Неопублікована духівниця генерального осавула Івана Мануйловича

Оприлюднення духівниці генерального осавула І. Мануйловича, яка є цінним джерелом соціально-економічного, родинного, духовного життя представників соціально-політичної еліти Гетьманщини. Зростанням інтересу читачів до вивчення історії повсякденності.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 02.11.2018
Размер файла 22,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Неопублікована духівниця генерального осавула Івана Мануйловича

А.В. Попружна

Анотація

У статті оприлюднено духівницю генерального осавула Івана Мануйловича (1734 р.), яка є цінним джерелом соціально-економічного, родинного, духовного життя представників соціально-політичної еліти Гетьманщини другої половини ХУІІ-ХУШ ст.

Ключові слова: І. Мануйлович, Глухів, духівниця.

Актуальність статті зумовлена зростанням інтересу до вивчення історії повсякденності, складовою якої були поховальні ритуали і практики. За доби Гетьманщини сформувалася самобутня поховальна культура козацької старшини, однією з складових якої були духівниці. Акти останньої волі козацької старшини засвідчують підготовку до завершення життєвого циклу представників соціально-політичної еліти Гетьманщини другої половини ХУІІ-ХУШ ст. духівниця осавул історія

Мета статті полягає в оприлюдненні неопублікованої досі духівниці генерального осавула Івана Мануйловича, який належав до складу соціально-політичної еліти, що інтенсивно формувалась протягом другої половини ХУІІ-ХУІІІ ст. і відігравала значну роль в історії Гетьманщини.

Відомо, що життя та військова кар'єра Івана Мануйловича були пов'язані з Глуховом. У 1711 р. він згадувався як значний військовий товариш, у 1713-1714 рр. займав посаду осавула Генеральної артилерії, до 1728 р. - глухівського сотника, у 1724-1727 рр. - одного з правителів Генеральної військової канцелярії, у 17281738 рр. - генерального осавула. Помітну роль у кар'єрі Івана Мануйловича відіграли його родинні зв'язки та підтримка спочатку з боку його вітчима глухівського сотника Василя Ялоцького, а згодом - тестя генерального судді Олексія Турянського.

Іван Мануйлович уклав тестамент за шість років до смерті. Формуляр документу має традиційні складові - звернення до Бога, обрання місця поховання, розподіл майна, санкції за порушення, підписи свідків. Як і більшість представників козацької старшини, Іван Мануйлович обрав місцем останнього притулку Михайлівський храм у Глухові (збудований у 90-х рр. ХУІІ ст. та зруйнований у результаті пожежі в 1784 р.). Водночас автор заповіту припустив, що може бути похований далеко від дому у разі загибелі під час військового походу. На поховання та поминання протягом року він заповів п'ятсот золотих, а на сорокоусти до храмів Глухова, Петропавлівського монастиря та церков у власних володіннях - тисячу золотих, які зять Іван Пироцький "руками своїми роздать должен".

Відомо, що ще за життя у 1714 р. Іван Мануйлович пожертвував "футор Шеинку и млин о двух колах з двором и пущею" "на молитви" до обителі Гамаліївської [4, с. 385].

Тестамент ілюструє господарсько-економічні уподобання й заняття козацької старшини. Так, серед нерухомих маєтностей генерального осавула були шинки, комори, млини, винниці, солодовня, пасіка, броварня. Особливу увагу у тестаменті заповідач приділив своїй козацькій зброї, заповівши її онуку Степану.

Головними спадкоємцями, яким було залишено більшість маєтностей, стали дочка і зять - Марія та Іван Пироцькі. Втім, відомо, що після смерті Івана Мануйловича його племінник, генеральний бунчужний Дем'ян Оболонський, провів успішний судовий процес проти Івана Пироцького, в результаті якого відібрав значну частину спадку Івана Мануйловича (села Бачевськ, Семенівку, Степанівку, Ромашкове) [5, с. 116-124].

Помер Іван Мануйлович у 1740 р. На жаль, невідомо, чи була виконана його остання воля щодо місця поховання. Втім, відомо, що рід генерального осавула Івана Мануйловича згадувався у синодиках Києво-Печерської лаври та Софіївського монастиря [3, с. 110-116].

