Внесок дописувачів "Военно-медицинского журнала" в дослідження історіографії проблеми медичного забезпечення червоної армії в Другій світовій війні (1941-1945 рр.)
Аналіз наукового доробку, що вийшов друком на сторінках "Воєнно-медичного журналу" та заклав підвалини для вивчення цілого комплексу проблем в історіографії медичного забезпечення Червоної армії в 1941-1945 рр. Військова медицина радянського війська.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 13.10.2018 |
| Размер файла | 36,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Внесок дописувачів "Военно-медицинского журнала" в дослідження історіографії проблеми медичного забезпечення червоної армії в Другій світовій війні (1941-1945 рр.)
Володимир Сіропол (Переяслав-Хмельницький)
Наталія Львова (Одеса)
Анотації
У статті зроблено аналіз наукового доробку, що вийшов друком на сторінках "Военномедицинского журнала", та заклав, на наш погляд, підвалини для вивчення цілого комплексу проблем в історіографії медичного забезпечення Червоної армії в 1941-1945 рр. Саме праці цього періодичного видання одні з перших пролили світло на військову медицину радянського війська зазначеного періоду, що не могло не викликати інтерес у дослідників історії. Дослідники намагалися розглянути найбільш актуальні питання в працях своїх колег, серед яких чільне місце посідають питання військової хірургії і терапії. До важливих питань, які цікавили авторів, можна також віднести питання аналізу недоліків, які головним чином починають підійматися лише в 1980-х рр. Характерним для праць дописувачів згаданого видання є те, що вони більше уваги звертали на дослідження даної проблеми в руслі медицини, аніж історії.
Ключові слова: Друга світова війна, військова медицина, медичне забезпечення, Червона армія, історіографія.
The article analyzes a number of scientific developments published on pages of the Military Medical Journal, which, in our opinion, laid the foundations for studying the whole complex of problems in the historiography of the medical suply of the Red Army in 1941-1945. The works of this periodical were among the first to shed light on the military medicine of the Soviet troops of given period, which caused an interest to researchers of history. Nevertheless, the researchers tried to address the most urgent issues in the works of their colleagues, among which the issue of military surgery and therapy. Among important questions that were interesting for authors may also be included the analysis of deficiencies that mainly begin to rise only in the 1980s. Characteristic for the writers ' works to the mentioned publication is that they paid more attention to studying this problem more from a medical point than history.
військова медицина радянське військо
Key words: Second World War, military medicine, medical supply, Red Army, historiography.
Основний зміст дослідження
Як свідчить історичний досвід, періодика з кожним днем здійснює все більший вплив на військовий, політичний, економічний, науковий і культурний розвиток суспільства. Періодичним виданням належить провідна роль у формуванні його світоглядних позицій. Саме газети і журнали найбільш оперативно формують світобачення різних соціальних груп, а в демократичних спільнотах дають змогу оприлюднити їхнє ставлення до тих чи інших подій під час обговорення актуальних проблем у формі дискусій та інших формах обміну думками. У роки Другої світової війни працівники медичної служби на шпальтах періодичних видань артикулювали свої погляди на систему лікування поранених і хворих бійців Червоної армії та пропозиції щодо її вдосконалення. З часом публікації з цієї тематики оформилися в самодостатній історіографічний пласт, сконцентрований у низці видань військово-медичного профілю, таких як "Военно-морской врач", "Госпитальное дело" та "Военно-медицинский журнал". Вони стали своєрідною колискою низки ідей, які й донині мають місце в медичній практиці. "Военно-медицинский журнал" займав провідне місце в процесі теоретико-практичного становлення лікарської допомоги бійцям РСЧА відповідно до умов ведення війни.
