Рятуючи та віднімаючи життя: студентка-освітянка на полі німецько-радянської війни

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЯТУЮЧИ ТА ВІДНІМАЮЧИ ЖИТТЯ: СТУДЕНТКА-ОСВІТЯНКА НА ПОЛІ НІМЕЦЬКО-РАДЯНСЬКОЇ ВІЙНИ

Лук'яненко О.В.,

кандидат історичних наук, ст. викладач, Полтавський національний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка (Україна, Полтава), lukyanenko.ov@gmail.com

Ілюструються особливості процесу мобілізації студенток вищого педагогічного закладу Полтави у часи німецько-радянської війни 1941-1945 рр. Застосування методу контент-аналізу дозволило проілюструвати залучення дівчат до різних видів робіт на фронті, визначити час перебування у збройних силах, період та причини демобілізації. Розвідка написана у межах науково-дослідної роботи кафедри культурології ПНПУ імені В.Г. Короленка «Регіональні виміри повсякденної культури України ХVІІІ-ХХ століть».

Ключові слова: повсякдення, студенти, німецько-радянська війна, вища педагогічна школа, мобілізація, Червона Армія.

Saving and taking lives: student-teacher on the field of the German-Soviet war. Lukyanenko О.V.

The article illustrates the peculiarities of the process of mobilizing students of the higher pedagogical institution of Poltava during the German-Sovietwar of 1941--1945. The application of the method of content analysis allowed to illustrate the attraction ofgirls to various types ofwork at thefront, determine the time spent in the armedforces, the period and reasonsfor demobilization. The paper is written within the research work «Regional dimension of the everyday culture of Ukraine of ХVІІІ-XX centuries» ofthe Department ofCultural Studies ofPNPU.

Keywords: everyday life, students, German-Soviet war, higher pedagogical school, mobilization, Red Army.

Зруйноване німецько-радянською війною будення полтавських освітян змусило молодь педагогічного вишу жити на межі невизначеності, породженої мінливістю воєнних успіхів, та побутового пристосування до найжахливіших умов. Проблема участі у війні у тендерній площині досліджувалася у колективній монографії «Жінки Центральної та Східної Європи у Другій світовій війні» (2015) за редакцією докторки історичних наук Г. Грінченко та кандидаток історичних наук К. Кобченко та О. Кісь. Побут студентської молоді України у роки протистояння подає інтернет-журнал «Студвей». Життя вихованців Полтавського педагогічного вишу у 19411945 рр. висвітлене у ювілейних виданнях, присвячених 95-літтю та 100-річчю цього навчального закладу.

Метою даного дослідження є аналіз активності полтавських студенток у лавах Червоної Армії у ході німецько-радянської війни 1941-1945 рр. Джерельну базу становлять 1028 підшивок під загальною назвою «особова справа студента» Полтавського педагогічного інституту імені В. Г. Короленка, які навчалися у закладі з 1943 по 1953 роки. З них ЗО дівчат записали, що були мобілізовані до лав РСЧА.

Попередні дослідження виявили, що студентки Полтавського педінституту потравляли в армію у ході декількох хвиль мобілізації, в основному у 1941 році, інколи вказуючи як причину приєднання до РСЧА добровільність або бажання помсти. Ми з'ясували, що найбільша кількість стала до служби у 1941 р. (19 осіб) та під кінець війни у 1944 р. (6 осіб). У ході німецько- радянської війни прикликали 5 осіб (1942 - 3 особи, 1943 р. -2 особи). Відомо також, що майже 1/3 студенток не зазначила роду занять у збройних силах СРСР. Інші працювали на 22 різних посадах. Це часто була штабна робота, яка передбачала виконання обов'язків писарів, скарбників, діловодів, працівників їдальні, телефоністок, агітаторів, секретарів комсомольських осередків тощо.

