Актові книги Самбірської економії кінця XVI-XVII ст.: історико-джерелознавче дослідження

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА

ІМЕНІ М.С. ГРУШЕВСЬКОГО

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Актові книги Самбірської економії кінця XVI-XVII ст.: історико-джерелознавче дослідження

Гарасимчук Марія Євгенівна

07.00.06 - історіографія, джерелознавство

та спеціальні історичні дисципліни

Київ - 2017

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі давньої історії України та архівознавства Львівського національного університету ім. І. Франка Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент

Вінниченко Олексій Олександрович

Львівський національний університет ім. І. Франка, кафедра давньої історії України та архівознавства, доцент

Офіційні опоненти: доктор історичних наук

Однороженко Олег Анатолійович

Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, відділ теорії і методики археографії та джерелознавчих наук, старший науковий співробітник

кандидат історичних наук

Петришак Богдана Ігорівна

Центральний державний історичний архів України, м. Львів, відділ давніх актів, сектор зберігання документів давнього періоду, завідувач

Захист відбудеться “26” жовтня 2017 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.228.01 в Інституті української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України за адресою: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України за адресою 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

Автореферат розісланий “21” вересня 2017 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О. О. Песчаний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Актові книги виступали особливою формою фіксації й акумулювання різноманітних актових документів, що продукувалися, приймалися чи зберігалися ранньомодерними канцеляріями. Основна цінність актових книг зводиться до того, що в них сконцентрована велика кількість копій документів в той час, як самі оригінали втрачено чи розпорошено в різних місцях. Такі джерела містять також і численні зізнання та приватні акти місцевих мешканців.

У ранньомодерний період до регіонів зі специфічними соціальними практиками, організацією управління і діловодства в місцевих канцеляріях належала Самбірська економія. З джерелознавчої й історичної точки зору представляють інтерес актові книги, які творилися при адміністративно-судових інституціях економії й цілісний комплекс яких зберігся відносно повно, що є рідкістю для такого роду адміністративно-територіальних одиниць ранньомодерного періоду в історії Речі Посполитої. Це документальне зібрання відкриває можливості для проведення детального дослідження різних аспектів функціонування економії та сфер життя її мешканців. Всебічний джерелознавчий аналіз актового матеріалу покликаний продемонструвати повноту або ж фрагментарність інформації, її тематичну різноплановість та специфіку. Результати роботи мають доповнити наявні знання про те, як судово-адміністративна організація впливала на процес творення документації. Дане дослідження дозволить заповнити одну з прогалин вітчизняної історіографії у всебічному вивченні джерелознавчої та історико-культурної цінності актових книг.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною планових наукових тем “Західноукраїнські землі в період середньовіччя і ранньомодерного часу” (номер державної реєстрації 0112U004039) та “Розвиток архівної справи, документознавства та спеціальних історичних дисциплін на західноукраїнських землях” (номер державної реєстрації 0112U004044), які виконуються на кафедрі давньої історії України та архівознавства Львівського національного університету імені Івана Франка.

Метою дослідження є проведення комплексного історико-джерелознавчого аналізу актових книг Самбірської економії кінця XVI - XVII ст. Мета конкретизована у наступних дослідницьких завданнях:

- окреслити засади функціонування та особливості внутрішньої організації замкової і жупної канцелярій;

- визначити основні обов'язки та завдання канцеляристів, а також на основі спорадичних згадок у джерелах відтворити їхній персональний склад;

- вивчити актові книги Самбірської економії як окремий комплексний вид історичного джерела;

- розглянути характерні риси зовнішнього оформлення актових книг;

- розробити класифікацію вписів, зважаючи на особливості писарських традицій, та проаналізувати їхню внутрішню будову;

- через аналіз змістової складової вписів оцінити джерельні можливості актових книг щодо розкриття політичних, соціально-економічнихі правових відносин різних верств населення Самбірської економії.

Об'єкт дослідження - актові книги Самбірської економії кінця XVI -XVII ст., предметом дослідження є їх зовнішні характеристики, внутрішня структурна та змістова складові.

Методи дослідження. Робота побудована передусім із залученням принципу історизму. Важливого значення у контексті роботи набув і принцип об'єктивності, що дозволяє застосувати максимально можливий неупереджений підхід до вивчення дійсності та її осмислення. Системний підхід до аналізу джерельної бази дозволив проводити узагальнення. Використовувалися і принцип цілісності, тобто вивчення актових книг як єдиного джерелознавчого комплексу, та принцип структурності, який передбачав встановлення взаємозв'язку між компонентами системи - замковими, жупними, зборовими та комісарськими книгами.

У роботі використано загальнонаукові (аналіз, синтез, індукція, дедукція) та загальноісторичні методи, а також міжгалузеві методи спеціальних історичних дисциплін.

Метод систематизації дозволив отримати комплексні уявлення про внутрішню будову актових книг. Саме його залучення дозволило виробити спеціальну класифікацію вписів та простежити основні складові їхньої внутрішньої будови. Генетичний та біографічний методи дали змогу охарактеризувати персональний склад канцелярій, надати характеристики для основного та допоміжного персоналу. За посередництвом статистичного методу здійснено підрахунки кількості вписів, тривалості річного робочого періоду у канцеляріях. Хронологічний метод дозволив досліджувати актові книги у відповідності до почерговості їхнього створення. Порівняльно-історичний метод використано при порівняльному аналізі зовнішніх характеристик книг та дослідженні внутрішньої змістової складової.

У процесі вивчення зовнішніх характеристик актових книг було залучено відомості із кодикології, тобто галузі знань про “культуру рукописів”: дослідження використаних при створенні актів писемних матеріалів, техніки творення книг, опису їхньої оправи тощо.

