Репресований викладач Київського державного університету Герман Шлема Мойсейович
Дослідження біографії викладача КДУ Шлеми Мойсейовича Германа, його життя та діяльності. Причини арешту та негативного ставлення чекістів до представників української науки та освіти у 1920-1930-х рр. Трагічна доля колишнього викладача КДУ Ш. Германа.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 02.11.2018 |
| Размер файла | 37,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Київський національний університет ім. Тараса Шевченка
Репресований викладач Київського державного університету Герман Шлема Мойсейович
Ніколаєва Н.Б., кандидат історичних наук,
науковий співробітник історичного факультету
Анотації
Розглянуто біографію викладача КДУ Ш.М. Германа. Проаналізовано його життя та діяльність. Досліджено причини його арешту та негативного ставлення чекістів до представників української науки та освіти у 1920-х-1930 - х рр. Доля колишнього викладача КДУ Ш. Германа виявилася досить типовою для арештованих у 1936-1937 р. Чекісти звинуватили його в участі у видуманій ними "троцькістській організації", у намірах проводити терористичні акти проти членів Комуністичної партії і радянської уряду, і знищили. Завданням цієї статті є проаналізувати причини та обставини арешту викладача Київського університету Шлеми Мойсейовича Германа, проведеного в 1937р., прослідкувати долю заарештованого. Одним із завдань сучасної української історичної науки є повернення із забуття імен невинно репресованих людей, не зважаючи на їх політичні погляди чи партійну приналежність.
Ключові слова: політичні репресії, викладачі, арешти, НКВС УРСР, Київський державнийуніверситет.
The biography of the professor ofKSU Shlem Herman, his Ife and his activity are analyzed in this article. The causes of his arrest and security officers' negative attitude towards representatives of Ukrainian science and education in the 1920s - 1930s. Thefate of theformer KSU lecturer Sh. Herman was quite typicalfor those arrested in 1936-1937. The NKVD accused him of involvement in devUed so-called "Trotskyist organization", of intentions to carry out terrorist acts against members of the Communist party and the Soviet government, and killed. The objective of this article is to analyze the causes and circumstances of the arrest of Kiev State University's professor Shlem Herman, conducted in 1937, and also tofollow thefate of this lecturer. One of the purposes of Ukrainian modern historical science is to returnfrom the oblivion the names ofinnocentrepressedpeople, regardless oftheir political views or party affiliation.
викладач репресований герман чекіст
Keywords: political repressions, professors, lecturers, arrests, NKVD USSR, Kyiv State University.
Основний зміст дослідження
Особливе місце в історії політичних репресій проти викладачів Київського державного університету (КДУ) займають ті репресії, які були проведені чекістами наприкінці 1930-хроків.
Арешти викладачів здійснювались протягом 30-х років XX століття. І в розпал політичних репресій у 19371938 рр. це торкнулось також і науковців, і викладачів, зокрема в Київському університеті. Це свідчить про наявність в системі НКВД-НКДБ УРСР таємних обліків (картотек) щодо "неблагонадійних" осіб. Очевидно, що радянська влада стежила за "неблагонадійними", намагалася убезпечити себе від своїх же громадян. На жаль, поки що інформація про те, як проводилася робота зі створення таких обліків, а також дані про всіх заарештованих викладачів - уривчаста і неповна.
В архівах НКВД-КДБ на сьогодні вдалося виявити деякі характерні приклади, які добре ілюструють арешти київських викладачів і науковців в 1936-1837 рр., одним за яких є арешт Германа Шлема Мойсейовича, який варто розглянути детальніше.
Актуальність цієї теми полягає в тому, що вона досі була маловивченою і про неї все ще небагато інформації у наукових публікаціях.
Завданням цієї статті є проаналізувати причини та обставини арешту викладача Київського університету, проведеного в 1936 р., прослідкувати долю заарештованого.
Наукова новизна цього дослідження полягає в тому, що в ньому до наукового обігу вводяться раніше маловідомі документи спецслужб СРСР, в першу чергу - матеріали архівних кримінальних справ на репресованого київського викладача.