Майже 73% із тих, про чию активність відомо достеменно, були задіяні у сфері медичного обслуговування військових. Це цілком відповідало довоєнній практиці військової підготовки жінок, де їм головним чином відвели виконання саме допоміжних - санітарних - функцій [28, с. 74]. Усі без винятку студентки педінституту також проходили подібні курси. По закінченню навчання дівчата ставали медсестрами запасу [21]. Інші приходили уже з ширшою професійною підготовкою. Скажімо, Катерина Крамаренко спочатку здобувала медичну освіту у Київському інституті. Через матеріальні труднощі у 1941 р. дівчина перевелася на український відділ Полтавського педінституту, й одразу ж була мобілізована [23]. Катерина Гмиря після Харківської фельдшерської школи у 1941 р. також була призва фельдшером у госпіталь 1350 Харкова, хоча згодом змінила від діяльності [8].

Дівчата без поглибленого знання у медицині працювали медсестрами при військових з'єднаннях [2]. Наприклад, другокурсниця російського відділу Ганна Трощак була на Калінінградському, 1-ому Прибалтійському та 2-ому Далекосхідному фронтах з червня 1941 р. по вересень 1945 рр. [12]. Освітянки були задіяні у хірургічних польових [11] та евакуаційних госпіталях у різних регіонах СРСР (№1056 -

сільськогосподарський інститут м. Полтава [9], згодом - м. Саратов [29]), №1344 [3] (с. Олексіївка, Акмолинська область, Казахстан [26]), №1767 [14] (у 1941 - середня школа №3 м. Полтава, згодом м. Моздок, Північна Осетія-Аланія [24]), №2588 (с. Гусьовка Сталінградської області [20]), №2914 [13] (м. Викса Горьківської області [25]), а також у санітарних дружинах на військово-санітарних потягах [7].

Інколи освітянки не вказували місця несення служби. Проте, однополчани часто розшукували їх навіть десятиліттями після війни. Наприклад, у 1974 р. військові написали листа-клопотання до адміністрації Полтавського педінституту з проханням допомогти знайти Марію Таран, студентку природничого факультету, - «славну Марусю, яка врятувала багатьом солдатам життя» [17]. Невідомо, чи вона знайшлася, бо й у листі не було вказано місця служби однополчан. Дівчата могли підкреслювати, що займалися виключно медичною роботою. Так, Ганна Кононенко, мобілізована в армію медичною сестрою у госпіталь НКО 387, зауважила: «на фронті була, у боях участі не брала» [1]. Хоча й траплялися історії, у яких медичні працівниці все ж були невільними учасницями сутичок. Третьокурсниця українського відділу Олександра

Куцовол після десятимісячних курсів медсестер при виші була забрана на фронт у перші дні мобілізації - 25 червня 1941 р. Дівчина несла службу у 223 медико-санітарному батальйоні 132 стрілецькій (Бахмацько- Варшавській двічі Червонопрапорній ордена Суворова) дивізії 13 армії на Брянському фронті. Однак, 10 жовтня 1941 р. у Брянських лісах коло с. Негіно армія потрапила в оточення німців. Дівчина зауважує, що вони «билися з німцями до останнього патрона з метою вибратися звідти і з'єднатися з передовими частинами фронту. Несприятливі дороги для автомашин (трясовини і луки) призвели до того, що ми позбулися всіх машин (багато знищили німці через бомбіння, багато машин доводилося нам самим спалити)». За 10 днів у Хомутинському районні Курської області німці схопили медичну сестру в полон [4].

Лише 4 жінок однозначно заявили, що тримали зброю в руках. Двоє з них змінили на військову шинель білі халати медичних сестер. Так, Катерина Гмиря після роботи фельдшером стала бійцем 28 окремої лижні бригаді, а згодом билася у складі ЗО та 115 окремих стрілецьких бригадах, де воювала до контузії у 1943 р. [8]. А її колега Євгенія Мандро-Апродова пройшла шлях від медсестри та санінструктора винищувального протитанкового дивізіону до участі у розвідці дивізії [19].

