Скіфські амазонки в Криму

Майже всі захоронення здійснено за обрядом інгумації. Небіжчика клали випростано на спині, в характерній для скіфського поховального обряду позі. Однак слід згадати і три винятки. В одному випадку (курган № 3 поблизу с. Калиніне) жінка лежала з підігнутою в коліні правою ногою (див. рис. 2, 3). У другому (курган № 4 поблизу с. Червоне) - небіжчиця лежала з відведеними в сторони руками, а її ноги розпалисяромбом (рис. 3, 1). Не виключено, що такі пози були зумовлені загибеллю войовниць на полі брані. До оригінальних належить і поховання жінки з кургану Дорт-Оба-3, здійснене в сидячому стані. Це перше поховання в такій позі серед поховань амазонок Європейської Скіфії. Водночас такі звичаї зафіксовані в Акташському могильнику. У напівсидячому положенні тут поховані: чоловік у могилі кургану № 35, дитина 5-7 років у могилі кургану № 21 і жінка в могилі кургану № 56 - з відведеними в сторони руками так, наче вони впираються в підлогу, і злегка підігнутою в коліні правою ногою [1, с. 27]. Поодинокі поховання небіжчиків у сидячій позі трапляються на території Східної Грузії за доби пізньої бронзи і раннього заліза. До таких належить поховання молодої жінки 30-40 років із могильника Земо-Авчала кінця II тис. до н. е. [16, с. 149]. У могилі округлої форми (діаметром 1,4 м, глибиною 0,65 м) з дерев'яним перекриттям жінку посадили з зігнутими в колінах ногами та обперши спиною на стінку могили. Заупокійний набір інвентарю складався з меча, списа, залізного ножа, м'ясної їжі (?), пари бронзових браслетів, п'ятьох бронзових дротяних кілець, безлічі намистин, шила, двох глиняних посудин та ін. [41, s. 47-48]. Пояснення подібного обряду поховання у дослідників поки немає.

Орієнтація небіжчиків. Безперечно домінує (10 випадків) західна орієнтація з незначним відхиленням, що є характерним для скіфських традицій. По одному випадку в могилах різного типу зафіксовано південну, східну і північно-східну орієнтацію тіл (див. табл. 1). Якщо західне і південно-західне орієнтування є характерним для скіфських пам'яток, то східне і північно-східне пов'язують зазвичай з античним впливом на похоронні традиції скіфів. А от північно-західний напрямок, вірогідно, зумовлений сезонними відхиленнями [11, с. 116].

У виборці переважають індивідуальні поховання, проте є і два парні - жінки з дитиною (с. Суворовське, курган № 13) та жінки і чоловіка (Другий Трьохбратній курган). Випадки парних захоронень відомі в ареалі могил скіфських войовниць [23, с. 10-11]. Поховання № 3 кургану № 3 біля с. Калиніне (де відкрито два не пограбовані, безсумнівно різночасові поховання) розцінюють як жіноче.

Вік у дев'яти випадках (понад 50 %) визначено антропологами, в решті - за характером речового супроводу. Точно визначено вік у семи випадках. Присутні майже всі вікові групи - від дітей (6-8 та 10-12 років) до представниці похилого віку (55-60 років) (табл. 2).

Таблиця 3

Деталі інтер'єру могил. Серед решток речового заповнення внутрішнього простору поховальних споруд найчастіше зберігаються елементи ложа. В похованні кургану поблизу с. Фрунзе збереглися рештки дерев'яного решітчастого настилу; в обох похованнях кургану поблизу с. Володимирівка були рослинні підстилки; а в похованнях курганів поблизу сіл Фрунзе і Матвіївна лежало по одній рослинній подушці. Всі ці елементи відомі в пам'ятках скіфів, у тому числі амазонок. Крім того, у Другому Трьохбратньому кургані були підстилка з рогожі і подушки, що лежали в саркофазі. Саркофаги належать до предметів, що трапляються у поховальних комплексах скіфської еллінізованої знаті другої половини IV ст. до н. е.

Набори заупокійного супроводу. В більшості випадків супровід доволі скромний. Визначальним у комплектах (особливо за браком антропологічних даних) є поєднання зброї та характерних речей-маркерів жіночих наборів (прикрас, люстра, веретена, кам'яної плитки) (табл. 3). Зупинюся на окремих знахідках із комплектів супровідного реманенту.

