Пам'ятки острова Ледницького і польсько-руський династичний контекст (XI століття)

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 904.94(438+477)

«Інституту «Свята Софія» Національного заповідника «Софія Київська»

Пам'ятки острова Ледницького і польсько-руський династичний контекст (XI ст.)

Ясинецька О.

Важливу роль у сфері міжнародних відносин XI- XII ст. відігравали династичні шлюби, що активно укладалися в цей період. Матримоніальні відносини були як складовою політичних міждержавних взаємин, так і потужним чинником взаємовпливів української (києво-руської) та європейської культур. У нас час у країнах Європи збереглося чимало об'єктів культурної спадщини, пов'язаних з постатями україно-європейської династичної історії. Разом з тим, європейська культурна спадщина у контексті династичних, зокрема польських- українських взаємин ХІ-ХІІ ст. ніколи не ставала предметом спеціального дослідження. Це зумовлює актуальність обраної теми.

Метою дослідження є характеристика пам'ятки культурної спадщини у Польщі - ансамблю палацово- сакральної архітектури о. Ледницького в контексті одного з перших матримоніальних союзів Польщі та Київської Русі - династичного шлюбу Предслави Володимирівни та Болеслава І Хороброго.

У ХІ-ХІІ ст. київська правляча династія підтримувала тісні династичні взаємовідносини з більшістю правлячих родин тогочасної Західної та Центральної Європи, але особливо активно - з Польщею.

Основні відомості про укладання польсько-руських династичних союзів містять руські літописи [5; 9; 11; 13; 17; 19; 23; 24; 27; 36], а також західноєвропейські анали і хроніки [2; 6; 7; 10; ЗО; 33].

Різними аспектами міждержавних, в тому числі, династичних відносин Київської Русі та Польщі ХІ- ХІІ ст. займалися вітчизняні, російські та польські [8; 12; 14; 15; 16; 18; 20; 21; 22; 25; 26; 28; 31; 34; 35; 36; 37; 38; 39; 43; 44; 45; 48; 50; 51; 52; 54; 55; 60; 64; 66; 68].

Без зазначення контексту династичних взаємин, пам'ятки у Польщі ХІ-ХІІ ст. вивчали К. Скуревич [32], Т. Шидловський, Ж. Швеховський [63], Є. Гавліковська [62], А. Германн [47], Т. Войцеховський [65],Б.Курбісовна [53], Г. Лабуда [56; 57], М. Соколовський [32], Я. Гурецкі [46], М. Бараньскі [41],Я. Стрельчик [61] таін.

Першою київською князівною, виданою за правителя Польщі, була одна з дочок Володимира Великого - Предслава. Вітчизняні та польські джерела і дослідники називають її також Передславою [19, с. 48-83], Переславою [28, с. 178], Предиславою [33, с. 220], а одне із пізніх джерел, навіть, Предиславою- Гремиславою [29].

Рік народження Предслави достеменно не відомий, дослідники припускають - між 981/983 та 987 рр. [4, с. 272-274]. Матір'ю Предслави прийнято вважати печально відому полоцьку князівну Рогнеду, дочку князя Рогволода [19, с. 48], однак така версія має хронологічні невідповідності. Польський дослідник А. Зелінський, навіть, припускає, що матір'ю Предслави могла бути візантійська царівна Анна Порфирородна [67, с. 14]. Отже, питання залишається дискусійним.

Окремими аспектами біографії Предслави займалися ряд вітчизняних, російських та польських дослідників [14, с. 193-198; 34, с. 242; 10, с. 328; 39; 15; 66; 8; 25, с. 29; 4, с. 272-274; 3, с. 491; 48, с. 144-216; 1, с. 99-109; 67, с. 14-26; 50; 42, с. 122-146; 49, с. 69-72; 40 с. 35-68].

