Внутрішні та зовнішні передумови процесу трансформації у Польщі

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 94(477.8)

Внутрішні та зовнішні передумови процесу трансформації у Польщі

Нащочин О.М.,

викладач історії України, всесвітньої історії, Івано-Франківський базовий медичний коледж (Україна, Івано-Франківськ), oks.n78@gmail.com

Аналізуються внутрішні та зовнішні передумови, що спричинились до процесі в трансформації у Польщі, розкривається суть окремих концепцій, які мали вилив на зовнішно-політичний курс країни.

Ключові слова: трансформація, концепції, закордонна політика.

Nashchochyn О. M., lecturer in HistoryofUkraine, WorldHistory, Ivano-FrankivskBasicMedical College (Ukraine, Ivano-Frankivsk), oks.n78@gmail.com

Internal and external preconditions for the transformation process in Poland

The internal and external preconditions that resulted in the transformation processes in Poland are analyzed, the essence of certain concepts that influenced theforeign policy ofthe country is revealed.

Keywords: transformation, concepts,foreignpolicy.

Розпад Радянського Союзу та занепад комунізму в державах-сателітах став переломним моментом в історії XX ст. З огляду на це актуальними стають дослідження чинників, що спричинились до прозахідної орієнтації країни, до переорієнтації економічних зв'язків із Сходу та Захід. Цьому питанню присвячені публікації дослідників В. Комара, С. Бєленя, Р. Зємби, С. Пазимєша, Р. Кузняра, А. Ананіча, А. Безансона та ін. Метою нашої статті є висвітлення внутрішніх та зовнішніх передумов, які спричинились до широких трансформаційних перетворень.

До внутрішніх чинників, які сприяли демократичним перетворенням в Польщі можна віднести: а) кризу комуністичної ідеології; б) зародження в Гданську масового профспілкового руху «Солідарність»;

в) роль римо-католицької церкви в житті суспільства;

г) трансформація устрою держави; д) формування незалежної концепції ведення закордонної політики.

До зовнішніх чинників належать: а) вплив Ватикану і Святого Престолу на розклад в комуністичному блоці; б) закінчення Холодної війни і світове лідерство Америки; в) об'єднання Німеччини; г) розпад СРСР, який являв собою «мозаїкову державу», де російський народ панував над іншими [1, с. 129]. Дослідник С. Бєлень мирне і добровільне припинення існування континентальної імперії вважає «російським феноменом» [2, s. 18]; в) розпаду сприяв і чому сприяв Заключний Акт (1975), який обмежив «температуру просування Москви до Європи [3, s. 885] та сприяв ерозії комунізму в країнах ЦСЄ [4, s. 152]; г) європейська інтеграція і трансформація НАТО.

На перебіг сучасної історії Польщі впливають певні концепції XX ст., які лягли в основу історичної пам'яті народу [5, s. 261]. З цим погоджується польський публіцист Є. Гедройц зазначаючи, що країна живе двома примарами -Ю. Пілсудського та Р. Дмовського [6, s. 12]. До двох провідних теорій континентального бачення місця і ролі польської держави в Європі відносяться: неоягелонська і неоп'ястівська.

Неоягелонська концепція характеризується антиросійською спрямованістю, східним напрямком ведення експансії. В її рамках виокремлюються доктрина міжмор'я та прометеїзму. Прометеїзм (prometeizm) - політичний проект ведення східної політики [7, s. 94], де домінуючу роль мало українське питання [8, с. 62] з метою ослаблення Російській імперії чи СРСР. Міжмор'я (miqdzymorze) - проект, що передбачав утворення континентальної федерації держав між Адріатичним, Балтійським, Чорним морем на основі спадщини І Речі Посполитої (РП). Український дослідник В. Комар вказує, що ці власне концепції спрямовані на домінування Польщі в Європі [9, с. 23].