Історіографія питання обмежена. На сьогодні спеціальні праці, у яких би детально аналізувалася біографія Ш.М. Германа, практично відсутні. Саме тому вкрай важливо вивчати і вводити до наукового обігу раніше маловідомі джерела - архівні матеріали більшовицьких спецслужб.
Серед найбільш важливих праць щодо долі репресованих викладачів слід назвати дослідження І. Біласа [2], С. Білоконя [3], В. Заруби [6], Ю. Шаповала [10], Л. Шевченко [11], О. Юркової [12], К. Довганя [5] та багатьох інших. На сьогодні про політичні репресії в сталінський період опубліковано тисячі наукових праць, які годі перелічити в короткому огляді.
У 1930-ті рр. трагічно склалась доля доцента історії західних країн історичного факультету Київського державного університету Германа Шлеми Мойсейовича (1899-1937). Про нього в науковій літературі ще й досі обмаль інформації. Досліджень про Ш. Германа, де було б детально з'ясовано його життєвий шлях та причини арешту, на сьогодні практично немає.
У Галузевому державному архіві Служби безпеки України (ГДА СБУ) збереглася архівна кримінальна справа на Ш. Германа №50708-фп. Він проходив за груповою слідчою справою НКВС УРСР №123 на "контрреволюційну троцькістську організацію на Україні". За цією справою було заарештовано та засуджено чимало викладачів Київського державного університету.
Про біографію Ш. Германа відомо не дуже багато. Згідно з анкетою, заповненою чекістами 29 лютого 1936 р. після його арешту, Герман Шлема Мойсейович народився в грудні 1899 р. в м. Золотоноші (тоді - Київської губернії, нині - Черкаської області). За національністю - єврей. Відомості про його родину також досить скупі та обмежені. Його батько Мойсей Самсонович Герман в 1913-1914 рр. займався торгівлею хліба, в подальші роки був службовцем. До революції 1917 р.Ш. Герман навчався в гімназії, а вищу освіту отримав в 1924 р. в Одеському інституті народної освіти. В подальші роки працював викладачем у різних навчальних закладах. Стояв на обліку в київському військкоматі. В будь-яких арміях в 1917-1921 рр. не служив.
Запідозривши Ш. Германа у "троцькізмі", чекісти пильно стежили за ним. В результаті Ш. Герман тричі заарештовувався органами НКВС: в 1929 р. в м. Одесі відсидів три тижні, після чого був звільнений; в 1929 р. був знову заарештований і посаджений і ізолятор, звідки звільнився в 1930 р.; в 1931 р. був заарештований в Одесі і пробув під арештом три місяця. Всі три арешти були за так звану "контрреволюційну троцькістську діяльність" [4, арк.8].
Подробиці арештів Ш. Германа у 1929 і 1930 рр. збереглися у оглядовій довідці за цими справами. Отож, вперше Ш. Герман був заарештований 9 квітня 1929 р. Одеським окружним відділом ДПУ УСРР за звинуваченням "в участі у антирадянській організації". На попередньому слідстві Ш. Герман розповів, що він не був членом комуністичної партії, був знайомий з одеським громадсько-політичним діячем Варшавським, з яким вів розмови на різні політичні теми, в т. ч. про опозицію. Чекісти вважали Варшавського "активним опозиціонером". Участь в проведенні опозиційної роботи Ш. Герман заперечував. Також він відмовився називати своїх знайомих, з якими часто зустрічався до арешту, мотивуючи тим, щоб не наражати їх на арешт. Інших свідчень він не давав. Такі свідченні не могли сподобатись чекістам, і тому не дивно, що Постановою Особливої наради при колегії ОДПУ від 17 травня 1929 р.Ш. Герман був запроторений у місця, підвідомчі ОДПУ строком на 3 роки [4, арк.127].