Духівниця генерального осавула Івана Мануйловича є цінним джерелом з історії поховальної культури, повсякденного життя, родинних пріоритетів одного з представників козацької старшини. Водночас вона є джерелом з історії Глухова, адже у ній згадуються райони, храми, а також приміські села, урочища й річки, Севська брама - одна з брам Глухівської фортеці [2, с. 47]. Ці відомості збагачують уявлення про Глухів та його передмістя у першій половині ХУІІІ ст.

Документ опрацьований на підставі правил передачі тексту кириличних документів XVI- XVIII ст. популярним методом. Місця, у прочитанні яких бракує певності, позначені знаком питання.

Вважаємо своїм обов'язком висловити вдячність директору Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В.Вернадського Л. Дубровіній за допомогу в підготовці даної публікації.

Посилання

1. Коваленко Ю. Глухівські фортифікаційні споруди / Ю. Коваленко // Сіверщина в історії України: Збірник наукових праць. - К. - Глухів, 2013. - Вип. 6. - С. 42-49.

2. Кривошея В.В. Сегмент родової пам'яті в монастирських і церковних синодиках / В.В. Кривошея // Національна та історична пам'ять: Збірник наукових праць. - К., 2013. - Вип. 6 - С. 100-116.

3. Лазаревский А. Люди Старой Малороссии. Мануйловичи / Лазаревский // Киевская старина. - 1887. - № 8. - С. 627-638.

4. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник /Л. Модзалевский - К.: Типография т-ва Г.Л. Фронцкевич и Ко, 1912. - Т. 3: Л-О. - С. 385-386.

Духівниця генерального осавула Івана Мануйловича, 1734 р.

Я, раб Божій, Іван Мануйлович, есаул войсковій генералній. Благодатию всемогучого Бога здоров еще будучи при совершенном разуме, а уважаючи на смертелность, жеб внезапно, яко тать мя неготового не постигла, таковіи завремено (?) звичне Христианского, о души и грешном теле моем (?) (?) по зосталих жене моей Васси Алексеевне Турансковне [1], и дочери моей Маріи Мануйловичовне Івановой Пироцкой [2] з мужем еи и зятем моим и потомству их сим моим доброволным тестаментом чиню порядок. Наипервей душу мою в руце всемогущаго Бога, яко сотворителя свого от него же создан, если так при кончине жития моего, яко и в бесконечных (?) (?) веруя и надеяся при том и смиренно его ж маєстат Божіи моля да милостив будете й и в день втораго и страшного пришествия, а тело мое грешное, яко земля земле паки да предастся при парахиалной церкви нашой святого архистратига Михайла, а ще временное житие мое судбами Божіими в дому моем придерся мне кончити, а ще же в служби где и в далеком растояніи, теди где Бог благоволитиме, там погребсти завещаю, однако же на погребение и на усех столах иж до годового священникам, дияконам, дякам, понамарям, странным, убогим и нищим роздати золотих пять сот за душу мою приказую, а на сорокоустіи по всех церквах глуховских, тако ж по селах моих и где толко хутори мои найдутся, тут же на монастыр глуховскій Петропавловскій [3], и на прочіи обители святые золотых тысячу записую, що усе зять мой Іван Пирацкій руками своими роздать должен. Жене моей, Васси Алексеевне Турансковне, слободку в селе Ромашкове [4], на купленной мною земле моей поселенную с людми и двором в той же слободце стоящий со всем строением як в себе имеется, винницу о трех казанах медных, гаи, поля и сеножати до того добра приналежные, млини в двох (?), и о чотирех колах, всю греблю, пасеку там же стоячую в доживотное ея владеніе отказую и посполитых людей в том же селе Ромашкове живущих, за службы войсковые мне данных, ей же, жене моей, по кончину еи вручаю. А по смерти ея все вышепомянутые добра и маетность Ромашков должны возвратитись во вечное владение при родной и прямой наследницы дочери моей Марьи Мануиловичовне Івановой Пироцкой мужеви ея и потомству их. И в вечность той же жене моей Васси футор в миргородском полку на Головах [5] стоячій в мене купленній и построенніи со всем набитком, як тепер все имеется, то есть з конми, товаром рогатим и з овцами, и со всем степом, и с прочими угодиями в потомние часи ленгую. Волно ей дати, даровати и продати кому, хотя и записать, карету и четверню коней з шорами, канторами, ленцами, и еще под палубы (крытыя повозки) коней пар две; ей же записую и под возы пар две совсем з хамутами, и дворец на Вериги не [6] (в Глухове) недавно мною у пана Кутневского куплен с садом, пчоли усе за Семеновкою в лесе найдувчиеся, ей же, жене моей подаю во вечность, и с селом Бачевским [7] с подданными и полем пахотным и млином одним прозиваемым старим владети оной жене моей до смерти ея, в дворе месном глуховском по смерть свою жити силна она, и з семеновского гаю дров до двору на потребу привести невозбранно, шинк мурованіи в городе Глухове на ринку стоячіи, бровар и солодовню и комор три, а четвертую за местом в доживотное ленгую ей владение, и млин полошковскіи о двох каменях оной жене моей во вечность отписую з двором при млыне найдуючийся и двор недавно мною купленій в Данили Кутневского с полями, гаем и зрубом, такоже двор зас? Уздицкій [8] у хабрики купленніи до живота еи самой записую с садом при нем будучим, все сие више приписанние угодия, якие до животне сожителнице моей отписую, тие по смерти ея мают непременно во вечную поссесию.