Неоп'ястівська концепція в своїй основі містить доктрину «сарматизму», де обгрунтовується походження польської шляхти від сарматів. Концепція підносить роль династії П'ястів, яка відкрила двері країні до західної цивілізації Каролінгів і в 966 р. принесла християнство. В лоні цього підходу можна виокремити інкорпораційну ідею Р. Дмовського [10, s. 185], яка підкреслювала, що між Росією і Німеччиною немає місця для слабкої Польщі до якої повинні увійти землі, де переважає польська людність [11, s. 29]. польща політичний прозахідний трансформація

До кін. 80-х рр. країна була відокремлена від Західної Європи. Незалежна політична думка розвивалась тільки в еміграції в осередках Лондону, де перебував екс-президент Р. Качоровський, та Парижу, де видавався журнал «Культура» редактором Є. Гедройцем [12, s.32]. Дані центри впливали на формування опозиційного руху в Польщі, найяскравішим прикладом якого можна вважати «Солідарність» (Solidarnosc). Самоврядний комітет виник в м. Гданську, який у серпні 1980 р. об'єднував 700 заводів під керівництвом електрика гданського суднобудівного заводу Леха Валенси (Lecha Walqsy). Комітет пройшов еволюцію від профспілки до руху [13, s. 1]. Треба зазначити, що на початковому етапі опозиція не мала чітких планів стосовно устрою країни [14, с. 332].

Публіцист Є. Гедройц зазначав, що недоліком руху лівого спрямування був організаційний хаос та нестача кваліфікованих економістів і юристів [15, s. 111]. Дослідник А. Чубинський вважає, що діячі руху вимагали від влади проведення демагогічних політично- економічних реформ, які в той час не могли реалізуватись [16, s. 658]. Слід додати, що діячі «Солідарності» мали проамериканську орієнтацію про що говорить виступ Л. Валенси в Конгресі, де обгрунтовувалась потреба встановлення партнерських стосунків та необхідності американських інвестицій з метою проведення демократичних перетворень у Польщі [17, s. ЗО].

Можна виділити наступні причини відкидання польським суспільством комуністичних цінностей: 1) загострене почуття націоналізму. Наприклад, президент Чехії В. Гавел вважає, що в регіоні ЦСЄ, не слід політикам випускати з бутилки «джина націоналізму», бо це приводить до відновлення спірних питань з попередніх епох [18, s. 4]; 2) приналежність країни до «зовнішньої радянської імперії», яка не зазнала колективізації і винищення генофонду нації; 3) існування власного патріотично налаштованого партапарату; 4) вплив на суспільне життя римо-католицької церкви, як незалежної інституції.

Неабияке значення мало те, що у 1978 р. новим папою обрано К. Войтилу (1978-2005), який проводив активну миротворчу діяльність, що було переломним моментом в дипломатії Церкви [19, с. 14]. Так, в 1979 р. відбулась перша з восьми офіційна поїздка глави Ватикану до Польщі, де проголосив проповіді, котрі вплинули на опозиційні процеси [20, с. 210]. Папа симпатизував «Солідарності» та вболівав за своїх співвітчизників на міжнародній арені. Саме про це свідчить його промова в парламенті Ради Європи: «країни, що належать до Ради Європи розуміють, що не становлять цілої Європи. Виражаю бажання співробітництва із іншими країнами, що прагнуть до єдності та солідарності» [21, s. 3]. В липні 1989 р. Польща відновила дипломатичні стосунки з Ватиканом [22, s. 11].

Велике значення для ПНР мало правління генсека М. Горбачова. Причиною змін в країнах ОВД, на думку дослідника П. Федорчака, став відхід від брежнєвської доктрини про «обмежену суверенність» [23, с. 164]. Початок «відлиги» знаменував собою виступ генсека М. Горбачова 1988 р. перед польським Сеймом, де наголошувалось на необхідності політичної, економічної реформи [24, с. 3]. Реакцією на це була заява британського прем'єра М. Тетчер: «Європа не повинна опинитись під владою однієї імперії. На схід живуть люди, які зараз відокремлені від своїх коренів. Саме НАТО принесло мир і Європа має бути зацікавлена і надалі до утримання присутності тут США» [25, р. 340]. З промови зрозумілим стає про розстановку безпекових акцентів в регіоні ЦСЄ.

