансовый вестник (Харьков). - 1922. -№5-6. - С.1-4.

19. Гринштейн А. Местный бюджет украинских губерний за 1922-1923 г. // Финансовый вестник. - 1923. -№1.-С.6-14.

20. Гринштейн А. Наше денежное обращение // Финансовый бюллетень. - 1924. - №2. - С.3-7.

21. Гринштейн А. Наши финансы за годы Нэпа (Итоги и перспективы) // Хозяйство Украины. - 1925. - №3. - С.134-146.

22. Гринштейн А. Необходимые коррективы // Финансовый бюллетень (Харьков). - 1923. - №4. -С.9-11.

23. Давид А. Бюджет Украины на 1922 г. // Финансовый вестник.

- 1922.-№1-2.-С.4-5.

24. Доброгаев В. Финансовые взаимоотношения Союза и Союзных республик // Хозяйство Украины. - 1926. -№5-6. -С.45-47.

25. Итоги исполнения местного бюджета за 1924-25 год // Финансовый бюллетень. - 1925. - №3-4. -С.3-6.

26. Итоги бюджетной работы // Финансовый бюллетень. - 1926. -№9-10.-С.З-10.

27. Итоги бюджетной работы // Финансовый бюллетень. - 1926.

- №13-14. - С.3-9.

28. Киевский местный бюджет // Финансовый вестник. - 1922. -№5-6.-С.74-76.

29. Киселев С. Бюджетные проблемы // Плановое хозяйство. - 1928.-№3.-С.68-77.

30. Кузнецов С. На бюджетные темы // Экономическое обозрение. - 1928. - №4. - С.13-24.

31. К пятилетию Советского бюджета. История и перспективы // Финансовый вестник. - 1922. - №7-8. - С.3-11.

32. Краснов Г. Единый советский бюджет и система финансирования местного хозяйства // Экономическое обозрение. -

1927. -№11.-С.123-135.

33. Леонтьев М. Местный бюджет// Экономическое обозрение.

- 1927.-№8.-С.140-160.

34. Маймин Б. Перспективы развития местных бюджетов СССР // Плановое хозяйство. - 1928. - №3. - С.120-133.

35. Мар мер М. Участие Украины в едином общесоюзном государственном бюджете // Финансовый бюллетень. - 1925. - №12-13. -С.38-43.

36. Мирошников И. Развитие бюджетного хозяйства // Эконо-мическое обозрение. - 1928. -№12. -С.13-26.

37. Меламедовский Я. К вопросу о контроле над местным бюджетом // Финансовый бюллетень. - 1925. - №10-11. - С.12-14.

38. Местный бюджет // Финансовый бюллетень. - 1923. - №9. -С.14-15.

39. Местный бюджет// Финансовый бюллетень. - 1923. - №18.

- С.32-33.

40. Местный бюджет (Предварительные итоги исполнения местбюджета УССР (без комбинатов) за 1924-25 бюдж. год) // Финансовый бюллетень. - 1925. - №3-4. - С.25-26.

41. Местный бюджет Полтавского округа на 1925-26 год // Финансовый бюллетень. - 1925. - №5-6. - С. 31-34.

42. Местный бюджет Полтавщины в первом полугодии 1924-25 года // Финансовый бюллетень. - 1925. - №16-17. - С.38-40.

43. Народное образование в местном бюджете Украины в 1923-24 году // Финансовый бюллетень. - 1924. - №24. - С.2-6.

44. Никитский А. Валовая продукция, товарная часть ее, народный доход и бюджеты СССР // Экономическое обозрение. -

1928. -№1.-С.25-42.

45. Несмелов Ф. Налоговые доходы за пять лет // Финансовый бюллетень. - 1925. - №4. - С.15-19.

46. Неусыпны А. Советский бюджет во взаимоотношениях к народному хозяйству // Экономическое обозрение. - 1928. - №5. - С.40-46.

47. Новый бюджет // Плановое хозяйство. - 1926. - №1. - С.67-74.