Але доля розпорядилася інакше. 8 січня 1930 р.Ш. Герман, перебуваючи у ув'язнені, написав власноручну заяву про те, що погляди опозиції він розділяв з часу дискусії перед 15-м з'їздом ВКП (б), але організаційно з опозицією зв'язаний не був. Вказав, що читав деякі підпільні видання приблизно в 1928 р., але від подальшої участі в цій діяльності відмовляється. Врешті, його "покаяння" чекісти оцінили, звільнили і дозволили працювати. Але, судячи з усього, він з тих часів перебував під наглядом НКВС УРСР.
Ш. Герман до березня 1935 р. займав посаду доцента історії західних країн історичного факультету Київського державного університету. В березні 1935 р. був знятий з роботи в університеті за "контрреволюційну троцькістську діяльність". Маючи таке "клеймо", знайти нормальну роботу в СРСР було важко. У грудні 1935 р. - січня 1936 р.Ш. Герман працював обліковцем київської фабрики імені Карла Маркса (мабуть тому, що через підозри у "троцькізмі" на іншу роботу його просто не брали). Однак і звідти він був звільнений і останні три тижні перед арештом пробув без роботи.
Під час розгулу масових політичних репресій в СРСР 1930-х рр. (особливо після вбивства С. Кірова 01.12.1934 р.) Ш. Герман знову попав в поле зору чекістів, які вважали його "троцькістом", який не зважаючи на три арешти так і не змінив свої погляди.
26 лютого 1936 р. керівництво НКВС УРСР підписало ордер №37 на арешт Ш. Германа [4, арк.4].27 лютого 1936 р. чекісти провели особистий обшук у Ш. Германа [4, арк.6]. Саме цю дату, мабуть, слід вважати часом його арешту. На наступний день 28 лютого
1936р. співробітники УДБ НКВС УРСР Канівський, Косило і Шамит провели обшук у квартирі Ш. Германа.2 березня 1936 р. начальник 2 відділення СПВ УДБ НКВС УРСР Григоренко розглянув слідчий матеріал про Ш. Германа і знайшов, що "проведеними слідчими діями" встановлено участь Ш. Германа в "троцькістській контрреволюційній організації". Тому він згідно з ст.126 та 127 КПК УРСР постановив притягнути Ш. Германа у якості обвинувачуваного, пред'явивши обвинувачення за ст.54-11 КК УРСР. Цю постанову затвердив капітан держбезпеки Брук, її копію направили прокурору [4, арк.9].
29 серпня 1936 р. оперуповноважений СПВ УДБ НКВС УРСР Гречіхін ще раз розглянув матеріали про Ш. Германа і вирішив, що останній був учасником "троцькістської терористичної організації". Тому він згідно з ст.126 та 127 КПК УРСР постановив притягнути Ш. Германа у якості обвинувачуваного, пред'явивши обвинувачення за ст.54-8, 54-10, 54-11 КК УРСР. Цю постанову затвердили капітан держбезпеки Брук і начальник СПВ УДБ НКВС УРСР Рахліс [4, арк.10].
Слідство у справі Ш. Германа тривало, як на ті часи довго - з лютого 1936 р. аж до березня 1937 р.7 березня
1937р. начальник 4 відділу Головного управління державної безпеки НКВС СРСР комісар державної безпеки 3-го рангу Курський та прокурор СРСР А. Вишинський затвердили обвинувальний висновок проти Германа Ш.М. за справою №277. Документ склав оперуповноважений 4 відділу УДБ НКВС УРСР мол. лейтенант держбезпеки Лівшиць, а схвалили помічник начальника 4 відділу УДБ НКВС УРСР капітан держбезпеки Брук та начальник 4 відділу УДБ НКВС УРСР майор держбезпеки Рахліс.
У обвинувальному висновку було все, аби засудити заарештованого до розстрілу. Зазначалось, що НКВС УРСР була виявлена та викрита "контрреволюційна троцькістсько-терористична організація, яка очолювалась українським центром". Як було "встановлено" чекістами під час слідства, "троцькістська організація на Україні свою підривну контрреволюційну діяльність проводила під безпосереднім керівництвом Московського троцькістсько-зіновєвського об'єднаного терористичного центру". Далі - більше: "Українське троцькістське підпілля протягом всього періоду контрреволюційної боротьби з партією блокувалось з іншими контрреволюційними групами та організаціями, і в першу чергу - з українськими націоналістами".
