З нових документів до історії Сіверщини (ХVІІ-ХVIII ст.)

Документи гетьманів Івана Самойловича (універсали і листи) Івана Скоропадського, Генеральної військової канцелярії, генерального судді Михайла Вуяхевича, генерального хорунжого Івана Ломиковського, стародубських полковників, що стосуються Стародубщини.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 14.10.2018
Размер файла 83,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

(ІР. - НБУВ. - Ф. ІІ. - № 18122. - Копія кінця ХІХ ст. Наприкінці документа копіїстом написано: «(Х[арьковский] И[сторический] А[рхив], д. № 1591). Копия»)

№ 46 1723, жовтня 13 (2). - Шептаки. - Реґест рішення шептаківського старости щодо кримінальної справи.

Мова йде про о. Климентия, священика Свято-Троїцького храму в с. Кистері, якого несправедливо звинуватив Федір Більський у купівлі краденого казану. Справу розглянув шептаківський староста Юрій Новицький, котрий спочатку повірив брехні Більського і послав Локевича для обшуку дім священика, але потім переконався у його невинності. Більський перепросив о. Климентія і сплатив штраф у присутності Григорія, старости кистерського, Якова Матвійовича, волосного війта, і Григорія Шафара.

(ІР. - НБУВ. - Ф. ІІ. - № 18163. Тогочасна копія)

№ 47 1723, жовтня 13 (2).- Глухів. - Універсал Генеральної військової канцелярії.

«Пану полковникові наказному стародубовскому з старшиною полковою тамошнею и всім, кому о том відати надлежатимет, ознаймуем, иж поворочаючись з нинышнего од Коломаку походу п. Семен Березовский, асаул полковий, и в оном поході коммендір, з протчиею старшиною и значковим товариством подали нам до- ношение, просячи указу, дабы Ивана Данченка о четветних грошах, якие ему з Глухова видани, а Федора Политику, городничого, о зборі з торгов понеділкових збираючихся в его завідованю чрез килка лыт будучом, пораховати. Теды ми поліцаем п. Данилу Кутневскому, товаришові бунчуковому, о нікотрих интересах в полк Стародубовский одправленному, а там же и п. Стефану Максимовичу, знатному канцеляристі войсковому, з Ивана Данченка о помянутих четвертних грошах, а з городничого Политики о зборном з торгов збожу, взять калкуляцию и ежели що явится за слушною роздачею у них в остатку, тое на них доправить всеконечне з розпискою в общий войсковой скарбец до далшого указу предлагаем, а що по сему учиненно будет, о том повинни в енералную войсковую енералной канцелярию репортовать обстоятелно.

Дан в Глухові октоврия 2 дня року 1723».

(ІР. - НБУВ. - Ф. ІІ. - № 18081. - Копія кінця ХІХ ст.)

№ 48 1723, жовтня 16 (5). - Глухів. - Універсал Генеральної військової канцелярії.

«Пану полковнику наказному стародубовскому зо всею того полку старшиною и всім, кому о том відати надлежатимет, ознаймуем сим нашим універсалом, иж п. Петро Насікевич, товариш значковий полку Стародубовского, чрез супліку свою в войсковую енералную канцелярию поданную, жаловался в том, что [...]Новицкий, бивший староста шептаковский, его кгрунт, отцеві еще его наданний, що и універсалами гетманскими утверджено, занял и на оном слободку осадил, и хочай о том ещо до покойного ясневелможного пана гетмана Скоропадского заносил свое жалуючийся чолобите, по которому и указ видан был, чтоб п. Корецкий и п. Валкевич обо всем том ділі подлинно розискали, однако ж за трудностю межи почеповской в тое время оного розиску там не чинено. З тих мір яко тепер просим нашого в том разсмотріния и указу, так ми тую справу п. Насікевича о кгрунті з самим Новіцким, а нині з поза- столою женою его заводное, поліцаем пану Ивану Лаврентиевичу Борозні, товаришеві бунчуковому, и пану Семену Столповскому, знатному канцеляристі войсковому, до розиску, которие зъехавши туда в слободку, міют по свідителствах людских самую сущую правду обстоятелно изслідовати и розискати, хто тим кгрунтом прежде бития там слободки Новіцкого владіл, барзій должни п.п. висланние універсалов гетманских старому еще Насікевичу на тот виданних кгрунт осмотріти и тие універсали яко перво виданние ввести до розиску и розиск спорядивши, руками своїми закріпити и стороні потребуючой вручити. По розиску зас, если явится, что п. Насікевичу видан на тот кгрунт універсал прежде вступу туда Новіцкого, то слушне би без далшой правной трудности жалобливому того кгрунту Новицкого (зверху копіїстом дописано «Новіцкая?» - Ю.М., І.Т.) вступила, понеже первие кріпости до владіния подлуг права суть певнішие, предлагаем.