Рисунок 4

Серед зброї відмічу три дерев'яні луки (Фрунзе, Другий Трьохбратній курган, с. Володимирівка, поховання № 4) при двох жінках і підлітку (рис. 4, 4-5). У всіх трьох випадках лук поєднується із сагайдаком зі стрілами (відповідно 32, 52 і 5 стріл). Досі цей вид стрілецької зброї виявлено в жіночих могилах лише одного разу - уламки дерев'яного лука в похованні № 2 кургану № 20 Нікопольського курганного поля [4, с. 67]. Проте, нагадаю, що і в чоловічих могилах луки фіксуються вкрай рідко.

Серед зброї дальнього бою переважають, як завжди, стріли. Зупинюся на кількісному аспекті. За винятком одного поховання (с. Червоне, курган № 4, поховання № 3), решта містять бронзові вістря стріл - від двох до 53 в одному наборі (рис. 4, 1-3). При цьому в дев'яти з них знайдено 2-7 екземплярів. По одному вістрю стріли - у п'яти жіночих могилах Акташського могильника [1, с. 38]. Інтерпретація одиничних знахідок стріл вельми неоднозначна - один-три вістря в могилі жінки розглядають, приміром, як амулети або якийсь магічний знак [38, с. 172,176], вотивні предмети [35, с. 20-21; 17, с. 210211], маркер певного соціального прошарку чи взаємозв'язок із полюванням [20, с. 356]. Не заперечуючи можливість використання одиничних наконечників стріл у наборі амулетів (за наявності інших елементів такого набору), все ж нагадаю скіфський курган № 5 поблизу с. Зелене в Херсонській області, де серед дуже нечисленного інвентарю двох дівчаток-охоронниць (похованих у індивідуальних могилах) було, відповідно, один і три бронзові вістря стріл [33]. Отже, кількість стріл у могилі, на мій погляд, зумовлена двома моментами: 1) певним соціальним статусом (кількість одиниць прямо пропорційна соціальній страті); 2) ступенем пограбування комплексу. Цими самими обставинами може пояснюватися і кількість одиниць зброї загалом у жіночій могилі [29, с. 77].

Лише в п'яти комплексах наявні списи (29,4 %) (рис. 4, 6-8), і в одному - дротик (рис. 4, 9), що відповідає загальній ситуації: у степових придніпровських комплексах майже кожну третю амазонку поховали із списом [26, р. 269]. поховальний амазонка скіфський могильник

Фрагментований залізний меч (Героївка, курган № 16) є єдиною знахідкою зброї ближнього бою. Цей вид озброєння не є характерним для амазонок і трапляється тільки в трьох степових комплексах (с. Мар'ївка, курган № 6, с. Люби- мівка, курган № 38, с. Виноградне, курган № 22) [26, с. 267]. У той же час в Єлизаветівському могильнику на Дону мечі знайдені в семи (із 33) жіночих могилах, п'ять з яких містять повний набір наступального озброєння (стріли, спис і меч) [37, с. 22]. До речі, серед комплексів кримських амазонок лише у плитовій гробниці кургану № 16 поблизу с. Героївка містився повний набір зброї - меч, спис і 40 стріл.

Серед прикрас превалюють, як і на інших територіях, намистини (в дев'яти могилах від однієї до 15 у наборі), в трьох випадках доповнені мушлями. Інші типи прикрас поодинокі, за винятком сережок, які знайдено в трьох випадках, є один перстень і два браслети з намистин. Прикраси зі срібла і золота - лише в трьох наборах, два з яких належать представницям еллінізованої еліти (рис. 5). Предмети туалету: дзеркала (4), скриньки (2), гребінь (1), піксіда (1) відносно рідкісні (рис. 6, 1-2, 6, 8, 9).

Знаряддя праці репрезентовані веретенами та прясельцями (рис. 6, 4) до них із п'ятьох наборів (29,4 %). До цієї ж категорії належать і дві кам'яні плитки (з двох комплексів) (рис. 6, 7), які, до речі, в пам'ятках більш пізнього часу є маркерами поховань амазонок.

М'ясна напутня їжа із ножем наявна у семи комплексах, причому в одному з них (с. Фрунзе) збереглося і дерев'яне блюдо. Ще в трьох комплексах знайдено по одному залізному ножу (рис. 6, 5).