Чекісти звинуватили Ш. Германа в тому, що він був учасником "контрреволюційної троцькістської організації", учасники якої 1 грудня 1934 р. вчили вбивство С. Кірова; що він за завданням організації проводив контрреволюційну роботу серед молоді в університеті і завербував в організацію Косинського і Петюха; що він знав про зв'язки організації з закордонним троцькістським центром через прибулого з Німеччини агента Гестапо Вайнбергера, а також знав про терористичні установки організації. Все підпадало під ст.54-8 та 54-1 КК УРСР. В результаті Курський та Вишинський постановили віддати Ш. Германа суду Військової колегії Верховного суду СРСР, з застосуванням сумнозвісного закону від 1 грудня 1934 р. [4, арк.107-110].
В той же день 07.03.1937 р. секретарем Військової колегії Верховного суду СРСР бригвоєнюристом Фадєєвим було вручено Ш. Герману копію обвинувального висновку [4, арк.111].
7 березня 1937 р. в м. Москві відбулось підготовче засідання Військової колегії Верховного суду СРСР. Судом його назвати важко, скоріше це було судилище. Головував корвоєнюрист І.О. Матулевич, членами були диввоєнюристи А.М. Орлов і Я.П. Дементьев, секретарем - військовий юрист 1 рангу А.Ф. Костюшко. Участь також взяв прокурор СРСР А.Я. Вишинський. Заслухавши доповідь Вишинського та обвинувальний висновок щодо Ш. Германа учасники засідання визначили, що слід погодитись з ним погодитись і справу прийняти до провадження Військової колегії Верховного суду СРСР в порядку постановки ЦВК СРСР від 01.12.1934 р. Германа планувалося судити за ст.54-8 і 54-1 КК УРСР. Справу призначили до слухання в закритому судовому засіданні без участі захисту та обвинувачення і без виклику свідків. Міру запобігання щодо Ш. Германа залишили попередню, тобто утримання під вартою в тюрмі [4, арк.112].
8 березня 1937 р. відбулось засідання Військової колегії Верховного суду СРСР. Головував все той же корвоєнюрист І.О. Матулевич, членами були ті ж диввоєнюристи А.М. Орлов і Я.П. Дементьев, секретарем - військовий юрист 1 рангу А.Ф. Костюшко. Засідання, якщо вірити протоколу, розпочалось о 19 год.05 хв. Головуючий оголосив, що буде слухатись справа по обвинуваченню Германа Шлеми Мойсейовича, який обвинувачувався за ст.54-8, 54-11 КК УРСР.
У вироку було повторено всі ті ж самі звинувачення, що й в обвинувальному висновку. Псевдо суд приговорив Германа Ш.М. до розстрілу з конфіскацією всього його особистого майна. Вирок слід було виконати невідкладно [4, арк.115].
Засідання завершилось в 19.30. Ось так за 25 хвилин викладача засудили до смерті, і всім суддям це було звично, бо така була обстановка в країні, що судили швидко і жорстоко. Жодного шансу на помилування Ш. Герман не мав.
У справі Ш. Германа зберігалась довідка начальника 12 відділення 1 спецвідділу НКВС УРСР лейтенанта держбезпеки Шевельова про те, що вирок про його розстріл було виконано 8 березня 1937 р. [4, арк.116].
Лише після смерті Сталіна стала можлива реабілітація Ш. Германа.17 липня 1958 р. сестра Ш. Германа - Анна Герман (Кулібаба) написала заяву в прокуратуру УРСР з проханням повідомити, чи живий її брат. Останню інформацію від нього вона отримала в 1937 р. з внутрішньої тюрми НКВС УРСР, він просив про передачу йому зимового одягу. Після цього наступні 20 років ніякої інформації про нього у неї не було [4, арк.118].