48. Оголевец С. Исполнение местного бюджета Полтавщины за первое полугодие 1923-24 бюджетного года // Финансовый бюллетень. - 1924. - №31. - С.2-8.

49. Окуль Г. Н. Местный бюджет Каменского РИК на Киевщине // Финансовый бюллетень. - 1925.-№16-17.- С.33-34.

50. Орджоникидзе В. Вопросы построения местбюджета // Финансовый бюллетень. - 1924. - №29. -С.1-3.

51. Орджоникидзе Вл. Практика районного бюджета на Харьковщине // Финансовый бюллетень. - 1924. - №3. - С.18-20.

52. Орлов А. Нормализация местного бюджета // Финансовый бюллетень. - 1924. - №44. - С.5-7.

53. О роли отделов коммунального хозяйства в городском бюджете (К ст. тов. Храмова «Городской бюджет») // Финансовый бюллетень. - 1924. - №3. -С.14-16.

54. Отклик с мест // Финансовый бюллетень. - 1924. - №44. - С.11-12.

55. Пироцкий П. О сельском бюджете II Финансовый бюллетень.

- 1925. - №14-15. - С.38-42.

56. Плановое хозяйство. - 1926. - №2. - С.86-93.

57. Подгаец И. Бюджет Волыни на 1923-24 г. // Финансовый бюллетень. - 1923. - №6. - С.1-6.

58. Полюдов Е. Волостной бюджет и советское строительство в деревне // Большевик. - 1925. - №5-6. - С.38-43.

59. Понировский И. К построению местного бюджета на 1924-25 г.// Финансовый бюллетень. - 1924. - №44. - С.7-8.

60. Проф. Кованько П. К вопросу о волостном бюджете // Финансовый вестник. - 1923. - №2. - С.6-8.

61. Раевский А. А. Бюджетные права Союзных Республик // Финансовый бюллетень. - 1924. - №41. - С.1-3.

62. Раевский А. Государственный бюджет Украины за пять лет Советской власти // Финансовый бюллетень. - 1925. - №5. - С.15-19.

63. Рейнгольд И. К эволюции государственного бюджета СССР // Большевик. - 1924. - №9. - С.35-53.

64. Ржевусский В. Итоги и перспективы местного бюджета // Финансовый бюллетень. - 1924. - №39. - С.1-5.

65. Ржевусский М. Очередные вопросы местного бюджета I I Финансовый бюллетень. - 1924. - №38. - C.l-3.

66. Ржевусский В. Построение первого районного бюджета // Финансовый бюллетень. - 1924. - №14. - С.1-6.

67. Славен М. Бюджет-нетто // Плановое хозяйство. - 1927. - №5.-С.105-125.

68. Селивановский В. О методах определения сравнительных расходов, проводимых по местному бюджету на нужды города и села // Финансовый бюллетень. - 1925. -№1-2. - С.34-39.

69. Сосновой Т. Система городского бюджета на Украине // Финансовый бюллетень. - 1926. - №17-18. - С.13-17.

70. Старков П. Бюджет и народный доход / П. Старков, А. Неусыпны // Плановое хозяйство. - 1927. -№10. - С.47-56.

71. Старков П. Перспективы расходной части государственного бюджета (1927/28 - 1931/32 гг.) // Плановое хозяйство. - 1928. - №3. -С.106-119.

72. Твердохлебов В. Н. Местные финансы / В. Н. Твердохлебов. -М.: Изд-воНКФ РСФСР, 1927.-С.5, 8-9.

73. Храмов В. Директивные указания по составлению местного бюджета // Финансовый бюллетень. - 1924. - №42. -С.1-3.

74. Храмов В. Городской бюджет // Финансовый бюллетень. -

1924. -№1.-С.12-15.

75. Храмов В. Итоги всеукраинского совещания по местным финансам // Финансовый бюллетень. - 1924. - №34. - С.4-7.