Всі згадані вище обставини сприяли початку переговорного процесу між ПОРП та опозицією. Високу оцінку такому діалогу знову ж таки дала прем'єр М. Тетчер: «Польща повинна отримати можливість участі у європейській культурі, що виводиться з християнства» [26, р. 82]. У Польщі на той момент не йшлося про повалення діючого режиму, а тільки про широку автономію. Про що свідчать висловлювання Л. Валенси: «вважаємо М. Горбачова дуже талановитим та мусимо допомагати у проведенні реформ» [27, s. 2]. Проте, на думку політолога Г. Моргентау, «Солідарність» можна вважати моральною силою зсередини, котра несла інтелектуальне зерно, що спричинилось до початку процесу трансформації суспільства від 1989 р. [28, с. 16].

Ще папа І. Павло II під час новорічної проповіді в Римі наголошував, що «1989 рік буде важливим в історії людства, особливо для тих країн, де відкрились нові перспективи свободи і народної єдності» [29, s. 3]. Американський політолог Ф. Фукуяма цей рік вважає переломним тому, що відбулись вагомі події, які привели до початку нової фази в історії людства. Це час остаточного краху комунізму; час виводу Червоної Армії з Афганістану; «круглого столу» в Польщі; втечі жителів НДР до Західної Німеччини, що привело в листопаді до краху «берлінської стіни» [ЗО, s. 9]. Внаслідок цього відбулось об'єднання Німеччини, її входження до НАТО [31, p. 69], врегулювання польсько-німецького кордону по річках Одра і Ниса-Лужицька [32, s. 83]. Польща і Німеччина в червні 1991 р. задекларували добросусідські відносини, уклавши трактат «Про добросусідство і приязнь». Канцлер ФРН Г. Коль зазначив, що сприятиме єіроінтеграційним намірам Польщі і, перш за все, фінансово [33, s. 37]. Трактат став переломним моментом, вносив акценти до архітектури безпеки в Європі [34, s. 41].

Дослідник А. Гайніч зазначає, що без об'єднання сусіда, Польща була б відкинута від Заходу, неможливим було б припинення існування ОВД [35, s. 62]. Треба додати, що операційні сили країни відігравали васальну роль і були готові до дій тільки в рамках військових операцій ОВД [36, s. 493]. В 1990 р. у Польщі прийнято прорадянську оборонну доктрину, де наголошувалось, що метою оборони є захист національних інтересів, а гарантією безпеки являється приналежність до ОВД [37, s. 29], яке припинило існування 1 липня 1991 р. [38, s. 145]. Слід наголосити, що першою питання виходу підняла Угорщина, керівництво Польщі зайняло вичікувальну позицію.

На еволюцію польської політики впливала теж міжнародна трансформація: 1) розпад СРСР, що президент Росії В. Путін вважає найбільшою катастрофою століття. З одної сторони, площа РФ зменшилась і повернулась до кордонів царювання Олександра І [40, s. 70], а з іншої Росія, яка керується засадами «enfant terrible» стала спадкоємицею СРСР та отримала шанс реінкарнувати імперію Романових; 2) завершилась Холодна війна, яка спричинилась до гегемонії США та поширення явища «атлантизму», де країна «узаконила» своє глобальне месіанське покликання, що привело до зміни в характері воєн, до глобалізації та політизації світу [41, s. 15]; 3) вперше в історії виникла одна Німецька держава без воєн, яка підтвердила існування своїх зовнішніх кордонів і взяла на себе певні військові зобов'язання. Ціною об'єднання, при згоді Москви, стало підтвердження її східного кордону. Одночасно відбулось «витискання» Росії з Європи, що може привести до відродження муру, але зі зміщенням на схід [42, с. 37]; 4) на карті світу появилась III Річ Посполита, сусідами котрої стали сім держав [43, s. 340], серед яких і Росія в постаті Калінінградської області [44, р. 12]. Таким чином, Європа у кінці XX ст. опинилась на тому ж місці де затрималась у XVII ст., коли зустрілась із іншою цивілізацією, іншим устроєм і культурою [45, р. 191].