Використано і методи історичного джерелознавства щодо класифікації та критики історичного джерела. Виклад фактичного матеріалу здійснено за тематичним принципом. актовий книга самбірський економія

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період 1598-1700 рр., тобто від початку записів у найдавнішій збереженій актовій книзі до моменту суттєвого збільшення документальної продукції в канцеляріях на території Самбірської економії і змін у провадженні діловодства.

Територіальні межі охоплюють терени Самбірської економії, яка була складовою Перемишльської землі Руського воєводства. За сучасним адміністративним устроєм ідеться про територію Самбірського, Старосамбірського, Сколівського, Турківського та Дрогобицького районів Львівської області України, а також терени південно-східних повітів Підкарпатського воєводства Республіки Польща.

Наукова новизна полягає в тому, що:

вперше

- в українській історіографії проведено всебічний джерелознавчий аналіз цілісного комплексу актових книг, що сформувався у результаті діяльності різних урядів на теренах одного регіону зі специфічним адміністративним і соціальним устроєм, тобто у королівських столових маєтках Руського воєводства з центром у місті Самборі впродовж кінця XVI - XVII ст.;

- реконструйовано засади діяльності замкової і жупної канцелярій та основні етапи творення документації;

- показано рівень обізнаності, окремі елементи світогляду та кар'єрного розвитку місцевих канцеляристів;

- створено власну схему класифікації вписів, яка відображає особливості функціонування адміністративної та судової систем Самбірської економії;

уточнено:

- загальні принципи судоустрою та співпраці між інстанціями різних рівнів на теренах економії;

- відомості про систему оподаткування у Речі Посполитій, зокрема показано взаємовідносини управлінського апарату та мешканців економії;

набули подальшого розвитку:

- дослідження адміністративно-правової системи управління Самбірською економією;

- студії стосовно сімейних реляцій, конфліктів у повсякденному житті, рівень злочинності та способи її покарання у ранньомодерний час.

До наукового обігу введено значну кількість неопублікованих актових матеріалів.

Практичне значення. Основні положення та результати дисертації можуть бути використані у написанні наукових досліджень з історії України та джерелознавства, для підготовки лекцій та спецкурсів для студентів історичних та інших гуманітарних факультетів у вищих навчальних закладах.

Апробація матеріалів дисертації відбулася у формі виступів на щорічних підсумкових науково-практичних конференціях викладачів та аспірантів Львівського університету в секції історичних досліджень (Львів, 4 лютого 2015 р., 2 лютого 2016 р.,) та на засіданні Історичної комісії НТШ (Львів, 19 березня 2015 р.,). Основні результати дисертації представлені на трьох міжнародних конференціях: “II Polsko-Ukraiсskie Warsztaty Historyczne Magistrantуw i Doktorantуw” (Жешув (Польща), 10-11 квітня 2014 р.), “III Lubelska Jesieс Historyczna. Miкdzynarodowa Studencko-Doktorancka Konferencja Naukowa”, (Люблін (Польща), 24-26 жовтня 2014 р.), “Spoіecznoњci lokalne w Rzeczypospolitej Polsko-Litewskiej XVI-XVIII w.” (Краків (Польща), 16-18 листопада 2015 р.).

Публікації. Основні положення роботи викладено у 10 наукових публікаціях: шість з яких у фахових наукових виданнях, одна праця апробаційного характеру та три праці, що додатково відображають наукові результати дисертації.

Структура дисертації. Дисертаційне дослідження складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел і літератури (309 найменувань) та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 309 сторінок, з яких 193 - основного тексту

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкрито актуальність теми дисертації, визначено мету і завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, окреслено хронологічні рамки і територіальні межі роботи, розкрито наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, засвідчено апробацію результатів дослідження.

Перший розділ дисертації - “ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ, ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ” - присвячено аналізу стану наукового дослідження теми, джерел та характеристиці методологічних підходів.

У підрозділі 1.1 “Огляд історіографії” охарактеризовано стан вивчення теми у вітчизняній та зарубіжній історіографії.

Актові матеріали Самбірської економії потрапили до сфери наукових зацікавлень істориків ще в другій половині ХІХ ст. Ґрунтовне вивчення джерел архіву економії започаткував професор Болеслав Уляновський, котрий у 1896 р. опублікував кодекс з рішеннями королівської комісії 1698 року.

У другій половині ХХ ст. систематичне вивчення документальної спадщини Самбірської економії розпочав професор Львівського університету Василь Інкін. Проводячи детальний аналіз різних аспектів правового та соціально-економічного життя населення, дослідник широко використовував архів Самбірської економії, написав цілий ряд статей та підготував докторську дисертацію. У центрі його уваги перебували взаємовпливи й відмінності в організації сіл волоського, руського та німецького права, волоська колонізація, застосування звичаєвої практики в судових процесах.

Серед сучасних українських дослідників слід відзначити Юрія Гошка, об'єктом наукових зацікавлень якого стали особливості звичаєвого права на теренах Карпат та Прикарпаття упродовж XIV-XIX ст. Історії королівських столових маєтків у Руському воєводстві наприкінці XVI-XVIII ст. присвячена кандидатська дисертація Ігоря Смутка. Ним було здійснено реконструкцію адміністративного апарату Самбірської економії та загальної структури господарства. В окремій публікації вчений дав ґрунтовну оцінку матеріалів архіву економії як джерела до вивчення історії населених пунктів Прикарпаття. Результатом дослідження системи волоського права в селах Галичини став ряд статей сучасного львівського юриста Романа Шандри.

Незважаючи на інтерес дослідників до вивчення питання історії Самбірської економії, досі не здійснено комплексного історико-джерелознавчого аналізу актового матеріалу, що зумовило тему пропонованого дослідження.

У підрозділі 1.2 “Характеристика джерел” здійснено аналіз джерельної основи дослідження.