20 листопада 1958 р. помічник військового прокурора Київського військового округу підполковник юстиції Козін розглянув архівну справи № П-414643 на Ш. Германа та скаргу його сестри і прийняв рішення для перевірки викладених у скарзі фактів провести додаткове розслідування [4, арк.117].
У той же день заступник військового прокурора УРСР полковник юстиції Кузнецов написав листи до Центрального державного архіву Жовтневої революції і соціалістичного будівництва (м. Москва, вул. Пироговська, 6.17), а також до київського та одеського обласних архівів (тоді вони знаходились в підпорядкуванні МВС) з проханням розшукати інформацію про життя та діяльність Ш. Германа [4, арк.123]. На всі три листа невдовзі надійшли відповіді, що ці архіви інформацією про Ш. Германа не володіють.
29 червня 1959 р. Козін склав оглядову довідку за архівною справою №024134 на Ш. Германа, за якою останній був засуджений тричі ще в Одесі у 1929 - 1930рр., за"троцькізм" [4, арк.127-129]. Такожу сестри Ш. Германа збереглася характеристика Ш. Германа від 5 вересня 1924 р., видана інститутом народної освіти м. Одеси. В ній зазначалося, що "тов. Герман за часи перебування в Інституті проявив себе стійким з витриманою пролетарською ідеологією робітником. У тяжкі роки будівництва Вищої школи, коли в ній сиділи буржуазні синки і різні антирадянські елементи, а професура явно зривала починання радянської влади, тов. Герман був одним з перших пролетарських студентів, які повели боротьбу проти саботажу і старих буржуазних традицій. Перебуваючи на виборних посадах тов. Герман неухильно проводив всі починання радянської влади, боровся з контрреволюційними і есерівськими елементами". Далі Германа рекомендували, які "цінного працівника для радянської школи, як червоного педагога, який зможе виховувати нових людей в стінах нової школи" [4, арк.130].
Цей документ підтверджує, наскільки жорстоко радянська влада розправлялася з відданим їй людьми, не кажучи вже про її противників.
12 листопада 1959 р. Військова колегія Верховного суду СРСР у складі генерал-майора юстиції Лихачова, підполковників юстиції Моісєєва та Ферштмана винесла рішення №4н-1944/59, яким відмінила вирок від 8 березня 1937 р. щодо Ш. Германа і справу припинила за відсутністю складу злочину. Судді вирішили, що Ш. Герман був засуджений безпідставно, не був учасником "антирадянської троцькістської організації" і не підбирав кадри для здійснення терористичних актів над керівниками радянської партії та уряду [4, арк.132].
Висновки і перспективи. Підводячи підсумки слід зазначити, що доля колишнього викладача КДУ Ш. Германа виявилася досить типовою для арештованих у 1937 р. Чекісти звинуватили його в участі у видуманій ними "троцькістській організації", у намірах проводити терористичні акти проти членів Комуністичної партії і радянської уряду, і знищили.
Як видно з наведених матеріалів, у НКВД УРСР, вочевидь, існували "обліки неблагонадійного елементу". Саме наявність компрометуючої інформації про громадян ставала причиною їх арешту, навіть якщо інформація не була достатньо перевіреною.
Одним із завдань сучасної української історичної науки є повернення із забуття імен невинно репресованих людей, не зважаючи на їх політичні погляди чи партійну приналежність. Думається, що маловивчена на сьогодні постать викладача КДУ Ш. Германа повинна зайняти своє місце в історії Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка.
Список використаних джерел
1. Бажан О.Г., Данилюк Ю.3., Рубльов О.С. Історія під пресом ідеології // Зневажена Кліо: 36. на пошану акад. НАН України П.Т. Тронька / Ін-т історії України НАН України; Редкол.: Ю.3. Данилюк (голов, ред. ) та ін. - К., 2005. - С.3-74.
2. Білас І.Г. Репресивно-каральна система в Україні 1917-1953: Суспільно-політичний та історико-правовий аналіз: У 2-х т. - К.: Либідь: Військо України, 1994. - Кн.1. - 422 с.; Кн.2. - 428 с.