Посуд, наявний у 15 похованнях (88,2 %). Його репрезентують: амфори (10 у шести комплексах), чорнолакові (12 у дев'яти комплексах), кружальні (7 у шести комплексах), ліплені (шість у п'яти комплексах) (рис. 7) і по одній дерев'яна та гіпсова (рис. 6, 3) посудини. При цьому в одному наборі міститься від однієї (п'ять могил) до шести (дві могили) посудин. За цим показником кримські могили амазонок наближаються до поховальних комплексів Нижнього Подністров'я [31].

До числа унікальних належать два артефакти. Серед знахідок із поховання Б кургану № 1 біля с. Камкали згадується дерев'яний розтиральник. Опису чи зображення цієї речі немає (вочевидь вона не збереглася) [10, с. 50]. На теренах Європейської Скіфії відомо лише три такі речі. В Криму в похованні № 3 згаданого вище кургану біля с. Володимирівка Червоноперекопського району, де в жіночій могилі в комплекті зі сланцевою плиткою лежали два дерев'яні розтиральники підтрикутної в перетині форми із загладженою поверхнею (розмірами 11,0 х 8,0 х 5,0 та 9,0 х 8,0 х 8,0 см) [8, с. 13, рис. 7; 10, с. 49] (рис. 8, 1). Ще два такі розтиральники знайдено в похованнях амазонок Скіфського Степу - поховання № 3 кургану № 2 (рис. 8, 3-4) і поховання № 3 кургану № 5 (рис. 8, 2) поблизу с. Зелене Верхньорогачицького району Херсонської області - пірамідальної форми із за- полірованою поверхнею, розмірами, відповідно, 12,2 х 9,0 х 10,0 та 17,8 х 12,1 х 5,4 см. Обидва теж у комплекті з кам'яними плитками, які за звичай пов'язують із жіночими похованнями [34, с. 129, 140; рис. 8, 8; 11, с. 2].

З кургану № 4 біля с. Червоне походить флейта, зроблена з прямої пташиної кістки (рис. 1-А, 8). Аналогів у пам'ятках Європейської Скіфії поки немає. І тільки в одному похованні озброєних жінок (VIII Мечетсайському кургані на Уралі) в набір музичних інструментів імовірно входила і фрагментована кістяна сопілка або флейта [27, с. 158]. Єдина знахідка, але інакшої форми, є в матеріалах Неаполя Скіфського в Криму (рис. 5, 1-3). В той же час подібні музичні інструменти здавна добре відомі на теренах сучасної Туреччини (рис. 9, 1-3).

Список літератури

1. Бессонова С. С. Акташский могильник скифского времени в Восточном Крыму / С. С. Бессонова, Е. П. Бунятян, Н. А. Гаврилюк. - Київ: Наукова думка, 1988. - 220 с.

2. Ганина О. Д. О женских захоронениях в парных погребениях скифского времени / О. Д. Ганина // ЗОАО. - 1960. - Т 1 (34). - С. 96-104.

3. Ганіна О. Д. До питання про жіночі поховання зі зброєю скіфського часу / О. Д. Ганіна // Праці Київського державного Історичного музею. - 1958. - Вип. 1. - С. 175-183.

4. Граков Б. Н. Скифские погребения на Никопольском курганном поле / Б. Н. Граков // МИА. - 1962. - № 115. - С. 56113.

5. Гуляев В. И. «Амазонки» на Среднем Дону» / В. И. Гуляев // Археологические памятники Восточной Европы. - Воронеж: Воронежский государственный педагогический университет, 2002. - С. 125-134.

6. Гуляев В. И. На восточных рубежах Скифии (древности донских скифов) / В. И. Гуляев. - Москва: ИА РАН, 2010. - 344 с.

7. Гуляев В. И. Новый памятник скифского времени на Среднем Дону / В. И. Гуляев, Е. И. Савченко // Археология Среднего Дона в скифскую эпоху: труды Донской (б. Поту- данской) археологической экспедиции ИА РАН, 20012003 гг. - Москва: ИА РАН, 2004. - С. 35-52.

8. Колотухин В. А. Киммерийцы и скифы Степного Крыма (подкурганные погребения Степного Крыма начала железного века) / В. А. Колотухин. - Симферополь: Сонат, 2000. - 120 с.