Джерелом дослідження є частина комплексу актових книг Самбірської економії, що зберігається у відділі рукописних, стародрукованих та рідкісних книг ім. Ф. П. Максименка Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка. У сучасному бібліотечному каталозі книги зареєстровано під номерами від 508 до 576 та окремо 629 і 630. Загалом це 71 справа, матеріали якої хронологічно охоплюють період від кінця XVI до початку ХІХ ст. Дисертаційне дослідження, проваджене в окреслених хронологічних рамках, спрямоване на ґрунтовний аналіз 19 актових книг.

Основними фондоутворювачами актів стали судові установи економії - замковий, жупний, зборові та делегований королем комісарський суди. Тому ґенеза актових книг тісно пов'язана з розвитком та функціонуванням цих судово-адміністративних установ. Результатом діяльності замкового суду стали шість цілісних актових книг. Одна книга є дещо змішаною за своїм внутрішнім наповненням, але через суттєве переважання актів замкового суду трактуємо її як замкову. Тому загалом обсяг опрацьованих замкових книг становить 3256 аркушів. У комплексі архіву Самбірської економії збережено сім книг жупи Старої Солі, з яких для дослідження в окреслених хронологічних межах використано 2357 аркушів. Результатом діяльності зборових судів стали дві окремі книги, написані на 420 аркушах. Три книги комісарського суду складають 113 аркушів. Таким чином, загальний обсяг використаних у дисертаційному дослідженні матеріалів з архіву Самбірської економії за кінець XVI і XVII ст. становить 6146 аркушів.

У процесі дослідження було використано не лише актові книги, але й інші неопубліковані актові матеріали, що походили з теренів Самбірської економії. Зокрема з Центрального державного історичного архіву України у м. Львові було залучено деякі документи із 13-го фонду “Перемишльський ґродський суд”. Ідеться про вписи окремих документів, посилання на які знайдено в актових книгах Самбірської економії.

Цінні документи виявлено у фондах Архіву давніх актів у Варшаві, зокрема ідеться про “Збірку паперових документів” та “Збірку пергаментних документів”. Там вміщено монарші універсали, привілеї, мандати, реєстри доходів із столових маєтків, розпорядчі документи вищих урядовців тощо. До дослідження залучено оригінали королівських привілеїв із описом прав на певні матеріальні володіння, апробації декретів ієрархічно нижчих судових інстанцій, розпорядження стосовно сплати податків.

Для розуміння юридичних підстав утворення Самбірської економії також опрацьовано сеймову конституцію 1590 року, текст якої опубліковано в другому томі збірки сеймових постанов “Volumina legum”. До категорії опублікованих джерел належать і поборові реєстри Перемишльської землі, укладені в 1628 та 1658 рр.: вони містять інформацію про адміністративний устрій та кількісний склад населених пунктів на території Самбірської економії.

У підрозділі 1.3 “Теоретико-методологічні засади дослідження” здійснено аналіз методологічних засад провадження дисертаційної роботи.

У другому розділі “ВИДИ АКТОВИХ КНИГ У КАНЦЕЛЯРІЯХ САМБІРСЬКОЇ ЕКОНОМІЇ” проаналізовано процес творення документації та різновиди книг.

У підрозділі 2.1 “Функціонування замкової та старосольської жупної канцелярій на території Самбірської економії” з'ясовано основні складові творення документації та роботи персоналу канцелярій.

Працювали канцелярії впродовж усього календарного року, за винятком найбільших релігійних свят (за григоріанським календарем). Робота тривала від понеділка до суботи і зрідка в неділю. До канцеляристів висувався ряд вимог щодо наявності необхідних знань та вмінь: вправне письмо, знання мов та формул вписів. Урядовою мовою і замкової, і жупної канцелярій слугувала польська. У разі принесення для вписування документів руською мовою у самих канцеляріях здійснювався переклад.

У замковій канцелярії упродовж досліджуваного періоду велася одна серія книг, записи до яких вносилися за хронологічним принципом без поділу чи змістової систематизації. Така ж ситуація характерна і для жупної канцелярії в першій половині XVII ст., проте в середині й другій половині XVII ст. тут помітні спроби провадження окремих серій актів.

У канцеляріях побутувала двоступенева система творення книг - спочатку писався протокол (чорнові акти), з якого вписи переписувалися до індуктів, тобто чистових актів. Переписування супроводжувалося перефразовуванням та редагуванням.

Канцеляристи не лише вели документацію, яка виникала в результаті роботи судових інституцій, але й на прохання зацікавленої сторони вносили до книг принесені для облятування документи. Більшість таких актів становлять документи, створені на теренах економії. Урядові відписи з актів, тобто екстракти, писалися у дослівній відповідності до оригінальних вписів. У замковій канцелярії велася внутрішня каталогізація чи систематизація книг, на що вказує наявна на форзацах нумерація.

Вписування приватних документів чи окремих актів, пов'язаних із перебігом судового процесу, передбачало плату грошової суми в якості винагороди за роботу канцеляристів, що окреслювалася терміном “пам'ятне”.

У замковій канцелярії існував поділ на актових і провентових писарів. Основний обов'язок перших - ведення всієї наявної поточної документації, а другі слідкували за сплатою податків та всіма прибутками. Достеменно невідомо наскільки чітко виокремлювалася та чи постійно впродовж досліджуваного періоду існувала окрема посада зборового писаря, оскільки документи зборів у більшості не відрізняються почерком від замкових актів, а в них міститься лише одна згадка про такого окремого писаря. У жупній канцелярії найчастіше згадується актовий та провентовий писарі, одиничною є інформація про зборового, також наявні згадки про карткового, декретового та реєстрового писарів. Через фрагментарність інформації визначення обов'язків трьох останніх залишається у сфері припущень. В обидвох канцеляріях роль допоміжного персоналу виконували підписки.

