Особливості ювелірного мистецтва Київської Русі (скарби Х-ХІІІ ст. з Рівненщини)

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Особливості ювелірного мистецтва Київської Русі (скарби Х-ХІІІ ст. з Рівненщини)

Нікольченко Юзеф Мойсейович

доцент Маріупольського державного університту,

заслужений працівник культури України

Мета статті - дослідити особливості розвитку ювелірного мистецтва у Київській Русі на прикладі унікальних знахідок 1971 і 1975 рр.- Торговицького і Дорогобузького скарбів Х-ХІІІ ст. на Рівненщині. Методологія дослідження полягає в застосуванні історико-культурного, систематизаційного, хронологічного, класифікаційного, термінологічного, порівняльного, статистичного та узагальнюючого методів. Зазначені методи дають змогу на прикладі Торговицького і Дорогобузького скарбів Х-ХІІІ ст. на Рівненщині розкрити особливості розвитку ювелірного мистецтва Київської Русі. Наукова новизна зумовлена широким використанням історико-культурного методу, спираючись на який поєднується аналіз розвитку ювелірного мистецтва у Київській Русі на прикладі вмісту Торговицького і Дорогобузького скарбів Х-ХІІІ ст. на Рівненщині. Висновки. Розвиток ювелірного мистецтва у Київській Русі значною мірою ілюструють знахідки скарбів, до складу яких входили жіночі та чоловічі прикраси - вироби із дорогоцінних металів. Серед унікальних пам'яток цього типу, виявлених за останні сорок років в Україні на землях Південно-Західної Русі (сучасна територія західних областей України) виділяються два скарби давньоруських речей з Рівненщини: - випадково знайдений учнями Торговицької середньої школи Млинівського району 25 березня 1971 року і переданий до Рівненського краєзнавчого музею; - відкритий в 1975 році у житлі 3-А ХІІІ ст. під час археологічного дослідження городища літописного міста Дорогобуж у с. Дорогобуж Гощанського району археологічною експедицією Рівненського краєзнавчого музею. Можна стверджувати, що за часів Київської Русі ювелірне мистецтво з використанням художнього металу досягло високої майстерності і вишуканості, які знайшли своє продовження у різноманітних формах традиційного і сучасного українського декоративно-ужиткового мистецтва.

Ключові слова: Київська Русь, Південно-Західні землі Русі, ювелірне мистецтво, художній метал, Торговиць- кий і Дорогобузький скарби, вміст скарбів, датування вмісту скарбів, декоративно-ужиткове мистецтво Русі-України.

Никольченко Юзеф Моисеевич, доцент, доцент кафедры культурологии и информационной дельности Мариупольского государственного университета, заслуженный работник культуры Украины; Сабадаш Юлия Сергеевна, доктор культурологии, профессор, профессор кафедры культурологии и информационной дельности Мариупольского государственного университета

Особенности ювелирного искусства Киевской Руси (клады Х-ХІІІ вв. из Ровенщины)

Цель работы - исследовать особенности развития ювелирного искусства в Киевской Руси на примере уникальніх находок 1971 и 1975 годов - Торговицкого и Дорогобужского кладов Х-ХІІІ вв. на Ровенщине. Методология исследования заключается в применении историко-культурного, систематизационного, хронологического, классификационного, терминологического, сравнительного, статистического и обобщающего методов. Указанные методы позволяют на примере Торговицкого и Дорогобужского кладов Х-ХІІІ вв. на Ровенщине раскрыть особенности развития ювелирного искусства Киевской Руси. Научная новизна обусловлена широким использованием историко-культурного метода, опираясь на который осуществлён анализ развития ювелирного искусства в Киевской Руси на примере состава Торговицкого и Дорогобужского кладов Х-ХІІІ вв. на Ровенщине. Выводы. Развитие ювелирного искусства в Киевской Руси в значительной степени иллюстрируют находки кладов, в состав которых входили женские и мужские украшения - изделия из драгоценных металлов. Не были исключением и земли Юго-Западной Руси (современная территория западных областей Украины), где находятся многочисленные памятники Х-ХІІІ вв.: селища, укрепленные грады-городища, могильники. Среди уникальных памятников этого типа, обнаруженных за последние сорок лет в Украине, выделяются два клада древнерусских вещей из Ровенщины: - случайно обнаруженный учениками Торговиц- кой средней школы Млыновского района Ровенской области 25 марта 1971 года и переданный в Ровенский краеведческий музей; - открытый в 1975 году в жилище 3-А ХІІІ в. во время археологического исследования городища летописного города Дорогобуж в с. Дорогобуж Гощанского района археологической експедицией Ровенского краеведческого музея. Можно утверждать, что во времена Киевской Руси ювелирное искусство с использованием художественного металла достигло высокого мастерства и изящества, которые нашли свое продолжение в различных формах традиционного и современного украинского декоративно-прикладного искусства, что, в свою очередь, придаёт проблеме исследования актуальность и перспективность.