Отже, в кінці 80-х - поч. 90-х рр. XX століття для ПНР склались зовнішні і внутрішні передумови, що дали поштовх до демократичних перетворень. У країні склалась сильна внутрішня сила під проводом електрика суднобудівного заводу Л. Валенси, яка виявилась інтелектуальним зерном, котре об'єднувало людей у їхніх сподіваннях на краще. Тоді для лідерів «Солідарності» йшлося лишень про отримання широкої автономії. Польське керівництво до моменту розпаду СРСР займало вичікувальну позицію, намагалось вирішити наростаючі проблеми через пошуки компромісів, а збройні сили були готові до проведення операцій виключно в рамках ОВД. На перебіг подій в країні впливало об'єднання Німеччини, ліквідація ОВД, СРСР. Неабияке значення мала дипломатична діяльність папи Івана Павла II.

Список використаних джерел

1. Рудницький С. Чому ми хочемо самостійної України? / С. Рудницький. - Львів: Світ, 1994. - 416 с. П Rudnyc'kyj S. Chomu my hochemo samostijnoi' Ukrai'ny? / S. Rudnyc'kyj. - L'viv: Svit, 1994. - 416 s.

2. Bielen S. Identyfikacja wizerunkowa Rosji w stosunkach mi^dzynarodowych П Wizerunki mi^dzynarodowe Rosji / Rada naukowa S. Bielen. - Warszawa: Oficyna ASPRA-JR, 2011,- 303 s.

3. KissingerH. Dyplomacja/H. Kissinger. - Warszawa: LIBERTAS, 2009. - 982 s.

4. Parzymies S. Stosunki mi^dzynarodowe w Europie 1945-2004 /S. Parzymies. - Warszawa: DIALOG, 2004. - 430 s.

5. Los-Nowak T. Polska - cele, aspiracje, kierunki П Polityka zagraniczna: aktorzy, potencjaly, strategije / [pod red. T. Los-Nowak].Warszawa: Politext, 2011. - 575 s.

6. Unger L. Europa, nie Azja / L. Unger П Gazeta Wyborcza. - 2002.4 lipca. - S.12.

7. Koniuszewski A. Meandry geopolityki. Wplyw gry mocarstw na polozenie Polski / A. Koniuszewski. - Warszawa, 2012. - 106 s.

8. Комар В. Прометеївські тенденції в зовнішній політиці Польщі (1918-1923 рр.) / В. Комар П Вісник Прикарпатського університету. Історія. Вип. XIV. - Івано-Франківськ, 2009. - С.62- 68. П Komar V. Prometei'vs'ki tendencii' v zovnishnij polityci Pol'shhi (1918-1923 rr.) / V. Komar // Visnyk Prykarpats'kogo universytetu. Istorija. Vyp. XIV. -Ivano-Frankivs'k, 2009. - S.62-68.

9. Комар В. Концепція прометеїзму в політиці Польщі (1921-- 1939) І В. Комар. - Івано-Франківськ: Місто НВ, 2011. - 360 с. П Komar V. Koncepcija prometei'zmu v polityci Pol'shhi (1921-1939) /Komar. - Ivano-Frankivs'k: Misto NV, 2011.- 360 s.

10. Wapinski R. Roman Dmowski / R. Wapinski. - Lublin: Wydaw- nictwo Lubelskie, 1989. - 392 s.

11. Roszkowski W. Najnowsza historia Polski (1914-1945) /W. Roszkowski. - Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2009. - 688 s.

12. Kuzniar R. Polityka zagraniczna III Rzeczypospolitej / R. Kuz- niar. - Warszawa: SCHOLAR, 2012, -314 s.

13. Michnik A. Zwi^zek zawodowyjuz nie wystarczy / A. Michnik // Gazeta Wyborcza. - 1989. - 6-8 pazdziemika. - S.l.

14. Яровий В. Новітня історія Центральноєвропейських та Балканських країн. XX століття: Підруч. для вищих навч. закл. / В. Яровий. -К.: Генеза, 2005. - 816 с. // Jarovyj V. Novitnja istorija Central'nojevropejs'kyh ta Balkans'kyh krai'n. XX stolittja: Pidruch. dlja vyshhyh navch. zakl. /V. Jarovyj. - K.: Geneza, 2005. -816 s.

15. Turchan М. Paryska «Kultura» wobec Solidamosci 1980-1981 / M. Turchan И Przegl^d politologiczny. - 2008. -nr.l.- S.lll-118.