Підрозділ 2.2 “Замкові книги” присвячено їх зовнішнім характеристикам. Книги написані на папері із численною різноманітністю філіграней. Аркуші усіх чистових актів містять подвійну нумерацію - чорнилом та олівцем. Першу канцеляристи проставляли в процесі написання книг або ж після їхнього зшивання, другу проводили вже під час інвентаризаційних чи реставраційних бібліотечних робіт.

Упродовж певного періоду після написання майбутні книги зберігалися як розсип окремих зшитків, що, зрештою, ставало причиною помилок при пізнішому їх зшиванні або ж цілковитої втрати аркушів. Тому у підрозділі, опираючись на нумерацію та рекламанти, наведено схему правильної послідовності аркушів для кожної із книг.

У веденні замкових книг помітна тенденція дотримання певних правил: розліновування аркушів (чорнилом або металевим стержнем), використання рекламантів, естетичного оформлення (заголовки вписів та перші ініціали писарі виводили більшими літерами та темнішим чорнилом, зрідка траплялося використання кіновару) тощо. Для полегшення пошуку необхідної інформації підкреслювалися окремі слова. Допущені помилки перекреслювали або намагалися затерти, рідше вдавалися до заклеювання папером. У разі необхідності уточнення до змісту дописували поза межами текстового поля.

У підрозділі 2.3 “Жупні книги” розглянуто зовнішні ознаки цих актових матеріалів. Як і замкові, всі книги жупної канцелярії написані на папері коричневим чорнилом різної насиченості та ступеня вицвітання, а також містять подвійну нумерацію. Виявлено допущені при зшиванні помилки та втрати частини аркушів. Характерно, що у традиціях творення жупних книг можна помітити як спільні риси, так і відмінні від замкових. Писарі жупної канцелярії не вдавалися до розліновування аркушів і значно рідше використовували рекламанти. Для оптимізації пошуку необхідної інформації посередині верхньої частини аркушів написано роки вписаних справ. Помилки, допущені при написанні, канцеляристи закреслювали, замальовували або ж затирали і виправляли. Подібно до замкової канцелярії, у жупній також для уникнення додаткових закреслень при порушенні порядку слів над ними розставляли цифри як вказівки правильної послідовності. Маргінальні записи складають уточнення чи доповнення до змісту вписів. В окремих жупних книгах зустрічаються записи-звертання релігійного змісту із проханням благословення на новий рік.

У підрозділі 2.4 “Зборові книги” проаналізовано зовнішні характеристики та змістову складову книг, що виникли як результат судових засідань сіл волоського права, які відбувалися у Самборі. Дві книги із записами податків та “вин” (штрафів) є окремою складовою комплексу актів Самбірської економії. Зборові книги, будучи продуктом діяльності самбірської канцелярії, відображають основні принципи її діяльності. За структурою ці книги відрізняються від усіх інших тим, що містять записи “вин” крайн у вигляді таблиць, через що всі аркуші розграфлено на сім частин. Відомості, як правило, дуже лаконічні і являють собою своєрідний реєстр без розписування деталей судового провадження. Обов'язковими складовими є вказівки на те, хто саме представляв штрафи під час збору. Книги слугують важливим джерелом для вивчення особливостей функціонування зборів у системі тогочасного судочинства, компетенцій місцевої адміністрації та ролі сільських громад. Для останніх передбачалося покарання у випадках самовільного покидання збору, невиконання декретів та неявки винних до суду. У підрозділі подано схему класифікації податків та штрафів за відповідні правопорушення: вбивства, погрози фізичної розправи, різноманітні тілесні пошкодження, образи честі, крадіжки, завдання матеріальної шкоди господарству, переорювання чужих земельних ділянок тощо.

Підрозділ 2.5 “Комісарські книги” розкриває змістову складову та репрезентує характеристику зовнішніх ознак книг, що стали результатом діяльності королівських комісій на території Самбірської економії наприкінці XVII ст. Одну книгу складають декрети комісії, яка діяла в Самбірському замку впродовж 8 лютого-31 березня 1696 року, тобто у період перебування на посаді адміністратора економії Яна Леонарда Еберца. Рішення іншої комісії, що працювала з 18 липня до 20 вересня 1698 року, укладені і збережені у двох екземплярах (один передавався до Королівського Скарбу, інший - віддавався новопризначеному адміністратору). Комісія отримала і зафіксувала розрахунковий звіт від згаданого адміністратора. У підрозділі визначено основні напрямки роботи делегованих комісарів, відтворено їхній персональний склад та подано аналіз широкого спектру вирішуваних справ. Найчастіше ішлося про право власності на нерухомість, надмірні повинності, конфлікти щодо сплати податків, грошових заборгованостей тощо. Зрідка комісари вирішували справи кримінального та адміністративного характеру, а також конфлікти на релігійному ґрунті.

Третій розділ “ТИПОЛОГІЯ ВПИСІВ В АКТОВИХ КНИГАХ САМБІРСЬКОЇ ЕКОНОМІЇ” присвячено розробці класифікаційної схеми наявних вписів.

У підрозділі 3.1 “Судові записи” виокремлено вписи, що виникали в ході судових проваджень як результат ініціативи окремих осіб та діяльності урядових установ. Документи слугують джерелом для вивчення окремих аспектів діяльності правних інституцій, віддзеркалюючи різні етапи судочинства. Офіційною підставою для початку судової розправи ставали скарги, протестації чи маніфестації, для яких у канцеляристів не існувало чіткої системи класифікації. Лише у жупних книгах фігурують вписи з найменуванням контрадикція, що являли собою оскарження окремих умов заповітів. Доказовим матеріалом найперше слугували записи свідчення свідків, що диференціюються на тестації (свідчення безпосередніх очевидців чи учасників подій) та реляції (розповіді делегованих судом осіб для отримання свідчень у свідків), інквізиції, а також як доказ використовувалися записи оглядів ран та матеріальних пошкоджень, атестації. До судових вписів зараховуємо також і присяги, пленіпотенції, вписи про неявку до суду, відтермінування справ, судові декрети, угоди про припинення конфронтацій, поруки тощо. Для кожного типу вписів представлено характеристику будови формуляра та лаконічно подано тлумачення змістової складової. Через розв'язання справ із різних галузей права документам притаманна доволі нестабільна внутрішня будова.