Досліджуючи проблему медичного забезпечення Червоної армії за матеріалами дописувачів, які друкувалися на сторінках "Военно-медицинского журнала", потрібно зупинитися власне на історіографії цього питання, яка позначена поодинокими публікаціями, розміщеними здебільшого на шпальтах видання. У радянські часи
О. Солдатенко та Л. Зільберберг першими через призму матеріалів "Военномедицинского журнала" розглянули підходи радянського керівництва до вирішення організаційних питань медико-санітарного забезпечення діючої армії [46]. Автори у своїй статті (1974 р.) намагалися простежити певні тенденції розвитку історії військової медицини (з урахуванням публікацій на сторінках періодики), які починають проявляти себе ще в часи війни. Післявоєнний час та наступні роки, особливо друга половина 60-х рр., подаються авторами як період, коли простежується прагнення до умовного поділу текстів на групи за предметом дослідження.
Наступну історіографічну розвідку опублікував через рік у березневому журналі О. Кузьменко, присвятивши її розробці проблем військово-польової терапії на шпальтах видання [31]. Здійснюючи огляд доробку своїх колег, дослідник встановлює вузлові моменти в діяльності терапевтів, вказуючи, що Друга світова війна стала періодом переосмислення основних положень військової медицини. Дослідник стисло виклав аналіз матеріалів, які, на його переконання, мали найбільше значення у сфері військово - польової терапії. Головне місце в їх оприлюдненні він відвів саме "Военно-медицинскому журналу", на сторінках якого чітко простежуються етапи розвитку цієї військово - медичної галузі. Зокрема, особливе місце в тексті займають напрацювання Є. Смирнова, М. Вовсі, А. Гукасяна, М. Раппопорта, у яких зазначалося, що терапевтична галузь військової медицини вже на початок 1944 р. мала свою доволі самодостатню систему допомоги. Водночас О. Кузьменко, аналізуючи матеріали "Военно-медицинского журнала", робить висновки, що під час її становлення мали місце труднощі та недоліки, особливо в польових умовах при наданні медичної допомоги.
Окремим пластом виступають дослідження Л. Галіна. Він у 1984 р. на сторінках "Советского здравоохранения" опублікував статтю, присвячену опису наукового доробку за матеріалами "Военно-медицинского журнала" [11]. Автор здійснив оглядовий аналіз основних наукових здобутків, що вийшли друком у 1941-1945 рр. При цьому характеристика здійснювалася за хронологічно-проблемним принципом, відповідно до якого етапи війни у визначенні структури й змісту статті стали вирішальними. Період Другої світової війни з 22 червня 1941 по 18 листопад 1942 рр. схарактеризовано на основі узагальнень про вплив партії та органів державної влади на хід медичного забезпечення. Змістовним наповненням у цьому проміжку часу є текст, присвячений тяжкій епідеміологічній ситуації, виникнення якої, за словами автора, спричинене лише діями агресора. Другий етап змальовано в руслі наступальних операцій, де організаційний аспект став домінуючим. Закінчення війни висвітлено через призму аналізу вдосконалення лікувально-евакуаційного забезпечення радянських Збройних сил. Менша увага в роботі приділялася питанням військової хірургії, терапії, які висвітлені в розвідках А. Гукасяна та С. Селіванова. Як згадувалося вище, робота виконана в традиційному для радянської науки концептуальному ключі, де роль партійних органів у висвітленні історичних процесів та глорифікаційні сюжети займали провідне місце. Цей пріоритет позбавив можливості Л. Галіна дійти ґрунтовних висновків, унаслідок чого він обмежився лише загальними теоретичними положеннями.