Ключевые слова: Киевская Русь, Юго-Западные земли Руси, ювелирное искусство, художественный металл, Торговицкий и Дорогобужский клады, состав кладов, датировка состава кладов, декоративно-прикладное искусство Руси-Украины.

Nikolchenko Josef, Honoured Culture Worker of Ukraine Associate professor of the Culture Studies and Information Activities Chair Mariupol State University Honoured Culture Worker of Ukraine; Sabadash Julia, Dr. in Culture Studies, professor, professor of the Cultural Studies and Information Activities Chair Mariupol State University

Peculiarities of the jewelry art of Kyivskaya Rus (treasures of the X-XIII centuries from Pivno region)

The aim of work is to analyze the peculiarities of the development of jewelry art in the Kyivskaya Rus by the example of the unique discoveries from 1971-1975 - Torqovitsky and Dorobuzkiy treasures of the X-ХІІІ centuries in Rivno region. The methodology of the research is in the usage of the historical, cultural, systematized, chronological, classified, terminological, comparative, statistic and generalized methods. The defined methods allow to depict the peculiarities of the development of the jewelry art in Kyivskaya Rus by the example of Torgovitsky and Dorobuzkiy treasures of the X-XIII centuries in Rivno region. The topicality is specified by the wide usage of the historical, cultural methods, basing onto what unites the analysis of the development of the jewelry art in Kyivskaya Rus by the example of Torgovitsky and Dorobuzkiy treasures of the X-XIII centuries in Rivno region. Conclusions. The development of the jewelry art in Kyievskaya Rus noticeably illustrates the discoveries of the treasures, to which they women's and men's jewelries, wares from precious stones. The territory of the south-west Rus (the modern territory of west regions of Ukraine) where there are a lot of memos of the X-XIII centuries: countries, fortified cities and burials. Among unique memos of this type that were discovered for the last period in Ukraine there singled out two treasures of the Old Rus from Rivno region: - accidentally found by the students of the Torgovitskaya secondary school of Mlinivskiy district on the 25th of March 1971 and contributed to museum of local lore in Rivno; - discovered in 1975 in the building 3-A of the XIII century in the period of archeological research of the annalistic city Dorogobush in the country Dorogobush Gorosganskiy region by the archeological expedition of the museum of local lore in Rivno. It's possible to affirm that from the times of Kyievskaya Rus the jewelry with the usage of the art metal reached its mastery and sophistication which found its continuation in different forms of traditional and modern Ukrainian decorative and everyday art that in its turn makes the problem topical and perspective.

Keywords: Kyievskaya Rus, South-west territories of Rus, jewelry art, art metal, Torgovitskiy and Dorogobuzkiy treasures, substance of the treasures, dating of the substance of the treasures, decorative and everyday art of Rus-Ukraine.

Актуальність теми дослідження. Київська Русь була країною високорозвиненого ремесла - гончарного, металообробки, ювелірного. Ювелірне мистецтво посідало провідне місце в культурі Київської Русі X-III ст. [15].

Мета роботи. Дослідити особливості розвитку ювелірного мистецтва у Київській Русі на прикладі унікальних знахідок 1971 і 1975 років - Торговицького і Дорогобузького скарбів Х-ХІІІ ст. на Рівненщині.