В окремий підрозділ 3.2 “Адміністративно-розпорядчі записи” виокремлено документи, що врегульовували окремі аспекти функціонування економії. Ідеться про королівські мандати, для яких характерна доволі усталена внутрішня будова, та привілеї, що відображають засади діяльності монаршої канцелярії. Засобом комунікації слугувало видання вищими урядниками розпоряджень у формі універсалів. Серед актового матеріалу наявні такого типу документи адміністраторів економії Яна Миколая Даниловича та Войцєха Ястжембського. У замкову книгу 27 червня 1653 року вписано ординацію самбірського старости Єжи Мнішка стосовно заборони вирубування букового лісу. Загалом адміністрація всіляко намагалася контролювати питання вирубування лісового масиву, адже лісові промисли займали важливе місце в економіці краю. До адміністративних вписів належать і записи про обрання нових урядників: на їх підставі можна почасти реконструювати схему, за якою відбувалися вибори присяжних із старосольських передмість (очевидно, ішлося про представників громад у жупному суді). До окресленої категорії відносяться записи рішень сільських громад, котрі належали до адміністративно-управлінського апарату економії, про надання у користування порожніх земельних ділянок.

У підрозділі 3.3 “Фінансово-майнові записи” проаналізовано внутрішню структуру документів, що врегульовували фінансово-майнові відносини. Найчисельнішу групу становлять записи купівлі-продажу, що характеризуються наявністю сталих формул, обов'язкових для набуття правочинності. Очевидно, у канцеляріях існували зразки для відповідного оформлення таких документів. Змінні формули зустрічаються у різних варіаціях та з відмінною частотою. До окресленої категорії віднесено і вписи застав, дарування, цесій, посагу і віна, інтерцизи, контракти обміну й оренди, оцінювання майна, інвентарі, реєстри фінансових видатків, зобов'язання щодо повернення заборгованостей, квитації. Для кожного із типів вписів проведено аналіз формуляра. Фінансово-майнові записи містять інформацію стосовно матеріального становища мешканців економії і можуть слугувати джерелом для вивчення тогочасного побуту.

Підрозділ 3.4. “Приватні записи” присвячено аналізу приватно-правних документів, які відображали не лише майнові відносини чи особистісні риси укладачів, але й мали безпосередній вирішальний вплив на спосіб життя певних осіб. До цієї категорії віднесено вписи звільнення з підданства, що зустрічаються під означеннями “лист від свободи підданства” та “лист свободи”. Характерно, що у таких лібертаційних документах не простежується стала й беззаперечно дотримувана схема формуляра. Найчастіше документи містять інформацію про звільнення однієї особи, однак зрідка наявні і вказівки на звільнення із підданства чоловіків разом із дружинами і дітьми. До категорії приватно-правних актів належать заповіти. Кожна із складових формуляра характеризується різним вмістом та послідовністю клаузул. Суть актів останньої волі передусім включала розпорядження стосовно душі і тіла тестаторів та відносно майна. Ішлося про поділ маєтностей серед спадкоємців, умови повернення заборгованостей, фундації на користь храмів тощо. Значно рідше, ніж заповіти в актах зустрічаються поділи майна.

Четвертий розділ “АКТОВІ КНИГИ САМБІРСЬКОЇ ЕКОНОМІЇ ЯК ДЖЕРЕЛО ДО ВИВЧЕННЯ СУДОВОГО УСТРОЮ, СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН ТА ПОВСЯКДЕННОГО ЖИТТЯ” присвячено вивченню змістової складової актів та їхнього джерелознавчого потенціалу.

У підрозділі 4.1 “Судова система” розглянуто засади діяльності судових інстанцій економії та їхні реляції з ієрархічно вищими державними інституціями. Судову юрисдикцію над населенням Самбірської економії мав управитель - адміністратор, котрий з різних причин міг перебувати поза її межами, тому часто суд очолював віце-адміністратор. Звідси виникла назва адміністраторський, віце-адміністраторський чи замковий суд (від місця проведення). Саме ця установа вважалася вищою судовою інстанцією на території економії.

Замковий суд як невід'ємна складова судоустрою економії тісно співпрацював зі всіма її судовими інституціями та стикався з особливостями й локальними звичаями сільських громад, що функціонували на засадах німецького, руського та волоського права. У селах, заснованих на волоському праві, функції правової інстанції виконували зборові суди.

Самбірський замковий суд тісно співпрацював із старосольським жупним судом, котрий делегував певні справи на розгляд до самбірського підстарости. Подібно і зборовий суд старосольської жупи відсилав справи, які вважалися скарбовими, тобто стосувалися сплати податків. Сам старосольський піджупницький суд вирішував справи жителів Старої Солі й сіл, що були прикріплені до солеварень. До старосольської жупи з певною періодичністю з'їжджалися представники Самбірського замку для провадження там своєрідних виїзних засідань.

Представники шляхетського стану, котрі мешкали на теренах економії, мали право звертатися до ґродських та земських судів. Тому тісні реляції встановлювалися між судовими інституціями економії та ґродським і земським судами в Перемишлі. Мешканці економії могли апелювати до інших судових інстанцій: референдарського, асесорського судів, Радомського скарбового та люблінської сесії Коронного трибуналів.