Великий інтерес викликало його дисертаційне дослідження, успішно захищене в 1990 р. [13]. Автор, визначаючи внесок журналу у вдосконалення медичного забезпечення РСЧА, дав власну оцінку наукових здобутків дослідників радянської доби, простежив історію становлення наукової думки в межах воєнно-медичної проблематики з початку ХХ ст. до кінця 1990 р., де періоду досліджуваної війни відвів окремий розділ. Зокрема, Л. Галін, аналізуючи значне коло матеріалів на шпальтах досліджуваного часопису, дійшов висновків, що саме журналу належить провідна роль у сприянні й утворенні такої окремої галузі військово-медичної науки, як організація і тактика медичного забезпечення, визначив коло завдань медичної служби Червоної армії, серед яких головними були "своєчасний збір і винесення поранених при відступі Червоної армії, їх ефективне лікування, організація медичного забезпечення під час оборонних, а потім наступальних бойових операцій радянських військ" [13, с.14]. Водночас, торкаючись наукової розробки проблем медичного забезпечення в роки Другої світової війни, автор вказав на певне зволікання дослідників з осмисленням медичного забезпечення армійських чи то фронтових операцій. Перше повоєнне десятиліття журналу в дисертації Л. Галіна позначене як період активного вивчення проблем військової медицини. Водночас його робота позбавлена чіткої градації хронологічних меж дослідження, та й період Другої світової війни (1941-1945 рр.) представлений лише одним розділом, що обумовлено предметом дослідження. Значна увага, приділена автором місцю та ролі журналу в удосконаленні медичного забезпечення Збройних сил, лишила за межами дослідження аналіз "вузьких місць" тогочасної літератури, зокрема таких, як тенденційність, динаміка розвитку історії медичної науки тощо. Та попри всі недоліки згадане дисертаційне дослідження стало чи не першим науковим доробком у сфері історіографічного опрацювання проблем медичного забезпечення Червоної армії та зробило вагомий внесок у її розвиток.
Цікаві оцінки та міркування містила стаття М. Величка, що вийшла у світ у 2007 р. У ній на основі аналізу низки матеріалів, що публікувалися на сторінках "Военно-медицинского журнала", визначено найактуальніші проблеми медичного забезпечення радянських військ, що дискутувалися такими провідними вченими, як Є. Смирнов, С. Гирголав, С. Багдасар'ян, М. Вовсі та ін. на сторінках журналу в період 1941-1945 рр. [6]. Серед них варто виокремити лікувально-евакуаційні заходи, військово - польову хірургію, військово-польову терапію тощо. Водночас, робота характеризується оглядовим аналізом, зокрема, в питанні лікувально-профілактичного характеру.
Окрему групу становлять публікації, в яких охарактеризовано історію становлення журналу в 1941-1945 рр. Тут початком може слугувати розвідка С. Багдасар'яна, котрий визнав радянський етап діяльності редакції журналу більш вагомим у військово-санітарній справі порівняно з попередніми [2]. Автор запропонував стислий виклад заснування "ВМЖ", де головний акцент зроблено на перших номерах журналу. Подальші напрацювання про журнал містяться в статті І. Карпова та В. Ускова, що вийшла у світ у № 5 "ВМЖ" за 1963 р. [26]. Ця публікація, приурочена до 140-річчя журналу, з'явилася напередодні дня радянського друку. Розкриваючи основні етапи діяльності "ВМЖ", дослідники зупинилися на стислій характеристиці основних надбань військової медицини в період 1941-1945 рр. У їх досягненні, на переконання авторів, головну роль відіграли керівники медико-сантіарних управлінь та кваліфіковані спеціалісти Є. Смирнов, Л. Ходорков, М. Бурденко, А. Георгієвський, Т. Болдирєв та інші провідні фахівці у військово-медичній галузі. Водночас процес висвітлення історії журналу, особливо у 1941-1945 рр., змальовано на фоні Комуністичної партії, що зумовило появу надмірної уваги до героїко-романтичної лінії в публікації та її заполітизованості.