Дочерь моя Мария Іванова Пироцкая, муж ея и потомство их прямые и сукцессоры принять, а которые во вечность ей отписую в сем тестаменте моем тие силна будет супруга моя волна кому хотя дати, записати и за душу мою ленговати, и продати мимо детей моих, кому хотя позволяю. Млин новокупленіи о двох колах у попа Савинского (уростриги?), в полку прилуцком (ведлуд?) записок з полем пахотним, з степом, и с гаями, и со всеми угодиями, и с товаром рогатим, с конми, и с овечками жене моей Вассі, а по смерти ей внукам моим. Млин мне от пана Ялоцкого даний з ступником на гребле семеновской вручаю жене моей до смерти ей, а по смерти ей дочці моей і внукам моим, сеножати ей половину самой (милной ?) в Заболотове [9], в озерах рыбу ловить, и две у Хижках [10] до жития ей, панеи Анастасыи Мануиловичовне Василиевой Оболонской [11], сестре моей родной, покойная матка наша по своему разсмотрению за живота еще своего, що хотела уделом дала, а по смерти покойной матки нашей поостались имения движимые усем по половине давно мирно поделилисмося, и ни в чем необижден от нас зостает! Марию Івановну Мануйловичовну Іванову Пирацкую, дочер мою и мужа ея и потомство их прямыми природными и правилными наследниками сукцесорами и вечными обладателями всех моих добр движимых и недвижимых, чинячи сим тестаментом укрепляю и веку и сто записусую им, а именно двор мой в городе Глухове стоячи, в яком сам жілев со всем як есть, две шинковніи за Сивскою брамою [12] стоячіи, две шинковніи на ринку стоячіимурованіи, комор три в ринку, (и еи верную?) за местом, двор на Веригине построенніи с приналежними до него хатами, огородами, сеножати и поле, усе, сколко под Глуховом лежит во всех руках, слободку Семеновку [13] во всем як сам владел, то есть двор с хоромным строением, греблю з трома колами и четвертим ступником, подданых усех, гай і леси, пасеку уздицкую з лесом, хутор Уздицкій и людей при нем живчих, хутор Тулиголовскій [14] с полями, сеножатми под ним млином вишняком, хутор в Хижках з сеножатю и гаем новокупленим, озера рибне в Заболотове сколко их ест купление, село Ромаши уезду глуховкого з посполитими людми всеми, да там же в Ромашкове слободку на купленной земле поселенню з подсуседками, з двором и всем хоромним строением, ему як себе имеется, винницу о трох казанах, гаи, поля и сеножати до того двора приналежние, млини о двох (?) и о чотырох колах и всю греблю, пасеку со всем в оном Ромашкове, село Бачевку в уезде глуховском лежачое со всем подданством гаями, лесами и двома млинами, прозываемим Старим и Новым з сеножатми и полями со всем ненарушне, село Гудими [15] з дворцем и подданством, полями, сеножатми и гаями, хутор (?) там же за Гудимами стоячи купленніи со всеми до него приналежностми, тут же (прут?) новокупленій мной в пана Данила Кутневского на Асмани [16] найдуючіеся со всеми млинами, пущою, сеножатми и полями, двор у Кутневского купленній з полем пахотним, усем, сколко есть у Полошках [17] жене моей у вечность волно ей даровати и продать, також в Полошках двор с поддаными и полем при сем и стадце мое усе кони та вся рогати овцы и прочую скотину, всю од мала до велика.