76. Храмов В. Итоги Всеукраинского совещания по местным финансам // Финансовый бюллетень. - 1925. - №16-17. - С.5-8.

77. Храмов В. Итоги бюджетной работы // Финансовый бюллетень. - 1926. - №7-8. - С.3-6.

78. Храмов В. К вопросу о бюджетной самостоятельности мест // Финансовый бюллетень. - 1926. - №7-8. - С.16-20.

79. Храмов В. Местный бюджет в постановлениях СНК // Финансовый бюллетень. - 1925. - №12-13. -С.11-13.

80. Храмов В. О бюджете Киевской и Полтавской губ. // Финансовый бюллетень. - 1924. - №25. - С.6-9.

81. Храмов В. Три бюджета // Финансовый бюллетень. - 1923. -№7.-С.1-7.

82. Черниговский бюджет // Финансовый бюллетень. - 1924. - №3.-С.11-14.

83. Шевцов Ф. Поступление прямых налогов по Украине // Финансовый бюллетень. - 1925. - №1-2. - С.8-19.

84. Шмидт А. Сельскохозяйственный налог. Тяжесть налога // Хозяйство Украины. - 1925. - №3. - С.48-63.

85. Шнейдер Р. М. Бюджетная система и бюджетное право СССР / Р. М. Шнейдер. - М.: Госфиниздат СССР. 1928. - 16 с.

86. Шурыгин М. К составлению местного бюджета на 1925-26 год // Финансовый бюллетень. - 1925. -№16-17. - С.26-27.

References

1. Abuljak A. Mestnyj bjudzhet v sisteme sovetskih finansov // Planovoe hozjajstvo. - 1928. - №6. - S.298-308.

2. Asterman M. Social'no-kul'turnoe stroitel'stvo (Ocherki per- spektivnogo postroenija) // Planovoe hozjajstvo. - 1927. - №12. - S.127-157.

3. Bogolepov M. Bjudzhet і narodnyj dohod ll Jekonomicheskoe obozrenie. - 1927. - №10. - S.266-278.

4. Bogolepov M. Bjudzhetnye itogi 1922/23 goda// Jekonomicheskoe obozrenie. - 1924. - №3. - S.5-10.

5. Bogolepov M. Bjudzhetnyj plan // Planovoe hozjajstvo. - 1926. -№3.-S.62.

6. Bjudzhet Ukrainy ll Finansovyj vestnik. - 1922. - №9. -S.3-9.

7. Bjudzhetnyj plan 11 Planovoe hozjajstvo. - 1926. - №3. - S.60-72.

8. Bjudzhetnyj plan 1927/28 g. I I Jekonomicheskoe obozrenie. - 1928.-№2.-S.54-64.

9. V Kollegii UpNKF // Finansovyj bjulleten'. - 1923. - №14. - S.14-15.

10. Volobujev Myh. Do problemy ukrai'ns'koi' ekonomiky // BiFshovyk Ukrai'ny. - 1928. - №2. - S.46-72; Bil'shovyk Ukrai'ny. - 1928.-№3.-S.42-63.

11. V Upravlenii po mestnomu bjudzhetu // Finansovyj vestnik. - 1922.-№5-6.-S.54-63.

12. V Podol'skom gubfinotdele // Finansovyj vestnik. - 1922. - №5-6. - S.77-78.

13. Gol'din I. Vypolnenie mestbjudzheta Har'kovshhiny za 1-j kvartal 1924-25 g. / Gol'din I., Avgustinovich 1.11 Finansovyj bjulleten'. - 1925.-№9.-S.19-21.

14. Gol'din I. Moshhnost'rajbjudzhetov Har'kovshhiny і vypolnenie ih za pervoe polugodie 1924-25 goda // Finansovyj bjulleten'. - 1925. -№16-17.-S.34-37.

15. Gordin A. Perspektivy gosbjudzheta v dohodnoj chasti na 1927/28 - 1931/32 gg. // Planovoe hozjajstvo. - 1928. - №3. - S.79-101.