У 1973 р. редакція журналу публікує статтю, у якій описано 150-річний досвід "Военно-медицинского журнала" [24]. У ході аналізу можна виокремити два етапи становлення і розвитку журналу: царський та радянський. Дорадянську, або ж царську, добу подано як часи, коли". в умовах царського самодержавства не могла повністю розгорнутися ініціатива передових, прогресивно налаштованих учених та військових лікарів. Їх зусилля завжди стикалися з рутиною та відсталістю царської влади, яка гальмувала прогрес науки в країні" [24, с.3]. Радянська доба, у свою чергу, інтерпретується у статті як період прогресивного розвитку медичної науки. Звісно, цей розвиток був під пильним контролем партійних органів, що й наклало відбиток на характеристику надбань журналу в зазначений період. Утім редакція журналу не оминула увагою й основні заслуги та досягнення медичних служб упродовж усього періоду існування журналу, значна частина яких була оприлюднена саме з трибуни "Военно-медицинского журнала" у 1941-1945 рр. Зокрема, це простежувалося в описі нових форм, методів лікування поранених і хворих та організаційних питаннях під час медичного забезпечення бійців та офіцерів Червоної армії.
З нагоди 160-річчя з моменту виходу у світ першого номера "Военно-медицинского журнала" з'явилося кілька статей, присвячених історії розвитку цього періодичного видання. Зокрема, редакція продовжує серію ювілейних статей з нагоди заснування фахового видання [25]. Цей матеріал по суті переповідав теоретичні положення попередньої публікації з однією різницею - характеризувався розлогим аналізом досягнень царської військової медицини. Період же війни 1941-1945 рр. зазнав стислого викладу, у якому головне місце відводилося науковим здобуткам М. Бурденка, М. Вовсі, С. Гирголава, Ю. Джанелідзе, М. Завалішина. У тексті також містилася інформація про післявоєнний період діяльності цього періодичного видання, у якій акцентовано увагу на переоблаштуванні журналу відповідно до вимог часу та партійного керівництва в 60-70 рр. У січні 1983 р. на сторінках "Военной мысли" виходить публікація І. Юрова, котрий також висвітлив історію 160-річного шляху журналу [55]. У ній подано загальну характеристику видавництва, переважно в радянські часи, де Друга світова війна подана як період утвердження головних засад медичного забезпечення радянських військ. Водночас, як і попередні публікації, присвячені історії журналу, текст містив положення, у яких з особливим акцентом було виділено власне 1944 р., коли журналу було повернено оригінальну назву.
Вагоме значення має публікація М. Шалаєва, у якій охарактеризовано фронтовий період діяльності "Военно-медицинского журнала" [54]. Розкриваючи особливості виходу номерів журналу, автор зробив спробу історіографічного та бібліографічного аналізу низки матеріалів, підготовлених провідними науковцями. Зокрема, М. Шалаєв виокремлює публікації С. Гирголава, Ф. Кроткова, Е. Ліпського, Л. Ходоркова, Г Трибульова та інших, заслуга яких є значною в розвитку та розробці основних принципів лікувально-евакуаційного забезпечення, заходів у профілактичній сфері, особливо з питань військової епідеміології.
Наступні теоретичні положення з приводу історії журналу, моментів його заснування містяться в низці статей колишнього редактора Л. Галіна, які вийшли в сучасну добу історієписання. У них автор змалював діяльність "ВМЖ" у перші роки після заснування. Зокрема, у статтях 1992 та 2008 рр. з посиланням на архівні документи подано витоки заснування, мотивацію та процес підготовки до видання першого номеру журналу, головна заслуга у виході якого належить Я. Віллію [12; 14]. Стаття Л. Галіна, опублікована в 1993 р., пропонує читачеві детальний опис цього номера, який у загальних рисах відображає напрями розвитку тогочасної вітчизняної військово-медичної науки [10].
Джерела та література
1. Абрамов П.В. Санитарное обеспечение Ростовской операции Красной армии (Ноябрь 1941 г.) // Военно-санитарное дело. 1941. № 12. С.41-49.
2. Багдасарьян С.М. "Военно-медицинский журнал" // Военно-медицинский журнал. 1944. № 1-2. С.93-94.
3. Багдасарьян С.М. Всесторонне изучать и умело использовать опыт войны // Военномедицинский журнал. 1944. № 1-2. С.3-10.