Виклад основного матеріалу. Дослідження давньоруського ювелірного мистецтва розпочалося у другій половині ХІХ ст. Прикладом слугують праці В. Антоновича, А. Арциховського, М. Біляшівського, Д. Бліфельда, В. Довженка, В. Гончарова, Б. Грекова, М. Каргера, В. Хвойки. У наш час - це розвідки Н. Єніосовою, Г. Івакіна, А. Коновалова, Г. Корзухіної, М. Кучери, М. Кучінка, Д. Меся, О. Моці, Ю. Нікольченка, Р. Орлова, П. Пеняка, Г. Пескової, Б. Прищепи, Т. Пушкіної, Б. Рибакова, Н. Риндіної, М. Сагайдака, Т. Сарачевої, Б. Тимощука, П. Толочка, Р. Чайки та інших.

У X ст. в Київській Русі з'являється місцеве виробництво ювелірних виробів нових типів, що яскраво підтверджується знахідками X-ХШ ст. у Києві [25, 338-339]. В них відчутні впливи ісламської торевтики, а окремі рослинні мотиви суто східного походження, інші - звірині, нагадують витвори скандинавського мистецтва [19].

Розвиток ювелірного мистецтва у Київській Русі значною мірою ілюструють знахідки скарбів, до складу яких входили вироби із дорогоцінних металів Х-ХІІІ ст. Не є винятком і землі Південно-Західної Русі де знаходяться численні давньоруські пам'ятки [9].

Високо розвинуте художнє ремесло повністю забезпечувало потреби руського населення цього регіону [11, 183-190; 18, 138-140]. Разом з тим, унікальний рівень техніки та технології, широка спеціалізація, професіоналізм майстрів-ювелірів були притаманні всім давньоруським землям [13].

Серед унікальних пам'яток цього типу, виявлених за останні сорок років в Україні, виділяються два скарби з Рівненщини: випадково знайдений 25 березня 1971 року на давньоруському городищі у с. Торговиця Млинівського району [21, 80-81] та відкритий у 1975 році під час археологічного дослідження городища літописного міста Дорогобуж у с. Дорогобуж Гощанського району [13, 82-83]. русь скарб ювелірний

Торговицький скарб був випадково знайдений в обвалі внутрішньої частині оборонного валу городища Х-ХІІІ ст. [12]. Він складався з 22-х срібних предметів ювелірного виробництва: семи шийних гривен, трьох браслетів, трьох скроневих кілець, трьох перснів, п'яти сережок, лунниці. До складу скарбу увійшли також срібна монетна гривна, фрагмент срібної монетної гривни та п'ять намистин з бурштину [14, 274-278]. Усі вироби - із срібла 916 проби.

Гривни: діаметром 14,3 см, в перетині - 1,8 см, порожниста, плетена з п'яти скручених разом парних дротів, вагою 135 г. Діаметром 15,6 см, в перетині - 1,9 см, порожниста, плетена з трьох скручених разом парних дротів, вагою - 167 г. Діаметром 16,5 см, в перетині - 2 см, порожниста, плетена з шести парних дротів, вагою - 207 г. Діаметром 18 см, в перетині - 2 см, порожниста, плетена з чотирьох парних дротів, вагою - 442 г. Діаметром 17 см, в перетині - 1,9 см, порожниста, плетена з п'яти парних дротів, вагою - 267 г.

Діаметром 16,2 см, в перетині - 1,9 см, порожниста, плетена з трьох дротів, вагою - 216 г. Діаметром 17,3 см, в перетині - 2 см, порожниста, плетена з п'яти парних дротів, вагою - 247 г.

Браслети: діаметром 8,5 см, в перетині - 1,7 см, плетений з шести дротів з наконечниками, вагою - 96 г. Діаметром 7,0 см, в перетині - 1,5 см, плетений із товстого дроту з наконечниками, вагою - 62 г. Діаметром 7,5 см, в перетині - 1,5 см, кручений з двох дротів без наконечників, вагою - 60 г.

Три дротяних скроневих кільця діаметром 15, 15 і 20 мм.

Два персні виготовлені з плетених дротів.

Сережки "волинського" типу складаються з дротяного кільця, декорованого срібними намистинами та бахромою.

Намистини: циліндрична діаметром 13 мм, вкрита кульками зерні (140 шт.). Друга - складається з тонкої сфери, вкритої кульками зерні (134 шт.).

Лунниця розміром 21х32 мм вкрита 564 кульками зерні.

