Фінансові засади утворення земської медицини Херсонської губернії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фінансові засади утворення земської медицини Херсонської губернії

Єрмілов Валерій Семенович

доктор історичних наук

професор кафедри теорії й методики

природничо-математичної освіти та

інформаційних технологій

Миколаївського обласного інституту

післядипломної педагогічної освіти

Постановка проблеми. У теперішній час в Україні здійснюється реформа місцевого самоврядування і територіальної організації влади. У сільській місцевості створюються об'єднані територіальні громади з бюджетною децентралізацією. Об'єднані громади отримують вагомі можливості вирішувати свої нагальні проблеми, в т. ч. із охорони здоров'я, тобто починає формуватися сектор громадської сільської медицини, яка в минулому успішно функціонувала у вигляді земської медицини. Тому вивчення досвіду функціонування різних складових діяльності земської медицини, зокрема її економічних засад, є актуальним у наш час.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Тема фінансування земської медицини спеціально ще не вивчалася, а розглядалася в наукових публікаціях у складі вивчення історичних аспектів деяких соціально-економічних питань [1]- [7]. І тільки Г. Андріяка [8] здійснила наукову розвідку в цьому напрямку і висвітлила питання фінансування земством медичних установ у Київській губернії, у якій земське самоврядування було впроваджено значно пізніше ніж у східних і південних губерніях України і тому за зразок брало досвід земських губерній-попередників.

Метою нашого дослідження стало висвітлення фінансових засад утворення і початкового періоду діяльності земської медицини Херсонської губернії.

Для досягнення обраної мети були визначені такі завдання: охарактеризувати стан піклування про населення (на прикладі економіки системи медичної допомоги) в Херсонській губернії в доземський період; розкрити особливості фінансування земської медицини, яка створювалася в губернії; показати динаміку фінансування медичної справи в губернії за 15 років утворення і становлення земської медицини.

Виклад основного матеріалу дослідження. Із часу створення в 1803 р. Херсонської губернії до впровадження в ній земського самоврядування місцевими питаннями опікувалися відповідні прикази. Про стан такого опікування в Херсонському земстві говорили: «задоволення навіть елементарних потреб місцевого населення виконувалося попередніми закладами в жалюгідному обсязі». Головним і чи не єдиним клопотом дореформеної губернської адміністрації було складання і подання вищій владі кошторисів на кожні наступні три роки. Ці кошториси передбачали обмежені видатки, готувалися за попередньо прийнятим шаблоном, «при якому реальні потреби населення залишалися поза сфери дії цих органів і або зовсім не задовольнялись, або задовольнялись власним господарством населення» [9, с. 113-114].

Згідно з «Положенням про земські заклади» від 1 січня 1864 р. земське самоврядування протягом 1864-1865 рр. вводилося в 27 губерніях Європейської частини Російської імперії (невдовзі земських губерній стало 34). У Херсонській губернії це самоврядування було введено надзвичайними повітовими та губернськими земськими зборами в березні - квітні 1865 р. і за часом започаткування було першим в Україні та п'ятим в імперії. Воно складалося з губернського, шести повітових земств і окремої земської одиниці - Одеси [10, с. 146].

У період утворення Херсонського земства діяв кошторис попередньої системи на трьохріччя 1863-1865 рр., тому перші земські потреби 1865 р. задовольнялися ще згідно із цим доземським кошторисом. Окрім особливих витрат з утримання богоугодних закладів приказу громадського опікування, витрати губернії на рік за попередніми розрахунками передбачалися в сумі 222,5 тис. руб. Із них 39% коштів витрачалося на військову повинність, 32,5% - на дорожну повинність, 13% - на утримання місцевого цивільного управління. Тільки 15,5% річних витрат залишалося для потреб місцевого населення. З цієї незначної суми (35 тис. руб.) для господарських потреб і медичної допомоги (переважно медико-поліцейських функцій) передбачалося лише 16 тис. руб. (7 % витрат на рік). Крім цього в губернії особливим кошторисом щорічно витрачалося (окремий збір з населених земель) 54 тис. руб. на утримання губернського і повітових закладів із селянських справ. Таким чином, майже всі губернські кошти в дореформений період витрачалися на загальнодержавні потреби та управління. 16 тис. руб. на господарські та медичні потреби місцевого населення були ніщо в порівнянні навіть з 70 тис. руб. загальних витрат на цивільне управління й утримання адміністративних закладів із селянських справ. Усі суми витрат у дореформений період складалися із 47 % надходжень у якості губернського збору із землі, 46 % - із подушних податків і 7 % - зборів із промислових капіталів [9, с. 114-115].