Деякі західні джерела свідчать, що задовго до походу Болеслава 1018 року правитель Польщі сватався до Предслави, але отримав відмову [10, с. 63]. Ян Длугош оповідає, що в сватанні Болеславу відмовив брат князівни - Ярослав Мудрий [36, с. 248]. Підтверджує ці відомості і Галл Анонім [6, с. 35].

В 1018 р. польський правитель вирушив у військовий похід проти Русі, «прагнучи помститися Предславі та її братові». Галл Анонім переповідає про бажання Болеслава зробити князівну своєю наложницею [6, с. 36]. Давні та сучасні польські дослідники теж називають Предславу «наложницею» Болеслава [39, с. 78; 50, с. 89]. Натомість, Титмар Мерзебурзький свідчить, що після захоплення Києва у храмі Святої Софії Болеслав взяв з Предславою шлюб [10, с. 63-84].

Після походу сестри київського князя - Предслава і Премислава серед інших родичів Ярослава Мудрого, полонених Болеславом, були вивезені до Польщі [19, с. 83; 26, с. 132; 5, с. 326]. На думку О. Назаренка, Предслава мала у Києві статус законної дружини, але в Польщі втратила його, оскільки там у Болеслава була інша законна дружина - Ода. За припущенням Г. Лабуди Предслава стала «viafacti» другою дружиною Болеслава при живій Оді [55, с. 407].

Король оселив Предславу поблизу м. Гнєзно - на острові Ледницькому (о. Лєдница) [67, с. 19; 56, с. 404-411; 57]. Тут постала ціла «руська колонія» з родичів Предслави, київських бояр, ченців і єпископів.

Г. Лабуда припускає, що Предслава народила польському королеві Болеславу І Хороброму сина, який помер малолітнім і міг бути похованим на о. Ледницькому [55, с. 410, 415]. Тут окрім інших було знайдено багате поховання хлопчика, датоване XI ст. Підтримують цю версію і інші польські дослідники [46, с. 124-125; 41, с. 92; 61, с. 184-185].

Подальша доля самої Предслави невідома. Герард Лабуда припускає, що після смерті короля (1025) вона могла повернутися до Русі, проте, достеменних відомостей про це не збереглося. Відомо лише, що бл. 1040 року, коли київські бранці Болеслава (бл. 800 осіб) мали змогу повернутися в Київ, Предслави з ними уже не було [19, с. 94].

Початок правління першої історично відомої у Польщі королівської династії П'ястів (X-XIV ст.) пов'язаний саме з островом Ледниця. Тут було одне з найдавніших слов'янських (полянських) поселень у Польщі. В часи Мешка І (бл. 935-992) і Болеслава І Хороброго (966/967-1025) острів Ледниця став однією з перших резиденцій королів Польщі, адміністративним і фортифікаційним центром князівства. Ще в кінці IX ст. в південно-західній частині острова було збудовано невеличке укріплення (бл. 40 кв.м в діаметрі). Під час правління Мешка І і Болеслава І тут звели велике укріплення-городище (grod), площею бл. 2,5 га.

В північній частині укріплення була збудована церква у візантійському стилі. Її, за свідченням деяких дослідників, було зведено навмисно для улюбленої київської бранки Болеслава Предслави та всієї «руської колонії» [67, с. 19]. Інші дослідники о. Ледницького відносять побудову до більш ранніх часів - періоду X ст. (до 966 р.), часів правління Мешка І [58, 14-31].

Храм на о. Ледніца було збудовано «за священною віссю» - вівтарна абсида орієнтована на схід (з невеликим відхиленням на північ). Він складається з двох частин: східної, яка початково була самостійною церквою, і значно більшою за розмірами західної частини (Рис.).

Рис.: План палацу і церкви на о. Ледниця [58, є. 15]

Перша частина, площею бл. 7x7 м, мала в центральному закладенні коло, восьмигранник або рівносторонній хрест - ясно не видно, оскільки залишків зовнішнього абрису стін не збереглося.