Двоє інших пристали до різних формувань після звільнення з окупації у 1943 р. Катерина Бабенко констатувала: «у складі І Українського фронту та дивізії, що носить назву Полтавської, визволяла Полтаву» [15]. Катерина Приліпко у свою чергу після звільнення рідного села Онопріївка Кіровоградської області була бійцем винищувального батальйону при Онопріївському РВНКВС [6].

Автобіографії студенток дозволяють вирахувати, скільки часу дівчата провели на службі Батьківщині. Із ЗО джерел лише 3 не містять інформації, здатної бодай натякнути на час призову чи демобілізації. Найменше у складі збройних сил освітянки провели близько 4-5 місяців. Такий короткий термін був у силу обставин: полону [4], довгого навчання військовій спеціальності у тилу [22] чи приєднання лише після деокупації рідних населених пунктів [6]. Від 1 року до 3 у війську на різних посадах служили 6 студенток педагогічного інститут Полтави. В середньому дівчата провели на війні 33 місяці. (Кількість тих, хто прослужив від 3 до 4 років - 6 осіб). Найбільша ж кількість пройшла всю війну: восьмеро - 4 роки, троє інших - пробули на фронтах на 2 [16], 3 [12] та 5 місяців довше [10]. Найдовше у лавах РСЧА (4 роки 10 місяців) прослужила студентка російського відділу Олександра Горулько, призвана з першим набором 26 червня 1941 р., аждо квітня 1946 [18].

Демобілізація до завершення воєнних дій насватавала у разі загострення хронічної хвороби [11] чи контузії у боях [8]. Дівчата продовжували воювати й після капітуляції Німеччини у травні - до кінця літа - осені 1945 р. [5]. Віра Звенигородська згадує звільнення в запас згідно зі статтею 43А [16]. Проте, Закон про загальний військовий обов'язок 1939 р. не мав такого пункту. Наявна стаття 43 констатувала, що після досягнення граничного віку стану в запасі особи начальницького складу звільняються у відставку [27]. Часом дівчата просили виш посприяти у демобілізації, бо командування не хотіло відпускати їх на продовження навчання, обірваного війною. Про це у своєму листі до дирекції педінституту наголосила другокурсниця фізмату Ганна Корнієнко. Із серпня 1944 р. вона працювала медсестрою у центральному санаторії Червоної армії в Криму і просила надіслати їй виклик до вишу, з яким лише могла отримати звільнення [14].

Як би там не було, дівчата в кінці війни хотіли мирного життя. Олександра Куцовол навпаки переконливо стверджувала: «Я зараз горю бажанням влитися в ряди студентів і закінчити педінститут» [4]. Однак часто боялися, що втратять саму можливість відновити нявчання. Так, демобілізована лише у листопаді 1945 р. Раїса Погрібна у листі до адміністрації Полтавського педінституту пояснювала затримку з подачею документів: «через запізнення не насмілилася продовжувати освіту зразу у 1945 р.» [10].

Список використаних джерел

мобілізація студентка радянський війна

1. Архів Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. - Ф. Особові справи студентів стаціонару. - Оп. Випуск 1945 р. Учительський дворічний інститут. Мовно-літературний відділ, стаціонар Рос. відділ №70-90. - Спр. Кононенко Ганна Омелянівна. -Арк.2.

2. Там само. - Оп. Випуск 1945 р. Учительський дворічний інститут. Фізико-математичний факультет. Стаціонар №202-218. - Спр. Зозуля Ганна Прокопівна. -Арк.2.

3. Там само. - Спр. Конашевич Ірина Йосипівна. - Арк.З.

4. Там само. - Оп. Випуск 1946 р. Педагогічний чотирьохрічній інститут. Мовно-літературний відділ. Укр. відділ. Стаціонар №254286. - Спр. Куцовол Олександра Корнилівна. - Арк.2-2зв.