16. Gorelik I. Dohody nezemledel'cheskogo naselenija Ukrainy v 1923-24 і 24-25 gg. // Hozjajstvo Ukrainy. - 1926. - №8-9. - S.152-

153.

17. Grinshtejn A. Blizhajshie perspektivy і zadachi // Finansovyj bjulleten'. - 1923. - №2. - S.l-4.

18. Grinshtejn A. Mestnyj bjudzhet і uchastie v nem derevni // Finansovyj vestnik (Har'kov). - 1922. - №5-6. - S.l-4.

19. Grinshtejn A. Mestnyj bjudzhet ukrainskih gubemij za 1922-1923 g. // Finansovyj vestnik. - 1923. -№1.- S.6-14.

20. Grinshtejn A. Nashe denezhnoe obrashhenie // Finansovyj bjulleten'. - 1924. - №2. - S.3-7.

21. Grinshtejn A. Nashi finansy za gody Njepa (Itogi і perspektivy) // Hozjajstvo Ukrainy. - 1925. -№3.- S.134-146.

22. Grinshtejn A. Neobhodimye korrektivy // Finansovyj bjulleten' (Har'kov). - 1923. - №4. - S.9-11.

23. David A. Bjudzhet Ukrainy na 1922 g.11 Finansovyj vestnik. - 1922.-№l-2.-S.4-5.

24. Dobrogaev V. Finansovye vzaimootnoshenija Sojuza і Sojuznyh respublik ll Hozjajstvo Ukrainy. - 1926. -№5-6.- S.45-47.

25. Itogi ispolnenija mestnogo bjudzheta za 1924-25 god I I Finansovyj bjulleten'. - 1925. - №3-4. - S.3-6.

26. Itogi bjudzhetnoj raboty 11 Finansovyj bjulleten'. - 1926. - №9- 10.-S.3-10.

27. Itogi bjudzhetnoj raboty ll Finansovyj bjulleten'. - 1926. - №13-14. - S.3-9.

28. Kievskij mestnyj bjudzhet 11 Finansovyj vestnik. - 1922. - №5-6. - S.74-76.

29. Kiselev S. Bjudzhetnye problemy 11 Planovoe hoziaistvo. - 1928.-№3.-S.68-77.

30. Kuznecov S. Na bjudzhetnye temy ll Jekonomicheskoe obozrenie. - 1928. - №4. - S.13-24.

31. К pjatiletiju Sovetskogo bjudzheta. Istorija і perspektivy I I Finansovyj vestnik. - 1922. - №7-8. --S.3--11.

32. Krasnov G. Edinyj sovetskij bjudzhet і sistema finansirovanija mestnogo hozjajstva // Jekonomicheskoe obozrenie. - 1927. - №11. - S.123-135.

33. Leont'ev M. Mestnyj bjudzhet// Jekonomicheskoe obozrenie. - 1927.-№8.-S.140-160.

34. Majmin B. Perspektivy razvitija mestnyh bjudzhetov SSSR // Planovoe hozjajstvo. - 1928. - №3. - S.120-133.

35. Marmer M. Uchastie Ukrainy v edinom obshhesojuznom gosudarstvennom bjudzhete // Finansovyj bjulleten'. - 1925. - №12-13. -S.38-43.

36. Miroshnikov I. Razvitie bjudzhetnogo hozjajstva // Jekonomicheskoe obozrenie. - 1928. - №12. - S.13-26.

37. Melamedovskij Ja. К voprosu о kontrole nad mestnym bjudzhetom ll Finansovyj bjulleten'. - 1925. - №10-11. - S.12-14.

38. Mestnyj bjudzhet 11 Finansovyj bjulleten'. - 1923. - №9. - S.14-15.

39. Mestnyj bjudzhet I I Finansovyj bjulleten'. - 1923. - №18. - S.32-33.

40. Mestnyj bjudzhet (Predvaritel'nye itogi ispolnenija mestbjudzheta USSR (bez kombinatov) za 1924-25 bjudzh. god) // Finansovyj bjulleten'. - 1925. - №3-4. - S.25-26.