Во всех више прописаних маєтностях и хуторах моих, где що сищется все дочери моей, мужу ея и потомству их во вечность и потомству их во вечное владение беспрепятсвенное заживание и в зуполную мощь и диспозицію поручаю и укріпляю и статечно записую и яком правом беспрепятне я владел, тое ж мое право им дочери моей, мужеви ея и детям их во вечние (роды ?) сполна вживаю чрез сей тестамент во вся уступаю тут же одежу мою всю рыцерскую, збрую, то есть кульбаки оправних три и простую одну, шабель три, ронды два, сагайдаков два, ладовницу, пистолетов пар две, фузеи шесть, рог оправніи и протчую апперенцію Степа- нови Пирацкому, внуку моему, и другому потомству их записую и отдаю вечними часи, (?) (?) що имею о том особенное распоряжение писменое (ре- естровне?) за рукою моею в мене оставленною обя- вить, а на все више показанние маетности и угодіи писменние крепости, а найпаче монаршие грамоти и гетманские универсалы и купчие записи до совершенного возраста внучат моих Стефана панни Пироцких и прочиих их потомства, Івану Пироц- кому бунчуковому товаришови и зятеви моему в соблюдение и содержание з женою его (?) моею поручено сей остатній воле моей завет по власному моему расположению и диспозиции составлена (?) жене, и должна жена и дети мои во всем его це(?) и ненарушне сохранинили и исполнили. Богом их Создателем всея твари и отмстителем кому ж да по делом улещаю и грожу, а кревних моих блиских и далеких покорственно прошу ни в чом и наименшом сего тестаменту моего не нарушать и противности никакой не являть, но что кому здесь написано, тим без всякого роптания и прекословия доволствоватись конечно, а ще же, кто и в малом чом смети не нарушати и розаряти сей мой теста- мент, того да разорит Бог душу с телом, и взаємно да не будет исполенно и его остатное завещание по нему; (изже?) пред нелицемірним судией Христом Господом хотящим судити живых и мертвых и всяким преступником и нарушителем сей теста- менталной воли моей и нам судитись, которіи злос- лушание и разорение конечной децизіи моей буди (?) (?) бесконечные веки аминь. Да всякому (ету- щему?) спиващему и ведущему сей мой остатній завет без наименшаго сумнителства будет вероятен підписом собственной руки моей и приложе- ним власной печати моей ствержаю и умоцное и вечное (?) к сему моему тестаменту подписуюся собственноручно Ея императорскаго величества войска запорожскаго асаул енералній Іван Мануй- лович, 1734 року ноября шостого дня, в Глухове.

По прошению самого его милости пана асаула ене- ралного (?) обозній енералній Яков Лизогуб подписал.

(?) будучи судиа енералній Іван Борозна подписался.

По прошению самого его милости пана Ивана Мануйловича асаула енералного генералніи підскарбій Андрей Маркович подписался.

По прошению воскового енералного асаула его милости пана Ивана Мануйловича, восковій енералній писар Михайло Турковский к сему духовному завету руку приложил.

По устному прошению его милости пана асаула енералного Ивана Мануйловича и обоих сторон посесора в том часу в дому его будучому, асаул восковій енералній Федор Лисенко на сей духовной подписался.

Усне упрошеній о подписе его милости пана Івана Мануйловича асаула воскового енералного к сему его тестаменту подписуюсь, войсковій енералній хорунжій Яким Горленко рукою власною.

Згодившися на тот час в доме пана Івана Мануй- ловича асаула воскового енералного, и по упроше- нию всех сторон в сем же тестаменте положенний подписался Семен Галецкий бунчужній енералній.

Тут же по згодившіся в доме его милости пана Івана Мануйловича асаула воскового енералного на сем тестаменте подписался Григорій Панкович асаул полковій прилуцькій.