5. Там само. - Оп. Випуск 1946 р. Педагогічний чотирьохрічний інститут. Фізико-математичний факультет. Стаціонар №336-362. - Спр. Мирна Анна Семенівна. - Арк.З.

6. Там само. - Спр. Приліпко Катерина Аврамівна. - Арк.2.

7. Там само. - Оп. Випуск 1946 р. Учительський дворічний інститут. Мовно-літературний факультет. Рос. відділ. Стаціонар №398-418. - Спр. Канонова Ніна Володимирівна. -Арк.2.

8. Там само. - Оп. Випуск 1947 р. Педагогічний чотирьохрічний інститут. Мовно-літературний факультет. Укр. відділ. Стаціонар №456-505. - Спр. Гмиря Катерина Феофанівна. - Арк.2.

9. Там само. - Спр. Лугова Лідія Георгіївна. - Арк.4.

10. Там само. - Спр. Погрібна Раїса Василівна. - Арк.15.

11. Там само. - Оп. Випуск 1947 р. Педагогічний чотирьохрічний інститут. Мовно-літературний факультет. Рос. відділ. Стаціонар №506-536. - Спр. Бридун Лідія Іванівна. - Арк.4.

12. Там само. - Спр. Трощак Ганна Григорівна. - Арк.9.

13. Там само.-Оп. Випуск 1947 р. Педагогічний чотирьохрічний інститут. Природничий факультет. Стаціонар №649-699. - Спр. Кирячок Варвара Юхимівна. - Арк.2.

14. Там само.-Оп. Випуск 1947 р. Педагогічний чотирьохрічний інститут. Фізико-математичний факультет. Стаціонар №602-624. - Спр. Корнієнко Ганна Іванівна. - Арк.2.

15. Там само. - Оп. Випуск 1947 р. Учительський дворічний інститут. Мовно-літературний факультет. Рос. відділ. Стаціонар №557-575. - Спр. Бабенко Катерина Павлівна. - Арк.2.

16. Там само. - Оп. Випуск 1948 р. Педагогічний чотирьох-річний інститут. Природничий факультет. Стаціонар №2. - Спр. Звенигородська Віра Панасівна. - Арк.11.

17. Там само. - Спр. Таран Марія Захарівна. - Арк.8.

18. Там само.-Оп. Випуск 1948 р. Педагогічний чотирьохрічний інститут. Мовно-літературний факультет. Рос. відділ. Стаціонар. - Спр. Дьяконенко Надія Трохимівна. - Арк.2.

19. Там само. - Спр. Мандро-Апродова Євгенія Анатоліївна. - Арк.З.

20. Там само. - Оп. Випуск 1948 р. Учительський дворічний інститут. Фізико-математичний факультет. Стаціонар. - Спр. Іванченко Любов Василівна. - Арк.7.

21. Там само.-Оп. Випуск 1949р.Педагогічний чотирьохрічний інститут. Мовно-літературний факультет. Рос. відділ. Стаціонар. - Спр. Закладна Олександра Ігорівна. - Арк.бзв.

22. Там само. - Спр. КрапиваГалина Григорівна. - Арк.5.

23. Там само. - Оп. Випуск 1949 р. Педагогічний чотирьохрічній інститут. Мовно-літературний факультет. Укр. відділ. Стаціонар. - Спр. Крамаренко Катерина Іванівна. - Арк.2.

24. Военно-медицинские подразделения в Северной Осетии в годы Великой Отечественной войны. - URL: http://iratta.com/ materials/novaya/16588-voenno-medicinskie-podrazdeleniya-v- sevemoy-osetii-v-gody-velikoy-otechestvennoy-voyny.html

25. Госпиталя Горьковской области. - URL: http://kurgan.clan.su/ load/gospitalja_gorkovskoj_oblasti/l-l-0-24

26. Жакупова М. Тыловые эвакогоспитали Казахстана и Республик средней Азии. - Лечебная деятельность эвакогоспиталей.