4. Биспен И.И., Сатрапинский Ф.В., Брызгалова Л.Л. О медицинском обеспечении войск в битве на Волге // Военно-медицинский журнал. 1963. № 2. С.84-87.
5. Брагин И.С. Опыт взаимодействия медицинской службы армии, флота и органов гражданского здравоохранения в период обороны Одессы в 1941 году // Военно-медицинский журнал. 1970. № 7. С.5-7.
6. Величко М.А. Вклад "Военно-медицинского журнала" в медицинское обеспечение Красной Армии в годы Великой Отечественной войны // Военно-медицинский журнал. 2007. № 8. С.74-80.
7. Верховский Д.Н. Медицинское обеспечение войск Ленинградского фронта // Военномедицинский журнал. 1944. № 3-4. С.8-16.
8. Вишневский Н.А. Военные медики в битве под Москвой // Военно-медицинский журнал. 1974. № 12. С.18-22.
9. Вовси М.С. Некоторые вопросы военно-полевой терапии // Военно-санитарное дело. 1941. № 12. С.12-16.
10. Галин Л.Л., Ляшенко Н.И. "Военно-медицинский журнал" 1823 года // Военномедицинский журнал. 1993. № 2. С.71-72.
11. Галин Л.Л. Деятельность военно-санитарной службы в годы Великой Отечественной войны (по материалам "Военно-медицинского журнала") // Советское здравоохранение. 1984. № 5. С.58-61.
12. Галин Л.Л., Ляшенко Н.И. По высочайшему повелению - издавать (К 170-летию "Военно-медицинского журнала") // Военно-медицинский журнал. 1992. № 8. С.64-65.
13. Галин Л.Л. Роль "Военно-медицинского журнала" в совершенствовании организации медицинского обеспечения действующей армии в России и СССР в войнах XX века (19041945 гг.): автореф. дис. канд. мед. наук: 07.00.10. История науки и техники (история медицины и советского здравоохранения). Москва, 1990.23 с.
14. Галин Л.Л., Поддубный М.В., Лишенко Н.И., Величко М.А. Старейшина отечественных медицинских изданий (К 180-летию "Военно-медицинского журнала") // Военномедицинский журнал. 2002. № 8. С.63-66.
15. Георгиевский А.С., Селиванов В.И., Селиванов Е.Ф. Задачи историков военной медицины в свете перестройки // Военно-медицинский журнал. 1989. № 2. С.71-74.
16. Георгиевский А.С., Лобастов О.С., Иванькович Ф.А. Организация медицинского обеспечения советских войск в Сталинградской наступательной операции (К 45-летию Сталинградской битвы) // Военно-медицинский журнал. 1987. № 11. С.23-28.
17. Георгиевский А.С., Вишневский Н.А. Первый опыт организации медицинского обеспечения контрнаступательных операций в Великой Отечественной войне (К 20-летию битвы под Москвой) // Военно-медицинский журнал. 1961. № 12. С.54-61.
18. Григорьев А.Н. Медицинская служба в Сталинградской битве // Военно-медицинский журнал. 1968. № 1.С. 19-24.
19. Гурвич М.М. Организация медицинского обеспечения советских войск в битве под Москвой (К 30-летию разгрома немецко-фашистских войск под Москвой) // Военно-медицинский журнал. 1971. № 12. С.10-16.
20. Завалишин Н.И. Военная медицина в Отечественную войну // Военно-медицинский журнал. 1944. № 11-12. С.6-11.
21. Задачи зимнего периода // Военно-санитарное дело. 1941. № 10. С.1-4.
22. Захаров В.С., Шматиков Д.М. Военно-медицинская доктрина и санитарная тактика // Военно-санитарное дело. 1941. № 8. С.1-6.
23. Иванов А.П. Некоторые вопросы снабжения медико-санитарным имуществом войск Советской Армии в период обороны Севастополя // Военно-медицинский журнал. 1964. № 7. С.90-92.
24. К 150-летию со дня выхода первого номера "Военно-медицинского журнала" // Военно-медицинский журнал. 1973. № 1. С.3-8.