41. Mestnyj bjudzhet Poltavskogo okruga na 1925-26 god // Finansovyj bjulleten'. - 1925. - №5-6. - S. 31-34.

42. Mestnyj bjudzhet Poltavshhiny v pervom polugodii 1924-25 goda // Finansovyj bjulleten'. - 1925. - №16-17. - S.38-40.

43. Narodnoe obrazovanie v mestnom bjudzhete Ukrainy v 1923-24 godu ll Finansovyj bjulleten'. - 1924. - №24. - S.2-6.

44. Nikitskij A. Valovaja produkcija, tovarnaja chast' ее, narodnyj dohod і biudzhety SSSR // Jekonomicheskoe obozrenie. - 1928. - №1. -S.25-42.

45. Nesmelov F. Nalogovye dohody za pjat' let ll Finansovyj bjulleten'. - 1925. - №4. - S.15-19.

46. Neusypin A. Sovetskij bjudzhet vo vzaimootnoshenijah k narodnomu hoziajstvu // Jekonomicheskoe obozrenie. - 1928. - №5. - S.40-46.

47. Novyj bjudzhet// Planovoe hozjajstvo. - 1926. - №1. - S.67-74.

48. Ogolevec S. Ispolnenie mestnogo bjudzheta Poltavshhiny za pervoe polugodie 1923-24 bjudzhetnogo goda 11 Finansovyj bjulleten'. - 1924.-№31.-S.2-8.

49. Okul' G. N. Mestnyj bjudzhet Kamenskogo RIK na Kievshhine H Finansovyj bjulleten'. - 1925. -№16-17.- S.33-34.

50. Ordzhonikidze V. Voprosy postroenija mestbjudzheta 11 Finansovyj bjulleten'. - 1924. - №29. --S.l--3.

51. Ordzhonikidze VI. Praktika rajonnogo bjudzheta na Har'kovshhine ll Finansovyj bjulleten'. - 1924. - №3. - S.18-20.

52. Orlov A. Normalizacija mestnogo bjudzheta 11 Finansovyj bjulleten'. - 1924. - №44. - S.5-7.

53. О roli otdelov kommunal'nogo hozjajstva v gorodskom bjudzhete (K st. tov. Hramova «Gorodskoj bjudzhet») // Finansovyj bjulleten'. - 1924. - №3. - S.14-16.

54. Otkliks mest// Finansovyj bjulleten'. - 1924. -№44. - S. 11-12.

55. Pirockii P. О sel'skom biudzhete // Finansovyi biulleten'. -

1925. -№14-15.-S.38-42.

56. Planovoe hozjajstvo. - 1926. - №2. - S.86-93.

57. Podgaec I. Bjudzhet Volyni na 1923-24 g. // Finansovyj bjulleten'. - 1923. - №6. - S.l-6.

58. Poljudov E. Volostnoj bjudzhet і sovetskoe stroitel'stvo v derevne // Bol'shevik. - 1925. - №5-6. - S.38-43.

59. Ponirovskij I. К postroeniju mestnogo bjudzheta na 1924-25 g. ll Finansovyj bjulleten'. - 1924. - №44. - S.7-8.

60. Prof. Kovan'ko P. К voprosu о volostnom bjudzhete // Finansovyj vestnik. - 1923. - №2. - S.6-8.

61. Raevskij A. A. Bjudzhetnye prava Sojuznyh Respublik // Finansovyj bjulleten'. - 1924. - №41. - S.l--3.

62. Raevskij A. Gosudarstvennyj bjudzhet Ukrainy za pjat' let Sovetskoj vlasti // Finansovyj bjulleten'. - 1925. - №5. - S.15-19.