Проф. М. Соколовський, який ще в кін. XIX ст. здійснив докладне дослідження руїн храму, вважав, що загальний абрис храму-коло [32,с.23]. Зі східної сторони ясно означена напівкругла апсида, в північній і західній стіні розміщувалися двері, а в південній - подвійне вікно. Чотири пілони підтримували арки і склепіння, складені, як і стіни, з грубо обтесаного каміння на алебастрі і на вапняковому розчині з домішками товченої цегли, як це використовували у візантійському будівництві.

Західна частина базилічного типу прибудована, вірогідно, на поч. XII ст. [58, с. 19] складалася з прямокутної і квадратної частин, остання розділена двома пілонами; тут кладка стін більш ретельна і виконана із обтесаного вапняку і туфу, з правильною перев'язкою на вапняковому розчині, також з домішками товченої цегли.

Деякі дослідники вважають, що західна добудова становила частину княжого, або воєводського палацу, прибудованого до храму; пілони цієї частини вказують, що палац був двоповерховим і мав вхід через зовнішні дерев'яні сходи, які можна було піднімати нагору під час облоги, як це робилося в давньоруських або чеських житлових будівлях (теремах, хоромах). М. Соколовський доводить, що цю прибудову було здійснено для розширення храму, причому пілони квадратної його частини слугували для підтримання підлоги хорів як «oratoria» для жертводавців або князя, його родини і двору [32, с. 23].

Якщо призначення західної прибудови лишається дискусійним, то східна частина, безперечно, - храм для здійснення богослужіння. І за формою закладки, типом будівлі, і за особливостями будівництва (н-д, вид вапнякового розчину з домішками товченої цегли) нагадує києво-руські храми і належить до періоду візантійського впливу на культове будівництво.

Сучасні польські дослідники визнають - ймовірно також, що ледницький храм мав у плані не коло, а хрест і ще більше був пов'язаний з впливом візантійського храмового будівництва. Торговельний шлях, який вів з візантійських колоній до балтійського Помор'я, міг також сприяти поширенню ідеї такого храму.

Неподалік, на північ від храмово-палацового комплексу було збудовано невеличку однонавну каплицю (3,3 м х 5,5 м), в центральній частині якої й було знайдено два поховання, одне з яких - дитяче [58, с. 22; 59, с. 38-39]. За нашим припущенням це могли бути поховання Предслави та її сина.

У 1039 році церкву та князівський палац на о. Ледницькому було зруйновано військами чеського князя Бржетислава І. Остаточний занепад острова пов'язаний з навалою тевтонських лицарів у 1331 р.

Руїни укріплення та церкви на о. Ледницькому належать до найдревніших у Польщі пам'яток дороман- ської палацово-сакральної архітектури.

Нині всі згадані об'єкти є пам'ятками «Музею Перших П'ястів», створеного в 1969 р. Територіально він входить до складу с. Дзєкановіце Гнєзненського повіту Великопольського воєводства та займає чільне місце у Державному реєстрі музеїв.

Сьогодні це найбільший у Польщі музей під відкритим небом, що належить до об'єктів Національної культурної спадщини Польщі з особливим статусом «пам'ятка історії» (Pomnik historii) як одна із перших пам'яток, визнаних таким об'єктом 16 вересня 1994 року. Список пам'яток національного значення формується Національною Радою Польщі з питань культурної спадщини. шлюбний король храм воєводство

Список використаних джерел

1. Алексейчик Я. Я. Предслава (не) для Болеслава // Журнал «Аспект». - Белград-Минск. - 2017. - №1 (1). - С.99-109.

2. Великая хроника о Польше, Руси и их соседях ХІ-ХІІІ вв. - М.: Изд-во Моек, унив., 1987.

3. Вілкул Т. Л. Предслава // Енциклопедія історії України. - Т.8. -К.: Наук, думка, 2011.

4. Войтович Л. Предслава Володимирівна // Княжа доба: портрети еліти - Біла Церква: Видавець Олександр Пшонківський, 2006.-С.272-274.

5. Воскресенская летопись. -ПСРЛ, Т.7. - СПб., 1856. - 544 с.