25. К 160-летию "Военно-медицинского журнала" // Военно-медицинский журнал. 1983. № 1. С.10-17.
26. Карпов И.Е., Усков В.И. Военно-медицинскому журналу - 140 лет // Военномедицинский журнал. 1963. № 5. С.10-18.
27. Коваль М.В. Україна у Другій світовій і Великій Вітчизняній війнах 1939-1945 рр.: Спроба сучасного концептуального бачення. Київ: Вища школа, 1994.58 с.
28. Коваль М.В. Україна: 1939-1945. Маловідомі і непрочитані сторінки історії. Київ: Вища школа, 1995.194 с.
29. Король В.Ю. Історіографія історії України періоду Другої світової війни // Вісник Київського нац. Ун-т ім.Т. Шевченка. Сер.: Історія. Київ, 2002. Вип.63-64. С.14-16.
30. Крутов В.С., Зюзгин С.Л., Пономаренко В.Н., Цветков В.В. Роль медицинской службы в восполнении боевых потерь в личном составе в годы войны // Военно-медицинский журнал. 1995. № 4. С.4-7.
31. Кузьменко А.И. Очерк становления и развития Отечественной военно-полевой терапии (По материалам периодической медицинской печати) // Военно-медицинский журнал. 1975. № 3. С.88-91.
32. Лисенко О. Є. Дослідження історії Другої світової війни у сучасній Україні: основні тенденції та перспективи // УІЖ. 2011. № 4. С.165-194.
33. Лисенко О. Є. Історіописання Другої світової війни як самостійна субдисципліна // Україна в Другій світовій війні: погляд з ХХІ ст.: Історичні нариси: у 2-х кн. Нац. Акад. Наук України, Інститут історії України. Київ: Наукова думка, 2010. Кн.1. С.9-42.
34. Лобастов О.С., Соколов В.И. Медицинское обеспечение войск 3-го и 2-го Украинских фронтов в Венской наступательной операции // Военно-медицинский журнал. 2005. № 5. С.15-24.
35. Лобастов О.С. Медицинское обеспечение советских войск в Берлинской операции // Военно-медицинский журнал. 1993. № 3. С.58-63.
36. Макаров И.Д., Акодус Я.И. К тридцатилетию советской военной медицины // Военно-медицинский журнал. 1947. № 11. С.12-25.
37. Поляков Н.А. Медицинское обеспечение наступательной операции N-ской армии (Духовщинская операция) // Военно-медицинский журнал. 1945. № 7-8. С.43-54.
38. Поляков Н.А. Санитарное обеспечение ударной армии при наступлении // Военносанитарное дело. 1942. № 4-5. С.33-40.
39. Попов И.Н. Лабораторное обслуживание войск в годы Отечественной войны // Военно-медицинский журнал. 1948. № 4. С.49-53.
40. Поповьян И.М. Задачи военно-полевого хирурга при наступательной операции // Военно-санитарное дело. 1942. № 7. С.15-18.
41. Селиванов В.И. Медицинское обеспечение войск в Берлинской наступательной операции // Военно-медицинский журнал. 1995. № 7. С.61-65.
42. Смирнов Е.И. Задачи санитарной службы на новом этапе Великой отечественной войны // Военно-санитарное дело. 1941. № 12. С.1-4.
43. Смирнов Е.И. Наши неотложные задачи. Военно-санитарное дело. 1942. № 11-12. С.2-7.
44. Смирнов Е.И. О некоторых организационных вопросах полевой санитарной службы // Военно-санитарное дело. 1943. № 5-6. С.3-8.
45. Смирнов Е.И. Роль санитарной службы в Великой Отечественной войне // Военносанитарное дело. 1941. № 11. С.1-5.
46. Солдатенко А.Н., Зильберберг Л.Б. Организационные вопросы военной медицины периода Великой Отечественной войны на страницах "Военно-медицинского журнала" // Военно-медицинский журнал. 1974. № 5. С.85-87.