Медичну допомогу населенню Херсонської губернії в доземський період надавали прикази громадської опіки (губернський та Одеський), губернська лікарська управа, а також місцеві медичні організації: відомства палати державного майна, управління військових поселень, попечительного комітету про іноземних поселенців і євреїв-землеробів Південної Росії та державних закладів із селянських питань. У всіх цих відомствах нараховувалося 28 лікарів (майже всі перебували в містах), 102 фельдшери (з них 32 віспощеплювачі, які виконували обов'язки фельдшерів), 8 лікарень на 180 ліжок. Утримання медичних організацій здійснювалося за державні й спеціальні кошти та місцеві збори, яких постійно не вистачало і медична допомога в губернії була вкрай незадовільною. З утворенням земського самоврядування всі ці медичні організації протягом 1865-1874 рр. перейшли у відання земських органів управління [11, с. 718-724].

Піклування про народне здоров'я не належало до обов'язкових земських повинностей, але в Херсонській губернії «незадовільний стан прийнятих від приказу лікарень і відсутність лікарської допомоги в селах одразу звернули увагу земських установ і земство зайнялося приведенням у порядок лікарень і влаштуванням лікарської допомоги сільському населенню» [12, с. 203].

Уже на перших сесіях земських зборів стали розглядатися питання влаштування медичної допомоги. Адже земські діячі з самого початку цілком слушно вважали, що це не тільки медичне, а й економічне питання: «хвороба (не тільки повальна, але і всяка інша), спричиняючи хворому страждання, позбавляє його при цьому, - тимчасово чи назавжди, - здатності до праці, яка є головним джерелом добробуту, і таким чином, послабляючи трудові сили населення, є економічним злом спочатку приватним, а потім в решті-решт і суспільним» [12, с. 296].

Одразу із запровадженням самоврядування земські органи 14 грудня 1865 р. прийняли від приказів громадської опіки в Херсоні богоугодні заклади: лікарню, будинок божевільних, богадільню і сирітський дім, а в січні-лютому 1866 р. в повітах - 6 невеликих лікарень. При цьому земство від приказів отримало біля 500 тис. руб. у вигляді грошей, фінансових зобов'язань і цінних паперів (на ці кошти утримувалися богоугодні заклади й далі), що становило найбільшу передану від приказів суму серед 6 Українських губерній, в яких тоді запроваджувалося земство [13, с. 57]. У подальшому земство до цих коштів для медичних потреб додавало гроші у все більших обсягах із земських податків і зборів, які були значно більшими, ніж в доземський період. Завідування Херсонськими богоугодними закладами губернське земство залишило собі, а лікарні в повітах передало повітовим земствам.

Спочатку повітові земства систему медичної допомоги спробували заснувати шляхом залучення сільських громад до витрат із наймання фельдшерів і утримання приймальних покоїв при них, а самі наймати лікарів для контролю фельдшерів. Але сільські громади виявилися неспроможними у такому серйозному питанні, тому повітові земства в кінці 1870-х років звільнили громади від витрат на медицину, взявши їх на себе. Поступово повітові земства за свій рахунок стали створювати лікарські дільниці з лікарнею або приймальним покоєм, чи амбулаторією.

Губернське земство з 1870 р. почало надавати невелику фінансову допомогу повітам на влаштування лікарень (повітових і дільничних), а з 1873 р. губернські збори вирішили на будівництво лікарень видавати повітам повністю необхідну суму, з якої А була безповоротною, а % позикою.

Повітові земства, прийнявши приказні лікарні, також отримували від губернського земства грошову допомогу на господарське утримання цих лікарень і загальне влаштування в повіті медичної частини. Ці незначні суми губернське земство в 1874 р. збільшило до А всіх щорічних витрат повіту на медичну справу. Але відшкодування повітам А їх медичних витрат губернське земство обумовило вимогою рівномірного влаштування медичної допомоги в усіх частинах повіту. Для цього губернське земство запропонувало повітовим земствам організовувати лікарські дільниці з лікарнями при них на кожні 25-30 тисяч місцевих жителів і одного фельдшера на кожні 10 тисяч жителів.

Боротьба з епідеміями спочатку здійснювалася за рахунок коштів повітових земств. У 1870 р. було встановлено, що витрати з попередження епідемій здійснюються повітами, а з ліквідації епідемій - губернським земством. У 1876 р. Херсонські губернські збори відкрили управі кредит на здійснення протиепідемічних заходів. Згодом Херсонське губернське земство вперше в Україні за свій рахунок утворило земську санітарну організацію у складі губернського і 7 повітових санітарних лікарів.