3. Білокінь С. Масовий терор як засіб державного управління в СРСР (1917-1941 рр.): Джерелознавче дослідження. - К., 1999. - 447 с.
4. ГДА СБУ. - Ф.6. - Спр.50708-фп.
5. Довгань К.Г. Київський університет в умовах посилення сталінського тоталітарного режиму (1933-1941 рр.). Автореф. дис. канд. історичних наук. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2008.
6. Заруба В. Знищення київської школи істориків М. Грушев - ського: За матеріалами архіву ВУАН // Сучасність. - 1996. - №5. - С.105-116.
7. Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка: минуле й сьогодення / під ред. проф. Г.Д. Казьмирчука. - К., 2004.
8. Репресії в Україні. Бібліографічний покажчик / Упор. Є. Бабич, В. Патока. - К.: "Смолоскип", 2007. - 520 с.
9. Тоталітарна держава і політичні репресії в України у 20-80-і роки: Матеріали міжнарод. наук, конф., Київ, 15-16 вересня 1994 р. / НАЛУ: Ін-т історії України НАЛУ, Ін-т держави і права; Всеукр. та Київське т-во політв'язнів і репресованих; Редкол.: П.П. Панченко (гол.), Є.В. Пронюк (співгол.) та ін. - К.: Ін-т історії України ЛАНУ, 1998. - 290 с.
10. Шаповал Ю., Пристайко В., Золотарьов В. ЧК-ГПУ-НКВД в Україні: особи, факти, документи. - К.: Абрис, 1997. - 608 с.
11. Шевченко Л.В. Доля керівників Київського університету в 30-і рр. XX ст. // Історія України: Маловідомі імена, події, факти: 36. статей / Ін-т історії України НАН України та ін.; Редкол.: П.Т. Тронько (відп. ред. ) та ін. - К., 2002. - Вип. 20-21. - С.511-527.
12. Юркова О. Київська історична школа М.С. Грушевського: доля науковців П 3 архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. - 1998. - №1/2. - С.263-280.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Політичні репресії комуністичного режиму проти української інтелігенції сталінського періоду. Життєвий шлях і діяльність репресованих ректорів Київського державного університету. Дослідження подробиць арешту і знищення ректорів, обставин їх реабілітації.
статья [24,6 K], добавлен 31.08.2017Особенности социального устройства в Сибири в конце XIX - начале ХХ веков. Понятие "малый город" и Сибирский округ в 1920-1930-е гг. Исследование особенностей малых городов Сибири в 1920-1930–е годы: Бердск, Татарск, Куйбышев, Карасук и Барабинск.
курсовая работа [34,2 K], добавлен 15.10.2010Характеристика отаманщини як явища у період української визвольної революції 1917-1920 років. Обмеженість суверенітету УСРР на початку 20-х років ХХ ст. Діяльність Українського таємного університету у Львові. Ініціатори створення дивізії "СС - Галичина".
контрольная работа [26,1 K], добавлен 13.06.2010Становлення Павла Скоропадського як особистості та майбутнього діяча Української держави у дитячі та юнацькі роки. Характеристика життя, діяльності та внеску гетьмана П. Скоропадського у розвиток української державності, науки та культури України.
реферат [36,7 K], добавлен 22.01.2014Історичний розвиток Болонського університету, який став ініціатором Болонського процесу, його зв'язок з Україною в минулому. Найвідоміші з творів Юрія Дрогобича. Праця на посаді ректору Болонського університету. Зв’язок України з Європою в системі освіти.
реферат [18,6 K], добавлен 27.12.2012Дослідження церковної та просвітницької діяльності Петра Могили, а також чинників, які сприяли його становленню, як особистості. Визначення його ролі у розвитку православної церкви, культури та освіти. Отримання освіти у Львівській братській школі.
реферат [48,0 K], добавлен 11.11.2013Понятие тоталитарного режима и его признаки. Особенности его становления в Советском Союзе. Общественно-политическая жизнь в СССР в 1920-1930-е годы. Формирование авторитарного режима. Борьба за власть в партии. Репрессии 1930-х гг. История ГУЛага.