Періодично в самбірському замку провадив судочинство делегований на територію економії комісарський суд, покликаний вирішувати справи насамперед королівських підданих.

Замковий та жупний суди економії намагалися розмежовувати компетенцію світського та духовного судочинства. Саме тому могли вдавалися до делегування певних справ (наприклад, розкрадання коштів із скарбниці церковного братства) до перемишльського духовного суду.

Підрозділ 4.2 “Сімейні відносини” присвячено взаєминам в тогочасному суспільстві Самбірської економії, які стосувалися не стільки їх звичайного стану, скільки пов'язаних з ними правопорушень і девіацій, що обумовлено специфікою актового матеріалу. Ідеться про співжиття без шлюбу, що наштовхувалося на різкий осуд громадськості, порушення, пов'язані із процедурою сватання та утворення сім'ї через зґвалтування чи викрадення обраниці. Продемонстровано виникнення сімейних непорозумінь на матеріальному підґрунті, конфлікти, що супроводжувалися фізичними побиттями чоловіками своїх дружин, а зрідка і вбивствами. Відображено як втручання батьків у подружнє життя своїх дітей ставало причиною для розладів у сім'ях. Розглянуто приклади позашлюбних зв'язків та самовільного покидання сімей чоловіками через невміння й небажання займатися господарськими справами. Не лише виявлені позашлюбні контакти, але й плітки про такі стосунки негативно впливали на репутацію одружених осіб, яка залежала від загальної суспільної думки. Безпідставне пліткування призводило до втрати “доброї слави”, активне відстоювання котрої ставало приводом для ведення судових справ. Виникненням конфліктів супроводжувалося не лише подружнє життя, але й різносторонні взаємини всередині сімей. Траплялися випадки непослуху дітей із завданням словесних образ та побиттям батька, напруженими бували й відносини між батьками та зятями тощо. Суперечності між дітьми найчастіше виникали на матеріальній основі.

У підрозділі 4.3 “Податки та повинності” на основі відомостей актових книг висвітлено окремі аспекти оподаткування мешканців економії, що виступала джерелом доходів безпосередньо для утримання королівського двору.

Адміністратори економії займалися регулюванням розподілу загальної суми податків, розпоряджалися натуральними повинностями, а наприкінці свого урядування укладали фінансові звіти. Останні слугують важливим джерелом для дослідження тогочасної фіскальної політики. Сільські громади повинні були відпрацьовувати повинності, забезпечувати утримування війська під час розквартирування, споряджати вибранців до ланової піхоти, слідкувати за належним станом збереження мостів, відповідаючи за їх ремонт, тощо. Специфіка актового матеріалу зумовлює домінування відомостей про конфліктні ситуації щодо сплати податків та відпрацювання повинностей. Причинами судових проваджень ставали зловживання зі сторони урядників або ж самочинне небажання підданих виконувати відповідні зобов'язання. На різке обурення наштовхувалися випадки самовільного присвоєння чиновниками зібраних податків задля власного збагачення. Для залагодження суперечок королівська влада вдавалася до делегування на територію економії комісарів, рішення котрих слугують джерелом для реконструкції схеми оподаткування окремих сіл.

У підрозділі 4.4 “Злочини та правопорушення” проаналізовано загальний рівень злочинності, яка щоденно загрожувала мешканцям економії. Правопорушення відображено в актовому матеріалі у вигляді подання численних оскаржень та ухвалених судом декретів зі встановленням міри покарання. Ішлося про різноманітні проступки проти життя і здоров'я, майна, моральних звичаїв та релігії: вбивства, дітовбивства, погрози фізичної розправи, побиття, крадіжки, підпали нерухомості, напади на будинки, розбій, завдання матеріальної шкоди та словесних образ, зґвалтування, чародійство, відмови громад відвідувати церковні богослужіння, різноманітні адміністративні та фіскальні правопорушення тощо. У роботі наведено випадки застосування звичаєвих практик поряд із кодифікованими нормами права (наприклад, звичай “обволання трупа”).

ВИСНОВКИ

У висновках узагальнено результати проведеного дослідження:

1. Місцем творення документації, яка виникла в результаті функціонування судової та адміністративно-управлінської систем Самбірської економії кінця XVI - XVII ст., слугували замкова та жупна канцелярії. Діяльність останніх організовувалася відповідно до тогочасних правових норм та традицій урядових інституцій. Створені при судових інстанціях канцелярії працювали упродовж усього календарного року за винятком найбільших релігійних свят. Праця в недільні дні була радше винятком, ніж закономірністю. Основною мовою ведення документації слугувала польська. Документація творилася за двоступеневою системою, внесення вписів здійснювалось за хронологічним принципом.

2. У канцеляріях працювали писарі, котрі диференціювалися за виконанням певних зобов'язань, та підписки, які виконували роль допоміжного персоналу. Писарі, які походили, як правило, зі соціальної верхівки, володіли ґрунтовними навичками: каліграфічним письмом, знаннями й практичним досвідом у правничій галузі. Наявні в актах сентенції та маргінальні записи вказують на релігійність урядовців. Праця для окремих осіб супроводжувалася кар'єрним зростанням та слугувала плацдармом для обіймання вищих управлінських посад, чому сприяла загальна правнича обізнаність та ситуативна участь у різних стадіях судових проваджень.

3. Результатом діяльності замкового та жупного урядів наприкінці XVI - у XVII ст. став комплекс актових матеріалів, що складався з кількох серій актових книг, написаних на папері коричневим чорнилом із різною мірою яскравості та вицвітання. Судові рішення сіл волоського права складають невід'ємну частину замкових та жупних актів, а фінансово-звітна документація становить окремі книги. Аналіз зовнішніх характеристик свідчить про існування системи певних правил щодо ведення документації, особливо чітко помітної в замкових актах. Окрему категорію книг склали результати діяльності делегованих у 1696 та 1698 роках до економії комісій у складі кількох королівських комісарів.