Монетні гривни "новгородського" типу. Довжина повного виробу 17,2 см, вага - 193 г. Фрагмент довжиною 4,5 см, вагою - 57 г.

П'ять бурштинових намистин довжиною від 13 до 9 мм.

Тип виробів Торговицького скарбу повністю відповідає складу давньоруських скарбів Х-ХІІІ ст. Лунниця по часу виготовлення є найбільш ранньою річчю [4, 23, 85; 11, 188].

Намистини, вкриті зерню, мають великий ареал поширення [22, 114; 14; 6, 182-191].

Гривни та браслети з наконечниками характерні для скарбів ХІ-ХІІ ст. Ці вироби відносять до традиційних прикрас "племінної" верхівки [4, 63; 5, 101].

Кручені браслети відносяться до другої половини ХП-ХІП ст. [2, 22; 3, 139; 4, табл. XL, XLN, І_ХІІ; 5, 101-103; 8, 37].

Дротяні скроневі кільця відомі переважно на території Галицько-Волинського князівства та в землях південних слов'ян [22, 100, 205; 20, 51]. Період їхнього існування коливається з кінця ХІ до першої половини ХІІІ ст. [1, табл. ХХ, 1; 10, 15; 13, 66, 149, мал. 35, І-ІІ; 16, 16-23].

Сережки "волинського" типу характерні для продукції давньоруських сільських ювелірів Х- першої половини ХІ ст. [4, 59].

Монетні гривни "новгородського" типу - артефакти ХІ ст. [23, 64].

Причина, що призвела до необхідності надійно утаємничити Торговицький скарб могла бути пов'язана з подіями 1149 р., коли війська Юрія Довгорукова вели наступ на Луцьк. Разом з тим, вона могла бути й іншою.

Увесь асортимент Дорогобузького скарбу складався з наступних ювелірних виробів [18, 29]:

Дві підвіски з конічним верхом, висотою 3 см, прикрашені зерню. До конічної основи прикріплені 7 дротяних ажурних ланцюжків довжиною 10 - 10,5 см.

Колт з обнизкою з пустотілих кульок. Центральна частина щитка пошкоджена.

Обнизка з 13 кульок від іншого колта.

Два ланцюжки з 9-ти пустотілих напівсфер, скріплених шарнірами довжиною 20,5 см.

Дві сережки "київського" типу діаметром 3 см.

Перстень пластинчастий, широко серединний.

Усі вироби із скарбу виготовлені із срібла 916 проби. Це так звана "жіноча кузнь".

Близькі за технікою виконання підвіски з конічним верхом, відомі із інших скарбів ХІ-ХІІІ ст. [4, 138-142, 144-145, Табл. ІХ, 2; 16, Табл. ХУІІ, 2; 26].

Сережки київського типу з трьома намистинами подібні до сережок із скарбів з Хмельниччини [26].

Скарб 1975 року з Дорогобужа, на нашу думку, пов'язаний з татаро-монгольським погромом міста взимку 1240-1241 років. Це підтверджується датуванням фрагментів горщиків - першою половиною ХІІІ ст., виявлених у житлі 3-А, поруч з місцем утаємничення скарбу [18, 28-29, рис. 14].

Висновки

Отже, на прикладі Торговицького та Дорогобузького скарбів можна стверджувати, що ювелірне мистецтво на землях Південно-Західної Русі (міське і сільське) продукувало в основному ті ж самі види прикрас з художнього металу, які характерні й для інших територій Русі [11, 188;18, 139]. Є підстави стверджувати про поступове збирання коштовних речей.

Вироби ювелірного мистецтва Русі, аналогічні вмісту означених вище скарбів з Рівненщини, відзначалися високим технічним і технологічним рівнем, користувалися попитом не лише на внутрішньому, а й зовнішньому ринку [24; 25, 335-340; 19]. Найвищого розвитку ювелірна справа у Київській Русі досягає ХІІ-ХІІІ ст. [9]. Вона знайшла своє продовження у традиційному і сучасному українському декоративно-ужитковому мистецтві.

Література

Гончаров В. К. Райковецкое городище / В. К. Гончаров. - К.: Изд-во АН УРСР, 1950. - 218 с.