реферат [30,9 K], добавлен 25.03.2015Зародження наукових засад української національної біографії. Бібліографознавці та формування історичної бібліографії в радянській Україні. Історико-бібліографічні дослідження української еміграції. Функції науково-дослідної комісії бібліотекознавства.
курсовая работа [49,6 K], добавлен 06.01.2011Процес становлення української діаспори в місті Лос-Анджелес США у 1920-2016 рр. Історичні причини об’єднання та функціонування української громади навколо української православної церкви св. Володимира м. Лос-Анджелес та Українського культурного центру.
статья [26,4 K], добавлен 11.09.2017Основні етапи життя і наукової діяльності археолога, етнолога, історика, директора Музейного містечка у Києві, професора Українського Вільного університету в Мюнхені, одного із засновників Української Вільної Академії Наук, Петра Петровича Курінного.
статья [23,1 K], добавлен 07.11.2017Дослідження життя та діяльності Івана Мазепи та його вплив на становлення державного ладу в Гетьманщині. Адміністративний поділ козацько-гетьманської держави. Входження Лівобережної Малоросії до складу Московського царства. Становище козацької старшини.
курсовая работа [47,4 K], добавлен 23.09.2014Социально-экономические и политические изменения в России в 1920-1930 гг. Предпосылки формирования тоталитарной системы. Борьба за власть, возвышение И.В. Сталина. Смысл и цели массовых репрессий и террора 1928-1941 гг. Воздействие цензуры; система ГУЛАГ.
курсовая работа [228,5 K], добавлен 08.04.2014Відмінні риси української історіографії 1920-1980-х pp. Особливості оцінок дореволюційними дослідниками митних тарифів Російської імперії першої половини XIX ст. Причини негативних оцінок представниками української історіографії митного протекціонізму.
реферат [31,7 K], добавлен 26.09.2010Основные направления и методы охраны культурных памятников в советской России в 1920-1930-е годы. Анализ политики государства в отношении церкви и культурных религиозных памятников, культурно-просветительская и законотворческая деятельность Луначарского.
контрольная работа [26,8 K], добавлен 05.03.2012Становлення української діаспори в Казахстані, Грузії і Литві. Підйом національно-культурного руху представників східної діаспори після проголошення державного суверенітету України. Перспективи встановлення всебічних зв’язків з українським зарубіжжям.
реферат [21,3 K], добавлен 23.09.2010Доурядовий період життя Івана Самойловича та його боротьба за за гетьманську булаву на Лівобережній Україні. Соціально-адміністративна, соціально-економічна та культурно-освітня політика. Причини усунення гетьмана України з посади та його подальша доля.
курсовая работа [104,5 K], добавлен 17.10.2014Дослідження сутності політики українізації. Заходи проти її реалізації з боку радянської влади. Сталінізм і доля української інтелігенції. Етапи розвитку національної освіти. Справа українського письменника Миколи Хвильового. Наслідки "українізації".
реферат [24,5 K], добавлен 28.10.2010Чеченский конфликт до установления советской власти. Из статьи Г.В. Марченко: "Антисоветское движение в Чечне в 1920 – 1930-е годы". Причины чеченского конфликта. Политика Советского Союза по отношению к горцам. Права чеченского народа.
статья [12,8 K], добавлен 18.02.2007События отечественной истории середины XIV века. Иван Грозный и укрепление централизованного государства. Реформы и опричнина. Достижения и противоречия в культурной жизни страны в 1920-1930-е годы. Различия в творческих позициях деятелей культуры.
контрольная работа [24,3 K], добавлен 16.06.2010Життєвий шлях, професійна і громадська діяльність медика, гігієніста В.В. Фавра (1874-1920 рр.), найважливіші факти його біографії. Характеристика історико-краєзнавчої складової дослідження, а саме внеску В.В. Фавра в організацію охорони здоров’я Харкова.
статья [25,9 K], добавлен 07.08.2017