6. Галл Аноним. «Хроника и деяния князей или правителей польских» / Предисловие, перевод и примечания Л. М. Поповой. Ответственный редактор В. Д. Королюк. - М.: Издательство АН СССР, 1961.

7. Гваньїні Олександр: Хроніка європейської Cap матії / Упор, та пер. о. Юрія Мицика. - К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2007.

8. Головко А. Б. Древняя Русь и Польша в политических взаимоотношениях X - первой трети XIII вв. / А. Б. Головко; Ин-т истории АН УССР. - Киев: Науковадумка, 1988.

9. Густинський літопис. - ПСРЛ. Т.2. - СПб., 1843.

10. Древняя Русь в свете зарубежных источников: Хрестоматия / Под ред. Т. Н. Джаксон, И. Г. Коноваловой и А. В. Подосинова. TomIV. Сост., пер. и коммент. А. В. Назаренко. -М., 2010.

11. Западнорусские летописи. -ПСРЛ. - Т.17. - СПб., 1907.

12. Ильин Н. Н. Летописная статья 6523 года и ее источник (Опыт анализа). - М.: Издательство АН СССР, 1957.

13. Ипатьевская летопись. - ПСРЛ - Т.2. -М., 2001.

14. Карамзин Н. М. История государства Российского. - М., 1991. Т.2-3.

15. Королюк В. Д. Западные славяне и Киевская Русь. - М.: Изд-во «Наука», 1964.

16. Кучкин В. А. «Поучение» Владимира Мономаха и русско- польско-немецкие отношения 60-70-х годов XI века // Советское славяноведение. - 1971. -№2.

17. Лаврентьевская летопись. - ПСРЛ. - Т.1. - Л.: Из-во Академии наук СССР, 1926-1928.

18. Линниченко И. Взаимные отношения Руси и Польши до пол. XIV ст. - Ч.І. - Русь и Польша до кон. XII в. - К.: Университетская типография! I. Завадзкаго, 1884.

19. Літопис руський / Переклад і комент. Л. Махновець. - К.: В-во «Дніпро», 1989.

20. Морозова Л. Женская половина сестры Ярослава Мудрого: сестры Предслава и Мария-Добронега // Великие и тайные женщины древней Руси. - М., 2009.

21. Назаренко А. В. Древняя Русь на международных путях: междисципли- нарные очерки, культурных, торговых, политических отношений ІХ-ХІІ веков. - М.: Языки русской культуры, 2001. - 784 с.

22. Назаренко А. В. О датировке Любечской битвы // Летописи и хроники: сборник статей. - М., 1984. - С.13-19.

23. Новгородская IV. - ПСРЛ. - T.IV.

24. Патриаршая или Никановская летопись. - ПСРЛ. - Т.9. - СПб., 1862.

25. Пашуто В. Т. Место Древней Руси в истории Европы // Феодальная Россия во всемирно-историческом процессе. Сб. статей, посвященный Л. В. Черепнину. - М., 1972. - С.188-200.

26. Пашуто В. Т. Внешняя политика Древней Руси. - М., 1968.

27. Псковская летопись (II). - ПСРЛ. -Т.5.- СПб., 1847.

28. Пчелов Е. В. Генеалогия древнерусских князей IX - нач. XI в.-М.,2001.

29. Родословная книга Всероссийского дворянства // Сост. В. Дурасов. -4.1, 1906.

30. Саксонский анналист // Латиноязычные источники по истории Древней Руси. - Германия сер. XII - сер. XIII в. - М.-Л., 1990.-С.208-246.

31. Свердлов M. Б. Известия немецких источников о русско- польских отношениях конца X - начала XI в. // Известия по истории славянских и балканських народов. Киевская Русь и ее соседи. - М., 1972.

32. Скуревич К. Б. Зодчество западных славян и влияние на него романской архитектуры. - СПб., 1906.