4. Типологічно серед записів у різні серії актових книг Самбірської економії за обставинами появи й змістовим наповненням можна виділити адміністративні або розпорядчі (диспозитивні), судові, фінансові або майнові, приватні вписи. Адміністративні вписи як вид розпорядчої документації представляли собою документальний вимір комунікації монаршого двору та місцевих управлінців. Судові вписи з'явилися в результаті здійснення правових чинностей у ході судових проваджень. Відображаючи процеси із різних правничих галузей, вони вирізняються варіативністю складових та доволі нестандартизованою внутрішньою будовою. Одними з найчисельніших в актових книгах фігурують фінансово-майнові вписи, що відображають перебіг різноманітних трансакцій та окремі аспекти матеріального становища мешканців економії. Приватноправні документи творили нову правову чинність і відображали особистісні розпорядження певних осіб.

5. На території Самбірської економії функціонувала розгалужена система судочинства, ключовим центром якої виступав Самбірський замок. Саме замковий суд мав тісні реляції з усіма ієрархічно нижчими інстанціями й слугував для них апеляційною установою. Характерною особливістю судоустрою економії досліджуваного періоду було побутування трьох правових систем - руського, німецького та волоського права, що знайшли своє відображення в актовому матеріалі. Судова організація на теренах економії була нерозривно зв'язана із загальною системою тогочасного судоустрою Речі Посполитої, на що вказують тісні реляції з шляхетськими судами в Перемишлі та делегованими королівськими комісіями.

6. Сімейні відносини були невід'ємною складовою повсякденного життя мешканців економії. Специфіка актового матеріалу спонукає до вивчення родинних реляцій через призму конфліктів, відображених у судових вписах. Найбільш поширеними порушеннями морально-етичних засад подружніх відносин були зрада та самовільне покидання сім'ї. Вбивство шлюбного партнера - найжорстокіший і водночас рідкісний засіб розірвання взаємин. Способом уникнення небажаних подружніх зобов'язань для чоловіків ставала виправа на гайдуцьку службу.

7. Актові книги можуть слугувати цінним джерелом для вивчення окремих аспектів системи оподаткування та повинностей у королівських столових маєтках. Порушень допускалися адміністратори економії, котрі за час свого управління заборговували Скарбу доволі значні суми грошей. Виникали конфлікти через зловживання зі сторони урядників та самовільні відмови сільських громад від несення повинностей. Часто піддані відстоювали справедливий процес збору податків і виступали проти присвоєння їх урядовцями.

8. Упродовж XVII ст. на теренах економії побутувала злочинність та різнопланові порушення правопорядку. Характерно, що на розслідування справ про вбивства накладалися звичаєві практики, проте значна частина завершувалася укладанням двосторонніх домовленостей. Бійки й навмисні побиття супроводжувалися словесними образами та часто відбувалися в стані алкогольного сп'яніння. Злодійство активізувалося вночі або ж у випадках певного хаосу, спричиненого пожежами чи ворожими нападами. Побутували й випадки звинувачень у зґвалтуваннях та чародійстві, хоча свідчення про обставини їхнього здійснення не завжди підкріплювались переконливими доказами.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові праці, в яких опубліковані основні результати дисертації

1. Гарасимчук М. Замкові книги Самбірської економії першої половини XVII століття як джерело до шляхетської й селянської генеалогії / М. Є. Гарасимчук // Генеалогічні записки Українського геральдичного товариства. Львів, 2014. Вип. 12. С. 17-26.

2. Гарасимчук М. Діяльність королівської комісії в Самбірській економії та комісарська книга 1696 року / М. Є. Гарасимчук // Вісник Львівського університету. Серія Книгознавство, бібліотекознавство та інформаційні технології. Львів, 2014. Вип. 9. С. 154-165.

3. Гарасимчук М. Посаг, віно та “внесення” у шлюбній практиці мешканців Самбірської економії першої третини XVII століття (на підставі записів до замкової книги 1614-1632 рр.) / М. Є. Гарасимчук // Український історичний журнал. К., 2015. № 6. С. 39-47.

4. Гарасимчук М. Функціонування замкової та старосольської жупної канцелярій на території Самбірської економії в XVII столітті / М. Є. Гарасимчук // Вісник Львівського університету. Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів, 2015. Вип. 51. С. 183-201.

5. Harasymczuk M. Nieprawidіowoњж w їyciu maіїeсskim mieszkaсcуw ekonomii samborskiej w pierwszej poіowie XVII wieku (na podstawie wpisуw do ksiкgi zamkowej z lat 1614-1632) / М. Harasymczuk // Krakowskie Pismo Kresowe. Krakуw, 2014. Rocznik 6: Rodzina na pograniczu kulturowym. S. 13-26.

6. Harasymczuk M. Ksiкga їupy Starej Soli z lat 1660-1687: cechy zewnкtrzne / М. Harasymczuk // Exemplis discimus - ksiкga jubileuszowa osiemdziesiкciolecia Profesora Edwarda Potkowskiego. Lublin, 2015. S. 15-25.

Праці, апробаційного характеру

7. Harasymczuk M. Ksiкga zamkowa ekonomii samborskiej (1614-1632). Typologia wpisьw / М. Harasymczuk // Materiaіy z Miкdzynarodowej Studencko-Doktoranckiej Konferencji Naukowej “I Lubelska Jesieс Historyczna”. Lublin, 2012. S. 362-366.

Наукові праці, які додатково відображають наукові результати дисертації

8. Гарасимчук М. До питання будови актів купівлі-продажу, вписаних у книгу Самбірської економії за 1642-1649 роки / М. Є. Гарасимчук // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін. Львів, 2015. Т. CCLXVIII. С. 53-66.