- URL: http://bibliotekar.kz/tylovye-yevakogospitali-kazahstana-i-res/ lechebnaja-dejatelnost-yevakogospitalei.html

27. Закон о всеобщей воинской обязанности. - URL: http://rkka. ru/docs/all/z010939.htm

28. Кобченко К. Жінки як військовий ресурс тоталітарної влади: радянські тендерні стратегії передвоєнного часу // Жінки Центральної та Східної Європи у Другій світовій війні: тендерна специфіка досвіду в часи екстремального насильства: зб. наук, праць / за наук. ред. докторки істор. наук Г. Грінченко, канд. істор. наук К. Кобченко, канд. істор. наук О. Кісь. - Київ: ТОВ «АРТ КНИГА», 2015.-С.61-78.

29. Петров В. В. Деятельность эвакогоспиталей на территории Саратовской области в годы Великой Отечественной войны // Бюллетень медицинских интернет-конференций. Издательство: Наука и инновации. - Саратов, 2016.-Т.6,№1.- С.150-152.

References

1. Arhiv Poltavs'kogo nacional'nogo pedagogichnogo universytetu imeni V. G. Korolenka. - F. Osobovi spravy studentiv stacionaru. - Op. Vypusk 1945 r. Uchytel's'kyj dvorichnyj instytut. Movno-literaturnyj viddil. stacionar Ros. viddil №70-90. - Spr. Kononenko Ganna Jemeljanivna. -Ark.2.

2. Tam samo. - Op. Vypusk 1945 r. Uchytel's'kyj dvorichnyj instytut. Fizyko-matematychnyj fakul'tet. Stacionar №202-218. - Spr. Zozulja Ganna Prokopivna. - Ark.2.

3. Tam samo. - Spr. Konashevych Iryna Josypivna. - Ark.3.

4. Tam samo. - Op. Vypusk 1946 r. Pedagogichnyj chotyr'ohrichnij instytut. Movno-literaturnyj viddil. Ukr. viddil. Stacionar №254-286. - Spr. Kucovol Oleksandra Kornylivna. - Ark.2-2zv.

5. Tam samo. - Op. Vypusk 1946 r. Pedagogichnyj chotyr'ohrichnyj instytut. Fizyko-matematychnyj fakul'tet. Stacionar №336-362. - Spr. Myma Anna Semenivna. - Ark.3.

6. Tam samo. - Spr. Prylipko Kateryna Avramivna. - Ark.2.

7. Tam samo. - Op. Vypusk 1946 r. Uchytel's'kyj dvorichnyj instytut. Movno-literaturnyj fakul'tet. Ros. viddil. Stacionar №398-418.

- Spr. Kanonova Nina Volodymyrivna. - Ark.2.

8. Tam samo. - Op. Vypusk 1947 r. Pedagogichnyj chotyr'ohrichnyj instytut. Movno-literaturnyj fakul'tet. Ukr. viddil. Stacionar №456-505.

- Spr. Gmyrja Kateryna Feofanivna. - Ark.2.

9. Tam samo. - Spr. Lugova Lidija Georgii'vna. - Ark.4.

10. Tam samo. - Spr. Pogribna Rai'sa Vasylivna. -Ark.15.

11. Tam samo. - Op. Vypusk 1947 r. Pedagogichnyj chotyr'ohrichnyj instytut. Movno-literaturnyj fakul'tet. Ros. viddil. Stacionar №506-536.

- Spr. Brydun Lidija Ivanivna. - Ark.4.

12. Tam samo. - Spr. Troshhak Ganna Grygorivna. - Ark.9.

13. Tam samo. - Op. Vypusk 1947 r. Pedagogichnyj chotyr'ohrichnyj instytut. Pryrodnychyj fakul'tet. Stacionar №649-699. - Spr. Kyrjachok Varvara Juhymivna. - Ark.2.

14. Tam samo. - Op. Vypusk 1947 r. Pedagogichnyj chotyr'ohrichnyj instytut. Fizyko-matematychnyj fakul'tet. Stacionar №602-624. - Spr. Kornijenko Ganna Ivanivna. - Ark.2.