Коваленко В. П. К исторической топографии Черниговского детинца / В. П. Коваленко // Проблемы археологии Южной Руси. - К., 1990. - С. 15-23.

Коваленко В. П. Майстерня ювеліра ХІІІ ст. на дитинці Любеча / В. П. Коваленко // Старожитності Русі - України. - К., 1994. - С. 132-140.

Корзухина Г. Ф. Русские клады ІХ-ХІІІ вв. / Г. Ф. Корзухіна. - М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1954. - 156 с.

Кучінко М. М. Городищенський скарб з Волині / М. М. Кучінко, Р. С. Орлов // Археологія. - 1989. - Вип.

- С. 95-106.

Лінка-Гелленер Н. Копиївський скарб / Н. Лінка-Гелленер // Археологія. - 1948. - Т. ІІ. - С. 182-191.

Літопис руський / Переклад з давньорус. Л. Є. Махновця. - К.: "Дніпро", 1989. - 591 с.

Макарова Т. И. Черневое дело Древней Руси / Т. И. Макарова. - М.: Наука, 1986. - 156 с.

Месь Д. С. Ювелірні прикраси Київської Русі. [Електронний Ресурс]. - Режим доступу: rusnauka.com

Михайлова Р. Д. Художня культура Південно-Західної Русі Х-першої половини ХІ ст.: автореф. дис. ... канд. іст. наук / Р. Д. Михайлова. - К., 1994.

Населення Прикарпаття і Волині за добу розкладу первіснообщинного ладу та в давньоруський час / Ред. колегія: І. К. Свєшніков, М. Ю. Смішко, О. П. Черниш. В. В. Ауліх. - К.: Наукова думка, 1976. - 222 с.

Нікольченко Ю. М. Унікальна знахідка учнів / Ю. М. Нікольченко // Історія України: Маловідомі імена, події, факти (Збірник статей). - Вип. 18. - Київ-Донецьк: Рідний Край, 2001. - С. 295-300.

Нікольченко Ю. М. Культура населення Погориння Х-ХІІІ століть за матеріалами літописного Дорогобужа / Ю. М. Нікольченко. - Рівне: Евен, 1998. 325 с.

Нікольченко Ю. М. Скарб з Торговиці як інформаційне джерело розвитку ювелірного мистецтва Південно-Західної Русі Х-ХІІІ ст. // Україна у світовому історичному просторі: зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф. (Маріуполь 21 квітня 2017 р.) - Маріуполь: МДУ, 2017. - С. 274-278.

Орлов Р. С. Прикладне мистецтво: церковне і народне / Р.С. Орлов // Історія української культури. - Київ, 2001. - Том 1. - Розділ 9. Київська Русь. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: litopys.org.ua

Пескова Г. А. Скарби стародавнього Ізяславля / Г. А. Пескова // Археологія. - 1988. - Вип. 61. - С. 16-35.

Пеняк П. С. Організація ювелірного виробництва Древньої Русі / П. С. Пеняк // Ювелирное дело на Украине. - К., 1991. - С. 28-36.

Прищепа Б. А. Дорогобуж на Горині у Х-ХІІІ ст. / Б. А. Прищепа. - Рівне: ПП ДМ, 2011. - 250 с.

Розквіт культури Давньої Русі. Ювелірне мистецтво. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: allbest.ru

Русанова И. П. Языческие святилища древних славян / И. П. Русанова, Б. А. Тимощук. - М.: Наука 1993. - 144 с.

Свешніков І. К. Довідник з археології України. Ровенська область / І. К. Свєшніков, Ю. М. Нікольченко. - К.: Наукова думка, 1982. - 115 с.

Седов В. В. Восточные славяне в УІ-ХІІІ в. в. Археология СССР с древнейших времен до средневековья: в 20 т. / В. В. Седов. - М.: Наука, 1982. - 328 с.

Спасский И. Г. Русская монетная система / И. Г. Спасский. - Л.: Аврора, 1970. - 256 с.

Толочко П. Київська Русь / П. Толочко. - К.: Абрис, 1996. - 360 с.

Якубовський В. І. Давньоруський скарб з Городища Хмельницької області / В. І Якубовський // Археологія. - 1975. - Вип. 16. - С. 87-104.

Размещено на Allbest.ru