33. Стрийковський Мацей. Літопис польський, литовський, жмудський і всієї Руси / Відп. ред. О. Купчинський. Наукове товариство ім. Шевченка. - Львів, 2011. - 1075 с.

34. Татищев В. Н. История Российская. - М., 1963. - Т.2.

35. Щавелева Н. И. Польки - жены руських князей (XI - середина XIII в.) // Древнейшие государства на территории СССР. Материалы и исследования. -М.: Наука, 1989.

36. Щавелева Н. И. Древняя Русь в «Польской истории Яна Длугоша». -М.: «Памятники исторической мысли». -М., 2004.

37. Щавелева Н. И. Древняя Русь в «Польской истории Яна Длугоша» (Книги I--VI) / Под ред. А. В. Назаренко. - М., 2004. - 248 с.

38. Щавелева Н. И. Польские латиноязычные источники по истории Древней Руси. - М.: «Наука», 1990.

39. Balzer О. Genealogia Piastow. - Krakow, 1895.

40. Banaszkiewicz J. Boleslaw I Peredslawa // Kwartalnik Historyczny. - Warszawa, 1990. - №3-4. -S.35-68.

41. Baranski M. K., Dynastia Piastow w Polsce. - Warszawa 2008. S.92.

42. Benyskiewicz K. Czy ksi^zniczka Predslawa stala si^ ofiar^ «dynastycznej» zemsty Boleslawa Chrobrego... // Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка. -Т.27. -2017. -С.122-146.

43. Biber Т., Leszczynski М. Poczet Wladcow Polski. - Poznan: Publicat, 2015.

44. Brueckner A. Polska poganska і slowianska. Teksty Prodlowe do nauki historii w szkole sredniej. - Krakow, 1923. -z.14. -S.ll.

45. Chojecka E. Sztuka sredniowiecza Rusi Kijowskiej ijej zwiazki z Polska w XI-XV w., в: Ukraina. Terazniejszosc і przeszlosc. Praca zbior. Pod. red. M. Kurasia і A. Podrazy. - Krakow, 1970. - S.406-409.

46. Gorecki J. Prepomanskie pochowki panuj^cych I dostojnikow w tzw. II kosciele na Ostrowie Lednickim // Studia Lednickie. - 1991. -T.2.-S.124-125.

47. Hermann, Romanski trojk^t Mogilno-Strzelno-Trzemeszno. Pomorze I Kujawy. Dwumiesi^cznik turystyczno-krajoznawczy”. Nr3 (6) 2007.

48. Janicki K. Kl^twa Przedslawy. Dlaczego arcybiskup Gaudenty przekl^tPolsk^? // Damy ze skaz^. - Wydawnictwo: ZnakHoryzont, 2016.

49. Jasienica P Polska Piastow. Wydawnictwo: Proszynski і S-ka. Warszawa, 2007.

50. Jasinski K. Rodowod pierwszych Piastow. - Poznan, 2004.

51. K^trzynski S. Gertruda ll PSB. - Krakow, 1958. - T.VII.

52. Kuczynski S. M. Studia z dziejow Europy Wschodniej XXVII w. - Warszawa: Panstwowe Wydawnictwo Naukowe, 1965. - C.18.

53. Kurbisowna B. Zycie kulturalne po 1038 r., w: Dzieje Wielkopolski, Poznan 1969. - T.1.-S.197.

54. Labuda G. Polish diplomacy during the rule of the Piast dynasty // The history of Polish diplomacy X-XX c. - Warsaw: Sejm Publishing Office, 2005.

55. Labuda G. Studia nad pocz^tkami panstwa polskiego, t.I--II, Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu im. Adama Mickiewicza, vol.I - Poznan, 1987.-S.407.

56. Labuda G. Tajemnica budowli grodowych I sakralnych na Ostrowie Lednickim u progu XI stulecia // Labuda G. Pocz^tki. - T.2. -S.404-411.

57. Labuda G. Tajemnice Ostrova Lednickiego. В кн.: Mente et Litteris: О kulture і spoleczenstwie wiekow srednich: Universitet im Adama Mickiewiczha: Seria Historia, N117. - Poznan, 1984.