№ 49 1728 жовтня 14 (3). - Скарга Семена Скоробогатого та ін.

«Копия.

Року 1728 октовр. 3 д.

В заводі пна Карпіки из окинцями о спорной землі Семен Скоробогатий, міщанин нині новгородский под совістию христианскою сказал, читал праві я милостивійшую грамоту блженния и вічно достойния памяти его императорского величества, в которой прописано дві рощи под футором Журавским окопаних, еден Мерзлицкий ліс, а другий оборок ж, именуемий Вюнницкий Рог, о которий покойний Лукян Журавко, будучи полковником, за живота своего обвел копцями, в грамоті его императорского величества не прописано. Да к тому ж Вюницкому Рогу, едучи з Борович по правой стороні аж до Хоминой гатки по руду, общий Очнинский бор по смерти полковника Лукяна Журавка вновь копцями окопал, будучи старостою боровицким у пані полковниковой Журавковой, Васил Котляренко. Которий и нні неправедно пном висланним Федору Данченку й Стефану Носовичу сказал будучи старинние копці коло оного бору поновлял.

Семен Скоробогатий к сей своей скарзі руку приложил.

Иван Боровицкий да Давид Погорілий, міщане новгородские, совістно вишпро- писанной Скоробогатим скарзі согласовали, что як были праві мы за живота покойного Журавка старостами в селі Боровичах прежде Василя Котляренка, то едучи з Борович по правой стороні до Хотиной гатки по Руду, взявши от Вюницкого Рогу, оний общий Очкинский бор не был окопан, но преречонний Васил Котляренко по смерти Журавка вновь окопал. К сей скарзі я, Давид Пожарский, руку приложил. К сей скарзі Иван Коровіцкий руку приложил.

Зверх вишпрописанних сказок в потверждение сказали Иван Тур да Петро Скрипки: жили праві мы за покойного Лукяна Журавка в его подданстві в Очикині, в лісу его ж журавковом и по по смерти его, Журавки, як был Васил Котляренко боровицким старостою, то виганил з Борович и з ліска людей для учинения вновь копцов коло общего Очкинского бору, взявши от Вюницкого Рогу по правой стороні аж до Хоминой гатки по Руду и мы оние копци внов копали, а старих там копцов ніяких не было. На том мы по самой сущой правді подписуемся. К сей сказки по прошению Ивана Тура да Петра Скрипки вмісто их я, Тимофій Иванович, жител новгородский, руку приложил.

Мы, жители села Кренидовичи, под совистию христианскою сознаем и в том добре извістни, иж за покойного Лукяна Журавка не било копцов, едучи с Борович по правой стороні до Хоминой гатки по Руду от Вюницкого Рогу оних общий Очкин- ский бор не был окопан. О сем подписуемся Федор Супронович, Федор Хоминич Розумненок, козаки сотні Новгородской. Вмісто їх Иосиф Естафиев по їх прошению к сему руку приложил».

(ІР. - НБУВ. - Ф. VIII. - № 1452. - Тогочасна копія)

№ 50 1728 вересня 28 (17). - Володькова Дівиця (?). - Лист священика о. Василя Кожуховського до гетьмана Данила Апостола.

«Ясневелможний мсці пне гетмане, премлстивийший мой патроне и великий добродію!

Покойний оц. мой, козак полку Ніжинского, житель дівицкий, в прошлих годах помираючи лекговал мні, нижайшому, з братом моим Трофимом по половині млин свой власний в Володковой Дівици, на реці Дівици о двох колох стоячий. А когда я понял за себе племінницу преосвященного покойного архиерея рязанского, в то время бивший полковник ніжинский пн. Жураховский начал в отческом ншем млині чинить долегливости и з двора своего полковничого уставичне бивало насилают панщиною молоти збоже, не даючи за тое належной мірочки, войсковую часть в оном бивало отбирают и сусід наших, в власной же хаті отческой мешкаючих, до посполитой повинности употребляно; якую я з братом моим видячи долегливость и немалую кривду при инстанции покойного митрополита рязанского подалем супліку покойному гетману Скоропадскому, просячи млстивой рейментарской оборони. И по тое ж моей супліці прошедшого 716 году пан гетман видал нам свой висоцеповажний універсал, уволняючи поменених сусід от общенародной повинности и позволяючи мні з вишреченого млина всякие розміровие и войсковой части отбирати користи (який універсал и нні у меня иміется) и от того времени по сей час в отбираню приходов не узнавалем трудности и препятствия. А ннішний пн. полковник ніжинский прежние и горшие еще возобновил долегливости: половину берет розміру в моем млині, насилает молоти панщиною збоже, не даючи за тое належной мірочки, а з моего власного, егда привезу молоти, не допускает без мірочки молоть. А брат мой нні в Терковском поході на службі его императорского величества пятолітную отбуваючи повинность коло тисячи золотих задлужился, якие долги остатним моим отческим имінием за него отбуват, да и тот уже отческий млин не свободен, от чого ми з братом крайне разорилися, в яком ншем бідствии рейментарские ясновелможности вашой обемля стопи, бгмолческо всепокорнійше прошу: по приміру покойного антецесора вашого в отбираню з отческого ншего млина розмірових приходов, респектом брата моего в Низовом поході отправуючойся службі и крайнего от долгов разорения рей- ментарскую, свою показати млость, якую дознавши, до дний жития моего за щасливое ваше рейментарское правление Бга благать одолжаюся.