По прошению воскового енералного асаула его милости пана Івана Мануйловича Глуховскій и Іванполскій пртопоп (?) Галяковскій к сему духовному крайней его воли тестаменту руку приложил.

По прошению воскового енералного асаула его милости пана Івана Мануйловича наместник протопопіи глуховской Никифор Іванович к сему духовному крайней его воли тестаменту руку приложил.

По прошению воскового енералного асаула его милости пана Ивана Мануйловича Никифор Шолупина священник николаевскій глуховскій к сему тестаменту руку приложил.

Інститут рукопису НБУ ім. В.Вернадського, ф.1, спр. 57558, 5 арк.

1. Васса - дружина Івана Мануйловича, дочка генерального судді Олексія Туринського.

2. Марія Пироцька - єдина дочка, одружена з бунчуковим товаришем Іваном Пироцьким.

3. Глухівсько-Петропавлівський монастир - чоловічий монастир, заснований у ХІІІ ст. Проіснував до першої чверті ХХ ст.

4. Ромашкове - село, засноване у XVII ст. Нині Ромашкове - село Середино-Будського району Сумської області.

5. Голтва - село у XVIII ст. входило до Миргородського полку. Нині село Говтва Козельщинського району Полтавської області.

6. Веригин - давній історичний район Глухова.

7. Бачівськ - село відоме з кінця XV ст. Нині село Глухівського району Сумської області.

8. Уздицький хутір - село відоме з першої половини XVII ст. Нині село Уздиця Глухівського району Сумської області.

9. Заболотове - нині село Кролевецького району Сумської області.

10. Хіжки - село, засноване в першій половині XVII ст. Нині село Конотопського району Сумської області.

11. Анастасія Оболонська - сестра, дружина сосницького сотника Василя Оболонського.

12. Севська брама - одна з фортечних брам Глухова середини XVIII ст.

13. Семенівка - село відоме з другої половини XVII ст. Нині село Глухівського району Сумської області.

14. Туліголове - село, засноване в XVI ст. Нині село Кролевецького району Сумської області.

15. Гудими - село Глинської сотні Лубенського полку. Нині село Сумської області, Роменського району.

16. Єсмань - річка, що протікає у Сумській області, права притока річки Реть.

17. Полошки - село відоме з другої половини XVI ст. Нині село Глухівського району Сумської області.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Вивчення історії утворення, державного устрою, соціально-політичного та культурного життя Спарти. Огляд спартанської полісної системи. Опис комплексу перетворень соціально-економічного і правового характеру Лікурга. Перемога Спарти в Пелопоннеській війні.

    реферат [41,3 K], добавлен 21.04.2014

  • Особливості військово-політичного та адміністративного устрою Запорізької Січі. Функції військової старшини: кошового отамана, військового судді, осавула та писаря. Особливості обрання генерального уряду. Судочинство у Запорізькому низовому війську.

    реферат [20,3 K], добавлен 09.08.2009

  • Становище українських земель у складі Великого Князівства Литовського. Політичний устрій Гетьманщини наприкінці ХVІІ - першій половині ХVІІІ ст. Голод 1932-1933 рр.: причини і наслідки. Соціально-політичне та культурне життя на Україні в 1945-1953 рр.

    реферат [43,9 K], добавлен 28.10.2010

  • Доурядовий період життя Івана Самойловича та його боротьба за за гетьманську булаву на Лівобережній Україні. Соціально-адміністративна, соціально-економічна та культурно-освітня політика. Причини усунення гетьмана України з посади та його подальша доля.

    курсовая работа [104,5 K], добавлен 17.10.2014

  • Дитинство М. Тетчер. Початок політичної кар’єри, обрання до парламенту. Соціально-економічне становище Британії у 1970-х роках і обрання М. Тетчер лідером консервативної партії. Соціально-економічна політика урядів М.Тетчер. Другий строк прем’єрства.

    дипломная работа [129,4 K], добавлен 10.10.2010

  • Дослідження соціально-економічного становища м. Острог після першої світової війни, яка принесла не лише численні людські жертви, але й занепад економіки. Промисловий та торговельний розвиток Острога. Методи оздоровлення фінансово господарських стосунків.