16. Czubinski A. Historia powszechna XX wieku / A. Czubinski. - Poznan: Wydawnictwo Poznanskie, 2006. - 859 s.

17. Addres by the chairman of Solidarity Lech Walesa at the Congress of the United States . Washington, November 15, 1989 // Zbior dokumentow. - Warszawa: PISM, 1991. - nr.4. - S.24-34.

18. Engelkin L. Havel ostrzega Europe / L. Engelkin // Gazeta Wyborcza. - 2002. - 19 kwietnia. - S.4.

19. Козлов В. Дипломатія Святого Престолу в пост біполярній системі міжнародних відносин за часів понтифікату Іоана Павла II І В. Козлов. - Вінниця: Книга-Вега, 2008. - 192 с. П Kozlov V. Dyplomatija Svjatogo Prestolu v post bipoljamij systemi mizhnarodnyh vidnosyn za chasiv pontyfikatu Ioana Pavla II / V. Kozlov. - Vinnycja: Knyga-Vega, 2008. - 192 s.

20. Дильонгова Г. Історія Польщі 1795-1990 / Пер. з пол. Кірсенка М. - Київ: Києво-Могилянська академія, 2007. - 240 с. // Dyl'ongova G. Istorija Pol'shhi 1795-1990 / Per. z pol. Kirsenka M. - Kyi'v: Kyjevo-Mogyljans'ka akademija, 2007. - 240 s.

21. Ananicz A. Papiez mowi о nas / A. Ananicz // Rzeczpospolita. - 1990. -31 stycznia. - S.3.

22. Oswiadczenie sekretariatu episkopatu Polski w zwi^zku ze wznowieniem stosunkow dyplomytycznych mi^dzy Polsk^ a stolic^ apostolsk^, od 17 lipca 1989 r. // Stosunki mi^dzynarodowe 19892000. Wybor tekstow zrodlowych і materialow. Wybor, redakcja: Z. Leszczynski, A. Koseski. - Pultusk, 2001. -S.ll.

23. Федорчак П. Новітня історія Польщі XX століття: Навчальний посібник для студентів історичних спеціальностей / П. Федорчак. - Івано-Франківськ: ВДВ ЦІТ, 2006. - 219 с. И Fedorchak Р. Novitnja istorija Pol'shhi XX stolittja: Navchal'nyj posibnyk dlja studentiv istorychnyh special'nostej / P. Fedorchak. - Ivano-Frankivs'k: VDV CIT, 2006. - 219 s.

24. Речь в Сейме Генерального секретаря ЦК КПРС председателя президиума верховного совета СССР Михаила Горбачева во время визита в Польше. Варшава, 11 июля 1988 г. // Rech' v Sejme General'nogo sekretarja CK KPRS predsedatelja prezydyuma verhovnogo soveta SSSR Myhayla Gorbacheva vo vremja vyzyta v Pol'she. Varshava, 11 yjulja 1988 g. H Zbior dokumentow: PISM, 1989. -nr.4.-S.l-74.

25. Speech of the Prime minister of the United Kingdom, Margaret Theatcher, to the College of Europa, Bruges, 20 September 1988 // Integracja europejska w dokumentach. Wybor і opracowanie dokumentow S. Parzymies. - Warszawa: PISM, 2008. - S.340-348.

26. Speech by the Prime Minister of the Governement of the United Kingdom of Great Britian and Northern Irland, Margaret Thatcher Delivered During her visit to Poland, Warsaw, November 3, 1988 // Zbior dokumentow: PISM, 1989. - nr.4. - S.79-84.

27. Jakesz M. Spojrzenie Wal^sy / M. Jakesz // Rzeczpospolita. -- 4 stycznia. - S.2.

28. Бокало H., Трохимчук C. Проблеми і перспективи демократизації в країнах Центрально-Східної Європи (на прикладі Вишеградської четвірки) / Н. Бокало, С. Трохимчук. - Львів, 2000. - 240 с.11 Bokalo N., Trohymchuk S. Problemy і perspektyvy demokratyzacii' v krai'nah Central'no-Shidnoi' Jevropy (na prykladi Vyshegrads'koi' chetvirky) / N. Bokalo, S. Trohymchuk. - L'viv, 2000. -240 s.