Ясневелможности вашой, моего премлостивійшого пна и великого добродія, нижайший раб и недостойний бгомолец Василий Кожуховский, поп Стониколский Дівици Володковой».

(ІР. - НБУВ. - Ф. ІІ. - № 18187. - Копія початку ХХ ст. Запис копіїста: «Х[арьковский] и[сторический] а[рхив], № 30028, подлинник»)

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Доурядовий період життя Івана Самойловича та його боротьба за за гетьманську булаву на Лівобережній Україні. Соціально-адміністративна, соціально-економічна та культурно-освітня політика. Причини усунення гетьмана України з посади та його подальша доля.

    курсовая работа [104,5 K], добавлен 17.10.2014

  • Історія роду Мазепи. Життя та історія кар’єри Івана Мазепи, його походження з пропольської сім’ї, отримання досвіду в дипломатичній та воєнній справі за допомогою поляків. Державна діяльність гетьмана України Івана Мазепи, підтримання стосунків з Москвою.

    реферат [16,6 K], добавлен 23.11.2010

  • Основні напрямки зовнішньополітичної діяльності Івана Мазепи. Позиції гетьмана у відносинах з Кримським ханством та Туреччиною. Україна в Північній війні. Криза українсько-московських відносин та переорієнтація Івана Мазепи на Швецію. Внутрішня політика.

    дипломная работа [132,5 K], добавлен 29.07.2013

  • Історична довідка про Івана Степановича Мазепу як найбільш відомого представника України. Дати життя та діяльності гетьмана. Особливості зорової поезії. Візуальна поезія (у формі колоколу), сповнена громадянського змісту "Дзвін гетьмана Івана Мазепи".

    презентация [1,6 M], добавлен 21.02.2016

  • Причини до повстання під проводом Івана Болотникова, його особливості, рушійні сили, причини поразки та наслідки для історії Росії. Початок повстання, розгром війська під Москвою. Калузький період повстання, облога Тули та взяття в полон І. Болотникова.

    реферат [53,7 K], добавлен 28.11.2010

  • Стан козацтва як соціальної верстви після смерті Богдана Хмельницького, боротьба за владу над козацьким військом прибічників. Правління Івана Виговського, війни з Московським царством і її результати. Місце в історії гетьмана Скоропадського та Мазепи.

    реферат [44,5 K], добавлен 25.03.2010

  • Дослідження життя та діяльності Івана Мазепи та його вплив на становлення державного ладу в Гетьманщині. Адміністративний поділ козацько-гетьманської держави. Входження Лівобережної Малоросії до складу Московського царства. Становище козацької старшини.

    курсовая работа [47,4 K], добавлен 23.09.2014

  • Формування ідеології єдиної Московської держави, період князювання великого князя Івана III. Одруження на Софьї Палеолог. Процес "збирання земель" Північно-східної Русі, боротьба з Казанню. Похід "миром" на Великий Новгород, кінець вічової республіки.

    реферат [39,9 K], добавлен 21.06.2009

  • Дослідження передумов та об’єктивних причин проведення реформ Івана Грозного. Характеристика сутності реформ, їх позитивних і негативних сторін. Аналіз основних цілей, які вони переслідували. Прийняття нового "Судебника". Реформи в органах управління.

    курсовая работа [60,8 K], добавлен 21.09.2010

  • Об'єднання Русі Іваном III. Приєднання Ярославля, боротьба з Казанню, підкорення Новгорода, Твері та Вятки. Одруження з Софьєю Палеолог. Коростинський договір: набуття рівних із батьком прав. Кінець ординського ярма. Успіхи зовнішньої політики Івана III.

    реферат [38,5 K], добавлен 16.06.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.