Поступово Херсонські земства переходили до безплатного амбулаторного і стаціонарного лікування. Адже лікарі та прогресивні земські діячі губернії вважали, що «основним принципом правильно влаштованої земської медицини повинна бути безплатність лікування і надання ліків для всіх земських платників. Плата за лікарську пораду або за ліки ні з економічної, ні з моральної сторони на може вважатися справою нормальною і справедливою» [12, с. 222-223].

Витрати Херсонського губернського земства на медико-санітарну справу за період 1865-1879 рр. [12, с. 292-293] представлено в наступній таблиці:

Як бачимо з таблиці, найбільші витрати земства за перші 15 років утворення і становлення земської медицини складали постійні витрати з утримання богоугодних закладів у Херсоні та одноразові кошти на їх ремонт і влаштування нових приміщень. Потім слідували, швидко зростаючи роками, витрати на допомогу повітовим земствам з утримання повітової медицини. З 1870 р. з'явилися витрати на боротьбу в губернії з епідеміями та ремонт діючих і будівництво нових лікарень в повітах. Загалом витрати на медико-санітарну справу в Херсонській губернії в 1875-1879 рр. проти витрат за 1865-1869 рр. зросли в 2,8 рази.

Підсумовуючи викладене, можемо сказати, що медична допомога населенню Херсонської губернії в доземський період, не зважаючи на існування тут медичних організацій декількох відомств, через постійне недофінансування була незадовільною.

Земське самоврядування, образу після його створення не погодилося з таким станом справ. Із перших років діяльності губернське і повітові земства взялися створювати систему земської медицини, з кожним роком виділяючи на цю справу все більші кошти. За 15 років утворення і становлення земської медицини в Херсонській губернії фінансування медико-санітарної справи здійснювалося за різноманітними напрямками і досягло значних сум, поставивши згодом земську медицину Херсонської губернії в ряд найбільш передових в Російській імперії.

Список використаних джерел та літератури

фінансування медичний справа губернія

1. Бабенко Л.Л., Шульга С.В., Зелюк В.В. Економічна діяльність Полтавського губернського земства у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.: навч. посіб. / ПОІППО, ПНПУ. Полтава, 2012. 80 с.

2. Бойченко С.Г. Земства в Україні та проблема формування місцевого бюджету. Історичне краєзнавство в Україні: традиції та сучасність: матеріали VII Всеукр. конф. Київ, 1995. Ч. 1. С. 186-188.

3. Іванов І.В. Економічна функція повітових органів земського самоврядування в Україні. Часопис Академії адвокатури України. 2012. № 4. С. 1-5.

4. Козаченко А.І. Земські по датки й повинності як складова фінансової самостійності земського самоврядування. Теорія і практика правознавства. Вип. 1 (7). С. 1-10.

5. Лобас Т.Л. Экономическая деятельность земских учреждений (18641914). На материалах земств Полтавской, Харьковской, Черниговской губерний: автореф. ... канд. ист. наук. Москва, 1997.

6. Пампура М.В. Відносини земського самоврядування з державними органами у сфері фінансово-господарської діяльності в Українських губерніях Російської імперії (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.): історико-правове дослідження. Право і безпека. 2011. № 1 (38). С. 48-53.

7. Обметко О.М. Соціально-економічна діяльність земств в Україні (середина 60-х - 90-х років ХІХ ст.): автореф. дис. ... канд.. іст. наук: 07.00.01. Київ, 2003. 18 с.

8. Андріяка Г. Фінансування медичних установ органами земського самоврядування Київської губернії впродовж 1904-1917 рр. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Сер. Історія. 2015. Вип. 1, ч. 2. С. 23-34.

9. Исторический очерк деятельности Херсонского Губернского Земства за 1865-1899 гг. Херсон, 1904. Вып. 1. 327 с.

10. Кузовова Н.М. Політико-правова діяльність земств Херсонської губернії у 1865-1914 рр. (за документами Державного архіву Херсонської області). Архіви України. 2012. № 1. С. 145-153.

11. Уваров М.С. Обзор состояния земской медицины в Херсонской губернии. Земская медицина Херсонской губернии. Херсон, 1888. С. 717-796.

12. Исторический очерк деятельности Херсонского Губернского Земства за 1865-1899 гг. Херсон, 1905. Вып. 2. 299 с.

13. Обметко О.М. Роль земств у сфері охорони здоров'я населення українських губерній в останній чверті ХІХ ст. Історико-політичні студії. 2015. № 1. С. 55-62.

Размещено на Allbest.ru