47. Стецкевич В.В. Радянська історіографія Другої світової війни // Україна в Другій світовій війні: погляд з ХХІ ст. Історичні нариси: у 2-х кн. Нац. Акад. Наук України, Інститут історії України. Київ: Наукова думка, 2010. Кн.1. С.43-83.
48. Тиманьков К.Д. Задачи медицинского снабжения на зимний период // Военно-санитарное дело. 1942. № 10. С.69-71.
49. Угрюмов Б.Л. Медицинская помощь советским воинам в боях под Москвой // Военно-медицинский журнал. 1966. № 11. С.8-10.
50. Україна в Другій світовій війні: погляд з XXI століття. Історичні нариси: у 2-х кн. Нац. Акад. Наук України, Інститут історії України. Київ: Наукова думка, 2010. Кн.1.735 с.
51. Хмыров А.Б. Медицинское обеспечение войск в Смоленском оборонительном сражении 1941 г // Военно-медицинский журнал. 1971. № 11. С.84-89.
52. Ходорков Л.А. Ближайшие задачи лечебно-эвакуационной работы // Военносанитарное дело. 1942. № 4-5. C.9-11.
53. Цвелев Ю.В., Цыганкова Л.А. Организация медицинской помощи женщинам в действующей армии в 1941-1945 гг // Военно-медицинский журнал. 1995. № 9. С.60-66.
54. Шалаев Н.Ф. "Военно-медицинский журнал" фронтовых лет // Военно-медицинский журнал. 1990. № 5. С.77-80.
55. Юров И.А. "Военно-медицинскому журналу" - 160 лет // Военная мысль. 1983. № 1. С.77-80.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Початок оборонних дій Києва у 1941 році у ході Великої Вітчизняної війни. Прорахунки вищих чинів Червоної Армії в перші місяці війни в боях на території України. Загибель Південно-Західного фронту радянської армії 26 вересня 1941 р. після 73 днів оборони.
реферат [33,6 K], добавлен 12.02.2015Організація Кримської оборонної операції 18 жовтня – 16 листопада 1941 р. Оборона Севастополя від фашистського наступу. Десантні операції Червоної армії в грудні 1941 р. – січні 1942 р. Причини поразки радянських військ на Керченському півострові.
курсовая работа [62,3 K], добавлен 13.03.2015Об'єктивний аналіз обстановки, що створилася на півдні німецько-радянського фронту весною 1942 р., планування і прийняття рішення на проведення наступальної операції Південно-Західного фронту Червоної армії в травні цього року на харківському напрямі.
статья [43,3 K], добавлен 06.09.2017Формування вищого командного складу Робітничо-селянської Червоної армії (РСЧА). Система відбору, навчання і підготовки. Репресії проти командного складу РСЧА та їх наслідки. Оцінка діяльності вищого командного складу Червоної армії в звільненні України.
курсовая работа [79,9 K], добавлен 23.12.2015Основні причини поразок Червоної Армії у початковий період Другої Світової війни. Захоплення території України гітлерівськими військами, утворення Трансністрії та рейхкомісаріату. Політика німецьких загарбників щодо радянських військовополонених у країні.
реферат [22,5 K], добавлен 17.05.2011Село Великі Борки в умовах радянської окупації краю (1939–1941 рр.). Перші совіти. Нацистська окупація (1941–1945 рр.). Роботи по облаштуванню оборонних позицій. "Літопис Української Повстанської Армії". Жорстока боротьба проти підпілля ОУН та УПА.
реферат [1,1 M], добавлен 08.11.2014Події початку Другої світової війни та визначення долі України в ній. Основні причини поразок Червоної армії на початку війни. Стратегічне і політичне значення оборони Одеси. Входження західноукраїнських земель до складу СРСР. Діяльність Андрія Мельника.