29. Noworoczna homilia Jana Pawla II // Rzeczpospolita. - 1990. - 2 stycznia. - S.3.

30. Fukujama F. Koniec historii / F. Fukujama. - Krakow: Wydawnictwo Znak, 2009. -319 s.

31. Press conference of the U. S. Prezident George Bush (exceperts concerning the withdrawal of Soviet troops from Poland and the issul frontier). Washitgton, march 22, 1990 // Zbior dokumentow: PISM,-nr.4.-S.69-71.

32. Polska polityka bezpieczenstwa 1989-2000 I [pod red. R. Kuz- niara], - Warszawa: SCHOLAR, 2001. - 707 s.

33. Vertrag zwischen der Bundesrepublik Deutschland und der Republik Polen uber gute nachbarschaft und freundschaftliche zusammenarbeit. Bonn, 17. Juni 1991 // Zbior dokumentow. - Warszawa: PISM, 1992. - nr.2. - S.30-53.

34. Barcz J. Polska-Niemcy, Traktat о dobrym s^siedztwie, przyjaz- ni і wspolpracy / J. Barcz // Panstwo і prawo. - 1991. - nr.9. - S.40-49.

35. Hajnicz A. Meandry polskiej polityki zagranicznej 1939-1991 / A. Hajnicz. - Warszawa: Niemiecki Instytut Historyczny, 2006. - 389s.

36. Balcerowicz B. Sily zbrojne w polskiej polityce bezpieczienstwa // Polska polityka bezpieczenstwa 1989-2000 / [pod redakcja R. Kuz- niara], - Warszawa: SCHOLAR, 2001. - 707 s.

37. Doktryna obronna Rzeczypospolitej Polskiej. Warszawa, 21 lutego 1990 r. // Stosunki mi^dzynarodowe. Wybor tekstow zrodlowych і materialow. Wybor, redakcja: Z. Leszczynski, A. Koseski. - Pultusk, 2001.-S.29.

38. Protokol о utracie mocy Ukladu о przyjazni, wspolpracy і pomocy wzajemnej, podpisanego w Warszawie 14 maja 1955 r. oraz Protokolu о przedluzeniu jego obowi^zywania, podpisanego w warszawie 26 kwietnia 1985 r. Praga, 1 lipca 1991 // Zbior documentow. - Warszawa: PISM, 1992. - nr.2. - S.144-147.

39. Reszka P. Liberal z sierpem і mlotem / P. Reszka // Rzeczpospolita. - 2005. - 26 kwietnia. - S.l.

40. Gadomski J. Rosja. Kierunki imperialnego zaangazowania // Polska w Europie na przelomie wiekow/ [pod red. J. Stefanowicza]. - Warszawa: Wydawnictwo PAN, 1997. - 440 s.

41. Brzezinski Zbigniew, Scowcroft Brent. Ameryka і swiat. Rozmowy о globalnym przebudzeniu politycznym / Przeloz. D. Rossowski. - Lodz: Wydawnictwo JK, 2008. - 306 s.

42. Мицик Л., Кузьменко Ю. Новітня історія країн Європи і Америки (1918-2007). Навчальний посібник для самостійної роботи студентів. - К.: «Академвидав», 2008. - 543 с. // Mycyk L., Kuz'menko Ju. Novitnja istorija krai'n Jevropy і Ameryky (1918-- 2007). Navchal'nyj posibnyk dlja samostijnoi' roboty studentiv. - K.: «Akademvydav», 2008. - 543 s.

43. Cesarz Z. Polityka zagraniczna Rzeczypospolitej Polski po 1989 r. IZ. Cesarz. - Lublin: KUL, 2003. - 390 s.

44. A captive island Kaliningrad between Moscow and the EU / pod red. J. Rogoza, A. Miazga, I. Wisnewska. - Warsaw: Centre for Eastern Studies, 2012. - 170 s.

45. Besancon A. Les frontieres de l'Europe S. 191-201 // Idea Europy / [pod. red. H. Machinskiej]. - Waeszawa: Biuro informaci Rady Europy,2004.-S.191-290.

Размещено на Allbest.ru