    реферат [25,0 K], добавлен 15.05.2011

  • Вивчення процесів перегрупування та популяризації політичних сил у перші роки незалежності Словаччини. Дослідження соціально-економічного розвитку країни. Вступ до організацій ЄС та НАТО як пріоритетні напрямки зовнішньої політики держави у 1993-2005 рр.

    реферат [26,0 K], добавлен 20.09.2010

  • Життя та діяльність Рональда Рейгана. Ставлення до родинного життя. Акторська кар'єра майбутнього президента США. Служба в армії, початок політичної кар'єри. Характеристика діяльності Рональда Рейгана на президентському посту. Життя після президентства.

    презентация [1,6 M], добавлен 22.11.2016

  • Розклад феодально-кріпосницької системи як основний зміст соціально-економічного розвитку України першої половини XIX століття. Загальна характеристика основ економічної історії України. Причини падіння кріпосного права в Росії. Розгляд реформи 1861 року.

    дипломная работа [82,2 K], добавлен 25.05.2015

  • Соціально-політичні передумови, що призвели до виникнення голоду. Історії з життя простих людей, які пережили голодомор. Боротьба за життя в селах. Міжнародні фактори впливу на політику винищення селянина-господаря в українському селі більшовиками.

    реферат [3,5 M], добавлен 20.11.2013

  • Історія формування японської держави. Закономірності цивілізаційної еволюції традиційних і суспільних державних інститутів Японії, проблеми її етно-політичного, соціально-економічного та духовного розвитку. Роль імператора в політичному житті Японії.

    реферат [57,7 K], добавлен 26.01.2012

  • Сутність та наслідки Люблінської та Берестейської церковної уній. Аналіз соціально-економічного розвитку України в XVI-XVII ст. Громадсько-політичний устрій Запорізької Січі. Характеристика козацько-селянських повстань наприкінці XVI – на початку XVII ст.

    реферат [25,0 K], добавлен 18.05.2010

  • Дослідження соціально-економічного становища авто-угорських земель у кінці ХІХ ст. Особливості політичної консолідації різних складових елементів імперії і внутрішньої інтеграції країн і земель, що входили до неї. Намагання вирішити національне питання.

    контрольная работа [33,0 K], добавлен 17.03.2011

  • Розкриття високого ступеню суспільно-політичної активності українського селянства на початку 1920-х рр. Перегляд більшовиками доктринальних засад марксизму, зокрема соціально-економічного складника. Перехід до нової економічної політики суспільства.

    статья [21,0 K], добавлен 14.08.2017

  • Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Російської та під владою Австрійської імперій. Сільське господарство як головна галузь економіки. Промисловий і сільськогосподарський пролетаріат. Становище селян та військових поселенців.

    курсовая работа [2,8 M], добавлен 16.07.2011

  • Історіографічний аналіз досліджень сучасних українських вчених, які з’ясовували теоретико-методологічні підходи та проблемно-тематичні напрямки соціально-економічного розвитку приватного сектору народного господарства періоду нової економічної політики.

    статья [23,5 K], добавлен 17.08.2017

  • Визначення передумов та причин виникнення українського козацтва, еволюції його державних поглядів, правового статусу та впливу на становлення нової моделі соціально-економічних відносин. Вивчення історії утворення, організації та устрою Запорізької Сечі.

    курсовая работа [64,1 K], добавлен 13.06.2010

  • Вивчення виникнення, місця розташування цивілізації Майя – цивілізація в Центральній Америці, що існувала приблизно з 1500 р. до н.е. до іспанського завоювання у ХVІ ст. до н. е. Особливості соціально-економічного та суспільно-політичного розвитку Майя.

    курсовая работа [39,9 K], добавлен 05.06.2010

  • Розвиток Давньоруської держави у VIII—IX ст. Стан сільськогосподарського і ремісничого виробництва. Суспільно-політичне й економічне життя східних слов'ян у третій чверті І тис. Досягнення в галузі економічного й культурного розвитку Київської Русі.

    реферат [30,3 K], добавлен 25.10.2010

  • Суспільно-політичний розвиток Греції, соціально-економічний розвиток, основні вектори зовнішньої політики Греції у 1990–2005 рр. Болгарсько-українські відномини. Промисловий потенціал, питання сучасної та зовнішньої політичної ситуації в Греції.

    реферат [15,4 K], добавлен 22.09.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.