58. Ostrow Lednicki. Under the sky of the Middle Ages. - Lednica, 2011.

59. Ostrow Lednicki. Wyspa piastowskich wladcow. - Dziekanowice-Lednica, 2016.

60. Sielicki L., Polsko-ruskie stosunki kulturalne do konca XV wieku. - Wroclaw, 1997. - S.34.

61. Strzelczyk J. Boleslaw Chrobry. - Warszawa, 2003, S.184-185.

62. Swiechowski Z. Gawlikowska-Swiechowska E.: Sztuka polska, Romanizm. T.l. - Warszawa, 2013.

63. Swiechowski Z. Stan wiedzy na temat chronologii wczesnej architektury monumentalney w Polsce po pi^cioletnich badaniach przy zastosowaniu metody 14 C. «Kwartalnik Architektury I Urbanistyki» . - T.56, z.3. - S.104-112 (S.110), 2011.

64. Wlodarski B. Polska і Rus, 1194-1340. - Warszawa, 1966.

65. Wojciechowski T. Kosciol katedralny w Krakowie. - Krakow, 1900. - S.33-34.

66. Zakrzewski S. Boleslaw Chrobry Wielki, Lwow. - Krakow, 1925.-S.299-300.

67. Zielinski A. Skandalisci w koronach, Wydawnictwo: Proszynski I S-ka. - Warszawa, 2013.

68. Zylinska S. Piastowny I zony Piastow. - Warszawa, 1967.

Анотація

Проаналізовано обставини одного з перших польсько-руських шлюбних союзів -- першого короля Польщі Болеслава Хороброго та київської князівни Предслави, дочки Володимира Великого. На підставі даних Хроніки Титмара Мерзебурзького підтверджено офіційне укладання шлюбу в 1018 р. у храмі Се. Софії Київської. У статті розглянуто деякі особливості походження Предслави та відомості про гг перебування у Польщі. Стаття розглядає дані деяких дослідників щодо можливих нащадків Предслави та короля Польщі. Висловлено авторські припущення стосовно місця поховання Предслави та її сина. У дослідженні також описано одну з пам'яток культурної спадщини Великопольського воєводства -- ансамбль палацово-сакральної архітектури на Ледницькому острові (о. Лєдніца), пов'язану з династичними взаєминами Польщі та Київської Русі в XI ст. Розглянуто архітектурні особливості ансамблю, розбудованого в Х--ХІ ст. та підтверджено приналежність пам'ятки до періоду візантійського впливу на європейське храмове будівництво.

Ключові слова: Польща, Київська Русь, Предслава Володимирівна, БолеславИХоробрий, о. Ледниця, пам'ятка культурної спадщини, династичні відносини.

The circumstances of one of thefirst Polish--Russian marriage unions -- the first Polish king Boleslav the Brave and the prince of Kiev, Predslavy, daughter of Volodymyr the Great, have been analyzed. On the basis of the data of the Chronicle ofTietmarMerzeburg confirms the official conclusion of the marriage in 1018 in the temple of St. Sophia ofKiev. Somefeatures of the origin ofPredslava and information about her stay in Poland are considered in the article. The article considers the data of some researchers regarding possible descendants of Predslava and the King of Poland. The author's assumptions about the place of burial of Predslava and her son are expressed. The study also describes one of the monuments of the cultural heritage of the Greater Poland Voivodeship -- the ensemble of palace and sacral architecture on the Lednice Island (Lednitsa Island), which is connected 'with dynastic relations betweenPoland and Kievan Rus in the XI century. The architectural features of the ensemble constructed in the X--XI centuries are considered, and the affiliation of the monument to the period of the Byzantine influence on the European temple building was confirmed.

Keywords: Poland, KievanRus, Predslav Vladimirovna, Boleslav I Brave, Fr. Glacier, a cultural heritage monument, dynastic relations.

Размещено на Allbest.ru