9. Колтухов С. Г. Лепная керамика скифского населения Степного и Предгорного Крыма / С. Г Колтухов // Херсонесский Сборник. - 2004. - № XII. - С. 68-120.

10. Колтухов С. Г. Скифы Крымского Присивашья в VII-IV вв. до н. э. Погребальные памятники. Ландшафтно-историческое районирование археологических памятников Крыма / С. Г. Колтухов. - Симферополь: Предприятие Феникс, 2012. - 140 с.

11. Колтухов С. Г. Скифы Северо-Западного Крыма в VII- IV вв. до н. э. (погребальные памятники) / С. Г. Колтухов // Археологический альманах. - № 27. - Донецк: Донбасс, 2012. - 268 с.

12. Колтухов С. Г. Погребения скифского времени в курганах Центрально-Крымской степи / С. Г Колтухов // История и археология Крыма. - 2014. - Вып. 1. - С. 45-61.

13. Колтухов С. Г. Скифское погребение в кургане Дорт-Оба 3 / С. Г Колтухов, С. Н. Сенаторов // Таврические студии. Исторические науки. - 2014. - № 6. - С. 66-73.

14. Копылов В. П. Погребения «амазонок» в курганах Елизаветовского могильника / В. П. Копылов, Э. В. Яковенко, С. Ю. Янгулов // II Международная конференция «Скифы и сарматы в VIII-III вв. до н. э.», посвященная памяти Б. Н. Гракова: тезисы докладов / отв. ред. С. И. Лукьяшко. - Азов ; Ростов-на-Дону: Южный научный центр РАН, 2004. - С. 53-57.

15. Мельник В. И. Погребальное сооружение: природная среда, традиция, обряд / В. И. Мельник // Археологическая наука: практика, теория, история: сборник научных трудов памяти И. С. Каменецкого. - Москва: ИА РАН, 2016. - С. 283-287.

16. Ниорадзе Г. К. Погребение из Земо-Авчала / Г. К. Ниорадзе // Вести Государственного музея Грузии. - 1931. - Т. 6. - С. 140-150.

17. Пуздровский Е. А. Грунтовый склеп 1-2 вв. н. э. с предметами из дерева из Усть-Альминского некрополя / Е. А. Пуздровский, А. Е. Соломоненко // Древняя Таврика: сб. науч. работ / под общ. ред. Ю. П. Зайцева, В. И. Мордвинцевой. - Симферополь: Универсум, 2007. - С. 207-228.

18. Савченко Е. И. Могильник скифского времени «Терно- вое-1 - Колбино-1» на Среднем Дону (погребальный обряд) / Е. И. Савченко // Археология Среднего Дона в скифскую эпоху: труды Потуданской археологической экспедиции ИА РАН / отв. ред. В. И. Гуляев. - Москва: ИА РАН, 2001. - С. 53-143.

19. Синика В. С. Женские погребения с оружием позднескифского могильника у с. Глиное / В. С. Синика, А. Н. Алемша // Чобручский археологический комплекс и древние культуры Поднестровья: материалы полевого семинара / отв. ред. Е. В. Яровой. - Тирасполь: НИЛ «Археология» ПГУ, 2000. - С. 43-46.

20. Синика В. С. Комплекс вооружения и предметов воинского снаряжения из скифского могильника конца IV- II вв. до н. э. у с. Глиное в Нижнем Поднестровье /

21. С. Синика, Н. П. Тельнов // Война и военное дело в скифо-сарматском мире: материалы Международной научной конференции, посвящённой памяти А. И. Мелюковой / отв. ред. С. И. Лукьяшко. - Ростов-на-Дону: Издательство ЮНЦ РАН, 2014. - С. 345-366.

22. Смирнов К. Ф. «Амазонка» IV века до н. э. на Дону / К. Ф. Смирнов // СА. - 1982. - № 1. - С. 121-131.

23. Тельнов Н. П. О скифских женских погребениях с оружием в Молдавии / Н. П. Тельнов // Взаимодействие культур и хронология Северо-Понтийского региона / отв. ред. Е. Савва. - Кишинев: АНМ, 2003. - С. 252-260.

24. Фиалко Е. Е. Погребения женщин с оружием у скифов / Е. Е. Фиалко // Курганы Степной Скифии / отв. ред. Ю. В. Болтрик, Е. П. Бунятян. - Київ: Наукова думка, 1991. - С. 4-18.