9. Гарасимчук М. Справи про зґвалтування та позбавлення цноти в судах Самбірської економії XVII століття / М. Є. Гарасимчук // Соціум. Альманах соціальної історії. К., 2015. Вип. 11-12. С. 147-161.

10. Гарасимчук М. Ранньомодерний Львів і навколишній простір. Як львівський староста Єжи Мнішек урядував у Самбірській економії на зламі XVI і XVII століть (на матеріалах актових книг Самбірської економії) / М. Є. Гарасимчук // Львів: місто - суспільство - культура. Львів, 2016. Т. 10: Львів / Lwуw / Lemberg як міські простори: уявлення, досвіди, практики / За ред. О. Аркуші, О. Вінниченка, М. Мудрого. Част. 2 [Вісник Львівського університету. Серія історична. Спеціальний випуск]. С. 195-205.

АНОТАЦІЯ

Гарасимчук М. Є. Актові книги Самбірської економії кінця XVI-XVII ст.: історико-джерелознавче дослідження. - На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06 - історiографiя, джерелознавство та спецiальнi iсторичнi дисципліни. - Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, Київ, 2017.

У дисертації здійснено всебічний аналіз комплексу актових книг Самбірської економії кінця XVI-XVII ст. Встановлено засади діяльності замкової і жупної канцелярій, визначено основні обов'язки і завдання канцеляристів та висвітлено систему творення документації. Подано характеристики зовнішнього оформлення та стану збереженості актових книг. Враховуючи особливості писарських традицій, розроблено власну класифікаційну схему для вписів та проаналізовано будову їх формуляра. Окрему увагу звернуто на змістову складову вписів, що дозволило розглянути джерельні можливості актових книг щодо розкриття політичних, соціально-економічних і правових відносин на теренах Самбірської економії.

Ключові слова: Самбірська економія, канцелярії, писарі, актові книги, вписи, формуляр.

АННОТАЦИЯ

Гарасымчук М. Е. Актовые книги Самборской экономии конца XVІ - XVІІ вв.: историко-источниковедческое исследование. - На правах рукописи.

Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.06 - историография, источниковедение и специальные исторические дисциплины. - Институт украинской археографии и источниковедения имени М. С. Грушевского НАН Украины, Киев, 2017.

В диссертации проведен всесторонний анализ комплекса актовых книг Самборской экономии конца XVІ - XVІІ вв. Выявлены принципы деятельности замковой и жупной канцелярии, определены основные обязанности и задачи канцеляристов, освещена система создания документации. Поданы характеристики внешнего оформления и состояния сохранности актовых книг. С учетом особенностей писарских традиций разработана собственная классификационная схема для записей и проанализировано строение их формуляра. Отдельное внимание уделено содержательной составляющей записей, что позволило рассмотреть источниковедческий потенциал актовых книг для освещения политических, социально-экономических и правовых отношений на территории Самборской экономии.

Ключевые слова: Самборская экономия, канцелярии, писари, актовые книги, записи, формуляр.

ANNOTATION

Maria Harasymchuk. Acts books of Sambir ekonomia from the end of the 16th -17th centuries: Historical and source study research. - On the rights of the manuscript.

The thesis for the candidate of historical sciences degree in specialty 07.00.06 - historiography, source studies and special historical disciplines. M.S. Hrushevkyy Institute of Ukrainian archeology and source studies of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2017.

The thesis presents a comprehensive analysis of a set of acts books of Sambir ekonomia from the end of the 16th - 17th centuries. I defined the principles of the castle and zhupna chanceries that were used in the judicial proceedings - the period of work and the system of document creation. It was found out that the chanceries worked throughout the calendar year except for the biggest religious holidays. I outlined the main duties and tasks of the clerks who were required to possess some specific knowledge and skills. They had to be proficient in writing, some foreign languages and know the samples of entries. Based on the available source information I created a table about the clerks staff.

The thesis presents the characteristics of external design and the state of preservation of all types of acts books from castle, zhupnyy, assembly and commissar courts. The thesis provides a correct numbering system of pages in cases of making errors in their binding. There is also a detailed description of exterior features acquired in the course of restoration work. The thesis shows the trends of certain rules for acts books keeping in the castle сhancery which apparently were established by the chancery and shaped by contemporary scribe traditions. The general characteristics and differences in work of zhupna chancery are given. There is a separate analysis of the internal structure of assembly books different from all other acts in the structuring of information in a form of tables. The commissar books depict the peculiarities of judicial activities of the royal commissioners delegated to the territory of the ekonomia who acted according to some clear instructions outlining the rights and responsibilities.

Given the characteristics of scribe traditions, I developed my own classification scheme for the entries. I singled out four categories: legal, administrative and regulatory, financial and property, and private records. For each type of entries, I analyzed the structure of an act sample indicating some peculiarities of its internal structure. I singled out formulas required for legal documents to acquire legal force as well as replaceable components of the samples that appeared in different variations with different frequency.

Special attention is drawn to the content of the entries that allowed to consider how the acts books can provide data on political, social, economic and legal relations on the territory of Sambir ekonomia. In the light of the study of the work organization of the chanceries, I discovered some aspects of the administrative and judicial systems of the day as well as of the work of the officials of the ekonomia. Based on the available information sources, I researched the characteristics of family relations: principles for arranging marriages and violation of moral and ethical norms of marital relationships, conflicts in wide family circles. Acts books are presented as a source for studying certain aspects of taxation and relations between the royal administration, local officials and residents of the ekonomia. In light of numerous appeals and court decrees with approved penalties, I studied the existence of crime that could have been a threat to the residents of the ekonomia. I analyzed various offenses against life, health, property, moral customs and religion.

Keywords: Sambir ekonomia, chanceries, clerks, acts books, entries, act sample.

Размещено на Allbest.ru

...