15. Tam samo. - Op. Vypusk 1947 r. Uchytel's'kyj dvorichnyj instytut. Movno-literaturnyj fakul'tet. Ros. viddil. Stacionar №557-575.

- Spr. Babenko Kateryna Pavlivna. - Ark.2.

16. Tam samo. - Op. Vypusk 1948 r. Pedagogichnyj chotyr'ohrichnyj instytut. Pryrodnychyj fakul'tet. Stacionar №2. - Spr. Zvenygorods'ka Vira Panasivna. - Ark.l 1.

17. Tam samo. - Spr. Taran Marija Zaharivna. - Ark.8.

18. Tam samo. - Op. Vypusk 1948 r. Pedagogichnyj chotyr'ohrichnyj instytut. Movno-literaturnyj fakul'tet. Ros. viddil. Stacionar. - Spr. D'jakonenko Nadija Trohymivna. - Ark.2.

19. Tam samo. - Spr. Mandro-Aprodova Jevgenija Anatolii'vna. - Ark.3.

20. Tam samo. - Op. Vypusk 1948 r. Uchytel's'kyj dvorichnyj instytut. Fizyko-matematychnyj fakul'tet. Stacionar. - Spr. Ivanchenko Ljubov Vasylivna. - Ark.7.

21. Tam samo. -Op. Vypusk 1949r. Pedagogichnyj chotyr'ohrichnyj instytut. Movno-literatumyj fakul'tet. Ros. viddil. Stacionar. - Spr. Zakladna Oleksandra Igorivna. - Ark.6zv.

22. Tam samo. - Spr. Krapyva Galyna Grygorivna. - Ark.5.

23. Tam samo. - Op. Vypusk 1949 r. Pedagogichnyj chotyr'ohrichnij instytut. Movno-literatumyj fakul'tet. Ukr. viddil. Stacionar. - Spr. Kramarenko Kateryna Ivanivna. - Ark.2.

24. Voenno-medicinskie podrazdelenija v Severnoj Osetii v gody Velikoj Otechestvennoj vojny. - URL: http://iratta.com/materials/ novaya/16588-voenno-medicinskie-podrazdeleniya-v-severnoy- osetii-v-gody-velikoy-otechestvennoy-voyny.html

25. Gospitalja Gor'kovskoj oblasti. - URL: http://kurgan.clan.su/ load/gospitalja_gorkovskoj_oblasti/l-l-0-24

26. Zhakupova M. Tylovyejevakogospitali Kazahstana і Respublik srednej Azii. -Lechebnaja dejatel'nost'jevakogospitalej. - URL: http:// bibliotekar.kz/tylovye-yevakogospitali-kazahstana-i-res/lechebnaja- dejatelnost-yevakogospitalei.html

27. Zakon о vseobshhej voinskoj objazannosti. - URL: http://rkka. ru/docs/all/z010939.htm

28. Kobchenko K. Zhinky jak vijs'kovyj resurs totalitamoi'vlady: radjans'ki gendemi strategii' peredvojennogo chasu II Zhinky Central'noi' ta Shidnoi' Jevropy u Drugij svitovij vijni: gendema specyfika dosvidu v chasy ekstremal'nogo nasyl'stva: zb. nauk. prac' / za nauk. red. doktorky istor. nauk G. Grinchenko, kand. istor. nauk K. Kobchenko, kand. istor. nauk O. Kis'. -Kyi'v: TOV «ART KNYGA», 2015. - S.61-78.

29. Petrov V. V. Dejatel'nost' jevakogospitalej na territorii Saratovskoj oblasti v gody Velikoj Otechestvennoj vojny // Bjulleten' medicinskih intemet-konferencij. Izdatel'stvo: Nauka і innovacii. - Saratov, 2016.-T.6, №1.-S.150-152.

Размещено на Allbest.ru