контрольная работа [21,8 K], добавлен 14.12.2010Розгром армії вермахту під Курськом та перемога у битві за Україну як переломна мить ході Великої Вітчизняної війни. Кримська наступальна операція як велика перемога Червоної Армії. Акція "Низький уклін вам, ветерани" як напрямок по вшануванню ветеранів.
реферат [28,5 K], добавлен 07.04.2010Визначення політичних чинників, які призвели до радикалізації молодіжного руху та до розв'язування "міської герильї". Внутрішні фактори та міжнародні умови, які сприяли появі та розгортанню діяльності терористичної організації Фракція Червоної Армії.
статья [60,4 K], добавлен 11.09.2017Проблеми військової історії в першій половині ХХ ст. та стан російської історіографії щодо вивчення українського питання у Першій світовій війні. Суспільно-політичні процеси у Галичині в період війни. Місце українських земель у міжнародних відносинах.
статья [19,4 K], добавлен 27.08.2017Передумови початку Великої Вітчизняної війни, нацистський напад на СРСР. Військові концепції Сталіна, стратегічні напрямки бойових дій Радянського союзу. Поворот у війні, радянські перемоги кінця 1942 і літа 1943 р., останні шляхи СРСР до перемоги.
курсовая работа [57,5 K], добавлен 06.02.2011Походження військового діяча Денікіна Антона Івановича. Початок військової служби. Досягнення у Першій світовій війні. Діяльність у добровольчій армії. Вивчення обставин, що змусили генерал-лейтенанта емігрувати до Європи. Організація добровольчої армії.
презентация [2,2 M], добавлен 07.09.2014Друга світова війна як найбільш сфальсифікований період української історії. Проблема німецької освітньої політики у працях вітчизняних істориків, її місце в зарубіжній історіографії. Вивчення нацистської політики в Україні радянськими дослідниками.
реферат [23,0 K], добавлен 20.09.2010Аналіз спогадів жінок - учасниць подій осені-зими 2013-2014 рр. у Києві. Сторони життєдіяльності Євромайдану: труднощі медичного забезпечення учасників протесту, проблеми харчування, відпочинку та особистої гігієни. Діяльність волонтерських організацій.
статья [447,4 K], добавлен 05.10.2017Велика вітчизняна війна 1941-1945 - справедлива, визвольна війна радянського народу за свободу і незалежність батьківщини проти фашистської Німеччини та її союзників. Ціна перемоги - це безповоротні людські жертви і втрати Радянського Союзу у війні.
реферат [23,1 K], добавлен 25.09.2010Изучение государственно-политической системы СССР в 1941-1945 гг. а также изменений, которые в ней произошли в сравнении с мирным временем. Конституционные и судебно-прокурорские органы Советского государства. Вооруженные силы, партизанское движение.
реферат [52,5 K], добавлен 28.10.2010Аналіз і порівняння причин, змісту і наслідків Вітчизняної війни 1812 року і Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, місце України в цих війнах. Справедливі війни українського народу за свободу і незалежність Вітчизни проти іноземних загарбників.
презентация [12,6 M], добавлен 22.09.2014Умови формування та характерні особливості дворянської історіографії в Росії у другій половині XVIII ст. М. Щербатов та І. Болтін як найвизначніші представники дворянської історіографії. Участь Катерини II в формуванні дворянської історіографії в Росії.
реферат [23,1 K], добавлен 18.09.2010Риси періоду громадянської війни на теренах України і півдня Росії. Формування і бойовий шлях Добровольчої Армії, склад її регулярних частин. Позиція офіцерства стосовно армії і держави. Роль старших офіцерів у Збойних силах Руської армії Врангеля.
курсовая работа [46,6 K], добавлен 08.01.2013Вклад в Фонд обороны страны женщин Вологодской области. Женский труд на предприятиях и в сельском хозяйстве в годы Великой Отечественной войны 1941–1945 г. Разработка урока по теме "Советский тыл в годы ВОВ" для 9 класса средней общеобразовательной школы.
дипломная работа [69,6 K], добавлен 10.07.2017