25. Фиалко Е. Е. Погребения амазонок Чертомлыкского курганного поля / Е. Е. Фиалко // БИ. - 2010. - Вып. 23. - С. 166-190.

26. Фиалко Е. Е. Погребения амазонок из могильника Мамай-Гора / Е. Е. Фиалко // Stratum plus. Культурная антропология и археология. - 2010. - № 3. - С. 187-196.

27. Фиалко Е. Е. Паноплия скифских воительниц / Е. Е. Фиал- ко // Tyragetia. Serie noua. - 2011. - Vol. V [XX], nr. 1. - P. 265-278.

28. Фиалко Е. Е. Скифские амазонки и музыка / Е. Е. Фиалко // Древности Днепровского Левобережья от каменного века до позднего средневековья (к 80-летию со дня рождения А. И. Пузиковой). - Материалы и исследования по археологии Днепровского Левобережья. - Вып. IV. - Курск: МУП «Курская городская типография», 2012. - С. 155-164.

29. Фиалко Е. Е. Серия погребений амазонок из Нижнего По- днепровья / Е. Е. Фиалко // Stratum plus. - 2013. - № 3. - с. 203-222.

30. Фиалко Е. Е. Амазонки во времени и пространстве / Е. Е. Фиалко // Археологія і давня історія України. - 2015. - Вип. 4 (17). - С. 46-99.

31. Фиалко Е. Е. Погребения амазонок Крыма / Е. Е. Фиалко // Археологія та етнологія півдня Східної Європи / відп. ред. З. П. Маріна. - Дніпро: Ліра, 2016. - С. 328-345.

32. Фиалко Е. Е. Серия погребений скифских воительниц в могильнике у с. Глиное (Молдова) // Археологія і давня історія України. - 2017. - Вип. 2 (23). Старожитності раннього залізного віку. - С. 208-227.

33. Фіалко О. Є. Нові поховання амазонок Дніпровського Лісостепового Лівобережжя / О. Є. Фіалко // Наукові записки. Серія: історичні науки. - Кіровоград, 2011. - Вип. 14. - С. 34-46.

34. Фіалко О. Є. Поховання дівчат зі зброєю в скіфському кургані на Херсонщині / О. Є. Фіалко // Археологія. - 2012. - № 1. - С. 82-92.

35. Фіалко О. Є. Дружинний могильник скіфів на Лівобережній Херсонщині / О. Є. Фіалко // Старожитності Степового Причорномор'я і Криму. - 2015. - XVIII. - С. 120-156.

36. Хазанов А. М. Час і мотиви пограбування скіфських курганів / А. М. Хазанов, Е. В. Черненко // Археологія. - 1979. - № 30. - С. 18-27.

37. Шевченко А. А. Новые материалы к изучению курганного могильника скифского времени Колбино 1 на Среднем Дону / А. А. Шевченко // Археология Среднего Дона в скифскую эпоху: труды Донской археологической экспедиции

38. Янгулов С. Ю. Вооружение и военное дело скифов Нижнего Дона (по материалам Елизаветовского могильника): автореф. дис. на соискание науч. степени канд. ист. наук: спец. 07.00.06 «Археология» / С. Ю. Янгулов. - Москва: ИА РАН, 2008. - 28 с.

39. Яценко С. А. О некоторых сторонах военной организации древних кочевников европейской Степи / С. А. Яценко, Е. В. Вдовченков // Знание. Понимание. Умение. Научный журнал Московского гуманитарного университета. - 2015. - № 1. - С. 171-182.

40. Fialko E. Amazons' burials in the lands of Steppe Scythia / E. Fialko // The Necropolises and the Environment (1st mill. BC): Proceedings of the 11th International Colloquium of funerary Archaeology / еds. V. Sirbu and D. Cioba- nu. - Mousaious. - Buzau-Braila, 2009. - Vol. XIV. - P. 47-59.

41. Guliaev V. I. Amazons in the Scythia: New Finds at the Middle Don, Southern Russia / V. I. Guliaev // World Archaeology. - 2003. - Vol. 35. - No. 1. - The Social Commemoration of Warfare. - P 112-125.

42. Rolle R. Amazonen in der Archaologischen Realitat / R. Rol- le // Kleist-Jahrbuch. - 1986. - S. 38-62.

Размещено на Allbest.ru