63. Rejngol'd I. К jevoljucii gosudarstvennogo bjudzheta SSSR // Bol'shevik. - 1924. - №9. - S.35-53.

64. Rzhevusskij V. Itogi і perspektivy mestnogo bjudzheta // Finansovyj bjulleten'. - 1924. - №39. -S.l-5.

65. Rzhevusskij M. Ocherednye voprosy mestnogo bjudzheta // Finansovyj bjulleten'. - 1924. - №38. - S.l--3.

66. Rzhevusskij V. Postroenie pervogo rajonnogo bjudzheta // Finansovyj bjulleten'. - 1924. -№14.- S.l-6.

67. Slaven M. Bjudzhet-netto // Planovoe hozjajstvo. - 1927. - №5. -S.105-125.

68. Selivanovskij V. О metodah opredelenija sravnitel'nyh rashodov, provodimyh po mestnomu bjudzhetu na nuzhdy goroda і sela // Finansovyj bjulleten'. - 1925. - №1-2. - S.34-39.

69. Sosnovoj T. Sistema gorodskogo bjudzheta na Ukraine // Finansovyj bjulleten'. - 1926. -№17-18. - S.13--17.

70. Starkov P. Bjudzhet і narodnyj dohod / P. Starkov, A. Neusypin // Planovoe hozjajstvo. - 1927. -№10.- S.47-56.

71. Starkov P. Perspektivy rashodnoj chasti gosudarstvennogo bjudzheta (1927/28 -- 1931/32 gg.) // Planovoe hozjajstvo. - 1928. - №3. -S.106-119.

72. Tverdohlebov V. N. Mestnye finansy / V. N. Tverdohlebov. - M.: Izd-vo NKF RSFSR, 1927. - S.5, 8-9.

73. Hramov V. Direktivnye ukazanija po sostavleniju mestnogo bjudzheta ll Finansovyj bjulleten'. - 1924. - №42. - S.l--3.

74. Hramov V. Gorodskoj bjudzhet ll Finansovyj bjulleten'. - 1924. -№1.-S.12-15.

75. Hramov V. Itogi vseukrainskogo soveshhanija po mestnym finansam ll Finansovyj bjulleten'. - 1924. - №34. - S.4-7.

76. Hramov V. Itogi Vseukrainskogo soveshhanija po mestnym finansam ll Finansovyj bjulleten'. - 1925. - №16-17. - S.5-8.

77. Hramov V. Itogi bjudzhetnoj raboty I I Finansovyj bjulleten'. -

1926. -№7-8.-S.3-6.

78. Hramov V. К voprosu о bjudzhetnoj samostojatel'nosti mest 11 Finansovyj bjulleten'. - 1926. - №7-8. - S.16-20.

79. Hramov V. Mestnyj bjudzhet v postanovlenijah SNK // Finansovyj bjulleten'. - 1925. -№12-13.-S.11-13.

80. Hramov V. О bjudzhete Kievskoj і Poltavskoj gub. // Finansovyj bjulleten'. - 1924. - №25. - S.6-9.

81. Hramov V. Tri bjudzheta // Finansovyj bjulleten'. - 1923. - №7. -S.l-7.

82. Chemigovskij bjudzhet // Finansovyj bjulleten'. - 1924. - №3. -S.ll-14.

83. Shevcov F. Postuplenie prjamyh nalogov po Ukraine // Finansovyj bjulleten'. - 1925. - №1-2. - S.8-19.

84. Shmidt A. Sel'skohozjajstvennyj nalog. Tjazhest' naloga // Hozjajstvo Ukrainy. - 1925.- №3. - S.48-63.

85. Shnejder R. M. Bjudzhetnaja sistema і bjudzhetnoe pravo SSSR / R. M. Shnejder. -M.: Gosfinizdat SSSR. 1928. - 16 s.

86. Shurygin M. К sostavleniju mestnogo bjudzheta na 1925-26 god ll Finansovyj bjulleten'. - 1925. -№16-17.- S.26-27.

Размещено на Allbest.ru

...